Ви завчасно попередили компанію про звільнення. Чи продовжуєте повноцінно працювати?

Вітаємо, спільното!

Пропонуємо обговорити таку імовірну ситуацію, яка може статися з кожним. Наприклад, айтівець вирішив звільнитися і завчасно (згідно з правилами компанії) попередив про це керівництво. Він має відпрацювати певний період до свого остаточного виходу з проєкту.

Наскільки повноцінною, на вашу думку, має бути його залученість у цей час? Брати навантаження на 100%, щоб піти з відчуттям виконаного обовʼязку? Чи, можливо, вже паралельно планувати онбординг в іншій компанії? Якщо мали подібний досвід, то також діліться в коментарях.

Наскільки активно ви б працювали упродовж періоду звільнення?

36%
21%
5%
13%
25%
448 голосів  ·  показати результати
👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

А взагалі в Америці буває зворотня ситуація, коли співробітника повідомляють про звільнення за 10 хвилин до припинення роботи у компанії.

Якщо людина хоче отримувати повноцінну зарплату, то й повноцінно працюватиме

зарплату

Это слово несет очень серьезные юридические последствия. Его даже на кухне галеры за шутливым разговором не стоит использовать.

Зазвичай я попереджаю про те, що йду та домовляюсь, що я зроблю оте та оце. Проте були різні випадки від смішних:
— вибач, але ми не можемо платити тобі більше
— та я ж звільняюсь, а не надбавки прошу
До негативних, коли менеджери починали виставляти мене перед командою кидалою, або намагались підсунути якісь ліві таски.

Отже, все залежить від команди, але повторююсь, зазвичай я попереджаю та домовляюсь про обсяг робіт, який мені необхідно закрити.

Зрозуміло що це залежить від обставин!
По-перше: ставлення компанії до звільнення. Якщо принципово вимагають відпрацювати усі 4 тижні (чи скільки там за контрактом), якщо намагаються якось «помститися» (менше заплатити, виставляти «зрадником») — то відповідно і я буду «працювати» на усі 100% аби мене потім ще не раз згадували.
По-друге: стан проєкту. Якщо чомусь я покидаю цікавий проєкт на вирішальній фазі (тоді ХЗ чому покидаю) — то я буду намагатися передати знання, ще й може потім буду готовий допомагати вже на новому місці. Якщо це гнілий легасі -то там хоч роби, хоч не роби — немає значення. Буду удавати роботу як завжди.
По-третє: терміновість на новому місці. Буває що проєкт як раз стартує і тут важливо аби синьйор приймав участь у плануванні, архітектурі від початку. Якщо тех-ліда беруть стартувати проєкт — то або мають дочекатися, або йому доведеться виходити на нову роботу ще не залишивши стару — і тоді зрозуміло що у пріоритеті.
Особисто я не квапився би виходити на нову роботу. Який сенс приходити втомленим?
Набагато краще домовитися заздалегідь аби мати час відпочити та підтягнути необхідні знання перед новим проєктом.

Обычный расклад: 2..4 недели отработать. Если заинтересован в переходе на новый проект, наиболее частый расклад — 2 недели можно договориться. Это 1 спринт.
За этот спринт надо передать проект, т.е., провести кучу митингов. Времени на полноценную работу останется не так много, поэтому сложные задачи с шансом не успеть их закончить брать точно не буду, скорее возьму какую-то ненапряжную рутину.
Поставил 50/50.

був випадок у кар’єрі, коли потрібно було закрити багато поточних завдань перед закінченням співпраці, передати знання та таке інше. працював прямо до останньої години. у результаті все встиг та з чистою совістю, спокійно передав проект. а через кілька місяців отримав премію від клієнта (не від галери) з повідомленням: «хоча ми вже не працюємо з тобою, але дуже вдячні за твій внесок у наш проект». премій було багато, але про цю найтепліші спогади :)

Буває і таке що після заяви на звільнення компанія блокує аккаунти, мейли і т.д. Оце реально тяжко два тижні ходити і нічого не робити :)

Працював би на всі 100. Бо це окрім поваги до команди ф компанії, ще й репутація. Робити свою роботу краще добре і відповідально.
Я впевнений що подібний мій підхід вже можливо не раз мені допоміг у кар’єрі через фідбек, я просто можу про це не знати.

Як там казали в останньому John Wick: «How You Do Anything Is How You Do Everything».
Якщо ти мудак при звільненні, то ти не тільки при звільненні мудак, ти в принципі мудак.

Я останню контору попереджав про звільнення за 3 місяці (так по контракту у мене було). Працював фултайм до останнього дня і потім ще на питання іноді відповідав. Ну а як інакше? Там же залишилися мої колеги, друзі.

