ІТ vs Армія #9. Чим тут мотивують?

Доброго дня

В етері все то й же анонімний програміст, який розказує чим відрізняється служба в армії від роботи в ІТ.
І сьогодні мова знову піде про мотивацію.

Чим цей розділ відрізняється від попереднього?

Там мова йшла про «які мотивації є в людях». А тут мова піде про «що начальники можуть робити підлеглим щоб добитись від тих виконання наказів?».

Звикання

Прийняття свідомого рішення вимагає багато часу і зусиль. Це треба обдумувати які є варіанти дій, зважувати всі за і проти кожного з варіантів. Свідомо приймати рішення — це тяжко й довго.

Тому в більшості випадків людина не задумується про як краще. А просто робить як звикла.

Звичка — це вже сам по собі дуже сильний мотиватор.

Чим більше ти щось робиш — тим більше звикаєш. А чим більше звикаєш — тим частіше це робиш.

Для цього в армії тебе спонукають до вироблення нових військових звичок.

Відключення критичного мислення. Прививання страху бути розумним. Заохочення тупості і плосколобості.

Крім всіх інших звичок. В армії тобі привають звичку діяти виключно згідно звички.

В армії тебе привчають боятись думати креативно, боятись думати творчо, боятись задавати уточнюючі питання, боятись навіть думати про «а що якщо зробити по іншому». Тут тебе привчають боятись підійти до рішення свідомо (бо це може бути не так, як звик начальник. А це начальнику треба думати, а це довго тяжко начальник в рот єбав, краще робіть не так ефективно, але як всі звикли).

Тут тебе привчають не лише правильно тримати автомат, правильно затягувати турнікет (щоб аж нога боліла і біліла), правильно падати щоб зробити це швидко і не зламати ногу, і ще багато іншого напряму пов’язаного з службою.

Тут тебе привчають також бути тупим безпілотником, який просто втупу робить все що кажуть. І навіть не задумується «а може можна якось по іншому?». Тут тебе привчають бути куском м’яса, який навіть питань не задає. І тим паче не опирається їх виконувати.

Вивчення людей

Логіка проста: чим більше ти про людину знаєш — тим краще ти знаєш що саме з нею треба зараз зробити щоб вона зробила те, що тобі треба.

Вивчення людини саме по собі не стимулює людину ні до чого.
Але воно допомагає тобі краще підібрати стимулятори.

В ІТ це все відбувається виключно стихійно, просто працюєш з людиною, спостерігаєш, так і вивчаєш людину. Такого щоб прям тести проходити я хз, може десь і є, але правда не стикався.

В армії основне вивчення теж іде в процесі. Особливо на війні.

Але на етапі підбору (в тих РТЦК та СП, які сумлінно роблять свою роботу), на етапі онбордингу в підрозділ (де кадровики сумлінно роблять свою роботу), та й в процесі служби якщо це мирний час — придумані також різні досить непогані тести.

Ще що кидається в очі: в армії полюбляють стрес-інтерв’ю.
Їх роблять не тому, що є якийсь стандарт і т д. Це просто на рівні навика, на рівні звички передається від одного іншому. Більшість військових навіть не чули ніколи фразу «стрес-інтерв’ю». І тим не менш вони люблять при знайомстві якось тебе спровокувати, за щось скубнути, подивитись на тебе якось дико, питання якесь тупе задати, бажано агресивною інтонацією. І глянути твою реакцію.
І якщощо, таке є і в західних арміях. Бо в армії в міру специфіки «домена», стресостійкість — один з найважливіших софт-скілів.

Спонукання

Щоб звичка виробилась — треба щоб людина кілька тижнів обов’язково виконувала накази.
І навіть коли є звичка — людина всеодно періодично буде задаватись питанням «а чому я маю робити саме оце, а не щось інше».

Що робити з людиною хто не хоче робити те, що ти йому кажеш?

Спонукати

Наводити аргументи, вести дискусію

Просто береш і розказуєш людині варіанти:
Ось в цій ситуації яка перед тобою стоїть — тобі доступний такий варіант дій, такий варіант дій, такий варіант дій, такий і такий. Кожен з них має такі то плюси і такі то мінуси. І як бачиш, варіант виконати мій наказ — це найкращий з доступних тобі варіантів в цей момент. Тому давай роби що я тобі кажу.

Якщо людина має заперечення — не затикаєш рота, не насміхаєшся, а роз’яснюєш, пояснюєш. Аж поки людина не задасть всі зупиняючі її питання, не зважить всі за і проти і не переконається, що
1. «Блін, командир правду каже: найкращий з доступних мені варіантів — зробити що каже командир»
2. «В мене командир розумний мужик виявляється, йому можна довіряти».

В цілому як і в ІТ.

Маніпулювати

Добре якщо виконати наказ — це об’єктивно найкращий з доступних варіантів.
А що робити якщо це не так?

От що якщо людині об’єктивно доступні кращі варіанти? Що якщо командиру роти вигідніше сісти в тюрму чим виконати м’ясний наказ комбата?

Що робити комбату?
Правильно. Або відкоригувати / відмінити свій наказ. Але тоді це треба доповідати комбригу щоб комбриг шукав резерви. Або якщо їх не лишилось, то доповідав ще вище. Як результат десятки безглуздих смертей всеодно стануться. Просто загинуть не підлеглі цього комбата, а ті резерви, кого пошлють замість цих підлеглих. Та ще й цього комбата знімуть з посади і пришлють на його місце більш лояльного і задаючого менше питань.

Тому є варіант два: маніпулювати, тиснути на психіку ротному, щоб ротний не встиг продумати достатню кількість варіантів, зважити всі за і проти. Маніпулювати, запутувати, емоційно тиснути.

_

Візьмемо недавній приклад з прильотом по скупченню.
Таких скупчень в той день було ціла купа по всій Україні. Просто по інших не прилетіло. Або й прилетіло, але не так гучно, як по 128 бригаді.

Фото з телеграм каналу любимчика Офісу, претендента на пост головкома, генерал-полковника Суворова Сирського. Ось лінк t.me/osirskiy/421

Ба більше. Думаєш 6 грудня (уже після трагедії в 128 бригаді) не було таких масовок?

Питання. Чому люди виконують наказ про прибути на такий двіж? Невже варіант «прибути» — це найкращий з доступних варіантів? Невже нема кращих варіантів?

По-перше, хоч і є кращі варіанти, але не прям в рази. В них є свої мінуси (зробити не так як каже командир — це завжди тягне за собою купу проблем).

По-друге, люди рідко задумуються про адекватність наказу, бо звикли беззастережно виконувати що кажуть і не задумуватись (читай розділ про звичку виконувати накази).

По-третє, навіть коли хтось починає виступати проти. В більшості випадків начальство починає: «Фу сикло!» і/або «ну ти ж хочеш нагороду? з рук командуючого, перед строєм, все красиво, фоточки, як має бути» і/або «менше про то думай, нічого там не прилетить, вже он скільки раз це робили і ні разу не прилетіло» і/або «ну я розумію, що це ідіотська двіжуха. Але сам командувач сухопутними військами хоче приїхати поторгувати фейсом, напрацювати собі персональний бренд Суворова. Як ти собі уявляєш я маю сказати генералу, що його ідея тупа і небезпечна *уйня?» і/або «ти що самий умний?» і/або «а може ти уже злив кацапам локацію і того сам не хочеш їхати, хочеш щоби прибило лише нас?». Ну і ще повно всяких варіантів яких-завгодно маніпуляцій які можна сказати щоб людина повелась. І багато незагартованих людей ведуться на маніпуляції.

Щоб людина виконала наказ — не обов’язково той наказ має бути найкращим з доступних.
Головне щоб у момент прийняття рішення він здавався людині найкращим з доступних.

Якщо аргументовано переконати людину не виходить, то маніпуляції теж працюють.

В армії на це є ціла мудрість «наїби ближнього свого щоб ближній твій не встиг наїбати тебе першим». В армії гра слів, пресинг, знецінювання, перекидання уваги, всі оці прийоми. Вся оця чорна риторика — тут це прям олімпійський вид спорту.

В ІТ це теж є. Але дуже рідко. Поширене це явище лише в говноконторах. В більшості ж компаній все по чесному.

В армії ж ця вся система, все навколо просочення брехнею і маніпуляціями. Тут спроби наїбати — це прям супермасове явище.

Полегшити виконання наказу

Одна справа зимою іти в окоп з вафляними куртками які видають на складі. Ще гірше якщо замість зимових видали літні, чи якщо й тих не видали. Інша справа якщо видали зимові, якісні зимові. ПРАВИЛЬНИЙ РОЗМІР , а не «бери який є поки є». Або хоча б коли командир організував поїздку в військторг / на пошту, щоб підлеглі могли самі купити якісний одяг.

Одна справа йти займати оборону в голій посадці де все треба готувати з нуля. Зовсім інша йти займати підготовлену лінію оборони де уже зроблені спостережні пости, бліндажі, нариті траншеї, попереду закладені міни і т д.

Одна справа наступати коли на боці противника перевага в істотах виду homo sapiens, артилерії, авіації, навіть дронах.
Інша справа коли вся ця перевага на твоєму боці.

Та власне як і в ІТ. Одна справа коли в компанії настроєні процеси, ти чітко розумієш свою задачу. Коли в офісі є старлінк, генератор. Інша справа коли в офісі холодно, смердить каналізацією, на сусідньому поверсі спортзал звідти постійно чути гуркіт і крики, в процесах хаос, що робити неясно і так далі.

Організоване забезпечення і налагоджена взаємодія — це полегшує виконання наказу, тобто зменшує кількість мінусів варіанта «виконати що кажуть», а отже й покращує його позиції на фоні інших варіантів дій.

Щоб ти вірогідніше виконав наказ — його стараються краще планувати, краще продумувати. Організовувати забезпечення.
Особливо якщо тобою тяжко маніпулювати (бо якщо тобою легко маніпулювати, то краще на тебе накричати (це легше), чим тратити сили організовувати забезпечення).

Власне як і в ІТ. Просто в ІТ це прям поширене явище, а в армії тільки якщо пощастило з начальством.

Заохочувати і нагороджувати

Одна справа коли тобі кажуть: ось є такі то варіанти дій. І от один з них — це просто піти просто штурманути посадку. Якщо ти цю задачу виконаєш — це буде плюс одна посадка для нашої країни, і вигоди з виконання цієї задачі ти отримаєш рівно стільки само, як і будь-хто інший з цієї країни, навіть хто цю посадку не штурмував.

Інша справа якщо тобі кажуть: якщо штурманеш посадку, то крім того, що наша країна матиме плюс одну посадку. Ти, особисто ти, матимеш державну нагороду, матимеш премію 150к грн чисто за штурм цієї посадки, саме на твій взвод дадуть новий хамві, а тобі дадуть відгул 3 дні.

Ну тобто. Тобі додають плюсів до варіанта «що якщо виконати наказ».

Мовою ІТ — це бонуси.
(Порівняти бонуси, які є в армії, з бонусами, які є в ІТ — можеш самостійно)

Яких плюсів додають в армії?
спойлер: майже ніяких

Законні

— Можуть сказати дякую. Похвалити. Подивитись на тебе заохочувальним поглядом. Похлопати по плечу.
— Можуть вручити грамоту.
— Можуть відправити до тебе в сільраду похвалу, що ти молодчинка круто служиш. Щоб твоя мама тобою гордила, щоб твій вуйко назвав тебе мужчином, щоб твоя баба розказала всім сусідам який ти амбал.
— Можуть оформити х*ву тучу паперів щоб через місяць-два коли все пройде через всі інстанції вручити цінний подарунок. Цінний подарунок тобто футболку з логотипом бригади або китайський ножик з гравіюванням «Служу українському народові».
— Можуть оформити ще більше паперів, почекати зазвичай пів року поки це пройде по всіх інстанціях і вручити державну нагороду. Якщо все пройде по всіх інстанціях і цю нагороду пришлють. Бо на будь-якому з етапів щось може піти не так і нагороду так можуть і не прислати.
— Можуть посприяти тобі в переведенні. Наприклад сказати: ось, маєш пройти три штурма. Якщо виживеш і зробиш все ок, підпишу твій рапорт про переміщення.
— Можуть пріоритетно видати щось круте. Наприклад приганяє повернись живим на батальйон новенький пікап. Бажаючих отримати пікап багато, але пікап лиш один. От комбат бере і видає його твоєму взводу, бо ви краще всіх робите свою роботу.
— Можуть дати відпочинок. Але в межах розташування частини. Ну тобто просто кілька днів не ставити жодних задач щоб ти просто виспався. Можуть просто давати менше задач в день. Тримати твоє навантаження не на рівні 20 годин на добу. А тільки 16 або навіть тільки 2 години на добу. Дивлячись наскільки тебе цінують.
— Можуть дати якісь бонуси до побуту.
В армії військовослужбовцю не гарантовано жодних побутових радощів. Військовослужбовець має бути готовий спати 4 години на добу, інші 20год їбашити, в т ч копати бігати й т д, митись раз в тиждень, і їсти що видають. Все інше. Тобто можливість користуватися телефоном, інтернетом, можливість отримати з дому посилку з вкусняшками або купити собі самому якусь вкусняшку, можливість митись частіше чим раз в тиждень — всі ці блага на розсуд командира. Командир не зобов’язаний їх дозволяти й забезпечувати. Але по доброті своїй душевній може давати і пароль від старлінка щоб солдат міг додому подзвонити, і вкусняхи привозити, і т д.
— Можуть пустити в офіційну відпустку. Благо зараз нарешті командир може давати відпустку офіційно, і не 10 днів, а 30 (увесь 2022 рік командир не мав права легально давати відпустку в з а г а л і). Але акцентую. МОЖЕ, А НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ! Може й не пускати.

