Сучасний IT-ринок: тенденції, рівень зарплат, поради новачкам і досвідченим розробникам

Привіт! Я Сергій Немчинський, уже більше ніж 25 років працюю у сфері ІТ, 15 з яких програмував на Java, а зараз є засновником і директором навчального центру FoxmindEd.

Сучасний ринок інформаційних технологій переживає значні трансформації, які впливають на розробників програмного забезпечення на різних рівнях. Тож сьогодні я хотів би поділитися своїм поглядом на тенденції та можливості для Middle- та Senior-розробників у майбутньому. Проте перш ніж ми це розглянемо, з’ясуймо, що відбувається наразі на ринку і яких змін можна очікувати.

Що відбувається з ринком IT

Умови війни суттєво впливають на ринок інформаційних технологій, а це натомість створює непевність та змінює розподіл ресурсів ІТ-компаній в Україні.

Однією з ключових тенденцій є ускладнення умов для аутсорсингових компаній. Замовники, які шукають розробників програмного забезпечення, стурбовані співпрацею з країною, яка перебуває в умовах війни. Ця проблема особливо актуальна для тих, хто раніше не мав ділових зв’язків з Україною. Ризики стали надто великими: можливість атаки на офіс розробника, призов до армії чи відімкнення електроенергії — ось лише декілька потенційних небезпек.

Це особливо стосується тих компаній, які працюють із сектором Enterprise, який задля уникнення ризиків скоріше віддасть перевагу співробітництву з іншою країною — менш ризикованою, аніж ми. А оскільки Enterprise використовує Java як основну мову розробки бекенду в Україні, то є вірогідність, що через зменшення подібних замовлень Java може втратити свої позиції.

Інакше справи йдуть у продуктових компаній, які беруть на себе всі ризики та не мають таких проблем із замовниками. Вони б краще розвивалися, якби могли просто зараз найняти дешевших програмістів та розширити свою діяльність. І ось тут виникає питання досить високих зарплат розробників, які й обмежують розвиток компаній.

Є певні прогнози, що найближчим часом зарплати програмістів можуть знизитися, а це призведе до того, що продуктові компаній отримають можливість наймати більше співробітників і запускати нові проєкти. Такі зміни можуть стимулювати стрімке зростання продуктових компаній та модифікації структури ІТ-ринку нашої держави загалом. Якщо раніше аутсорсинг був великою часткою українського ІТ, то в майбутньому ця частка може зменшитися, натомість кількість продуктових розробників виросте.

Однак ситуацію здатні змінити активність аутсорсингових компаній, якщо візьмуть ситуацію у свої руки та розпочнуть розробку продуктів. Вони мають ресурси та знання для цього, а також можуть використовувати своїх програмістів для створення власного продукту. Це може бути чудовим шансом для них. Я сподіваюсь, що аутсорсингові компанії зрозуміють важливість цього кроку. Зрештою, процес розробки завжди пов’язаний з ризиками (наприклад, якщо продукт не сподобається споживачу абощо), але у випадку, якщо продукт зацікавить споживача та вийде на ринок, — це буде дуже прибуткова інвестиція для таких компаній, і не лише в їхнє майбутнє, а й майбутнє української ІТ-галузі.

Що ж далі

У поточний непевний час передбачити перебіг подій надзвичайно складно. Однак припустимо, що ситуація залишиться такою ж, якою є зараз. Водночас важливо враховувати закономірності ринкової економіки: бізнес або гине, або викручується зі складних ситуацій, захоплюючи нішу тих, хто виходить з гри. Можна сказати, що попит на спеціалістів зростає, а це свідчить про активні намагання компаній знайти можливості виходу на ринок.

Тож, я думаю, у найближчому майбутньому відбудеться зміна структури IT-ринку в Україні: зросте частка продуктових компаній.

І це, я вважаю, дуже добре, тому що:

  • продуктові компанії потребують недорогих спеціалістів — джунів;
  • продуктові компанії можуть реально заробити мільйонні прибутки, на відміну від аутсорсингових;
  • робота в таких компаніях, як правило, набагато цікавіша.

В аутсорсингу ж дуже складно горіти продуктом, тому що переважно ви не знайомі з кінцевими користувачами, тож не дуже розумієте, на чий бізнес це все працює.

Загалом, робота в продуктових компаніях набагато цікавіша, оскільки:

  • ви можете безпосередньо впливати на розвиток продукту, а не просто виконувати завдання за вказівками замовника;
  • є більше можливостей для кар’єрного зростання та розвитку;
  • ви бачите результат своєї праці та більше вболіваєте за його успіх.

Усе вищезазначене стає можливим тоді, коли продуктові компанії починають наймати більше співробітників для швидкого виходу на ринок, тоді як аутсорсингові компанії отримають можливість брати проєкти, які вони раніше вважали малобюджетними та недостатньо прибутковими. Програмісти повинні стати доступнішими, а отже падіння зарплат є неминучим і досить важливим моментом, хоча це буде тимчасово (згодом зарплати знову зростуть, можливо навіть досить стрімко). Проте чим довше зарплати залишаються на одному рівні, тим суттєвіше буде їхнє падіння.

Щодо того, коли можна очікувати змін в структурі ринку: тут важко сказати точно. Однак ви самі відзначите момент відновлення ринку, коли буде очевидно, що ми пережили кризовий момент. Це можна буде визначити за падінням зарплат програмістів. Тому що раніше розпочнеться цей процес, то швидше ринок повернеться до нормального стану.

Ринок зарплат на сьогодні

Якщо на ринку існує перенасиченість програмістами (це можна визначити за кількістю відгуків на вакансії) і якщо в усіх топових аутсорсингових компаніях спостерігається скорочення персоналу (багато співробітників опинилися без роботи), то зарплати повинні впасти б. Проте цього не відбувається, принаймні наразі. А подивившись на сучасні тренди зарплат в ІТ-галузі, можна помітити навіть їхній поступовий ріст, хоча й досить повільний.

Це пояснюється кількома факторами.

