Цей непростий рік. Блог військового-айтівця

Вітаю, Друзі! Мене звати Віктор. Мій позивний — «Гідеон», що з єврейської означає «Могутній воїн».

Свого часу цей герой з маленьким військом розбив окупантів на рідній землі.

Раніше я працював Java/DevOps-розробником в американській продуктовій компанії. Та служив військовим капеланом від громадської організації до липня 2023 року. У мене є телеграм-канал однодумців, переважно айтівців. Доєднуйтесь!

Цей рік справді був непростим.

Якщо 2022 сміливо можна назвати роком суму, горя та великих перемог (звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини та правого берега Херсонщини), то в цьому році нічого такого немає.

Ми пережили блекаут, невдалий контрнаступ, втрату Бахмута, Соледара, Марʼїнки та інших. Звільнення Роботино, Благодатного, Кліщіївки, Андріївки. Багато друзів і подруг було вбито або поранено. Зрадолюбство вийшло на надзвичайний рівень, політики незадоволені військовими, військові — політиками. Допомога від західних партнерів майже зупинилась. Народ України живе своїм життям. Чоловіки клубятся у клубах, роблять селфі в спортзалах, б’ють журналістів, військових та ховаються від військкомату.

Хоча після останніх рейдів ситуація, мабуть, дещо змінилась.

Є підприємства, які мають навчальні тривоги під кодовою назвою — «ТЦК». Чоловіки мають сховатись за короткий проміжок часу — і я зараз не жартую.

В усьому цьому для мене світлим моментом було повернення додому командування захисників Маріуполя, удари по Кримському мосту, коритам флоту рф та самій москві.

Це звучить дивно, але більшість моїх цивільних знайомих не знає, як звати Командира Азову та плутає 3 ОШБ з НГУ Азов.

В одній зі своїх капеланських поїздок у Бахмут я мав діалог із цивільним населенням, яке прямо звинувачувало українську армію у своїх труднощах. Це була остання крапля, після якої я залишив допомогу цивільним профільним гуманітарним організаціям, а сам сконцентрувався на службі військовим, зокрема 3 ОШБ.

Також в ту поїздку знайшов собі справжнього друга.

З лютого 2023 року бажання брати пряму участь в бойових зіткненнях як вірус поселилось в моєму розумі. Я не міг ні про що інше думати. Багато моїх знайомих чоловіків та деякі жінки проходять те саме зараз. Хтось доєднався вже. Є люди, про яких я думав, що вони взагалі не створені для військової справи, а вони служать.

У квітні я пройшов відбір на КМБ до підрозділу спецпризначення. Сам КМБ я не пройшов за фізичними показниками та за інших причин. Про цей фейл можна прочитати тут.

Сказати, що я засмутився, — нічого не сказати. Після того бажання працювати програмістом почало зменшуватись, а бажання воювати — збільшуватись в арифметичній прогресії.

У кінці травня 2023 року відбулася моя остання поїздка під Кліщіївку, і я повністю сконцентрувався на підготовці до служби в армії. Але армія — то завжди дуже повільно та бюрократично у всьому, що стосується документів. Я подав приблизно десять заявок у різні підрозділи, зокрема 3 ОШБ, ГУР, СБУ та інші підрозділи. Швидше всіх спрацювала розвідка 119 бригади.

Частина цієї статті була написана під час нічних виїздів з розвідкою

Своїй дружині обіцяв, що якщо дадуть повістку, я піду служити, тому я пішов до Прилуцького ТЦК, попросив запрошення та пройшов ВЛК.

Ще місяць чекав, поки мене заберуть на КМБ. У серпні я його успішно закінчив. У мене є стаття про це. Єдиний плюс, що я можу його почерпнути для себе звідти, це фізпідготовка та багато настрілу з АК.

Коли стало відомо, що я програміст, місяць мені довелося працювати в штабі з таблицями в Microsoft Word та тренуватись разом з усіма. В армії ініціатива «ініцііруєт» ініціатора. Тому двічі подумайте, чи потрібно вам розповідати про свої скіли саме зараз. Краще дочекатися правильного часу, коли ви будете максимально корисні.

Ох і пекло було на вулиці тоді. Проводили іноді на полігонах по 12 годин, у спорядженні, за температурі повітря +40. Мій підрозділ став найкращим — перемогли усіх. А я отримав відзнаку як один з найліпших рекрутів з 400 курсантів. Переймався, що поки буду на КМБ, мій підрозділ виведуть з бойових і я не встигну нормально повоювати — так і сталося.

Тоді зʼясувалося, що один з керівників моєї компанії — «Трампіст». Коли він дізнався, що я звільняюсь, почав викидати на мене буквально кожен тиждень наративи про те, що у США своїх турбот вистачає, куди ще витрачати ресурси на Україну, що потрібні перемовини та інше.

Я до кінця зберіг професіоналізм, не вступаючи в політичне тертя. В один з моментів він сказав, що розповідає своїм дітям, щоб вони дивились на Україну з розумінням того, що таке ніколи не трапиться на землях США. На це я йому відповів, що війна може прийти будь-куди, будь-коли, в один момент, на будь-яку землю.

У нас на роботі був росіянин. Повністю аполітичний, по півроку жив за кордоном. У 2022 році я отримав медаль від Верховної Ради за Капеланську службу. Він мене привітав, я відповів: «Ого, я від тебе не очікував». Він відповідає: «А чому?». Занавіс.

Після КМБ я пройшов курси з FPV та збірки FPV дронів. Була в мене співбесіда в ЦСО «Альфа». Не пройшов відбір, тому що був на росії в 2018 та маю родичів на тимчасово окупованій території.

Івент «Топ-100 лідерів за версією Української Правди» в Києві

Шириться круг моїх знайомих, яким прийшло запрошення до військкомату, а вони туди не йдуть. Казатимемо чесно, мабуть, малодушність та боягузтво — це основні причини, що зупиняють мужніх і не дуже чоловіків. Воїнами не народжуються, друзі, ними стають.

Немає такого поняття, як економічний фронт, культурний фронт і так далі. Є тільки один Фронт. На Півдні та Сході. Поки що...

Та один тил. Він працює і в Україні, і за кордоном. Але треба більше. Я можу сказати про Київ, бо це мій дім. Бюджет на 2024 рік — це ганьба. Майже три мільярди гривень на благоустрій різного плану та тільки 700+ мільйонів на підтримку військовослужбовців та їхніх сімей.

Люди не були почуті, мирні протести продовжаться.

Бюджет Києва 2024 рік

У мене також багато знайомих, хто посилено готується до служби. Єдине: я дуже раджу мобілізуватись навесні, бо зимою тяжко протікатиме КМБ. А з теплом ви поступово звикните та втягнетеся.

Уже майже півроку минуло з того часу, коли я добровільно мобілізувався. Ні на секунду на пожалкував про це. Умови служби не ідеальні, але ми теж такі ж.

Поступово починаю забувати терміни та технології з програмування. У вільний час тренуюсь літати на FPV і стріляти.

Тренування з Русланом «Давидом» та Геною «Морпіхом»

Твоє життя — це ланцюжок твоїх рішень. В армії ти можеш деградувати, а можеш розвиватись та отримувати нові скіли. Військо — це не тільки окопи та штурми. Якщо система рекрутингу повноцінно запрацює, айтівцям буде ще легше спрямувати свій час та розум на благо країни.

Уже зараз є небойові військові частини, де люди займаються тільки програмуванням, працюючи з офісу або дому. Так, зарплатня буде 20 тисяч гривень. Але завжди є варіанти. У мене, до речі, зараз теж 20К, хоча я пишу цю статтю на кордоні. 30К премії штаб зняв місяць тому, не пояснюючи причин.

У вільний час треба читати та вчитись новому якомога більше, інакше розум почне деградувати. У моєму випадку це книжки, англійська та відео з військової справи. Дуже раджу книгу «Броньований розум». Вона підійде будь-якій категорії людей.

Я завжди намагаюсь допомагати своїм досвідом та порадами. Звертайтесь.

Якщо вам сподобалась стаття, і ви хочете підтримати мою роботу, не зволікайте. Нижче реквізити:
Моно — 5375411500926550
Військова банка
Приват — 4149439043540214
PayPal — itstud87(at)gmail(dot)com
Мої статті про Бахмут, евакуацію цивільних з Київщини у березні 2022 року та інші можна передивитись тут. Не забудьте підписатись на мій телеграм-канал, якщо досі цього не зробили. Я шукаю варіанти колаборації з іншими телеграм-каналами, створеними айтівцями. Якщо маєте варіанти та пропозиції, пінганіть мене.

Наостанок хочу сказати — війна не буде тривати завжди. Настане час, і ми всі повернемось до нормального життя.

Всіх, хто святкує, вітаю з Різдвом Христовим, друзі. Христос Народився!