Яка комунікація під час війни вас максимально роздратувала?

Привіт, спільното! Готуюсь до виступу за місяць на тему екологічної комунікації в воєнний час. І хочу почути ваш досвід того, з якими проблемами в комунікації з тімлідом або в комунікації компанії ви стикались з початку повномасштабної війни?
Яка комунікація вас максимально вкурвила?
Що навпаки — додало нових опор і лояльності до роботодавця?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Вкурвило, На Проекті:
— на початку грудня 2022р: «Все ок, фінанси є, клієнт задоволений скорочень не буде»
— через 2 тижні: «Сорі половина проекту скорочується». Питаємо, а чому так раптово? «ну були певні ознаки що так може бути але не хотіли вас засмучувати.

Сподобалося, на проекті, від менеджера:
— «Намагаюся все зробити що можна, але схоже в клієнта фінансування мало і є ймовірність що будуть скорочення»

часто дратує не комунакація — а її відсутність як такої впринципі.

Максимально здивувала кількість борцунів за свободу слова, плюралізм та мінімальну повагу до інших поглядів, які закривають рота, погрожують, ображають, блокують та посилають на ....

Але потім звик і зрозумів, що це звичайні імітатори (інколи банально злі та лицемірні персонажі), які випадково, кон’юнктурно або ситуативно опинилися під іншими гаслами, на які їм або плювати (м’яко кажучи), або які не усвідомлюють значення тих гасел, які вони самі ж пропагують, декларують.

Компанія закрила всі офіси в Україні. Співробітників перевели на ремоут, це не проблема, але трохи вкурвила комунікація типу «ми зробили переоцінку пріоритетів, ми прийняли складне рішення, блаблбалба». Та ну скажіть ви прямо «чуваки, у вас в країні війна, з вами ми працюємо далі, але офісів більш не буде, бо ми *бали такі ризики». Ну всі ж все розуміють, не звільнили — і велике спасибі :) Але це мабуть про типовий стиль бізнес-комунікацій

Відправила в 2022 резюме в гугл, покликали на співбесіду.
Одразу кажу: ні, співбесіду я не пройшла і в гугл мене не взяли.

У листах дуже писали про те, як їм важливо бути інклюзивними: якщо у вас є особливі потреби, ви скажіть, ми все зробимо; потрібен перекладач на жестову мову? ми надамо; потрібне специфічне обладнання? скажіть і буде; вам потрібно буде зробити перерву на годування дитини грудьми? без питань. Ми дуже дуже інклюзивні, дуже переживаємо щоб все було добре і вам було комфортно.

Співбесіду мені проводив росіянин.
Дуже комфортно, зашибісь.

www.youtube.com/watch?v=M-j7YcJCL-o
BTW Виглядає усе так, що чувачка через правила по Divercity & Equality які нав’язала фондова біржа примусили подивитись українку. Та чувачок крім мужиків які закінчили СпГУ чи Бауманку і мають 5-6 років досвіду десь в Росатом чи там Сбербанку нікого брати на роботу навіть і не збирається, а тим більше українців. Та звісно вилетіти з ногою під зад з Америки не охота тому і грає в пухнастого зайчика. Як каже Маск — в Сан Франциско є культура вічливо брехати. Вдень такі усі демократи і за мир в усьому світі — а ввечері в білому балахоні на зборах куклус-клану.
З іншого боку мав справу з емігрантами з федерації (поїхали одна в 2008 інший в 2012) — жодних проблем, спілкувались лише по роботі — по ділу і на результат.

Заради справедливості: мені не вистачило знань плюс я на співбесіді перенервувала через те, що раптово зіштовхнулась з росіянином, тому відповідала гірше, ніж могла б.
Але коли я спитала в кінці, що він би порадив мені почитати для покращення знань (це моє типове запитання в кінці технічних співбесід), він сказав, що «нуууу, для цього треба в університеті таке вчити» і все.

Питання наскільки той чувачок мав вплив на результат спідбесіди. Як мені відомо, в Гуглі все зроблено так, щоб інтервʼювер мав найменший вплив. Одне інтервʼю — це декілька годин роботи інтервьʼювера, де він пише декілька стандартизованих звітів, які в той чи іншій мірі змушують його бути обʼєктивним. До того ж це не найм у свою команду, він скоріш за все не буде працювати з нею.

