Скрам по-гуцульськи, або Як пов’язані проєктний менеджмент і відновлення хати в Карпатах

Слава Іссу, дорогенькі! Ні-ні-ні, не лякайтесь ця стаття далі не буде про онлайн-церкву чи щось схоже.

Далі буде про двійко речей, які я безмежно люблю: Гуцульщину і проєктний менеджмент. Останнє я полюбила трішки давніше, і вже більше семи років допомагаю і командам, і клієнтам, і компаніям виконувати поставлені перед ними цілі.

Щодо Гуцульщини — то цей чарівний край заполонив моє серце рік тому, а відтак я загорілась ціллю мати там свій дім. Мене довго переконували будувати власний будинок, але хто ж обирає легкі шляхи? — подумала я, і зупинилась на старій деревʼяній гуцульській хаті високо у горах, зведеній 1964 року.

Так-от, у лютому минулого року стартанув мій найулюбленіший проєкт «Хатинка». Саме про те, як мені стали у пригоді мої професійні скіли, як я організувала свою команду мрії з місцевих гуцулів, планувала, забезпечувала делівері і вчасний репортиннг, все це часто дистанційно — хочу поділитись тут.

Знаю, що нині попит на старі домівки у горах росте, місцеві дуже тішаться, що життя знову повертається на горби, а я тішитимусь, якщо мій досвід стане корисним. І не обовʼязково у будівництві чи реставрації, адже майже все те, що ми робимо в повсякденному житті — проєкти різних масштабів.

Проджект старт: дискавері

Уже декілька днів після візиту до Верховини я живу думками про свою хатину в Карпатах. Відразу відкинула побудову котеджу чи А-фрейму, оскільки знаю, що хочу саме стару гуцульську хатину. Таку з колоритом, автентикою, історією...
Рівно через тиждень мчу в Косівський район дивитись хатину. Дуже сподіваюсь, що не буде «очікування-реальність», і мій рієлтор (так, вони добрались уже і до Карпат) не надто прикрашав опис хатини чи її світлини, як-то часто буває з описами вакансій.

Що ж, дивилась я декілька хаток, щоб дати собі можливість вибору, але моєю стала саме та перша, яку побачила на OLX. Як тільки ступила на поріг там — відчула, що це саме те: мій новий найцікавіший проєкт (ще не знала, наскільки цікавий), мій новий дім.

Трішки менше двох тижнів зайняла вся документна бюрократія, а далі в мене на руках ключі від домівки та два гектари землі «на перспективу». Загалом, от до моменту укладання угоди купівлі-продажу все було більш-менш структуровано, хоч і не завжди до кінця зрозуміло.

А от що робити далі — інструкції не було. Кажу собі: «Вітаю, тепер ти і замовник, і менеджер, і фасилітатор», розуміючи, що легко не буде точно, але це досвід. Найперше за що взялась — дискавері.

Зі свого попереднього досвіду в менеджменті засвоїла, що дискавері (асесмент, дип-дайв тощо) — важлива фаза перед стартом роботи над проєктом. Триває вона 2-4 тижні, а її результат — наявність чіткішого розуміння технічних деталей, дизайн чи коригування подальшої роадмапи, розуміння скоупу, а також відповідно ресурсу, який потрібно буде для імплементації роадмапи.

Своє дискавері в селі я проводила самостійно з підрядником (той самий, що був рієлтором, оскільки він — єдиний, кого я знала з тепер уже свого села). Аби використовувати час ефективно, планувала візити в село у два етапи.

Важливо зазначити, що все це відбувалось взимку, коли заїзд під хату неможливий, а дорога, в принципі, більше схожа на трасу виживання. Це як онсайт візит до клієнта, де дорога з України займає безліч часу, дуже виснажує, час на активну роботу обмежений, і від цього залежатиме все подальше планування проєкту.

Мій перший візит обмежився оглядом всього господарства, ревізією і «документацією» знахідок.




