Моя спроба викладання інформатики в школі у Львові

Привіт! Мене звати Олександр Скакунов, Back-end Architect і засновник освітнього шкільного проєкту «Місія на Марс».

В одній зі своїх статей я писав, що в українській школі є величезна проблема з розвитком мислення: тоді вчителька мого сина-третьокласника на уроці літератури дала дітям для аналізу оповідання, у якому дельфіни вивели корабель на правильний курс.

Питання вчительки стосувалися літературного опису кольору неба над морем, назви моря і розташування цього моря на карті світу — але коли єдиний учень підняв руку і поставив критичне запитання: «А звідки дельфіни знали, куди кораблю було потрібно?», вчителька змінила тему і замʼяла питання.

Я все розумію: у вчительки є план. Але ж потім учні виростають і йдуть голосувати за Януковича або поповнюють ряди антивакцинаторів.

Так ось, ця історія змусила мене задуматися: а наскільки складно зробити так, щоб шкільне навчання було й цікавим, й корисним.

На той час (2018 рік) у мене вже були дуже хороші стосунки з ЛАГ — це Львівська академічна гімназія (та, що поруч з Політехнікою), і я запропонував їм дозволити мені провести експериментальні уроки з інформатики в гімназії, на що вони й погодились.

Ця стаття — про те, як це було, і які висновки я зробив.

У чому полягало моє бачення

Мене завжди дивувало, наскільки навчання відірване від реальності: діти неприродно сидять пів дня за партами та запамʼятовують формули. Тобто весь кайф проходить повз них — цікава проблема, пошук варіантів, експерименти, висновки.

Школа дає винятково одне: висновки у готовому вигляді («дельфіни вивели корабель куди треба — і так і мало бути»). Ще приклад: у тій статті, що я проводив вище, вчителька розказувала дітям, скільки звуків видає та чи інша тваринка — замість того, щоб дати почути ці звуки (та хоч в ютубі, якщо не в зоопарку на прогулянці) та зробити висновки самостійно.

Я вже не кажу про такі речі як реальні експерименти, на кшталт зробити газовану воду на хімії або керувати курсором комп`ютера через звук за допомогою ефекта Доплера. Цікаве та практичне. Де це все?!

Але моя ідея пішла далі ніж експерименти якогось каналу типу «Цікава наука».

Мене зачепила тема кодування інформації, яку проходять у восьмому класі — це від QR-кодів до двійкового кодування та таблиці символів Unicode.

На мою думку, це важлива тема, тому що розуміння, що таке «код» відчиняє двері до наступних ідей — від 16-значних кодів кольорів типу #FFFFFF до що таке Primary Key в базах даних (бази даних проходять в девʼятому класі).

У шкільному підручнику ця тема (як і багато інших) подано достатньо сухо: «Людина постійно отримує, шукає, зберігає, опрацьовує й передає повідомлення» (підручник Морзе) або «З метою зберігання, передавання, опрацювання, захисту повідомлень часто змінюють спосіб їх подання» (підручник Ривкінд). Плюс приклади кодування типу штрих-кодів або QR-кодів.

На мою думку, це не той рівень, якій давав би відповідь на питання «Нащо?!» та зацікавлював би дитину. Можливо, цю роботу має виконувати викладач, а не підручник, але досвід показував, що вчителі рідко це роблять.

Я занурився у тему кодування сам, і почав відбирати цікаві факти.

По-перше, я прочитав про те, що кодування, по суті, придумали кроманьйонці (це ми) на відміну від неандертальців (наші попередники). Прямим текстом про це, звісно, ніде не пишуть, але виходить так, що задроти-кроманьйонці могли уявити собі щось таке, чого немає прямо перед носом — тому що в них було абстрактне мислення, а у неандертальців — ні.

І це вони придумали робити символи-коди. Наприклад, для обговорення полювання вони могли намалювати силует бика (тобто закодували реальну тварину її символом), через декілька тисячоліть почали малювати лише бичачу голову, ще через деякий час голова бика стала буквою «алеф» (це так й перекладається — «бик»), а від неї вже зʼявилась буква «альфа» — а від «альфи» вже й «алфавіт».

Тобто коли ви пишете тег <a> — це прямий наслідок того, що 100500 тисяч років тому кроманьйонці здогадались намалювати антилопу на стіні...

По-друге, я прочитав, як племена Африки передавали інформацію за допомогою двох барабанів — дзвінкого та глухого. А це, по суті, двійкове кодування.