Я не знаю, який він мав вплив, але на ще одне інтерв’ю мене більше не кличуть, хоча я періодично подаюсь на вакансії.
І так, це не найм у свою команду, до етапу підбору команди я навіть близько не дійшла.

Ні в якому разі не захищаю русака, але ж це Гугл, туди навіть на перший етап інтервью не всі попадають

У фаангів зараз взагалі в основному hiring freeze, вони зараз не дуже багато наймають. Та ще стадія зміни профілю та переключення на більш активну розробку AI. І зовсім трохи часу пройшло. Скоріш за все як покличуть, то це буде якнайменше ще через 1-2 роки. Можливо помиляюсь. Сподіваюсь що в вас все вийде.

Дякую.
Я зараз записалась на безкоштовний потік по AI\ML від гугла, може це якось допоможе в житті. Як мінімум, маю змогу безкоштовно пощупати всяке, це точно не зайве ніколи.

Якщо комусь актуально, там ніби ще реєстрація відкрита: rsvp.withgoogle.com/...​google-cloud/registration

Disclaimer: все, що я пишу — то є особиста точка зору і не репрезентує позицію гугла

фріз 1 рік максимум, наскільки я знаю. Зараз є просто обмежена кількість вакансій. Якщо тобі навіть не відповідають, то радив би 2 речі: подаватись через реферала, переглянути своє резюме за стандартами фаангів — тобто зробити акцент на досягненнях, а не на тому, що просто була на проекті з такими-то технологіями. В принципі, якщо цікаво, можеш написати в особисті, можу глянути на резюме й порефераліти якщо що. Але так, на інтервʼю, як і в команді немає засобу перестрахуватися від росіян. Якщо ти на це не готова, то краще й не сунутись.

Так, я це розумію і вже не впевнена, що воно мені треба взагалі.

Як мені здається (й наскільки мені відома практика FAANG), поруч з цим чувачком сидів «тіньовий інтерв’юер», який слухав інтерв’ю разом з ним й теж складав звіт, й звіт він складав як на ту людину, з якою робили інтерв’ю, так і на ту людину, яка робила інтерв’ю.

P.S. Один цікавий факт про першого CEO Еріка Шмідта uk.wikipedia.org/wiki/Ерік_Шмідт

Роль у незаконних угодах про ненабір персоналу

Під час роботи в Google, Ерік Шмідт брав участь у діяльності[47], яка згодом стала предметом розгляду справи щодо антимонопольного судового процесу між працівниками високотехнологічних служб, що призвела до відшкодування у розмірі 415 мільйонів доларів, сплачених компаніями Adobe, Apple, Google та Intel співробітникам. В одному інциденті, після отримання скарги від Стіва Джобса з Apple, Ерік Шмідт надіслав електронний лист до відділу кадрів Google, в якому говорилося; "Я вважаю, що у нас є політика заборони набору від Apple, і це прямий вхідний запит. Чи можете ви зупинити це та повідомити мене чому це відбувається? Мені потрібно буде швидко надіслати відповідь Apple, тому, будь-ласка, якнайшвидше дайте мені знати. Дякую, Ерік «.[48] Електронна пошта Шмідта призвела до того, що рекрутера Google «було звільнено протягом години» за те, що він не дотримувався незаконної схеми. За Еріка Шмідта існував «Do not call list » компаній, у які Google б не брала участь.[49] Згідно з поданням суду, інший обмін електронною поштою показує директора з персоналу Google, який запитує Шмідта про те, щоб він поділився з конкурентами своїми угодами про дзвінки. Шмідт відповів, що вважає за краще, щоб це було "усно, оскільки я не хочу створювати паперовий слід, через який нас можуть подати до суду пізніше?«[50]

Це якраз про той період коли компанія звалась — «корпорацією добра», як бачимо класичні акули бізнесу і звичайні корпорації наживання добра собі улюбленому. І чим більше кажуть про якісь стандарти не дискримінації — тим більше насправді існує стандартів дискримінації.
P.S. Взагалі товариству давно вартує створити власний пошуковик як це було зроблено з Linux свого часу. Доки альтернатива — це лише Bing.

