Нетиповий перехід з software engineer у бізнес-аналіз, або Як плавання за течією призводить до вигорання

Вітаю! Я — Катерина Ліман, Senior Business Analyst у харківському девцентрі SoftServe. Зараз моя кар’єра стрімко і досить успішно йде вгору: кілька комерційних проєктів, співбесіди, тренінги, виступи, менторство. І нарешті так само вгору йде і моя самооцінка, яка перебувала десь нижче дна Маріанської западини впродовж декількох років. Моя історія — про зміни у кар’єрі, які допомогли мені віднайти mental work-life balance, навіть під час пандемії і війни. Як саме вийшло це зробити ділюсь з вами у своєму першому блозі на DOU.

🚢Посадка на круїзний лайнер: вибір спеціальності

Мабуть, я одна з тих небагатьох людей, які почали вчитися розробки ПЗ ще в університеті. Проте програмування не було моєю ціллю, а радше стало «побічним ефектом».

У моєму бекграунді на час вступу у ВНЗ у 2012 році — перемоги в олімпіадах з українською мови та літератури, заняття танцями з трьох років, з 4 класу вивчення французької, згодом англійської та китайської мов.

💡мої здібності на виду — тотальний гуманітарій

І це все не сильно підходило як хард скіли для навчання у технічних вишах. Рівень мистецьких ВНЗ в Україні, на жаль, бажав кращого, а на філологічний я би не пройшла на бюджет за кількістю балів. Водночас бабуся мені казала: «Треба роботу з кумпутерами, як у тата, бо за цим майбутнє». Але тато з нами не жив, і для мене програмісти — то були таємничі люди в розтягнутих светрах, які посеред ночі на екрані створюють матрицю і простим смертним життям не цікавляться. Зі світом комп’ютерів я познайомилася в останніх класах школи і знала тільки браузер, Paint, Word і Power Point.

Тож, вибрати спеціальність було не так вже й легко. Аж раптом мені випадково розповідають про магістерську програму подвійного диплому ХНЕУ ім. С. Кузнеця з французьким університетом Lyon2. Спеціальність — інформаційні управляючі системи та технології. Це ж супер-шанс все-таки потрапити у Францію не навчаючись при цьому на перекладача! І нічого, що до цього ще 4 роки бакалаврату треба буде розбиратися з «матрицею», головне, що зможу «прилаштувати» свої знання французької.

Все літо 2012 я ходила на підготовчі заняття з програмування і читала «С++ для чайників». Як результат, вступила таки у ХНЕУ у найсильнішу групу, де майже всі золоті медалісти або переможці олімпіад/МАНів з математики і програмування. Зірка в моєму лобі сяє аж до горизонту. Але далі все складалося не так сонячно. Про моє навчання в двох словах: вся група на черговій олімпіаді з програмування, я — на сцені ставлю нові танці.

Проте пробіли в технічних знаннях перекривалися моїми здібностями організувати все і всіх, бути старостою і спів-головою самоврядування факультету. Також, окрім предметів програмування, були ще теми про управління проєктами і створення технічної документації, де я була майже єдина, кому це подобалося. На тестових проєктах я виконувала роль Product Owner, презентувала рішення, вела беклог задач і писала SRS. Нюанс: ніхто не називав це явно бізнес аналізом. Це були просто «непотрібні» активності з т.з. програмістів, які відривають від істини — коду.

Ми, як студенти, тоді розглядали три професії: програміст, тестувальник, менеджер. І саме в такому порядку, бо додавалась градація, виходячи з розумових здібностей, себто в менеджери не дуже цілились, бо то значить, що ти не стягуєш ні програмування, ні тестування. Отож що? Я силувала себе до програмування, бо хотіла доводити, що теж розумна і здібна до технічних професій не гірше за хлопців (давалося в знаки життя без батька).