Й ось уся ця цікава інформація в моїй голові перетворилась на такий образ. Львів. Ранок. Туман. Вулицею йдуть два чоловіки. І тут десь над ними в такт гучно гремять десятки барабанів:

— Що це?!

— А, це Скакунов дітей двійковому кодуванню вчить...

Завдання дітям я уявляв собі так: зрозумівши кодування, треба закодувати ноликами та одиничками якесь повідомлення, зайти на дах школи, стати біля барабанів та всім класом відстукати повідомлення у два барабана. Учні сусідньої школи в цей час уважно слухають, записують і потім декодують це повідомлення. А потім так само передають своє. Наприклад, отриманий код — це код від сейфу, повного шоколадок.

Що мене чекало у гімназії

Гімназія зустріла мої новації з радістю. Ми походили школою, подивились, що є і що можна застосувати в навчанні.

Мені довірили п’ятий клас. Оскільки комп’ютерів менше ніж дітей, клас поділено на дві підгрупи, і на інформатику вони ходили по черзі. Це означало, що теоретичну частину мені теж доведеться давати підгрупам.

Дуже швидко я усвідомив неочікувану річ. На відміну від Данії, де перед тим вчився мій син, в Україні дітям не дозволяють бігати (я кажу «в Україні», тому що потім побачив це у всіх школах, з якими стикався). Прям реально вчителі зупиняють дітей, які несуться коридором.

Організувати розрядку на вулиці деякі школи не можуть (немає огородженої території), а деякі просто не розуміють проблему («Нащо?! У нас інших, реальних проблем багато»). Пʼятий клас — це ще діти, в них тупо багато енергії.

Я не дарма сказав «організувати розрядку» — тому що вони як маленькі акумулятори, енергію яких треба кудись подіти. У Данії для цього спеціально їх вигулюють і дозволяють бігати, стрибати і кататись з гірок.

Школярі на перерві в Данії.

А у нас перевантажені енергією діти йдуть... прямо на урок. Бідні наші вчителі!

Перший урок — коди країн світу

Як я й думав, дітям дуже цікаво все, де вони можуть щось зробити самі. Наприклад, коли я попросив дітей по черзі намалювати на дошці будь-які знаки, яки вони знають, вони швидко ввійшли в це і якось перетворили на гру — кожна дитина піднімала руку і просила вийти і намалювати щось своє (я про себе подумав: «Залишити свій слід на стінці печери» — привіт давнім людям!).

Ми швидко пройшлись цікавими знаковими системами різних народів і часів.

На задніх партах сиділа пара вчительок з гімназії, які спостерігали за цим першим уроком (що є добре — я ж, по суті, рандомна людина з вулиці). Потім ми із цими вчительками робили ретроспективний розбір уроку, і їхні спостереження і рекомендації були корисні для мене.

Прихована загроза

Знаки — річ небезпечна. Я подумав, що б я робив, якби дитина намалювала щось не те: наприклад, середній палець або свастику. На мою думку, середньостатистичний сучасний український вчитель «закенселив» би це — наприклад, почав би звинувачувати учня.

Я бачив щось таке, коли учень (в приватній школі у Львові на Сихові) писав сьогоднішню дату на дошці не так, як хотіла вчителька української мови — кожна буква була менша за попередню. І вчителька не пояснювала хлопцю, в чому проблема, а просто казала «переписуй». Це було п’ять разів, вчителька висміювала учня, за нею весь клас, а хлопцю так і не пояснили, що не так.

Якби тут дитина намалювала фак або свастику, це було б насправді цікаво — тому ще це ідеальна навчальна ситуація: можна розібрати з класом (після того, як він насміється), що цей символ означає, як він зʼявився і чому саме він вважається непристойним.

Це є вплив, це є навчання. Не робити вигляд, що цього не існує, а розібратись, що із цим робити. Ну й це цінний діагностичний матеріал: учень намалював би не те, що очікує вчитель, а те, що реально турбує або цікавить учнів.

Хороший вчитель — це той, хто може будь з чого зробити навчальну ситуацію.

Проблема української освіти (на мою думку) в тому, що вона навіть з ідеальних навчальних ситуацій робить сумну штамповану профанацію. Уроки біології кажуть, що погано — це паління, а уроки історії — що комунізм та фашизм. Але чому вони привабливі настільки, що до них вдаються мільйони людей, — ми чомусь уникаємо розбиратись.

