Порадьте індивідуальну базу даних або знань, що допоможе управляти особистими знаннями однієї людини

Мета — забезпечити структуроване зберігання інформації яку людина набуває на протязі життя, з можливістю управляти та робити швидкий пошук по такій базі.

Підкажіть чи є такі продукти?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному7
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Цікава тема. Дякую всім коментаторам, є що спробувати.

А сам поки що зупинився на двох варіантах:
1. Цифровий, де пачка текстових файлів, часто в Markdown розкидана по папкам і все це ще змащене гітом. На кожну глобальну тему вивчення створюю окремий репозиторій. Таким чином, в процесі вивчення я повертаюсь до якогось файлу та вношу необхідні уточнення без втрати історії думок і підтримую високий рівень пошуку. Але часто нотатки в цифрі викликають дискомфорт і знижують швидкість вивчення матеріалу, особливо, коли треба писати формули, або щось замальовувати. Іноді достатньо замалювати якусь діаграму як конспект до цілого параграфу. А ще здається, що те, що я записував у цифрі мені важче запамʼятати.
2. Тому є другий варіант — фізичний, для якого раніше використовував зошити, а тепер записники від Moleskin. Самі записники в мене розбиті по темам, наприклад, збираюсь вивчати якийсь домен, то беру окремий записник. А всередині на кожній сторінці згори відділяю кілька рядків і пишу там тему сторінки в рамках домену, наприклад, що ця сторінка присвячена фреймворку, а інша буде присвячена пакетному менеджеру. Таким чином я не збиваюсь з темпу вивчення та полегшую пошук у рамках записника. Але коли вже наступає момент перегляду знань або виправлення минулих записів, то зʼявляються проблеми, які частково вирішуються цифровим варіантом.

І ось я стрибаю між цими двома варіантами та не можу знайти щось більш підходяще.

Не зная наверняка ваших требований трудно рекомендовать что-то конкретное. Но вот небольшой список того, что могло бы быть полезным:
Wiki(классическая MediaWiki, Dokuwiki, TiddlyWiki, Confluence), Logseq, TheBrain (и другие майндмапоподобные), Workfolwy (Transno, Dynalist), Roam Research. Obsidian, OneNote, Evernote, Notion уже советовали. К ним в кучу можно докинуть RemNote, Joplin, WizNote (если он еще живой). А может вам просто достаточно будет например GoogleKeep или DropboxPaper или AppleNotes? А может Emacs OrgMode или Vscode + Dendron?

Давно користуюсь WikidPad ru.wikipedia.org/wiki/WikidPad
Версія 2.2 від 2014го року працює без проблем.
Сінхронізую через Dropbox

Нижче вказали сучасний аналог, Obsidian, думав перейти, поставив, попробував, але все влаштовує в WikidPad.
У Obsidian правда є купа плагінів, там можуть бути корисні і мені. та лєньки їх вишукувати :)

Microsoft OneNote

Файли .txt — лише хардкор.
Файли згруповані в папках відповідно до проектів.
Пошук за допомогою grep.
Синхронізація з іншими фізичними девайсами і в особисту хмару за допомогою syncthing. Час від часу додатково ручний бекап на зовнішній usb диск.

Все працює вже 8 років.

Я щось схоже пробував, і навіть частково по такій схемі фото і відео свої бекаплю.
Але для персональної бази знань це не зовсім підходить як на мене.
Забагато зайвих рухів.

Пошук за допомогою grep.

А як людині поза айті цим користуватись?

А як людині поза айті цим користуватись?

як люди поза іт користуються екселем? вивчити пару трюків, люди ж не дибіли. Мотивація до навчання — окрема тема.

Мені здається, що треба щоб софт такого типу мав нормальну візуалізацію.
Греп то занадто для людини не в темі.

Скоріше «дружній до користувача функціонал+інтерфейс» що процює «без бубну». Таких не зустрічав. (Платні не дивився). Взагалі з «базами знань» все дуже не дуже. Їх не покупають. Тому і не вкладаються в розробку як продуктів. Десь, хтось кліпає щось в форматі «пет-прджекту», або «хоббі вихідного дня», якому до продукту, як пішки до місяця. Тому одні функції, інших немає.

