Чому українські підлітки починають вивчати ІТ

В Україні близько 300 000 ІТ-спеціалістів. Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — і не через десятиліття, а вже найближчим часом. Сучасні підлітки — саме ті, хто може закрити потребу держави в компетентних айтівцях у прискореному режимі й вплинути на найближче майбутнє країни як у здобутті переваги у «війні технологій», так і в розбудові стартап-системи оновленої, прогресивної України після перемоги.

На щастя, вік в ІТ не відіграє жодного значення. Програмувати роботів та опановувати метавсесвіти вдається зовсім молодим людям. Вони легко навчаються і головне — мають до цього потяг. Чому підлітки починають займатися програмуванням, як вони змінюють технологічний ландшафт сьогодні та як використати потенціал юних українських кодерів завтра — розповім далі.

Чому підліткам варто займатися програмуванням

ІТ було трендом останніх років: з кожної праски доносилося, що тут кожен зможе стабільно й багато заробляти. І це більшою мірою правда, бо технологічний сектор безперервно розростається і створює усе більше вакансій — більшість з них на високооплачувані посади.

Великі корпорації та маленькі стартапи — усі вони зацікавлені у тому, аби залучати до своїх проєктів молодих фахівців. Свіжих рішень і тих, хто ці рішення продукуватиме, у необмеженій кількості потребують компанії з розробки штучного інтелекту, хмарних технологій, блокчейна. Нові проєкти у Tech-сфері з’являються чи не щодня, тому ІТ для більшості підлітків — гарантія на перспективи та працевлаштування.

Хоча, за даними дослідження Future of Work 2030, у майбутньому більшість професій поступово зникне, на увагу все ще заслуговуватимуть навички, що встояли на межі технологій і креативу. Перебуваючи на стику, ІТ стане ще більш перспективним напрямом і пронизуватиме практично всі сфери економіки.

Вже зараз більшість вакансій з найрізноманітніших, не дотичних до ІТ сфер, вимагають від працівників певного рівня володіння цифровими технологіями. Маркетологи використовують їх для аналізу даних та створення контенту, продавці — для обробки замовлень, працівники промислових виробництв — для обслуговування обладнання та управління ресурсами. Список можна довго продовжувати, адже неможливо згадати професію, якої ще не торкнулася діджиталізація.У майбутньому, за даними дослідження McKinsey Global Institute, штучний інтелект та інші технології автоматизації усе глибше проникатимуть у всі сектори економіки. Робочі місця збережуть лише ті працівники, які опанують ці інструменти й зможуть використовувати ШІ як засіб для покращення робочих показників.

Тому знання ІТ — це подушка безпеки для молодих людей, які хочуть бути конкурентоспроможними на ринку. Очевидно, що йдеться не просто про модний тренд, а про стратегічну інвестицію у майбутнє. Ці знання допоможуть підліткам активно впливати на світ навколо і бути на передовій «війни технологій».

Відповідь на виклики часу: яка роль підлітків у «війні технологій»

Якщо раніше військові технології — від GPS до мобільних систем зв’язку — з часом знаходили своє застосування у цивільному житті, то зараз ситуація змінилися з точністю до навпаки. Тепер українські розробники задля швидкого здобуття переваги у сфері військових технологій адаптують комерційні напрацювання до потреб оборони.

Так дрони, які раніше використовувалися для агротехнічних потреб, фільмування кіно і реклами, почали вести розвідку в нічний час, виявляти супротивника та наводити на нього вогонь. Не дивно, що 60% світового виробництва дронів Mavic викуповують українці — і не тому, що у нас бум весіль чи тревелблогерства.

Штучний інтелект, виведений для аналізу big data, зараз залучений до розмінування українських земель та опрацювання розвідданих. Системи віртуальної та доповненої реальності для геймінгу тепер допомагають тренувати військовослужбовців. Технології швидкого прототипування 3D-друку зараз друкують запчастини до техніки прямо на полі бою.

За кожним з цих рішень стоїть команда фахівців, а отже потреби України у кваліфікованих розробниках необмежені.

Не обійтися без знань з ІТ і на полі бою. Адже усе натівське озброєння оснащене засобами зв’язку та ІТ-системами. Що вже казати про БПЛА, системи розвідки, аналізу та обробки інформації. Усі ці технології потребують спеціалістів, здатних управляти технікою відповідно до конкретних умов та завдань, що постають перед українською армією.

