Волонтерство: це як open-source, але...

Вітаю! Мене звати Денис, і я Middle+ Front-end Developer в... в ніде. Бо зараз я перебуваю в пошуках нових можливостей для себе.

Ще до війни думав про те, щоб свічнутись на Fullstack або взагалі Node Back-end зі свого лампового фронта, аби спробувати щось нове. Я зробив прикольний проєкт, який веду й досі. Але почалася війна, і всім якось стало байдуже до проєктів в резюме, які ти робив поза роботою, тож моя мрія про зміну напряму так і залишалася мрією.

Я почав шукати, де міг би застосувати свої навички на практиці та закріпити їх на бойових задачах, щоб це не була якась дурня в резюме на кшталт «Я бахнув CRUD на Node, обмазав це все TS і виклав в прод та GitHub». А серйозний проєкт, який має користувачів та над яким працює більш ніж одна людина.

Що перше приходить на думку за такої умови? Якийсь фриланс. Що ще? Волонтерство... Волонтерство!

Так-от. У своєму Linkedin я робив допис про те, що відкрив для себе IT-волонтерство, де можна програмувати у вільний від роботи час. Просто за ідею створення чогось такого потрібного, соціально важливого, навіки закарбувавши своє ім’я в історії проєкту в GitHub. Спойлер: якщо проєкт доживе до релізу.

Поволонтеривши деякий час та побувши на різних проєктах, я б хотів поділитися своїми досвідом та спостереженнями, бо, можливо, комусь це буде так само цікаво, як і мені. Можливо, хтось так само хоче закріпити вивчення технології N на реальних проєктах, розв’язуючи справжні проблеми.

Хотів би звернути увагу на те, що тут не буде порівняння з open source-розробкою, фрилансом чи звичайною production-галерою. Говорити буду винятково про волонтерство.

Мапа активних волонтерів на одному з проєктів

Як це взагалі працює

Я не мав уявлення, де шукати такі проєкти, а тому просто запитав у ChatGPT. Він порекомендував мені декілька англомовних сайтів, тому й волонтерство в мене асоціюється саме із закордонними проєктами (де шукати україномовні — я так і не зрозумів).

Топовим виявився idealist.org. Тут можна знайти різні напрями, зокрема кодинг, та обрати тип зайнятості. Я задав у пошук Node та почав дивитись. Усе як у звичайному пошуку роботи:

• назва можливості;
• опис з переліком технологій;
• іноді вказані вимоги.

Із специфічного: іноді вказані години, які необхідно відволонтерити за тиждень. Відразу зазначу, що на це як правило можна забити. Часто-густо ніхто щодо цього вас не буде контролювати. Також тут є класика айтішечки: неадекватний опис вакансій, де вказують різні стеки та мови, яки лише змогли нагуглити.

Знайшли відповідну вакансію → відгукнулися → дочекалися відповіді → якщо все добре, почався ваш онбординг. Також, як правило, у процесі потрібно поспілкуватися голосом англійською з власником проєкту. Зазвичай це нескладний етап: описати свій досвід, чому конкретно цей проєкт, які цілі та й усе. Розповсюджені також Google Forms у стилі «оціни свої навички від 1 до 10».

Із незвичного: на одному проєкті довелося поставити свій цифровий підпис на договорі ICA (Independent Contractor Agreement). Якщо чесно, із цим я дуже тупив, тому що не міг зрозуміти, що таке your signature (in Blue type).

Як виявилось, потрібно було просто написати в полі підпис Denis Chemeris та виділити синім кольором. Суворий мовний бар’єр — він такий...

Що мене здивувало: тут також є міти. Я якось не очікував. Як правило, вони відбуваються раз на тиждень. На одному з проєктів, де я був, щотижневі міти тривають годину. Але я їх скіпав (от би на роботі так можна було). Відвідувати їх необов’язково, бо всі розуміють, що люди працюють із різних куточків світу, а кинути все і прийти о пʼятій годині ранку заскладно.

Записи стендапів вам можуть надіслати для ознайомлення потім. Один раз я спробував подивитися, про що там йшлося. Скажу чесно: нуднішого заняття знайти просто неможливо.

Найважливіший коміт у моєму житті xD

Типи пропозицій

Як правило, пропозиції є двох видів: «Я нічого не знаю, бери інструмент, який хочеш, але зроби те, що хочу я». Та другий варіант, коли використовується лише певна технологія N. У першому випадку просто вказуються всі мови підряд, які лише можливо нагуглити.

Якщо ти залетів на проєкт перший, вибираєш будь-яку технологію чи мову і починаєш несетаплювати проєкт. Якщо є команда й більше нічого — обговорюєте стек перед початком, а якщо залетів останнім — миришся з тим, що вже є.

Якщо використовується лише певна технологія N, то, як правило, зʼясовується, що у власника проєкту є друг з IT, і він порекомендував використовувати саме цю конкретну технологію. Коли я вперше про це почув, у мене почалися флешбеки з часів, коли я працював на фрилансі. Хто зрозумів — той зрозумів, як то кажуть.

Типи проєктів за серйозністю

Знову ж таки є два варіанти. Перший: беремо всіх підряд та кидаємо відразу в бій. Пощастить, якщо є нормальна документація до проєкту і ви зможете його самостійно запустити. Якщо ні, вам обов’язково допоможуть, але різні часові пояси цьому лише будуть заважати. У мене було таке: ввечері ти щось запитуєш, а на вечір наступного дня отримуєш відповідь, знову запитуєш, а на вечір наступного дня...

У таких проєктах, як правило, на тебе всім просто-напросто байдуже. Тобто ні, як я й написав: тобі допоможуть. Але навіщо на тебе гаяти час, якщо за два тижні ти награєшся і втечеш. Якщо ти виконуєш хоча б одну таску, ставлення змінюється.

У тебе тепер є ім’я, з тобою можна розмовляти. Якщо є нормальний лід, то робитимуться ревʼю, писатиметься документація, робитиметься рефакторинг коду та проєкт буде всіляко покращуватися. Але ніколи не вгадаєш, як воно, доки не почнеш.

Другий тип: я сама серйозність. До такого типу проєкту належить той, де я підписував ICA. Тут у мене власник проєкту запитував, над чим я зараз працюю, бо їй повідомили, що я без таски. Уже не набирають усіх підряд, можуть запитати про CV, і якщо ти взагалі без нічого, відмовлять.

На одному проєкті мені під час міта з власником проєкту відмовили у волонтерстві, бо я нічого не знав про fostering inclusivity, diversity, and cultural sensitivity, а також проблему, яку вирішує проєкт... Я не знаю, яку проблему вирішує проєкт, на якому я працював за гроші, а тут таке.

На третьому проєкті, де був максимальний рівень серйозності трешовості, відбувалася взагалі якась дурня: трекінг часу, щотижневі звіти, потрібно залити не менше чотирьох скриншотів роботи на Dropbox, а ще краще — додати відео. Якщо ти вказав, що волонтериш 10 годин на тиждень — то ти повинен відволонтерити 10 годин.

Якщо порушив якесь правило, наприклад, не додав скрини, отримуєш синю картку (аналог жовтої у футболі). Пʼять таких карток, і тебе просять піти. Не можеш волонтерити на цьому тижні? Повідомляєш про це власника.

У процесі онбордингу я поставив два питання власнику, за що він тикнув мене в доку, а на наступний день мене вигнали із проєкту. Це був найкоротший мій волонтерський досвід.

Але знову ж таки: серйозний підхід ні про що не свідчить. На проєкті, де я підписував ICA, у мене fullstack-лідом був студент без комерційного досвіду роботи, який закінчив якісь курси від Google. Я такого жахливого коду ще в житті не бачив... Він накидував швидше, ніж я розгрібав.

Мапа посаджених дерев завдяки волонтерському проєкту

Про людей

У волонтерстві дуже багато залучено американців та людей з країн, де високий рівень знання англійської серед населення. Я зараз залучений у проєкті, який вирішує проблему кліматичних змін, та, перш за все, націлений на розв’язання проблем країн Африки. Тут у мене багато колег з англомовних країн африканського континенту.

