Всі ми потрапляли в дивні ситуації, які ставали офісними легендами, або навпаки про них ніхто не знає, але вони запамʼяталися на все життя. Поділіться, будь ласка, смішними історіями, які траплялися з вами на роботі.
Не на роботі. Ще у школі.
Навчання на виробничому комбінаті.
Ми таммна токарних станках шахматні фігурки точили.
Дівчат було теж купа.
Прєподу років 23, нам по 17.
От на «заліку» у когось спитали : «Розкажи про головку різця»
Студент, щось зам’явся, ну він був балабол і не вчився.
Прєпода то дістало: «Та що, не можеш розказати!!? Про головку різця? От дивись — різець має головку. У мене теж є головка».
Я не знаю, нахера він то сказав, але залік на тому і скінчився 🤣
Одна дівчина співала пісню про «лучшій день в epam-і», трохи щось там наплутала і ненароком видала секрет про якогось Митю і його статеві органи.
Та хз... на одному з проектів хтось притарабанив ділдо з присоскою. Періодично той хто завалив білд ставив його собі на стіл.
Спілкуюся в Slack з QA Manager-ом. Пишу: «OK, sure, I will update that shit later». Мало не натиснула «Надіслати», але вчасно схаменулася.
Мова йшла про Google Excel sheet, де кожен з QA тіму звітував про статус чи то смоук тестування фіч, чи регрешн, точно не пам’ятаю, давно то було.
В офісі була проблема — программери настільки занурувалися в роботу, що забували змивати за собою в туалеті. Директору навіть прийшлося провести загальні збори на цю тему.
В Україні не ганьба і позор, еліта нації блін, а ось в міжнаціональних компаніях це норма, так як деякі народності менш чистоплотні ніж інші, і для них такі речі це норма.
Можна вивести людину із села, а ось село із людини — ні.
На доковідному проекті був класний Product Owner якого всі любили (привіт Андрій), він вирішив звільнитися і інтерв’ював собі заміну (у офісі, в кубрику з вікнами у кімнаті де вся команда), щоб проект перейшов в хороші руки. Команда вирішила пожартувати: винайняли стриптизершу, склали їй файне Senior PO резюме, і навіть розповіли як відповідати на перші запитання. На інтерв’ю:
— Резюме файне у вас, а можете більше розповісти про ось це і ось це?
— Думаю мені ліпше це Показати
— ??
Ну і почалося ))
Встав з-за весла, пішов у вбиральню по-маленькому, але шось додумував робочі моменти і на автоматі почав пісяти в смітник у вбиральні.
Роздуплився, коли почув шелест сміттєвого пакету від сечевого струменю.
Перетиснув канал і дійшов до місця призначення.
Добре, що я там був сам.
Нікнейм хороший, а Пєніє з тобою був?
Ні, він лише інколи мене дратував тут. Вирішив взяти його нікнейм.
А тепер я роздратував одного, він назвав себе Танцеванієм.
Жиза, тільки на кухні таке сталось
Мав практично повного однофамільця на роботі з іншої тіми, з зовсім іншого стеку, і з періодичністю раз у місяць потрапляв на історії типу його всі чекають на важливому мітингу чи співбесіді з кандидатом, а запрошення на мітинг і дзвінки з бугуртами про неявку звалювались мені.
У якийсь момент стало своєрідним спортом, за скільки секунд вдасться без матів переконати HR-ів подивитись на юзернейм у системі замість прізвища з іменем, а не наполягати на своїй правоті.
В нас в сусідній тімці ПМа звати Karine, то мені періодично приходять якісь дивні імейли та повідомлення в чаті, адресовані їй)
Наскільки дивні?
Та ні, нічого поганого, просто на мій девелоперський погляд дивні — у ПМів же зовсім інша зона відповідальності
Доречі у мене в світлі був десь Олександр Суворов, тому мило [email protected] було зайняте і мені єдиному зробили по повному імені [email protected] — але все одно пару разів поплутали :)
Те, що найбільше запамʼяталося, одного разу працюючи на американців через віртуалку мав відкритим два вікна тімса з ріними чатіками на різних моніторах, один — з колегою яка попросила кол, а інший — по одному зі стрімів проекта з девами, менеджерами й іншими великими шишками.. Так от, я трохи переплутав моніки, і набрав весь чат з ~20 людьми в їх 5й ранку.