Не дивно, що у воєнний час підлітків, які почали вивчати ІТ, побільшало — мотивація та стійкість дуже зросли в колах молоді. Програмування стало для них не просто навичкою, а способом виразити себе та зробити свій інтелектуальний внесок у перемогу України. Адже у ЗСУ є нагальна потреба в технологічних рішеннях, які дозволять домінувати над ворогом. Список потреб безмежний: від супутникового зв’язку та безпілотників до систем ППО та штучного інтелекту.

Аби підходити до створення цих технологій у найближчому майбутньому, підлітки від початку мають поставити в пріоритет вивчення основ програмування — щоб знання Python, Java або C++ допомогло зрозуміти логіку коду та алгоритмів, математики — щоб навчитися алгоритмізувати та оптимізувати рішення, основ дизайну — аби знати, як створювати зручні і ефективні інтерфейси для користувачів. Усі ці знання неодмінно знайдуть застосунок у розробці систем зв’язку, БПЛА, засобів кібербезпеки тощо.

Сила інноваційного підприємництва: чому зараз найкращий час робити свій підлітковий стартап

Те, що розробляти потужні військові ІТ-продукти можна лише під егідою впливових промислових підприємств — вигадка. Наразі аби вершити переворот у сфері технологічних рішень, не обов’язково ставати частиною великих міжнародних компаній. Згадайте лише ШІ-сервіс зі створення зображень Midjorney — стартап, який обслуговує користувачів у всьому світі, утім над його розробкою працює команда лише з 11 людей.

Інноваційне підприємництво вже встигло продемонструвати свою конкурентну позицію відносно потужних промислових гігантів. Упродовж восьми років російсько-української війни саме мілітарі-стартапи точково реагували на виклики в українській армії і надавали рішення. Так виникли програми для управління військами та артилерією від українських розробників: «Кропива», ArtOS, «Арта», захисні костюми для вибухотехніків Velmet, чат для військових MilChat та багато іншого програмного забезпечення, яке допомагає ЗСУ виборювати перемогу.

Проте українська стартап-система лише зараз починає виходити із зародкового стану і масштабуватися, а тому потребує мільйону ІТ-спеціалістів тут і зараз. І саме підлітки, які вивчають ІТ на онлайн-курсах, беруть уроки в просунутих спеціалістів, зацікавлені сферою та розвитком стартап-культури в Україні, можуть стати тією рушійною силою, що невдовзі призведе до швидкої зміни позицій України як на технологічному ринку, так і на полі бою.

«Ентузіазм та бажання підлітка зробити щось класне перекриває нестачу знань та досвіду. Якщо є бажання, вони можуть опанувати досить складну технологію в найкоротші строки», — каже викладач геймдеву в GoITeens Кирило Свідерський.

Зрештою, програмування стало мовою сьогоднішньої доби. І це не баг, а фіча сучасного світу. Адже навчаючи сильних профі, ми зможемо прискореними темпами перетворити Україну на продуктову, а не ресурсну країну, і завдяки роботизації армії наблизити перемогу у війні й зберегти життя українських воїнів.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — і не через десятиліття, а вже найближчим часом.

Звідки така інформація?

Редакційна політика DOU така редакційна... Мені автору кількох цікавих статей — заборона на публікацію статті та тіньовий бан з вигаданої причини на аматорському рівні.
Людина регає новий акк — пише самопіар і отримує публікацію.

Бо надивились рекламу гавнокурсів про 5к зарплати через рік.

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — і не через десятиліття, а вже найближчим часом.

Жертва телемарафону на ДОУ

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців

Булщіт. Не потребує.
Існуючим вже важко знайти роботу, і це навіть мова не про джуніорів, а тим більше трейні.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

ви ще спитайте, чому діти з першого класу вчать іноземну мову...

А ШО, В НИХ Є ВИБІР ? 🤔

Можна не вчити. Я вчився погано і після школи рівень англійської був десь «ландан іс зе кепітал оф грейт брітан». Викрутився якось у дорослому житті.
Вибір завжди є, навіть з ТЦК

Чому українські підлітки починають вивчати ІТ

дуже просто:
тому що у підлітків немає вибору....................
вони не самостійні.......
хто фінансує освіту підлітків ? .........
той і замовляє музику.......

світом керують дорослі...

якщо ви завтра зайдете у київську школу, і яскраво захоплено розкажете підліткам, що ІТ — це вчорашній день, це для лузерів... справжні герої стають фермерами...
далі продемонструєте, на яких машинах їздять фермери, яка цікава робота, скільки можна заробити, як комфортно можна жити... у власній країні...