Взагалі з «базами знань» все дуже не дуже. Їх не покупають. Тому і не вкладаються в розробку як продуктів.

Я теж так думав, можливо вони потрібні дуже малій категорії людей, ринок малий.
Хоча знаходив інфу, що близький по тематиці ринок note taking software досить великий.

The global note taking app report market is expected to grow from $7.04 billion in 2022 to $8.34 billion in 2023 at a compound annual growth rate (CAGR) of 18.5%.

www.thebusinessresearchcompany.com/...​-app-global-market-report

note taking software

ну як близький )) існує паралельно, я нотатки в гуглдоках веду при необхідності. База знань — це коли є явна можливість встановлюівати зв’язок між елементами «знань». Питання збереження актуальності «знань» — не вірішене. Автоматично (ну щоб адекватно) це не робиться, а «вручну»... це як персоналдьного асистента наймати. Або навіть цілу команду, в залежності від домена з яким працюєшь.

Ґуґлити «як знайти файл за текстом». У видачі будуть штатні засоби вінди, а також варіанти типу вбудованого пошуку в популярних файл-менеджерах типу Total Commander www.ghisler.com

При цьому grep шукає вражаюче швидше у порівнянні з вищезгаданим.

Кожному мабуть своє.
Мені більше таке імпонує.

Скоріше «дружній до користувача функціонал+інтерфейс» що процює «без бубну».

Всі сучасні сервіси які хоча б частково підпадають під ваші потреби це тимчасові сервіси. Як думаєте, що буде з цими сервісами через 5, 10, 20 років?
Також ви не контролюєте повністю свої дані в цих сервісах.

На мою думку, на даний момент не існує такого сервісу, який би повноцінно виконував ваші задачі.
Ця ніша ще вільна і є шанс розробити свій повноцінний софт, якщо є ресурси.

А на даний момент маємо просто електронні
записники з додатковими функціями.
Раніше був популярний софт категорії PIM, це в 90-ті, 2000-ні роки, в основному локальний десктопний софт. Тепер це перейшло більше у веб.

Окрім «сервісів», є софт типу Obsidian і аналогів. Одна з переваг, що там, по-перше, майже всі дані — це плейнтекст в маркдауні (а останок — жсон файли, якщо не помиляюсь). Тобто, занепад софту не веде до втрати даних, більш того, самі дані цілком сумісні з аналогами. По-друге, всі дані зберігаються локально у вас, питанням їхньою безпеки і надійності можна займатися власноруч. Як сервіс пропонується лише синхронізація між клієнтами за копійчину, та і це можна самому зробити.

Я писав вище, що це просто записник з доп. функціями. Не велика різниця з

Файли .txt — лише хардкор.

Проблема с миграцией убивает все возможные варианты кроме обычного текста, над которым можешь строить поисковый индекс и нейросети тренировать.
Структура думаю не нужна будет, жизнь тяжело впихнуть в заранее определенный набор полей.
Если это все делать лень, есть #теги.

Якщо мислити тільки в кордонах реляційної БД, то так, буде проблема з пошуком, набором полів та іншим.

Конспекты от руки. Под критерий поиска не попадают, но наверное нет более эффективной методики запоминания/усвоения больших объемом информации.

До речі, люди часто недооцінюють важливість записів від руки. У мене більшість важливого перед попаданням в обсідіан, спочатку записується в блокнот. Потім я переглядаю записи і переношу їх в обсідіант. Під час переносу, частина ігнорується, до частини доводиться переглядати джерело ще раз (іноді відкривається нові моменти)

Оригінальний цетелькастен — це скоріше загальна методологія, а не кінцеве рішення. І, наскільки я зрозумів, має свою область застосування. Фічею цього методу є саме такий спосіб організації нотаток-ідей-фактів, який дозволяє бачити приховані зв’язки між цими ідеями-фактами і генерувати нові інсайти. Тобто це скоріше спеціалізована штука для ресьорчу або всякої креативності, ніж те, про що ми тут говоримо.

