Якою була перша мова програмування, що ви вивчили, і чому вона?

Привіт, спільното!

Поговоримо про сокровенне: про вашу першу мову програмування. Можливо, ви застали часи, коли на уроках інформатики в школі вивчали Pascal? Або й узагалі це був BASIC чи Fortran? Чи може це звичні Python, JavaScript?

Яку мову програмування ви вивчили найпершою і чому саме її? Чи багато часу зайняло освоєння?

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Машинні коди мікрокалькулятора МК-52. Чому вони? Бо були публікації в журналі «Наука та життя», де пояснювалося як на ньому програмувати. Плюс журнал «Техніка молоді». Декілька місяців я вчився програмувати на ньому, ну а потім мій дідусь подарував мені сам калькулятор, і я почав перевіряти свої програми зі зошита.

Потім BASIC, тому що знайшлася книжка по ньому.

Потім мова програмування Turbo C 1.5, бо було таке факультативне заняття у школі.

Потім Turbo Pascal за компанію.

А взагалі проблема була не в мові програмування, а в машинному часі.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ось моя перша мова програмування
ibb.co/r4gywrG

autoit: скрапер сайту та заповнювач ексельки відскрапленимі даними

Yamaha MSX КУВТ-2
там был Basic и ... в общем он — Basic

Basic, потім ассемблер Intel 8080, потім С (по K&R, прикладах в журналі «КомпʼютерПресс» та серії книжок «C для PC»), і тільки потім вже в ліцеї — Паскаль.

Мова С, тому що тато купив книгу «С за 21 день» на Петрівці у 2007.

P.S. У 9му класі потрапив на філологічний напрям, тому на інформатиці максимум що було так це MS Office та по мінімуму 2/8/10 систем числення.

Turbo Pascal. Тому, що доступний інтернет тоді тільки з’являвся і підказати, що краще щось інше було нікому :)

І що, ні в кого в школі не було Logo Writer? Отого, де черепашкою малювати?

Не було, але в нас інформатика була в 9 класі, а це 92й рік. Про Лого тоді тільки в книжках читав. Ну а потім вже в ліцеї з поглибленим вивченням програмування відразу Паскаль був.

Що цікаво, зараз знайома викладає програмування для дітей в якомусь приватному ліцеї, і от в них, як раз, є Лого.

В нас це був 97/98 рік. Клас з решітками на вікнах і обиті металом двері. Там було с десяток двійок і 2 трійки, всі без ЖД.

грати, металеві двері і сонячна сторона. Це капець.

Якщо не брати до уваги ковиряння config.sys і autoexec.bat, то qbasic і то не в школі, а прийшлось трохи шукати свій шлях.
Потім Паскаль, потім делфі, з якого довго перелазив на Сі, попутно цікавлячись асемблером. Десь між делфі і сі був пхп, як помилка в молодості. Потім захотілося піти ще нижче і був AHDL, хоча це не зовсім мова програмування, але по духу близько.

BASIC у школі. Тоді ще були комп’ютери «Правец»

Паскаль в школі, потім Дельфі в ліцеї, потім знову Паскаль в універі.
А першим, що вичив за власним бажанням, були плюси

BASIC у зошитi, iнодi пускали ламати пальцi об мебранну клавiатуру «Альфа-БК». В сусiдньому кабiнетi стояли «Поиск-2», але нас туди не пускали.

Бейсік Вільнюс на БК-0011 . Якимось чудом в нас в школі в селі були ці компи і я десь від 4-го класу мав можливість на них вчити програмування.
А Паскаль я побачив десь в 2000 вже коли був на першому курсі в універі.

Агов, тут є хтось молодший 30-ти?
Що це за паскалі і бейсіки?
Моєю першою була і є Java.

Що ти знаєш про життя якщо не радів скриготанню Dial-Up модему що означає що він таки у час пік додзвонився до того ***нутого пулу і зараз у тебе буде інтернет.

і зараз у тебе буде інтернет.

гигиги я ще трохи застав бібіески но вапчє якщо чесно то я був якось не по тіх ділах

en.wikipedia.org/...​iki/Bulletin_board_system

плюс канєшно на той час це таки була вельми передова технологія на кривой козі не в’їдеш

Якщо не радів коли після скрипіння касетою з магнітофону, підключеного до ZX Spectrum на кольоровому ТВ запускався Saboteur або River Raid або шо-там-ще-було-тоді

на кольоровому ТВ запускався

нічоссі в тебе кольоровий тв був ))

Та звичайно, що ні. :) Ходив на радіокружок — там був і кольоровий тв і ZXspectrum.

Агов, тут є хтось молодший 30-ти?
Що це за паскалі і бейсіки?
Моєю першою була і є Java.

хочу заметить что java ты не придумать ни написать не можешь. Ты даже не понимаешь зачем ее придумали написали те, кто писал на паскалях,бейсиках и ассемблерах. Так что пользуйся. А гордиться могут те, кто ее написал и придумал.

зачем ее придумали написали те, кто писал на

джава була фактичним фортраном свого часу знадобилося ще більше програм і відповідно ще більше програмістів і відповідно ще більше продуктивності на окрему вагу окремого програміста який потроху почав «мігрувати від компютера до програмної абстракції» так само як свого часу зробив це фортран

загалом кумедні були часи почті як зараз з оціма вашими штучними інтєлєктамі ))

джава була фактичним фортраном свого часу знадобилося ще більше програм і відповідно ще більше програмістів і відповідно ще більше продуктивності на окрему вагу окремого програміста

Это цель всех языков высокого уровня. Появление java ( как и всех языков) это реализация какой-то идеи связанной с синтаксисом и архитектурой машины. Ты понимаешь какой? Алгол это первые работы по синтаксическому разбору. Pascal это развитие и систематизация этих работ и ООП. Какая идея заложена в java?)