питання у пропаганді... в освіті... у правах... у доступі до ресурсів...

ІТ, чи не ІТ — це не підлітки вирішують

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — і не через десятиліття, а вже найближчим часом

Ха-ха
Ха-ха
Далі просто прогортав статтю, якась реклама курсів

Автор проспав півтора роки

вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців

Якщо для вас ІТ-фахівці це всі, хто працює за компом, то так.

дуже натягнуте як сарказм, після того як війна показала, що шутери з симуляторами дуже навіть в нагоді дронщикам і штурмовикам.

)))
Це працювало лише в перші місяці війни. По факту виявилось, що ти «розбирається в компах», якщо знаєш ексель.

вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — щось остання статистика скорочень та нових відкритих позицій показує трохи інше .

теж після цих слів перестав читати

Не розумію що не подобається коментаторам. Український ІТ-сектор дійсно потребує мільйон ІТ-фахівців. Тільки не оцих ваших сирних синьйорів, котрим подавай 5-10к і ремоут, а державних операторів ЕВМ з окладом 17,534 грн. 56 коп.

навіщо державі мільйон операторів евм? Звучить так само нелогічно, як і абстрактний мільйон фахівців.

Чтобы продать их услуги по 9$ в час на МН рынке. а кто 10 лет отработает — тому вольная (право на выезд).

емм? такі приклади є? чи тут просто аби spizdonuty?

Сподіваюся, ДОУ заплатили за публікацію цієї реклманої статті(:.

Напевно, бо 100, 200, 300 а інколи 500 відгуків на 1 вакансію Junior. Все ж зрозуміло, чому потрібно «йти в ІТ», навіть якщо у вас немає жодної любові (знань, вмінь), ентузіазму (власних напрацювань) та інтересу до цієї сфери.

Імхо, це добре, що люди перестають бездумно (трендово) валити в ІТ, і дивляться на інші галузі власної професійної реалізації.

люди перестають бездумно (трендово) валити в ІТ

Звідки така інфа? Здається ще досі намагаються. Он крики душі усілякі від чуваків які судячи із скілів мають гарні задатки ранити бізнес у ролях різних менегерів чи бізнес консультантів.

Взагалі зараз спостерігаю зворотній тренд — звалити з IT. І в основному серед досвідчених фахівців. Ще років 5 назад навіть думку звалити із IT вважав божевільною, то зараз вже розмірковую над цим. Дивлюсь success story різноманітних приватних бізнесів, трохи занурююсь у суміжні міждисциплінарні галузі. Бо одним кодом скоро не вирулиш

Якщо топік називається «Чому українські підлітки починають вивчати ІТ», то це може свідчити, що все навпаки. На ринку для кандидатів без досвіду ситуація проблемна (м’яко кажучи).

Підлітків доречі можуть просто віддавати щоб хоч щось робив
Я за цим принципом теж малого на IT курси віддав і навіть не уявляю що вони там роблять. Просто щоб був чимось зайнятим
А альтернатив IT курсам віддалено зараз майже немає (хіба що англійську теж віддалено вчать).

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців

Неправда. Шагом марш смотреть тенденции последних лет.
и до 24.02 были серьезные проблемы с устройством трейни и джуниоров. И глупости по миллиону были понятны уже тогда.
а после вообще все ... вакансий стало на порядок меньше, 100-200 откликов на вакансию норма, не стоит продолжать нести лютую чушь

Краще якусь професію звʼязану з військовою справою це більше буде треба ніж ойті у майбутньому.

Не дай Боже
Застрелитись краще ніж жити в такому майбутньому

Те що зараз це теперешнє.
А у війн є одна цікава особливість — вони закінчуються і після люди із мілітарі бекграундом здебільшого нах нікому не потрібні та в мас культурі є досить придуркуватими персонажами (не кажу добре це чи погано — така об’єктивна реальність)

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців

Булщіт. Не потребує.
Існуючим вже важко знайти роботу, і це навіть мова не про джуніорів, а тим більше трейні.

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — і не через десятиліття, а вже найближчим часом.

Жертва телемарафону на ДОУ

До того що телемарафон перестав вже бути просто телепередачею, він став явищем

Будуть крутити цілодобово серіал «Слуга Народу» перед виборами президента й це все за кошт громадян

так а причому це явище до цієї статті? У мене підгорає просто, коли в одному й тому ж місці (доу, для прикладу, де ситять шибко вумні з себе айтішнички) розповідають про критичне ставлення до інформації, про логіку, тосьо. А потім лайкають офтопіковий коменит простопотомушто там є «телемарафон» або «зєля» або «порох» або «73%».
Ну блін. Так, ця стаття висмоктана з пальця, так «мільйон факівців» — сумнівне твердження. Але телемарафон то тут при чому?

Михайло Федоров це частина команди Зеленського
Як тільки команда Зеленського починає вважати проєкт успішним то буде приписувати заслуги Зеленському
Така ціль телемарафону

Ви або живете в Україні і відчуваєте її реалії, змінні, константи як відчувають чорношкірі жителі дельти річки Міссісіпі блюз, або ви не розумієте і вас це дратує. Я на всі 100 відсотків розумію кожен такий вислів, моя відповідь вам теж отримала купу лайків, а ви знову не зрозуміли. Я не знаю як вам пояснити цю нашу Українську пентатоніку так щоб вона із виття перетворилася на приємну мелодію.

Так, ця стаття висмоктана з пальця, так «мільйон факівців» — сумнівне твердження. Але телемарафон то тут при чому?

— тут все до того, що рівень ції статті та цілі дуже схожі по духу до природи Телемарафону. Не відчуваєте?

Щодо кількості фахівців, то в 2014 році тут була спроба порахувати кількість айтішників і я висунув пропозицію значення ЯК МАСЛА
і моя пропозиція отримала найбільше підтримки. Я впевнений що це значення отримає велику підтримку і сьогодні. Як же так сталося що два випадкових слова так зрезонували із думкою колективу? Кожен такий вислів це окрема константа яка в собі містить цілу історію та широку палітру значень, набір яких не можна описати. Можна тільки зробити референс. А «крвосісі»? Хіба це помилка просто? Ні, це ціла історія як русифіковані особи намагалися всунути себе в Українські реалії. Історія яка повторюється далі стеє явищем. Так і з телемарафоном.

Ви ж доречі теж іронізували

факівців

Так ще їх ніхто не називав :)))

Ну дивіться. Чому я бомблю.
— написана рекламна стаття з надуманими фактами. Це цілеспрямована дія, бо навряд чи автор статті реально сприймає «мільйон фахівців» за чисту монету, бо людина, котра продає курси, не може не знати реального стану речей.
— маємо залайканий комент «жертва телемарафону». Жертвою можна назвати когось, кого ввели в оману, але аж ніяк не того, хто сам вводить в оману інших. Добре, погоджуся, що «телемарафон» вже можна використовувати як знеособлену назву якогось явища (як «пілот», «унітаз», «ксерити», «гуглити»), проте, імхо, «жертва телемарафону» тут ніяк не підходить, бо і не жертва і не телемарафон.
Але комент залайканий. І я думаю, що залайканий саме через вживання слова «телемарафон». І це для мене виглядає іронічно, що хомнячки ведуться на слово «телемарафон» прямо як ті, хто той телемарафон споживає.
І це сумно (

Тому що це найпростіший варіант для отримання великих грошей не виходячи з дому при мінімальному обладнанні ?)))

Навіть статтю можна не читати, щоб відповісти на заголовок

якщо не виходити з дому...
буде менше руху і сонця... вітаміну Д... організм посиплеться... вигорання... втрата працездатності... казочці кінець 😟
(але на курсах про це не скажуть...да..)

Я скоріше про те, що це наймасивніший сектор офісної роботи, контору можна робити вдома )
Ще й можна знайти когось під свій графік

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — і не через десятиліття, а вже найближчим часом

На фоні того, шо останнім часом з двох моїх друзів одного скоротили, а другий попав на бенч, бо зараз у компаній не вистачає ні проектів, ні грошей, мені гидко, смішно і прикро одночасно читати подібні тейки, особливо коли вони від представників влади. Роботи нема, особливо для тих, хто тільки починає свій шлях, нахіба людям вішати лапшу на вуха, що потрібно пів мільона, мільярд, трільон программістів? НЕМА роботи для джунів, НЕМА. І не буде найближчим часом. Сьогодні чекнув Джині і побачив сьогоднішню вакансію на стронг мідла з 3+ роками досвіду, великим стеком та B2+ англ с 150 відгуками. Які пів мільйона девів, ви про що?

А хіба це не основна робота влади — вішати лапшу на вуха? То ж чого ви дивуєтесь?