Ну, мудаки можуть бути і з іншого боку і це може бути причиною звільнення, а не якісь умовні +500.

Звільнення це коли компанія вже задрала по самі вуха. Звичайно я скажу що буду працювати і зроблю робочий вигляд.

Ось такий він, український IT.
У коментарях усі працюватимуть на 100%, а в анонімному опитуванні лише кожен третій (36% на цей час). Лол.

DOU, где представители «дорогой редакции» считают возможным обсуждать чужую личку, и анонимность?

Вітаю! Підкажіть, будь ласка, що саме ви маєте на увазі? Де саме ви стикалися з подібною поведінкою команди DOU?

dou.ua/forums/topic/44701

> Рекордсмен за відгуками — Senior Java Developer, який відгукнувся на 439 вакансій однаковим текстом: «зацікавила вакансія, давайте спілкуватись».

В цьому топіку ми посилаємось на Djinni і обговорюємо ситуацію, яку опублікували вони в своєму телеграмі. Редакція DOU не має стосунку до Djinni.

достаточно просто сравнить количество ответов и количество комментариев
и вы увидите, что ответов в несколько раз больше, отсюда и разброс данных

множество которые прошли опрос != множеству которое пишет комментарии

З ідеальної, моральної точки зору, якщо ви можете працювати не на повну силу під час нотіс періоду, то виходить що й компанія може вам платити не «в повну силу»?

А реально, принаймні в мене, залежить від того, чому звільняєшся. Зазвичай навпаки відчуваєш якусь привʼязаність до проекту, тому намагаєшся все завершити, задокументувати, написати гайди, спростити компанії пошук тобі заміни. А якщо наприклад це скорочення — мотивація вже не та, важко в такому стані з себе щось продуктивне витягнути, як не намагаєшся.

Наприклад, айтівець вирішив звільнитися

Зазвичай це означає, що оффер вже на руках. Окрім, хіба якщо ціль не саббатікал собі влаштувати звісно

Дотримуюсь звички переходити на парт-тайм замість звільнення:

Процес працевлаштування починається від спілкування з представником компанії, а завершується короткотривалою підтримкою проєкту на парт-таймі

А ось з парт-тайму звільняюсь коли стає складно поєднувати

Ви завчасно попередили компанію про звільнення.

Фопы не могут уволиться.

Первый или последний день — работать надо как положено. Любое другое поведение недопустимо

Якось дивно, що я попередив компанію про звільнення і тут є пункт: пішов проходити співбесіди.
Зараз такий час, що скоріше б знайшов спочатку нову роботу, а потім уже повідомив про звільнення.

І думаю, було б релевантніше отримати статистику, як людина буде працювати, коли її повідомили, що скорочують. Це зовсім інше відчуття і може бути інша реакція

Так цей підхід й до війни був самим адекватним. Спочатку перевіряєш риночок чи ти комусь потрібен, потім все інше.

Кхе-кхе, слухайте «яка фігня, малята..»
Думайте «в довгу», будуйте свою репутацію, і те як ви запам’ятаєтесь роботодавцю.
Ви маєте пропрацювати той строк «як Боженька», щоб вас запам’ятали «Блін, той чувак був офігенний, все передав професійно, дуже шкода що пішов!».

З великою імовірністю ви будете перетинатися в майбутньому з цими людьми, а може і з компанією. Можливо будете просити фідбек чи референс. Можливо про вас будуть давати фідбек і ви про це навіть не дізнаєтесь.

100%, айті сфера не така велика, ніколи не знаєш що буде через рік-півтора

Саме так. Тобто допрацювати якісно це не тільки етичне питання, це банально вигідно з точки зору довгострокової побудови кар’єри в індустрії.

Взагалі то цей час мав би використовуватись щоб здати справи, та доробити, що почав.

Я вважаю, що робітник, який звільняється, має займатися передачею своїх справ та сакральних знань, а не брати навантаження на 100%. Щоб потім піти та ніхто не зміг продовжувати справу?

У цілому у мене був досвід, коли я навіть працюючі на новій роботі, робив зустрічі зі старою роботою, де передавав свої знання, які не вийшло передати за відведений термін. Наприклад, своїм наступникам.

якщо по простому... треба спілкуватися...
є працівник і роботавець...
проговорили, поторгувалися... і домовилися... або ні...

Я вважаю, що проекти над якими працюю це трохи більше аніж просто проданий час. Адже життя у нас насправді не багато і мій час безцінний. Тому шкода буде по хамськи стукати дверима і уходити в закат.
Авжеш я піду виключно коли буду впевнений що із проектом над яким працюю все буде гаразд після мого уходу і я передав усі свої знання іншим та мене є ким замінити без суттєвого напряга для команди

Підписатись на коментарі