ІТ-ринок на той час переживав не найкращі часи через війну, яка почалась у 2014-му. Обсяги доходів компаній скорочувались через ризики та нестабільність ситуації, проте динаміка кількості працівників галузі трохи зростала. Компанії на той час охоче брали молодих спеціалістів — на 3-му курсі навчання ми проходили практику в одній з харківських аутсорсингових компаній зі штатом ~200 людей, за результатами якої я і залишилась там працювати.

🌊Плавання за течією: комерційний досвід програмування

Спочатку все було добре, задачі і обов’язки Junior Software Engineer я виконувала на рівні з усіма. Але на третій рік роботи, коли всі одногрупники вже Strong Middle/Senior, почало бути важко. Дуже уважний менеджер помітив, що я краще пишу вікі до фічей, ніж роблю ті фічі, і дав мені книгу Вігерса зі словами: «Почитай, може нам можна покращити роботу з вимогами». Шкода, що читати мені було ніколи, бо навчання на вже на омріяній подвійній магістратурі було у розпалі, а пари починалися о 19:00 після повного робочого дня. Одного разу на ІТ-конференції у ~2017-му я вперше почула про бізнес аналіз. Не дуже зрозуміло, дуже цікаво, а ще там показували ту саму книгу Вігерса. Компетенції БА в компанії не було, та і на українському ринку загалом про неї теж мало що знали, тому мені не вдалося заглибитися у тему бізнес аналізу.

Кар’єрний шлях у компанії став попахувати смаленим, але мені вже як раз треба було їхати у Францію завершувати навчання і проходити стажування. Отож, У Ліоні я влаштувалася знов Software Engineer, бо, маючи досвід, було більше шансів отримати стажування з такою зарплатнею, аби їсти щось, окрім мівіни. У фінальному фідбеку щодо результатів стажування менеджер про мене написав: дуже гарна французька, спілкування не викликало проблем, в офіс приходила завжди красива😂 Тобто, здібностями програмування я все ще нікого не дивувала (але я вже й не сподівалася).

Через 8 місяців навчання і роботи у Франції у 2018-му я повернулася в Україну і почала шукати нову роботу «програміста», бо тепер у мене ж є досвід роботи у двох країнах/компаніях/доменах зі знанням двох мов (фран/англ В2), мене мають забирати з руками і ногами! Але з міжнародним досвідом всі очікували побачити «Senior Engineer», а не «дівчину-гуманітарія». Багато співбесід я не пройшла, та все ж одна людина в мене повірила, скоріше за все, чисто по-людськи відбувся match (і ми досі спілкуємося з тією командою).

💥Лайнер попадає в шторм: рішення змінити професію

Через рік мене звільняють. Випадково по рефералці я влаштовуюсь у велику компанію на аут-стафф легасі проєкт до французів (саме через знання французької мене взяли), де мені дають якусь відверто галіму задачу, яку, здається, просто ніхто не хотів брати. Я над нею сиджу якийсь час сама, потім б’ю в усі дзвони, щоб мені хтось допоміг. Самооцінка нижче нуля по всіх системах координат, бо не можу впоратись з першим таском, і навіть коли мені на допомогу дали двох сіньорів/архітекторів, які сказали, що та задача not feasible, я все одно звинувачувала себе в недостатніх розумових здібностях і остаточно зневірилася. Під кінець випробувального терміну я вирішую піти з компанії і... з програмування. Мабуть, сталося чистої води вигорання, хоча я завжди була впевнена, що зі мною таке не станеться.

Мені вартувало то великих моральних зусиль, наважитись піти з роботи з достатньо непоганою зарплатнею, кинути весь 5-річний досвід разом із навчанням і почати з чистого аркуша (не зрозуміло навіть з якого). Але ще більших зусиль вимагало кожного дня йти на роботу, де я відчувала себе ніким.

💡жалість до витрачених зусиль і часу призводить до ще більших витрат зусиль і часу

Вирішую взяти творчу відпустку і піти за тим, до чого найбільше воліла душа — танці, і влаштувалася викладачем балету для аматорів. Це було захопливо і красиво, мені подобалося доносити суть і балетні секрети, я прокачувала навички пояснення людям різного віку від 3 до 60 років і з різним бекграундом, але, на жаль, в цій професії зарплата що є, що немає (особливо після досвіду в ІТ).