  • Початок ринкових змін: ситуація на ринку ІТ-послуг, особливо в умовах конфлікту, тільки починає змінюватися. Ринок потребує часу для того, щоб адаптуватися до нових умов. Поки що зміни можуть бути незначними та не відображуватися на зарплатах.
  • Довгострокові контракти: багато ІТ-компаній укладають довгострокові контракти із замовниками, й умови цих контрактів можуть передбачати стабільні зарплати для програмістів на певний термін, навіть якщо умови ринку змінюються.
  • Конкурентоспроможність: компанії можуть віддавати перевагу збереженню стабільних зарплат, щоб не втратити кваліфікованих співробітників в період невизначеності. Це допомагає їм залишатися конкурентоспроможними та готовими до швидкої реакції на зміни ринку, коли ситуація стабілізується.
  • Відсутність тиску з боку конкурентів: якщо більшість компаній на ринку ІТ-послуг зберігає зарплати на поточному рівні, інші компанії не відчувають сильного тиску щодо їхнього зниження. Це може створювати певний баланс на ринку зарплат, усупереч іншим змінам.
  • Ринкова динаміка: ринкові сили, як-от попит і пропозиція, діють складно й можуть піддаватися впливу безлічі факторів. У періоди невизначеності динаміка ринку може бути менш передбачуваною, що ускладнює точне прогнозування змін у зарплатах.

Окрім зазначеного, великі компанії не знижують зарплати через психологічний момент. Достатньо одній топкомпанії зробити щось подібне, і здійметься великий галас. Це буде просто нонсенс, який погано позначиться на репутації. Тому більшість не хоче ризикувати та намагається тримати зарплати на тому рівні, де вони зараз.

Та якщо ви зараз плануєте вимагати підвищення зарплати, майте на увазі, що ви, ймовірно, не отримаєте його і, цілком можливо, навіть потрапите в список для звільнення. Зараз не час ставити свої вимоги роботодавцям.

Що робити розробникам просто зараз

Зважаючи на складну ситуацію на ринку ІТ, є кілька стратегій і порад, які можуть бути корисними для різних категорій програмістів.

Middle- та Senior-програмісти

  • Зберігайте поточну роботу: у цей період невизначеності важливо утриматися на теперішньому місці. Зараз фінансова стабільність — надважлива.
  • Розвивайте soft skills: навички спілкування та публічного виступу можуть виявитися корисними для вас на майбутніх співбесідах та сприяють покращенню вашої репутації як висококваліфікованого програміста. Тож...
    • навчіться говорити публічно, вести презентації та демонструвати свої ідеї перед аудиторією;
    • розвивайте англійську мову, оскільки це базова навичка, яка дозволяє спілкуватися в глобальній спільноті ІТ.
  • Поглиблене вивчення evergreen-знань: розуміння архітектурних підходів, дизайн-паттернів та принципів розробки — це є ключовим для вас на ринку.

Junior та новачки

  • Золотий час для вступу в ІТ: незабаром ринок відчує потребу в програмістах, які готові працювати за меншу зарплату. Отже, це ідеальний час для тих, хто має сильні навички, але обмежений досвід. Ви станете цінними для продуктових та аутсорсингових компаній, які шукають висококваліфікованих фахівців за доступну ціну.
  • Зосередьтеся на hard skills: вивчайте усі аспекти програмування, які можливо. Станьте експертом у певних областях, щоб виділятися серед конкурентів.
  • Підготуйтеся до майбутнього: якщо ви навчаєтеся зараз, це означає, що в момент виходу ринку з кризи ви матимете шанс швидко знайти роботу або отримати підвищення.

Не забувайте, що вміння та навчання — це ключ до успіху навіть в умовах складної ситуації. Розвивайтеся як професіонал, залишайтеся конкурентоспроможними та шукайте можливості для удосконалення ваших технічних навичок та мови спілкування. Це допоможе вам подолати виклики та знайти успіх у сучасному ІТ-середовищі.

Наостанок

Зараз саме та ситуація, коли потрібно докладати більше зусиль, бути кращими за інших, активно шукати роботу, не забувати, що ваше резюме повинне бути якісно складене тощо. Щодо новачків, я вважаю, що перед ними відчиняється велике вікно можливостей. Тому якщо ви планували, але відкладали навчання, то зараз саме чудовий час почати. І поки більшість у стані застою, нічого не хоче, боїться та намагається витримати ситуацію, або й відкладає на потім, ви вже будете на кілька кроків ближче до своєї мети.

👍ПодобаєтьсяСподобалось12
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

З усією повагою до Сергія, непогоджусь з деякими тезами.

1. Основна причина кризи в українському ІТ це світова рецесія, масові скорочення в західних ТОП-конторах, «здорожчання» грошей, загальне гальмування ринку, наслідки ковіду.
Війна в Україні, звісно, також додала чимало, але будемо чесні, війна в Ізраїлі в загальносвітовому масштабі може мати на економіку куди більший вплив, перш за все через здорожчання нафти.

2. Аутсорсери ніколи не зможуть стати продуктовими конторами. Це принципово інший бізнес який вимагає інших людей та інших підходів. І перш за все іншого менеджменту.

3. Поки у нас не буде адекватного захисту інтелектуальної власності та ± чесних судів, ніхто тут реєструвати компанії не буде, особливо стартапи. Для цього є Делавер, а в Україні, як писали нижче, будуть заводити лише гроші на зарплати та поточну операційку.
Війна в даному випадку другорядне місце займає чому тут не будуть реєструвати.

4. Повністю підтримую заклик до джунів вчитися, але принципово незгоден із твердження про «золотий час для вступу в ІТ».
Золотий час буде коли пройде цей економічний цикл і знову почнеться ріст, активні інвестиції і будуть знову наймати всіх підряд як це було в 2021 році. Ось тоді буде золотий час для вкатування в ІТ і ваша задача бути підготовленим до цього моменту.

Золотий час для вступу в ІТ: незабаром ринок відчує потребу в програмістах, які готові працювати за меншу зарплату. Отже, це ідеальний час для тих, хто має сильні навички, але обмежений досвід.