Какая идея заложена в java

Ну там вся ідея в тому що

архитектурой машины

можна не паритись

можна не паритись

Так задумувалось, але таке не є. Узяти хоча би Andriod та Java EE. Мова чи платформа та сама, усе інше не має нічого спільного повністю треба з нуля вчити декілька років. Тому що мобільна і серверна розробка, це різні галузі.

А що тут не так? Різні BCL під різні домени, так, але з точки зору саме core Java пофіг.
З «run everywhere» накладочка, але то таке.

Какая идея заложена в java

Американский Oberon, с С подобным синтаксисом, который недавно почивший Никлаус Вирт при жизни очень критиковал так как через BCPL прародителя С получил от дедушки Algol 68 кучу проблем. Не ищите в бизнесе полной логичности, ее там нет. Не американские технологии не получают не американского маркетинга и часто остаются коммерчески не востребованными, пока ту же идею не привезут или не реализуют в Америке. Но интернет это уже сломал — как пример Kotlin например, или Lua или Ruby.

Не ищите в бизнесе полной логичности, ее там нет. Не американские технологии не получают не американского маркетинга и часто остаются коммерчески не востребованными, пока ту же идею не привезут или не реализуют в Америке

Это как себя не уважать. Я все таки предпочитаю логику. А она едина. Что в США, что в Попасной.

По логике для обороно-способности артиллерийские снаряды, минометные мины , БТР-ы, РСЗО и т.д. ремонт танков, создание БТР, ракетной программы, собственных орудийных систем и т.д. должны иметь некоторый приоритет скажем перед ремонтом дорог (не исключая важности ремонта дорог, потому как из отсутствие дорог было второй большей проблемой для российской империи в период первой мировой войны, после снарядного голода). Однако — приоритет был отдан именно ремонту дорог турецкими компаниями и с битумом закупаемых в федерации без пошлины. Есть логика ? В общем то она есть, но она извращённая с неверными оценками рисков. Те кто заработал, наверняка уже потеряли сильно больше чем заработали. В случае с Java мега популярная платформа тоже не спасла Sun Microsystems от поглощения Oracle, потому что у фирмы были системные проблемы с продажами и монетизацией после которые длились с краха доткомов.

Однако — приоритет был отдан именно ремонту дорог турецкими компаниями и с битумом закупаемых в федерации без пошлины. Есть логика ? В общем то она есть, но она извращённая с неверными оценками рисков.

Значит ошибочная логика.

В случае с Java мега популярная платформа тоже не спасла Sun Microsystems от поглощения Oracle, потому что у фирмы были системные проблемы с продажами и монетизацией после которые длились с краха доткомов.

А тут причем логика?

А какая идея и для какой машины была заложена в Бейсик?

молодший 30-ти ... Java

тю, от якби назвався голанг, або, хоча би, пітон чи якийсь рубі, то тоді ейджизм би проканав. Бо ява ж сама ще у минулому тисячолітті з’яваилася.

ще у минулому тисячолітті з’яваилася.

Ще і була тоді більш популярною аніж зараз завдяки J2ME

пітон з’явився десь на початку 90-ті рубі так само (а нє вру рубі вже середина 90-ті) джава так само середина 90-ті просто вона була моцно підтримана корпоративним сектором та відповідними фреймворками чого на того часу ті самі ні рубі ні пітон похвастатися не могли бо вони були вже «просто абстрактні мови на рівні скриптової мови» буквально «ще одні» яких на тоді вже існувало трохи як то перл був фактичним індустріальним стандартом тогдішнього вебу а потім його замінить пхп і лише потім до рубі та пітона прийдуть їх власні фреймворки і окремо постане питання «програмної автоматизації» вже того що вже напрацьовано як то поєднання програми до програми з обробкою даних туди сюди вот єто всьо як то буквально «вторинне програмування»

го до речі так не позіціонувався саме by design

все так. пітон теж з минулого тисячоліття, проте, все ж, і рубі з рельсами і пітон модними стали вже у навколохіпстерську епоху. Ява ж форсилася з дев’яностих

Джава — таке ж древнє і злегка підсохше гімно мамонта як і делфі з візуалбейсиком. Сюрприз-сюрприз!

Це не так, швидше як і у випадку з С++ є купа усякого легасі, яке не оновлювали довго. Щоправда я такий вже не бачів десь з 20-го року. Усе таки реплатформінг активно робиться. А по багатьом показникам Java значно краще за Python і за Node. Інша справа що безумовно є технологічне протистояння Google та Oracle. Google навіть з’їхали на Kotlin, щоб до них до суду не подавали. А самі автори Kotlin чітко сказали що популярність мови як і будь якої технології взагалі прямо пропопційна маркетинговим зусиллям в неї вкладеним.

Що ти знаєш про життя якщо
не радів

вдалим налаштуванням autoexec.bat, config.sys, emm386 що оптимізувати декілька кБ ОЗУ,
CD-ROM’ з 500′ найкращих ігор

Теж міняєш символи в стрінгах регекспами?))