влада має уповільнену реакцію в порівнянні з ринком, десь років через 5 вони почнуть говорити що міллион айтишников не потрібен, к тому часу ця криза закінчиться вже, лол

Не бачу я такої жаги у сучасних підлітків. Це покоління тіктоку, вони не вміють тримати увагу більше 10 секунд на чомусь, про яке програмування мова? Хіба що якщо під програмуванням ви маєте на увазі промпт інженірінг типу «Чят, згенеруй мені контент, зал’ю його в тікток», то тоді да, прям програмісти-програмісти

В цих підлітків є батьки (їх вихователі та наставники). Зверніть на них увагу також.

Відколи це підлітки почали слухати батьків чи вихователів? І нашо мені звертати на них увагу?

Можливо вам буде цікава причина? Бо, імхо, підлітки — це певного роду наслідок.

Ну да, молодежь нынче пошла не та. Есть хоть одно поколение подростков, про которое не говорили подобного?

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців

О_о

він путається у найпростіших логічних зв’язках, цей ChatGPT 4. Так, може дати непогану ідею юзати щось конкретне та нагенеруати цікавого коду, але якщо логіка задачи більш-менш своєрідна, він не розуміє. Вибачається постійно та пропонує інше рішення, яке ще гірше.

ця людина фінансово заінтересована в хайпе навколо нейросеток

Жінки виайті
Геї в айті
Терер підлітки в айті

бо «ххх ПІД ЧАС ВІЙНИ» та «ххх ФРОНТ» вже не в тренді.

«попаданці в айті»

Бульбашку ще із ковідних часів роздувати почали бо IT тоді оптимально виявилось найпристосованішим. Все думав коли ж воно лусне поки не зрозумів що це вже піраміда. Випускники IT курсів створюють свої курси і так далі. Тому ще поживе деякий час

Редакційна політика DOU така редакційна... Мені автору кількох цікавих статей — заборона на публікацію статті та тіньовий бан з вигаданої причини на аматорському рівні.
Людина регає новий акк — пише самопіар і отримує публікацію.

Мені автору кількох цікавих статей — заборона

Аналогично, была идея запустить ряд статей, описывающий процесс получения сертификата (Code Signing) для подписи программ. Это долгий процесс для нас, может занять от двух недель до 3-х месяцев.
Первая статья была в аккурат забанина администратором сайта, что она не соответствует тематики сайта. Интересная у них получается, статья посещения комнаты ужасов в Кракове соответствует, а коды подписывать нет.
С тех пор писать сюда ничего не собираюсь.

...

Аби підходити до створення цих технологій у найближчому майбутньому, підлітки від початку мають поставити в пріоритет вивчення основ програмування — ..., математики — ..., основ дизайну — ... Усі ці знання неодмінно знайдуть застосунок у розробці систем зв’язку, БПЛА, засобів кібербезпеки тощо.

щось мені дуже кажецця, що математиків, погромістів і дизайнерів і так багато. А от людей, що знаються на фізиці і електроніці (саме тих, що зможуть внести вклад у системи зв’язку, бпла) не вистачає.

З мого універу щороку випускається з бакалавра 150 бюджетників біологів різних направлень (ботаніки, зоологи, екологи, цитологи, гістологи, вірусологи, мікробіологи, біохіміки, молекулярщики та інше), люди з публікаціями, науковим повністю бекграундом. І та сама ситуація з фізикою, хімією.

Так ось, на 150 людей з одного універу просто немає взагалі вакансій. Тобто, не просто конкурсу немає, а фізично не існує роботи. Ти або в сінево підеш працювати, щоб робити аналізи, або шукаєш роботу деінде. Тому люди і не йдуть в такі спеціальності)
А для програмістів є робота, зараз менше, але вакансії все одно присутні і хоча б конкурс є навіть якщо 200 людей на 1 вакансію, а не так що 200 на 0 (поділили)

Просто з цікавості — чому не додати до цього «портфоліо» прикладну математику, і не піти у біоінформатику / датасайнс? Те ж саме з хімією.

біоінформатику

і багатьом вона в цій країні потрібна?

так а чому в цій? «лідери ринку» працюють на зовнішньому ринку, ну і прямі контракти ніхто не відміняв

я не виключаю, що якщо дуже постаратися, то може якась одна вакансія знайдеться. просто практика показує, що чим більш наукоємний напрям, тим менш охоче його віддають на аутсорс і ще менш охоче будуть працювати за прямим контрактом. так що куди подіти 150 випускників кожен рік питання відкрите.

А в якій країні вона потрібна багатьом?
Я із зацікавленості питаю, а не через токсичність.

пошук вакансій за запитом bioinformatics на ResearchGate:
imgur.com/sXsS1U9
це, звичайно, не сотні позицій, але й на RG далеко не все попадає. ну і взагалі індикатор, що там щось робиться і принаймні потенційно на щось можна розраховувати.