Це інтерфейс інший до гуглового індексу. Щоправда шукає інколи як на мене краще, за рахунок більш простого алгоритму — але не завжди. Bing той став сам схожий на Google, хоча як на мене досить не погано.

Ви запросто могли сказати ейчару, що маєте моральну травму від росіян і спілкування з ними вас тригерить і тому пройти успішно інтерв’ю не було можливості.

До речі, а як саме ви дізналися, що він росіянин? Він сам сказав? Чи просто ім’я було типу «Єлісєй Петров»? Якщо чисто через ім’я, то цілком міг бути і не русак а будь-хто від поляка чи болгарина і до грузина чи казаха.

Ну якщо вже натрапиш на еталонного рузге який ще й намагається руснявою проводити інтерв’ю — відразу таке репортати і вимагати іншого інтерв’юєра. По можливості виносити такі ситуацію на публіку аби вони русню нікуди не пускали на інтерв’ю і бажано не наймали.

Хіз нейм воз Міша енд хі хед вері стррронг рашн акцент.
Я потім перевірила в лінкедіні, він до гугла працював у Яндексі.

Ну тоді так, але я просто декілька разів натрапляв на різних «Іван Кісєльов», а потім виявлялось, що то нейтів молдаван або болгарин, тому тепер обережніший.

В Яндекс кажуть попасти ще складніше ніж в Google. І там різні люди буювать, велика народу кількість з Болотної, була. Хоча завісно зараз усю ту контору по факту прибрали до рук і жорстко контролюють як і будь що в федерації. Там з усіма хто десь проти і взагалі має власну думку не важливо яку потужно розбираються від Німцова чи Навального до Гіркіна і Прігожина. Тобто з діаметрально протилежними поглядами. Напевно антифашисти були і серед німців колись, але вони були в меншості.

Ти і в армії можеш сказати — що тобі не подобається автомат Калашникова, бо він виготовлений в Іжевску чи кулемет того же конструктора, бо він виготовлений в Коврові. Або гармата там, чи танк і т.д. Тобі в кращому випадку скажуть + піти купити собі усе самому, а швидше за усе просто одразу вставлять штакет, щоб сильно розумним не був і жив за уставом. Ну а якщо замість пакемона — твій підрозділ отримає якийсь музейний експонат типу ДП чи СПГ-43, а може і кулемет Максима — тоді вже штакет тобі вставить усе відділення.
Тут думаю таке саме — на співбесіді був той, кого назначила компанія — це не присяжні на яких можна адвокатами просити відводу. Банально закриють розмову і більше ніколи не покличуть. Інша справа — може воно насправді і не треба ?

Ви тільки про ІТ компанії або взагалі?

Яка комунікація вас максимально вкурвила?

А то минулого року один клоун забув приказку «Не хвались ідучи на рать ..» і розкрив ворогу плани великого наступу ще до того, як він почався. Через це підірвали греблю і створили екологічну катастрофу, потім наступ фактично попав у засідку (бо його чекали), і на десерт «переможець», якого в усіх країнах вітали стоячі — виявився зовсім не переможцем, а жертвою яку тепер не дуже квапляться рятувати від сильнішого ворога.

Мене вкурвив навіть не оцей увесь медійний контрнаступ. А то коли його спитали чому ви не проінформували людей і не порадили евакуюватися, то воно відповіло що тоді б була паніка і я б втрачав (це теж важливо: я, не країна, не Україна, не бюджет) якусь там кількість мільйонів на день. Дорівняти життя і безпеку людей до грошей це на мій погляд вже такий цинізм і ганьба яка мала б миттєво поставити крапку на політичному майбутньому будь-кого у глобальному західному світі.

Дорівняти життя і безпеку людей до грошей це на мій погляд вже такий цинізм

десь тут писали, що насправді для великих чинів війна — це як стратегія і що на заході теж думають подібним «кошторисним» чином. Тож ВОЗ просто озвучив такий собі секрет Полішинеля, нє?

freshcode однозначно топ роздратування на поточний момент.

