Я працюю в ЗСУ, або Як айтівцю мобілізуватися за своїм фахом до армії

Усе своє життя я уникав будь-яких зв’язків з військовими закладами, як і з будь-якими іншими держустановами.

Востаннє у ТЦК (на той час ще військкоматі) я був у школі і нічого, окрім приписного, не отримував, а з часом загубив десь і його. Я не цікавився військовою технікою, історією або зброєю. Не займався активним відпочинком на природі та не ходив у турпоходи. Я навіть не грав у танчики або шутери. Не те, щоб я був радикальним пацифістом або хікі, просто мені більше подобаються платформери та моє ортопедичне крісло і старий, не дуже ортопедичний, диван.

Армія завжди здавалась мені суцільною радянщиною та не дуже приємним, мʼяко кажучи, місцем. З початку війни я не те, щоб уникав мобілізації щосили, проте щиро сподівався, що мене це омине. Але, як зрозуміло з назви статті, — добровільно опинився у війську в ролі Дата аналітика.

Далі я спробую розказати про свій досвід від ухвалення рішення доєднатись до ЗСУ і до першого робочого дня на новій посаді. Він буде складатись з таких пунктів:

• пошук вакансій та співбесіда;
• мобілізація;
• проходженя БЗВП (базової загальновійськової підготовки);
• перший робочий день;
• зміни ставлення до армії.

Звісно, мій кейс стосується більше ІТ-професій, але, сподіваюся, буде корисним і тим, хто хоче потрапити на конкретну військову спеціальність. Бо механізм приблизно однаковий.

Пошук вакансій та співбесіда

На початку 2023 року, втомившись від битв на «економічному фронті» та переживши важке поранення гастритом, я зацікавився тим, чи можна приєднатись до ЗСУ саме в IT-напрямі. Я не пасіонарій, але й відчуття, що ти лишаєшся осторонь, коли навіть пес Патрон тримає район — доволі неприємне.

Якось випадково дізнався про такий варіант як мобілізація за відношенням. Грубо кажучи, це означає, що у вас є можливість не просто мобілізуватись до армії, але й попередньо обрати собі професію та частину, в якій ви бажаєте служити — тобто бути більш корисним саме в контексті своєї персони.

Відношення — це документ, написаний від імені командира, в якому зазначено, що конкретний військовий підрозділ готовий прийняти до себе військовослужбовця. У ньому командир підтверджує наявність вакантної посади, що відповідає військово-обліковій спеціальності військовослужбовця.

Мене це зацікавило, лишилось тільки знайти собі релевантну вакансію. Оскільки в мене в оточенні не було знайомих військових, у яких можна було б за акцією прикупити солярки або хоча б проконсультуватись, я продовжив шукати інформацію сам. Невдовзі знайшов проєкт Lobby X де здебільшого були вакансії для військових спеціальностей, але траплялися й ІТ.

Це мене мотивувало: з’являються процеси рекрутингу, а значить, рано чи пізно, і під мене з’явиться вакансія, бо аналітики потрібні всюди. За деякий час, власне кажучи, так і сталось. Наскільки можу судити зараз — кількість відкритих ІТ-вакансій постійно зростає, а сам проєкт потужно розвивається, що не може не тішити.

Поки чекав на релевантні вакансії, почав споживати більше інформації на військову тематику, паралельно із цим навчаючись літати на FPV дроні. Але невдовзі через криві руки його розбив.

До мобілізації та військового життя я себе готував більше морально, вкотре перечитуючи «Пастку-22» та «Швейка». Але вже на першому тижні БЗВП пожалкував, що не готувався фізично. Тож якщо ви плануєте мобілізовуватися — качайте ноги та спину. Це буде ваш основний інструмент на довгі часи, та й у господарстві знадобиться.

Процес проходження співбесід до ЗСУ насправді мало чим відрізняється від співбесід в будь-яку середньостатистичну ІТ-компанію. Усе було доволі швидко, з постійним фідбеком. Мої очікування перед співбесідою: умовний пан підполковник, який буде розпитувати мене, де я себе бачу за пʼять років — у дисбаті чи в СЗЧ (самовільному залишенні частини), але насправді я був приємно здивований рівнем спілкування. Більшість керівників проєкту — це такі ж самі, як я, айтівці та менеджери, що із цивільного життя прийшли в армію на початку війни.

Від скринінгу до оферу минуло всього чотири дні. Не буду детально заглиблюватись в специфіку співбесід, бо вони можуть відрізнятись залежно від проєкту та підрозділу, в який ви плануєте потрапити.