Потім довго сміялись з мене і підколювали, але по дружньому, а я вибачався (навіть зробив картинку в стилі барта сімпсона, що пише на дошці «не будити людей в 5 ранку» :D). А ще на днях був мій день народження, тому того дня на дейліках вітали мене зі словами щось типу «незважаючи на те, що він розбудив всю тімку, вітаємо...»
Було дуже соромно і незручно, але одночасно кумедно)
Це український форум чи російський? Якого фіга тут більшість коментарів російською мовою
Вони вже почали вчити. Потрібно бути більш толерантним та терплячим. Не кожний російськомовний може вивчити українську мову за
ех, теж не вистачає Къырым тили на форумі
Если тебя это так раздражает, то,настой пустирника там попей или еще что. Ну или аккаунт удали, невелика потеря.
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Только устроились сисадминами (я и ещё один человек, оба зеленые были на то время) в небольшую конторку.
Там был главный сисадмин, который решил нас позвать и показать как работает фаерволл или не помню уже что (суть в том чтобы «стрёмные» сайты не открывались).
Вбивает в гугл «порно», открывает первую ссылку (порнхаб естественно). Ожидание было что страница не откроется, однако она открылась и мы втроём молча секунд 10 смотрим на главную страницу этого сайта.
На этом он решил не останавливаться, открывает другую ссылку и там на сайте как заходишь сразу были «тренды», а у них включен предпросмотр. И вот мы втроём уже молча смотрим как на главной странице чернокожие мужчины удовлетворяют друг друга.
Сказал что что-то не так работает, потом покажет)
Сижу себе работаю и у меня внезапно в браузере открывается новая вкладка и переходит на порносайт. Думаю, капец, вирусню скачала или что. Запускаю антивирус, но он ничего не находит, решаю отдать ноут в IT и тут оказывается, что это коллега тайком подключил свою мааахонькую беспроводную клаву к моему ноуту(адаптер засунул за экраном, при работе его вообще не видно) и стоя сзади меня и видя мой экран, руками вводил ту урлу)))
Мы в универе на первом курсе, в конце 80х на СМ4 под RSX-11 в Тетрис рубились, еще Пажитновский прямой порт :)
И вот приятель студент сидит за терминалом, идет на рекорд лабы, все стоят рядом в напряженном ожидании... Я отхожу за стеночку к другому терминалу, открываю ячейку по адресу клавиатуры терминала игрока, запрещаю прерывания от клавы и слышу из-за стенки дикий рев :). Фигурки падают, а клава не реагирует :). Этот мой трюк раскусили быстро, на следующий раз я послал в терминал символ Format Feed. Экран игрока очистился и фигурки продолжили падать на невидимые завалы :)
Пришли на обед аут с коллегами. Так как нас было очень много, официант перепутала заказы и мне достался чей-то сендвич с лососем. Куснув его, я поняла, что что-то пошло не так (я не ем рыбу) и аккуратно вилкой выковыряв всю лососину, съела остальное.
Проходит 1 день и весь проект обсуждает, что я якобы укусив тот сендвич плевалась дальше, чем видела xD
Прохожу собеседвание, всё вроде бы хорошо, остался финальный этап — проверка кодинг скиллов. Ждём Senior разработчика. Заходит Senior разрабочтик — чувак, с которым мы лет за 10 до того в другой компании напару пилили на C++ парсер XML и обвеску к оному. Смотрит на меня и говорит — ну, ок, я его знаю, и если за 10 лет ситуация не ухудшилась существенно, то проверка кодинг скиллов пройдена успешно.
Отработал там 4 года, отличное место (было).
Працював в аутсорсі, клієнтів було багато, тому коли проект закінчувався, то покидати компанію було не обов’язково, так як можна знайти безліч інишх проектів всередині. Через це досить часто співбесіда на проект проходила в 2 етапи: внутрішня та з клієнтом.