А як же надбавки до зарплати?

Надбавки які передбачені і які реально платять — це так звані бойові.
За дні, в які ти виконував завдання прям на нулику — за день доплачують +3к грн.
За дні, в які ти виконував завдання в зоні бойових дій, але не прям на нулику — за день доплачують +1к грн.
За всі інші дні (коли виконував завдання за межами зони бойових дій) — 0к грн.

Причому платять не за результат. Платять за саму участь.

З доплат які прив’язані до результату є лише премії за знищену техніку. За знищений танк це 50 тисяч грн, за БМП це 40 тисяч грн.

Але по-перше і найперше — щоб їх отримати — треба пройти ціле бюрократичне пекло, купу всього нафоткати, написати, описати, доказати. Якщо не знайшлось нікого поряд хто зміг зняти на відео як ти з РПГ стріляєш по бесі. Або на відео не видно, що це саме постріл з саме твого рпг спалив ту беху. То значить знищення бехи саме тобою не підтверджене — грошей не дадуть.

По-друге виплачується не по 50 тисяч на людину, а 50 тисяч ділиться між усіма учасниками розрахунку.

По-третє виплати передбачені лише за знищену техніку.

Тобто піхотинці які стояли в окопі тримали фронт щоб в них з-за спини могли вилетіти дронщики / відпрацювати артилеристи, грошей не отримають. Піхотинці отримають гроші лише якщо танк/бмп підійде до самих позицій і вони влуплять той танк з гранатомета.

Оператори ударних дронів, які вони взяли напряму від волонтерів, а не отримали від держави, отримати виплату не можуть, бо не можуть доказати, що це саме їм належав той дрон з якого вони принесли відео.

За знищення живої сили (тобто за вбивство піших солдат) гроші не передбачені. За взяття росіян в полон виплати не передбачені. За штурм замінованих позицій доплати не передбачені. За взяту посадку надбавки не передбачені. За утримування оборони на позиції з назвою «Ачько» доплати не передбачені.

За просто сумлінне виконання конкретних поставлених задач, в т.ч. задач із забезпечення, прикриття, планування, та інших, доплати не передбачені.

За скидування грішми на запчастини, будматеріали. За покупку собі одягу понад норму. За це ніхто не доплачує.

Оплата в армії майже не прив’язана до результату. І навіть не прив’язана до затрат і зусиль.

Як же додаткові дні відпустки?

Верховна Рада (найвищий законодавчий орган України) визначила, що командир має право давати підлеглому не більше 30 днів відпустки на рік. Причому не можна 6 ходок по 5 днів. Або 3 ходки по 10 днів. Виключно 2 ходки по 15 днів.

Легальної можливості отримати більше відпустки не передбачено.

Можна хіба нелегально. По документах будеш проходити ніби в строю, а сам будеш знаходитись дома. Але Боронь Боже «залетиш», десь «спалишся» — стаття 407 кримінального кодексу тобі і стаття 426 кримінального кодексу командиру.
Тому відпустку дають ну дуже дуже рідко. Але відгул на 3 дні в прифронтове місто дати можуть.

Закрити очі

Закони написані так, що доїбатись можна навіть до дерева. Чому не побілене, чому без бірки, чому дуб, а не берізка, чому такий здоровий, чому росте в невстановленому місці, де документи на дерево. І т д.

Вимоги закону настільки мікроменеджерські і відірвані від реальності. Що ти або воюєш абсолютно строго чітко згідно закону, але не довше тижня (бо через тиждень такого «ефективного» воювання кацапи знищать і тебе, і твій підрозділ). Або ж воюєш ефективно і при цьому в ряді моментів порушуєш закон.
Детальніше я про це вже розказував отут і отут.

Так от. Командир може закрити очі на те, що ти з хлопцями випили пивка (формально це стаття 172-20 адмінкодексу. Знімають всі премії за місяць і ще платиш штраф 17 тисяч. Навіть культурно пити нізя. Формально взагалі абсолютно цілком і повністю без жодних винятків заборонено вживати алкоголь).

Відгул може дати неофіційний.

Пробачити СЗЧ якщо ти всього на пару днів втік.

Закрити очі на те, що ти в пориві гніву розстріляв кацапа який здавався в полон. Або за те, що ти відп*іздив його вже в тилу бо хотів спустити злість.

Не дрючити за документацію там де мав би дрючити.

Ну тобто не карати там, де командир зобов’язаний покарати.

🔥 Залякувати і карати

Простими словами: додати мінусів іншим варіантам. Щоб варіанти про «зробити не так як вимагає начальник» виглядали не настільки вигідними.

От уявімо перед тобою стоїть вибір. Тримати посадку, зимою, в болоті, під обстрілами, відбиваючи хвилю штурмовиків за хвилею.
Або ж поїхати додому.

Які мінуси в варіанта [поїхати додому] порівняно з варіантом [тримати посадку]?

Майже ніяких. Навіть якщо без тебе фронт ослабне — поки кацапи дойдуть до тебе у Львів — кацапів будуть зупиняти в Дніпрі, Черкасах, Вінниці, Тернополі. За цей час ти встигнеш виїхати в Польщу.

Так от щоб це твоє [поїхати додому] було не настільки привабливим. До нього штучно додають мінус. А саме беруть і кажуть: «якщо ти поїдеш додому — так просто жити життя ти не зможеш. Ми заблокуємо твої рахунки, а через трохи тебе заберуть в тюрму». І тоді контраст між поїхати додому і тримати посадку не такий виражений.

Власне які додавання мінусів альтернативам доступні?

Абюзінг

Є різні підрозділи, різні командири. Є де цього нема.

Але в більшості з ким я стикався, якщо ти починаєш сперечатись і/або неякісно зробив що сказали, та й навіть просто попав під поганий настрій начальства, ти отримаєш зливу матюків, принижень, оцих всіх неприємних емоцій.

Виписування командирської піздюліни — це позаштатний вид спорту в нашій маленькій російській армії. Скіл, який відточують роками.

Є підрозділи де на тебе кричать постійно. Якщо є зальот — кричать і матюкають з усіх сил. Якщо зальотів нема — кричать менше. Але кричать і матюкають постійно.
(Це тобі не тепленька ІТшечка. ЕТА АРМІЯ ТРАТІЛ МНЄ В ЖОПУ!!!)

На стріляних людей хто бачили смерть, хто вже не раз прощались з життям. Це діє менше. Особливо коли таким способом пробують змусити виконати м’ясний наказ. Але на строковиків, тиловиків, новоприбулих, працює дуже добре.

«Краще зроблю що кажуть чим потім буду оту слухати» нас привчають ще зі школи. І власне абюзинг теж працює.

Побиття

Зараз в бойових бригадах гранати є навіть у котів і мишей. У всіх є автомати з купою патронів. І ніхто не має права в тебе ту зброю забрати. Навпаки, ти зобов’язаний завжди мати зброю при собі. І командир зобов’язаний вимагати від підлеглих щоб вони носили свою зброю при собі. Тому зараз якщо і б’ють, то з мого досвіду виключно аватарів (алкоголіків) щоб людина угомонилась і трохи мала що згадати коли протверезіє. Причому б’ють не лише командири, а й товариші. Б’ють лише тоді, коли є загальна згода усього колективу, що тут замість тисячі слів треба просто дати пару приходів по плечах.

Але в мирний час. Коли бригада не в секторі, а просто собі в пункті постійної дислокації. Вся зброя зберігається в спеціальних кімнатах. Отримати автомат на руки ти можеш лише на полігоні перед самими стрільбами. Або коли заступаєш в наряд.
Тому в мирний час прапорщики спокійно ламають стільці об спини строковиків. Буквально. Чув особисто такі історії від свідків яким можна довіряти.

Дисциплінарна відповідальність

Якщо командир хоче, то може виписати тобі догану чи сувору догану. Буквально. Захотів — виписав. Причину завжди можна знайти, було б бажання.

Догана — зарплати отримаєш на ±2к грн менше за місяць коли вчинив проступок.
Сувора догана — зарплати отримаєш на ±4к грн менше за місяць коли вчинив проступок.
Є ще неповна службова відповідність — точно не знаю, ні разу не стикався, але наче як — мінус ±16к грн протягом 6 місяців.

В ІТ штрафи гнучкі. А в армії от тільки по от такій дибільній формулі. Або 2-4к грн одноразово, або знімаєш 16к протягом пів року. Або й ⤵

Адміністративна відповідальність

В кодексі України про адміністративні правопорушення є повний список дій, і яка відповідальності за них передбачена.
Але більшість з них у воєнний час не актуальні (бо в воєнний час актуальні їх аналоги з кримінального кодексу).

Єдина стаття, по якій складають напевно 90%+ адмінпротоколів — вживання алкоголю.

За місяць, в якому ти вчинив проступок, тобто місяць, в якому вжив алкоголь, тобі заплатять всього ±6к грн. Незалежно від чи брав ти участь в бойових діях чи ні. Просто ±6к. Тобто ні бойових, ніяких премій, нічого. Чисто 6к щоб було на цигарки.

Плюс штраф по адмінпротоколу. 17к грн. За кожен новий факт вживання алкоголю новий адмінпротокол, новий штраф.

Держава тобі заплатить за місяць тільки ±6к, а ти державі 17к, по 17к за кожен факт вживання.

Кримінальна відповідальність

В кримінальному кодексі перераховані статті, де вказано за що і скільки років.

Зокрема за відмову виконати наказ (стаття 402), від 5 до 10 років. Неважливо чи наказ стосується бойових дій чи ні. Чи наказ логічний, чи ефективний. Головне щоб наказ був правомірний (згідно вимог статуту). Відкрито відмовляєшся? Стаття 402 ККУ. Від 5 до 10 років.

За самовільне залишення місця служби довше 3х днів (тобто поїхав собі додому неофіційно більше як на тиждень) — стаття 407 ККУ — від 5 до 10 років.

За невиконання наказу, що призвело до тяжких наслідків (серйозні втрати майна, поранення чи загибель людини) — стаття 403 ККУ. Від 5 до 10.

За недбале ставлення до служби, за бездіяльність (тобто якщо в тебе підлеглий порушує закон, а ти не притягуєш його до відповідальності). Теж стаття 425 і 426.

Тобто. Сама відмова виконати наказ, або ж «ідіть до біса, я пішов додому» (дезертирство), автоматично тягне за собою кримінальну відповідальність.

Ба більше. Якщо ти командир хоча б відділення. Навіть за саму нелояльність, за те, що не посміхаєшся коли начальство хоче, і не плачеш коли начальство хоче. При сильному бажанні начальство може заморочитись, все красиво обкрутити і підвести тебе під кримінал за що-небудь. Наприклад за відсутність робочої карти.

Все створено для того щоб в тебе навіть думки про «а може начальство помиляється» не виникало. Щоб ти навіть подумати боявся в напрямку непокори.

Почати дойобуватись до чого-попало

Підведення під кримінал — то ще треба вміти, і то вже крайні випадки.

А от просто дойобуватись за що-попало. За відсутність журналу. За неправильність його заповнення. За відсутність доповіді. Ізі. От просто щоб задрочити. Щоб переламати і зробити слухняним.

Трудотерапія

Можна спеціально почати придумувати складні задачі. Без яких можна було б обійтись. Але нащо обходитись, якщо можна задовбати підлеглого.

Змусити рити додаткові запасні бліндажі, навіть в тилу. Бігати крос (щоб тренувати фізуху). Розбирати-збирати автомат. Все що-завгодно аби навантажити працею. Причому формально це все законно. Спорт, підготовка укріплень, це все таке, що має сенс.

Переведення в ще гіршу жопу

Служити на кордоні з білорусами, де ні обстрілів, ні штурмів, де великі теплі бліндажі — це одне. Стояти в Херсоні де тебе не штурмує піхота, але де прилітає арта — це вже трохи інше. Стояти на Куп’янську, де і арта, і штурми піхоти, і бліндажі маленькі сирі на скору руку роблені — це ще інше.

Навіть хто в найгарячіших точках. Але в батальйоні матеріального забезпечення, ремонтно-відновлювальному батальйоні і т д — це теж жопа, але не до кінця. Бути ж в найгарячішій точці звичайним піхотинцем — оце вже жопа.

В самій самій жопі звідки вже нема куди переводити, перебуває лише частина військових. Меншість. Більша частина служать там, де погано, але не найгірше.

Так от я вже казав, жодних гарантій збереження посади нема (привіт лоббі ікс й ініціатива Федорова). Якщо начальство вирішить, що ти їм перестав підходити, якщо ти став недостатньо лояльним — можуть перевести туди, де людей завжди дефіцит (вгадай чому їх там постійний дефіцит).
І це небажання бути переведеним в саму жопу — це неабияк мотивує робити що каже начальство.

Ганьба

Можуть написати листа в сільраду / на роботу яка ти редиска. В фейсбуці навіть тебе «похвалити’.

Для відлюдькуватих ІТвців це звучить трохи навіть смішно. Типу «подумаєш розкажуть моїм сусідам, що я сикло.. пфф. ідуть в*ни н*й ті сусіди».

Але якщо людина все життя пропрацювала на заводі, десь в Дніпропетровській області. І тут на той завод присилають: «ваш колишній робітник бухає, тікає в сзч, підбиває товаришів на мародерство, на позиціях лінується, роботу не робить». То це трохи інше.