Отже, з моїм майбутнім роботодавцем ми вдарили по руках, і почався процес мого оформлення. Це найлегший етап, бо все, що від вас вимагається — очікувати, поки будуть готові всі необхідні документи. Але краще, звісно, використати цей час та підготувати себе до мобілізації: полікувати зуби, прикупити корисних речей, прибити нарешті поличку, про яку вже півроку вас просить дружина.

Мобілізація

Як загалом відбувається процес мобілізації та розподілення військовослужбовців за частинами та професіями? Уявімо, що ви, наприклад, хочете піти в армію і стати навідником артилерії. У вас є декілька варіантів з різним рівнем надійності.

ТЦК

Ви можете прийти до свого районного ТЦК, і вони вам пошукають варіанти. Але тут доволі низька ймовірність, що щось знайдуть, бо саме в цей час може просто не бути замовлень на конкретний фах саме в цьому ТЦК. Та навіть якщо і будуть, то ймовірність, що ви вивчитесч на бажаний фах, не дуже висока — ТЦК вам просто не може цього гарантувати. Основна задача ТЦК — це мобілізувати та доставити вас до навчальної частини.

Далі вони не мають впливу на ваше майбутнє, і всі рішення стосовно вас буде ухвалювати вже командування частини, в якій ви перебуваєте. Коли ви проходите БЗВП — ви вже військовослужбовець (курсант) у військовій частині. Якщо буде необхідність з вашої навчальної роти отримати снайперів та кулеметників — всіх розподілять відповідно до цих потреб. Очевидно, за такого варіанту зірочки над вами можуть не зійтись — і з дуже великою ймовірністю не зійдуться.

Відношення

У цьому разі ви самі маєте знайти військову частину та бажану посаду. Ваша майбутня військова частина готує документи і надсилає їх у ТЦК.

Цей варіант набагато надійніший ніж перший, але тут також є нюанси, бо відношення має суто рекомендаційний характер. Виглядає це приблизно так: командир частини надсилає командиру ТЦК листа і просить мобілізувати до них конкретну особу, бо в ній є потреба і для неї є місце. Якщо ТЦК, в якому ви стоїте на обліку, не проти — то вас мобілізують до необхідної частини. Але оскільки це рекомендація — то можуть і не мобілізувати.

Або, знову ж таки, після проходження БЗВП, вас уже розподілять згідно з планами навчальної частини. Щоб такого не сталось — відношення має бути додатково «підкріплене» спеціально розробленим під вас та завіреним мобілізаційним розпорядженням.

Для чинних військовослужбовців, до речі, процедура переведення також існує, тільки робиться вже через Наказ Генерального Штабу.

Якщо дуже спрощено, то весь цей процес має виглядати так:

Хоча насправді це доволі просте і схематичне зображення, бо в реалі все виглядає якось так:

Суцільне pepe silvia. Кадри з фільму It’s always sunny in Philadelphia

Візит в ТЦК → заява про постановку на облік → направлення на ВЛК → проходження ВЛК → постановка на облік → підготовка необхідних документів з боку ТЦК та відділу кадрів вашої майбутньої частини → мобілізаційне розпорядження → мобілізація → видача майна → відправка на полігон для проходження БЗВП.

У цьому ланцюжку подій може бути певна варіативність, бо все залежить від вашої конкретної ситуації та менеджменту на місцях. Я на обліку ніде не стояв і жодних документів, окрім паспорта, з собою не мав, відповідно, ставав на облік «з нуля».

Візит в ТЦК

ТЦК в медійному просторі мають не зовсім гарну репутацію. Я не буду заглиблюватись в цю тему детально, бо ситуації та люди бувають різні. Але загалом за час БЗВП і служби я не чув від людей, які самі прийшли до армії, про якесь погане ставлення до них з боку працівників ТЦК. Принаймні, на етапі мобілізації.

Слід усвідомити, що з великою долею ймовірності, працівники ТЦК не знають про ваш підрозділ, про якесь там ІТ та незрозумілі відношення. Вони можуть вам казати, що це не працює, або вони не зможуть вас мобілізувати — не звертайте уваги. Вони могли досі не стикатися з такою ситуацією. Ба більше, ІТ ВОСів (військово облікових спеціальностей) у ЗСУ небагато. А ті, що є, — вимагають спеціального навчання.

