Короткий посібник з 3D-друку для початківців. Адитивні технології тривимірної системи координат

3D-друк або адитивне виробництво — це процес створення тривимірних об’єктів шляхом послідовного додавання матеріалу пошарово за допомогою 3D-принтера. Ця технологія дозволяє виготовляти різноманітні предмети, використовуючи різні матеріали, і застосовувати їх у прототипуванні в різних галузях, наприклад, виробництві, медицині та ін.

Модель на етапі друку

Залежно від використаних технологій і матеріалів найбільш розповсюдженими видами 3D-друку є:

• Stereolithography (SLA) та Digital Light Processing (DLP):
  використовується світлочутливий фотополімерний матеріал, шар утворюється за допомогою лазера (SLA) або проєктора (DLP).
• Fused Deposition Modeling (FDM) або Fused Filament Fabrication (FFF):
  використовуються термопластичні матеріали, які плавляться за високої температури й наносяться пошарово для створення тривимірного об’єкта.
  *саме цей тип буде описано в статті далі через його популярність в персональному та промисловому використанні.
• Electron Beam Melting (EBM):
  використовується електронний промінь для плавлення та з’єднання металевого порошку з метою створення тривимірних металевих об’єктів. Технологія EBM виготовляє металеві деталі високої міцності з властивістю зносостійкості. Використовується у виробництві прототипів у аерокосмонавтиці, медицині та інших галузях, де потрібні хороші показники механічних властивостей металів (міцність, твердість, пластичність, пружність, в’язкість і крихкість).
• Selective Laser Sintering (SLS):
  використовується лазер для затвердіння тонких шарів порошкового матеріалу, часто полімерного. Основна відмінність SLS від інших технологій полягає в тому, що вона не вимагає використання опорних структур або піддону для підтримки деталі під час друку. SLS забезпечує високу точність та деталізацію.
• Selective Laser Melting (SLM):
  схожий на SLS, але використовується тільки для металевих матеріалів. Лазер розплавляє порошок металу, формуючи деталь.
• Masked Stereolithography (MSLA):
  використовується технологія рідкокристалічного дисплею (LCD), як маски для створення об’єктів за допомогою стереолітографії (SLA).

Кожен із цих типів має свої переваги і недоліки. Вибір технології 3D-друку залежить від конкретних вимог, матеріалів та бажаного результату.

Отже, FDM. 1988 рік Скотт Крамп винайшов технологію роботи з 3D-друком FDM, співвідношення ціни і якості дали змогу зайняти свою нішу на ринку. На початку 2000-х були певні перехідні моменти, які впливали на вартість 3D-принтерів. Однак зараз вартість таких принтерів може й не перевищувати 200$ за одиницю.
На сьогоднішні існує більше 100++ різних виробників 3D-принтерів. Ви також можете створити свій власний 3D-принтер, беручи за основу інформацію з відкрити джерел та роботу ентузіастів, а також розширювати можливості за рахунок Open Source модифікації, до прикладу: 

• Replicating Rapid-prototyper;
• Klipper is a 3d-Printer firmware;
• 3D printer using OctoPrint and Raspberry Pi;
• OctoPrint, github;
• 3D Printer BUILDS.

Модифікований користувацький інтерфейс OctoPrint 1.9.3 (чутлива інформація розмита).

📌 Як обрати FDM-принтер

Під час вибору цього принтера важливо звертати увагу на такі ключові характеристики:

• Об’єм. Усі обрахунки для друку відбуваються з урахуванням положення точки. Кожен об’єкт, який треба надрукувати, повинен бути представлений у форматі тривимірної моделі, кожна точка якої буде має свої власні координати (x, y, z — декартові координати у тривимірному просторі). Отже, щоб друкувати більші моделі, потрібно обирати принтери з більшим об’ємом друку.
• Роздільна здатність. Тут усе просто: — що вищою буде роздільна здатність, то більш деталізовані моделі Ваш принтер зможе друкувати.
• Тип матеріалів та температура плавлення. Слід зважати на максимальну температуру плавлення, адже від цього залежить те, наскільки широкий спектр полімерних матеріалів може використовуватися принтером для створення різноманітних моделей.
  * про види пластику поговоримо згодом.