🚣Рятувальна шлюпка на глибині, треба вигрібати: перехід у бізнес аналіз

Продовжуючи викладати балет, я все-таки наважуюсь продовжити шлях в ІТ, але розглянути інші спеціальності. І згадала, що Вігерса мені вже показували і я знаю, що то називається бізнес аналізом, тож, нарешті маючи достатньо часу, можна копнути глибше. Записуюсь на офлайн курси «увійти в ІТ» (о так, це ще ті далекі часи, коли про ремоут тільки мріяли) і... яке ж було моє здивування, коли виявилося, що вся програма тих курсів — то є програма універу: SCRUM, UML/BPMN, vision & scope, user stories, NFR...! Тобто я, виявляється, вже знаю багато чого про техніки БА!

Ось навчання добігає кінця і... починається пандемія коронавірусу у 2020-му. Найкращий час для пошуку першої роботи за новою спеціальністю! Я починаю розсилати резюме, але замість запрошення на співбесіди отримую одну за одною відповіді, що вакансія вже не актуальна, бо клієнти йдуть, грошей нема, катастрофа. Врешті решт, після «марафону зі створення супер-резюме» і декількох десятків спроб, я потрапляю на пару співбесід, роблю тестові завдання і... аж один офер. Дуже радісна, я стартую свій перший робочий день. Та оффер відкликають, бо клієнт заморожує проєкт через той самий коронавірус. Розпач, адже навіть викладання балету так само стає неможливе через тотальний локдаун. Світ став на паузу, я без роботи.

Два наступні тижні проходять так само: резюме-відмова, резюме-відмова, спроби вести балет онлайн. Раптом повертається до мене рекрутер з тим отриманим оффером, бо клієнт розморозив проєкт і вони готові знов стартанути зі мною. Звісно, мені було вже не дуже приємно, але крутити носом не було можливості. Квітень 2020, я — нарешті Business Analyst. Та-дааа. Приставки junior у мене офіційно не було і я гребла величезний проєкт з 40 розробниками, клієнтом-мікро-менеджером, перемовинами з іншими компаніями і десь поміж цим написання вимог, створення мокапів і налагодження деяких процесів з документування. Непоганий старт, еге ж?

💡 Що ж мені дав досвід розробки для (відносно) швидкого старту нової кар’єри:

— знання SDLC «з середини»

— Scrum/Kanban «з середини» з усіма «граблями»

— Розуміння усіх архітектурних і концептуальних принципів веб і мобільних додатків

— Можливість спілкуватися з розробниками однією мовою (це до речі, допомагало завоювати їхню прихильність і донести свою цінність швидше)

— Глибоке знання SQL — єдине, в чому я шарила краще за деяких «хлопців-програмістів», хоча на посаді БА воно мені ще жодного разу не знадобилося

— Розуміння того, як писати вимоги так, аби вони були зрозумілі людям, що мислять технічно

Все інше підкачати вже було легше за допомогою софт-скілів, набутих вродовж активного життя поза роботою.

🧭Компас налаштований, новий курс взятий: розвиток кар’єри БА

Через величезні стрес, навантаження і відсутність можливостей для навчання на тому проєкті, я знову змінюю місце роботи. Я мріяла про велике БА-ком’юніті і нескінченні можливості для навчання і саморозвитку, чого мені не вистачало під час попереднього досвіду. Ось у січні я доєднуюсь до проєкту у SoftServe, та починається повномасштабна війна 24.02.2022. Я лишаюся в Харкові з сімейних причин і ризикую не тільки життям, а й трохи кар’єрою: я не дуже ще влилася в колектив і мені блокують клієнтські доступи до проєкту через ризики, спричинені бігаючими рашистами в 500 м від мого будинку. Слава Харківській ТРО, в місті всю нечисть швидко ліквідували. Пару годин на день, сидячи на підлозі за двома стінами я потроху створювала адженди для backlog refinement і проводила мітинги. Мої стресостійкість і dedication помітили, прийняли і відновили доступи.

Я не могла допустити втрату роботи у такий скрутний час, бо треба забезпечувати батьків і донатити. Нервів уже не було і мозок відмовлявся вірити у цю нову реальність. Тож знаходжу моральну рівновагу в роботі і навчанні (work-work balance, бо частки life не було від слова зовсім). В квітні 22-го ще пролітають літаки над головою і стартує буткемп з підготовки до IIBA сертифікації у SoftServe, про реєстрацію на який я вже навіть забула. Я вирішую, що це буде трохи мене «заземляти» від подій за вікном, і під звуки сирен та регулярні нічні обстріли успішно здаю CCBA. І далі швидкість вже набрана, я докладаю величезних моральних зусиль для боротьби із синдромом самозванця: навчання, тренінги, другий проєкт, діскавері, менторство, виступи і т.д.

💡Чим більше ділишся знаннями і досвідом «словами через рот», тим більше вчишся сам. Знання множаться експоненційно, якщо вони існують не тільки в твоїй голові.

Набуті софт-скіли з комунікації, знання мов, вміння викладати, не боятися «сцени», сміливо вписуватися у нові ініціативи, організовувати роботу команди і бачити цілісну картинку з helicopter view, системне і абстрактне мислення — стали міцним підґрунтям для розвитку кар’єри БА.

Вперше за 6 років я отримую кайф від роботи, позитивні відгуки, бажання вчитися навіть у позаробочий час, довгоочікуваний і багатостраждальний title «Senior» та найголовніше — адекватну самооцінку десь на рівні моря.

🚩Пришвартовуємось?

Це не був бенефіс Каті з Харкова. Це була історія про те, що:

— Важливо прислухатися до себе, помічати і не заперечувати свої природні схильності

— Не жалкувати витраченого часу і зусиль, якщо вони не сприяють задоволенню амбіцій і не приносять користі

— Будь-який досвід важливий і цінний, треба тільки навчитись його привносити в інші сфери

— Не треба гнатися за упередженнями і стереотипами, бо це рано чи пізно зіграє проти тебе

— Треба вміти сказати «ні» в першу чергу самому собі і прийняти реальність (філософія стоїцизму нам в поміч)

— Не треба терпіти, треба набратись сміливості і рішуче діяти

Бонусом для вас, ділюся своєю версією персонального SWOT-аналізу, аби знайти ту полярну зірку і спрямувати рух до щасливої кар’єри в будь-якій сфері. Я його розробила для себе особисто і час від часу оновлюю в залежності від наступних goals & objectives. Сподіваюся, вам теж стане у пригоді!

👨‍🎓Strength: згадуємо, які ми все-таки класні, які у нас вже є знання і навички, що ми встигли зробити/спробувати в цьому житті (навіть помилки — це ж lessons learned)

🎯Opportunities: те, що ще не було нагоди вивчити/спробувати, але буде нам корисне для подальшого розвитку (не було досвіду — це НЕ weakness!)

😖Weaknesses: намагаємося зрозуміти себе і наші риси характеру чи темпераменту, які нам можуть додати складнощів на шляху досягнення омріяної цілі (наприклад, страх публічних виступів чи відповідальності за прийняття рішень)

⚠️Threats: зовнішні загрози, до яких ми маємо морально підготуватись або mitigate (війна, пандемія, економічна криза, криза домену)

Як результат, цей swot-аналіз має стати основою для personal development plan🚀

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Дуже крута та мотивуюча історія! До того ж написано просто вогонь!

Класно написано! Особливо частина про війну і воркворк баланс зачіпила.

Дякую💛 а як інакше

Неймовірна історія роботи на собою та зростання!Well done.

Підписатись на коментарі