Тож у відношенні може бути посада умовний «водій-механік». Посада водій механік не робить вас унікальним, а пан капітан з мобілізаційного відділу вірить тільки фактам. Зберігаємо спокій і просто повідомляємо про це рекрутеру. За деякий час в ТЦК зателефонують і допоможуть розібратись із ситуацією. Також не забуваємо, що будь-які документи та інформація не доставляється від відправника до одержувача моментально. Офіцери ТЦК справді можуть не знати про ваше відношення, бо просто ще не отримали його особисто в руки.

Бажано перед візитом в ТЦК отримати приклад рекомендаційного листа від рекрутера, щоб в ТЦК зрозуміли, що ви справді щось маєте, а не вигадали собі якусь альтернативну реальність, де ви бойовий козак з кіберфронту.

Загальні поради на цьому етапі:

• бути максимально спокійним та ввічливим;
• дати зрозуміти офіцеру з мобілізаційного відділу, що ви вмотивований служити;
• донести, що за вами є військова частина, яка зацікавлена саме у вас;
• не дивитись на ютубі роликів на кшталт «як правильно розмовляти з ТЦК».

Домашні котики стануть бойовими котами

За дотримання основних порад і ставлення до вас буде відповідне. Пам’ятайте, що там теж сидять люди, які можуть чогось не знати, або бути після нічного наряду з нульовим ресурсом та не в потоці.

Після першого знайомства, незалежно від того, перебували ви на обліку в ТЦК чи ні, вас мають відправити на проходження ВЛК.

Проходження ВЛК

Може бути певна варіативність, бо все залежить від лікарні та процесів у ній, але варто пам’ятати, що як і у разі з ТЦК, у лікарнях сидять люди, яким треба заповнювати купу паперів. Тільки на відміну від ТЦК, частину з них вони ще додатково дублюють в електронному вигляді.

Голові комісії знадобилося півтори години без перерв, щоб записати та оформити всі документи на мене. Тож пам’ятаймо про ввічливість та людяність. Але і про свої права теж не забуваємо. У вас є право на повний огляд під час проходження медкомісії. Якщо є якісь «важкі» хвороби — про них варто повідомити, якщо ви, звісно, цього бажаєте.

Загалом я витратив на проходження комісії два тижні. За цей час до ТЦК якраз надійшло моє мобілізаційне розпорядження. Наразі термін проходження ВЛК регламентовано в 4 дні.

Після того, як ви пройшли ВЛК та оновили свої дані в ТЦК, — вам зателефонують і запросять на проходження БЗВП. Так і почнеться найдовший та найважчий етап «онбордингу».

Готуйтеся до того, що ви будете багато чогось чекати та нервувати. Це нормально, й із цим ви будете стикатись тепер доволі часто. Армія загалом працює за принципом «поспішай, щоб почекати». Від першого візиту в ТЦК та до відправки на БЗВП у моєму випадку минуло приблизно три тижні.

Якщо у день вашої мобілізації ще будуть люди на відправку — ви можете поїхати організовано з групою. Я мобілізувався один, тож отримавши всі необхідні документи, сам себе відвіз у навчальну частину.

Підготовка до БЗВП

Загалом необхідним мінімумом речей вас мають забезпечити. Але мати запасний комплект форми ніколи не буде зайвим. Якщо ви плануєте собі щось купляти — варто дотримуватись простого правила: це має бути обов’язково піксель ММ-14.

Піксель ММ-14. Вибір впевнених у собі людей

Подивитись на те, як має виглядати форма та що має бути на військовослужбовці, можна за цим посиланням (нас цікавить розділ польова форма одягу військовослужбовців у пунктах постійної дислокації та під час виконання повсякденних завдань, чергування (бойового чергування)).

Раджу це зробити перед походом у військторг, щоб не виглядати на полігоні так:

Кадри з фільму Jojo rabbit

Що особисто я брав з собою на БЗВП

Обов’язкове

Комплект форми. M-TAC, звичайна тканина. Залежно від сезону, можливо, варто пошукати собі хоча б з вологозахисним покриттям. Її буде трошки важче прати та сушити в польових умовах, проте у вологу погоду вона протримається сухою довше. Одну запасну форму раджу мати у будь-якому разі. Можуть бути доволі мокрі або брудні дні, після яких вам просто необхідно буде прати або сушити видану форму, а можливо й обидві одразу.