І справа не в пості на прекрасному айті, ця ситуація підсвічено на досить-таки поважному телеграм каналі, де тусить більш професійна публіка. Репутація компанії помножена на 0, якби вони не виправдовуватися тут і не накручували собі рейтинги)))

приємно здивувало, що колеги не виїхали, і продовжили, по-можливості, працювати... навіть в окупації...

що дуже роздратувало, навіть не можу пригадати 🤔
загалом, під час війни... чим менше від людей очікуєш... тим більше приємних несподіванок...

В бізнесі нема ніякої «екологічної» комунікації в бізнесі як і в політиці є інтереси і вони часто у різних суб’єктів діяльності діаметрально протилежні. Тільки дійсно можна ставитись до усього професійно тримати ділову етику та тон, а можна з емоціями. Є такий тип переговірників які під час проведення бізнес переговорів по угодам часто навмисно виводять на емоції, це так званий гангстерський стиль переговорів. Зазвичай до таких методів вдаються різного рода перекупи та посередники, які по факту не мають ніяких реальних ресурсів крім виходу на інших суб’єктів оборудки, таким чином діють виключно в моделі Win-Loose.
Продавати — дешево, купляти — дорого.

хочу уточнити щодо вашої думки про відсутність екологічної комунікації" — а з безпосереднім тімлідом? або з членами команди?

екологічна комунікація в моєму розумінні — це там, де співрозмовники почуваються безпечно. Саме така, після якої ситуація прояснюються і стає зрозуміло, що робити далі.

Я не кажу про якісь маніпулятивні перемовини, де люди хочуть доказати, що вони праві або продавити свою думку, а про такі, де люди справді хочуть вирішити проблему і прояснити відносини

Гаразд — з попередніх ситуацій. Клієнт запросив робити реліз о п’ятій ранку в неділю, бюджет на овертайми не надали . Девопса та тімліда поставили перед фактом — будете релізити, девопс поклав слухавку і спитав переводу в свого начальства. Другий кейс — клієнт сказав що йому потрібна людина в команду системних архітекторів, так в його конторі як виявилось називалась команда дев опсів. Взяли ліда з іншого проекту добровільно-примусово перевели, виявилось що треба не архітектор — а звичайний девопс на сапорт не більше мідла за кваліфікацією, але клієнт цю вакансію хоче закривати виключно експертним девопсом з 10+ років досвіду (якого нема в штаті і коштує він на ринку так — що та програма стає не рентабельною). Ваші дії ?
Буде тут «екологічна комунікація» ? Ну тільки якщо хтось поступиться своїми інтересами, тобто когось таки облошать або доведеться йти на компроміси. А на компроміси дехто йти принципово не хоче і на своєму стоїть так, що легко піде на конфлікт будь якого рівня. Якраз путлер — чудовий приклад ганстерского стилю перемовин — жодних компромісів і жодних поступок в своїх інтересах.

Клас, «екологічна комунікація». Дайте пригадаю, десь з цими ключовими словами блукала епічна коротка історія. Фрілансер взяв проект з передоплатою, потім забув чи забив, від замовника приходить шотамяктам. Епічна відповідь фрілансера: ваші повідомлення дуже токсичні, виводять мене з ритму, надалі буду відповідати лише на екологічні запити.

А якщо приїхати на лісапеді до нього додому і відх"ярити битою із переробленого океанічного пластику це ж достатньо екологічно?

ой, у мене була така історія ще до війни

Я пішла в групу копірайтерів в фб і знайшла там найпопулярнішу дівчину — яка і в коментах всіх консультувала, і дуже грамотно себе продавала.
Написала їй напряму і домовились на співпрацю з гарантіями з її боку. оплатила 100% її роботи і вона зникла. А коли я їй врешті дописалась, вона прислала жахливий текст, до якого я внесла правки через 2 дні. сказала, що на правки у мене був 1 день, а сьогодні вона їде у відпустку, і обзивала мене останніми словами.

Я спокійно написала адміну групи, її видалили звідти. Але цей урок я засвоїла і завжди тепер працюю тільки по договору про надання послуг, за рекомендаціями або через Upwork.

Але до того, як я її найняла, в нашій переписці уже були тривожні дзвоники, які я проігнорувала — і дарма. оці тривожні дзвоники в комунікації я зараз і досліджую

Підписатись на коментарі