А для людей з села. Людей хто все життя живуть з мантрою «що люди скажуть», отримати в сільраду «похвальний» лист з військової частини — це страшніше смерті.

Розправа і загранотряди

Глянемо на світ очима противника.
Постав себе на місце зека з шторм-z.
Які в тебе опції?
Ти або виконуєш накази, і можливо виживеш, можливо доживеш до кінця контракту.
Або відмовляєшся виконати наказ і гарантовано помираєш.
Який варіант обере зек із шторм-z? (Авжеш іти вбивати українців)

У нас в Україні на щастя покищо до загранотрядів не дійшло. І хоч не можу бути впевненим, але сподіваюсь і не дійде.

Максимум прості порожні погрози в стилі «ану підараси йобані! досить ссати! Якщо ви відступите, я вас сам всіх нах*й перестріляю!». Але це чисто з розряда абьюзингу.

Епізодів коли українці стріляли в спину відступаючим українцям я не те щоб не перетинався, навіть не чув, не чув навіть чуток (слухів).

А от з розправами все не так однозначно.

От що заважає командиру батальйону, на передку, викликати підлеглого в штаб. Там в оточенні наближених людей того підлеглого застрелити. Зарити десь в полі по бистрому. Штаб батальйону — це не кафешка в місті. Це зазвичай бліндаж десь в єбєнях де крім мишей ніхто просто так не шариться. Жодних сторонніх свідків.
А по документах провести, що нібито зник безвісти. А то й взагалі що дезертирував.
Як родичі докажуть, що не дезертирував? Як? Ніяк.
От виходить, що ти дось вмираєш, дось родичі навіть тих 15млн не отримають. Жінка все життя буде в підвішеному стані, з думкою «а раптом зараз мій коханий об’явиться, може правда дезертирував».

Навіть мені особисто один раз поступала погроза. Реальна погроза. І ще десятки раз крім того, але ті рази не рахую, бо то були просто пафосні крики без жодних серйозних намірів.

Є знайомий в іншій бригаді який постійно конфліктував з начальством, а потім раптово за трохи мутних обставин став зниклим безвісти.

Це явище не масове. Від рук русні люди помирають в раз сто частіше чим від рук своїх. Але навідміну від загранотрядів розправа все ж трапляється.

Впливати на людину через вплив на сім’ю

Заохочувати або залякувати людину можна не лише саму.
Можна й впливаючи на близьких їй людей.

Гляньмо на світ очима ворога. Уявімо себе на місці свого вчорашнього колеги з люксофта, якого на росії мобілізували і призначили керувати дронами. Уявімо, що це навіть розумна людина хто знає що це за війна, усвідомлює всю конченість. Просто не зміг виїхати, бо дось був джуном нікому непотрібним, дось закенселили закордоном за те, що рускій.
Так от мобілізували цього Тіхана керувати російськими дронами.
Йому це неподобається, він не хоче вбивати українців. Що йому робити?

Здатись в полон? Перейти на сторону українців? Хєхє. Оператор дрона — не піхотинець. Оператор дрона виконує завдання з тилу, іноді з десятків кілометрів від нуля. Звідти ще треба постаратись здатись. І навіть якщо все вийде і здасишся — буде очевидно, що здався ти добровільно.
Що буде з сім’єю росіянина, який добровільно здався в полон? Сім’єю росіянина, яка розміщена на росії?

Підірвати гранату в штабі?
По-перше. Прийти підірвати штаб і себе, маючи теплу і відносно безпечну посаду. Суїциднутись просто в ім’я правди і справедливості. Це треба мати титанові яйця і виховання неймовірної моралі. Вангую більшість українських військових ще не доріс до цього морального рівня. Що вже казати про людину, хто виросла на росії.
По-друге що буде з розміщеною на росії сім’єю російського солдата який підірвав гранату в штабі?
Просто уяви себе на місці того Тіхана. Підійди до дзеркала й глянь собі в очі. І скажи чесно: ти би пожертвував благополуччям своєї сім’ї заради сімей далеких українців?

Отож бо.

Терор родини — людоїдський стимулятор, але працюючий. Ахуєнно працюючий.

Так само як і турбота про родину (хоча терор сильніший за турботу)

Гляньмо тепер очима не Тіхана, а якогось тувінця Ібермердербирдирбека. Цей Ібермердербирдирбек живе в злиднях, в депресивному регіоні де нема жодних перспектив. І тут йому пропонують подзаработать баблішка, отдать іпотєку за пол года. В случає смерті отдать іпотєку дасрочьна. Абєспєчіть дєтєй жильйом. Далеко не кожен тувинець погодиться на це. Але багато хто погодиться.

Тепер очима Джеймса фром юесей. Соціальний захист родини, плюшки для родини — теж сильний стимул. Коли ти знаєш, що про твою сім’ю подбають навіть якщо тебе не буде, то тоді й помирати не так шкода.

Та й навіть очима Дениса з України. Хоча б ті нещасні 15 мільйонів + безплатна вища освіта дітям. Мало, але вже хоч щось. Якось всеодно не так шкода вмерти.

В ІТ вплив на сім’ю слабо розвинений. Часто менеджера навіть не знайомі з родиною своїх програмістів.

В армії ж в цьому напрямку ведеться ціла система робота.

Заохочувати вироблення звички через «програму лояльності»

В армії в кожного є накопичувальний рахунок.
Чим якісніше і сумлінніше робиш те, що тобі кажуть. Та і чим лояльніший ти до начальства впринципі.

Тим менше начальство шукає за що тебе вздрючити. Менше дрючить коли навіть є за що вздрючити. Частіше дає ніштяки саме тобі.

Приклад з тою ж відпусткою. Не обов’язково ставити питання як «ось, штурманеш посадку, дамо відпустку». Можна ставити питання «ось, штурманеш посадку, плюс 100 балів на карту накопичення. І коли стоятиме питання чий взвод першим відправити у відпустку або кому дати афігєнний пікап. Якщо ти на той момент матимеш балів більше чим інші, то всі ці плюшки будуть тобі».

І навпаки, якщо в тебе балів мало, то тебе будуть дрючити більше чим того, в кого балів багато.

В ІТ це аналогічно. Але є одна відмінність.
В ІТ бали згорають через місяць-два.
В армії бали згорають за 1-2 тижні. Тут щоб мати високу кількість балів треба постійно невпинно виконувати накази. Якщо зробиш надто тривалу паузу, то буде оце

Такий собі subway surfers.

Проводити ритуали і впроваджувати священні символи

Вище я вже казав про те, що можуть вручити цінний подарунок. Тобто футболку з логотипом бригади або кружку або щось таке.

Яка цінність футболки чи кружки самої по собі?
Ти готовий заради футболки чи кружки хоча б день посидіти під обстрілами в болоті?

Але якщо загорнути все в драму, в театр, в красиві гасла, в емоції, в приналежність до соціальної групи, в гейміфікацію.
Наприклад заборонити носити бойовий шеврон поки не заслужиш. Носити тільняшку як знак причетності до десантури. Організовувати дні поминання загиблих товаришів. Організовувати спільні походи в баньку після бою. Промивати мізки про «ось, ви десантура, ви кращі».

Тоді цінність футболки з логотипом бригади, та ще й якщо вручив командир, суб’єктивно виростає в твоїх очах.

Ба більше. При достатній кількості драми ти починаєш цінувати й саму службу, сам процес, саму можливість служити в цьому підрозділі.

При достатній кількості драми, саму можливість бути частиною команди людина починає відчувати бонусом і цінністю.

Мені особисто ці всі ритуали й священні символи більше нагадують маніпуляції, просто витончені. Але всеодно виніс в окремий пункт, бо багатьом людям заходить.

В ІТ це доречі теж є. Сам термін Goooogleer (голосом дівчини з мема яка каже бееентліі).
Мерчі, оце все. Це все ІТшні аналоги священних символів, ритуалів і т д.

Учити, тренувати

Це теж спосіб полегшити виконання завдання.
Просто це не тут і зараз на конкретне завдання як от організація забезпечення й планування конкретного бою.

Навчання і тренування — це про системну роботу з людиною, яка потихеньку підвищує здатність людини виконувати завдання.

Дуже дуже класний дуже дуже потужний стимулятор (жаль тільки, що трудозатратний).

Показувати власний приклад

Це з розряду маніпуляцій. По факту.
Бо якщо одна людина щось робить, бо для неї це найкращий доступний варіант, то це ще не значить, що й для всіх інших людей робити це ж саме найкращий варіант.
Але це якщо думати розумом.

А от емоції так не кажуть. З емоційної сторони якщо хтось щось робить, то й самому хочеться приєднатись. От реально коли командир сам щось робить тяжке і ризиковане, то це надихає повторювати за ним.

Навіть якщо командир робить тупу дічь, яку краще за ним не повторювати.

І не так важливо щоб варіант «виконати що кажуть» об’єктивно був найкращим з доступних. Важливо щоб ти сприймав його таким, щоб він тобі суб’єктивно здавався найкращим з доступних.

_

І.. з стимуляторів наче як все.

_

Підсумуємо

Щоб ти робив що від тебе хочуть. Роблять все можливе щоб ти вважав, що варіант «виконати наказ» — це найкращий з доступних тобі варіантів.
Для цього

З тобою спілкуються, тебе переконують:

Зменшують кількість мінусів від виконання наказу. Тобто тебе вчать, забезпечують, та і сам наказ планують. Щоб для тебе виконання цього наказу було не таким важким.

Додають плюсів до варіанта «виконати що кажуть» шляхом всяких плюшок (яких правда дуже мало передбачено).

Додають мінусів альтернативним варіантам (і матюками, і штрафами, і навіть кримінальними справами).

Ну і кого совість не зупиняє (плюс не зупиняєш ти сам) — всіма можливими способами обманюють.

Роблять все можливе, щоб ти вірив, що виконати наказ — найкращий варіант з усіх тобі доступних.

Відпочинок, реабілітація

Напевно кожен ІТвець знає що таке вигорання. Коли майже нічого не надихає.

Але мало хто знає що таке депресія. Відчуття коли не просто майже ніщо не надихає. А коли майже ніщо не лякає.
Коли ти не відчуваєш майже нічого.

А в армії це классік. Навіть якщо ти попадаєш в людяний підрозділ до людяного начальства.
Всеодно. Тобі зразу ж доводиться швидко змінювати звички. Мусиш робити дуже багато того, що ти не хочеш робити. На війні побут суворіший, іноді прям страшенно суворіший. На війні навантажень дуже багато. На війні страшно. На війні ти регулярно переживаєш втрати.

І так одне до другого, це прям виснажує, це прям випалює.

В різних людей по різному. Але зазвичай кілька місяців активних бойових дій і все, людина спалена. Не вигорівша, а згорівша повністю.
І власне..

Як стимулювати до чогось людину хто нічого не хоче? Людину хто навіть жити не хоче?

По хорошому в таких ситуаціях тебе мали б забирати в реабілітаційний центр з на кілька місяців. Або якщо не вистачає реабілітаційних центрів. То хоча б давати на пів року оплачувану відпустку щоб ти просто пожив дома перетравив це все, відчухався.

Мали б, було б логічним, було б ефективніше.

Але нема.

Згідно нинішньої совкової доктрини. Якщо людина не в лікарні — людина вважається здоровою, отже значить хай пиздячить.

Тому після виснаження ти або тікаєш, або здихаєш.

Або дезертируєш, або ходиш овочем аж поки із-за своєї неефективності не помреш.

Реабілітацію проходять лише кому щось відірвало або порізало. Або на крайняк кого дуже дуже тяжко контузило.

Всі інші їбашать поки не втічуть / не помруть.

Все, що залишається командирам коли підлеглий виснажився — це вижимати з нього всі соки. Тому, що по-перше, це дозволить добитись хоч щось від того підлеглого. Надавити на останні залишки сил через страх біль і приниження легше чим через заохочення. По-друге так цей виснажений підлеглий «дійде» (або до смерті, або до рішення про СЗЧ) швидше. А отже й швидше пришлють когось нового свіженького. І через 1-3 місяці гарячих боїв все по колу.

Бо можливості відправити цього на реабілітацію чи хоча б в піврічну оплачувану відпустку нема.

Щоб яким мудрим і добрив був командир, щоби як він любив своїх підлеглих і бажав їм добра, в нього нема повноважень, він не має можливості відправляти виснажену людину на відновлення.

Та й таке

Ще раз підсумуємо все сказане вище.

Основний мотиватор в армії — звичка. В першу чергу в тобі виховують звичку виконувати накази.

Щоб ця звичка з’явилась і не пропала — тебе стимулюють різними стимулами. Переважно покараннями й залякуваннями. Але деколи буває й чимось іншим.

Щоб ефективніше підбирати до тебе стимулятор — тебе постійно вивчають.

А коли ти згорів і вже ніякі стимули не домагають. То ні, не відправляють на реабілітацію. Навіть відпустку на пів року не дають. Якщо ти згорів — тебе починають пресувати все більше аж поки не втічеш / помреш.

Порівняти систему стимулів в армії і систему стимулів в ІТ кожен може сам.