Так, я розділила фронтенд і бекенд — зовнішні і внутрішні роботи, і почала накидувати беклог задач. Насправді, як і з комерційним проєктом (окрім певних випадків), важко відразу скласти весь беклог та декомпонувати задачі до рівня фіч: те ж і з хатиною, особливо, не маючи досвіду ремонтів до цього.

«Шалена! Нащо ж братись за реставрацію, якщо нема такого досвіду?» — подумаєш ти, і будеш частково правий. Але лише частково! Роздивившись все, що в мене є у хаті, основні матеріали, використані в будівництві, я постворювала собі епіки.

Моїми епіками стали переважно кімнати, у яких потрібно було проводити роботи, а також я вивела декілька загальних епіків, як от «Інтернет», «Світло» і «Вода». Маючи свій хайлевельний беклог, я почала складати роадмапу для проєкту, проставляючи пріоритети та визначаючи залежності між процесами.

Свої ідеї та припущення я валідувала зі знайомими майстрами, і кожна така валідація зазвичай закінчувалась додатковими задачами, що з’являлись у моєму беклозі.

Другий візит у село був ще більш предметний. До того моменту мені пощастило знайти «техліда». У мене немає технічного досвіду, тому досвідчений техлід на проєкті — мій кращий друг і порадник.

Виявилось, що сусід, який допомагав витягувати мою машину з болота, де вона безнадійно погрузла, майстер. Так у мене в команді з’явився техлід Микола. Саме разом з ним ми проходились списком задач, які в мене вже були прописані, і розбивали їх на дрібніші.

Так, епік «Ванна» розрісся з 8 тасок до більше 120. Маючи вже роадмапу, беклог, естіймейти від Миколи і розуміння кількості ресурсів (не повне ж, звісно) у травні впевнено приступаємо до фактичного етапу робіт!




Імплементація

Команда і ролі

Вважаю, що у кожному проєкті найважливіше — команда! Що ж, із собою я вже трішки познайомила. Наголошу лиш, що у проєкті «Хатинка» я на себе натягла декілька ролей:

  • звичну мені роль PМ та Scrum master, що передбачала планування, фасилітацію, менеджмент УСІХ аспектів, контроль та репортинг;
  • роль замовника, що визначає пріоритети роботи над «Хатинкою, погоджує скоуп, контролює команду роботу, приймає роботу, комунікує фідбек на всіх етапах, а ще платить за все;
  • роль дева, але з привілеями вибору задач, над якими працювати.

До речі, такий експеримент подарував декілька важливих інсайтів у комунікації між різними ролями на проєкті, якими поділюсь трохи згодом.

Про техліда Миколу вже теж трішки згадувала. Саме він став моїм містком на початку комунікації між мною і рештою команди — «девами», які виявились дуже cross-functional: треба класти підлогу — кладуть, треба заливати стяжку — заливають, облицьовувати криницю — теж можуть.

І завдяки детальному й нудному плануванню, кропіткому розрахунку матеріалів, скіловості майстрів і ітеративному підходу вдалось працювати з мінімальними відходами і всього лише з одним факапом за весь час. Хіба ж не показник злагодженості роботи команди?

Фреймворк і цінності

Відверто кажучи, приступати до робіт було трохи страшно, оскільки їхній обʼєм невпинно зростав з кожним «а давай ще це глянемо?». Особливо, коли всі витрати — твої теж.

Важливо також додати, що багато часу, особливо на старті проєкту, коли не було ні води, підведеної у хату, ні інтернету, я не могла довго перебувати на локації, щоб стежити за роботою, тому треба було переконатись, що я працюю із командою, якій можу довіритись.

Техлід Микола порекомендував мені декількох майстрів, і ні, у нас не було довгої співбесіди, бо зараз знайти скілового майстра в селі — не така вже й проста задача. Але з усіма ми домовились про певні особливості нашої співпраці. Аджайл співпраці. Для мене був очевидним вибір скраму як фрейм методології гнучкої роботи.

Цікаво, що між скрам цінностями та гуцульськими принципами більше, ніж може здатись на перший погляд. Отож і основні цінності цього фреймворку легко інтерпретувати основними цінностями місцевих.