Я вам серйозно кажу: до мене пару разів підходили вчительки математики, які жалілись, що учні питали, нащо їм тригонометрія. Учительки плакали, але не знали, що відповісти. Ці вчительки хоча б висловились, що проблема існує...

Гейміфікація

Я захотів зробити уроки максимально цікавими, тому вирішив додати гейміфікацію.

Свій курс «Кодування інформації» я задумав як вісім повʼязаних уроків у кожної з двох підгруп класу. У кінці кожного уроку кожна «команда» (підгрупа) отримувала б частинку пазла.

Якщо скласти всі вісім частинок пазла разом, вийде одна координата. Дві підгрупи кладуть координати разом, виходить широта та довгота, і це координати на карті, де схована піца або тортик, і всі відсвяткували б закінчення навчального експерименту.

Я вже казав, що гімназія розташована біля Львівської політехніки. Там біля входу є такий круглий газон, який легко знайти. Ідея полягала в тому, що перед тим, як учні на останньому уроці побіжать туди за координатами, там уже стоятиме вчитель або хтось із батьків із цією самою піцою.

Місце, де буде чекати піца (карта).

На місцевості це виглядає ось так — не промахнешся:

Місце, де буде чекати піца.

Я взяв координати цієї точки, купив картон і почав готувати координати у вигляді пазла.

Вийшов такий картонний пазл з координатами. Кожну частинку пазлу підгрупа отримувала в кінці уроків і тримала до кінця.

Але все пішло не за планом 😀

По-перше, кожен учень спочатку хотів таку ачівку власне собі.

По-друге, таке враження, що в пʼятому класі в дітей ніби немає довготривалої памʼяті — можливо, це прояв кліпового мислення. Тобто вони не особливо зрозуміли, що ці картонки треба десь зберігати. Кожен хотів отримати таку ачівку собі, але як тільки це відбувалося, вони ставали нецікаві. Дуже швидко пазли почали губитись...

Весь план швидко пішов псу під хвіст.

Другий урок — шифр Цезаря

Я прочитав в одному з підручників про шифр Цезаря і вирішив теж його використати. Уявіть, що нам треба закодувати фразу «акробатка». Беремо український алфавіт і робимо зсув кожної букви з повідомлення на якусь константу, наприклад, на +1 — «а» стає «б», «к» стає «л», «р» стає «с» і так далі: «акробатка» перетворюється на «блспвбулб».

За легендою, це шифрування використовували в часи Римської імперії разом з камуфлюванням — брали раба, брили, робили на голові татуювання зашифрованого повідомлення, чекали поки відросте волосся і потім відправляли раба в дорогу.

Звісно, й оповідання «Чоловічки в танці» про Шерлока Холмса, й звичайна математика показали статистичний спосіб взламувати такий шифр, але зараз це просто цікавий приклад шифрування.

До речі, зараз я би це забрав з курсу кодування, тому що це фактично неправильно: треба відрізняти кодування від шифрування. Кодування — це відкрите перетворення повідомлення для більш зручної передачі та обробки, а шифрування — це спроба закрити повідомлення від розуміння іншими отримувачами.

Зараз шифр Цезаря вивчається на курсі кодування в підручнику Ривкінда, і хоча це цікаво, але, на мою думку, є фактичною помилкою.

Так чи інакше, я зробив просту вебсторінку на HTML+JavaScript, щоб діти могли бавитись зі своїх телефонів.

Вебсторінка для шифру Цезаря.

Перша задача учнів в парах була така: закодувати якесь слово, передати зашифроване слово партнеру разом зі значенням зсуву (наприклад, «зсув на чотири літери»), і партнер мав ввести це зашифроване слово на своєму телефоні в апку й отримати вихідне слово.

Це зайшло доволі легко для пʼятого класу.

Друге завдання було трохи складніше. Підібрати значення зсуву можна простим перебором (brute force). Учням треба було передати одне одному тільки зашифроване повідомлення, а знайти зсув та розшифрувати повідомлення вони мали перебором.

І це теж зайшло дітям нормально, але з меншим ентузіазмом: хтось хотів бігати, а хтось не хотів робити нудний перебір вручну.

Цікаво відмітити, що, на мою думку, телефони в учнів можна не забирати, якщо ця техніка застосовується у навчальному процесі. Менше примусу, більше зацікавленості.

Наприкінці другого уроку учні отримали другу частину пазла, і тут виявилось, що першу частину вже загубили. Так... Реальність, на яку я не розраховував.