Можна було б звитуватити Sergey Nemchinsky в маніпуляціях з метою просування свого бізнесу, але враховуючи середній інтелектуальний рівень по країні, все можу бути куди простіше:
Просто хтось не може собі уявити, що отім «вступникам в ІТ» доведеться конкурувати з досвідченими спеціалістами, що так чи інакше будуть змінювати роботу на ринку де потреба в працівниках і так суттєво впала (у основних маркетмейкерів переповнені бенчі :) ).
Хоча він все ж СЕО, то напевне не дурень, тому не можемо і перший варіант відкидати.

А якщо серйозно, то зараз зовсім не час йти в ІТ за баблом. Ринок переповнений і такими самими шукачами золота, і досвідченими спеціалістами. Золотий час не для вашого «вступу в ІТ», а для «продавців лопат» типу Сергія.

Але кожен може виграти від падіння ринку в цілому та від нестачі людей в економіці:
у вас є можливість розвиватись в тій сфері, яка вам цікава, і вийти в момент росту економіки (який так чи інакше буде після падіння) з кращими навичками, бо ви розвивались, а багато інших платили за ІТ-курси в надії, що будуть просто так отримувати багато бабла.
Студентам тут простіше — треба просто вчитись (що для багатьох може виявитись досить несподіваним)
Потенційни свічерам складніше, бо по факту треба докладати зусиль для розвитку в тій сфері, що цікавить, а не просто занести поки ще наявне бабло на ІТ-курси.

Більшість так званих продуктових компаній реєструються за межами України. В Україну вони заводять кошти лише для оплати праці розробників. І причина такої поведінки не у вартості розробників, а у корумпованій судовій системі. Про це говорять публічно власники продуктових компаній.

Також продуктові компанії, власники котрих мають українське походження, переносять свої основні офіси у інші країни так же само як і аутсорсингові компанії.

З якою ціллю ви пишете неправду? Серйозно, в одному реченні пишете, що продуктові компанії будуть платити менше. В іншому — що продуктові компанії дають більший розвиток карʼєри. Тобто у продуктовій компанії потрібно буде працювати на позиції тімліда, а отримувати як мідл у аутсорсі. Важко назвати це успішною карʼєрою. Ви ж самі навряд чи погодитесь керувати компанією, а отримувати прибуток як звичайний працівник.

Якщо раніше аутсорсинг був великою часткою українського ІТ, то в майбутньому ця частка може зменшитися, натомість кількість продуктових розробників виросте.

Не бачу поки що ніяких причин, які могли б обумовити ріст кількості продуктових компаній в Україні. Я б сказав, що навпаки, прямо зараз, умови для цього — гірші, ніж будь-коли.

1. Війна сама по собі додає неабиякі ризики і робить ведення бізнесу дорожче та менш передбачуваним. Чого вартує тільки ризик вимкнень електроенергії через ворожі атаки з повітря.
2. У зв’язку з війною неабиякий прошарок громадян стовідсотково вирвано з економічного життя, бо вони прямо зараз вбивають русню.
3. Зараз запроваджена цензура в СМІ, обмежени громадянські заходи і впливати на владу зараз складно як ніколи. Тобто, всі без виключення реформи загальмовані, багато чого навіть відкочується, а діалог влади і громадянського суспільства (в тому числі і бізнесу) майже не відбувається.
4. Всі корумповані силовики і судді «зголодніли» з початку повномасштабного вторгнення і зараз «пресують» бізнес як ніколи з часів Януковича (принаймні так стверджує бізнес). А впливати на них зараз також складно як ніколи з причин описаних в попередньому пункті. Тобто право власності в Україні ніколи не було таким ефемерним як зараз.

Тобто зараз я точно не очікував би росту продуктових компаній в Україні. Точно не за цієї влади. Нажаль.

Досить мило читати аналітику на тему «гірше не буде, далі буде ріст». Нагадує лозунги Зе-президента. Там теж було про гірше вже не буде і хоть паржом.
А по темі — для росту продукту потрібні інвестиції, а для цього потрібні всілякі індекси ризиків які в Україні просто зашкварні.
Для росту аутсорсу потрібні гарантії делівері і доступна ціна. Нажаль єдине чим Українські компанії можуть керувати це ціна. Тому зп будуть падати і більше проектів фіксед кост з гарантованим овертаймом буде з’являтися

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Отримав лист від grc.ua: «Ми знайшли для вас вакансію: Старший / Старша Водій / Водійка / (Senior Driver)»

Я не рахував, но здається в булшіт-бінго ця стаття впевнено перемагає )

існує перенасиченість програмістами

якщо із ставка випустити воду, то він стане перенасичений рибою — бери і збирай

ставок не резиновий, якщо розвести забагато риби — буде мало їди

риби стало в два рази менше

ай, я про більший ставок, той що глобальний

Інакше справи йдуть у продуктових компаній, які беруть на себе всі ризики та не мають таких проблем із замовниками. Вони б краще розвивалися, якби могли просто зараз найняти дешевших програмістів та розширити свою діяльність. І ось тут виникає питання досить високих зарплат розробників, які й обмежують розвиток компаній.

===
якщо не може платити по ринку, то або продукт івно або компанія, або і то і то

Досить мило читати аналітику на тему «гірше не буде, далі буде ріст». Нагадує лозунги Зе-президента. Там теж було про гірше вже не буде і хоть паржом.
А по темі — для росту продукту потрібні інвестиції, а для цього потрібні всілякі індекси ризиків які в Україні просто зашкварні.
Для росту аутсорсу потрібні гарантії делівері і доступна ціна. Нажаль єдине чим Українські компанії можуть керувати це ціна. Тому зп будуть падати і більше проектів фіксед кост з гарантованим овертаймом буде з’являтися

Таке було у мене у липні, всі виходили по суботам, сиділи допіздна, нічого не важливо, тільки встигнути у дедлайн. Плювати було також на неадекватний об’єм роботи у спринту. Це як підхопити вигорання у найкоротший строк. Це дійсно був фіксед прайс та мабуть дешево.