Потрібна. Просто не в тому форматі як всім здається.
Наприклад, системи для обчислюваної результатів статистичних з того самого пцр (як при ковіді було), але тобі треба десь ці результати брати, а в нас все ще все в картках (ну як в поліклініці : D )

По-друге, біологи це НАН, вони з тваринами працюють, а не з МОЗ, там вже доступи саме у лікарів. Якщо я вірно розумію твій хід думок

ну мені це швидше виглядає як медстатистика, таке дійсно треба, але то окремо. а от біоінформатика в мене більше асоціюється з двома напрямками:
(1) аналіз послідовностей (задачі: вирівнювання послідовностей, genome assembly для секвенування, побудова філогенетичних дерев, молекулярні годинники, пошук locus Ori, ітд);
(2) структурна біоінформатика (задачі: передбачення третинної/четвертинної структури білка, передбачення енергії зв’язку ліганд-рецептор, прямий/зворотний скринінг, ітд).
кому й куди тут таке треба я особисто не знаю і взагалі маю глибокі сумніви що коли-небудь буде треба. а може це просто мій когнітивний баєс: за майже 40 років життя тут я вже перестав вірити не те що в світле, а в майбутнє взагалі.

Насправді десь так)
Наприклад є запит на те, щоб виміряти кількість мутацій ВІЛ в популяції через дані отримані через секвенування.
Якщо не помиляюсь (в цьому вже можу помилятись, бо не настільки дотична до чогось подібного), то використовують мови R та Python для роботи з таким.
Але не в нас 😌

В основному робота з абсолютними числами з наявними пацієнтами та їх статус, і прогнозування все ж має обмеження.
Це не так, що ввідних даних безліч і прогнозування по всім напрямкам. Тобто, неможливо визначити приблизні значення для популяції, щоб зрозуміти в скількох будуть розвиватись які інфекції та за який період, але ми можемо визначити кількість передумов для саркоми капоши в уже наявних ознаках (наприклад)

Крч, все ж на досить низькому рівні.
Про структуру білка — це база, якщо що

Це є, і біоінформатику і так викладають.
І так, на біофаці набагато більше математики так більш технічних наук, але вони профільні. Наприклад мені вишку, матан, мат методи викладали, туди ж 4-5 видів фізики (від механіки та оптики, до квантової фізики)
Біотехнологія (наприклад, методи хроматографії і виготовлення тих самих целюлозних пластинок), 2-3 роки різних хімій (неорган, аналітична, фізична, органічна, біохімія )

Але ж це все на дотичному до основної спец: моделювання білків, аналіз результатів, розуміння процесів в клітинах і як обчислювати велику кількість даних) є ж основна спеціальність зі спец курсами. В біології ж більш специфічне обладнання, на якому тобі ще теж вчитись.

Якщо для тебе біологія це просто гербарій перекладати і не більше, то це сумно саме для біологів. )) фінансування всього цього, саме фундаментального, просто не цікаво для держави, тому всі ці знання і йдуть просто в довгих ящик та більшість або їде, або йде в IT. Бо в айтішника просто потрібен комп/планшет, а не багатомільйонний лазер для фотосенсибілазійних методів ураження пухлинних клітин в мишей.
Я до того ж і веду, що потреба в такій кількості випускників немає, але їх все продукують і продукують щорічно, при цьому взагалі немає куди цим людям потім йти. Ну в наукову установу де замість обладнання ти реально все робиш вручну на зп в 4к

Так ось, на 150 людей з одного універу просто немає взагалі вакансій. Тобто, не просто конкурсу немає, а фізично не існує роботи. Ти або в сінево підеш працювати, щоб робити аналізи, або шукаєш роботу деінде. Тому люди і не йдуть в такі спеціальності)

.
мене завжди дивувало, коли люди у 20+ років скаржаться на відсутність підходящої роботи...
це якась... інфантильність, чи шо 🤔

ну блін, людина добровільно.... не йде сапати город на свіжому повітрі... а приходить у виш... гризе граніт науки 5 років... нічого навколо (ринкової ситуації) не помічає 5 років.. чекає на підходящу роботу... а омріяна робота все не приходить... прямо біда...

ну тобто... така ситуація ж не за один день створюється...
«розчарування потребує адекватного планування» )

якщо людина вчилася з цікавістю, причому взагалі зарплата ? 🙂

Дійсно, Юрко, ніхто так не каже за нікчемність 20-річних як 22-річні хто «життя з дна проїв».