Третій урок — двійкова система

Оскільки я реально все ще хотів, щоб учні передавали двійкові повідомлення через барабан, треба було пояснити їм двійкове кодування.

Для цього я не брав стандартну ASCII-таблицю кодування, тому що там 8 бітів на символ, а створив свою 6-бітну (якщо обмежитись тільки буквами, то вистачило б й пʼяти).

Схоже на попередній урок, діти кодували фрази, передавали партнерам, ті перекодовували.

Я вже не став давати дітям третій пазл з координатою, а ми домовились складати їх у коробку в кабінеті інформатики.

Російська мова у Львові

Тут сталось неочікуване. Мене покликали до директора, і ду-у-уже вибачаючись, вчителі повідомили мені, що батькам не подобається один аспект цього експерименту — те, що я веду його російською мовою (я сам із Севастополя).

Учителям було дуже незручно повідомляти цю новину, і я прям уявив собі бурю, яка пронеслась над ними під час батьківських зборів.

Нагадую, що це було у 2018 році, і перехід на українську ще не став мейнстримом. Це зараз ми всі такі свідомі — тоді в Києві на касі вокзалу (!) мене не зрозуміли, коли я запитав, де «камера схову» — довелось перекладати для неї, що це «камера хранения».

Скажу чесно, я зробив два висновки.

По-перше, я вже пару років жив у Львові (після повернення з Данії). Я планував далі жити в Україні й тому сам дійшов висновку, що пора нормально вивчити мову — цей час настав. Зрештою цю статтю я пишу українською сам.

По-друге, якщо чесно, в мене опустились руки. Це була цікава авторська розробка (це раз), яку я викладав безкоштовно (це два). Неприємно, коли вкладаєш душу, витрачаєш свій недешевий час, а тобі кажуть, що головне — це не форма або зміст, а головне — це мова.

Тобто батькам неважливо, що їхні діти отримають якісь корисні знання, що це буде інноваційний навчальний підхід, що це волонтерський проєкт. До школи питань немає, питання в мене були до батьків, які зробили це настільки безпардонно — це було не прохання, а вимога.

Що ще цікаво, таке враження, що мешканці регіонів, де всі говорять українською, вважають, що російськомовні українці можуть перейти на українську просто на раз два. Типу це питання вибору, просто вони чомусь не хочуть.

Це не так. Я, наприклад, із Севастополя — закритого міста, куди потрапити у пізньому Радянському Союзі можна було тільки за запрошенням, тобто візою, й українську мову почув вперше у 16 років. Тобто я навіть за великим бажанням не міг би «перемкнутися» — українську мову довелось вчити так само, як будь-яку іноземну, майже з нуля.

Це реальність, з якою треба працювати — і замість того, щоб писати гнівні коменти, напишіть ліпше, скільки безкоштовних центрів для вивчення української мови було створено у вашому регіоні до повномасштабного вторгнення...

(Для порівняння: в Данії тобі оплачуються мовні курси, перші пʼять років комуна платить за тебе повну ціну, десь $1000 за кожен з пʼяти модулей, тому що вони розуміють справжню важливість мови та єдності громадян — а не просто кажуть «розмовляй данською»).

Так чи інакше, я вирішив зробити так: вести зайняття з тим багажем української, який у мене вже був за два роки, але це наступне заняття буде останнім.

Останній урок — барабани

Нарешті ми дійшли до моменту, заради якого задумувався цей курс — передача закодованого повідомлення на барабанах.

Але реальність стукнула мене пальцем по носу — треба було ретельніше готуватися.

По-перше, я уявляв собі, що це буде чи не цілий оркестр, який разом відбиває в барабани двійковий код. Насправді знайти стільки музичних інструментів виявилось складно.

Учителі школи (яким також був цікавим цей експеримент) допомогли знайти декілька барабанів та тарілок (щоб був однозначно глухий звук та дзвінкий звук), але після тестування ми вирішили не робити це на реальних інструментах. Вирішили взяти барабанну онлайн-апку на телефоні.

По-друге, якщо це апка, її варто було заздалегідь встановити учням на телефони (плюс врахувати, що вона мала бути доступна для різних платформ). Я звик, що вайфаю завжди достатньо, але коли учні почали намагатись скачати апку під час уроку, пів уроку ми просто марно витратили.

Якби підготувався, вийшло б класно. Але це був пілотний проєкт, тому вирішили рухатись з тим, що було.