Ооо, то пан бачить тренд, схоже в нього черга джунів джавістів по 300 долл за місяць ! ))))) хай наймає, то ж золоте дно )))

Чергова реклама гамнокурсів

Золотий час для вступу в ІТ: незабаром ринок відчує потребу в програмістах, які готові працювати за меншу зарплату. Отже, це ідеальний час для тих, хто має сильні навички, але обмежений досвід.

Можна було б звитуватити Sergey Nemchinsky в маніпуляціях з метою просування свого бізнесу, але враховуючи середній інтелектуальний рівень по країні, все можу бути куди простіше:
Просто хтось не може собі уявити, що отім «вступникам в ІТ» доведеться конкурувати з досвідченими спеціалістами, що так чи інакше будуть змінювати роботу на ринку де потреба в працівниках і так суттєво впала (у основних маркетмейкерів переповнені бенчі :) ).
Хоча він все ж СЕО, то напевне не дурень, тому не можемо і перший варіант відкидати.

А якщо серйозно, то зараз зовсім не час йти в ІТ за баблом. Ринок переповнений і такими самими шукачами золота, і досвідченими спеціалістами. Золотий час не для вашого «вступу в ІТ», а для «продавців лопат» типу Сергія.

Але кожен може виграти від падіння ринку в цілому та від нестачі людей в економіці:
у вас є можливість розвиватись в тій сфері, яка вам цікава, і вийти в момент росту економіки (який так чи інакше буде після падіння) з кращими навичками, бо ви розвивались, а багато інших платили за ІТ-курси в надії, що будуть просто так отримувати багато бабла.
Студентам тут простіше — треба просто вчитись (що для багатьох може виявитись досить несподіваним)
Потенційни свічерам складніше, бо по факту треба докладати зусиль для розвитку в тій сфері, що цікавить, а не просто занести поки ще наявне бабло на ІТ-курси.

Богдан деякі курси дають набагато більше, ніж деякі універи, технікуми, коледжі. Скажу за себе, що я навчався в технікумі, а потім в універі в ІТ напрямку. Знаєш, чому я там добре навчився? Добрим навичкам Soft skills из за даваня хабарів, бо інакше там не можна було. Хлопці та дівчата які навчалися, самостійно розбиралися, золоті голови отримували заліки гірше за тих, хто просто заносив до кабінетів. Так, такі як Сергій беруть за курси гроші і це нормально, це плата за їхню працю, але це не хабар. Та й навіщо витрачати роки на освоєння давання хабарів і стати тіпа ІТ-вцем якщо можна за півроку стати хоть и слабеньким але фахівцем в оперделеному напрямку ІТ. Не говоритиму за всі наші навчальні заклади, але на мою думку у нас не той рівень навчання, який він повинен бути, щоб витрачати на нього роки.

деякі курси дають набагато більше, ніж деякі універи, технікуми, коледжі.

А деякі навпаки. Власне нормальний курс дискретної математики або філософії (з цим взагалі амба) в норм універі мав би дати розуміння безглуздості аргумента, який починається з «деякі».

Хлопці та дівчата які навчалися, самостійно розбиралися, золоті голови отримували заліки гірше за тих, хто просто заносив до кабінетів.

Буває. А ще буває, що «золоті голови» забивають на відвідування лекцій і що важливіше на здачу лабораторних (здача яких є умовою допуску до екзамени), а потім пишуть пости про те який викладач мудак, що «відправив на повторний курс» десь 40 з 70 студентів (як же він міг це зробити, якщо є РСО, що чітко визначає правила отримання оцінки і автомату?).
Що ви хотіли показати вашим прикладом не ясно.

Так, такі як Сергій беруть за курси гроші і це нормально, це плата за їхню працю, але це не хабар.

Ви маніпуюєте, порівнюючи негативний приклад з множини, яка вам не подобається, з типу позитивним прикладом, з множини, яка відображає позицію, яку ви хочете захистити. При тому, що якість курсів «таких як Сергій» поки не доведена.

Не понимаю зачем мне тут манипулировать. Пример на моем жизненом опыте:
с 2006 по 2009 учился в Киевском технаре на стационаре в IT направлении.
с 2011 по 2014 учился заочно в Киевском Универе так же в IT направлении.
И что вы думаете я смог устроиться на работу после такого образования на которое я потратил 6 лет своей жизни и кучу денег? Нет конечно. Поэтому я пошел на курсы. Не на Сергея, а на другие. Так же попал сначало на плохие курсы где с меня содрали не малые деньги, а знаний практически не дали, но решил не опускать руки и даже после этого пошел на другие. Ну и попал на хорошие курсы где меня научили за пол года больше чем за предидущие 6 лет. Представляете, я даже после курсов сразу же устроился на работу разработчиком и досихпор работаю аж с 2016 года :) Купил себе самостоятельно квартиру, завел семью, стал помогать родителям так как они у меня обычные люди. Бывет. Я думаю если бы у меня была возможность вернуться назад, тогда я бы точно не тратил эти 6 лет на такое образование.

А ви не враховуєте, що знання мають накопичувальний ефект?
Вам спочатку дали основи і загальні матерії з якими дійсно складно робити якусь конкретну роботу, потім дали спеціалізацію перші курси, на яких ви погано зрозуміли, проте, наступні курси було вже простіше проходити, бо розказували вам більш грамотніше і попутно ви закріпили те, що вже чули, тільки не розуміли.