• Швидкість друку. На цю характеристику впливають багато факторів, від моторів осями x, y, z до налаштувань програмного забезпечення. Швидкість друку буде різнитися залежно від обраного типу 3D-принтера.

• Безпека відіграє не менш вагоме значення під час вибору 3D-принтера чи під час його конструювання. Обираючи принтер, слід звернути увагу на такі параметри, як Electrostatic discharge (ESD), вентеляція, система охолодження, автоматичне відключення, контроль подачі пластику і таке інше.

• «Мозок» або сумісність вашого принтера з різним програмним забезпеченням (ПЗ), приклад був наведений мною вище — OctoPrint та Raspberry Pi.

• Ціна — якість. Варто врахувати: час друку, витрати на «паливо», технічне обслуговування, додаткові матеріали для друку.
• Підтримка. Це те, без чого може бути важко. Наприклад, де можна знайти відповідь на помилку, проблему або просто поставити питання: «Як відкалібрувати мій принтер?», чи «Чому о другій годині ночі він видає неприємні, дивні звуки?».

Якщо звернути увагу на характеристики, можна знайти свій ідеальний FDM 3D-принтер, чи створити його самотужки!

📌 Матеріали для 3D-друку

Для технології друку Fused Deposition Modeling (FDM). У 3D-друці, як і в різних сферах, широко використовуються полімерні матеріали. Найпоширенішими з них є такі види, як ABS і PLA, які використовуються для створення різноманітних деталей та моделей.
Раджу звернути увагу, що в переліку нижче до кожного виду полімерного матеріалу в кінці зазначено температуру плавлення (точна температура може варіюватися залежно від конкретного виробника та складу матеріалу). Температура плавлення є одним з ключових параметрів для 3D-друку. Отже, основні типи полімерних матерів:

1. Acrylonitrile Butadiene Styrene (ABS) :
   відомий своєю міцністю і витривалістю, але може вимагати добре провітрюваного приміщення під час друку через викиди парів. Температура плавлення ~235°С — 250°С.
2. Polylactic Acid (PLA):
   біорозкладний термопластичний полімер, який виготовляється зі здатних до переробки рослинних матеріалів. Основним сировинним матеріалом для виробництва PLA є цукровий тростник або кукурудзяний крохмаль. Такі рослинні джерела дозволяють створювати PLA як екологічно чистий матеріал. PLA безпечний для користування, легкий у використанні і має менше викидів. Однак ще краще використовувати тип пластику PLA plus, який має більше таких екологічно чистих матеріалів. Температура плавлення ~205°С — 220°С.
3. Polyethylene Terephthalate Glycol (PETG) :
   термопластичний полімер, що належить до сімейства поліетилентерефталатів (PET). Він є модифікацією стандартного PET, при якій гліколь* частково вводиться в полімерний ланцюг під час синтезу. Ця модифікація полімеру надає йому кращі механічні та термічні властивості. Температура плавлення ~230°С-255°С.
   *гліколь — це клас хімічних речовин, які містять гідроксильні групи (-OH) прикріплені до вуглеводневих ланцюгів. Два типи гліколів, які часто зустрічаються, це етіленгліколь і пропіленгліколь. Вони мають різні структури та властивості та використовуються в різних галузях.
4. Thermoplastic Polyurethane (TPU) :
   гнучкий матеріал, який використовується для друку еластичних і гнучких деталей / моделей, як-от гумові пружини чи обтискачі. Температура плавлення ~180°С — 230°С.
5. Nylon:
   міцний та зносостійкий матеріал, використовується для створення механічно навантажених деталей. Температура плавлення ~255°С — 265°С.
6. Polycarbonate (PC):
   володіє високою міцністю і стійкістю до ударів, що робить його ідеальним для створення міцних та витривалих деталей. Температура плавлення ~250°С — 300°С.
7. Polyvinyl Alcohol (PVA):
   полімер, який входить до класу спиртів. PVA використовується в різних сферах. Цей матеріал відрізняється від інших пластиків своєю водорозчинністю, що робить його особливо корисним для певних застосувань, одним з основних у сучасній технології 3D-друку є його використання в якості матеріалу для опори (підтримки) під час друку складних моделей. Після завершення друку імпрегнований PVA може легко видалятися водою, залишаючи чистий і готовий виріб. Температура плавлення ~180°С — 240°С.