Учні поділились на пари, закодували свої повідомлення, а потім кожна пара по черзі підходила до столу, де був єдиний смартфон зі встановленню апкою, і одне одному передавали код, натискаючи пальцем на барабан-бочку (якщо нуль) або тарілку-хайхет (якщо одиничка).

Потім мінялись, інша дитина передавала вже своє повідомлення. Далі вони йшли назад і займалися декодуванням за таблицею з минулого уроку.

І знаєте, що виявилось? Учні впоралися із цим дуже легко: у всіх вдалося з першої спроби і без помилок (я думав, сприймати на слух буде складніше).

Це виявилось настільки легко, що я подумав, що якби ми робили це наступного разу, це точно не мало б бути останнє заняття — діти дуже талановиті, їм треба завдання складніше.

Оскільки я вирішив закінчити не на восьмому занятті, а раніше (плюс діти не особливо стежили за збором пазлів, які вели б до позначки на карті з піцою), вчители та батьки запропонували просто сходити комусь й купити піцу в кафе поруч. Що вчителі й організували. Усі були щасливі.

Мої висновки

Головний висновок: вчитель як хірург, він працює з живими людьми, вирізає зайве та додає потрібне. Але в хірурга є інструментарій, асистенти та велика зарплата, а у вчителя всього цього немає.

Я прям відчув, наскільки не вистачає готового дидактичного матеріалу, практик (типу вигулу дітей перед заняттям, щоб трохи втомились і почали слухати) та фреймворку, як з енергійних дикунів зробити ефективних членів суспільства.

Ще я зрозумів, наскільки важлива педагогічна освіта. Навіть те, що треба враховувати, в якому стані діти (хочуть бігати чи хоч трохи вже фізично втомились), було для мене відкриттям — а таких аспектів багато.

Я дуже вдячний вчителям, які давали педагогічні поради, як ліпше достукатись до дітей. Я взагалі дуже вдячний Львівській академічній гімназії за віру в проєкт і бажання допомогти. Директорка та вчителі реально допомагали, радили, шукали ресурси. Їм не байдуже, це тішить!

Прогрес триває, наукова база росте. В освіті є велика проблема — як втиснути більше матеріалу в ті самі 10-12 років навчання. Наприклад, на початку 2000-х я вчив теорію ймовірностей на другому курсі універу, а зараз вона є у шкільній програмі девʼятого класу!

Так ось, після цього експерименту, коли тему з восьмого класу зрозуміли навіть пʼятикласники, я налаштований достатньо оптимістично (свої ідеї на цю тему викладу в окремій статті).

Ну й ще один важливий висновок: нам реально час переписувати підручники на нові, сучасні, які враховують реальність. Ви ж знаєте, що в підручнику з інформатики за восьмий клас все ще згадується телетайп? Скільки з вас його бачило?)

Підручники мають відповідати на питання практичного застосування знань у реальному світі, а вже потім давати формули та визначення — якщо у людини є відповідь на питання «нащо», вона витримає будь-яке «як».

👍ПодобаєтьсяСподобалось39
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Ініціатива крута, ви молодець.

Стосовно того, що ви виросли в державі де є одна державна мова і ви не володіли цією мовою на достатньому рівні для роботи, ну це ваш пройоб, а не держави чи тим паче батьків учнів яким не подобається викладання іноземною мовою. Мені б також це не сподобалось і це також було б тригером. Та й учням певно це також не дуже подобалось, просто вони не могли це висказати.
Особливо у 2018 році коли війна і анексія Криму вже була 4 роки. Тобто вже всім і кожному мало стати зрозуміло, що русня це ворог, навіть якщо до 2013 в когось були якісь ілюзії або сентименти.

на 4 рік війни у Львові російською викладав, і дивувався, а чого батьки щось хтять, ето же безоплатно! посміхнуло. Львів це не Київ, де частина людей навіть не розуміли українську.. у столиці.. у 2018. В Данії також російською не повикладаєш, навіть задарма.. хіба в школі суто для русо.. але це має бути школа для русо. У Львові таких кілька було, можна було там спокійно русомовити, як на решті уроків

В коментарях нашестя мовного талібану.
Народ сам створює умови, щоб їх дітей навчали не професіонали, а ті, хто вміє гарно сказати правильні слова.
Потім не жалійтесь.

Чи не показово те, що більшість коментарів під статтею стосуються мови, а не викладання інформатики?

Це реальність, з якою треба працювати — і замість того, щоб писати гнівні коменти, напишіть ліпше, скільки безкоштовних центрів для вивчення української мови було створено у вашому регіоні до повномасштабного вторгнення...