Дуже багато індусів і китайців, корейців. Код нічим не відрізняється від нашого, якихось упереджень я не помітив.

А ось що помітно, то це те, що нашого «брата» дуже і дуже мало. Слов’янські імена майже не трапляються. На великому проєкті може бути одна людина з країн пострадянського простору. Це не дуже добре, адже складається враження, що ми не залучені до чогось глобального та значущого, а просто гарбаємось там у себе в країні та за її межі навіть в інтернеті вибираємось рідко.

Спілкування всередині проєкту, як правило, винятково ділове. У людей просто немає часу на мемчики, хоча чати є. Якщо повідомлення, то лише по ділу: «як встановити», «чому не запускається» і т. д.

Конфліктів я не помічав ні разу. Як писав вище: немає на це часу. Люди ввічливі, але якщо довго гальмувати, то прямо-таки відчувається, як потрошки змінюється їхній тон спілкування, і колега починає ВИДІЛЯТИ ВАЖЛИВІ СЛОВА в реченні. Це так кумедно, на таке в нас я натрапляю нечасто.

Плюси волонтерства

Волонтерський досвід стоїть нарівні з комерційним. Я порозпитував трохи на форумах, HR-и завірили мене, що такий досвід корелюється на рівні з комерційним. Також це може зіграти вирішальну роль під час вибора кандидата, знову ж таки — не перевіряв, так мені писали.

Робота з новими технологіями та мовам програмування з користю для суспільства. Це не ще один ToDo List, який зробив та викинув. Зараз власний проєкт у проді, на мою думку, нічого не вартий для рекрутерів, якщо він, звісно, не вау який і не монетизується. Інша річ — проєкт, над яким ти працював в англомовній команді, до того ж він працює. А якщо ще має реальних користувачів — це вже вагомий аргумент.

Прокачування англійської. Усе спілкування винятково англійською. Іноді й голосом потрібно говорити, бо бувають міти з командою. Усе листування англійською, уся документація — також. Це дуже добре замінює HelloTalk, бо спілкуєтеся ви, як правило, з носіями мови — індусами.

Знайомства. Я не впевнений, але мені знається, що тут можна знайти класні контакти, та, можливо, колись отримати круту пропозицію.

Мінуси волонтерства

Треш та содомія. Іноді на таких проєктах твориться справжня дурня: жахливий код, неадекватні власники, байдужість самих розробників до якості продукту.

Ймовірність того, що проєкт не доживе до релізу. Такі проєкти створюються дуже довго, за час роботи через нього пройде десятки кодерів. Є всі шанси, що головним дійовим особам на проєкті це набридне, та вони його закриють. Ні тобі коду на GitHub, ні тобі пунктика в CV.

Якість проєкту. Як я вже обмовився: багато чого залежить від ліда. Буде гарний лід, та ще й власник, який хоча б трошечки розуміється в бізнес-процесах, усе буде якісно. Якщо не пощастить, то ви завжди зможете знайти інший проєкт.

Змушування себе. Іноді потрібна мотивація, щоб волонтерити. Це помітно тоді, коли в тебе є ще декілька хобі чи справ після роботи або на вихідних.

Замість висновку

Як на мене, тут більше плюсів, аніж мінусів. На проєкті, де я волонтерю зараз, мені видали задачу перевести робочий Node-проєкт на Nest. Ну це ж прикольно! Де я б ще спробував Nest в бою, якщо я взагалі фронтенд-розробник? Але кожен вирішує для себе. Якщо хочете закріпити нові навички на робочих проєктах — пробуйте. Якщо не сподобається, ви завжди можете піти.

Не забувайте робити добрі справи, адже не все зводиться до заробітку грошей чи особистої вигоди. Чомусь люди з інших країн допомагають нам вистояти у війні, то ж може слід відплатити добром та додати Україну на мапу IT-волонтерства?

Якщо вам цікаво читати шортси англомовних статей українською, і ви цікавитесь веброзробкою, тоді я чекатиму вас у своєму блозі crynet.name. Або просто підписуйтесь на мій Linkedin та стежте за оновленнями.