Мозок зветься така база знань. А штучний інтелект, ну тобто який має власну свідомість людство ще не вийнашло.

фіговаста база. мій мозок, наприклад, був впевнений, що у харкові на площі перед госпланом пам’ятник якомусь фраєру на коні.

Сам ти госплан, Госпром — будівля збудована для Українського уряду, бо перша столиця УРСР — якраз таки Харків. Перше залізобетонна будівля в СРСР, збудована під керівництвом німецьких архітекторів. А пам’ятник — «казку Харьку засновнику Харкова» по факту Івану Сірку (одному з спізасновників по факту місто заснували росіяни та українці одночасно, як фортецю для оборони від набігів татар, придурків, що довели два народи до вбивства адо того душили власних Німцових та Політковських тоді напевно не було, бо вже померли і після себе залишили смуту яку довелось рятувать ополченню. Що між іншим тайно домовилось із козаками про імітацію війни, щоб надати час Міну та Пожарскому зібрати сили). Оскільки це подарунок міста Москва, роботи Зураба Царітеллі — видумали «харька». Там було здоровенне причандалля у коня — та його спиляли вже болгаркою і воно стоїть в напрямок Москви сракою.

тото і оно. мій мозок, наприклад, був впевнений, що госпром — це госплан

бо перша столиця УРСР — якраз таки Харків

Нятненько. Спалилась ще одна совкова русня :)
Перша столиця УРСР — це Курськ, саме там був «уряд» совків до захоплення Харкова.

О, ти диви — між іншим хороша ідея. Курскь наш.

між іншим хороша ідея. Курскь наш.

Махачкала теж «наш». От тільки нах вона зараз треба?

фіговаста база. мій мозок, наприклад, був впевнений, що у харкові на площі перед госпланом пам’ятник якомусь фраєру на коні.

Бо мозок зберігає не дані, а шаблони і по ним відтворює/вгадує факти. Чим більше ви знаєте тим більше даних мозок викидає. Тут смішне, що зовсім малі діти розрізняють обличчя краще ніж доросліші, бо мають обмежений набір «облич, які знають».

Мозок дуже ненадійна штука. Ну і взагалі, змішувати CPU, оперативну пам’ять та базу даних в одному девайсі — таке собі архітектурне рішення.

Саме як «другий мозок», то Obsidian, який вже згадали. Важливо глянути сценарії використання та не забувати додавати теги та посилання на інші записи.

Як альтерантиви можна згадати Evernote та Notion, але вони суб’єктивно гірші. Перший — це вже дідівський спосіб. А другий, хоч і має базу фанатів та вкладається в маркетинг, все ж якийсь комбайн про все і ні про що.

Якщо є задача зберігати посилання на цитування або матеріали в цілому, то Zotero

суб’єктивно

І об’єктивно :)

Notion не мацав але з Evernote провів стільки часу що можу вважатися... «сініор юзером» ;D

Якщо бути, гм, політкорректним то там занадто жадібна мала команда для таких амбіцій. Ну або занадто... сучасна?

//мається на увазі популярна в останні роки парадигма розробки ПЗ, коли тестування перекладається на плечі юзерів, в тому числі комерційних, а на баги закривають очі

З кожним роком там все більше глюків вилазило і то все сильніше гальмувало. Я то довгенько терпів бо з фіч, загалом, юзав лише функціонал веб-кліпера (крім, власне, написання нотаток). Вже не пам’ятаю достеменно що там знов сталося але якось я знов почав шукати альтернативу. Знайшов цього разу дві, Joplin та Obsidian. Joplin цікавий + вміє в імпорт рідного формату evernote. Але там я знайшов (і зарепортав) критичну для мене багу в синхронізації (на яку навіть увагу не звернули) і я з Joplin елегантно мігрував на Obsidian. Налаштував собі синхронізацію з смартфоном через хмару і то все ще працює як годинник (хороший).

Сценарій використання:
Купа тематичних каталогів/підкаталогів, в яких гамузом навалено нотаток. Доступ і з «компа» і з смарту. Пошук по словах, фразах, тегах, за рошташуванням.

Підписатись на коментарі