Кльова відмазка, але ні. Навіть якщо ти «українську не чув до 16 років», скільки рочків пройшло з того часу? Пару десятків? Чи ти ото з 16 років все шукав-шукав безкоштовні центри вивчення, просто не знайшов (а так би звісно давно вивчив)... А англійську для роботи теж в «безкоштовних центрах» вчив, напевно? Це все ма-я-чня.

376 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Дякую, авторе, Ви взялися за важкезну працю — навчання дітей.

Думаю, першим питанням мало би бути: чому ми так мало цінуємо педагогічну працю в школах? Ті, хто був наставником чи ментором у дорослих довго і системно, підтимують (і це треба любити). І ті, хто мають дітей шкільного віку. Проблема людського капіталу в шкільній освіті — критична (!), набрати вчителів і тьюторів навіть у приватну школу — це виклик. Більшість знає, який рівень оплати за таку працю в наших школах. Гірше, що ця проблема сильно впливає на освіту наших дітей: наша середня школа і досі готує (по)середнього громадянина...
Можливо, приплив чоловіків до шкіл на вчителів через загрозу мобілізації трохи покращить ситуацію.

Друге — це модель навчання. Нажаль, наші школи лишаються витвором ранньої індустріальної епохи (200 років тому): школа-як-цех, вчителе-центрична система, індивідуальна, а не командна робота (а як потім навчити дітей співпрацювати?!), віковий поділ, чіткі розклади уроків, академічне викладання незв’язаних між собою предметів. Відповідно, мінімум ігор, проектної та командної співпраці, роботи на відкритих просторах, різновікового перетину, навчання дітьми інших дітей (діти вчать дітей краще, ніж дорослі, до речі). Класно, що Ви щось з цього пробували впровадити чи змінити підходи.

А питання методичних матеріалів , з яких випливають вже матеріали занять, згадувані Вами, — це вже значно нижче в списку (з освітніми методистами і методологами у нас біда в країні загалом — ми втратили розуміння потреби у таких складних професійних підходах).

куди вам вислати 12 радянських рублів — пенсія колгоспника, бо за такі «вдохновєнниє» тексти треба платити

Высылайте в онкоцентры лучше, хотя бы пусть лифты поремонтируют....
Простите, не вам кол, просто усталость и боль

якщо ваша родина зіштовхнулася з такою проблемою, я точно знаю, що зараз в Швейцарії таких людей приймають як біженців з повним медичним страхуванням (+ безкоштовне житло та грошова допомога як просто для біженців), тобто лікують безкоштовно. Треба перекласти діагноз (якщо я не помиляюся завірити його у нотаріуса), потім подаватися. для таких людей вони черги не роблять — починають оперативно лікування вже на місці.
весь процес оформлення документів та переїзд може займати десь 2-3 тижні — тобто дуже швидко.
дуже раджу подумати у цей бік (якщо у вас така біда).

Не будем трогать мою беду, тут уже всё кончено дважды увы. Я больше сфокусирован на области и тех кто ещё жив. Опять-таки простите, слабость и эмоции

якщо ви допомгаєте іншим — той варіант який я описав працює.
може хтось інший теж прочитає.
я не знаю що сказати — тримайтеся

Медэвакуация, работает, уже один раз подключал человека, вы правы

Перша за все — дякую за те, що зробили! Я трохи викладав в 8 класі. В 5 це реально багато треба адаптувати під вік.
Стосовно "

Дуже швидко я усвідомив неочікувану річ. На відміну від Данії, де перед тим вчився мій син, в Україні дітям не дозволяють бігати (я кажу «в Україні», тому що потім побачив це у всіх школах, з якими стикався). Прям реально вчителі зупиняють дітей, які несуться коридором.

Мене це теж завжди обурювало, поки я не побачив школу де це не те, щоб дозволюють, а просто у вчителів немає ресурсу ще і за цим дивитися.
Так, от ситуація: перерва. Діти десь середньої школи бігали зачепаючи одне одного, падали, сильно вдарялися, я нарахував десь 3 травми за 5 хв перерви. Потім мій син (2 клас) пізніше сказав, тато, вчителі взагалі не роблять зауваження, я просто почав ходити ближче до стіни, ті старші діти — некеровані.
Так, що ті, хто має право судити про цю ситуацію — діти, які від неї страждають. На мою думку бігати — це прекрасно, тільки на вулиці, спортмайданчику, в спортзалі, але точно не в шкільному коридорі.