Повний зміст циклу:

— IT vs армія #1 . БАЗОВІ відмінності
— IT vs армія #2 . Відмінності правил і законодавства
— IT vs армія #3 . Приклади ДОВБОЇБІЗМУ з поясненням причин
— IT vs армія #4 . КРІПОСНЕ ПРАВО
— ІT vs армія #5 . Як це все досі працює? В чому секрет успіху?
— IT vs армія #6 . ЦИФРОВІЗАЦІЯ і папери
— IT vs армія #7 . Можливості для розвитку
— IT vs армія #8 . МОТИВАЦІЯ. Чому люди тут служать?
— ІТ vs Армія #9 . МОТИВАЦІЯ. Чим людей мотивує сама армія?
— IT vs армія #10 . Чим відрізняється культура й атмосфера
— IT vs армія #11 . Неупереджено про БРАТЕРСТВО, дружбу і соціалізацію
— IT vs армія #12 . Чим відрізняються ЛЮДИ в армії і ІТ?

* Ніхто не може змінити світ одним рухом пальця.
Але всі можуть відправити лінк на цей топік в флуділку компанії, в чат з одногрупниками чи й навіть просто другу в особисті.

👍ПодобаєтьсяСподобалось22
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

@Воїн Клавіатурний

Ваша серія публікацій — найліпше, найкорисніше, найактуальніше з того, що зʼявилося останнім часом на ДОУ.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

www.facebook.com/...​mibextid=l2hJJHjNVOBSwHk4

Про реабілітацію

Армія це пекло. Для людини з доволі високим інтелектом пекло х2.

Та якби воно було норм організовано, то не було б ніяким пеклом. Авжеш не так кайфово як в ІТ, але цілком терпимо було б. Тим паче для інтелектуалів.

Нинішня армія в її нинішньому вигляді пекло. А не армія як армія впринципі

На Доу кожен, ну 4й, токсік у Кубі 😄
Я так розумію, у армії таких токсичних тихенько мутузять? 🤔

Так, їх мутузять. Інші ще більші токсіки які зазвичай круто будують тут кар’єру

Армія не пекло в мирний час, чи коли охороняєш об’єкт в глубокому тилу, коли не треба ризикувати своїм життям і здоров’ям, коли не треба бачити куски мяса і відірвані кінцівки побратимів, коли не треба ділити холодний окоп з мишами.

Хоча щось мені здається, що менше 5% мобілізованих через це проходять, хто реально сидить на нулі. Інші 95% сидять на 2-3 лінії чи в глубокому тилу де нічого не відбувається, а половина жодного разу навіть не стріляли. Тому, народ може зря боїться мобілізації і не все так страшно.

А так, в «норм організованій» армії, яку показують в голлівудських фільмах, де ти лише спиш, їси, тренуєшся, стріляєш, страйкболиш відпрацьовуючи тактичні маневри, і якщо повезе літаєш на винищувачах як Том Круз і тобі за це ще й платять суму з 5-ма нулями — я би з задоволенням в такій послужив ).

В армии в мирное время была другая проблема. Тотальное воровство и наркомания. Я говорю про 90-е, начало 2000-х. Один знакомый служил в Крыму, они там занимались тем, что демонтировали советский аэродром и резали на метал то, что на нём было, а потом коммандир части пытался на него повесить хищение этого самого метала, т.к. до появление ВСП именнно командиры частей имели полномочия возбуждать уголовные дела и назначать козлов отпущения. Ну и другой знакомый рассказывал: его брат в 90-е служил в Севастополе и там этого самого брата зарезал торчок-сослуживец. Третий знакомый служил во вторую половину 2000-х поваром и рассказывал, какая была ситуация с материальными ценностями на кухне и сколько зав. кухней — баба в чине лейтенанта с оной вынесла.

ділити холодний окоп з мишами

Якщо зайняти оборону в наперед підготовлених окопах. Прям бетонованих. З продуманим опаленням. То там ні мишей толком не буде, ні холоду. Та й поранених і убитих буде мало.
А ту кількість яка буде — то можна буде стерпіти.

При грамотній організації все було б терпимо

Тому, народ може зря боїться мобілізації і не все так страшно.

Всі «з народу», кого знаю, всі без краплі сумніву вважають, що мобілізація == на нуль в окопи та на штурм.

Так нюанс в тому що зараз мобілізація — це підкидання монетки, де орел — це нуль в окопи та на штурм, решка це снаряди таскати в артилерії, а якщо на ребро стане — то гарнізон в Закарпатті, постити в інсту сторьки з гір і в теплому приміщенні на симуляторі FPV ганяти.

Головне що ніхто нікого не питає — підкидай монетку і йди куди пошлють.

якщо дуууууже широка монетка то падає завжди ребром)

А ти не монетку кидай, а пачку банкнот. Якщо достатьно товста буде — то на ребро впаде легко (а якщо ні, то поставлять)

Армія норм по блату, тобто оцим людям які типу служать в ТЦК, типу мобілізовані.

Чи значить це, що якби була така можливість, то будь хто з мемберів ДОУ залюбки би пішов служити у ТЦК і пакувати інших у бусіки? 🤔

Хтось ще б і приплачував

Стаття цікава, дякую

Напевно кожен ІТвець знає що таке вигорання. Коли майже нічого не надихає.

тобто автор не знає, що таке вигорання на роботі

Вся ця реальність, підриває нашу обороноздатність, головне питання як це пофіксити? А фіксити потрібно! і чим швидше і масованіше тим краще!

закритя очей на проблему(цензура) і роблення вигляду що все ок, робить тільки гірше, і вилізе пізніше років через 2-3 або пізніше, у самий не підходящий момент, і рф цим неприміно скористається!

Насправді і це результат закривання очів на корупцію і погану організованість в армії, остані 30 років...

Nope
Це результат того що більшість людей ідіоти
PS: в більшості армій світу щось схоже. Я не про соціальні гарантії і те що хтось щось краде(про то і в дописі мало), а саме внутрішню організацію взаємостосунків.
Особливо в арміях під час довгої війни, інакші системи в армії нежиттєздатні, бо людей треба заставляти робити абсолютно не раціональні речі, і зробити це раціональним шляхом нереально

робити нерациональні речі і є повний ідіотизиm!

@Воїн Клавіатурний

Ваша серія публікацій — найліпше, найкорисніше, найактуальніше з того, що зʼявилося останнім часом на ДОУ.

Ні до чого не закликаю
(закликав я лише в топіку про кріпосне право)
Але підказую :)
В кожного є можливість зробити репостик, закинути в флуділку компанії, закинути в чатик одногрупників :)

От ти пишеш що командир не має права давати відпустку.
У мене знайомий з одного з Харківських батальйонів пише що за гроші усе рішається. Каже що у них мобілізували чувака, у якого своя автомайстерня у Харкові. Замість втратити свій бізнес та сидіти в окопі — він домовився що повертається в майстерню. За це він допомагає з ремонтом військових автівок, і уся його зарплатня як військового — іде у «фонд підрозділу». Я не знаю як це командир влаштував по документах — але усі усіх влаштовує.
Ще є приклад коли людина займається документами підрозділу, працюючи на комп’ютері вдома.
Отже цікаво: якщо ИТшників такі відловлять і відправлять на фронт — наскільки реально що вони зможуть повернутися додому, заробляти гроші, ділитися з командиром і служити тільки на папері?
Враховуючи що ви писали про алканавтів і наріків у ЗСУ — впевнений що командир залюбки візьме «віртуального бійця» + 50К гривен на місяць (купить дрони якщо совість є) замість реального «аватара», з якого користі у бою стільки-ж, а проблем більше.

знайомий з одного з Харківських батальйонів пише що за гроші усе рішається

Все залежить від окремого командира. Це що ти описав називається або корупція, або вимагання. Є хто на таке йдуть, є хто й не йдуть.

наскільки реально що вони зможуть повернутися додому

Навряд чи в когось є адекватні реальності статистичні дані, щоб порахувати вірогідність. В мене точно нема. Я не знаю відповіді на це питання.

впевнений що командир залюбки візьме «віртуального бійця» + 50К гривен на місяць

Я не так впевнений. Зараз поспішаю. Потім якщо не забуду, детальніше поясню чому

впевнений що командир залюбки візьме «віртуального бійця»

..
як у будь-якій великій фірмі у армії сто пудово точаться офігєнні інтриги «за лаштунками».
От ти візьмеш такого віртуала, а завтра до тебе раптова перевірка, построєніє. Або рапрова перевірка документів в автосервісі.
Тобто хто так робить — там всі пов’язані (може й кров’ю, може й не ворожою)

Я не знаю як це командир влаштував по документах — але усі усіх влаштовує.

А потім відправляють батальйон на оборону десь під Куп’янськ, де по штатці 500 людей (з яких 200 обмежено придатних), а по факту тільки одна боєздатна рота. Цікаво, чи бійців цієї роти все влаштовує?

— впевнений що командир залюбки візьме «віртуального бійця» + 50К гривен на місяць (купить дрони якщо совість є) замість реального «аватара», з якого користі у бою стільки-ж, а проблем більше

Детальніше про оце.

Логіка в стилі «краще взяти ІТвця який не буде аватаром».

По-перше. Ніхто не вибирає брати аватара чи не брати. Кого прислали — з тим і працюєш. Ти хіба в додачу до аватарів будеш брати мертвих душ.

На цьому можна було б закінчити. Але уявімо якби можна було вибирати.

1. Воювати хто буде?
Коли можна буде легко кудись збагрювати аватарів і наріків. Їх будуть збагрювати, а на їх місце братимуть людей хто буде воювати.

2. З чого ти взяв, що ІТвця вигідніше?
2.1. Аватару можна сказати «або по закону. Тобто знімають всі виплати + платиш штраф. Тобто виходиш в серйозний мінус. Або ж ти всі виплати здасиш мені. І виходиш просто в нуль». Що він обере? Те ж саме, що ІТвець.
2.2. Аватар він тут на місці біля тебе. Він не буде світитись на відеокамерах в тилу. Він не може в тилу отримати штраф на машині. Не може в тилу попасти в лікарню. Не може померти в тилу. Аватар не спалиться, що він в тилу. Бо аватар він з тобою на фронті. А отже менше шансів накликати перевірку. Крутити аватара надійніше чим ІТвця.
2.3. Коли перевірка приїде, а особливо якщо раптово — ти показуєш аватара, бо він поряд, він на місці. Якогось хера який сидить десь в тилу показати перевірці не вийде, і тут гайда тебе оп оп оп почнуть накуканювати.

Багато своїх мінусів.

Тут от розумієш. Все на рівні «може бути так, може бути так». Тут все сьогодні по одному, завтра воно без попередження переїбалось і все по іншому.

Якоїсь впевненості в чомусь...
Тут навіть що стосується законних дій. Постійно все міняється. Незаконні схемки мутки вони ще крихкіші.

Тут поряд дискусія про «Які ваші прогнози та очікування від 2024 року?»
Ось де демотиваторів купа, аж капець

демотиваторів

Так а може навпаки це можна переграти і зробити мотивацією?

Мотивацією не просто чекати коли буде перемога. А докластись до неї й самому.

Навіть в тилу.
Зараз хто в тилу, вони для перемоги можуть зробити навіть більше чим я. Реформи спасуть сотні тисяч життів. І покращать життя мільйонів.

Якщо життя повернулосі до тебе сракою, то повернисі до життя пістрюном

:))

Ситуація є якою вона є. Але ти обираєш. ТИ обираєш. Здатись чи боротись.

Чого б не глянути на це все як на челендж?

Думаю що більшість людей не моужть повпливати на реформи, масимум це лайкнути пост чи підписати петицію, що може бути дієво в окремих випадках але не як постійний процес реформації.
Якщо у когось всупереч несправедливості якої країв не видно є наснага допомогати країні, залишу посилання на відос по збірці FPV www.youtube.com/...​&ab_channel=SocialDroneUA

Є також мітинги
Є також можливість фінансувати громадські організації / окремих активістів або й самому займатись активізмом

Не тільки поставити лайк, та ще й з впн. Ми не на росії.

у разі публічних виступів (мітингів) у влади можуть зачухатися руки задіяти метод «А хто тут у нас ще не мобілізований — іди сюди» і людина опиниться в середині тієї систему за зміну якої вийшла виступити. І тоді варіантів на щось вплинути буде рівно стільки скільки і у вас.
Окрема категорія громадян, в яких можна було б отримати підтримку у впровадженні змін — це невійськовозобов’язані родичі мобілізованих, але вони більше витрачають свої сили на підтримку посилення заходів по мобілізації, бо думають, що таким чином рідну людину замінить хтось інший і зовсім не думають про те, що ймовірність повторної мобілізації через певний строк дуже велика і людина повернеться в цю ж негнучку, застарілу та неефективну систему.

людина опиниться в середині тієї систему за зміну якої вийшла

Є люди в кого є легальна бронь. Їх не так уже й мало. Ба більше, запакувати натовп це ще треба могти.

Окрема категорія громадян, в яких можна було б отримати підтримку

Так. Спілкування, роз’яснення.

Даже самые мрачные вещи из той темы — эталон позитива, на фоне этой статьи.

Не згоден.
Там вже просякнуто «пора домовлятись»

А що там, можна будь ласкав 2 словах?

«Все погано» або
«Час домовлятися»

Друже, спасибо за службу. Держись там (как бы это глупо не звучало) и постарайся не закончиться. Хорошо что ты смог сохранить когнитивные способности несмотря на весь пзц. Наверняка ты неоднократно задавал себе вопрос «что я здесь вообще делаю?». Что интересно, написал бы ты серию твоих познавательных лонгридов год назад, на тебя б уже толпа вышиваты на удалёнке из тро вроцлав, батальона юсэей и прочих альтернативно-развитых фронтов набросилась. А пока за сутки вот только одна особь кукарекальник раскрыла. Это наверное неплохая динамика.