Commitment — моя гуцульська команда мрії легко коміталась на те, що для них було зрозуміло, і завжди дотримувались свого слова. Звісно, період сінокосу чи збору ягід і грибів було враховано, оскільки у той час ніхто нічим іншим не займається.

Courage — бажання і завзяття працювати із чимось новим. Для мене дуже важливо дати тиммейтам можливість проявлятись, особливо там, де я не маю достатньої компетенції. Ну і для гуцулів зробити щось, у чому ти сумніваєшся — особливий вид прояву своїх талантів.

Focus — поки обшиваємо стіни, більше нічого не чіпаємо, до прикладу. Такий підхід допомагав мені ітеративно швидше досягати результатів, швидше бачити прогрес і краще менеджити фінанси.

Respect — тільки, якщо ти його заслужив. Особливість гірських людей у тому, що життя у горах вимагає багато як фізичної, так і розумової праці, щоб забезпечити собі якомога зручніший побут.

Про працьовиту людину гуцули кажуть «Добрий ґазда», але це звання, як і повагу гуцула треба заслужити своєю працею. Мені теж знадобився певний час, щоб довести свій авторитет, а не бути просто спонсором цього проєкту. Паралельно із задачами, якими займались хлопці, я займалась реставрацією меблів.

Коли перша тумба стояла готова після багатоетапної реставрації, я почула «що то є тумба відновлена руками гуцульської майстрині», і це був найкращий комплімент і визнання моїх вмінь.

Openness — на будь-яку пропозицію чи побажання зі своєї сторони завжди чула від команди, що їм треба порадитись (це теж дуже по-гуцульськи — ухвалювати рішення колективно, щоб усі з ним були згодні). Кожна ідея була проговорена, а з часом — втілена у життя.

Останнє, але найважливіше — church calendar. Без жартів. Забудь про все те, що було написано вище, якщо сьогодні церковне свято. Не буде нічого. Мої друзі жартують, що поруч із плануванням, розрахунками, екселями в мене збережений церковний календар на поточний рік.

Скрам-івенти

Підібравши талановиту команду, проговоривши основні цінності та принципи, якими керуємось, та маючи нескінченний беклог задач, ми домовились із хлопцями як побудуємо роботу так, щоб усім було комфортно поєднувати особисте життя, виконання запланованих задач, контроль і прийом роботи. Скрам івенти добре вписались у нашу взаємодію:

Sprint planning — мої з командою спринти тривали тиждень. Перед початком нового тижня ми визначали, над чим буде працювати вся команда, що потрібно для того, щоб забезпечити безперебійну робочу (матеріали, інші ресурси — коні, наприклад, чи то домовитись із місцевим вендором про щоденне постачання обідів. Так, у селі ніхто не працює, якщо обід не додається до зарплати).

Sprint grooming — паралельно з поточними спринтами я у ролі Product Owner постійно підготовляла фронт робіт на майбутні наші ітерації. Оскільки багато задач були доволі комплексними і вимагали багато різних розхідників — доводилось думати про них задовго наперед.

Розпишу один з таких кейсів. Я вже згадувала про ванну: так-от, перед тим, як покласти плитку на підлогу, потрібно було залити стяжку. Щоб залити стяжку, треба було привезти всі матеріали. Враховуючи вагу та кількість матеріалів треба було робити дві поїздки машиною, а оскільки я приїжджала здебільшого на вихідних, треба уже закласти два тижні до початку робіт.

До залиття стяжки також потрібно розмітити всі виходи сантехніки, купити трапи (сток) для душової, оскільки він має бути вмонтований у стяжку, щоб вкінці бути в рівень з плиткою у ванній (це і був єдиний наш факап: стяжку залили, а трап я привезла тиждень потому. Довелось переробляти, а це час робочих і, відповідно, мої гроші).

Одним словом, постійний грумінг дозволяв уникнути простоїв команди, оптимізувати роботу і витрати також.