В цьому немає нічого поганого, але коли намагаєшся спитати про якусь різницю потока і среда, чи навіть як працює веб-сервер, то зазвичай виявляється купа пробілів у знаннях. Люди вчепилися в свої абстракції і не цікавляться як воно під капотом працює. Людина знає Яву чи Пітон, але ну взагалі не має поняття як працює комп’ютер.

а був би я розробницею — зрозумів би вас невірно!

що за шовінізм. Стрінги зрозумілі особам будь-якої статі і гендеру. Просто деяким натирає сильніше.

Є більш фундаментальні питання, як то доповнення до двійки наприклад. Просто спитати як працює операція мінус в будь якому сучасному комп’ютері. Треба відмітити — що певна кількість народу насправді відповість

Basic у гуртку в «Будинку піонерів», в цейже час вдома практикувався на Вектор 06Ц, але то був інтерпретатор, а хотілося на «машинних кодах», але тоді не вистачило розуму зрозуміти що таке регістр та прапор по мануалу до ПК. Потім в 11 класі знайшов потрібну книжку і все стало зрозуміло.
Хронологія десь така:
5 клас Basic
11 класс Turbo pascal
1 курс Turbo pascal та asm для microchip pic16
2 курс С++

в цейже час вдома практикувався на Вектор 06Ц

Тисну руку! Теж дома практикувався на «Векторі», щоправда, якось вдалося розібратися з асемблером по мануалу (трохи допоміг попередній досвід з програмуємим калькулятором). Але найбільша складність була не в цьому, а в тому, як працювати зі вводом / виводом, бо якщо про відеопамʼять ще щось було в мануалах, то про работу з клавіатурою, кольоровою палітрою та звуком в офіційних мануалах не було геть нічого. А про розрекламовану в деяких іграх книгу «Секрети Вектора» доводилося лише мріяти.

І справа пішла тільки після того, як батько придбав десь підбірку Вектор-User, де все це детально було розписано з прикладами. От тоді ще у восьмому класі наваяв на ассемблері простенький платформер.

Тисну руку, що розібралися з асемблером під вектор.
Насправді, ще тоді мені дуже хотілось чимось покерувати з портів ВВ. Можливо, то було зародження тяги до ембеддед чим зараз і займаюся.

Насправді, ще тоді мені дуже хотілось чимось покерувати з портів ВВ

Я навіть трохи покерував. Спочатку якісь примітивні штуки були типу попіщати високоомним навушником (не знаю, навіщо, але ж я тоді був школотою) або підʼєднати власноруч спаяний ЦАП на базі резістивної матриці (ага, типу Covox для бідних), а вже в студентські роки за допомогою батька зробив плату інтерфейсу до телефонної лінії, яка могла «підіймати слухавку» та «класти слухавку», а також передавати звук з компʼютера до телефонної мережі.

Ідеею-фікс було перетворити «Вектор» на АОН (студентом було годі і мріяти придбати собі готовий), але не зміг в FFT на асемблері. А ось тоновий набор працював — памʼятаю, як одногрупник з цього мого чудо-девайсу додзвонився до свого АОНу (в них доволі заможня родина була на той час) та віддалено прослуховував голосову пошту.

Втім, в професійному плані потім ніколи не займався embedded, хоча почитати, як воно робиться зараз на сучасній елементній базі було цікаво.

Basic вдома по книжці на Spectrum, ще до початку уроків інформатики в школі. А потім в школі уроки інформатики були лише у написанні алгоритмів та кодів Basic в зошиті. На комп’ютерах цього навіть не вводили і не писали. Зрозуміло, що я була самою крутою в класі і в мене всі списували.

Що за ейджизм такий. Не старперів, а сеньорів )))))

Turbo Pascal
Вчили то в школі, ходила на олімпіади з інформатики.

PHP році у 2006-2007. Чому PHP? Натрапив на мобільний форум юних PHP’шників та були безкоштовні хостинги з редагуванням файлів у texarea, де з N70 щось ще навіть писати трохи. :)

Потім був Python, бо натрапив на статті від kAIST про Python на платформі S60. :)

Pascal (Turbo Pascal) в школі та МК-61 вдома.
Пам’ятаю, що МК-61 був вдома доволі довго, але інструкції до нього не було, спитати було нема у кого і «вчився» (якщо можна так сказати) методом тика. Коли в руки потрапила інструкція до нього (що сталось десь у 8му класі, ще до Паскаля), це реально відкрило очі на новий світ і такі страшні слова як «зворотня польска нотація», «стек», «непряма інкрементальна адресація» і купу інших.

Basic, бо на Спектрумі нічого більше не було. Ну ок, був Асемблер, але кому він був потрібен?

Был даже C, но я до него не добрался, для моих задач Basic’а хватало.
Кстати, норм игрушку на бейсике написать низзя было: видеоперфоманса не хватало оч.

Кстати, норм игрушку на бейсике написать низзя было: видеоперфоманса не хватало оч.

воображения у вас не хватало уже ))

С воображением было норм как раз ))
Я пытался лет в 13 написать программку, чтоб отрисовывала гиперпереход, как в Elite — когда круги с увеличивающимся радиусом создают эффект движения. Повторить получилось, а вот сделать, чтоб они отрисовывались так же быстро — фиг там. Позже прочитал, что для ускорения отрисовки надо было бросать данные напрямую в память, но тогда я этого не умел — не было ещё гугла и инета и общедоступных книг по программированию...

ха. років дванадцять тому я, був, андроїдом почав цікавитися. Так от намалювати банальну «сітку» з ліній — просто. А от нормально маштабувати її «щипком» — вже нє. Хоч планшет набагаааааато потужніший за ті "поіск"и на 8088 проці, а наївне малювання так само тупило.