І так одного разу мій проект закінчився, я шукав собі новий і мене покликали на 1й етап. В мітинг-рум прийшов завчасно (діло було ще до ковіда, еххх...). Через декілька хвилин з’явились і самі інтерв’юери. Ми з ними раніше пересікались коли разом співбесідували людей кожен на свої проекти. Невеликий смол-ток «привіт, як справи» та й сидимо собі, мовчимо. Ну думаю може хлопці якісь важливі речі вирішують в ноутбуках/телефонах. І тут один із них не витримує і каже:
— Бл*, ну де цей під*рас?
— Хто? Який під*рас?
— Ну той якого ми маємо співбесідувати!
— Це я.
Як виявилось вони подумали я також інтерв’юер (як і минулого разу), і ми разом маємо когось співбесідувати.
Поки шо найкраща сторі в цьому топіку ))))))
А далі вже нічого цікавого — звичайні питання та відповіді. На той проект мене не взяли, при чому я це відчув майже з самого початку (не через кумедний діалог :) ), та я навіть не засмутився, бо це також не зовсім матчилось з моїми планами.
Была одна маленькая компания связанная с логистикой. Росла и богатела. И вот однажды доросла до новогоднего корпоратива для всех н-тысяч сотрудников. Но не все ходили на тимбилдинги, не сплотилися корпоративными ценностями, и дошел спор до тяжёлых аргументов. Одному руку сломали, а другому голову насмерть. Но все равно все закончилось хепиендом — больше корпоративов не делали и никто больше не умер. Вот и сказочке конец.
Чи потрапляли ви в смішні історії на роботі?
обхохотався з Вашої історії)
ну хоч на танц пол ніхто не нагадив
В начале 90х на Киевском Радиозаводе было еще большое КБ — несколько сотен человек, и у Главного (неплохой мужик) была пара выражений паразитов — «так сказать» и «это самое».
И вот, отраслевое совещание в Министерстве, куча народу, смежники-конкуренты, большой стол, встает руководитель КБ, мы тогда вместе интересный проект сделали, есть о чем рассказать, прокашливается и начинает:
— У нас на заводе есть группа товарищей, с которыми мы делаем это самое, так сказать...
Совещание решили продолжить в другое время.
Мы в 90х разработали и выпускали кассовые аппараты. Для печати чеков там применялась струйная термоголовка, выпускалась заводом Октава, была содрана с какой-то головки HP. И тот же завод разработал контроллер принтера на 580ВМ80А. Там было 4 шаговых двигателя — один таскал головку в поперечном направлении, по одному движку на чековую и контрольную ленту, плюс двигатель подмотчика. Все это требовало
В итоге мы поставили драйверы шаговиков на основной проц (тогда это был 80188ЕС), изменили схемы подключения обмоток, заюзали ШИМ, ушли +12/-5 напряжения
Выпустили первые партии, поставили в ЦУМ на эксплуатацию. Там была масса проблем, но одна из них примечательная — горели струйные головки Октавы. Они на термопринципе — ток на сопло подал, пленочный резистор нагрелся, чернила испарил — сопло микрокаплю выплюнуло. Головки Октавы горят, а оригинальные НР — нет. Но они дороже в разы, для торговли это важно. Смотрим осциллографом — все импульсы супер, допуски с большим запасом, но сопла Октавы горят с завидной периодичностью.