Це лише декілька прикладів полімерних матеріалів, і на ринку постійно з’являються нові розробки, розширюючи можливості 3D-друку. Вибір матеріалу залежить від ваших конкретних вимог та застосувань.

Prusa Material Table, help.prusa3d.com

📌 База. Програмне забезпечення

Формати, «редактори», де потрібно натиснути «друк», але можна легко сплутати редактори 3D-графіки (як-от: MeshLab, Blender, FreeCAD, AutoCAD) та «слайсери» (Slicer). Моделі для всіх 3D-принтерів зазвичай поширюються в файлах з розширенням STL, який є стандартним форматом. Для більш точних моделей можуть використовуватися розширення, як-от AMF (Additive Manufacturing File Format) або більш просунутий CAD формат.
Stereolithography or Standard Triangle Language  (STL)— це формат файлу для представлення тривимірних моделей, який широко використовується в технології 3D-друку та комп’ютерному моделюванні. Цей формат призначений для опису геометричних даних об’єктів, не передбачаючи будь-яких кольорів, текстур або інших атрибутів.

У сфері 3D-друку та обробки 3D-моделей термін «слайсер» (Slicer) використовується для позначення програмного забезпечення, яке конвертує 3D-моделі у шари (слайси) та генерує відповідний G-code (Geometric Code) для 3D-принтера.
G-code — є найбільш популярною мовою програмування комп’ютерного числового керування (CNC, computer numerical control), зокрема для керування 3D-принтерами. G-code складається з команд, що вказують рухи, швидкості та інші параметри пристрою під час виробництва моделі.
Кожна команда G-code має конкретний формат і відповідає певному виробничому процесу руху (*якщо можна це так описати, поправте в коментарях).
Мова G-code була розроблена в далекому 1950 році в лабораторії MIT (також відома, як RS-274 вже після декількох змін від версії RS-273) перша стандартизована версія була опублікована в 1963 році та фіналізована в 1982. Standards for Computer Aided Manufacturing.

Приклади відомих «слайсерів»:

• PrusaSlicer
• OrcaSlicer
• Slic3r
• Simplify3D
• UltiMaker Cura
• OctoPrint (вбудований слайсер)

Безпосередньо в слайсері можна обрати налаштування більшості параметрів друку, як-от швидкість, підтримка, якість друку, тип пластику, заповнення та інше, залежно від принтера, і експортувати їх в розширення .gcode. Файл з розширенням .gcode потрібно відправити на принтер мережею або на носії.

Ще раз про процес, до того як треба натиснути кнопку «друк». В умовному Blender створюється 3D-модель та експортується в .STL-формат, який відкривається для прикладу в PrusaSlicer. У PrusaSlicer ми обираємо всі потрібні нам параметри, які безпосередньо залежать від вашого принтера, типу пластику і т. д., ці налаштування експортуються в файл з розширення .gcode, який, своєю чергою, копіюється на принтер для друку.

📌 Основи Слайсера

Базові знання про слайсер (Slicer) важливі для успішної роботи з 3D-принтером і для створення якісних друкованих виробів. Знайомство із цими термінами та налаштуваннями допоможе краще розуміти та керувати процесом 3D-друку через слайсер. Наведу декілька основних прикладів функціоналу, на які потрібно звернути увагу та бажано знайти їх в документації до вашого ПО.

Приклад шарів в моделі з підтримками та брім (brim), PrusaSlicer 2.7.0

1. Шарування (Layering):
   процес розбиття 3D-моделі на тонкі шари (слайси), які друкуватимуться послідовно для створення об’єкта.
2. G-code:
   мова програмування, яка визначає рухи та команди для 3D-принтера. Генерується слайсером і вказує принтерові, як рухати екструдер (extruder)* та стіл, регулювати температуру і виконувати інші дії.
   (*екструдер (extruder) — це пристрій, що використовується в 3D-принтерах для подачі пластичного матеріалу (наприклад, пластику для друку) і його розплавлення, щоб створити тонкі шари при друкуванні об’єкта. Екструдер може бути одним або кількома, залежно від конструкції принтера).
3. Швидкість подачі (Feed Rate):
   кількість матеріалу, який подається через екструдер (extruder) принтера за одиницю часу. Визначається в мм/хв або мм/с.
4. Рівномірність подачі (Flow Rate):
   відсоткове відношення між фактичною кількістю матеріалу, який подається, і кількістю, яка повинна бути подана. Використовується для коригування об’єму подаваного матеріалу.
5. Температура екструдера (extruder) і ліжка*(bed):
   налаштування температури для розплавлення матеріалу. Різні матеріали мають різні оптимальні температури плавлення, більш детально про типи пластику було описано вище.
   (*«ліжко» —  це частина принтера, на якій друкований об’єкт утримується під час процесу друку. Ліжко грає важливу роль у стабільності та якості друку, і його належне налаштування є ключовим елементом успішного виготовлення 3D-моделей).
6. Параметри шарування:
   включають товщину шару (Layer Height), ширину лінії (Line Width), швидкість друку (Print Speed) та інші параметри, що визначають якість та швидкість друку.
7. Підтримка (Support):
   додаткові структури, які друкуються для підтримки високих чи виступаючих частин деталей (запобігання зсуву чи руйнуванню під час друку).
8. Заповнення (Infill):
   внутрішній шар матеріалу, який заповнює простір між оболонкою та підтримкою для зменшення ваги і економії матеріалу.
9. Brim:
   шар матеріалу, який наноситься навколо основної деталі, яку ви друкуєте. Його основна мета — покращити адгезію об’єкта до ліжка (bed) принтера та забезпечити стабільність під час друку.
10. Режими друку (Print Modes):
    різні налаштування, які впливають на вигляд і міцність друку, наприклад, швидкість друку, якість друку, режими підтримки і т. д.
11. Матеріал:
    тип матеріалу, який використовується для друку, наприклад, PLA, ABS, PETG і т. д.

Користувацький інтерфейс PrusaSlicer 2.7.0

Коротке відео для ознайомлення з роботою слайсера на прикладі PrusaSlicer:

З усього перерахованого вище, найважливіше — звернути увагу на швидкість друку (Print Speed), тип пластику (filament), температуру сопло (nozzel), заповненість (infill), товщину та ширину шару, — ці всі параметри будуть використовуватися та змінюватися майже під час кожного друку.

Як знайти золоту середину? На жаль, ніяк, тому що кожний друк є унікальним і залежно від очікуваного результату потрібно враховувати цілу матрицю налаштувань, які постійно перетинаються між собою. Один з небагатьох прикладів — це різновиди пластиків на ринку, які за різних температур будуть давати кращий чи гірший результат, зазвичай, виробники пластику зазначають ці температури.
Однак, на практиці все може бути інакше, не завжди температура, яку вказав виробник пластику, відповідає дійсності, тому слід відкалібрувати всі параметри друку перш ніж почати. Для цього використовують тестовий друк так званих температурних башт, які показують результат міцності та якості. Ще один з прикладів таких налаштувань — це Retraction length, який вказує на те, скільки міліметрів екструдер (extruder) повинен відкрутити або витягнути філамент перед переміщенням між різними частинами об’єкта для уникнення витікання пластику (безпосередньо ця опція вже виходить за рамки статті).

📌 Недоліки в експлуатації

В експлуатації 3D-принтерів можуть виникати різноманітні проблеми та недоліки. Для вирішення важливо вивчати та розуміти параметри налаштувань свого принтера, використовувати відповідні матеріали та систематично перевіряти і покращувати якість друку. Деякі з них можуть бути непомітні й тільки з часом на них звертають увагу, а деякі можуть одразу змусити вас відкрити пошукову систему чи документацію до принтера для її вирішення.

Спробую описати найбільш поширені:

1. Некоректне прилягання до ліжка (bed):
   це може виникнути через неправильне налаштування відстані між екструдером (extruder) і ліжком (bed), або через неправильну температуру ліжка (bed). Унаслідок друковані шари можуть не прилипати до ліжка (bed), що вплине на основний, перший шар друку.
2. Elephant’s foot — це явище, коли нижній шар (зазвичай перший) деталі друку виглядає розширеним і стиснутим, схожим на форму стопи слона. Це може виникнути через низку причин (неправильне налаштування температури ліжка (bed), занадто близька відстань між екструдером (extruder) і ліжком (bed), низька швидкість подачі матеріалу) і вплинути на точність та якість друку.
3. Засмічення екструдера (extruder):
   філамент* може забивати екструдер (extruder), перешкоджаючи нормальній подачі філаменту. Це може призвести до переривання друку або нерівномірної подачі матеріалу. Дорожчі принтери можуть контролювати це і сповіщати, коли потрібно очистити екструдер (extruder).
   (*Філамент — це матеріал, який використовується для створення об’єктів під час процесу друку. Філамент представляє собою тонку нитку, яка подається в 3D-принтер для створення фізичних об’єктів за допомогою нагрітого екструдера)
4. Деформація друку:
   під час друку матеріал може деформуватися або згинатися, особливо, у разі використання матеріалів, які швидко охолоджуються, наприклад, ABS. Це може призвести до відхилення від оригінальної форми, або взагалі зупинити друк.
5. Проблеми з адгезією шарів:
   шари можуть не належним чином прилипати один до одного, особливо, якщо температура недостатня або якщо використовується матеріал, не сумісний з покриттям вашого ліжка (bed). У цьому разі варто застосувати: лак, клей, спеціалізовані суміші, спреї.
6. Нерівномірний колір або текстура:
   якщо використовуються кольорові або текстурні матеріали, можуть виникнути проблеми з нерівномірністю кольору чи текстури через певні налаштування або у неправильному виборі матеріалу.
7. Артефакти та дефекти:
   під час друку можуть виникати різні артефакти, як-от — дефекти на поверхні, видимі сліди екструдера (extruder). Переважно це залежить від калібрування принтера.
8. Проблеми зі з’єднанням шарів:
   якщо не належним чином налаштовані параметри друку або якщо використовується неправильний матеріал, можуть виникнути проблеми зі з’єднанням шарів, що може впливати на міцність друку. Для прикладу — друк з використанням різних матеріалів, коли один шар з матеріалу A може наноситися на інший шар вже іншого типу матірілу B.
9. Також слід пам’ятати, що вологе приміщення та низькі температури можуть вплинути на якість друку.

