Ейджизм в IT: чому навіть крутому молодому спеціалісту важко знайти першу роботу

Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Підписуйтеся на телеграм-канал!

В Україні ейджизму немає. У всякому випадку, так стверджують законодавці. Бо закони про працю гарантують усім громадянам рівні умови роботи та найму, незалежно від віку.

Але хоч у вакансіях нещодавно вже перестали вказувати бажаний вік кандидата, ейджизм все ж процвітає. І з дискримінацією все частіше почали стикатися не лише старші спеціалісти, а й молоді люди, які щойно прийшли у професію.

Мене звати Наталя Голда і сьогодні я розкажу, чому так відбувається на ринку праці і що з цим робити.

Що робиться на українському ринку IT

Навіть під час війни український IT зростає. У 2022 році IT-сектор збільшився на 5,8% та виявився єдиною сферою економіки, що показала позитивну річну динаміку з початку повномасштабного вторгнення.

Для прикладу, у 2021 році приріст склав аж 36%. І це просто неймовірні цифри, бо в середньому зростання різних економічних секторів складає зазвичай 3-5%.

Але негативні тенденції також є. У нестабільні часи компанії прагнуть наймати сильних спеціалістів з досвідом, а не навчати та менторити новачків.

При цьому ринок праці також переживає не найкращі часи. Десятки тисяч досвідчених айтівців виїхали за кордон, і через це у багатьох IT-галузях утворився дефіцит спеців рівня мідл та вище. При цьому величезна кількість вимушених переселенців зайшла на ринок після пройдених IT-курсів та програм, тому серед інтернів та джунів утворилася максимально жорстка конкуренція. На позиції Junior QA в великих компаніях кількість кандидатів на одну вакансію може сягати 200 людей.

Молоді айтівці, які щойно закінчили курси чи здобули вищу освіту, і так опинилися у програшній позиції, бо не можуть повноцінно конкурувати з людьми, які вже знають, як працювати в команді та мають експертизу в інших сферах. А до цього додаються ще й стереотипи ейджизму, що ще сильніше зменшують шанси молоді знайти першу роботу в IT.

Три причини, чому молоді айтівці не можуть знайти роботу

Звичайно, стереотипи утворилися не на рівному місці. Більшість HR-спеціалістів та тімлідів стикалися з деякими негативними моментами під час рекрутингу молодих айтівців. Ось найбільш розповсюджені з них:

Нереалістичні очікування шукача від роботи

Це класика. Приходить на співбесіду молодик відразу після курсів зі знаннями та вміннями слабкого джуна, якого треба ще доучувати. Натомість він хоче працювати тільки 5 годин в день і отримувати зарплату міцного мідла. Це гротеск, але чи отримає він роботу? Звичайно, ні. Чи дискредитує він усіх молодих розробників своєю поведінкою? Однозначно, так.

Корінь проблеми знаходиться у мʼяких навичках шукача. Чомусь більшість молодих спеціалістів зосереджуються лише на вивченні мови програмування та фреймворків, розв’язанню практичних задач, але забувають, що їм доведеться працювати в команді та налагоджувати комунікацію з іншими людьми.

Круті молоді специ також є, але багато рекрутерів не намагається їх шукати, щоб не витрачати час на «геніїв» з завищеною самооцінкою.

Слабкий рівень знань та вмінь шукача

Це комплексна проблема українського ринку освітніх послуг. Адже на ринку достатньо курсів та програм не дуже гарної якості, що не приділяють достатньо уваги вкрай важливим робочим та особистим навичкам студента. В результаті на ринок потрапляє спеціаліст, який не відповідає вимогам бізнесу та не може конкурувати з більш-менш досвідченими айтівцями.

У кращому випадку новачок потрапить на посаду інтерна, де його будуть активно доучувати ще два-три місяці. А в гіршому — просто не зможе знайти роботу.

Поступово на ринку встановлюється паритет серед компаній, які надають освітні послуги гарної якості, проте ризики потрапити на неякісну програму все одно є.

Невміння проходити співбесіди

Більшість молодих спеціалістів не знають, як справити гарне враження на першому інтерв’ю, тому програють у порівнянні з досвідченими розробниками.

Будь-яке створення IT-продукту — це робота в команді. І вміння налагодити співпрацю з колегами в рамках методології гнучкої розробки часто важливіше, ніж особисті якості. Тому на співбесіді спочатку оцінюють саме комунікаційні навички, а вже потім — технічні.

Під час найму співробітників я звертаю увагу на розвинуті мʼякі навички: як спеціаліст вміє працювати у команді, як ставиться до фідбеку, наскільки готовий вчитися тощо. Це перевчити набагато складніше, ніж довчитися якихось технічних штук.

Велика проблема у новачків з самопрезентацією. У 70% випадках новачки дещо перебільшують власні вміння та можливості як спеціаліста. З точки зору психології це пояснити легко: у шукача, який прагне знайти першу роботу, просто немає конкурентної переваги перед іншими, тому так він прагне зрівняти шанси.

Проте це працює рівно до першого технічного інтерв’ю. Коли тімлід бачить, що реальні знання не відповідають інформації в резюме та презентації, то у такого кандидата майже немає шансів на успіх.

Крім того, більшість новачків поняття не мають про етикет співбесід та спілкування з рекрутером.

Я досить лояльна на співбесідах з шукачами. Але є кілька червоних прапорців, які майже у 100% випадків призведуть до відмови.

Часто трапляється, коли шукачі підключаються до онлайн-дзвінку десь надворі, кудись йдучи. І я хочу спитати: чому? Хіба важко грамотно свій час? Це банальна пристойність, але деякі шукачі її не дотримуються.

Ще одним червоним прапорцем є відмова перейти на українську, якщо кандидат почав інтерв’ю російською. При цьому рекрутер обов’язково встановлює контакт виключно українською. А ще були й такі кандидати, що палили цигарки або вейп. Це правда перебір.

Якщо людина не дотримується найпростіших правил пристойності, то в команді вона працювати не зможе.

Таких нюансів багато. Для прикладу, якщо шукач не ставить власні питання рекрутеру, то це свідчить, що він не дуже зацікавлений в роботі. А якщо після інтерв’ю шукач відправляє лист follow-up, в якому дякує HR-спеціалісту, то це відразу вигідно виділяє його серед інших.

Що робити молодому айтівцю, аби швидше знайти роботу?

Ось кілька порад, які допоможуть молодому айтівцю знайти першу роботу. Якщо ви зараз вчитеся на IT-курсах або тільки плануєте долучитися до IT-спільноти, прочитайте їх та візьміть до уваги.

  1. Розвивайтеся 24/7. Навіть якщо ви вчитеся на онлайн-курсах, завжди прагніть дізнатися більше про технології та інструменти, які використовуєте. Зареєструйтеся на GitHub та Stack Overflow, читайте профільні блоги та ресурси — не обмежуйтеся тільки матеріалами, які отримуєте на курсах. Обов’язково слідкуйте за трендами в обраній спеціальності, знайомтеся з новими технологіями та ідеями провідних спеціалістів. Розуміння найсвіжіших трендів та інструментів спеціальності додасть купу балів на технічному інтерв’ю.
  2. Більше практики. Виконувати абстрактні практичні задачі під час навчання — це добре, але з реальними завданнями бізнесу вони мають дуже мало спільного. Щоб набути досвіду, можна почати роботу над власним проєктом, який дотичний до обраної спеціальності. А ще можна брати участь в різноманітних хакатонах та IT-змаганнях. Навіть якщо знань не вистачить, щоб змагатися за призовий фонд, спеціаліст отримає цінний досвід.
  3. Прокачуйте мʼякі навички. На жаль, багато молодих спеців не приділяють їм достатньо уваги. Але якщо у вашому навчальному плані вдосконалення особистісних навичок немає, раджу знайти окремі курси чи програми з робочої етики, роботі в команді, гнучким методологіям роботи та окремо для підготовки до співбесід.
  4. Дізнайтеся про ринок та середні зарплати. Амбіції та бажання заробляти $2000 відразу після курсів — це ок, але чи готова буде компанія платити стільки? Це можна дізнатися, проаналізувавши середні ринкові зарплати за вашою спеціальністю, а також відкриті пропозиції для інших вакансій компанії, де вказаний розмір оплати. Запитати рівень оплати, що на 20-30% перевищує середню для тайтлу — цілком нормально. Вимагати втричі вищу — ні.
  5. Проходьте пробні співбесіди. Звичайно, можна тренувати самопрезентацію перед дзеркалом — так, це також допоможе. Але найкращий варіант — спеціальні ресурси для пробних співбесід. Досвідчений HR або профільний спеціаліст проведе реальне інтерв’ю, після чого дасть ряд порад, як покращити його та на що звернути увагу, щоб справити на реального рекрутера та тімліда найкраще враження.
👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Три причини, чому молоді айтівці не можуть знайти роботу

Не зовсім коректне твердження.
Якщо людині 50 років, і вона лише увійшла до ІТ, то в неї будуть ті самі проблеми.
Хіба що автор вважає, що молодість триває і до 50.

ІТ дідовщина: 23 тімліди чмирять 20літніх сінйорів

20-ні тімліди чмирять 23-ох літніх джунів)

Немного странно удивляться завышенным требованиям джунов на собесах после того, как ваша же контора пропагандирует 17ти летним выпускникам курса digital design зп от $2300 😅

редактори ДОУ просікли фішку: чим трешовіший пост — тим більше палаючих коментарів він збирає.

Навіть під час війни український IT зростає.

дальше не читал. Наталя, Вы в окно выглядываете, телевизор смотрите? Год назад Ваша коллега аналогичное запостила. Ей простили, потому что она в Португалии жила.
Молодых спецов не ищу и не нужны, новых заказов нет, старые еле тлеют. У знакомых по бизнесу — аналогичное положение. Западным компаниям проще с рашки русню с опытом вытягивать к себе, чем сюда деньги заводить под новые проекты.

Може треба працювати над маркетингом і лідгеном, щоб замовлення нові були? А то звикли в довоєнні часи одним пальцем ноги поворушити і вже клієнтик. Так маркет важкий, але якщо докласти зусиль, то все буде.

мʼяких навичках шукача.

ЯКий оригінальний переклад

дефіцит спеців рівня мідл та вище

Тому що ще в 2014 галери показали що вивозити уть тільки топ архітекторів.
Решта розхідні матеріали

крутому

Це як визначити

Арійці ті розмір голови міряли

«Молодому спеціалісту важко знайти першу роботу» само по собі не ейджизм. Ейджизм це коли до того ж «спеціалісту середнього віку легко знайти першу роботу», й навіть не це, а коли молодий спеціаліст й спеціаліст середнього віку бажають отримати першу роботу, й перевагу віддають спеціалісту середнього віку.

Люблю спостерігати за коментарями до таких фейспалмових статей для галочки, де автору (-ці) пояснюються клікбейтність та взагалі неправота, а автор(-ка) ніколи не відповідає на жоден коментар)))))

А все тому що автор(-ка) зазвичай (Head of) HR і взагалі напрацьовує матеріали для візи O-1 де потрібні статті про роботу в галузі які згадують автор(-ку) по імені ;)

А нафіга зараз O-1, простіше ж як біженка виїхати.

Але спільноті все одно потрібно відповідати бо прийдуть початківці, побачать відсутність коментарів та помилково вирішать, що текст має хоч якусь цінність

так, це правильно, тому до спільноти питань жодних немає, лише до автор(-ки)

Молодому працівнику важко знайти роботу не через ейджизм, а через конкуренцію на ринку праці і погане становище місцевого IT-сектору в останні 2 роки. Коли був був ковідних грошей, то наймали всіх.

Не правда, джунам дуже важко ще з 2014го. Я якраз за рік до цього вкотився і мене найняли з нульовим досвідом студентом очної форми навчання на неповний робочий день. Мені здається ймовірність такого для джуна у оснанні 7 років менша, ніж зустріти динозавра.

Моя комерційна кар’єра почалася в 2007-му. Тоді без досвіду можна було попасти хіба що адміном в якусь шарагу, або PHP’шником в ті контори, що робили швидкі сайти і потім перейшли на Друпал. А от щоб отримати роботу С++ программером мені довелося вивчити мову на сіньйорскому рівні, прочитати всю червону серію, вивчити патерни проектування, мати хоббі-проекті і ще поробити фріланс.

А от як раз з 2015 на наш Галерний проект я наймав людей на роль трейні буквально ще з ВУЗу абсолютно з 0 досвідом. І ці люди за 3 місяці переходили в джуни. Це був буквально золотий час нашого IT-ринку.

Якийсь оксюморон (чи як там це зветься) прямо в назві — тобто людина без досвіду і крутий спеціаліст??

Всі ж знають анекдот де «...і не виграв, а програв»? От принцип той же)

Це взагалі не ейджизм. Ейджизм це коли кандидат повністю задовольняє вимогам вакансії по навичкам і досвіду, але його не беруть через його вік. Тобто ірраціонально. Якщо молодому кандидату не вистачає знань чи досвіду, то це так і назівається, «не вистачає знань чи досвіду».

чому навіть крутому молодому спеціалісту важко знайти першу роботу

крутому спеціалісту не проблема знайти роботу, а молодому тим більше. У нього очі горять на відмінну від старих, які в 30+ ментально вже як старі діди.

У нього очі горять на відмінну від старих, які в 30+ ментально вже як старі діди.

Такий же стереотип, як ось це все про ейджизм

Власний досвід і спостереження, навіть тут, на доу

Так це ж суб’єктивно. Ось у мене досвід, що всі айтішники — живчики, порівняно з людьми їхнього віку, що працюють на менш високооплачуваних роботах.

які в 30+ ментально вже як старі діди.

Ну говори про себе :-)
Я тільки у 30+ пішов в усі тяжкі — відкрив/закрив офлайн бізнес, відкрив та закрив ютуб канал, розвиваю декілька стартапів. Ще *** стоїть, набив декілька татух,дивлюсь упороті аніме та слухаю снуп дога.
Хоча останнім часом на гідропоніку потягнуло. ХЗ чого це — мабуть якісь тригери на генетичному рівні що треба хавчик вирощувати.

Да навіть тут подивись. Поки молодняк абюзить чатгпт та інші моделі в хвост і в гриву, місцеві сінйори в штики його сприймають, розказують про хайп, пузирь і в приклад приводять те, що він якесь просте рівняння розв’язати не зміг (хоч якби вони копнули як він працює, вони б зрозуміли що не для цих задач створювався, но вони не хочуть копати, не хочуть вчити щось нове, простіше хейтити і надіятись що не взлетить, інакше молодняк, який абьюзить подібні інструменти, залише їх без роботи).

Давай далі, блокчейн, крипта — туда да ж. Чим молодша людина, тим більше туда занурюється. І я не про спекуляції з метою нажитися, хоча це також є. Я про тулінг, defi, gamefi, web 3. Скільки із сінйорів, які кричать про «не нужон», пузирь, МММ, тюльпани хоч щось із цього використовували? Більшість навіть не намагалися...

«працює, не трогай», «вам шашечки чи їхати?» — туда же, типові аргументи 40±літніх сінйорів. Хоча в свої 20 рвалися щось переписувати, винаходити, іновейтити. А зараз — надибали стабільність, зону комфорту, і не хочуть її покидати. Скільки стартапів чи проривних технологій/фреймворків було створено 20-30-літніми, і скільки 40-50 літніми? Ото ж бо.

PS Я в свої 35 десь посередині. Не так горять очі і немає того азарту який був в 20 (і я сумую за тим часом), але не такий заржавілий і зануда як місцеві сінйори.

Ти сам тим чатжпт для розробки пробував користуватися? Він навіть юніт тести не може нормальні згенерувати по заданому коду, які б працювали з першого разу (і так, я один з тих, хто платить 20 баксів в місяць за GPT-4). Доводиться ще більше часу витрачати на їх виправлення, ніж я б написав їх сам з нуля. Може звичайно на рівні джуна він щось і допоможе, але це точно не та автоматизація, яка замінить людину у найближному майбутньому.

Тому це і справді просто хайпова штука, на яку покладають дуже багато надій, а по факту хай би вона виправдала хоч 10% з них. Революцію на денному етапі ця технологія може принести хіба що в геймдев у жанрі rogue-like.

Ще *** стоїть, набив декілька татух,дивлюсь упороті аніме та слухаю снуп дога

Це називається криза середнього віку. Ще й можливо тусиш з компашкою зумерів, так?

слухаю снуп дога
на гідропоніку потягнуло

Воно і зрозуміло :)

Це класика. Приходить на співбесіду молодик відразу після курсів зі знаннями та вміннями слабкого джуна, якого треба ще доучувати. Натомість він хоче працювати тільки 5 годин в день і отримувати зарплату міцного мідла.

Навіть одна ваша цитата відірвана від реальності дуже сильно!

По-перше, ви пишете «приходить на співбесіду молодик відразу після курсів», а враховуючи, що стаття про «ейджизм» то мали б писати «приходить на співбесіду випускник відразу після курсів»

По-друге, ви пишете «зі знаннями та вміннями слабкого джуна» та «натомість він хоче працювати тільки 5 годин в день і отримувати зарплату міцного мідла»
Будемо рахувати, що Middle то 2 роки досвіду й згідно статистики зарплат то $1900

По-третє, ви є представником курсів, а саме маркетологи курсів програмування навішують локшини про $1000 на старті кар’єри

Й четверте найголовніше: багато якісних навчальних матеріалів вже давно є у відкритому доступі, найкращим онлайн-курсом програмування для початківців є CS50 від Гарварду

Відповідно проблеми, які ви описали вирішуються дуже просто, треба щоб досвідчені фахівці рекомендували CS50 своїм знайомим початківцям

10 років тому: «чи є життя в айті в 30+»
Зараз: «чи є життя в айті в 30-»

А до цього додаються ще й стереотипи ейджизму, що ще сильніше зменшують шанси молоді знайти першу роботу в IT.

Проблеми описані в статті не мають відношення до ейджизму (дискримінації молодих людей на основі їх віку). Ейджизм у нас певною мірою присутній до старших кандитів (що протирічить заяві в заголовку), але уже років 5-10 як все суттєво покращується: 15 років тому в 35 треба було «сплавлятись по Дніпру», зараз нормально і в 45+ беруть на роботу.

По наведеним пукнтам взагалі смішно

Нереалістичні очікування шукача від роботи
Корінь проблеми знаходиться у мʼяких навичках шукача.

Тобто проблема не стереотипах, а в таки навичках. Чому в GoITeens не дають тих софтскілів і не співвідносять очікування до реальності — це скоріше риторичне питання.

Слабкий рівень знань та вмінь шукача
Це комплексна проблема українського ринку освітніх послуг

Коли шукають джуна/трейні, то роботодавець розуміє кого шукає, тому тут 18-річний випускник GoITeens не буде дискримінований порівняно з 37-річним свічером.

Невміння проходити співбесіди

Знову ж пов’язано не з віком, а з навичками. Чому цього не вчать в універі, можна зрозуміти. Чому це питання відіймає працівник курсів — це одне риторичне питання.

---

Ну і про Ейджизм:
Я правильно розумію, що у вашому світі, наші контори не хочуть наймати працівників до 25-27, яких ще кілька років не мобілізують, тобто вони будуть приносити хоч якийсь прибуток конторі, але при цьому беруть старших людей, яких можуть мобілізувати і вони не будуть генерувати прибуток, а стануть статтейю витрат (при мобілізації багато контор хоча б щось дають мобілізованим працівникам)?

якщо мені на співбесіді молодий спеціаліст не може мінімум 8 різними способами написати сортування максимум 1 хвилина на кожну, то я його проганяю і далі не питаю

А ніхто з них не казав: «Степан, іди в сраку»? ))

единственный правильный ответ!

Лол, я одним тільки можу:
array.sort(someFunction);

я кроме пузирька нічого і не знаю(
до речі навіщо восем алгоритмів для спеціалістів по базам даних наприклад де основна мова SQL + dax?

Ви серйозно? Може таки потрібно, для того, щоб розуміти як працює бінарний пошук і всякі інші індекси?

За декілька років не використання воно забувається, потомі можна знову вивчити, щоб потім знову забулось))

если надо — учиш как работает бинарный поиск и другие индексы. применимо к твоим задачам. зачем это учить через жопу — тоесть через 8 способов сортировок тому, кто не бдует писать реализацию индексов в новой дб, а только использовать готовую рдбс где поведение индексов уже закоджено.

а асемблер x86 теж потрібен? )

написати може і ні (все ж таки стрес і там легко помилитись) але знати та розуміти ефективність must have

співбесіда на сортувальний центр Нової Пошти, мабуть.

Така вимога може бути для проекту, де потрібно займатись лише алгоритмічними завданнями.
У більшості реальних продуктів важливіше знання технологій, хороші soft skills, вміння швидко вчитися і т.д.

У більшості реальних продуктів

люба веб-макакак справиться з 3 класами освіти, бо 95% роботи це звичайний CRUD чи копіювання зі stackoverflow, і щоб відокремлювати зерна від полови (макаку від розробника) тільки алгоритми. І взагалі, для мене не існує розробника, якщо він не знає алгоритм Рабіна-Карпа для швидкого пошуку підрядка

І взагалі, для мене не існує розробника, якщо він не знає алгоритм Рабіна-Карпа

«Для мєня єслі чєловєк нє любіт пріроду, нє любіт животних, нє знаєт поезію родного края, он для мєня нє существуєт!» © Лесь, Герой нашого часу.

Ок, а тепер дайте відповідь самі собі на просте запитання:
Скільки відсотків робочого часу ваш розробник буде використовувати алгоритм Рабіна-Карпа, а скільки все інше?

Справа не в тому, скільки часу розробник буде використувувати якийсь конкретний алгоритм. Знання алгоритмів, структур даних виокремлює людину з поміж інших кандидатів.
Знання алгоритмів демонструють, що людина здатна вчити і розуміти складні речі.
А теперішні кандидати навіть не знають О-нотацію, складність, що всередені контейнера і тд. І так, безпосереднього використання алгоритмів в роботі майже нема, але це не означає що ці знання зайві.
Подивіться на співбесіди у F(M)AANG — там, чомусь, основний фокус якраз на алгоритми і наче непогано ці компанії себе почувають)

Погоджуюсь, хоч в рeальностi зараз нe дужe багато задач дe потрiбнi фундамeнтальнi знання, вiд домeну залeжить.

А на тeму «співбесіди у F(M)AANG» трохи «накину», бо цiкава думка в статi — habr.com/ru/articles/779512

FAANG не ищет разработчиков.
Многие считают, что если позиция называется «Software Engineer», то ищут программиста. Это просто‑напросто не так.
....
От успешного кандидата требуется быстро разбираться в непонятных, запутанных ситуациях. Leetcode‑задачи отлично справляются с проверкой этого пункта. Вам дают запутанную головоломку, которую надо «открыть». Вот только цель задачи не в проверке знаний алгоритмов. Алгоритмы — это приятный бонус, вишенка на торте. Цель именно в поиске человека, который быстро разбирается в непонятных ситуациях"

Звiсно мова йдe про початкiвцiв, можливо про ceрeднi рiвнi.

Підписатись на коментарі