норм игрушку на бейсике написать низзя было: видеоперфоманса не хватало оч.

Ну, простенькие, для которых хватало переопределения знакогенератора, ещё можно было. Чехи даже коммерческую игрулю на Бейсике сваяли про строителя, который на стройке собирает банки с пивом.

Но что-то более сложное — да, однозначно требовало ассемблера и всяких хитрых техник оптимизации.

Ну ок, був Асемблер, але кому він був потрібен?

Щоб зробити щось швидке. Наприклад, анімацію або звук.

Це начебто не геймдев гілка. Навіщо воно мені було у школі?

Ну тобi нe було, а комусь було.

Тому, що це цікаво. А не тому, що це задали в школі.

Звідки з моїх слів виходить те, що я робив тільки те, що задали у школі? 🤦‍♂️ Мені було цікаве інше.

Я ж без претензій до вас. Просто кому що цікаво було, у кого до чого руки дотягнулися.

був Асемблер, але кому він був потрібен?

я використовував асеблер у машиних кодах 8080 (совєцього аналогу) власне для програмування того самого 8080 саморучно зібраного можна казати «у голому залізі» ))

... теж повезло що у бібліотеці #внєзапно була книжка з технічними інструкціями на 8080 та 8086 (опять же ж совєцькі аналоги)

Я якраз диплом писав на Спектрумі на ассемблері тоді.. Фотографував скріни з кодом і вклеював фотки :)

Все там було: C, Pascal, Forth, різні бейсики. А майже уся доросла розробка робилася на асемблері. Бо вбудований бейсик був надто повільним, а компільовані язики тягнули за собою рантайм який був доволі важким (займав пам’ять і його ще треба було із стрічки завантажити).

Відкрив вікно на провітрювання.

‪BASIC i FORTRAN. ‬
‪З книжки. ‬
‪Компʼютери («Корвет») появилися в школі лише рік пізніше.

Цікаво інше — що викладати першою мовою зараз ? За великим рахунком сучасні інструменти та IDE дають можливість і на ассемблері одразу почати програмувати без без вирви-око редактора бірюзового редактора Norton Commander, за весь час комерційного програмування на ассемблері довелось навіть не програмувати а дебажити лише два три рази. Можна звісно почати із С . Та є і Java і Python і C# і С++ — за великим рахунком одного семестру не дуже вистачить щоб засвоїти ці стеки технологій процентів навіть на 15. Так лише почати щось писати та вивчити базовий синтаксис.
А в Україні як відомо найпопулярнішою мовою є взагалі JavaScript (та діалекти типу TypeScript) — які особисто я би не став викладати в якості першої мови. Взяти навіть Фленегана книжку — вона в товщину як Два томи Ксавьє Пачеко з Delphi. По хорошому це мінімум три семестри викладання. За TIOBE індексом — Python і західні університети як мені відомо обирають саме Python.

Взагалі мені дуже подобається що у школах починають із скречу. Це дозволяє починати вже із молодших класів. У старших класах так краще за все Python бо мова проста і універсальна. Можна комбінувати із тією ж математикою, хімією та фізикою

Ну в тому то і питання — вчити спочатку архітектурі компьютера та системному програмуванню, або вирішенню прикладних задач з бізнесу чи науки. На співбесідах реально зустрічалися явно успішні комерційні розробники, які при цьому відверто плавають в базисі який задається щоб щось завдати, бо то питання на джуніора коли йдеться про сініора. Реально не цікаво людині наприклад скільки байт буде займати та чи інша структура данних, де оптимальніше та — а де інша і т.п. При цьому як треба швидко щось зробити для клієнта чи тімліда — впевнений зробить бігом і воно буде працювати, може десь не найкращім чином — та будьмо відвертими менеджеру треба показати замовнику як в них весело тікети по борді гуляють, а проблеми з перформансом посадять фіксити якогось бородатого дядьку, якщо вони взагалі виникнуть колись.

у в тому то і питання — вчити спочатку архітектурі компьютера та системному програмуванню

Не очень понимаю термин «системное программирование». Не плохо знать несколько архитектур. Как на них ложится система, как работает транслятор и почему сделано так, а не иначе. Это если понимать глубоко. Не уверен что это необходимо всем. И даже все усилия изобретателей языков и систем направлены на то, что б этого не знать.

системне починається з вивчання автоматів ))

Цікаво інше — що викладати першою мовою зараз ?

ніт не цікаво

... досить просто лише відкинути на решті пробачте довбаний совок і просто сідати за курс

CS50: Introduction to Computer Science

А в Україні як відомо

такі да )) як відомо «а совочєк то остался» ))

Ну це Гарвард, орієнтовний на бізнес університет в них Python та JavaScript і взагалі вони гуманітарії та навчають бізнесу. А от політех Берклі в
програмі має С www2.eecs.berkeley.edu/Courses/CS Інший політех MIT по сусідству із Гавардом теж Python. А от бізнес вуз Стенфорд — С/С++. Схоже тут типове розходження East Coast vs West Coast.

А реально у більшості шкіл у 90-ті був Pascal чи це у мене така унікальна школа де не було ні компьютерного класу ні уроків інформатики?