📌 Необхідні інструменти

Хоча багато аспектів 3D-друку автоматизовані, іноді може знадобитися втручання користувача чи використання ручних інструментів для покращення якості друку або вирішення проблем, наприклад:

1. Шпателі або лопатки:
   для знімання друкованих об’єктів з ліжка (bed). Шпателі допомагають уникнути пошкоджень поверхні ліжка (bed) та забезпечують безпечне видалення друку. Але зверніть увагу, ця порада стосується принтерів, які не мають змінного ліжка (bed) під різні типи матеріалів, тому застосування шпателя може бути заборонено на поверхні, що друкує. Однак, якщо це потрібно, то краще використовувати пластикові лопатки, які матимуть менш негативний вплив на поверхню.
2. Ваги:
   більш потрібна річ, ніж її відсутність. З власного досвіду скажу, що часто потрібно розуміти скільки філаменту залишилося на котушці. Найшвидший спосіб — це зважити котушку до друку та після. Вага котушки коливається від 145 грам до 220 грам залежно від виробника. Інший спосіб — це перемотування з урахуванням метражу, але цей спосіб, як на мене, неефективний і займає багато часу. Ще один спосіб — це ставити лічильник на початку подачі філаменту (filament counter, можна надрукувати та зібрати самотужки).
3. Штангенциркуль:
   якщо параметри друку вказані невірно, то будуть відхилення в розмірах, штангенциркулем це можна перевірити аж до 1 мм.
4. Плоский шліфувальний камінь або пісочний папір:
   потрібен для згладження або видалення невеликих нерівностей друку, забезпечуючи більш гладку поверхню. Здебільшого потрібно зачистити поверхню перед нанесенням шпаклівки.
5. Клей або лак для ліжка (bed):
   допомагає покращити адгезію першого шару. Клей може використовуватися для поліпшення прилягання пластику, особливо при використанні матеріалів, як-от ABS.
6. Мікрофібра та спрей для чищення:
   використовується для очищення ліжка (bed) від залишків пластику або пилу, що може впливати на якість друку та прилягання пластику.
7. Щипці, плоскогубці, пінцети:
   допомагають видалити підтримку або інші непотрібні елементи після завершення друку. Ні в якому разі не знімайте друк з поверхні таким типом інструментів.
8. Фільтр для філаменту:
   використовується для зменшення пилу або забруднень, які можуть потрапити до екструдера (extruder) та впливати на якість друку.
9. Збільшувальне скло, лупа:
   для детального огляду друку, особливо, для виявлення дрібних дефектів.
10. Сушка для філаменту (Filament Dry Box):
    допомагає покращити якість друку, якщо вологість повітря підвищена і перед друком потрібно просушити пластик.

📌 Для чого потрібний 3D-друк

3D-принтери вирішують низку проблем і відкривають нові можливості (базуючись на власному досвіді та аналізі ринку, йдеться про всі типи адитивного виробництва):

1. Метод створення прототипа може бути дорогим та часомістким, а використання 3D-друку допомагає зробити швидке прототипування.
2. Виробництво унікальних деталей може бути дорогим і складним, або може бути важко чи не можливо виготовити, а використання 3D-друку допомагає зробити індивідуальні деталі (тут потрібні навички, базові знання в 3D-моделюванні, кресленні).
   • 2022 — Volumetric additive manufacturing of silica glass with microscale computed axial lithography.
3. Серійне виробництво «тут і зараз» в невеликих кількостях без значних витрат.
4. Наукове застосування
   
5. Виготовлення точних та індивідуалізованих медичних імплантатів, зубних протезів та інших медичних виробів, призначених задовільнити індивідуальні потреби конкретного пацієнта, особливо зараз ця тема є найбільш обговорюваною в наукових спільнотах.
   • 2020 — Modeling, design, and machine learning-based framework for optimal injectability of microparticle-based drug formulations.
6. Потреби військового призначення: drukarmy.org.ua.
7. Обладнання для навчання студентів в сфері дизайну та інженерії із зручними та доступними інструментами.
   • 2018 — Elastomeric passive transmission for autonomous force-velocity adaptation applied to 3D-printed prosthetics.
   • 2020 — Autonomic perspiration in 3D-printed hydrogel actuators.
8. Створення власних виробів, персоналізовані об’єкти для власних потреб (заміна пошкоджених частин, ремонт, органайзери і т. д.).
9. Реалізація власних ідей.