Берци. Lowa Zephyr або YDS Astor. Мені вони набагато зручніше, ніж дефолтні ЗСУшні Талани. Тут слід звернути увагу, що краще взяти те, в чому буде максимально комфортно за той бюджет, який ви можете собі дозволити. Берці краще почати розношувати ще до відправки. Також варто обирати темні кольори для взуття — чорний, коричневий, олива. Рожеві Dr. Martens сержанти на полігоні точно не оцінять.

Годинник наручний. Будь-який електронний з підсвіткою і вологозахистом хоча б 50 метрів. Також бажано перед відправкою замінити в ньому батарейку.

Комплект термобілизни. Підійде той, що зможете знайти. Я купляв взагалі в епіку, бренду ESDY — наче непоганий.

Трекінгові шкарпетки та труси. Набагато зручніше, ніж звичайні, і за постійних фізичних навантажень убезпечать вас від натирань, грибку абощо.

Теплі речі. Я призивався на початку осені, коли ще було відносно тепло, але брав баф, щоб прикривати шию від вітру, або використовував його в якості пов’язки на очі для сну, або підшоломник. Баф — крута річ. Підбирайте теплі речі під себе з урахуванням погоди, сезону та ваших особистих потреб.

Наколінники. Будете 100% багато повзати або ставати на коліна, тож їх треба захистити. Накладні наколінники не дуже зручні, бо через деякий час розтягуються та починають постійно спадати. Під кінець курсу я примотував їх скотчем до ніг. Звісно, існують штани з уже вбудованими наколінниками — і це дуже зручно. Але дефолтні ЗСУшні штани такого не мають і у разі, коли ви будете в ЗСУшній формі, — у вас не буде можливості захистити коліна. Сенсу купляти якісь супер дорогі наколінники немає.

Ліхтарик налобний. Без пояснень. Світла може не бути пару діб.

Ручка та чорний маркер. Найважливіша річ у армії. Без ручки ви не розпишетесь за видачу автомата, і, відповідно, не зможете виконувати навчальні та бойові задачі.

Повербанки. Що більше місткості, то краще, але без фанатизму, екофлоу з собою можна не брати. Якщо повербанк підтримує швидку зарядку — обов’язково взяти потужний зарядний адаптер. Ще краще, коли він буде на декілька виходів. Коли світло буде лише від генератору — охочих зарядитись дуже багато. Мій комплект повербанк та зарядка.

Додаткове

Окуляри тактичні. Штука корисна, але на один місяць можна купити й звичайні велосипедні. Дозволяють користуватись лише білим, прозорим склом, тож про свої стильні рейбени можете на деякий час забути.

Активні навушники. Крута річ, але краще купити пару беруш активних. Ви не знаєте, якої форми у вас буде шолом і чи влізуть під нього навушники. Звичайні беруши не раджу — вони погано сидять і випадають під час надмірної рухливості.

Каримат, спальні мішки. За бажанням. Я купляв, але мені майже одразу видали. ЗСУшний спальник наче непоганий. Принаймні на час БЗВП вам його точно вистачить.

Рюкзак тактичний до 40 літрів. Бажано мати свій. Загалом його мають видати, але щастить не всім.

Столові прибори. Є непогані туристичні мультитули, які містять нож, виделку, ложку. Посуд окремо я не брав — теж майже одразу видали казанки польові.

Аптечка. Обов’язково своя власна під свої потреби, а ще під потреби побратима у якого ніц немає. Варто одному захворіти — за пару днів буде хворіти весь взвод. А це відбудеться майже одразу.

Готівка. Обов’язково мати на супутні витрати. Оплати карткою найближчим часом вам не світять.

Загалом, як писав на початку, всім необхідним вас забезпечать. Одягнуть і взують. Броніки, шолом, зброю дадуть. Взагалі існують норми, згідно з якими вас мають забезпечити майном. У нашому випадку має бути забезпечення за першою та другою нормою.

Але тут ще постає питання вашого персонального комфорту. Бо, наприклад, може не бути костюма вашого розміру, як це трапилось зі мною, і я ходив у штанах на розмір більше. А враховуючи, що під кінець КМБ я ще й схуд на пʼять кг — то виглядав як класичний гангста-репер з 90-х. Теж саме стосується і взуття. Краще мати зручне взуття одразу, ніж потім ламати собі ноги.

Проходження БЗВП

Більшість моїх знайомих, коли звучить слово «БЗВП», одразу згадує фільм «Суцільнометалева оболонка» та особисто сержанта Хартмана.

