Фільм ще треба буде подивитися. Але сама тема — доволі цікава. Якщо подумати — то саме ІТ стало «зрізом поколінь». Тут за якісь 40 років можна побачити:
— Покоління «радянських інженерів» у білих халатах і які боролися тільки за «машинний час» (на великих комп’ютерах). Хто читав «Понеділок починається в Суботу» чи у кого батьки працювали у НДІ (НИИ).
— Покоління ІТ — задротів, які починали з Z80 Spectrum. Паяльник, схеми у книгах, ігри на касетах, уся «документація» — роздруки на англійський (+ товстий словник де є технічні терміни). Мамкін светер з оленями на усе життя. Зараз бородаті діти з пивними пузами.
— Покоління «хіпстерів» — «вайтішники», виїбщіки, оболтуси. Золота молодь яку замість юристів мамки почали відправляти в ІТ. Культ «яблок», світшоти, смузі, мітболи, гіроскутери. Деякі з них потім навіть стали непоганими девеллоперами. Інші — пішли у менеджмент і кидають свої понти там.
— Покоління «світчерів» — серозні мужики, якім довелося змінити професію бо треба годувати родину. Романтика та фан зникають — тепер ІТ це серйозна робота, яку роблять за гроші. Тим більше що ринок в ІТ розвернувся і став як усюди: хазяїн — пан який може нагодувати, а може і копняка під зад дати.
— Ну і майбутнє ІТ можна легко передбачити почитавши про «Героїв Крут»: решта юних українських девелоперів героїчно загине намагаючись зупинити чергову навалу орків.
У України справді був шанс: була незалежність і було покоління яке ще вчилося у школі. Москалі знищили нашу освіту, знищили наших спеціалістів, знищили нашу молодь. «Золоте покоління» кращих українців зараз добивають на війні. Параша котиться назад у 19 сторіччя і тягне нас разом із собою.
Тобто люди які знають теорію графів закінчились приблизно після першого покоління.
Сьогодні ходив на фільм, фільм сподобався, бо я побачив там саме те, що очікував побачити після трейлеру — історію розвитку українського ІТ з моменту незалежності. Як людина, яка вкотилася в ІТ лише в 2014 році, коли долар дуже стрімко летів з 8 до 25, мені було дуже цікаво побачити всі ті проблеми і складні стадії, через які проходили «тру-айтішники» в окулярах і розтягнутих светрах у
Дивлячись на сьогоденне ниття типових смузіхльобів, яким то масові скорочення здаються кінцем світу, то вихід замовників з України, то ще якісь дрібниці, я розумію, що у дев’яності-нульові ці люди б просто не вижили в ІТ сфері, коли умовно треба було ставати в чергу, щоб пописати код вночі на чужому компі або за 2 тижні вчити абсолютно нову для себе мову програмування.
У фільму є недоліки, згоден, проте як художньо оформлена історична хроніка — він чудовий. Оцінювати його з точки зору того, що він «про минуле, а не про майбутнє», це всеодно що від фільму про братів Райт і перші літаки очікувати, що вони покажуть реактивні стелс винищувачі з ядерними ракетами.
Єдиний яскравий спогад про ті мохнаті роки як уперше потрапив на день адміна в Дніпрі. Тоді на колишній площі леніна пускали по колу 5 ти літрову баклагу з пивом ... потім вже погано пам’ятаю, ще була бійка, розбиті морди, менти...
Взагалі ми ж тут не Apple чи Facebook засновували, а тушки за кордон продавали. Тому звичайна індустрія. Я не кажу що ні чого знімати — є цікаві люди і цікаві історії. От якби кіно про людей де наприклад на афтерпаті якоїсь конфи люди розповідають свої історії було б круто кіно. А про галери? Бєєє
У фільмі хоч раз згадали про меморандум та SoftServe?
3. При обращении сотрудника одной КОМПАНИИ с вопросом о трудоустройстве в другую КОМПАНИЮ необходимо:
3.1. Поставить в известность руководство Компании, от работника которой произошел запрос
4 або 5 «жартів» про зайву вагу одного зі співзасновників стартапу. Дивитись це було огидно.
Впевнений, що 99% проблеми тупо в тому, що ті сценки (як і все кіно, мабуть) були просто хріново зроблені. Приблизно як в корейських фільмах, де все начебто нічо, але як почнуть вставляти жарти про секс (а-ля американські комедії нульових), то одразу оцінку фільму хочеться знизити. Не тому що я такий вокє-прогресивний і модний, а просто тому що конкретно в них це виглядає аж надто тупо.
В нас в роті є побратими, яким 50+.
І от один з них, зазвичай інтроверт, нещодавно під градусом мені розказав, що не так давно переглядав «Halt and Catch Fire» в українському перекладі. Ми ні про що подібне з ним ніколи не розмовляли.
Дуже розхвалював він цей серіал.
Я його теж дивився. Ще тоді, коли він тільки виходив.
Я йому розповів, що серіал заснований на реальних подіях і деякі сцени ну дуже схожі на те, як такі самі речі відбувається в реальному житті.
Він в свою чергу розповів мені про своїх давніх знайомих, які так само колись збирали комп’ютери, паяючи їх з дрібних компонентів, а не купуючи цілі плати, корпуси та інші готові, зібрані деталі.
Отже рекомендую саме «Halt and Catch Fire» або ж «Silicon Valley» тим, хто не дивився.
Зовсім не обов’язково підтримувати українське імпортозаміщення, особливо якщо воно по всіх параметрах програє західному продукту.
У мене таке сильне бажання підтримати відчизняного виробника, що навіть на «Королі репу» ходив. Але на це не піду принципово бо це все ж таки моя професія і ступінь кринжу потроється.
Картинок не видно (((
Sorry, you have been blocked
You are unable to access planetakino.ua
Я зі свого Ватафону ходжу по українських сайтах, які закрилися від ддосів.
15 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів