Як я перестав бути айтівцем і став військовим

Трошки про себе. Мені 51 рік і майже все життя я займаюсь айті. Ще зі школи, коли пішов у клуб «юних програмістів» і по квітень 2023. Останні років 10-12 я жив як digital nomad, мандрував світом та працював видалено на різних проєктах.

24.02.2022 застигло мене в Еквадорі. Повернутись в Україну я вирішив одразу, але через проблеми з квитками вдалось повернутись тільки на початку квітня 2022. Поки я був за десять тисяч кілометрів від Києва я вступив в «цифрову армію» України і ми тоді багато чого цікавого робили, щоб якось ускладнити життя ворогу. Але залишатись далеко від своєї країни було дуже важко і це постійно тисло на мене.

Тож 3 квітня я повернувся в Київ, по дорозі ще забрав рації, на яки ми зібрали кошти еквадорським осередком українців і передав їх знайомим бійцям.

В перший тиждень, може два, після того як розібрався з деякими питаннями по документах (типу оформлення статусу ВПО, реєстрації і таке інше) я прийшов до ТЦК щоб стати на облік. Всі процедури взяли десь місяць, бо черги тоді в ТЦК були скажені все ще, а часу, коли можна було вирішувати питання, було два дня на тиждень. Але в кінці кінців я отримав приписне і мені сказали що за тиждень — два звʼяжуться зі мною.

Після повернення в Україну я з перших днів шукав де можу бути корисним. Тож спочатку ми з коханою пішли плести маскувальний сітки, а коли досить прокачались в цьому, почали навчати інших, в нових локаціях де люди хотіли долучитись до цієї теми. Окрім цього, розуміючи що я не маю майже ніякого військового досвіду (я не проходив срочку), я шукав курси які б дали мені якусь, хоча б базову, підготовку в цьому питанні.

Спершу я пройшов курс надання першої медичної допомоги у чудової інструкторки Ірини Костенко. Нажаль ТакМед вона надавала тільки військовим, тож це я пройшов пізніш.

Потім я взяв 3 курса по АК в CSA (Civil Safety Academy). Вони були недешеві, але дуже толкові та корисні. Після цього я знайшов, за рекомендаціями друзів, курси від ASD (Alfa Self Defence) де пройшов вже підготовку по тактиці малих груп, поводженню зі зброєю, бою в місті, такмеду, мінній безпеці. Це також було не безкоштовно, але за цілком адекватні гроші. На момент, коли мені подзвонили з ТЦК і запросили на бесіду я проходив курси по дронам, точніше вже закінчив і, оскільки мені запропонували довчитися на інструктора, то я як раз проходив це навчання.

В ТЦК мене просто спитали чи готовий я воювати, на що я відповів що так, але хотів би закінчити своє навчання щоб бути більш ефективним і мені сказали що добре, вони зі мною звʼяжуться або надішлють повістку. Тож я закінчив навчання на інструктора і почав працювати вже як інструктор з БПЛА.

За якийсь час я долучився до спільноти Victory Drones і обʼїздив багато військови полігонів навчаючи військових аеророзвідці. Це була чудова ініціатива і я вважаю що дуже корисна для розвитку нашої армії, але мене постійно мулило, що я навчаю бійців не маючі власного бойового досвіду. Треба зазначити, що майже відпочатку роботи інструктором я отримував багато пропозицій від різних підрозділів мобілізуватись до них. Тож я кілька разів їздив до різних моїх курсантів, знайомився з командирами і навіть подавав документи на перевірку.

Десь взимку 2022-2023 я знайшов підрозділ який мені дуже сподобався рівнем підготовки та організації, я почав часто їздити до хлопців і брати участь в їх підготовці, а вже десь на початку березня 2023, подавши документи в підрозділ, я ще почекав і отримав відношення з яким мав мобілізуватись до них. Паперова армія трошки уповільнила процес, тож у квітні 2023 я вже прийшов в ТЦК як доброволець з відношенням, знов пройшов ВЛК і за пʼять днів вирушив на проходження БЗВП в одну з навчальних частин, разом ще з трьома побратимами та однією посестрою, які теж мобілізувались в наш батальйон.

Якщо вам цікаво продовження, то пишіть, знайду час та розповім. Не обіцяю швидко, бо зараз на фронті і не завжди можу знайти вільний час.