Якщо не таємниця, як, знаходячись на службі, вдається писати, робити вичитку та публікувати обʼємні статті дуже високого рівня (ясність і плавність викладу, структурованість, переконливість, емоційне залучення, використання метафор і аналогій, привабливі заголовки і підзаголовки, історії та приклади, орієнтованість на цільову аудиторію, оптимальна довжина, висока якість редагування, цитати і посилання на авторитетні джерела для збільшення вагомості, СЕО-оптимізація слів для пошукових систем!!, візуальні елементи, контекст, фонова інформація!!, повна відсутність тавтології на усьому обʼємі!!!) щотижня?
Зазвичай для цього потрібна копірайт-тіма! Я дуже-дуже здивований!

Та хз.
Стосовно щотижня. Я спершу все написав. «метод Фейнмана», щоб в першу чергу самому в себе в голові все скласти, пояснити самому собі як все навколо працює. Куди я попав і що я тут можу робити (зокрема структурувати як впливають на мене і як я можу впливати на інших. Оцей топік наприклад я сам для себе часто як конспект відкриваю коли шукаю як знайти підхід).
(Я регулярно цей метод застосовую ще з мирного життя. Поки всі деталі не розпишу. Так, щоб не лишилось заперечень чи білих плям. Не заспокоюсь. Поки не підготую лекцію для пояснення семирічній дитині. Вважатиму тему невивченою).
Потім розбив на кілька топіків і просто редакція розпланували на кілька тижнів.

Стосовно отого за сео оптимізацію і т д критерії. Практика. Я багато чого пишу, просто не все публікую. Я прям занудний тошнотік хто все що мене оточує пробую розкласти по поличках і записати. Плюс дуже цікава мені тема. Плюс можливо трохи таланту

Вау! Просто неймовірно! Я в приємному розумінні здивований!
Тому що мені ось щойно 4 копірайт-команди на прохання заестімейтити статтю подібного рівня дали естімейт у 1.5-2 тижні (драфт, стилизування, вичитка, форматування, редагування) посиленої роботи.
Це дуже круто, що ви самостійно(!) один(!!) на службі в ЗСУ(!!!) можете виділити стільки часу і спокійно писати статті належного рівня! Я здивований гарністью SEO-оптимізації слів! Запит у Google «ЗСУ IT» у перших трьох результатах веде на ваші статті!
Просто неймовірно!!!

Тому що мені ось щойно 4 копірайт-команди на прохання заестімейтити статтю подібного рівня дали естімейт у 1.5-2 тижні (драфт, стилизування, вичитка, форматування, редагування) посиленої роботи.

То не тупо «розвести на гроші»?

Бо я теж десь чув, на прохання додати кнопку на форму (яка б викликала функцію, що вже написана і протестена, і праубє) описували, що то потрібно 5 людиногодин, і взагалі все не так просто.... 🤔

якщо сторінка, припустимо, зверстана під резиновий дизайн, а не під два розміри екрану, то всунути додаткову непередбачену кнопку — це не завджи два пальці об асфальт.

якщо сторінка, припустимо

Ну, можливо, але часто все ж здається що такі естімейти між рядками Чита ються як «та не варто морочитись, неохота» :/

тоді п’ять людиногодин мало. хоча б день, щоб воно того було варте.

на прохання додати кнопку на форму

Може то бекендщик просто

Я вірю, що середній бекендщик розуміе і у фронті 😁

так у автора це професійна діяльність і «наболіло». А у копірайт-команд це чергова тема. У котру треба зануритися, підготувати матеріали, то-сьо. Тут іноді кілька днів зі слабодокументованим апі можна розбиратися, а ви хочете професійну статтю від лєвих людей за кілька днів.

Скажи но Воїн Клавіатурний — це справді реальність служби? youtu.be/v14gBrQgseU?t=1665

Конкретно за ту ситуацію не знаю. Свічку не тримав, сам з ними не був. Не можу казати.

На практиці різне буває. Різні люди, різні обставини, різні ситуації. Буває коли командири чинять свавілля.
Буває й коли солдати набухались, почали дебоширити. Командир відпиздив, завіз на задувку (на обстеження на виявлення стану алкогольного сп’яніння). Через місяць солдату гроші не прийшли (бо за п’янку гроші знімають). Жінка питає чому? — солдат ж не скаже «бо я напився і дебоширив». Солдат скаже «бо командир мудак».
Так само буває коли бойове завдання сплановане нормально. Забезпечення видане. Все ок. Але солдат просто от хитровиїбаний, не хоче і все. Він ж не скаже в ютубі, що він просто сикло їбане. Він буде байки плести про м’ясний штурм (це ще не значить, що м’ясних штурмів не буває. Але далеко не всі штурми м’ясні).

Кожна окрема ситуація унікальна. Треба розбиратись.

З точки зору правдоподібності того, що він каже.
Ну.. хз. Дивлячись що.
Випадки коли хворих людей шлють в бій стандартна практика. Більшість нинішніх військових куди хворіші за «я би пішов, але здоров’я не дозволяє». Випадки коли людина отримала поранення, його 3 дні полікували й виписали — не прям стандарт, але регулярно буває.
Випадки коли 3 дні без води і їжі не прям завжди, і навіть не регулярно. Але бувають. Причому причини різні. Буває «кошка бросіла катят, пусть єбуца как хатят», коли просто начальство забиває хер. Але частіше буває позиція Ачько (арта криє без упину, плюс всі шляхи підходу обстрілюють). Нема чим ні під’їхати, ні підійти.
Все що з собою приніс в рюкзаку, з усім тим три дні (а буває й більше) сидиш. А приніс що? Пляшку-дві води, трохи якоїсь сухом’ятки. Більше особо й не потягнеш, бо ще БК (а воно тяжке якщощо). А чим важчий рюкзак — тим важче переміщатись. Всі дари світу туди не скидаєш.
Буває й коли позиція не сильно Ачько, можливість підвезти їжу й воду є, але машин нема, от просто нема. Держава хер поклала, волонтери теж не встигли зібрати гроші. Або й не змогли, бо цивільним треба новий новорічний гномик, нема грошей на донати. А зараз ще й ряд юридичних обмежень. І все. Сидиш жуєш сраку.
3 дні без їжі без води буває, але не прям стандарт. І буваю з дуже різних причин.

Що ж стосується «не хоче йти в бій — побити».
Багато хто цього не роблять. Бо що таке бій?
Це коли на тебе біжать/повзуть — а ти відстрілюєшся. Або коли ти сам біжиш на тих, хто стріляють по тобі. Тобто це коли тобі страшно, але ти береш яйця в кулак і дієш.
Якщо людина настільки безхребетне чмо, що дозволяє щоб її п*изд*или — вона навіть в обороні заб’ється в куток і голову не висуне. А то й почне паніку сіяти (тобто як мінімум не принесе користі. А то й нашкодить. Нафіг такий треба в бою). На штурмі так точно тільки нашкодить така людина.
Більшість командирів це все розуміють і їм вигідніше людину ментально зачмирити щоб вона дезертирувала.

Навіть якщо командир стоїть з позиції «ну й що що сикло? Похер, хай іде воює. Не тільки воїнам вмирати. Хай це чмо теж здохне». Навіть якщо в командира така позиція.
Така вона може бути лише до когось окремого.
До цілого відділення чи тим паче цілої роти. Ну не можеш ти просто фізично відп***ити цілу роту. Якщо біля тої людини є кілька людей, хто ставляться до неї з розумінням, хто за неї вступляться — то не зможеш ти ту людину відп***ити. Чисто фізично.

Що ж стосується «нанюхався фєну та й стріляє»..
В теорії все може бути.
Але я от уявив себе на місці солдата.
Стою я, стоїть біля мене ще кілька товаришів. Ми обидва озброєні (якщо ми не озброєні, то якого *уя?, де ми поділи свої автомати???). І тут по нас починає стріляти командир (хоча він не має права стріляти по нас якщощо, тут навіть закон нас захищає). Що я зроблю? Я без жодного сумніву почну стріляти по ньому. Три автомата проти одного, впритул, завжди перемагають. І навіть суд мене потім виправдає.
Тобто. Пахне піздєжом. Може й правда, може вони боялись стріляти у відповідь (просто не знали, що можна. Або надто боягузи. Може автомати загубили. Не знаю). Може. Але більше пахне піздєжом.

Але. Це я все розказав на рівні «більше схоже на правду» або «більше схоже на неправду». Як воно було насправді — я не знаю. Розбиратись треба

Що ж стосується «не хоче йти в бій — побити».
Багато хто цього не роблять. Бо що таке бій?
Це коли на тебе біжать/повзуть — а ти відстрілюєшся. Або коли ти сам біжиш на тих, хто стріляють по тобі. Тобто це коли тобі страшно, але ти береш яйця в кулак і дієш.
Якщо людина настільки безхребетне чмо, що дозволяє щоб її п*изд*или — вона навіть в обороні заб’ється в куток і голову не висуне. А то й почне паніку сіяти (тобто як мінімум не принесе користі. А то й нашкодить. Нафіг такий треба в бою). На штурмі так точно тільки нашкодить така людина.
Більшість командирів це все розуміють і їм вигідніше людину ментально зачмирити щоб вона дезертирувала.

Наскільки правдиві слова Арестовича що 50% — відказники? В смислі їх посилають на бойове завдання, а вони відмовляються. Чи від завдання залежить?

1. Навіть якби я мав доступ до точних даних — я би їх не назвав у пабліку.
2. Я всеодно цих точних даних не маю.

3. Точних даних не має ніхто, навіть Генштаб. Бо нема чіткого розуміння хто відказник, а хто ні.

Тому відповідь дати не можу.

Дам напіввідповідь.

Дивись. Уявімо приходить до тебе командир відділення (накази повинні зачитуватись по команді, від верху до низу). Каже тобі й товаришам: «збирайте такі то речі, о такій то годині їдемо на таку то позицію робити то то».

Уявімо ти відмовляєшся із-за своїх власних причин.
Наприклад в тебе застуда якраз. І ти розумієш, що дня через 3-5 як відчухаєшся можеш приєднатись. Але зараз тобі не варік.
Або ж в тебе просто потухший настрій, дома щось сталось. Або за***аний. Або у відділенні є нарік, і ти не хочеш з ним іти на позицію, бо не довіряєш йому.
Ти кажеш командиру: командир, я не піду.

Командир тебе трохи порозйобував, натиснув. І ти такий ладно, піду.

Тобто ти пішов, але зразу відмовився.

Тебе можна рахувати як відмовника? Хз. Як з якої сторони глянути.

Дивимось далі. Уявімо командир наказує явно брєдятіну. І ти кажеш: ні, я на таку хуйню не піду. Хоч би що, в рот їбав. Переплановуйте цей брєд.

Командир відділення послухав, почув. Пішов до взводного, той до ротного. Перепланували.

Ти погодився на перепланований наказ. І пішов виконувати.

Тобто. Ти виконав наказ, але новий наказ. Старий наказ ти так і не виконав.

Тебе можна рахувати відмовником? Хз. Як з якого боку глянути.

Уявімо ти не захотів виконувати наказ. Бо він на твою думку брєдовий. Комбат не захотів щось переплановувати. Він просто зв’язався з комбригом і домовився перевести тебе в інший батальйон. В іншому батальйоні задачі адекватніші. І ти їх там виконуєш.
Накази в попередньому підрозділі ти так і не виконав.
Тебе можна рахувати відмовником?
Ось доречі відос про такого youtu.be/...​0860U?si=81ePDaYPpBdCAejW. Знаю, (чув тисячі. А це знаю), знаю більше сотні схожих випадків (орден за мужність не всі отримали, але тим не менш).

Чисто юридично відмовник — це людина, по кому є вирок суду за статтею 402 кримінального кодексу (непокора). Але до цього рідко доходить. В багатьох випадках в суді справа розсипається (із-за стану здоров’я людини, із-за кривожопості написаного наказу, із-за того, що людина не була забезпечена всім необхідним майном, й т д. Я в розділі про кріпосне право розказував, що бюрократія ускладнює роботу не лише солдатам, а й командирам. Певною мірою вона працює як запобіжник, бо це довго нудно тяжко то все оформляти. І ще не кожен вміє то оформити). Ба більше, якщо наказ був через жопу, суд ще командиру може пєздюлів вставити. Багато хто з командирів буде кричати, буде вмовляти, буде як-завгодно тиснути на психіку, на крайняк просто переведе кудись. Але оформляти все, щоб воно пішло в суд і ще невідомо чим той суд закінчиться, невідомо кому суд дасть по шиї — оформляти непокору ризикує далеко не кожен командир.

Так от. Навіть якщо Генштаб озвучить публічно наявні в них дані. То дані лише по кількості тих людей, по кому все оформили як по відмовниках.
А скільки людей відмовилось виконати наказ, але комбат побоявся це все оформляти й направляти в прокуратуру й суд — цього не знає ніхто. Але точно більше чим оформлених. Наскільки більше — цього уже ніхто не знає. Та й думаю дуже по різному в різних підрозділах. В якихось може бути 2%, а в якихось всі 90%.
Тому якщо говорити про 50%. Якщо по всій армії, то хз звідки в Арестовича такі дані. Якщо ж він мав на увазі якийсь конкретний підрозділ когось із його одногрупників, то цілком може бути.