та не тільки в тебе. чим далі в село, тим далі від інформатизації. Здається програма «Комплюхтерний клас в кожній школі» з’явилась десь на початку 2000-х лише. У мене в сільській школі поставили металеві двері і решітки на вікна у той комп’ютерний клас, самі ж комп’ютери поставели лише років через 10, як два покоління школярів вже випустились :)

Я теж був у школі в 90х. Компьютерів не було і тому на інформатиці ми писали лістинги в зошиту (Бейсік) і вчились дебажити на папері як робили наші попередникі, які запускали космічні кораблі. Це вже зараз повні стекиоферфлоу деталізованих повідомлень про помилки і стектрейси, в яких джуни все одно не можуть розібратись...

Було те саме.

був навіть вітчизняний паскаль де все те саме тіко слова совєцькою мовою втім його здається і на вітчизняну мову потім швидко адаптували теж власне там навіть не «один крок від» а ще менше

Так я пам’ятаю. Зустрічав Паскаль Українською. Але чесно думав що це хтось пожартував так.

В мене в школі окрім Бейсіку викладали «НАМ» — навчальну алгоритмічну мову. Це як раз і був перекладений на українську Паскаль.

Ні там воно якось по іншому називалось. Тобто було ще і декілька версій цього дива. Жесть

Можливо цю назву придумав наш викладач інформатики, або це був локальний мем його курсу в педі. Не думаю, що коректно говорити про різні версії українського Паскалю — компів не було, підручників не було. Усе що було — це приклади коду, які викладач писав на дошці, а ми переписували в зошити.

Я гарантую що хтось отримав за цей жарт наукове звання

Фірма Borland продавала його по ціні 18 доларів і він потрапив в СРСР разом з болгарськими клонами IBM PC — Robotron та швидко набув популярності. Головна перевага — це була перша в світі IDE. Альтернативою був QBASIC та Microsoft C++ від Microsoft, які були таке собі. Треба зазначити, що воно вже безнадійно застаріло на кінець 90-х і тим більше нульові разом із MS DOS, після виходу Windows 95. Тоді вже була битва Delphi та Visual C++, і ще і Linux GCC та Mac OS також з початку GCC потім LLVM. Та індустрія перейшла у Web, з модою на PHP та Java.
Не забуваймо — що інтернет року так до 2002-2003 в Україні, це було щось по типу в бібліотеку сходити і не слабо коштувало, треба було з модемами телефоні лінії займати чи десь по закладах ходити. Так само мобільний зв’язок і т.п. Тому весь софт потрібно було десь добувати, він просто мав би десь бути. Так само як і навчальні матеріали — усе це коштувало добрих грошей, дуже кусуче було треба було накопичувати.

Я шо в школі, шо в університеті вивчав Q Barcik. Хотілося б бази даних програмних кодів з їх описами, як на сайті learn.microsoft.com/...​ru/cpp/cpp/?view=msvc-160 для C++, для інших мов програмування. Від нічого робити набираєшь різні комбінації цих кодів, запускаєшь короткі програмки, і що собою представляють ці коди.

BASIC на Поиске и ассемблер по книге Питера Нортона «Язык ассемблера для IBM PC»

Роберт Джордейн тоже был не плох.

BASIC и ассемблер по книге Питера Нортона «Язык ассемблера для IBM PC»

Sinclair BASIC на зібраному татом Спектрумі то моя перша, чи радше нульова мова. Насправді розписався я вже на Турбо Паскалі і потім на Делфі (5-2006), тому саме Паскаль вважаю своєю «рідною мовою програмування».
Власне, якщо по школі, то в школі було шопопало, а в ліцеї в 10-11 класах якраз Паскаль.

Basic на ПК-01 «Львів» і коди на калькуляторі MK-61
Pascal із журналу «Наука і Жизнь» і потім перевіряти свої знання на практиці на гуртку з «Пошуками»

Turbo Pascal це не мова, це ідє під мову Pascal. Теж першої мовою були Pascal та Basic, не пам’ятаю точно яка саме, бо вчив обидві паралельно по шкільним книгами з інформатики за якийсь там рік

Как минимум начиная с версии 5.5 (1989 год) — это уже был отдельный диалект Паскаля, с обьектными расширениями.

Щопправда там у компілятора був діалект — object pascal, і підтримка модулів в стилі Modula 2. Ще був Turbo Vision драйвер із розширенням для BGI графіки, та прижку в захищений режим і низка усього. Тобто це швидше була повноцінна середа для програмування в MS DOS.

Тобто це швидше була повноцінна середа для програмування в MS DOS.

воно навіть для віндоуз було ще для 3.1 чи може навіть 3.0

То вже був Windows Pascal, та ще лажа як на мене але в ній була бібліотека OWL. А от Borladn C++ 5.0 та усі Delphi і дебілдер нічого так собі. Досі маю компакт піратського походженя з тим усим, з цікавості подивився.

Pascal в школі, Visual basic, Delphy і Java в підлітковому віці.

Ууууууу...
FORTRAN на ЄС-1033. Бо вчили на першому курсі.
Basic бо на СМ-1420 на ньому було зручніше ніж на фортрані.
Turbo Pascal 5.5 на IBM PC XT. Ну а потім і assembler 8086 до купи.

Pascal — ще у школі попалась книжка, та універ. Basic — ZX Spectrum.

Бейсик. Сначала gw-basic в 2000 году на домашнем компе с DOS, потом в институте первые 3 месяца обучения — qbasic, хотя на дворе был 2008 год...

BASIC на Електроніка-60, бо інших варіантів у той час в мене не було)

С classic. Правда я его никогда так полностью не выучил и никогда с ним не работал.

Turbo Pascal 7.0 , Книга мне на халяву досталась

Фактично, першою моєю мовою був С#. Я почав вчити цю мову, будучи на гуртку з програмування у школі в 6 класі (це був 2012 рік). Я ніколи не думав бути програмістом (хоча любив працювати з комп’ютером), просто вчителька сказала, що хто хоче 11-12 з інформатики, то має ходити на гурток. Ну, а я, відмінник, звісно хотів ці 11-12, тому пішов. На гуртку (він був двічі в тиждень по годині) ми спочатку робили всякі форматування в Word і обчислення в Excel, а потім почали робили прості програмки на Windows Forms по типу калькулятора. Але я тоді дуже мало що розумів (ну там на рівні математичних обчислень, зчитування з TextBox і перемикання між формочками), тому для мене С# є швидше нульовою мовою програмування.

А першою мовою для себе я вважаю Python. Я не вибирав цю мову, фактично вчителька це зробила за мене) Здається, вона обрала її, бо вона здавалась простішою, ніж С++, серед тих мов, на яких можна програмувати на олімпіадах. На тому ж гуртку, я освоїв основи Python і, заодно, основи спортивного програмування за другий семестр 6 класу і, напевно, перший семестр 7-ого (базові математичні дії і функції, розгалуження, цикли, підпрограми/функції, рекурсія, множини, структури даних, алгоритми, геометрія). З нею ж потім і брав участь в шкільній олімпіаді з програмування з 7 класу. На обласному рівні в 2013 я був єдиною людиною, що програмувала на Python, коли всі інші програмували на С++, і через різницю в швидкості мов (тоді ще розв’язки на всіх мовах мали однакові обмеження в часі) до 8 класу довелось перейти на С++, і до кінця школи програмував уже на ньому.

(тоді ще розв’язки на всіх мовах мали однакові обмеження в часі

А зараз хіба ні?

Ні, зараз дають різний час, залежно від мови програмування. Звісно, я за всі не знаю, говорю точно тільки за обласний етап своєї області, але я практично впевнений, що і на всеукраїнському рівні так само.

Цікаво, як при цьому порівнюють два працюючих рішення, одне на C++, яке вирішує задачу, скажімо, за п’ять мілісекунд і швидше за всі інші рішення, інше на Python, яке вирішує задачу, скажімо, за 50 мілісекунд, і швидше за всі рішення на Python та повільніше за всі рішення на C++. Найшвидшому рішенню на C++ присвоюється найбільше балів, найшвидшому рішенню на Python стільки ж, а всім іншим рішенням на C++, які вирішують задачу швидше ніж рішення на Python, менше балів ніж рішенню на Python?
Просто це як взяти змагання з важкої атлетики, запустити спортсменів і спортсменок з різними ваговими категоріями, а потім давати золоту медаль якомусь 50-кілограмовому чоловіку, який підняв 120-кілограмову штангу, срібну медаль якійсь 70-кілограмовій жінці, яка підняла 90-кілограмову штангу, і бронзову медаль 140-кілограмовому атлету, який підняв 250-кілограмову штангу.

Ну, це цікава здогадка, але ні) Бали нараховують за пройдені тести (правильно повернута відповідь). Швидкість — це просто обмеження по продуктивності програми, щоб наприклад, стимулювати знайти рішення не перебором чи моделюванням, а ефективним алгоритмом. Зазвичай, обмеження в щось по типу 100/500/1000 с, але залежно від задачі, це може бути від 50 мс до 8 цілих секунд (найбільше обмеження, яке я зустрічав) Швидкість не впливає на результат напряму, але менш ефективні розв’язки можуть пройти не всі тести, бо перевищують поріг часу. Також, завжди є обмеження по використання пам’яті, але на практиці це майже ніколи це не було дійсно обмеженням, через яке рішення не проходило тести.

MK — коди, БК — бейсік + коди, EC — бейсік, AT — Pascal,C++
Через бажання створювати власні іграшки.

ви застали часи, коли на уроках інформатики в школі вивчали Pascal?

Так, застав. Перша половина 00х

Спочатку Бейсік та Паскаль одночасно по одній книжці :) Але практики було більше на Бейсіку. Потім, десь в класі 9ому вже перейшов щільно на Паскаль, потрохи чипляючи С++. Так і просидів на Плюсах аж до майже 30ти років, коли перейшов на проект на Джаві, вивчаючи її майже з нуля (лаби в універі не враховую)

Мені здається, ще у школі учили Basic(може і ні). І величезним досягненням було поставити Counter Strike, в який ми кілька разів грали на уроках. Поки нас не попалили. Тому у школі не вивчив нічого)
Потім була невдала спроба Java із Fucedia (здається так називався фреймворк автоматизації ). Я був один куа на проекті і думав що деви допоможуть. Теж моя вина, бо треба було вчитися самому теж.
Першою, справді вивченою, мовою програмування була C#. Тут все просто, стек компанії(Sitecore), в яку я потрапив, базувався на ній. Гуманітарію на початку було дуже складно. Помилкою було що почав не з бази, а з вирішення задач автоматизації. Дуже сильно допомогли відео-уроки Mosh’a Hamedani на Udemy. Після цього все дуже добре полетіло.

Basic на «Дельта-С» (радянський варіант ZX-Spectrum 48К, 1989 рік) — бо нічого іншого не було в доступності. Також пробував щось зрозуміти в брошурці «Assembler Z80», але мабуть вона не була розрахована на 6-річних читачів, тому прийшлось колупати Basic та грати в ігри з касет)

пробував щось зрозуміти в брошурці «Assembler Z80»

Можe коли прикладiв нe було, то i нe цiкаво. А з 1993 чи 1994 коли зв’явилась дeмосцeна, правда то вжe «крутi» спeктруми були 128KB + муз.сопроцeссор. То дивишся той жe «Satisfaction Mega Demo» i такий — фiгасe, а так можно було i на пару рокiв засiв якicь эфeкти на asm’i робити, рахувати такти i всiлякi оптимiзацiї.

Так, ніяких прикладів не було, тому розібратись було майже неможливо. Вже набагато-набагато пізніше, коли я купив книгу «Turbo Assembler» Тома Свана, я нарешті зрозумів, що до чого) Взагалі, найбільшою проблемою тоді (у 90-ті), як мені зараз здається, була відсутність доступу до інформації та людей, які могли б щось пояснити та навчити. Якщо б тоді було стільки книжок чи такі можливості пошуку в інеті, як зараз — життя могло б скластись по-іншому)

Згодeн, можливо в мeнe синдром вцiлiлого, були друзi i ми якось помпанiєю всe робили та вивчали, дiзамблeли, пам’ятаю виходило zx-review, просто на матричному принтeрi роздруковано i пeрeдавали один одному. Там щe вкiнцi якась расказ по мотивам гри Elite був, нахiба я цe пам’ятаю :)

Мова мікрокалькулятора МК-54 у дитинстві. Для однієї діайвайної штуки був потрібен лічильник, який було б простіше за все зробити тупо замикаючи контакти кнопки = у калькуляторі, купив на розкладці самий дешевий б/в з дисплеєм що світиться. Яке ж було здивування, коли на калькуляторі кнопки «=» не знайшлось, а спитавши у знайомих дорослих виявилось, що він ще і програмований, по суті це була перша освоєна мова, якою автоматизовувались розрахунки для лаб у школі і на молодших курсах.

А так, звичайно ж Pascal у школі.

Яке ж було здивування, коли на калькуляторі кнопки «=» не знайшлось

та сама сторі батько подарував на д.н. прокидаюся зранку а тут таке щастя я такий батарейки вставив «2+2» і тут оппачкі ))

а спитавши у знайомих дорослих виявилось, що він ще і програмований

харашо у вас в городі а ми люди сільскі тож треба було читати інструкцію що я і зробив ))

потім ще у 3-х доступних публічних бібліотеках пошарудів і познаходив трохи книжок саме по цих калькуляторах і ще у «наука і жізнь» було трохи а потом ще випадково з макулатури дістав якраз ті номери «тєхніка молодьожі»

якою автоматизовувались розрахунки для лаб у школі і на молодших курсах.

мене досі дивує що воно справді реально працювало саме як принцип тобто та машинка справді реально це все рішала

купив на розкладці самий дешевий б/в з дисплеєм що світиться.

ЗЫ: а ну це тоді на певне вже були «нові часи» )) в мене у мої часи ще новий був чисто «нулячий»

а ну це тоді на певне вже були «нові часи»

Так, рік десь 2003-й. Нетипово пізно, але він і коштував гривень 10 на той момент, бо хто ж такою древністю ще користувався.

мене досі дивує що воно справді реально працювало саме як принцип тобто та машинка справді реально це все рішала

Ті нутрощі ще і зреверсили і запиляли емулятор у вигляді мобільного додатку: play.google.com/...​?id=com.cax.pmk.ext&hl=en

Першою що спробував Basic на Dendy (так були і такі у вигляді клав). Але особливо довідників по цьому не було та і можливості середовища були не великі тому забив.
Перша на якій написав щось що працювало було вже Visual Basic 6.0. Бо купили комп, а у магазі де купували якраз продавалась книжка по VB із диском де були приклади та саме середовище.
Pascal взагалі якось пропустив бо у школі не було компів і відповідно предмету інформатика.

Намагався осилити Basic ще на ZX-Spectrum з якихось уривків журналів коли навчався у молодших класах, але вийшло щось таки «напогромувати» тільки набагато пізніше на Commodore 64 за допомогою книжки «Бейсік — це просто» :)

Намагався осилити Basic ще на ZX-Spectrum з якихось уривків журналів коли

я на районі якось випадково натрапив на якийсь «компютерний гурток» у досааф чи що то воно вже було і там були або спектруми або аналог який їх тоді якраз почали клепати усі то там здається щось уже платне було ну я такий спочатку норм а потім чогось збалакалися з начальніком а він такий «ха ну ти тіпа шаріш» а я такий «та я в законі» а він такий «а мурку слабать можеш» а я такий «та запросто» і злабав йому програму по обрахунку гороскопів ну типу там сузір’я стояли так а треба на дату порахувати де будуть стоять і ще тоді вже була навіть графіка то я так окружностями та сєкторами ще й зобразив

то начальнік конєшно офігів крєпко (це я шото за день чи за два управився бо трохи ще посидів на листочку з геометрією математикою та склаф формули) і відтоді я мав вільний вхід та доступ до компютерного часу принаймні там ))

... прямо як історія про біла нашого гєйтза майже адин адин ))

ЗЫ: тож да по факту коли я отримав свою першу вже справжню посаду як то офіційно за гроші як роботу то я вже мав якщо не класичних 10 тисяч годин то принаймні вже досить близько і то саме практичних як то «прикладних»

за допомогою книжки «Бейсік — це просто» :)

