Айтівець, що не донатить — ти хто такий?

Бажаю здоровʼя!

Цікаво стало для мене і думаю що спільноти вцілому «Хто ця людина, що не донати і не допомагає ЗСУ?». Мені дійсно це цікаво і я от хочу обговорити цю тему трошки — можливо будуть цікаві думки від Вас всіх.

Трошки про себе:
роблю роботу в компанії SoftServe і мені досить навіть подобається. Числюся як РНР мастер, але роблю все що стосується WEB. Проект спокійний, тому маю час на волонтерство. Роблю цікаві годинники з уламків війни, продаю і гроші витрацаю на закупівлю компонентів для FPV дронів.

Повернемося до теми допомоги ЗСУ — одні працюють щоб були кошти для донатів на ЗСУ і живуть від ЗП до ЗП, а іноді навіть гірше (кажу про себе) — витрачають кошти з кредитних карт для донатів. А от інші просто собі живуть і нічого такого в їх житті не змінилося окрім того що вони не можуть їздити на морьку, чи на лижі, чи ще кудись куди хочуть. Вони ховаються за студентськими посвідченнями чи просто ховаються в селах, провівши собі якісний інтернет. Я не засуджую людей просто мені цікаво «ХТО ВИ?», бо є така думка в моєму маленькому волонтерському колі що ви «ждуни» тобто ті хто просто перечікує. АЛЕ якщо це так, то на що ви розраховуєте? Які у вас плани? Просто виїхати «потім», я досі не розумію коли це «потім». Чи ви вважеєте що можна буде працювати далі як і до цього, просто тепер буде не Україна, а ось це дно. Так ні, не буде, оскільки це дно всюди банять!

Оскільки якщо ти не воюєш то ти працюєш, а будемо чесними наш податок дозволяє віддавати 10% на ЗСУ просто легко, оскільки у багатьох все йде від долару і тому особливих напрягів з підвищеннями цін, та й взагалі підвищенням всього щодо долару, ІТ не відчуває. Тому я не можу зрозуміти як можна НЕ донатити зараз, не увімкнутися після побаченого, після 24го... У мене є колеги ІТ мастера, які саме такі, вони НЕ донатять і нічого не роблять для ЗСУ, чи для допомоги іншим людям. Виходить вони просто ждуть і гримають на країну яка їм все повинна за їх 5% податку. У них є діти і я не розумію якого майбутнього вони хотять для них. Взагалі ця стаття для того щоб отримати відгуки щодо то як працювати з такими людьми далі, спілкуватися, намагатися бути професіоналом і не шкодити бізнесу, оскільки так і хочеться такого «колегу» ... Також цікавлять думки інших, можливо хтось мені підкаже що робити з собою, як боротися і не поламатися. Які аргументи мати для розмови з такими ждунами, чим оперувати? Чи потрібно намагатися їх «навчити», переконати і донести думку та ідею волонтерства, ідею допомоги ЗСУ?

Що робити?