«Десь так я собі це і уявляв.» (ДМБ)
У школі мене теж стимулювали усякими стимулами. Залякування було найбільш поширеним. Навіть вчителі постійно орали і залякували учнів. А «бики» залякування підкріплювали показовими розправами. Звичайно це вбиває у тобі людину і згодом ти починаєш думати що єдине звільнення — це суїцид.
Тому я за жодних обставин не уявляв себе в армії. Навіть не тому що ворог може убити, а що від самого початку сама система вбиває у тобі особистість. Поки не залишається бездушний біоробот — який готовий виконати будь-який наказ бо його воля вже померла і йому усе одно.

Тому після виснаження ти або тікаєш, або здихаєш.

Це історія мого життя — мені дуже пощастило втекти. У першу чергу втекти від себе самого, який загнав свою душу у клітку заради виконання чиїхось наказів.

Это может работать и иначе. Если всё равно сдыхать, так почему не забрать с собой всех, кто тебе абсолютно не нравится? Терять-то уже нечего :-)

Если всё равно сдыхать, так почему не забрать с собой всех, кто тебе абсолютно не нравится? Терять-то уже нечего :-)

Чув від знайомих воїнів що на нулі так іноді і буває: коли людина «вигоряє» вона сама починає шукати як загинути і забрати з собою щобільше ворогів. Саме тому зараз кажуть про ротації і демобілізацію. Навіть герої теж не залізні.
Моя біда що я вигорів ще до війни. Тягнув негатив з останніх сил. Якби не зістрибнув — навіть не знаю як би себе зараз відчував після усіх прогнозів на 2024. Від останніх новин мене накриває зневіра навіть у інший країні.

Ну дык речь не только об этом. А например если вспомним классику:

Дедушка в поле гранату нашёл,
И с той гранатой к обкому пошёл.
Дедушка кинул гранату в окно.
Дедушка старый — ему всё равно © народное творчество 80-х

Вот недавно один такой дедушка в селе недалеко от Свалявы пошёл не к обкому, а на заседание сельсовета с гранатой. Тут, как говорится, у кого с кем проблемы и кто кому не нравится.

И касаемо быков. Вспомнился мне случай из моего 11-го класса. Во время ДПЮ нас отправили убирать листья в сквере. И там у меня случился конфликт с одним таким быком, довольно гнилой тип, классическая русская православная свинья, у которого были проблемы с моим носом и фамилией, а сейчас он, насколько я знаю, сражается на той стороне. И в общем этот бык решил меня избить и у него бы это могло получиться, т.к. он в более тяжёлой весовой категории тогда был, но... Когда я понял, к чему всё идёт, я подобрал с земли такой хороший кирпич и просто ему сказал: «Подходи, но тогда я просто вышибу тебе мозги». В общем этот бык всё понял и отвалил, и меня не трогал до самого выпуска. В принципе, если бы он полез, я бы это сделал и мне было глубоко пофигу, впаяют ли мне за это червончик или пятнашку. Потому что я не тварь дрожащая, а право имею в том случае, если это реально необходимо. А скорее всего мне бы реально за это ничего не было даже судимости, максимум посидел бы в СИЗО на малолетке до суда, потому что на тот момент мне было всего 15, а аффект и превышение пределов самообороны в этом возрасте ещё не наказываются, а зарубежная родня 100% прислала бы денег на адвоката, который бы доказал первое или второе. В общем я это пишу к тому, что запугивать можно только того, кто реально боится, т.е. тварь дрожащую. Но тварью дрожащей можно и не быть. Намёк ясен?

Вот недавно один такой дедушка в селе недалеко от Свалявы пошёл не к обкому, а на заседание сельсовета с гранатой.

Ну по перше не дедушка, а депутат, по друге не гранату, а три....
Невже там де ти у новинах інша версія?

Ну, этот депутат вроде бы мужичок за 50, а значит уже попадате в категорию дедушек. А количество гранат на квалификацию ситуации особо значения не имеет. За 1 и за 3 дадут одинаково :-)

Ну, этот депутат вроде бы мужичок за 50, а значит уже попадате в категорию дедушек

Та який дідусь «все равно» у 50 :-)

Ну, моя кузина родилась, когда нашему общему деду было 50 лет. Так что в 50 уже дедушка. Впрочем, бывает и так, что и в 32 уже дедушка :-)

Но тварью дрожащей можно и не быть. Намёк ясен?

"Мышки — станьте ежиками"© Мені таке ще Кожаїв радив.

Знаете, сударь, я в 15 лет тоже полноценным ёжиком ещё не был. Иголки пришлось отрастить по жизни, иначе не выжить. И в Вашем возрасте сим заняться ещё не поздно. Другое дело, что к иголкам ещё нужно мозги прикладывать и прятать оные, когда они особо не нужны. Знаете, что самурай достаёт меч из ножен, протирает его и кладёт обратно в ножны. Знаете почему?

Нет, просто если самурай будет размахивать мечом, то от него все будут разбегаться и у него не будет друзей. Это случай Кожаева. А если меч постоянно лежит в ножнах и самурай его не обслуживает, то он затупится и с самураем никто не будет считаться. А правильный путь — держать в ножнах, периодически доставать, протирать, подтачивать и класть обратно. А по назначению использовать только в случае реальной необходимости.

як він затупиться у піхвах то? об що?
не треба точити те, що не затупилося.

більш схоже «якщо не діставати — то і не похвастаєшся і боятися не будуть»

Спорщик на ДОУ, він як меч.
Або рубить, або тупий :-)))

У першу чергу втекти від себе самого

Ех, ти все ще тут, то ж від себе не втік...
Та і не можливо то, утекти від себе :-/

Дякую, оце

любимчика Офісу, претендента на пост Залужного, генерал-полковника Суворова Сирського

І останнє тай таке виключно і повністю характеризує сенс існування цієї анонімної серії зусиль по накидуванню демотиваційного лайна на ЗСУ

загранотряди

заграДотряды

Слухаєте, але не чуєте.
Дивитесь, але не бачите.

Думаєш я ІПсОшник — на тобі Бутусова.
www.youtube.com/...​WeJJI?si=kCFY-DHLDxET8w-4

Він майже дослівно перераховує всі ті проблеми, які висвітлюю я. При тому, що ми з ним не змовлялись.

І що він, що я — маємо неабиякий дотик до цієї системи. Я служив і продовжую тут служити вже майже два роки.
Він уже більше десяти років крутиться в цьому як журналіст. Причому не просто крутиться десь збоку. Він і в штабах різних рівнів буває, і навіть участь в боях брав, ОСОБИСТО на штурми ходив. Він більш ніж занурений в тему.
youtu.be/...​MNfN4?si=V9u_jxPKjhga2Tmb

Ми обидва реальні люди. Люди, які перераховуємо одні й ті ж проблеми. При цьому обидва дуже добре розбираємось в темі. І обидва зацікавлені в перемозі ще більше чим ти.

Розкрий свої очі!
Я не закликаю до капітуляції. Я не закликаю скласти лапки.
Я взагалі мало до чого закликаю. Я просто розказую як воно є.

Роблю це сухо. Узагальнено. І згідно відповідно реальності якою вона є.

Ти ж тільки ходиш і звинувачуєш мене в зраді. Хоча сам досі за ввесь час не навів жодного аргументу своїм звинуваченням.

Не треба мені бутусова, до чого тут він, я і так його слухаю. Хоч він теж особо не в топ об’єктивності й моєї довіри, вище за тебе принаймні. Але ти ж здається не бутусов, і в нього не секретар?

Та я вірю що тут всі реальні люди, друже. Стільки статей самі не пишуться

звинувачуєш мене в зраді. Хоча сам досі за ввесь час не навів жодного аргументу своїм звинуваченням.

Можливо це тому, що у зраді я тебе не звинувачував. Не треба класти мені в рот слова, я сам за себе здатен сказати

Я вказав тобі вже кілька раз, із аргументами, що твої тексти — необ’єктивні, й спрямовані на формування необ’єктивного образу в ЗСУ, за допомогою яскравих аналогій типу «кріпосного права», «розстріл на місці», «заградотряди»

Твій останній розділ — яскравий приклад чорнухи. Хоч лягай і присипся, безвихідь.
Це не дискредитація Збройних Сил часом, на твою думку?

Те що ти ненароком кинув лайнішечка в сторону сирського й ОП, тільки сковирнуло і привідкрило причину, але це вже на мою суб’єктивну думку. Кожен тут може скласти власну думку сам

Для мене принаймні, зрозуміло, що політичний сезон під наступні вибори почався

А про любімчіка Суворова-Сирського то з першоджерел?

І для тебе, сорян, — не Зеленський, а Верховний Головнокомандувач і Президент України.

Не треба мені бутусова, до чого тут він

До того, що він розказує все те ж, що розказую і я.
____

Можливо це тому, що у зраді я тебе не звинувачував

+

Твій останній розділ — яскравий приклад чорнухи.

+

Те що ти ненароком кинув лайнішечка в сторону сирського й ОП, тільки сковирнуло і привідкрило причину

Сам собі суперечиш.
І це я ще не цитував твої інші коменти, зокрема з інших моїх топіків.
_____

Я вказав тобі вже кілька раз, із аргументами

Справді?
Нагадай мені дурному. Бажано скриншотами або посиланнями на конкретні коментарі.
_______
Про «дискредитація», «чорнуха» і т д зрада. Всі твої фрази цитувати не буду, сенс там всеодно один.
Вже відповідав кілька раз. Повторю ще раз. Нічого лівого я не придумав.
Перед публікацією все висловлене кілька раз дискутував з дуже різними людьми, корегував полірував текст. Написав суто правду без всяких перебільшень.
Правда буває гіркою. Реальність буває херовою. Замість брехати і жити в ілюзіях, краще щось робити щоб змінити стан справ на краще.
______

А про любімчіка Суворова-Сирського то з першоджерел?

Здивуєшся, але так. (Там трешакова історія. Краще не розказувати, бо в людей аж сильно відчай впаде. Плюс дискредитація зсу всі діла, покишо ця історія не на часі. Якщо й захочу розказати, розкажу в іншому місці і неанонімно). Але справді з першоджерел. Особисто мав чи то удачу (цікавий досвід як не як, не всім так попадає в житті), чи то нещастя (досвід був вкрай розчаровуючим) пересіктись.

І це я не нагадую цілком публічну площину про регулярні поїздки і фотографії Президента з командувачем СВ. Без присутності Головкома. В розпал скандалу про конфлікт між президентом і головкомом.
______

І для тебе, сорян, — не Зеленський, а Верховний Головнокомандувач і Президент України

По-перше. Я ніде не згадував Зеленського. Тільки Офіс (а це трошки ширше поняття).
По-друге. Від перестановки множників добуток не змінюється.
Чи назву я його Верховним Головнокомандувачем, чи Сонцесяйнонезрівнянним, чи просто Зеленським, нічого не міняється.
По-третє в мене питання. Якщо ти не бот і перед тобою не стоїть задача сіяти якраз таки зраду. То яким боком ти в коментарі до топіка про мотивування в армії припхав сюди тему як називати президента?

політичний сезон таки почався, про оплату не забудь

зелебоба

Зараз це звучить навіть як комплімент, але я взагалі за порошенка голосував

Зараз це звучить навіть як комплімент

Якщо для тебе це комплімент, то тобі треба серйозно голову підлікувати.

я от склав об’єктивну думку, що ти дурачок.

я от склав об’єктивну думку, що ти дурачок.

Хлопче, ти просто довбо..б, чи на зарплаті?
Може, повернешся в Україну, вступиш в ЗСУ і не словом а ділом ... ? )))

Скажи, це через це ти анонімний? Можна просто так або ні

любимчика Офісу, претендента на пост Залужного, генерал-полковника Суворова Сирського

ст.435-1 ККУ тобі процитувати?

А де там образа честі і гідності військовослужбовця?
Я його навіть не обматюкав.

Чи по твоєму бути любимчиком Офісу — це приниження для військового?

Досить було сказати так або ні

Розумієш, коли люди кажуть більше ніж так або ні, чи відповідають питанням на питання, завжди виникають підозри

Чи по твоєму бути любимчиком Офісу — це приниження для військового?

Мене цікавило насамперед, чому Сирський, Залужний та Зеленський взагалі фігурують в цьому тексті. Так само як так виходить що в такому мрачному місці як ЗСУ де одна лиш безисходность, у когось є час писати аж 9 статей з чорнухою, а тепер вже на Президента і Сирського

Але вже не цікавить

Чи по твоєму бути любимчиком Офісу — це приниження для військового?

а по твоєму ні? Сирський тобі поні не купив?
Давай, відповідай

Мене цікавило насамперед, чому Сирський, Залужний та Зеленський взагалі фігурують в цьому тексті.

Останнього ти сам приписав. Я говорив про Офіс в цілому.

Чому? Один з прикладів. Як на мене дуже наглядних.
То не я приїжджав робив скупчення артилеристів. Не я виставляв фото в себе на каналі. Сирський сам прийняв таке рішення.
Заодно розкрив його мотиви (посвітитись, показати який він нібито з солдатами і про солдат. Хоча по факту задалбує їх щоб вони до нього з’їжджались. Реальних проблем не вирішує навіть маючи реальну владу (прямий доступ до офісу)). Я навіть не впевнений, що він знає ті проблеми.

Сирський тобі поні не купив?

Ні. Навіть пісюна резинового не подарував. Тільки медальку.

Давай, відповідай

Давай іди н*й. Що за тон

у когось є час писати аж 9 статей з чорнухою,

Добре, що в клоуна, який втік за кордон, є час проконтролювати, що тут пише військовий.

Це ти зараз, судячи по твоєму лінкедіну, з Германії пишеш? Це просто прекрасно — ухилянт-патріот з теплих і ситих країн розказує добровольцю з фронту, як правильно любити батьківщину. Тьфу.

з Германії пишеш?

Зара пишу з ЮЕсЕй

судячи по твоєму лінкедіну

А судячи з твого пустого лінкедіна, ти бот

Тьфу

Не забудь екран витерти

Зара пишу з ЮЕсЕй

То прикрий но краще свого тупого рота, друже-пацюк, в тебе немає ніякого права розкривати його в сторону військового.

А судячи з твого пустого лінкедіна, ти бот

А судячи з твоїх слів, ти повний кретин, з зеленкою головного мозку.

в тебе немає ніякого права розкривати його в сторону військового

Якщощо. Хоч мені і вкрай неприємна позиція Хількевича. І з якою я дуже незгоден. Але!

ДУЖЕ ВАЖЛИВО
Не тому, що він в Америці, а я в ЗСУ.
Саме по собі ЗСУ не є індульгенцією, тут теж є чорти якщощо. І тим паче не є автоматичною печаткою істини. Нерозумних людей тут дуже багато, прям дуже. Армія зріз суспільства.
Так само й Америка. Там багато добрих людей, і багато розумних людей.
Багато з утікачів закордон звідти приносять країні більше користі чим принесли б користі в межах армії і тим паче в межах самої країни.

Мені огидна поведінка Хількевича саме через те, що сама його поведінка огидна. Чувак займається піздєжом і маніпуляціями на межі тролінгу. І моя оцінка його позиції не змінилась би навіть якби він теж зараз був в армії.

Оця заява «ти в США, а топікастер в армії. Тому закрий їбало». Це якраз таки теж маніпуляції.

Мені є що пред’явити Хількевичу навіть по факту. Навіть без маніпуляцій.

Ну, я не те що вважаю, що він повинен би був його закрити, бо він в США, швидше через це він мав би його закрити особливо міцно. Моя позиція — ні один цивільний не повинен дойобуватись до військового, який говорить про проблеми у армії, особливо у такій формі, як це робить оця тварина.

Та що ти кажеш, любий анонім, роззатикався тут утіпуті, ображаєш мене

Дозволю й далі собі ввічливо спілкуватись і висловлювати свій сумнів у мотивах клавіатурного вояки, не те що дехто тут

ні один цивільний не повинен дойобуватись до військового

Що справді? Хай не пише подібний даунський чос про любімчіка Суворова-Сирського, то й критики не буде

чуваче, ну ти дійсно гониш вже. астанавіся

це афтар гонить політоту, я йому просто вказав на це і так і не почув нічого конкретного

Хай не пише подібний даунський чос

Тобто твій даунський чос — можна, а йому ні, бо ти — втік з країни і дуже патріот, а він — пішов добровольцем і просто вояка, так? Та ти просто кінчений лицемірний сміттєвий кошик, друже :)

Лідалідабожебоже, скільки знань про мою особу. Аж приємно

чос — можна, а йому ні

Ну от бач, це працює навпаки, якщо афтар гонить чос, чому ж мені не можна?

Але ти ще недосвічений бот, ті прийоми що ти тільки вчиш, я вже навіть призабув

якщо афтар гонить чос

Або не гонить. Чи тобі там з теплих країв має бути видніше?)

чому ж мені не можна?

Бо ти ***ня, яка втекла, але все одно дойобується до військового.

Іди з’їж канхвету красний пєтушок за роботу

Ти мене втомив

Та, цей клоун скоріш за все в германії сидить, не звертайте уваги навіть. В любому випадку, дякую за службу, від душі бажаю, аби ця країна вашу жертву хоч колись і якось змогла оцінити по достоїнству.

І останнє тай таке виключно і повністю характеризує сенс існування цієї анонімної серії зусиль по накидуванню демотиваційного лайна на ЗСУ

Ви або тонкий троль (тоді вітаю, справляєтесь якісно), або ж живучи за кордоном втратили відчуття сучасної української реальності і думаєте, що ви своїми позитивними постами про ситуацію в країні і звинуваченнями людей не згодних з вами допомагаєте справі.
Як людина в Україні можу сказати, що ваші пости тільки заважають меті і викликають роздратування, особливо зважаючи на те, що такий палкий і оптимістичний патріот живе в іншій країні і очікує радісної самопожертви від кого завгодно крім себе.

Ти нічо не знаєш про мої самопожертви, але я тебе знаю давно і ціную що принаймні нормально пишеш

Чувак анонімно постить невтомно чорнуху на зсу і тепер політичну чорнуху на сирського й оп. А навздогін за ним злітається табун ботів

якщо я заважаю його меті — це ж добре

Про роздратування — ну не можу нічо з цим зробити, це в кожного своє.

Ти нічо не знаєш про мої самопожертви

Те, що тобі прийшлось віддатись прикордоннику, аби втекти з країни, не вважається за «самопожертву».

Чувак анонімно постить невтомно чорнуху на зсу і тепер політичну чорнуху на сирського й оп.

Я думаю навіть якби я робив це неанонімно, від того менше називати мене зрадойобом ти б не став.

навздогін за ним злітається табун ботів

Наведи приклади. Коментарі ботів. Скріни/посилання на конкретні коменти. Причому табунів.

Наведи приклади. Коментарі ботів.

Вже готую силки, але перед тим як я почну наводити приклади, дай відповідь нарешті на два конкретні питання

— схулі сирський, залужний та офіс президента фігурують в твоїй статті?
— звідки в тебе час в такому мрачному ЗСУ писати стільки статей?

Ти чомусь все віляєш та віляєш, тексту багато, а відповідей я так і не почув

Слухай, а ти все ще не задумався про те, аби просто завалитись і видалитись з українського сегменту інтернету взагалі? Обісрано втік за кордон, а тепер дуже великий патріот, захищає честь Президента, і ще називає когось ботами :) Повернись в країну, піди в ТЦК і зароби право розповідати, як там в армії і кого там і якими словами можна називати, а не корчи з себе шарія-патріота, лицемір обісраний.

— схулі сирський, залужний та офіс президента фігурують в твоїй статті?

радуйся что он только с Сирським и его руководителями Залужным и ОП сталкивался, по этому что видел то и написал, служил бы где нибуть повыше типа ГШ или МОУ, фамилий и кейсов было бы больше.

А ти в нього секретар, я здається не в тебе питав? Буду знати

Хай напише рапорт, а не статті на доу, як свідок чогось конкретного

Але рапорт писати це ж не статті на доу :)

Хай напише рапорт

Щоб ним підтерлись? А потім занесли мене в список нелояльних

Так ось, анонімний клавіатурний воїн, слухай мене уважно.

Сирський — достойна людина.
Залужний — достойна людина.
Зеленський — достойна людина.
Порошенко — достойна людина

А ти — недостойна людина.

Ти кусок бруду на підошві сирського.

А себе ви як оціните?

На особистості ж все одно вже перейшли

Мене тут вже здається лемінги оцінили, хіба когось це цікавить :)

I’m just a poor boy, I need no sympathy. Because I’m easy come, easy go, little high, little low. Any way the wind blows doesn’t really matter to me, to me

Отож, шейм он ю

Браян Мей підтримав Україну майже зразу, у нього там шикарне соло.

Та блін є таке відчуття що це все з минулого життя. Життя коли ми колись слухали квін

Життя коли ми колись слухали квін

Така фігня, що
Queen не подобався.
Another one bites the dust, Radio GaGa — винятки

то може ти и горця не дивився?!

Рофл, цього для вечора і не вистачало ))

We R the Champions... Так приїлась, що сил нема 😁
Разом з.... Break free...

... Bites the dust подобалась, бо не звучала з кожної праски

Ну хз, мені от завжди заходили майже всі пісні, що музон що слова. Є от групи що музон чи слова ок, а інше таксє. Або окремі пісні ок, як тобі ти кажеш, а інші нє. А є такі де і то і то, і всьо, ну таких у мене тож небагато в принципі. Смаки )

в кінці залишиться тільки один!

youtu.be/...​CQbyw?si=z1_6Vmsb7qWSMVi

Ну хз, мені от завжди заходили майже всі пісні,

Ну, так. Смаки...
Я і Beatles не люблю 😁
Pet Shop Boys, Alphaville, DM, J. M. Jarre.... просто інший музон слухав тоді.

Pеt shop boys?? :)))
Ну ладно раз уже соромитись, то навзаєм, заліпав під джорджа майкла, теж іще один брит, але попсовий. Єдине що лічного розкрию )))

Бітлз я тож ніколи не доганяв, що там у них такого, але в принципі нічо. В усякому разі краще за багато чо зара. Я думаю це щось типу культури яка типу близько до національної гордості. Не любити бітлз — не бути бритом ) щось в такому плані. А нам це більш подобається/неподобається. Але я не в юкей, хз

Pеt shop boys?? :)))
Ну ладно раз уже соромитись, то навзаєм, заліпав під джорджа майкла, теж іще один брит, але попсовий. Єдине що лічного розкрию )))

Слабаки, у мене була колекція Erasure :) I love to hate you
Або це www.youtube.com/watch?v=L-d4J3YUQmU

Йопт, я часто цікавлюсь що там да як в команди під профіміджем і чим вони там бавляться

Ось що слухають болгари й румуни

youtu.be/...​5eLLo?si=lj6yGKYEu3jlDvbc

Ну вони ржуть канєш при цьому ) не те що гейропа прям

Виправлюсь ось не гейське
youtu.be/...​Rqyhs?si=9idRLKtDtnsi6a5u

це тіпа манеле (ритми і танці, тематика), в цьому випадку гейське, османський вплив.

манеле в них шось типу в росіян шансона — в таксі по радіо

Дуже слащаво. Ніт.

Але оффтоп же це все.
Let’s stop it

колекція Erasure

Було таке, але не так аж подобалось.
Зате знаю особисто (по переписці) Бритта який друган Andy, того самого, котрий I love to hate you

Pеt shop boys?? :)))

Не тому, що Бритти, а тому, що синтезатори і взагалі 🤓

Та я просто то кажу що в мене пунктік мабуть на древніх бритів, мені й елтон джон заходе, хз

Пет шоп бойз я тож слухав )

Але я всьо такі більше до рока й хеві, електроніка кул теж, я от люблю помучить сінтезатор навіть, в мене тут навіть коробка хламу з ібея. Я не музикант, але просто прикольно крутити й жмякати всякі педалі

Просто якось воно не довговічно. Не знаю що з електроніки взагалі може бути класикою от. Його ж неможливо відтворити без купи недовговічних девайсів

От буде ядерна війна, в мене буде гітара, а в тебе сінтезатор, я буду в жестяну баночку шкурки мишей збирати, а ти помреш з голоду )))

До речі от піаніно на майдані було колись, і на сході було таке. Кльово ілюструє про що я.

Тобто не то що не подобається, багато чо подобається, але от відношення якесь не таке як до того ж рока. До всякого кучерявого метала в мене те ж відношення в принципі. Яка може бути класика з трешметала допустім? Та ніякої

що з електроніки взагалі може бути класикою от.

Kraftwerk, Pet Shop Boys, Depeche Mode навскидку, всі вже классика.
Справа смаку

Таак, я згоден, але той же крафтверк, ну ти зможеш от зіграти його? Там же вважай найпростіше з електроніки, що може бути.

Не можеш, він тіки в ютубі залишився. Він не живе на вулиці. Я про це

Тобто в плані чи подобається — так, але крім цього нічого не залишається. А в квін залишається. Від Аби залишається. Їх переспівують. Металіку переспівують. Отаке мені заходить надовго.

А крафтверк не переспівують. Я про це. Послухав, насолодився і всьо, нічо більше.

Хіба слова якісь і зроблять кавер, якщо годне. Треба пошукати цю тему. Я чомусь biased. Але знову ж це вже буде не про електроніку :)

О, старий Брит з синтезаторних, якого переспівують

youtu.be/...​3cjgg?si=200_6vQN8BXrRTxE

О, в принципі відрив що Das Modell рамштайна — це кавер на крафтверк )

Наскільки це валідно з точки зору назвати цю пісню класикою, нуу мабуть так нмд

Так що твоя взяла

«Гурт хотів змінити перший рядок на „Вона повія, і вона гарна“. Але їм не дозволили це зробити Kraftwerk.» Таке от

А Stripped by Rammstein це кавер на Depeche Mode 😎

... написала людина-гній, чия думка про достойність важить в районі похибки біля 0.

— схулі сирський, залужний та офіс президента фігурують в твоїй статті?

Тому, що мені треба було навести приклад. Для кращої ясності тези. Конкретний приклад з реального життя.
Який не треба довго пояснювати. І в ідеалі реальний приклад.

Приклад з Сирським ідеально вписується. Там не треба довго пояснювати. Всі і так чули про скупчення заради нагороджень. Всім і так очевидно що в цих скупченнях не так. Не треба довго розжовувати. Можна просто вставити фотографію (не інсайдерську. А публічно доступну). Це в рази зручніше передає думку чим читати купу тексту. Фотографія до того ж крута тим, що вона розбавляє текст.

Про чому приплів Залужного і Офіс. Писав на емоціях, не стримався і висловив свої оціночні судження.
З точки зору стандартів можливо було зайвим і можна було б обійтись. Щоб текст був сухішим і менш емоційним.