Ну это понятно и логично. Но это не тот уровень обучения. Так можно всю жизнь учиться и выкидывать деньги на учебу. Что вы из меня тут пытаетесь сделать не понятно кого? Мне гос учереждения не дали возможности стать нормальным специалистом, поэтому я нашел другой способ и в этом мне помогли курсы. Откройте глаза и увидите проблему, а не наговаривайте на меня ерунду всякую как в в других коментах. Просто примеры былого обучение: 1. В течении года учитель по спец предмету(у меня это был С/С++) практически не появлялся на парах. В основном пришел дал тему и ушел.
2. Были случаи даже когда под шафе на зачеты приходил что бы собрать урожай со студентов.
3. Хорошо подлизал тебе 4 ну или 5 если это делал на протяжении всего года. Сильно умный 3, а если еще что то неустраивает на пересдачу.
4. По поводу курсов просто фактом на первых было 15 занятий. а вторых было более 60. Цена обученя была одинаковая. Я думаю по этому уже можно понять какие учили курсы а какие деньги стягивали.
Вы меня пытаетесь убедить что у нас обучение классное, а курсы это полная ерунда? Не выйдет. Поедьте лучше в страны высокого прогреса и покажите диплом одного из наших стандартных вузов, я думаю вам дадут понять что стоит такой диплом.

Ні, звісно! Я лиш хочу сказати, що навчання по спеціальності у вищих закладах, нехай навіть погане, як ви кажете, плюс курси, дає набагато більше, аніж просто курси. Ви не розумієте як важко людині «з вулиці» зрозуміти і охопити те, що видають за пару місяців на курсах. Нехай це будуть навіть самі кращі в світі курси, але для людини кожне слово — нове і вона не встигає все те «обробити» головою. Саме тому вайтішник — це не айтішник. От що я хочу сказати!

Все вірно: забезпечити випускника работую — це задача профтехучилищ, де людей з першого заняття гонять до верстату... А задача університету — дати базу знань, змінити так би мовити «світогляд» людини, змінити її тип мислення і підходи до вирішення проблем, які є в певних сферах....

: забезпечити випускника работую — це задача профтехучилищ, де людей з першого заняття гонять до верстату

можна більш детально, як ви себе це уявляєте
як воно має забезпечити поза межами планової економіки та закритого ринку?

Не понимаю зачем мне тут манипулировать.

Я не казав, що знаю причину. Але я чітко показав логічні помилки, що мають підтвердити певну позицію, в вашому повідомленні. Чи це є результатом умислу чи демонстрацією здібностей я не знаю.

И что вы думаете я смог устроиться на работу после такого образования на которое я потратил 6 лет своей жизни и кучу денег? Нет конечно.

Коли я був в 6 класі я почув на уроці укр мови про «завершену дію» такі приклади:
1) «Робив ДЗ» не те саме що «зробив ДЗ»
2) «Вивчив матеріал» не те саме що і «вчив матеріал» або «хотів вивчити»
От я чомусь знайшов перший фріланс через 1 рік навчання в виші, а завдяки тому що вчив на 3 курсі отримав офер на першу роботу в офісі. Чому так?
А ще у мене є 3 знаомих, що знайшли роботу приблизно одночасно десь в 2018:
1) ходив на різні курси КуА з 2014
2) ходив на різни програмерські курси з 2012-2013
3) ходив на програмерські курси десь з 2016
Чому так?

И что вы думаете я смог устроиться на работу после такого образования на которое я потратил 6 лет своей жизни и кучу денег? Нет конечно

Что тут скажешь? «Е-ть ты л-х». У меня на курсе все программистами устроились

Добрим навичкам Soft skills из за даваня хабарів, бо інакше там не можна було. Хлопці та дівчата які навчалися, самостійно розбиралися, золоті голови отримували заліки гірше за тих, хто просто заносив до кабінетів

що це за шарага була?

Навіть якщо студент не дуже добре вчився, проте ходив на лекції, робив лабораторні і ще попутно щось вивчав самостійно, те що йому подобається, все рівно це дасть хороший результат! Не залежно від того, на які оцінки він здав екзамени та заліки. Адже універ закладає базові знання про технічні науки, вищу, дискретну математику, інженерні дисципліни, поняття архітекти комп’ютерних технологій, понять про різні цифрові протоколи, ази алгоритмів, якісь нехай застарілі та все ж методи і технології програмування. Це все не можна вивчити просто на курсах, на це потрібні роки, але це закладує фундамент знань IT-спеціаліста. Саме цим відрізняється дипломований спеціаліст від вайтішника.

Ви ж не підете до хірурга, який не має медичної освіти але пройшов тримісячні курси хірургів? А чому?

«Знаєш, чому я там добре навчився? Добрим навичкам Soft skills из за даваня хабарів, бо інакше там не можна було.»
Тобто, ви не були не лекціях, не записували конспекти, не робили лабораторні? Ну так хто вам вам винен, що ви прогулювали пари і лише заносили гроші за заліки??

Ну да.)) Судя с того что вы мне написали, то я совсем ничего не делал, только прогуливал, заносил в кабинеты и т.д. Одним словом розбійник. Вы для полной картины забыли еще добавить, что мне пришлось занести что бы на работу устроиться разработчиком.

Отже таки вчили? Отже якась інформація приходила у ваш мозок і відкладалася всі ці роки? То ви вважаєте, що було б краще, якби її не було?

деякі курси дають набагато більше, ніж деякі універи, технікуми, коледжі.

Ну ну, а потім на доу стаття в стилі «вау, подивіться на ці класні індекси в бд, вони так пришвидшують усе, от зараз я вам розповім усе детально». Ледь стримався щоб не вліпити посилання на якийсь конспект якогось препода з кпі

Курси vs виш — це суть порівнювати уроки плавання з олімпійськими змаганнями

Деякі виші звісно дно, але курси теж є дно, це не аргумент що курси краще за виш

Цікаво, а в КПІ з тими БД робляться якісь лаби з тестуванням під навантаженням, ну щоб ті індекси і їх асимптотику помацати вживу? Питання без підколок, в розробці електроніки, наприклад, ті товсті і обширні конспекти ну дуже вже багато не покривають практичних штук, без практики з пет-проектами випускник просто профнепридатний виходить.

В тому і справа, що коли одногрупники в більшості своїй мотивовані люди, то і петпроекти пиляться на ура. А потім тими петпроектами здаєш лаби.
А одним таким проектом закрив 10 лаб курсу за весь семестр. Причому його прєпод детально зі мною розбирав і вказував на недоліки.

Нажаль на ФІОТ КПІ толкова кафедра в мій час була тільки одна і то там в викладацькому складі було, як кажуть, «не без урода».