ЦУМ озверел и вызвал производителя головок «на ковер». Пришел солидный мужчина. В костюме. Заходит он в такой большой кабинет — а там куча лиц женского пола сидит — продавщицы, бухгалтеры, товароведы, отмечают чью-то днюшку. И мы, кассовики, тортик кушаем с ними, тоже празднуем. Ну, мужик приосанился, в такой цветник же попал :), и гордо так говорит — «Я инженер с Октавы, главный по головкам». Пауза. Потом бабоньки не выдержали, в наступившей тишине кто-то звонко произнес — «Мы твоей жене не завидуем, жаль её. Если у тебя такая же головка...». Это был, наверное самый дикий ржач, который я видел в жизни :). Мужик дверь закрыл очень быстро :)
А потом мы собрали статистику за пару недель, и выяснилось что головки Октавы горят не во всех отделах. А только там где мало печатают. И мы вышли на мою процедуру прочистки засохших чернил. Она вызывалась перед печатью чека, если после предыдущей печати прошел определенный таймаут. Чеки печатаем редко — чистка производится на каждый чек, часто. И нашлась у меня опечатка, там энергия на сопле превышала предел на порядок. Ну, зато чистило хорошо. Любопытно что НР переживали такое без проблем. Мужик, «спец по головкам», прости меня, если ты это прочитал :)
А ЦУМу нам пришлось купить ящик НР, а то нас сожрали бы. И на головки не посмотрели бы :)
Не я особисто потрапив, але ця історія стала легендою на колишній роботі
Один кадр вирішив чому б на обід не зажарити собі у мікрохвильовці курку. Спустився у супермаркет, купив, запхнув у мікрохвильовку і пішов далі працювати
Курка виявилась тухлою. Смерділо на увесь поверх що капець, а на кухню без протигазу зайти було не реально. Обід коротше у всього офісу був зіпсований бо який може бути апетит після таких ароматів
На цьому можна було б поставити крапку... Але той кадр не знайшов кращого рішення аніж викинути курку у вікно. А під вікном був дах. Так полежала собі трохи та курка поки сонечко не почало пекти і розкрила себе новими ароматами, яки доносились у місце де колись народ насолоджувався кавою із ніштячками.
Курку то із даху зняли, але на кухню ще довго ніхто не заходив
Мені здається, що ми працювали із тобою в одній компанії в той час :) або це дуже великий збіг обставин :D
була схожа ситуація, тільки з меншими наслідками, але все ж.. Купив сирний попкорн для приготування в мікрохвильовці. В результаті воняв весь поверх
В доковідні часи в обід хтось поставив варити картоплю в єдиній мікрохвильовці на 20 хвилин. Ще й стеріг її щоб не вимкнули.
чєл застряг в туалеті через зламаний замок, коли решта офісу пішла на кухню когось хеппібьоздити і ніхто його не чув
Це раптом було не в «офісі» біля Александрівської лікарні?
ніт, в «Форумі» на луці
Просто була подібна історія, чувак застряг в туалеті в кінці дня, керівництво заборонило виламувати двері. Ну замок на дверях цінніше ніж співробітник, віддавший декілька років галері. Поки шукали слюсаря, поки приїхав, чел просидів години три-чотири
керівництво заборонило виламувати двері.
Було б епічно, якщо б ще сказали, що ЗП за пів дня не заплатять, бо він не працював цей час
ну це взагалі жєсть
Схожа ситуація була, але у нас в туалеті застряг як раз іменинник)
ви йому співали хеппі бьоздєй під двермима?
Ми як раз тоді збирались, щоб його привітати його на кухні, не одразу зрозуміли що відбувається та де він(
— Ти звільнений.
— Ха-ха.
— Ха-ха.
— Ха-ха.
— Ха?
— Так.
— Бл*ть.
Колись я міг справді багато пити на коорпоративах... Але так, як всі були бухі і могли фізично пити менше, то вже ніхто не пам’ятає тих ситуацій.
Voicechat: Product в Deftechсереда о 19:30
K Vadym
Ruslan Teliuk
Donald Trump
Natalia Mishchenko
guest
Pavlo Saikevych
Олексій Танцеваніє
Olena Sharovar
Олексій Танцеваніє
Eugene Koval
Serhii Tyshchenko
Karina Kosenko
Valentin Nechayev
Олег
Andrii Veklychev
Andrew L
Denys Yatsuliak
Alla
Mykhailo Gordienko
Svitlana
Makarenko Oleksandr
Степан Ткаченко
Антон Касьянов
Sergey Tomashevich
Makarenko Oleksandr
Вячеслав
Alla
Seva Makhinia
serhii
Max Max
serhii
Ярослав Пастушенко
Oleksii Zazulin
Alex Zodov
Вячеслав
Slavik Savko
Denys Kurmaiev
Dmytro Verbovyi
Alex Zodov
Денис Несенко
Olena Pechenizhska
Afterlife
Денис Кочев
Dmytro
59 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів