Як не наплодити «милиць» в розробці проєкту? Обговорюємо
Привіт, спільното! Поговоримо про... «милиці» в роботі айтівців? Маємо на увазі тимчасові рішення, які, в цілому, розв’язують проблему, але в довгостроковій перспективі потребуватимуть оновлення або заміни. Ось, як на мемі 👇
Знаємо, у кожного точно були такі рішення, і не важливо, чи ви розробник, тестувальник, дизайнер або девопс.
Тож діліться, які у вас в роботі траплялись «милиці»? Як їх уникати? Чи варто?
39 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівще є «фінт вушами» та «план капкан»
Які «милиці», господи? Ви ж не перекладаєте слово баги як жуки. Навіщо тоді запозичені слова з російської перекладати?
Варіант: або використовувати запозичене «костилі» по аналогії зі словами «баги», «процеси», «компілятор». Або придумати альтернативний термін по аналогії з «застосунок», «світлина»
Костиль українською це кріпильний цвях. Я вже писав нижче, що в російської мові запозичені слова часто не мають того самого сенсу яке вони мали в мові звідки росіяни їх поцупили. Тому костиль — це великий металевий цвях. Чому росіяни використовують те саме слово і для цвяху і для милиць? Ну російська мова доволі бідна, тому таке буває доволі часто. Наприклад, в української є десятки дієслів для дії відкривати (відчиняти, отворяти, розтуляти, тощо) а в російської лише кілька, вони майже все відкривають.
Милиці нормальне слово. Означає те саме що і crutch
Це не відповідає на питання, чому не перекладати слово «баг» як жук за аналогією.
«bug» з англійської в контексті програмування вже давно не перекладається як комаха або жук, а перекладається саме як помилка у програмному забезпеченні.
по-друге, я ж наче написав, що росіяни поцупили «костиль» але використовують його не за сенсом який був в той мові звідки вони його поцупили. Для «crutch» в російської мові немає відповідного слова. Вони милиці чомусь називають так само як металевий, великий цвях.
Тобто, ви пропонуєте використовувати русизми які не мають сенсу навіть у самій російської мові?
для crutch в руській «костыль». І з якого дива в котрійсь з мов різні речі не можуть зватися однаково? Ну, знаєте, як ото сир і сир.
Та можуть чому ні. Але коли ти поцупив костиль а потім вирішив його ж застосовувати для чогось що не має ніякого відношення до костилів, до їх використання, тобто до чого що навіть близько не знаходиться з костилем, то це дивно. Але не для російської мови, яка окрім того що штучна так ще і дуже недолуга, бо люди які її робили були роспіздяї і підходили до цієї справи відповідно.
В української є костиль — великий металевий цвях, і є милиці — засіб для допомоги з пересуванням людині яка має вади ніг або ходи.
Я не бачу жодного сенсу використовувати слово костиль для crutch в української. Якщо російською тоді звісно костыль, бо російська мова дуже бідна, і там багато що має ті самі назви. Сенсу запозичувати слова які росіяни поцупили та використовують не за призначенням немає.
Сир є сир, а є кисломолочний сир. Так це трохи плутає і бісить, але вони хоча б на полицях поручь у магазині.
«кисломолочний сир».. брррр.
У всіх мовах таке. Іноді ще має назву білий, м’який, але все одно сир. В молочної промисловості проблеми з неймінгом природні, бо тих сирів, та різного типу похідних від різних етапів життя молока від кількох видів тварин та ще і рослин іноді, їх реально достобіса. Гадаю, ідеться про тисячі сирів. Нас сир і сир засмучує через совєтський спадок, коли ковбаса та сир були виключно у вигляді одного абстрактного класу, з однією закритою імплементацією. Француз, чи італієць, та навіть поляк, у них як у алеутів? тисяча назв для снігу, хоча все одно це сир, і коли сніг і сніг але в різних пакунках, то їм норм. Цікаво що на цій виклик сказав би Дядько Боб.
ну так чому для «всіх мов» ми приймаємо нормальним, що щось може називатися не так, як нам би здавалося розумним, а от руська — «ну тупі кацапи не змогли зробить, вапщє не мова, а монстр франкенштейна, ря ря ря, костиль не костиль»
Це зрештою виглядає просто огидно.
Я ж наче написав. Коли ідеться про «открывать» то в мене питань немає, хай «открывают» все що завгодно, бо зрозуміло що мову, яку інші народи створювали тисячоліттями, не можна створити за триста років зусиллями вічно п’яних офіцерів-поєтів та їх французьких викладачів. Але «костыль» це взагалі тупо з іншого виміру. Це якби хтось казав на двері що це яблуко.
Я не бачу сенсу використовувати русизми взагалі, бо англіцизми та будь-які-цізми будуть завжди краще. Але використовувати русизми які московіти ще і самі не вірно поцупили — оце дійсно огидно.
Ідеться не про смак чи якісь тонкі почуття. Читав, що фізики та інші науковці, які втекли з СРСР на захід, зрештою доходили висновку, що деякі терміни з фізики та інших наук були використані при запозиченні не в тому сенсі якій вони мали в німецької чи інших мовах і це начебто також вплинуло на занепад «великой» совєтьскої науки, зокрема квантової фізики та хімії.
або для «увага» використав слово «позор», чи, там, лезо для бритви «жилєтовкою» назвав, чи виріб сантехнічний унітазом. А ті, хто сир «тварогом» назвивають чи олію «маааслом» — ті взагалі вічно п’яні поети-офіцери. Мабуть це саме вони придумали відповідне слово «аватар».
Не дуже зрозумів. «Творог» то польське. Масло то болгарське ака старослов’янське. Але в будь якому разі краще коли в мові є і масло і мастило і олія, а не лише одне масло. — Вам кашу с каким маслом? — Мне пожалуйста з тосолом.
Ваш внутрішній спротив щодо прийняття того, що російська мова це повний відстій і кострубате казна що, мені особисто цілком зрозумілий. Я через це проходив дуже довго.
Гадаю цей лінгводіспут вже вартий того щоб його завершити.
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
мій внутрішній спротив не від того, що руська відстій чи не відстій. Мій внутрішній спротив від того, що деякі члени прогресивного людства досі користуються аргументами як от «смішна мова» ( інші варіанти — «узкі глаза», «яйценюк» і тд)
І вважають себе достатньо цивілізованими для євросоюзу чи нато чи хоч галактичної імперрії.
Не смішна, а тупа, та бідна і тому запозичувати з неї те що вони назапозичували в інших по п’яні, та ще і невірно, це теж тупо.
І Євросоюз тут ні до чого.
Милиці рулять!
Смаколики!
і сир
Вподобайка!
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Ну, давайте обговоримо «швидкі рішення».
Так, час від часу їх роблять усі, і це пов’язано обмеженістю ресурсів — як часових, так і, наприклад, розуміння як щось працює насправді і які обмеження має. Наприклад — доволі поширена ситуація, коли розраховуєш на якусь (навіть описану в документації) поведінку сторонньої бібліотеки або системи (сервісу), а воно працює не так, чи не працює так у всіх випадках. Дізнатися про це, не спробувавши, зазвичай неможливо. Планувати «вірну» архітектуру під це рішення може не мати сенсу — краще зробити щоб воно мінімально працювало і вже після тестів і розуміння що це саме те, що вам потрібно, привести стан системи до вірної архітектури. Яку буде можливо маштабувати, розвивати та підтримувати.
Тож тимчасові рішення — це цілком нормально допоки вони залишаються тимчасовими і ми не «забиваємо» на технічний борг і вчасно приводимо систему до стабільного, якісного стану. Їх не варто уникати, бо вони дозволяють зекономити ресурси, але їх варто завжди вчасно виправляти.
Кращу відповідь можна було б отримати зі статистики, але її немає. Тобто, якщо є великі та успішні проекти з тисячами милиць написаних аби як (гадаю вони є) тоді обговорювати технологію використання милиць в стилі «Чисті милиці» Д.Боб немає сенсу. А елементарну гігієну та правила безпеки перед використанням милиць (розширити інтерфейс, додати поведінку в перелік, логер, опис, тощо), гадаю, людина вчиться дуже швидко.
Щодо головного питання а саме російської мови, то вона як клаптиковий килим, де зібрані шматочки з інших мов, переважно, з церковно-слов’янської. В цьому розділі використання слів ще має зв’язок з їх первісним значенням та використанням. Всі інші слова в російської мові можуть використовуватися без такої прив’язки. Наприклад як слово «неделя» яке так само як і українська «неділя» походять від одного джерела яке означало «не делать» тобто не робити, що було пов’язано з релігійною потребою нічого не робити на сьомий день тижня. Але в української неділя це саме сьомий день тижня, коли треба не займатися ділом, а в російської «неделя» це чомусь увесь тиждень. І такого в російської мові майже все що було запозичено без розуміння того нащо це слово потрібне. Тобто приблизно сімдесят відсотків російської мови це такі собі «милиці».