хтось зможе зараз сам здогадатися (винайти знову) чому у бєйсіку нумерувати «рядки» програми вважалося за практичним «круглими числами» як то 10 20 30 і так далі ? ))

Basic на ZX-Spectrum, 1991 рік

Перший був basic, та книжка «basic для дітей» на zx-spectrum, потім Паскаль, потім трохи Сишечки, потім трохи Делфі, потім був Перл(з цим вже працював за гроші), потім ПХ П, потім Пайтон і хоча я програмую, працюю я не програмістом, а СЄОшником, хоча інструменти для автоматизації пишу на пайтоні))) та ще є пет- проєкт(взагалі не повʼязаний з роботою — десктоп-програмуліна під Лінукс) на пайтоні, та сайт на джангі до нього.
Тож якщо вам потрібні джуни у віці 39, та з деяким досвідом у програмуванні — пішіть)) готовий розглянути світчінг с позициї сіньйор сєо на джуна програміста. Не тому шо грощі (я не погано заробляю і на своїй позиції), а тому що цікаво

Pascal, рік десь 2003) писав скрипти для макросів в Ultima Online) були часи

Рік 2005. Delphi. Це була одна з небагатьох книг по програмуванню в місцевому магазині — «Максим Мозговой — Занимательное программирование», така червоненька. Потім місяць шукав саме Delphi. Випадково знайшов у однокласника Borland Delphi 7. Так і понеслося.

Basic на компʼютерах Поиск-2

Це було в студентські роки коли я багато грав в ігри і хотів створювати їх також. Я взнав що для цього використовують, що треба знати с++ тому купив книжку по ній і почав вчити. Доки не дійшов до вказівників і ооп, на цьому моменті настав кінець з вивчення мною моєю першою мовою програмування

Першою мовою взагалі був Pascal ABC класі у 6-7. Потім давали на уроках інформатики Delphi (Lazarus). Коли ж вступив у ліцей, то у 10-11 вчили Python. От саме з python’а я щось почав розуміти, тому вважаю першою своєю мовою саме його

Схожа ситуація:

Десь теж у 6-7 класі вивчав Pascal. Потім (здається в 10 класі) вивчали Scratch 3 . Цікаво було... А потім, в 11 класі (була профільна Інформатика (більше часу на неї виділялося, ніж на інші предмети)) ми вчили Python. Писали код у вбудованому IDЕ.
Думаю, це можна назвати моєю першою мовою програмування.

Первыми были Algol и Fortran потом PL и ассемблеры

Мікроша з Бейсіком. Чому? Ну я в 8 чи 9 років навіть не знав, шо щось інше буває ))

Машинні коди мікрокалькулятора МК-52. Чому вони? Бо були публікації в журналі «Наука та життя», де пояснювалося як на ньому програмувати. Плюс журнал «Техніка молоді». Декілька місяців я вчився програмувати на ньому, ну а потім мій дідусь подарував мені сам калькулятор, і я почав перевіряти свої програми зі зошита.

Потім BASIC, тому що знайшлася книжка по ньому.

Потім мова програмування Turbo C 1.5, бо було таке факультативне заняття у школі.

Потім Turbo Pascal за компанію.

А взагалі проблема була не в мові програмування, а в машинному часі.

не треба лякати дітей незрозумілими термінами та назвами ;)
P.S. аналогічний набір + Visual Basic

МК 52, це для справжніх гиків. Калькулятор баз клавіши ’=’. Політ на луну на мк52 мабуть перша гра

Політ на луну на мк52 мабуть перша гра

політ на луну то вже реальний сімулятор зі спецефектами ))

я сам писав свій варіант «полювання на лисиць» з фактичним обмеженням було кількість наявних регістрів куди записати координати згенеровані програмою які потім відповідно треба «виловити» )) класна штука була реально так гратися можна було

ех, згадав як я шукав по всіх тих статтях що ж робить таємничий оператор КНОП
:D

В мене МК-61 був, 52 мав більше пам`яті ) Я заздрив другу, в якого був МК-52 :) А так MSX Basic і Turbo Pascal на Yamaha, Basic на ZX Spectrum, трохи асемблеру вже в універі, далі C, трохи Java, C++, Delphi, Perl, PHP ну і т,д. ))

Майже той-же шлях, але BASIC тому, що зʼявився ZX-Spectrum, А потім була можливість приходити на кафедру універу, де були 286/386/486 і там вже Turbo Pascal

І, так, найбільша проблема була — знайти час та комп ;)

А яку мову програмування ви вивчили найпершою і чому саме її? Чи багато часу зайняло освоєння?

PHP і Javascript. Не пам’ятаю в якій саме послідовності — десь протягом 3х місяців разом. Не «вивчив» звісно а просто освоїв базу достатню щоб самостійно робити якісь проєкти які хоч якось працюють.
Початковою мотивацією було те що хотів зробити для себе інтернет-магазин. Потім швидко передумав і вирішив розбагатіти на контекстній рекламі AdSense, зробивши сайт безкоштовних оголошень. Кілька місяців робив, на голому PHP+MySQL+JQuery.
Мабуть десь 6-8 місяців загалом пішло з абсолютного нерозуміння що таке програмування до готового сайту.
Витратив деякі гроші на контекстну рекламу для просування і навіть розклеював паперові оголошення. Люди навіть користувались сервісом, може десь рік загалом сайт працював — web.archive.org/...​tp://www.good-ads.com.ua (сайт виглядав звісно не так як в архіві зараз, було купа стилів і всіляких «AJAX» приколів)

Підписатись на коментарі