1. Специфіка наукового факультету, що в тебе практичне дослідження на реальних обʼєктах та установах (кавецького, імбіг, палладіна) та інше, ти пишеш диплом з реального дослідження, які існують. Тобто, 150 людей виконують роботу на лайтовому регламенті відвідування на рівні з молодшим науковим співробітником. Ц по закінченню розрахунок піти в свою ж лабу, але немає офіційних місць. В кращому випадку півставки або молодший науковий співробітник.
І фіксований регламент проходження та зайняття посади: після мастеру «науковий співробітник», на аспірантурі «провідний» чи «першої категорії». Так ось, це усюди в наукових установах, за кордоном навіть важче, бо до пост-доку зп досить мала та якихось нарахувань не передбаченого, також при закритті проєкту ти не можеш змінити свою наукову роботу бо аспірантуру просто не захистиш.
2. Це роки. Тобто для карʼєрного зростання потрібно мінімум 2 роки просто щоб закінчити той чи інший етап навчання, це тобі не сениора виростити в люксофті за 2 роки )
3. Те, що ти описуєш — соціальний дарвінізм, що як теорії було спростовано з початку 20-го року, що вказує на профанація щодо теми, відсутність комплексного підходу до питання, а також дилетантство в ведені *разів в інтернеті 😌
Зараз твої дитячі тезиси виглядають як «перестаньте бути безхатьками, просто купіть собі дім»

Я, звісно, не очікувала багато від людини без наукового бекграунду, що не знає специфіку здобуття ступеню, але не думала, що потрібно буде опускати планку так низько. Аж викопати ямку.

за дипломи гроші не платять...
платять за вирішення проблем...

якщо хочеться отримувати від держави багато грошей...
значить треба вирішувати багато державних проблем.... логічно ?

(деякі) знання іноді можуть бути корисними для виконання роботи,
а дипломи не мають особливого значення 🙂

чекає на підходящу роботу... а омріяна робота все не приходить...

Трохи не так: людина за ті 6 років, ще до завершення магістратури має наукового керівника, погоджує теми подальших досліджень, готує план дисертації і ще деякі формальні і не дуже матеріали, і підписує контракт з вузом, за яким зобов’язується по завершенню аспірантури відпрацювати три роки. Бувають нюанси з тим, це буде свій же ВУЗ, чи стороння організація, але у абсолютній більшості випадків це державна установа.

Тобто по-перше, це не встав з не тої ноги і подумав, хочу бути науковцем, це певний процес, істотно складніший і довший ніж вивчити жаваскрипт і відкрити фопа для галери, по-друге, ту роботу по контракту зобов’язується надати держава, як і аспірант зобов’язується на ній відпрацювати. А по факту, навіть та нещасна ставка асистента на 200 баксів в місяць, а тим більше молодшого наукового співробітника без годин викладання, навіть воно вилами по воді писано.

взагалі не бачу проблеми...

1) на 200 $ в місяць прожити можна... сподіваюсь, держава не обіцяла, що робота буде у Києві ? 🤔

2) хто заважає роботодавцю платити більше ?
просто гроші платять не за освіту, а за результати...
за вирішення поставлених роботодавцем задач...
за ідеї, пропозиції, які приносять користь...

3) наукові установи розкидані по всій країні, не кажучи вже про виробничі підприємства...

ну от приміром, прямо сьогодні немає вакансії точно по спеціальності аспіранту з молекулярної біології одноклітинних морських водоростей...

але у селі Барбосовка за 500 км від Києва є вакансія ветеринара... і житло дають, і природа там, повітря чистіше, і можна на роботу на велосипеді їздити...

і тут людина може згадати, що коли у дитинстві мріяла стати біологом... це було не про аспірантуру 🙂

...
Біологи не займаються ветеринарією

Інші тези ще більш профанація

кажу про те, що у певних обставинах людині може бути вигідніше проявляти гнучкість...

ну от я колись не поступив...
пішов на завод, отримав спеціальність, 2 роки пропрацював...
завод був військовий... попав під скорочення...

життя пішло іншим цікавим шляхом, от і все...

а просто сидіти, страждати — мені не дають роботу по спеціальності, держава погана... так нецікаво 🙃

Ви взагалі читали з чого дискусія почалась?
А саме, чому люди йдуть в айті, а не займаються різноплановими роботами навіть там де є навчання на бюджеті. Бо роботи немає)

Я знову наголошую, що ви не розумієте тематики, не розумієте яким чином працює наукове середовище і тут не про гнучкість, а про відсутність вакансій, проєктів.