Щодо реальних проектів — десь чув що Оракл (БД) має кілька десятків тисяч тестів, бо є купа коду який живе майже з перших версій і ніхто вже не має повного розуміння всієї системи загалом, тож будь-яка зміна перш за все повинна пройти всі ці тести (кілька годин). До питань про «милиці» і вирішення проблеми їх наявності — покрити тестами все взагалі ;)
Милиця яку можна покрити тестом то не милиця а легка нежить. Таке треба нормально реінженірити.
А справжні милиці це скоріше за все вади або обмеження початкового ТЗ. Тобто, писали додаток для знайомства виключно з білявками, а потім власнику сподобалася руда і він хоче познайомитися з нею, але виключно він і так щоб в логах нічого не було. Ні і починається if(if(if(case(if(else ітд зазвичай саме такі конструкти і бувають ознакою що десь в середині ховається милиця.
Милиці — не більше ніж результат реальних обмежень, що накладаються на необмежені фантазії при плануванні
Не знаю джерело, вільна цитата приблизно такого змісту
Internet is held together by chewing gum and duct tape, but somehow end users are happy
Як лежить щось у беклозі цілий рік і не дають йому пріо — ну то хай ще полежить, нікуди не дінеться
погано коли не спрацьовує.
Через пів-року )
Вангую кільксть коментів про саме слово «милиці» буде більше, ніж по сабжу)
милиць??? 3.1415здець...
Не стримуйте своєї фантазії: дизайнер — красороб, тестувальник — проблемошук, девопс — .....
Це запозичине з фіно-угорських мов слово, яке також є у польскій та білоруській мовах. Автор не вигадав це слово, хоч можливо і в регіоні де ви живите воно не дуже поширине.
Справа в тому, що «милиці» в українській мові не вживаються в тому значенні, як «костыли в коде» на кацапському.
Але глузувати, чи коментувати
це ницо та ганебно.
Автору респект і порада не звертати увагу на подібних «грамотіїв», такі нюанси приходять лише з багатьма роками практики. А може подібні вирази, зрештою, і підуть в народ, як от «електрохарчування»))
соглы
Є різні милиці. Quick solution також можуть бути гарними та в перспективі легко відокремлені або вдосконалені — це як легкі алюмінієві милиці з регульованою довжиною. Та якщо буде вибір або зробити швидко та вийти на профіт для проєкту (фінансовий в першу чергу), або робити щось ідеальне, гарне, модною мовою програмування, але втратити багато грошей, то вибір очевидний.
Якість таких рішень може бути також на рівні. все залежить від команди та встановлених DoD.
/
Бідний незвичний штучний діалект, видуманий в австрійському генштабі:
костиль, милиця, костур, костуронька, костуряка, дрючок, ціпок, кийок, ломака, ковінька, підпертя, опертя, паля, палка, палиця, тростина
Вєлікій і магучій привычный русский язык русской цивилизации:
костыль, опора, палка, палочка, трость
В російській мові є слово милиця, але воно означає дещо інше (частина весла за яку тримаються гребці). Але взагалі це слово походить з фіно-угорських мов, і є в польскій і білоруській мовах, тож до «магучесті» не має відношення.
це все дуже цікаво, але цікавіше коли полєніца миліца:D
Не має, але які ще фіноугри? Всьо досить прозаїчно
pt.m.wikipedia.org/wiki/Muleta
Я не знайшов слова такого російського, знайшов імена, хз навіть, як не видумуєте хочу пруф
goroh.pp.ua/Етимологія/милиця
для р. мы́лица припускається запозичення з фінно-угорських мов (ест. mõхla «кормове весло», карел. mela, фін. mela «тс.»);
А звідки воно в португальску прийшло, я не знаю.
Щось мені не віриться, mulica польскою це самиця осла, mela фінською калюжа
Не лінгвіст звісно, але прищур такий серйозний , що у віка буде крепатура
Ну тобто слово то схоже в цих мовах є, але не в тому значенні і будем чесні, які тверезі рускі кажуть на ручку весла мылица? :) так можна що завгодно сказати, ну наприклад що походить від слова meal
ну хоча б тут певен старались архаїчні назви вживати, нема такого ru.m.wikipedia.org/wiki/Весло
Не верю :)
Оце щось близько але теж тре рісьорчити
ми́лниця «ручка на кінці весла», можливо пішло від ручок млина чи жорен, і якось в схожому значенні на весло перейшло. Хз. Ну не російське це слово в будьякому разі
О не прогадав
14.slovaronline.com/8164-МЫЛИЦА
милiн "рукоятка ручной мельницы
Це схоже на правду! Тож оскільки я псевдонауковець-жидобандерівець і звісно biased, тому буду триматися цієї гіпотези до кінця війни :p