Коли я ще вчився в школі то мій однокласник влетів в батарею — як результат зламана нога і пів року не ходив на заняття взагалі. Але там неоднозначна ситуація бо в нас було заборонено бігати і йому це не допомогло

А автор пробував викладати десь в звичайній італьянській/польській/німецькій школі інформатику російською? А чи не думав він, як би поставились батьки учнів до його спроб викладати українською на «роССії»? Тільки в москві живе близько мільйона українців

ну й до чого це? Зробили зауваження — пішов вивчив українську, далі буду викладати на ній.

P.S. Я так розумію пан і сам тільки недавно на українську перейшов?

ну й до чого це? Зробили зауваження — пішов вивчив українську, далі буду викладати на ній.

тоді не дуже зрозуміла логіка ваших скарг на батьків учнів української школи. Виглядає наче вас це засмутило та/чи здивувало.

P.S. Я так розумію пан і сам тільки недавно на українську перейшов?

Саме так: з україномовними — українською, з росіськомовними — російською і т.д.

відповім на першу частину за допомогою другої.
Ви кажете:

Саме так: з україномовними — українською, з росіськомовними — російською і т.д.

Уявіть, якщо ви почали робити щось корисне і цікаве, але говорите при цьому російською, і тут вам в приказному тоні кажуть, щоб ви тупо прямо зараз перейшли на українську, тому що [перше, друге, трете]. Ви б перейшли? Це перестає бути питанням мови, правда ж?

Те, як це було прокомуніковано, мене й «покоробіло». Може це мої таракани, але й стаття моя. Так, я «промазав» мимо региональной традиції, але є багато різних способів звернути на це мою увагу. Примус викликає у мене протилежну реакцію.

І цей тонкий момент (що питання не зовсім про мову йде) не розуміють більшість коментаторів тут.

Примус викликає у мене протилежну реакцію.

ну то напийтесь і сідайте за кермо

Якби ви відкрили якісь приватні курси для дітей, то ваші претензії були б 100% обґрунтованими, але школа — це купа державних регуляцій і стандартів, за недотримання яких може «влетіти» не стільки вам особисто, скільки керівництву школи.

Скажімо так, ви приходите на Java-проект і починаєте комітити артефакти на Python.

так, це вже зрозуміло — вирішили як тільки проблема виникла. А так би сидів й не починав ничого.

Автор зробив статтю «солянку» де зміншав усе і всіх.

Почну з головного, нити і жалітись — це якись «закодований ген» руського міра. Треба перевести стрілки на всіх навколого, сказати що система не така, люди не такі, підручники не такі — один автор «дартаньян».

Моя дівчина родом з Чорноморська, вона народилась ще коли це місто називалось Іллічевськ. Її та її батьків все життя оточував руській мір і російськомовні школи. ЇЇ батьки самі вирішили вивчити українську мову у 90х — їх не цікавило чи їм хтось буде платити гроші, чи їх друзі знають українську мову, і це точно не давало їм ніяких бонусів або переваг. Вони просто усвідомили, що це потрібно зробити.

Я сам зі Львова. Мій кращий друг вчився у російськомовній школі і я теж вільно спілкуюсь російською мовою, читаю книги, більш-менш вмію писати. Але ми ніколи не говоримо російською мовою коли ми в оточенні друзів, чи коли ми ходили на пари, чи коли ми працювали разом. Зараз мій друг живе у Чехії і — о мій боже — він вивчив чеську і вільно нею спілкується. Його дитина вчить чеську мову. А він міг би ходити як «тупий» русак і спілкуватись російською мовою бо у Чехії її знає дуже багацько людей. І доречі, йому за вивчення Чеської ніхто не платив, навіть більше, він ще сам доплачував за додаткові заняття. І саме тому він за останні 10 років там круто ассимілювався, завів величезне коло знайомих, не має жодних проблем як з роботою так і з будь якими операціями в будь яких установах.

Всі хто тут пише про якісь переваги знання російської чи якусь іншу ахінею — не плутайте палець з п***ном. Знання мов — це завжди круто, це завжди перевага. Знання російської і небажання вчити українську мову або відмазки про доцільність знання української — це «імперский мир» і оця ось «генетична особливість» руського «чіловека» який кращий за всіх і не може зрозуміти чому люди не хочуть вчить ЙОГО мову, а він має щось там вчити.

