З QA у продакти: як змінити професію в складні часи

💡 Усі статті, обговорення, новини про тестування — в одному місці. Приєднуйтесь до QA спільноти!

Привіт-привіт! Мене звати Дар’я. Сьогодні спробую допомогти тим, хто наважується на зміну кар’єрного шляху. Оскільки я знаю, як це цікаво та складно водночас, поділюсь власним досвідом та розкажу про свій світч. Він доволі незвичний: з мануального тестувальника — у продакт-менеджмент. Сподіваюсь, мій допис допоможе вам розібратись із власними ваганнями та прийняти правильне рішення саме для вас.

Пошуки шляху

Навіть не буду рахувати, скільки років я вже в IT. Скажу лише, що протягом останніх семи відточувала навички QA. Мабуть, як і у всіх, спочатку йшла стадія активного навчання (хоча вона ніколи не завершується), потім стадія набуття досвіду, а згодом настав етап «А куди ж мені рухатись далі?».

У 2021 році я долучилася до Railsware, щоб працювати над продуктом Coupler.io. Мій попередній досвід був переважно в сервісних компаніях, тому спочатку робота у продуктовій команді стала виходом із зони комфорту. Зокрема, відсутність звичних процесів чи типового «менеджера», який визначає, що, як і в якій послідовності тобі робити. Думаю, ви теж стикалися з таким: щойно у вас зʼявляється більше свободи, це дещо спантеличує. І справді, необхідність самостійно вирішувати, яким задачам варто приділити більше чи менше часу, потребує певної дисципліни.

До прикладу, під час тестування вимог до нової інтеграції Coupler.io зі стороннім API, я вирішила приділити цьому питанню більше уваги. Моє дослідження виявило незадокументовані можливості API (адже, як часто буває, оновлення документації програє більш «гарячим» таскам 😅). Використання інших API методів дозволило включити більше різноманітних даних до фінального звіту та отримувати їх за допомогою меншої кількості запитів. Це зробило інтеграцію кориснішою для користувачів і також більш стабільною, оскільки ми рідше потрапляли під обмеження частоти запитів від сторонньої системи.

Загалом, до власної карʼєри і взагалі особистісного розвитку можна ставитися як до продукту. Щоправда, єдиним його користувачем та вигодонабувачем є ви самі. І, погодьтеся, це вартує внутрішніх зусиль — надати собі-користувачу якомога кращий досвід :-) Тому один із ключових уроків початку зміни напрямку: зняти внутрішній блок штибу «а навіщо мені це» чи «та мені і так добре» і дозволити собі працювати над кращою версією себе.

Якщо ми говоримо про зміну напрямку, що може стати поштовхом для початку? Для когось це постійне прагнення розвитку і зростання. Для когось — фінансові чи особисті амбіції. Для мене, багато в чому, нудьга, точніше — прагнення її позбутися і робити щось цікаве. Мотивація може бути різною, але хай там як, шукайте способи спрямувати її в потрібне вам річище. Наприклад, беріть задачі, які відповідають вашим зацікавленням, у рамках поточного проєкту.

Звісно, чим більше в тебе опцій, тим складніше робити вибір. Першою моєю думкою про подальший розвиток був напрям автотестування. Крім того, мене приваблював security та performance testing. На жаль, на Coupler.io таких задач поки немає, бо по суті продукт ще на початкових етапах свого розвитку. Але звільнятись, щоб піти вчитися і потім знову шукати роботу без досвіду, я не була готова, особливо враховуючи ситуацію в країні.

Але не тестуванням єдиним! Зокрема, мене приваблював і менеджмент. На попередніх місцях роботи я не часто чула про продакт-менеджмент, частіше йшлося про управління проєктами. Останній напрям мене не дуже цікавить, оскільки це більше про комунікацію та налагодження процесів. Мене ж інтригував саме процес створення продукту. Знаєте, іноді, коли тестувальникам дають вимоги до фічі, виникає думка «А навіщо це взагалі зробили таким чином, а не іншим?» Тому мені хотілось долучатися до процесу формування вимог до продукту — а саме цим, серед іншого, і займаються продакти.

Одного разу після чергового дослідження, яке я ініціювала, до мене підійшов один з продукт-менеджерів і напряму запитав, чи не хочу я спробувати себе у цій ролі. Спочатку мене це спантеличило. Але трохи згодом я зрозуміла, що це логічна сходинка в моїй кар’єрі. Так, я зможу формувати вимоги до продукту вже на початку, а не просто працювати з ними наприкінці. А це означає, що я впливатиму на продукт ще більше (хіба це не круто, правда?)

Початок переходу

Тож рішення було прийняте — і закрутилося. Тут варто подякувати моїм більш досвідченим продакт-колегам: разом ми склали план мого навчання і переходу, як і обговорили строки. Ні, ніякого ритуалу посвяти в продакти чи іншої процедури свічу немає. У цьому випадку зорі склалися на мою користь: у команді, з якою я працюю, є чимало спеціалістів з навичками різних професій, які виконують різні типи задач. Чим більше знань та досвіду набуваєш, тим більш важливі та складні задачі тобі довіряють.

І тут зробимо ліричний (насправді, ні) відступ щодо навичок. Якщо вже ви надумали змінювати напрямок професії, знайдіть час, щоб оцінити свої поточні скіли та прикинути, які з них можуть допомогти в новій сфері, а які ще потребують розвитку.

Наприклад, які QA-навички стануть в пригоді для продакт-менеджменту?

• Увага до деталей. Не треба додатково пояснювати, що робота QA вимагає ретельності і здатності бачити дрібні деталі. Це також допоможе розуміти потреби користувачів і вимоги до продукту, як і знаходити неочевидні звʼязки.
• Аналітичні здібності. Коли у тебе вже «набите око» на аналіз даних і виявлення помилок, буде простіше вирішувати проблеми у продукті та шукати, як підвищити його якість.
• Знання процесів розробки продукту. Зайвим буде говорити, що досвід у тестуванні дає вам розуміння, як побудована розробка ПЗ, і що це допоможе ефективного управляти і розробкою продукту.
• Комунікація з інженерами. Між QA та девелоперами не завжди є порозуміння, проте досвід спілкування з розробниками точно допоможе в новій ролі.

А якщо ви йдете тим самим шляхом, що і я (або ж просто рухаєтеся в бік продакт-менеджменту), раджу звернути увагу і на таке:

• Стратегічне планування. У тестуванні часто йдеться про «тут і зараз». Водночас, розробка довгострокової візії продукту та стратегії його розвитку потребує вміння переключатися між часовими рамками.
• Управління стейкхолдерами. QA-інженер переважно спілкується з розробниками. Продакти ж взаємодіють з різними зацікавленими сторонами. А це і клієнти, і колеги з маркетингу, продажів, а також керівництво бізнесу.
• Прийняття рішень на основі даних. Робота з даними — не щось нове, але в продакт-менеджменті цю навичку варто виводити на новий рівень. Зокрема, щоб використовувати отриману інформацію для обґрунтованих рішень щодо напрямків розвитку продукту.
• Маркетингові знання. Хорошому продакту не обійтися без основ маркетингу, щоб краще позиціонувати продукт на ринку та для продуктивної співпраці з маркетинг-командою.
• Комунікація — level up. Продакту так чи інакше доводиться прокачувати навички переговорів, лідерства та вміння мотивувати команду.

Скажу чесно — я ще не пройшла цей шлях до кінця. Утім, як казав якийсь розумний китайський дядько, велика дорога починається з першого кроку. Так і в моєму випадку. Спочатку мене залучили до сесій з планування. Там стало зрозуміліше, куди і навіщо рухається команда. Моїм першим «офіційним» завданням як продакт-менеджерки став сайт продукту. До нього я була дотична і раніше, коли мене просили протестувати ті чи інші зміни. Проте з цього моменту увесь менеджмент був на мені: від збору інформації, написання вимог, презентація їх розробникам, дизайнерам та іншим стейкголдерам, розподілу задач та спілкування з контент-командою до контролю проміжних результатів та валідації кінцевих.

Крім цього, мене залучили й до роботи безпосередньо над продуктом. Оскільки Coupler.io розвивається в неабиякій мірі за рахунок збільшення кількості інтеграцій, кожна окрема інтеграція є важливим епіком, за яких відповідає окремий продукт-менеджер. Моїм першим великим завданням була перевірка однієї з них. Я мала провести дослідження, порівняти витрати на розробку з потенційним вихлопом та прийняти рішення про те, чи доцільно починати роботу над цією інтеграцією. Така собі перевірка на міцність, оскільки прийняття рішення і є найскладнішою частиною роботи продакт-менеджера. Після дослідження я зрозуміла, що на даному етапі розробки краще не брати цей епік в роботу. На презентації мої колеги погодилися зі мною. Сказати, що я була рада — нічого не сказати!

Наступні завдання були досить схожими. Разом визначали інтеграцію, я проводила дослідження і, якщо інтеграція йшла в роботу, повністю відповідала за процес роботи над нею: від ідеї — до втілення.

Сумніви та невпевненість

А тепер поговорімо про найголовніше — страхи та труднощі, які виникали, та як я з ними боролася.

Окрім зрозумілого страху змін звичного плину життя моєю головною перепоною був страх прийняття рішень. Ні, я не боюсь брати на себе відповідальність, але для виваженого рішення мені потрібні дані. Багато даних. Мій QA-ний мозок жадає підтверджень та доказів, але часто їх просто неможливо отримати.

Напевно, хорошим тоном було б порадити вам десяток книг, курсів чи відео, які «зроблять з вас продакта». Але буду щирою: ще не все дочитала і додивилася. Натомість, зосередилася на практиці і навчання «по ходу справи». Це можу порадити і вам — шукайте необхідні навчальні матеріали саме під ваш контекст та специфіку. Адже ніяка теорія не замінить реальних кейсів та завдань, які безпосередньо відбуваються у конкретному колективі з конкретним продуктом. Зауважу: це не означає, що додаткові знання не мають значення. Утім, мені було простіше зосередитися на здобутті знань через досвід.

Ось що може допомогти вам у цьому шляху:

• Спілкуйтеся з колегами та ставте питання. Так, іноді треба переступити через себе та подолати ось цей хробачок «Не хочу виглядати дурною». Але правда в тому, що немає дурних питань — є дурні відповіді. Робіть нотатки та структуруйте отриману інформацію — так, скоріш за все, у вас виникнуть додаткові питання.
• Працюйте в парі. Самостійно занурюватися в незвичне — той ще екстрим. Але коли поруч є більш досвідчений напарник, вчитися набагато простіше. Багато хто вважає, що працювати в парі — це практика виключно для інженерів (я про парне програмування). Насправді ж пара майже завжди працює ефективніше та продуктивніше ніж дві людини окремо. А для новачка — це ще й неймовірна можливість повчитись у досвідченого колеги. У моєму випадку, ми спочатку працювали в парі над кожною фічею. Так я змогла трохи розслабитись, організувати думки та направити їх в потрібне річище.
• Приймайте рішення швидко. В продукт-менеджменті стартапу часто важливіше зробити швидко, аніж ідеально. Ринок технологічних продуктів дуже швидкий, оком не встигнете кліпнути, як конкуренти запустять фічу швидше за вас. Час відіграє критичну роль, тож відкладіть перфекціонізм на потім. Краще запустити неідеальну фічу і захопити частину ринку, ніж зробити все ідеально і побачити, як користувачі машуть вам ручкою, бо їм це вже не потрібно.

Окрім згаданих труднощів, мені дуже не вистачає порад від досвідчених продакт-менеджерів з практичними вказівками та конкретикою. Що ж поробиш, я фанатка інструкцій. Річ у тім, що кожна окрема задача в продукт-менеджменті унікальна. Універсального мануала просто не існує. Навіть дослідження кожного разу доводиться робити інакше. І це вимагає креативу та зусиль. Утім, ніхто не заборонить мені зібрати дані та проконсультуватися з експертами, щоб порадитись або просто почути їхню думку 😉.

Зусилля винагороджуються

Звичайно, зміни це важко, особливо коли світ навколо тебе і так не пропонує стабільності та затишку. Менше з тим, я дуже рада, що розпочала цю подорож. Тож давайте підсумую, що я отримала після усіх зусиль, докладених до мого світчингу.

По-перше, на відміну від тестування, в продакт-менеджменті майже немає рутини. Одне й те саме завдання, коли стосується різних аспектів, можна виконувати кардинально різними підходами. Крім того, що така робота не набридає, вона дозволяє багато експериментувати, а саме це мені й подобається робити.

По-друге, я тепер маю набагато більший вплив на розвиток продукту і мене це дуже мотивує. Замість того, щоб опрацьовувати дані кимось вимоги до функціонала, я сама формую вимоги та можу попередити ті проблеми, з якими не раз стикалась як QA. І наостанок можу сказати, що тепер знаю, куди буду рухатись та зростати. Професія продакт-менеджера має багато перспектив та відкриває переді мною нові двері.

Я бачу, що наразі багато українців змінюють професію, вчаться новому та пристосовуються до нових реалій. І навіть якщо це не ваше особисте рішення, а вимушений крок, ось вам кілька порад від мене:

• не бійтеся нового та використовуйте ваші навички та природні якості на повну;
• не соромтеся просити про допомогу колег, друзів, або просто на форумах, чи в чатах;
• шукайте середовище, де вас будуть цінувати та підтримувати ваше зростання.

Сподіваюсь, що мій допис був корисним і допоміг вам з ухваленням такого нелегкого рішення, як зміна професії — чи навіть напрямку того, чим ви займаєтеся.