Кадр з фільму Full Metal Jacket

Насправді ж не все так погано. БЗВП може трошки відрізнятись залежно від командирів та полігону, але загалом ви будете багато стріляти, вчити тактику та медицину. Якщо ви хочете чомусь навчитись — вам ніхто не відмовить в розмові, пораді або додаткових заняттях. Але й бігати за вами ніхто не буде. Усе залежить суто від вашої персональної мотивації.

Майже одразу ваш взвод умовно розділиться на тих, хто намагається чомусь навчитись та тих, хто шукає способів відпетляти. Якщо командири бачать, що ви нормальний, вмотивований тип, то і ставлення до вас буде відповідне.

Умови проживання приблизно такі: бліндаж або польові намети залежно від сезону. Інтернет — як пощастить. Світло (або хоча б генератор) зарядити телефони переважно буде. З водою проблем теж немає, але є проблема її нагріти, щоб помитись, тож вологі серветки — must have. Раз на тиждень вихідний і банний день, але вода в бані не зобов’язана бути теплою.

Типовий польовий намет. Фото з інтернету

Ніхто не буде вас примушувати голити бороди або стригтись під нуль. Та оскільки жити ви будете в польових умовах — доглядати за довгим волоссям буде складнувато, тому тут вирішуйте самі. Якщо ви візьмете із собою машинку для гоління — безперебійний потік вдячності від побратимів у вигляді енергетиків вам забезпечений.

Харчування може сильно залежати від частини, що вас навчає і, відповідно, кухарів, які готують. Особисто мені відносно щастило, хоча деякі кулінарні рішення я б виніс на ретельне обговорення з Ектором Хіменесом Браво.

Три найдивніші поєднання їжі, які я споживав за час БЗВП:

• макарони в перемішку з картоплею у мундирах;
• перлова каша та ананас;
• горохова каша та салат типу «Цезар».

Кулінарного шику тут додає і те, що найчастіше вся їжа у вас буде змішана в одному казанку, бо другий ви будете використовувати під чай або борщ. Слід зауважити, що чай завжди буде гарячим та солодким. І будуть фрукти — в основному яблука, але мені навіть дістався ківі, ананас та банан.

Казанок польовий. Ваш надійний друг

БЗВП триває приблизно 30 календарних днів. Загалом це чудова можливість вийти зі своєї зони комфорту та розширити кругозір. Історії, яких ви наслухаєтесь від своїх тимчасових побратимів, вам вистачить на все життя.

Із цікавого: оскільки БЗВП — це, перш за все, курс, після його завершення вам можуть видати паперовий сертифікат. Усе як в серйозних організаціях, але постити його в лінкедіні не раджу.

Перший робочий день

Після проходження БЗВП вас перенаправлять до військової частини, з якої у вас відношення. Вам можуть довірить доїхати до неї самому, або ж пришлють «покупця», який буде вас супроводжувати. Я, отримавши всі необхідні документи, знову добирався сам.

Загалом шлях від відправки резюме до виходу на нове робоче місце зайняв у мене девʼять тижнів — онбординг довгий, але цікавий.

Усе, що вам треба далі, — встати на облік в стройовій частині (це щось типу відділу кадрів) та надати всі необхідні документи. Як і на всіх попередніх етапах, тут також важливо тримати контакт зі своїм керівництвом або рекрутером та повідомляти про будь-які проблеми та блокери, що можуть виникнути в процесі оформлення.

Поза рамками бюрократичної частини, процес вашої адаптаціі буде виглядати плюс-мінус як всюди: план розвитку, roadmaps, ментор і все таке інше. Мені навіть видали welcome pack. Залишається тільки зануритися в нову для себе нішу та використовувати свої знання для перемоги.

На завершення

Можу впевнено сказати, що ЗСУ — доволі цікава структура, тут одночасно можуть співіснувати і нові сучасні рішення, і залишки радянщини.

Купа паперів та бюрократія під час оформлення й agile в розробці. Облави на автобусні зупинки та сучасні рекрутингові процеси. Перлова каша на обід та свіжий ананас на десерт.

Тішить те, що радянщини стає менше, хоча це довгий та важкий процес. Робити свій внесок в перемогу можна не тільки на нулі. І дуже важливо робити це, особливо коли ви маєте унікальні навички. Як свідчить практика, що більш специфічні ваші навички, то більш ви необхідні.

Сподіваюсь, що це була корисна для вас стаття. Якщо є питання — велкам в коментарі.

Слава Україні!