Daily stand-ups — у моєму випадку вечірній зідзвон. Ні, це не Zoom-дейлі, але ми завжди зідзвонювались з Миколою, він розповідав про прогрес, про нюанси, якщо якісь виникали. Якщо ж якась частина роботи була повністю завершена — на мене чекало вайбер відеодемо.

Постійний елайнмент на прогресі допомагав мені краще розуміти поточний статус, швидко вирішувати проблеми, які виникали і коригувати плани за потреби.

Sprint retros & team time — гуцули дуже вразливі і ніжні, коли мовиться про фідбек. Свої ретро я планувала разом з маленькими тимбілдингами, щоб згладити кути, якщо вони починали ставати гострими.

Так, тимбілдинги з гуцуликами в Карпатах. Хіба ж не проєкт мрії? Ми збирались на річці в спекотний день і говорили там про все — роботу зокрема, я готувала вечерю і запрошувала всіх пригощатись.

Ми всі ласували кавунами, що я привозила декілька разів, коли нестерпно пекло сонце серпневими обідами. Окрім того, що це мої робочі, я старалась не забувати, що це у першу чергу — люди, яким хочеться поговорити, послухати, просто побути разом.

Основні інсайти, які працюють для мене і моїх команд

  • Плануйте! Добре плануйте. Перевіряйте план і переплановуйте за потреби. Так, це забирає багато часу на початку, але це економить його потім. Як і людський ресурс, нерви і фінанси.
  • Довіряйте своїй команді. Обирайте людей, які розділяють ваші цінності, дозволяйте їм робити те, що вони добре вміють, і дозволяйте експериментувати (звісно, контролюючи і перевіряючи результат).
  • Будьте зразком. Будьте «у човні» разом зі своєю командою, працюйте пліч-о-пліч, робіть складні речі зрозумілими, тоді й ви ставатимете зрозумілими і легкими в роботі.
  • Просіть про допомогу і пораду. Ваша команда може знати відповіді на багато запитань, і попросити допомогу — не прояв некомпетентності, а всього лиш можливість для інших проявити свої знання чи вміння. Поділюсь на останок історією: моя криниця виглядала так собі. Я планувала привести її до ладу, але не зовсім мала розуміння, що саме для цього треба. Запитала своїх хлопців, що вони б зробили і вау! — у мене найкрасивіша криниця тепер. Гуцули порадили назбирати каміння і облицювати ним криницю. Йшли за камінням ми всі з конем і фірою, багато говорили, вибирали найкрасивіші камінці, а потім усі разом пішли до найглибшого місця на нашій річці Безульці, і мочили ноги у холодній воді під палючим сонцем.



  • Покажіть свою цінність. Люди поважають вас не за звання, а за те, що ви вмієте робити.
  • Хев фан! Отримуйте насолоду від того, що ви робите, і впевніться, що вашими тиммейтам теж до вподоби те, що ви робите разом.
👍ПодобаєтьсяСподобалось40
До обраногоВ обраному8
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Дуже гарна стаття)
Отримала велику насолоду читаючи її. Коли розбираю методології, часто не хватає таких простих паралелей з реального життя. Врахування церковних свят і решти особливостей, просто неперевершене.
Велике дякую від початківця💛

Дуже дякую, Вікторіє! Мені приємно. Легкого почину і насолоди від роботи🙃

Дуже цікава й гарна стаття, чекаю продовження! Колись, за мирного неба, дуже хочеться реалізувати щось подібне, то прийду до тебе за КТ! :)

Cпасибі! Дякую за добрі слова) нехай всі мрії збуваються:)

Туди тільки з Яворіва можна проїхати чи зі сторони Верховини теж є дорога? Думали з дружиною купити будиночок в тій місцевості щоб навідуватися туди раз на тиждень та потроху його приводити до ладу. Але ньюанси з дорогою мене напружують. Скільки часу у вас займає поїздка з Чернівців до Снідавки в різні пори року?