Те що в універі насильно цілий семестр намагалися випхнути, я потім, коли БД реально знадобилась, за 2 дні вивчив. І так майже по кожній дисципліні, не тільки ІТ.

Те що в універі насильно цілий семестр намагалися випхнути, я потім, коли БД реально знадобилась, за 2 дні вивчив.

Воно десь так і працює. 5 років вчив усіляку математику, яка от зовсім не потрібна в КРУДах та формошльопстві, а потім за 1 день робиш дата сайнс проект, який команда тих хто не вчив це в універі, не змогла зробити за 2 тижні.
От тільки чомусь ті хто оригінально робив проект не змогли «за 2 дні розібратись». А я чомусь не можу, на приклад, за 2 дні розібратись як робити БПЛА або лікувати людей.

З усією повагою до Сергія, непогоджусь з деякими тезами.

1. Основна причина кризи в українському ІТ це світова рецесія, масові скорочення в західних ТОП-конторах, «здорожчання» грошей, загальне гальмування ринку, наслідки ковіду.
Війна в Україні, звісно, також додала чимало, але будемо чесні, війна в Ізраїлі в загальносвітовому масштабі може мати на економіку куди більший вплив, перш за все через здорожчання нафти.

2. Аутсорсери ніколи не зможуть стати продуктовими конторами. Це принципово інший бізнес який вимагає інших людей та інших підходів. І перш за все іншого менеджменту.

3. Поки у нас не буде адекватного захисту інтелектуальної власності та ± чесних судів, ніхто тут реєструвати компанії не буде, особливо стартапи. Для цього є Делавер, а в Україні, як писали нижче, будуть заводити лише гроші на зарплати та поточну операційку.
Війна в даному випадку другорядне місце займає чому тут не будуть реєструвати.

4. Повністю підтримую заклик до джунів вчитися, але принципово незгоден із твердження про «золотий час для вступу в ІТ».
Золотий час буде коли пройде цей економічний цикл і знову почнеться ріст, активні інвестиції і будуть знову наймати всіх підряд як це було в 2021 році. Ось тоді буде золотий час для вкатування в ІТ і ваша задача бути підготовленим до цього моменту.

3. Поки у нас не буде адекватного захисту інтелектуальної власності та ± чесних судів, ніхто тут реєструвати компанії не буде, особливо стартапи.

Сумніваюсь що в цьому основна проблема. Наш ринок це щось дріб’язкове порівняно з сукупним ринком ЄС та США. Тому будь який продукт навіть на 100% створений тут включно з керівництвом і інвесторами буде тягнутися на захід бо там так чи інакше основні гроші, а раз так то власне нащо тут тримати щось окрім мінімального капіталу?

2. Аутсорсери ніколи не зможуть стати продуктовими конторами. Це принципово інший бізнес який вимагає інших людей та інших підходів. І перш за все іншого менеджменту.

Вірогідність такого дуже мала, але таке таки трапляється, знаю вару випадків. У обох випадках був міні продукти який пилили по пару чоловік + девелопери у вільний час/люди на бенчі, і продукти несподівано таки вистрілили. В одному випадку компанія перетворилась на «наполовинупродуктову», в іншому продукт виділили в окрему невелику компанію, куди перекочувала частина людей. Звісно якщо ми говоримо про великі аутсорси галерного типу така трансформація уже точно неможлива.

Я кожен раз, коли замовляю ремонт, думаю що треба було не в айті йти, а в ремонти.
Тільки закінчив меблювати квартиру, по факту на матеріали (хороша фурнітура, дешеве ДСП) пішло 330к грн. Мебляр станом на зараз нових клієнтів підписує за оплату роботи = 60% від тої вартості, тобто потенційно ~200к грн = 5300$ з однієї квартири. У випадку шпонованого МДФ та всяких HPL можна суму помножити на два і отримати 10k$ з квартири. Роботи там менше ніж на місяць так точно, думаю в чисту два тижні.

У тебе схоже такі ж рожеві окуляри щодо заробітку у ремонті, як у більшості вайтішників щодо своєї змоги досягти хороших доходів в айті.

не аргументуєте? а то Олег наче все правильно розписав...

Тільки закінчив меблювати квартиру,
5300$ з однієї квартири.
Роботи там менше ніж на місяць так точно, думаю в чисту два тижні.

Виготовлення одної кухні займає від двох тижнів в кращому випадку. І це ще не факт, що одна людина її виготовляє. Про менше ніж місяць замеблювати квартиру однією людиною не може і йти мова.

Точніше може, якщо це прям базова комплектація, але тоді і замовлення буде не на 5к.

не аргументуєте? а то Олег наче все правильно розписав...

1) Є зовнішній рейт, є внутрішній
2) Скільки «квартир» в місяць реально робить той «мебляр»? Скільки замовлень реально отримує, а не може отримати?
3) Скільки людей залучені в 1 «квартиру»?
4) Куди пішли капітальні (умовне прибдання інтсрументу) та операційні (умовна електроенергія)?

1) Є зовнішній рейт, є внутрішній

Рейтов нет вообще. Мебельщик работает в одиночку + нанимают сборщиков на разовые случаи + супер-элитные иногда могут держать дизайнера, но то редкость.
Дизайнер берет 5к за единицу мебели, мебельщик — 10-20% от стоимости материалов

4) Куди пішли капітальні (умовне прибдання інтсрументу) та операційні (умовна електроенергія)?

Вообще неверный подсчет. Основная статья — это оборотные средства, т.е. расходы на материалы + распил + покраска. Это всё делается на крупных предприятиях типа вияра и они снимают свою маржу.
Инструмент стоит реально копейки потому что амортизируется очень медленно. Не очень условные расходы на бензин будут больше.
Электроэнергия — это вообще на стороне заказчика всё, ну мы же не будем считать ноутбук дома у мебельщика за безумные расходы?

мебельщик — 10-20% от стоимости материалов
Мебляр станом на зараз нових клієнтів підписує за оплату роботи = 60% від тої вартості

Де ще 40-50%?

Это всё делается на крупных предприятиях типа вияра и они снимают свою маржу.
Электроэнергия — это вообще на стороне заказчика всё, ну мы же не будем считать ноутбук дома у мебельщика за безумные расходы?

От в їх маржу і йде ціна електроенергії. Дуже схоже, що ви в поняття «мебляр» включаєте трохи не те, що Олег.
По вашим розрахункам (10-20%) мебляр отримує 330*0.1-0.2 == 33-66К грн, а не 200К. Що до речі вже більше схоже на правду.

плітку треба класти вміти. от де бабки!

из дешёвого ДСП будет много болячек, их можно ставить только в хорошо проветриваемых помещениях

ДСП само нормальное, Egger/Saviola, просто использовалось в т.ч. вместо фасадов, куда люди берут крашеное/шпонированное МДФ — их ценник дороже в разы.

По-перше, він же не один працює над замовленням? По-друге, є витрати на обладнання, у тому числі розхідний матеріал як то клей чи диски, та транспортні витрати.

Працює з напарником, але я розумію що напарнику менша доля достається, бо проектує він сам все. Доставка матеріала — окремий пункт рахунків від продавця (віяр), він просто їде з інструментами на квартиру. Клей та диски не треба, бо віяр сам пилить/кромкує/сверлить. Шуруповерт один раз за сотню баксів купується на хз скільки років.

Про які успішні локальні продуктові компанії йде мова? Чи вони взагалі є, окрім мілтек?

А какая капитализация тех самых «успешных локальных милтех» компаний?

Никто не скажет, они же. не публичные.

Спілкувався із представниками однієї з компаній.
Все там нормально із капіталізацією, вони заключили контракт на багато грошей із мін. Оборони і вже відкривають другий завод.

Якщо раніше аутсорсинг був великою часткою українського ІТ, то в майбутньому ця частка може зменшитися, натомість кількість продуктових розробників виросте.

Не бачу поки що ніяких причин, які могли б обумовити ріст кількості продуктових компаній в Україні. Я б сказав, що навпаки, прямо зараз, умови для цього — гірші, ніж будь-коли.

1. Війна сама по собі додає неабиякі ризики і робить ведення бізнесу дорожче та менш передбачуваним. Чого вартує тільки ризик вимкнень електроенергії через ворожі атаки з повітря.
2. У зв’язку з війною неабиякий прошарок громадян стовідсотково вирвано з економічного життя, бо вони прямо зараз вбивають русню.
3. Зараз запроваджена цензура в СМІ, обмежени громадянські заходи і впливати на владу зараз складно як ніколи. Тобто, всі без виключення реформи загальмовані, багато чого навіть відкочується, а діалог влади і громадянського суспільства (в тому числі і бізнесу) майже не відбувається.
4. Всі корумповані силовики і судді «зголодніли» з початку повномасштабного вторгнення і зараз «пресують» бізнес як ніколи з часів Януковича (принаймні так стверджує бізнес). А впливати на них зараз також складно як ніколи з причин описаних в попередньому пункті. Тобто право власності в Україні ніколи не було таким ефемерним як зараз.

Тобто зараз я точно не очікував би росту продуктових компаній в Україні. Точно не за цієї влади. Нажаль.

Так продуктових і не більшає, купа продуктових закордонних вийшли з України.
Просто аутсорс зменшується набагато швидше, тому співвідношення змінється в сторну продукту (особливо по відкритих вакансіях).
Умовно кажучи, в 2021 висіло 2000 вакансій на джаву, з них 1500 в аутсорс. Тепер висить 150 вакансій, з них 50 в аутсорс.
А всюди пишуть що раніше продукт був 25%(500 від 2000) а тепер 67% (50 з 150).

Там написано буквально:

натомість кількість продуктових розробників виросте

. Тобто йдеться саме про збільшення саме абсолютної кількості продуктових розробників, наскільки я розумію. Це можливо тільки через зростання числа та/або розміру продуктових компаній в Україні.
Я поки що не бачу для цього підстав. Саме про це і написав. Про зменшення аутсорсу я нічого не писав. Там, як на мене, все складно. Щоб щось сказати притомне, треба вивчати питання. Я не вивчав.

Більшість так званих продуктових компаній реєструються за межами України. В Україну вони заводять кошти лише для оплати праці розробників. І причина такої поведінки не у вартості розробників, а у корумпованій судовій системі. Про це говорять публічно власники продуктових компаній.

Також продуктові компанії, власники котрих мають українське походження, переносять свої основні офіси у інші країни так же само як і аутсорсингові компанії.

З якою ціллю ви пишете неправду? Серйозно, в одному реченні пишете, що продуктові компанії будуть платити менше. В іншому — що продуктові компанії дають більший розвиток карʼєри. Тобто у продуктовій компанії потрібно буде працювати на позиції тімліда, а отримувати як мідл у аутсорсі. Важко назвати це успішною карʼєрою. Ви ж самі навряд чи погодитесь керувати компанією, а отримувати прибуток як звичайний працівник.

продуктові компанії потребують недорогих спеціалістів — джунів;

Всі потребують недорогих спеціалістів, тільки от проблема в тому що джун — не спеціаліст.
А як тільки він стає спеціалістом то він вже не джун)

Ви не праві. Junior — це не Trainee, ця людина як мінімум має добре розуміти мову програмування, але не має чіткого розуміння який фреймворк застосувати і як. Для робітників такого рівня треба витрачати більше часу (на менторство і на кодревʼю) і розписувати таски дуже ретельно. І звісно, що Junior не зможе зробити складний проєкт з нуля (це навіть і мідл нормально не зробить). Але є деякі — хто дуже швидко навчається. І з таких за рік-півтора при нормальному вкладанні зусиль можна зробити хорошего мідла.
На справді в нормальні часи деякі великі аутсорсінгові компанії мали внутрішні курси, які набирали на горячі напрямки як раз Trainee — ця ситуація власне є win-win.

, але не має чіткого розуміння який фреймворк застосувати і як.

Ви назвете таку людину спеціалістом?
Спеціаліст це людина з досвідом, джун це людина без досвіду за означенням.

Мені здається ви плутаєте trainee(інтерна) та junior розробника. У junior розробника вже має бути як мінімум 6-12 місяців досвіду. І насправді junior це вже повноцінний розробник, який потребує додаткового менторства. На не складних проектах ті що швидко вчаться досить гарно можуть робити свою роботу і якщо швидко вчаться за рік півтора їх вже не відрізнити від мідла

Мені здається ви плутаєте trainee(інтерна) та junior розробника.

Він не плутає, а просто в контексті, який ви чомусь ігноруєте:
1) ТС говорить про тих хто «вступає в ІТ», а не вже «вступив» (тому для них працюють правила поведінки такі самі як для мідл+)
2) На нашому ринку джуни — це де факто люди без досвіду, оті самі інтерни/трейні. По факту, людина з досвідом хоча б рік буде шукати вже роботу мідла
3) (вже складніше) зараз (хоча це тенденція 10+ років) пройшло серйозне знецінення тайтлів: люди на позиціях мідлів часто є джунами, просто адекватний мідл може легко мати тайтл сеньйора, а іноді навіть ліда.

Важко сказати, дуже часто їх продають як сіньйорів і нічо, код пушиться, бабки мутяться, джун набирається досвіду)

джун — не спеціаліст

Джун — це просто програміст у якого немає досвіду роботи. Це важливо, але не є вирішальним. Може це лише мій досвід, але мені завжди приємно було працювати з джунами, яких наймали в компаніях де я працював. Правда й брали людей не з курсів «програміст HTML», а тих хто мав свої проекти, навчався й любив кодити — й компенсувалось це вищчою ніж по ринку зп. Й шукали таких досить довго.

І навпаки часто попадались абсолютно неповоротливі мідли — він щось там за роки досвіду навчився й просто кліпає як вміє.

Джун не самостійний — це так. Тому вони часто не підходять аутсорсу — де тебе кинуть на якийсь проект, й треба щось робити, щоб клієнт бачив за що платить. Але не спеціаліст — занадто гучно, принаймні це точно не про всіх джунів )

В тех условиях, которые имеются начиная с 24 февраля 2022 года айтишечный рынок будет продолжать планомерно и уверенно планировать вниз. Как продуктовый, так и аутсорс/аутстаф.
И даже не столько из-за боевых действий (которые велись задолго до 24го февраля). А элементарно из-за того, что квартальная п*здобратия теперь в ручном режиме регулирует кто, как и куда ездит и что делает. А основа нормального рынка — свобода перемещения людей и товаров.

И даже не столько из-за боевых действий (которые велись задолго до 24го февраля)

Ага, звісно, не стільки... Щось я не пам’ятаю щоб до 24го 2022 девелопера могли мобілізувати/вбити ракетою, щоб приходилось негайно кидати роботу через повітряну тривогу або банальна неможливість працювати черезд відсутність світла.

IMO, як раз таки саме ці фактори, м’ягко кажучи, не дуже привабливі для будь якого бізнеса

Да, упомянутые факторы, безусловно так же играют в минус. Но это тактические факапы и в стратегическом горизонте имеют меньший негативный эффект. А управляющийся в ручном режиме крепостной блядюшник с тем кого и как выпускать и кого и как наказывать мобилизируя штурмовиком Лобкового — стартегический проеб. Про который в качестве риска и унижения помнить будут все (и даже показушные ура-патриоты на данный момент).

А мобилизация с выловом будущих штурмовиков посадок и промок Донбасса, кстати, была и в 2014-15 годах (за пределами городов). И наши же граждане массово эвакуировались с территории донецкой/луганской областей и Крыма. И в тот же период мы тоже потеряли в результате эмиграции немало хороших специалистов по всей стране. Но как-то IT сектор все же показывал рост.

Не пам’ятаєте до 22року мобілізацію — скроріше за все для вас війна почалася у 22.
А людей пакували в бусіки незламності коли це не було мейнстрімом ( знаю декілька історій 2015, 2018 роки ). Але в основному пакували людей з сіл і областей (як зараз в рашці), тому було невідчутно для умовного київського розробника. Але це все було, і те що відбувається зараз — це відкатана модель.
Думаю невелика частка людей пам’ятає, які процеси запустила АТО у 14р і схожість, якщо не ідентичність цих процесів після 24 лютого, але з іншими масштабами. І приблизно розуміє до чого все йде...

Тобто ви хочете сказати, що це не через повномасштабне вторгнення 24.02.22, а саме через АТО айті сфера в Україні зараз переживає кризу?

Я говорив про зовсім інші речі.

Але якщо брати Ваше питання про кризу в україньскому ІТ, то можливо треба дивитись на світові тенденції. Війна вплинула на локальний ринок ІТ, але, навряд, можна сказати що саме війна привела до кризи. Скоріше реакція і дії влади на війну, ніж сама війна

В тому то і річ, що відповідаючи на мій комент ви пишите якісь зовсім не релевантні речі.

Я писав, що українське айті переживає не найкращі часи починаючи з 24.02.22. І навів ряд факторів які відштовхують будь який бізнес від найму девелоперів чи старту нового проекту саме в Україні.

Ви ж в свою чергу починаєте про «для вас війна почалась у 22», «відкатана модель» та «світові тенденції».

Я не знаю, можливо ви просто не уважно прочитали мій 1й комент...

А можно просто виїхати з країни і працювати з Європи чи Азії без української аутсорсінгової компанії.

Попробуй влаштуйся в місцеву компанію без знань місцевої мови.

Перше квітня для цього жарта вже пройшло

Та навіть і з мовою. Зараз закордоном такі ж сотні кандидатів на одну вакансію і велика частина з них навіть не гастарбайтери.

Підтримую, зараз така ситуація на ІТ ринку не тільки в Україні, а, в цілому, в світі. Сотні кандидатів на вакансію в Європі та США.

Да можна, лише по факту мужні прикордонники за наказом всевишнього месії не дуже дають це зробити.

Підписатись на коментарі