Мисливці за радарами

Сучасне поле бою є надзвичайно насиченим різноманітними радіоелектронними засобами. Одним із ключових його елементів є радіолокаційні комплекси, які часто узагальнюючи називають просто — радарами. Вони забезпечують спостереження за повітряними простором, супровід повітряних цілей, виявляють позиції артилерії тощо. Їх розмаїття на сучасному полі бою вражає.

Радари працюють в достатньо широкому діапазоні частот і можуть бути повітряного, наземного та надводного базування. Однак, їх ключовий принцип роботи полягає у випроміненні сигналів в простір і отриманні їх назад після відбиття від поверхні цілей (об’єктів). Аналіз відбитих сигналів, дозволяє радарам «бачити» що саме знаходиться перед ними на певній відстані.

Саме сигнал, який випромінюють радари, робить їх помітними для засобів радіотехнічної розвідки (РТР). Виявлення сигналів радіолокаційних комплексів, визначення їх параметрів, місцеположення та подальша ідентифікація — є ключовою задачею саме підрозділів РТР. Отримавши координати ворожого радару є можливість надалі передати цю інформацію для артилерійських підрозділів для нанесення вогневого ураження засобами високоточної зброї, а це значить — порушити ситуаційну обізнаність противника та його ефективність у застосування озброєння, створити сприятливі умови для проведення власними силами наступальних операцій.

Однак з кожним днем радари удосконалюються, змінюються параметри їх сигналів, вихідна потужність і розширюється спектр їх застосування. Розібратися в цьому різноманітті, виявити й проаналізувати потрібний сигнал з кожним днем стає все складніше.

Отже, наявність сучасних засобів РТР, які б своєчасно та якісно виявляли радарні системи противника є надзвичайно важливою задачею. Ці комплекси підвищують ситуаційну обізнаність військових на полі бою, забезпечуючи ідентифікацію та класифікацію радіолокаційних станцій, а також засобів радіоелектронної боротьби. Без РТР неможливе формування повноцінної карти радіоелектронної обстановки та опрацювання способів із протидії роботі РЕБ противника або введення в обману ворожих РЛС.

В багатьох арміях світу існує низка різноманітних комплексів, що виконують подібні функції. Так, чеська компанія ЕРА виготовляє комплекс Vera-NG, американська CRFS — систему RFEye Array 125, європейський концерн Leonardo — MicroESM. На озброєнні української армії є відомий на весь світ комплекс РТР «Кольчуга-М». Попри високі характеристики комплексу, слід зазначити, що він доволі громіздкий і вимагає використання двох машин на кожен з постів спостереження, що негативно впливає на швидкість його розгортання. Але характеристики комплексу свого часу були насправді видатними.

Втім актуальним є питання розширення переліку більш компактних мобільних засобів, які забезпечуватимуть вирішення подібних завдань. Особливо це стало помітним за висновками використання озброєння та військової техніки в поточній російсько-українській війні, де великі військові комплекси одразу стають першочерговою мішенню для знищення внаслідок використання високоточної зброї та дронів камікадзе.

І зміни вже почали відбуватися. В липні 2023 тодішній очільник оборонного відомства України Олексій Резніков повідомив про плани посилення Сил оборони України новою станцією РТР «РПС-7 «Інгул». Це інноваційна станція радіоелектронної розвідки українського виробництва, яка здатна виявляти ворожі радари, системи ППО та літаки на великій відстані. В офіційному просторі поки не розголошуються деталі, водночас Резніков повідомив, що це компактна, легка конструкція, «така собі міні-Кольчуга». Станція вже проходить тестування в українському війську, де за її допомогою військові вже могли визначити сигнали російського літака комплексної розвідки Іл-20 та Іл-22 «Бізон», який росіяни використовують в якості повітряного командного пункту, на відстані близько 250 км. Також, впродовж випробувань було визначено роботу ЗРК «Тор», РЛС «Зоопарк», ЗРК «Оса» та роботу тактичної авіації.

Однак, це не єдина тактична система РТР, яка наразі розробляється в Україні. Компанія ТОВ НВЦ «Інфозахист» веде роботи зі створення одразу двох комплексів радіотехнічної розвідки — наземного і повітряного базування. Свого часу багато розголосу в медіа набув «інфозахистівський» проєкт «Геката». Це складний РТР-комплекс, що використовує як носій безпілотник PD-2, від Укрспецсистемс. «Геката» призначена для виявлення, аналізу та класифікації сигналів радіолокаторів, їх ідентифікації та пеленгації у найбільш вживаному радарами діапазоні частот. Розробка комплексу почалася ще у 2020 році, і за цей час він пройшов довгий шлях удосконалень. Згідно з повідомленнями компанії, просто зараз відбувається третя, найбільш важлива фаза польотних випробувань. Її метою є перевірка всіх функцій і можливостей радіоелектронного обладнання в умовах максимально наближених до тих, за яких планується реально використовувати комплекс. Очікується, що вже цього року відбудеться перше бойове застосування «Гекати» на фронті.

Другий РТР-комплекс, який створила компанія «Інфозахист», отримав назву «Архонт». Це мобільний комплекс наземного базування, який передбачає мобільний і стаціонарний варіанти виконання. Позбавлений вагових обмежень, які притаманні повітряним рішенням, «Архонт» має ще більш потужну антенну систему здатну приймати сигнали в нижньому діапазоні частот. Комплекс містить пости, які об’єднуються в радіопеленгаторну мережу і забезпечують визначення місцеположення джерел випромінення в пасивному режимі, залишаючись при цьому непомітними для ворожої радіорозвідки. Кожен з постів, в залежності від бойової обстановки та поставлених завдань, здатний виконувати функції головного пункту радіотехнічного контролю.

Слід додати, що ефективність наведених засобів залежить від багатьох чинників, в тому числі від реалізованих в них програмно-апаратних рішень. Використання спеціального програмного забезпечення, розробленого вітчизняними програмістами, дозволяє виконувати широкий спектр задач, пов’язаних із обробкою сигналів, їх ідентифікацією, класифікацією, тощо. А впроваджені в ПЗ елементи штучного інтелекту дозволяють оператору отримувати прив’язку до конкретних джерел радіовипромінення та удосконалювати процес виконання поставлених завдань.

«Архонт» вже набув досвіду практичного застосування в районі наближеному до зони бойових дій. Під час використання він «побачив» сигнали низки ворожих РЛС, серед яких радари дальньої повітряної розвідки 1Л117; сигнали РЛС 96Л6Е, яка входить до ЗРС С-300, а також радари зі складу ЗРК «Тор-М1» і числених надводних цілей в акваторії Чорного моря. «Архонт» також непогана себе показав під час виявлення повітряних цілей, зафіксувавши роботу радара контейнерного типу М402 «Піка-М», який встановленої на Су-34, а також РЛС Н011Р «Барс», що встановлюється на борту винищувача Су-30.

Обидва проєкти — наземний і повітряний, наразі перебувають на стадії розвитку й удосконалення. Після того як будуть враховані всі зауваження та внесено низку вдосконалень, військові отримають ці засоби для виконання завдань, пов’язаних із виявленням місцеположення ворожих радарів, що сприятиме їх подальшому ураженню.

Є ще низка цікавих комплексів РТР, які виготовляються в Україні, і про які мало говорять. Втім рано чи пізно ворог «відчує» їх ефективність.

Важливість таких засобів важко переоцінити. Як зазначив директор компанії Інфозахист, Ярослав Калінін у своєму нещодавньому інтерв’ю виданню The New York Times, російські радари протиповітряної оборони буде не так легко відновити, як танки. Отже, якщо значну кількість їх буде знищено, це може стати переломним моментом в ході війни, тому що це дозволить нашим повітряним силам заволодіти перевагою в небі. «Коли ми контролюватимемо небо, росія паде» додав він.