📌Що обрати для першого друку

Існує багато популярних вебсайтів, де можна знайти та завантажити 3D-моделі на будь-який смак, інтерес. Переконайтеся, що враховані ліцензійні умови, які діють для кожного ресурсу, і ви використовуєте моделі відповідно до їхніх правил. З популярних:

Приклад ліцензійних умов з ресурсу printables.com.

• www.thingiverse.com — один з найбільших та найпопулярніших ресурсів для обміну 3D-моделями. Тут можна знайти велику кількість безкоштовних моделей різних категорій, з групами та колекціями, головне — вміло користуватися пошуком. 😉
• www.printables.com — не менш вагомий і зручний ресурс для пошуку безкоштовних 3D-моделей, де так само можна підтримувати творців моделей, долучатися в групи чи створювати свої власні, а також залишати відгуки й комунікувати з творцем моделі.
• www.myminifactory.com — платформа для якісних та перевірених 3D-моделей. Багато вмісту створено професіоналами. Якщо хочете вже надрукувати собі власний «Перстень влади», вам сюди. 😅
• cults3d.com — ринок 3D-моделей, де можна купувати та завантажувати різноманітні проєкти. Має хороший структурований блог з 3D-друку;
• pinshape.com — ще один ресурс для обміну 3D-моделями з великим вибором творчого вмісту;
• grabcad.com/library — спрямований на професійні інженерні та технічні моделі;
• www.youmagine.com — GitHub в світі 3D-друку, ресурс, де ви можете долучитися разом з творцем до виправлення помилок моделі, завести баг, закомітити нові зміни, правки.

📌 Вплив на екологію

Виробництво та використання 3D-друку може мати як позитивний, так і негативний вплив на екологію. Враховуємо весь цикл створення, зокрема виробництво матеріалу, використання, транспортування та вторинну переробку.

Позитивний вплив:

• Використання біорозкладних матеріалів, як-от PLA чи PLA plus, може зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, оскільки вони розкладаються природним шляхом.
• Технологія додаткового виготовлення може допомагати виробляти лише те, що потрібно, мінімізуючи відходи та оптимізуючи виробництво.
• 3D-друк може зменшити потребу в транспортуванні виробів на великі відстані, оскільки вони можуть виготовлятися на місці.

Негативний вплив:

• Процес 3D-друку може вимагати значної кількості енергії, особливо під час використання обігріву ліжка (bed) та екструдера (extruder).
• Виготовлення пластикових філаментів та інших матеріалів для 3D-друку може включати в себе використання вуглецю та інших ресурсів.
• Не всі матеріали для 3D-друку є біорозкладними або екологічно чистими, і вибір може бути обмежений.
• Деякі пластикові вироби, отримані за допомогою 3D-друку, можуть бути складні для вторинної переробки через їхню структуру або змішані матеріали.

📔 Список літератури:

1. Arno Solo, How 3d printer works? (2022)
2. 3D Printing manual, utwente.nl
3. 3D Printing Solutions Manuals and Software
4. Prusa Research Help
5. /r/3Dprinting/, reddit.com
6. G-code, Wikipedia
7. Integrating Advanced Computer-Aided Design, Manufacturing, and Numerical Control: Principles and Implementations, 2009
8. Introduction to Advanced Manufacturing, 2019

💾 GitHub, цікаві репозиторії:

1. gcodestat, @arhi, github.com
2. 3D print your brain, @miykael, github.com
3. 3D printed Astro Pi flight case, MarcScott, github.com
4. Finger Movement Classification via Neural Network using Myo EMG Armband for 3D Printed Robotic Hand, @shayanalibhatti, github.com
5. How-to-wire-mains-power-for-a-3D-printer, @Spedi-99, github.com
6. Instructions on how to set up the Klipper firmware, CobraPi, github.com

Підписуйтеся на Telegram-канал «DOU #tech», щоб не пропустити нові технічні статті