Привіт! Є доїзд зі сторони Верховини теж, через Буковецький перевал. Дорога погана всюди, без 4×4 я б не рекомендувала туди їхати. Влітку я їду зі сторони Буковецького перевалу, заїжджаю під хату, займає це 2.5 год. Взимку і в дощі — через село і через річку) це займає 1.45 — 2 год. Але і пішки від кінцевої зупинки до хати іти ще 15 хв вгору)

Та ось ці 2.5 години мене і напружують. А хатинки з гарним видом, до яких можна доїхати комфортніше та швидше, коштують вже зовсім інших грошей. Хібащо чекати коли з’явиться у продажу гарна ділянка і будуватися там самому.

от в тому і питання, в чому суть проектного менеджменту, якщо потім той гуцулський срам нафіг впав

З кайфом слідкувала за Хатинкою в сторіз і приємно прочитати про неї ще й статтю на ДОУ. Найкраще відчуття в світі, коли маєш свій власний проєкт, робиш там все, як хочеш і ще й отримуєш від цього задоволення. Чекатиму на йога тури і івенти в Снідавку:)

Спасибі, дорогенька! дуже тішусь такому теплому коменту) Чекаємо літечко:)

Гарна стаття і аналогії із PM. Однотижневі спринти це важко)

Дякую, Толік! У роботі 1тижневі спринти не юзаю, а от у селі в роботах дуже зручно мені так було. Мабуть, якби задачі були більш обʼємні, то таки довелось би мати 2ох тижневі ітерації)

Клас! Клас!
Спостерігати за всім процесом супер цікаво.
Дякую, що поділилися інсайтами!

Класно, ти молодець! Поєднала відновлення гуцульської хати зі своєю професією. Коли дивишся на ці фото, хочеться в те затишне місце.

Дякую, Адріанко! Мені дууууже приємно!

взагалі дуже інтересна і тема, і контекст. але є декілька питань:
— які тули юзали для беклог менеджмента? яка вона гуцульська Джира?
— Чи задефайнила собі команда Definition of Ready/Done?
— Чи юзали відносні естімейти чи естімейтили у рободнях?

1. Для беклог менеджменту мені найзручніше було використовувати ексель. Оскільки мої гуцули не мали доступу до беклогу (у більшості кнопкові телефони), і проглядали ми всі задачі разом з мого ноута, мені було зручно в екселі трекати загальний беклог, розбивати епіки по табах і там ж менеджити кости. На початку юзала Трелло, але вирішила, що зручніше збити все в одне місце
2. Definition of Ready здебільшого зводилось до забезпечення мною матеріалів та інколи інструментів (бетономішалка, камаз, тощо), щоб починати роботу. Definition of Done — те, що було проговорено наперед — виконано, я можу перевірити, покористуватись. Впринципі, все доволі приземлено. Із класних рис гуцулів — вони дуже сумлінні у виконанні роботи, не беруть грошей наперед і їм треба фінальне «добре» від тебе перед оплатою.
3. Естімували у днях все. Зазвичай доволі чітко. Девіації були, але не критичні.

дякую, Степане! мені приємно!

чому саме скрам, а не вотерфол із спрінтами і прибамбасами? ви ж певно знали чого хотіли в результаті, а майстри знали як це все заімплементити (дивись граф Стейсі). чим не типовий фейз-гейт підхід?

привітик, дякую за запитання. От власне не до кінця знала, що хочу на виході. Ідей було дуже багато, потрібно було зважувати «за» та «проти», враховувати час на виконання і кошти. Ніколи у житті не мала досвіду з ремонтами до цього. Тому вибрала саме скрам. Про цей вибір не шкодую)

Супер сторітелінг! Дякую, що поділилися :)

очень аффордабл
www.youtube.com/watch?v=3W40tBACFbI
чекаю відповідну на статтю на італійському ресурсі

проектний менеджент по поліщуцьки:
епік «кацабська бляхамуха»
fi202x.blogspot.com/2022/08/2022.html
епік «фарбована бляхамуха»
fi202x.blogspot.com/...​2023/08/blog-post_23.html

я не бачу схожості між моїм матеріалом і наведеними зразками. Ви, мабуть, неуважно читаєте ПРО що матеріал. Та й взагалі сам матеріал. Сенсу більше відповідати на такі коменти не бачу. Дякую. Вдалого дня.

як же: успєшний успєх з відновлення поліщуцької хати з відрваною бляхою, зсунутим шифером та вибитими шибками після обстрілів москалями,
хоча кіч у зачьотний, мені далеко до понтів по гуцульські, заздрю, можливо, буду старатися осягнути філософію «хорошій понт дорожє дєнєг»

Мужик, дивись, я допоможу:
— береш пару книжок по правилам комунікації, читаєш їх
— ідеш на курси англійського
— далі на курси проджект менеджмента
— звільняєшся з посади нічного сторожа
— влаштовується на роботу спочатку за копійки
— проявляєш себе ( тут тобі знадобляться знання з цих книжок про комунікацію)
— будуєш кар’єру
— перестаєш жити з мамою
— купуєш собі хоча би щось
— пишеш про це (по бажанню)
І тоді в цілому твій коментар буде важити трішки більше ніж ніфіга. Але поки що тобі краще втриматись від публічних демонстрацій свого інтелектуального і матеріального рівня. Ця стаття не для тебе, тобі краще підійде телемарафон

А що так підгоріло, хлопе? Сам осилив «пару книжок з правил комунікацій»?

Понеділок, кава, dou.ua і «Скам по-гуцульськи» :)

думаю, що мало конкретики багато емоцій, до речі, де фотки з котіками?

мало конкретики у чому? Це не матеріал про те, як і за скільки купити хати чи реставрувати її.

нижче написав, що не бачу взагалі змісту в покупці, крім накатати статтю «скрам по гуцульськи»,
певна контретика появилася після оголошення приблизного кошторису проекту по гуцульськи, який ще в процесі

дуже цінна Ваша думка, дякую:)

Це перший варіант прочитання заголовку, який я побачив. Діана, я не маю нічого проти твоєї ідеї :)

фінальної цифри ще нема, адже ще тривають процеси. Через коментар нижче навели ренджі цін.

Супер, із задоволенням почитав :)

дуже приємно, дякую, Олексію!

Так і не зрозумів, яка ціна гуцульскої хати, які транзакційні витрати на покупку, і яка фінальна сумма після всіх «епіків». Хто спонсор?

ціни на хати залежать від багатьох факторів:
розташування, місцевість, види
доїзд
кількість землі
наявність електрики
наявність джерела води
матеріали, з яких виконана хата, та її стан

У Косівському/Верховинському районах ціни стартують від $35 000. Верхня межа дуже коливається.

Фінальна сума на «епіки» ще у процесі, адже не всі роботи завершені. Але можна сміливо брати вартість хати і множити на 2 — 2,5.
Спонсор — я.

ціни на хати можна глянути на олх чи інших агрегаторах,
цікавить даний кейс, а не в середньому по лікарні

не знаю, чим Вам допоможе дана цифра. $40 тис.

Не дешево. І дохід від інсти не покриє затрати. Змісту інвестиції не бачу.
Це те саме, що купити стару яхту і зайнятися відновленням для «проектний менеджмент по матроськи»

Шановний, вам і не треба бачити зміст (не Ваших) інвестицій.
Почитали матеріал — чудово! Почерпнули корисну інформацію- супер, як ні — шукайте наступний матеріал згідно інтересів! Positive vibes ✌️

Почитали матеріал

Митець відпочиває

Почерпнули корисну інформацію-

не почерпнув

Positive vibes

це щось по-гуцульськи?

Дякую, в цьому є щось священне та тісно переплітається з життям та працією.
Нагадало що паттерни проектування прийшли з реальної архітектури та будівництва.
Також нагадали автори як Тахір Шах «Марокко Рік у Касабланці», та «Волден, або Життя в лісах» Г. Торо в УА стилі
Дуже цікава розповідь. Збудувати будинок як ціль у житті це не тільки про фізичні стіни, землю та інше. А і виростити ментально, що ви і показали на своєму досвіді.

дякую дуже за такий глибокий коментар, Михайле!

Спасибі, Романе, дуже приємно!

дуже круто! було дуже цікаво спостерігати за процесом відновлення хатинки в твоєму інстаграм! Ти величезна молодець!

привітики, які люди! Дякую, дуже приємно! More to come, як то кажуть, як тільки знову стане тепло)

Це мрія! Дякую, що поділилися історією

дуже тішусь! А мрія нехай обовʼязково збудеться!

Мрія...
PS. Лак доречі ефективніше здирати нагрівши феном. Потім легко прибирається шпатилем

нехай мрія збувається! Стосовно фену — дізналась вже на 2/3 обʼєкті реставрації. І, вприниципі, СП-6 доволі непогано впоралась з цією задачею.

Супер, головне хваліть Миколу — запорука успіху.

І ще, мало не забув, не споюйте Миколу і його тімку.

дякую, хвалю усіх, а Миколу найпершого. Стосовно алко — це правило, що я НЕ розливаю і не дозволяю вживати під час робіт на ділянці.

Вас надо хорошо оштрафовать сначала за выполнение работ без лицензии, и запретить заниматься деятельностью в строительстве на некоторое время. Идите в профильный университет учиться

Вас надо хорошо оштрафовать сначала за выполнение работ без лицензии

Серьезно? Украина уже стала Германией/Австрией где нельзя даже посудомойку самостоятельно поставить? :-)

Конечно, все точно тоже самое! читайте законы. Просто у нас на них спокойно кладут скрум:)

Строгость законов компенсируется необязательностью их исполнения )) А лицензия она не всегда имеет взаимосвязь с отсутствием рукожопости )) Сколько раз уже видел таких лицензированных строителей, что лучше б сам сделал себе плитку и штукатурку )

Не, так нельзя. Правила есть правила. Остановить работы. Незаконные постройки снести. Ущерб государству следует компенсировать. Такова жизнь)

Незаконные постройки снести

Перед продажей снесут))

Такова жизнь)

У людей есть потребность в самореализации через диайвай и они её реализуют) да и в статье я не увидел ничего такого что можно интерпретировать как противозаконные действия)) или по законам даже интерьерную покраску стен в белый цвет должен лицензированный мастер делать?)

Та, капец полный. Даже работа с дрелью требует отдельных удостоверений печатей. Краска это работа с легковоспламеняющейся жидкостью Там отдельные допуски тоже.

Я если честно по профилю инженер строитель, но работаю программистом по методологии аджайл. Есть у меня крум мастер там и остальные надо мной) И я злой как собака на эти все скрумы) может это и хорошо но не для меня)

но работаю программистом по методологии аджайл

Я программист на С++, пару раз попадал даже в safety critical для автомобилей и медицины
Так в основном, я то soft real time программирую (графика, игры, рендеринг разный)
Agile — полуживой труп) Он был придуман под бухачем)) для меня следующее это само по себе red flag

On February 11-13, 2001, at The Lodge at Snowbird ski resort

Он придуман
— теми людьми
— для той эпохи
— для тех проектов
— для другого менталитета и образования
Аджайл это попытка применить старые success story для современных реалий. Естественно что инструменты и постулаты не всегда будут работать. Что мы и видим на большинстве проектов с аджайлом.

ps: хотя плюсы все же есть. Аджайл гарантирует constant team velocity и нормирует output комманды (хоть и хреновые) — то есть он для заказчика. Без аджайл результат будет одновременно и быстрее и медленнее, будут больше spikes в разных метриках, больше различных вопросов от стейк-холдеров «почему сейчас вы выкатили 7 фич, а месяц назад — 0 фич?», «опять баги и регрессии?». Лично я аджайл намного сильнее не люблю, чем люблю, этот магический ритуал с ненужными на самом деле короткий водопад. Остальные митинги на всю тиму — ретроспектива, груминг — это просто паразитирование на моем личном времени и времени которое я могу комитить в проект. И почему он именно фиксированно 2 недели? Короче много вопросов, мало ответов...

я лично столкнулся в аджайл с нескончаемым game in the system и job protection, про ретро и остальное само собой не хочется вспоминать, это face palm

Открою тайну)) есть невоспламеняющиеся краски для стен, органические, они даже не пахнут)) нужен только валик, малярный скотч, и газетки на пол) они лежат на остановках по выходным))

В Германии полный набор инструмента продаётся — от простых дрелей einhell до профессиональных безщеточных пил и станков от makita, в помещении делай что хочешь — сверли, вешай полочки, шкафчики, собирай мебель и кровать, крась стены хоть в радугу из 6 цветов. Для электричества обычно зовут людей, потому что там действительно есть нюансы. Лампочки и люстры вешают сами)) посудомойку поставил в слот и воткнул в слив — готово. С стиралкой аналогично. Нюансы могут быть, типа если оно потечёт — страховая может не покрыть ущерб. Но обычно оно все не течёт) сборка кухни от IKEA — это просто by design «собери сам».

Фасадные работы, водопровод — это да, регламентируется. Но мне пофигу, я балкон стеклить не собираюсь, а на фасаде просто не умею работать)

А так welcome to в что нибудь подобное Голландии, где на дачном участочке нельзя поставить даже домик 4 квадратных метра для хранения инструмента))) nanny state ей богу...

Я не спорю некоторые позиции законные, но в целом автор не может подменять инженера строителя. Проект менеджер в IT не подлежит контролю со стороны государственных служб. И это логично. Считается его деятельность не может нанести ущерб обществу. А инженером-строителем (прорабом!) может быть только дипломированный инженер. Гарантируется что постройки безопасны в эксплуатации, на этапе проектирования и на этапе выполнения работ. Так что извините. Скрум в данном случае — незаконное хобби)

Она для себя делает, потому если её прихлопнет её же крыша, это её проблемы ) А при продаже можно сделать независимую инспекцию всех стационарных построек и незаконных нахлобучек )

Вероятно проект менеджер в области бэкенда для боевых дронов тоже должен иметь какой-нибудь сертификат ISO 27001 например. Я не разбираюсь.

мені дуже приємно, що зареєструвавшись сьогодні лиш, мій матераіл викликав у Вас таку цікавість і бажання коментувати. Ви, мабуть, НЕУВАЖНО читали, оскільки жодного разу я у матеріалі не згадувала про побудову додаткових будівель, про зміни у опорній конструкції будинку чи будь-яких інших робіт такого масштабу. Як і про СВОЮ участь як інженера-будівельника, ким я не є ні за фахом, ні на практиці. А за злагодженість у використанні собою у своєму дому відреставрованого столу, стільця, тумби чи шафи я готова нести відповідальність:)

Зрештою, даний матеріал не є гайдом чи інструкцією, це всього лиш мій досвід використання практик і застосування їх у моєму житті, про що я теж зазначаю у матеріалі)

Інтернет провели? Кабель мабуть нереально. Які там варіанти?
Яке це село?

Інтернет і вода були умовами #1. Кидала оптоволокно, тут його прокладають у землі, щоб вітри не пообривали дротів. По ціні вийшло ± як Старлінк, швидкість — топ. Село — Снідавка.

Дякую за статтю) Аж самому захотілося хату в Карпатах))

Дєковать! Життя у горах дійсно пречудове.

я б сказав що воно там зі своїми «+» та «-». Заведіть добрі стосунки з сусідами. Щоб було кому дивитись за хатою. Дрова ваше «всьо»?

рамантіка, сидиш з голодним котом зимом в хаті, чекаєш поки кучугири розгребуть

чекаєш поки кучугири розгребуть

як би то вам сказати.. там немає служб які це роблять. но є 2 варіанти: ти з лопатою в руках чи сонце навесні

«даний юзкейз в топіку незадіскаверлений»

Ад’и гуцул з полон’ен’е. Най жиє.

Дякую, приємно👌🏻

Підписатись на коментарі