Ветеринарія — медична спеціальність повʼязана з тваринами, не наукова. Також зоолог не має розбиратись в «білку фібріногені», бо в нього інші задачі. В загальних рисах звісно, але це як бізнес-аналітика посадити кодити на джаві.

дискусія почалася з того, що 150 твоїх колег — аспірантів-біологів скиглять, що немає роботи 😟

вчора випадково дивився одне інтерв’ю...
дядька закінчив МГУ...молекулярна біологія, щось таке...
заробляє на цьому купу грошей, вкладає у книговидавництво...
m.youtube.com/watch?v=kJUyePEmEhk

А от людей, що знаються на фізиці і електроніці (саме тих, що зможуть внести вклад у системи зв’язку, бпла) не вистачає.

Якщо їх не вистачає, то чому платять на порядок менше ніж за ІТ?

Хто платить на порядок менше, ніж в айті, і коли він це платить? Якщо заплатити на порядок більше, інж в айті, то спеціалісти, котрих немає, намалюються звідкілясь? вивчать радіотехніку за тиждень?

Хто платить на порядок менше, ніж в айті, і коли він це платить?

Мідл ІТ проти асистента у вузі. Приблизно еквівалентні позиції з точки зору років досвіду і робочої сили без особливого простору для прийняття рішень. Різниця в оплаті якраз у 5-10 разів.

Якщо заплатити на порядок більше, інж в айті, то спеціалісти, котрих немає, намалюються звідкілясь?

Вони перестануть свічитись з фізики, електроніки, хімії і навіть хто може гуманітарщини в ІТ широким потоком з 3-го курсу, працювати в півсили суміщаючи з ІТ чи всілякими репетиторствами, а то і просто сидіти у мами на шиї ходячи в НДІ чи вуз викладати щоб мати мінімальну соціалізацію, і принаймні матимуть мотивацію будувати кар’єру всерйоз.

вивчать радіотехніку за тиждень?

Ні, але освіта це взагалі штука дуже інерційна, за 10 років війни можна було б принаймні запланувати підготовку і розподіл після вузів відповідних спеціалістів, чи хоча б відбирати наявних студентів.
Якщо цього не зроблено, і немає навіть приватних ініціатив підготовки і відбору спеціалістів, в дусі айтішних курсів, значить, реального попиту індустрією немає.

Є безкоштовна якісна освіта, без потреби переплачувати розрекламованим курсам програмування

Є найкращий безкоштовний курс для початківців від Гарварду CS50 (Сі-Ес-Фіфті), з CS50 варто починати

Є freeCodeCamp.org
Є Prometheus

Провідні світові університети викладають свої курси у публічний доступ, безкоштовно, переважно англійською мовою, є збірки на GitHub-і:

Бо надивились рекламу гавнокурсів про 5к зарплати через рік.

ІТ-академії не мають клієнтів, аудиторії порожні, ІТ-вчителів фаст-навчання звільняють.
Власники академії потребують бізнесу та грошей, щоб повернути власні інвестиції або хоча би мінімізувати збитки.

На щастя, вік в ІТ не відіграє жодного значення

Зараз має і дуже суттєве.

Проте вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців — і не через десятиліття, а вже найближчим часом.

Звідки така інформація?

будь хто у колі якихось спеціалістів буде нахвалювати професію цих спеціалістів. Я вам гарантую, що на зустрічі з тваринниками говорилося би про те, що держава стоїть на рогах великої рогатої худоби, на зустрічі з медиками — що тільки вони і підтримують її здатність до опору, а на зустрічі з паталогоанатомами — що паталогоанатомів катастрофічно не вистачає.

Вибач, але

якось про це говорив пан Михайло Федоров

Це вже само по собі мем

Ходіть на наші курси будете, як Федоров))) сео лайно курсів серйозно цитує іт-лайно міністра наче все сходиться))

Міністр Михайло Федоров то відомий брехун

Вячеслав Поліновський (CEO в GoITeens) навчіться фільтрували перед тим як поширювати маячню «вітчизняний ІТ-сектор потребує мільйона фахівців»

До вашого відома, новина «ВВП у $1 трлн за десять років» та «Податкова система № 1» це також маячня

Лол, то це чувак свої курси рекламує в темі. Ну просто треш. «Дякую» ДОУ за черговий спам

Ну шо непоганий матеріал для прекрасного іt;)))

Підписатись на коментарі