Але враховуючи, що на них витрачено 2 речення із цілої простині. То вони там нічому не заважають. Невеличкий ліричний відступ.
(Чого ти з усього тексту звернув увагу саме на це, питання уже до тебе. Я можу тільки припускати.
Увага моє припущення: шукав до чого до***тись. І з цілої простині зміг до***тись лише до двох речень).

звідки в тебе час в такому мрачному ЗСУ писати стільки статей?

Недоліки армії я перерахував. Серед них є ненормованість графіку і високе навантаження. Але я ніде не казав, що тут гарантовано ні на що не буде часу.
Ти знову рівняєш *** з пальцьом і приписуєш мені те, чого я не казав.

Про ненормованість. Бувають періоди коли кілька днів нема часу навіть дружині додому подзвонити. А є коли пів дня нема нагальних задач і можна потупнячити. Як от зараз. В даний момент я на службі. В мене зараз нема нагальних задач, тому я можу сидіти в телефоні. Але в будь-який момент такі задачі можуть з’явитись. Це і є ненормованість. Я не можу просто закрити ноутбук і відкрити його аж завтра. В будь-яку секунду мені може прилетіти задача. Це називається ненормованість.

Про рівень навантаження. Навантаження виражається не лише вільним часом. А й кількістю зусиль.

Знову ж таки. Крім двох емоційних речень з цілої простині ти не знайшов до чого до***тись. Я навіть здивований. Це для мене похвала (не кожен зможе написати цілу простиню, де все по факту і хер до чого доїбешся).
Тому ти вирішив до***тись до того, що в мене є вільний час. При тому, що я не казав, що вільного часу не буває.

І всі ці два дойоба. Навіть не пред’яви. Два дойоба. З яких право на існування має лише перший (про вільний час то абсурд взагалі). Ти спробував подати як аргументи ці два дойоба. Що мол «тому стаття замовна»..

🤦‍♂️

Чувак анонімно постить невтомно чорнуху на зсу

Сразу видно в тебе откосившего от армии чувака, который даже срочку в ЗСУ не служил.
Т.к. этот «анонимный чувак» постит не «чернуху» а реалии ЗСУ, которые были и до него в армии все 30 лет, кто служил в ЗСУ все что написано не новость, и они могут рассказать еще более интересные вещи и о персоналиях в ЗСУ о которых не написал автор, и если б ты не откосил, а служил в ЗСУ тыб это знал, а не пребывал бы в облаках как розовый пони.
Да принцессы какают гавном, а не бабочками.

Ойфсьо, це ж як знатно пукани порвались, вже четвертий

Клавіатурний вояка у нас явно лічность непроста, в цьому просто нема сумніву :)

Як я його просто смію критикувати, ужос

це ж як знатно пукани порвались

Виглядає як стандартна реакція кретина, якому розумні люди пояснюють, що він кретин, який пише тупу прутню — «ахаха порвався лол ахаха». Ну ти і дебіл блін.

Чувак анонімно постить невтомно чорнуху на зсу і тепер політичну чорнуху на сирського й оп. А навздогін за ним злітається табун ботів

Я впевнений, що у вас є знайомі в ЗСУ. Скиньте їм статті і попитайте думку, чи це чорнуха, чи близько до реальності, яку вони особисто бачать. З того що я чув особисто, співпадіння точні.

якщо я заважаю його меті — це ж добре

У тому-то і справа, що ви мабуть думаєте, що своїми повідомленнями вбережете цивільних від зневіри і бажання втікти чи здатися якомога швидше. Але ж ні, бо ми в Україні бачимо об’єктивну реальність буквально щодня. І коли хтось зі сторони пише що проблем, про які всім відомо, немає — довіри це людині точно не додає(:.
Мені здається що краща позиція була б: є проблеми, давайте шукати способи їх вирішення. От ТС по-моєму про це і говорить, при цьому я не бачу в його статтях зневіри. Навпаки ми бачимо, що незважаючи на все, люди продовжують служити і боронити країну. Хотілося б, щоб умови служби ставали кращими. Тоді і ефективніть ЗСУ буде вищою, і нових людей легше буде залучати. Можливо навіть не примусом, а позитивними стимулами.

Це маніпулятивний цикл для формування громадської думки, зроблений з чудовим SEO

Ви мабуть думаєте що я вважаю що в зсу все прекрасно, але це не так

Але я ще вважаю що автор необ’єктивно висвітлює зсу, навпаки він бере бездоказові байки вже в 9тий раз, розмішує їх яскравмим словами про кріпосне право й рабство й заградотряди й розстріли на місці й мясні штурми, натягує їх на зсу загалом і робить якийсь висновок

Якщо вам таке жується ок — не маю нічого проти ваших смаків. Мені очевидно що клавіатурний автор тут має власну задачу

При цьому вкидує невзначай політоту про сирського суворова

Я це і сказав, нічо не почув у відповідь, крім набігу ботів з матюками. Це тільки підтверджує мою думку. Клавіатурний вояка тут має конкретну задачу.

Процитую цей висновок напам’ять

" Ще раз підсумуємо все сказане вище.

Основний мотиватор в армії — звичка. В першу чергу в тобі виховують звичку виконувати накази.

Щоб ця звичка з’явилась і не пропала — тебе стимулюють різними стимулами. Переважно покараннями й залякуваннями. Але деколи буває й чимось іншим.

Щоб ефективніше підбирати до тебе стимулятор — тебе постійно вивчають.

А коли ти згорів і вже ніякі стимули не домагають. То ні, не відправляють на реабілітацію. Навіть відпустку на пів року не дають. Якщо ти згорів — тебе починають пресувати все більше аж поки не втічеш / помреш."

Ось так і дискредитують ЗСУ. Підеш туди — згориш і помреш. А винен в цьому любімчик суворов сирський і офіс президента просто бо твоя підсвідомість запам’ятала ім’я сирського і згадку ОП в поганому контексті

Щодо перших трьох абзаців — наклеп. Ти видьорнув лише найтрешовіші факти про армію, які я розказав. Але я ж не тільки трешові розказав. Я розказав повний список.

Ти маніпулюєш і перекручуєш.
___

Далі

нічо не почув у відповідь

На ті пред’яви, які ти робив, я давав відповіді. Просто полистай коменти.

Клавіатурний вояка тут має конкретну задачу

Все вірно. Вам всьому вінаватава амєрка. А моя задача привчити украінцев трахаться в жопу.

___
Стосовно коротких підсумків. Так а де я обманув? Ну от де?
Що може, дають відпустку на пів року? Чи може на реабілітацію забирають?
Чи може по 500к премії за взяту посадку дають?
Це гірка, але правда. Це ніяка б***ь не чорнуха.

____
Стосовно SEO. Навіть не знаю як це сприймати.
Сприйму це як похвалу. Бо я навіть не думав про SEO.

гніда звалила в Мюнхен ))) Ні, поганого в цьому нема. Погано що погань, яка звалила, розказує людині, яка в ЗСУ як треба родіну любить.
Ти криса. Тебе явно булили в школі.

Я в мюніху дуже давно, ще до початку твого статевого життя. І в Україні я теж буваю

Але я тебе теж пробачаю

І в Україні я теж буваю

От же клоун. Правда, я давно не чув, аби якісь іноземні циркові ансамблі приїжджали — ти мабуть буваєш в «мирний» час, або ж банально заніс комусь на лапу. Що в принципі все одно зводиться до одного — а якого чорта така гниль як ти взагалі розкриває рота і вчить тут когось мудростей, особливо військових?

Дякую за простирадло. Прочитав.

Із твого досвіду, чи багато таких людей які готові сперечатися з командиром до останнього, якщо впевнені в його неправоті? І що з такими людьми стає в подальшому? )

Гарне питання.
Дякую за нього (розписувати в простирадлі не хотів, бо й так вийшло простирадло).

З мого досвіду (всім хто це читає нагадую. Мій досвід є дуже суб’єктивним), таких дуже мало.
Люди, хто здатні сперечатись. Причому аргументовано. Тримати нитку розмови. Пиздувати по фактах. Не піддаватись на маніпуляції. Мало, дуже й дуже мало. Принаймні там, де жопа.

Причини?
1. В Україні після радянської селекції таких людей малувато впринципі. І навіть ті, хто є;
2. Такі люди рідко йдуть туди де жопа. В більшості своїй взагалі не йдуть і армію. Платять гроші всім кому можна, оформляють фіктивні справки і т д, роблять що-завгодно аби не попасти в цю кріпосну систему впринципі. Якщо й попадають, то хапаються за місця, де терпимо служити (а там де терпимо служити — там сидять не рипаються щоб не перевели туди, де жопа);

Тобто. Люди хто здатні сперечатись до останнього рідко попадають в ситуації, де є сенс сперечатись до останнього.

3. Хто все ж попали туди, де жопа. Бурхливий конфлікт між ними й їх начальством триває недовго. Або начальство не витримує і переводить людину кудись подалі, в іншу в/ч або в тил. Або ж не витримує людина, і дезертирує. Ну або ж. Якщо і начальство не хоче здаватись, і людина не хоче здаватись. То потім в Дружківці вночі на трасі знаходять труп з простреленими грудьми.
А так як конфлікти такі тривають недовго. Та й трапляються рідко.
То стати свідком такого конфлікту доводиться не часто.

(просто цікаво)
Як ти збираєшся її використати?

что сейчас делают с полной «службовой невідповідністью» (последний пункт дисциплинарного статута) по которой раньше можно было разорвать контракт и уволится из ЗСУ?

Прикомандировують до цвинтара

Насколько я знаю, выводят за штат на денежное довольствие срочника. Дальше или найдёшь в армии, где у тебя будет служебное соотвествие (и сможешь убедить в этом начальство), либо будешь лапу сосать с привлечением к задачам низкой квалификации типа копания окопов и т.п. Слышал вроде несколько таких историй о проштрафившихся офицерах. За генералов утверждать не берусь.

т.е. лазейка осталась, можно заплатить командиру, чтоб тебя сделали «служебно невідповідним», и вівели за штат, потом приходить 1 раз в 3 дня чтоб СЗЧ не впаяли и заниматься своими делами.

Гарне питання. Відповіді не знаю.
Знаю, що в умовах воєнного стану з армії неможливо вигнати. Хіба в тюрму.
А ще з людей кого знаю нікому неповну службову не впаяли. Доган дохера й трошки, позбавлення премій. Але службову невідповідність нікому не робили.

Наскільки чув, при неповній службовій служиш собі далі де й служив, просто гроші не платять.

Хоча нижче люди пишуть, що при неповній службовій виводять в розпорядження і виганяють на ППД. Це цікавий нюанс. Дуже дуже дуже цікавий нюанс. Мені самому стало цікаво чи це так. Я уточню в МПЗ, тоді відпишусь.

Тож. Уточнив в МПЗ і кадровиків.
Попередження про неповну службову відповідність тягне за собою повне позбавлення премії за місяць, в якому це стягнення було накладене. І все.

Переведення, виведення в розпорядження — то вже «костилі». Може бути, що командир спробує якийсь з цих костилів задіяти, можливо навіть перевести не в піхоту, а в запасну роту чи відрядить на ппд (пункт постійної дислокації) щоб ти там ходив в наряди охороняв склади і хоча б не заважав. Може бути, що командир спробує якийсь з цих костилів. Але не обов’язково, може й не спробувати. Може й далі тримати тебе на наявній посаді, фігачити наліво й направо догани і чекати коли ти нарешті замахаєшся сидіти без зарплати і почнеш робити що вимагають або звалиш в сзч.

Якось так

Спасибо за ответ, что-то подобное предполагал, что из армии сейчас фиг выгонят как раньше, каким бы ты полным идиотом небыл или прикидывался, и кого бы из генералов н@хуй не посылал, будут терпеть и пытаться выжить тебя до победного: или они или ты :-)
Остальное, мобику, который не собирается делать карьеру в ЗСУ, все эти доганы ниочем, как и снимание денег, особенно с тех у кого есть пассивный доход на гражданке.
А загалом не позавидуешь адекватному командиру всем эти пизд@цом командовать, как и адекватным бойцам, которые должны служить за себя и того парня, который ничего не делает и выгнать командир их не может чтоб взять другого, по правильному это надо все реформировать, но кому это надо, тут бы просто дыры заткнуть кем нибуть.:-(

Це зазвичай бліндаж десь в єбєнях де крім мишей ніхто просто так не шариться. Жодних сторонніх свідків.
А по документах провести, що нібито зник безвісти. А то й взагалі що дезертирував.

Як я чув, то це робоча схємка ще із часів 2014-17 років, причому не тільки для військових кіл, за, умовно, вартість 2х ланосів, можна було неприємного сусіда або просто лівого тіпа, який на тебе криво дивився, «знайти рештки в сірій зоні», а як він туди потрапив, чому — то вже савсєм другая історія.

это не слухи это реальность, вот нашумевшая история с волонтером Андреем Галущенко в 2015г.

Убили свои! По приказу влиятельных офицеров ВСУ были расстреляны украинские волонтеры
antikor.com.ua/...​krainskie_volontery/print

для цього треба мати дуже-дуже хороші зв’язки, на жаль

Дякую за службу і за ваші пости!

тобто коли комбат кричить «солдат, йди побрийся, а то відростив собі п*зду під носом!» а ти відповідаєш «іди наа*уй, сам ти п*зда з ушами», то ця радість коштує всього 4к на місяць? виглядає як нормальна оборудка...

*«комбат» вжито чисто у якості «якийсь начальник»

Та ні
Крім удару по грошах є ще багато всього

Підписатись на коментарі