Автор коменту зробив комент-«солянку» де зміншав усе і всіх.
По-перше, стаття про навчальний експеримент.
По-друге, якщо вас зачепило лише мовне питання, то мова не йде про «чи вчити українську чи не вчити» (я вивчив, які до мене питання?). Мова йшла про те, як само прокомунікували цю вимогу. Так само, як зараз комунікують це іншім грамоданям, які переїжджають з східних регионів у західні у чатах всіх ОСББ региону — «ви у нас в гостях, а ну швидко перейшли на українську!». Так не робиться.

Я не дуже розумію в якому моменті автор «ниє» стосовно системи, підручників і людей. В даному контексті напряму не тільки запропонував рішення, а і пішов і зробив. Мене бісить що є дуже багато українців які не толерантні до бекграунду своїх співвітчизників, але так само й багато більш свідомих, які не так яро висказують свою позицію. Викладати російською у школах це не круто, правильно і «толерантно», а круто-правильно-толератно проговорювати цю проблему, і вирішувати її, а не нападати на українців бо вони не такі як вам хочеться.

Як там офіс руснявих грідів у столиці українського П’ємонту? А нє, сорі, «ета же другоє»

Цікаво, що автор порівнює «антивакцинаторство» з прогалинами мислення, знаходячись в країні, в якій неякісні вакцини від кору — які просувалися серед юнаків, які вже були вакциновані від кору — у 2008 році вбили одного підлітка і госпіталізували ще 100.

Ну хоч тут автор правий. Як то кажуть дві речі не старіють — чорний гумор і діти антиваксів

Угу. А я бы припомнил отношение доктора смерть и кори. Напомнил бы, да грустно

Ганьба і зрада!
Краще б він рідною мовою вчив діточок молитвам господу нашому іісусу христосу.
Духовність — ось основа розвитку нації.
А інформатика — від диявола.
В святому писанії є такі рядки: Знання породжують печалі.
багато знань породжують багато печалів.
І цей.... чоловік печалив діточок!

Згоден.... я IT — шник, а не літератор....

то може це на справді ми маємо гілтлєру бути вдячні, що він разом із сталіним поділили Польщу?

зроз. взагалі в школі вчили, що українізацію десь о 32 прикрутили і почалась деукраїнізація.
тобто цією українськомовною пресою та книжками, а коли люди віддали зброю і вже не могли чинити спротив — то скінчилась і преса і книжки.
можливо на теріторіях, що радянський союз отримав в результаті співпраці з нацистами щось таке ж робив деякий час, але щараз ми всі знаємо чим це скінчилось

По закону треба повернути ці землі обратно польщі, румунії, угорщині

Типовий руснявий наратив. По якому такому закону?
Якраз по закону нічого повертати не потрібно. Хочаб Гельсінські угоди почитайте.

Без срср, країни багна, гною і гуано, не було б комуністичного Китаю, КНДР, а Афганістан, Куба, були би цивілізованими країнами. Коли зник срср, по ньому ніхто не шкодував, більшість видихнула з полегшенням.

дякую вам за вашу роботу, моя повага,
Дійсно викладати це потрібно вміти і ще й хотіти цього, але на жаль коли освітяни отримують менше ніж продавці це все дуже погано, і мало хто дійсно готовий викладатись на всі 100%

якщо це приватна школа — то зарплатня мабуть більше, ніж в продавця.
а якщо це загальноосвітня школа — то там десь 90% дітей та їх батьків та освіта взагалі не потрібна

Що мене завжди веселило — це як великі російські медіа, навіть не з пропагандистського мейнстріму, перебріхують та перекручують заяви західних політиків. Веселило, бо я думав, що це все для їх внутрішніх споживачів.

Але історії зі зливом німецьких дзвінків, а також із інгушськими «боєвиками» (які насправді є повстанцями, що боряться за свою націю), показали, що жахаюче велика частка людей, які вважають себе українськими журналістами, тупо і бездумно беруть інформацію з російських джерел і ретранслюють у нас. Не задумуючись про її достовірність та зашиті контексти.

Цьому явищу є багато об’єктивних пояснень, але висновок один — навіть чисто заради інформаційної безпеки другою мовою наших дітей має бути англійська замість російської. Діти мають розуміти англійську мову краще, ніж російську.

І мовна політика щодо російської має постійно бути близько до межі, допустимої суспільним консенсусом, а не рихло очікувати, поки позитивні процеси «якось самі».

В першу чергу, мабуть, не повинно бути «мовного нейтралітету» в дитячих садках, тобто повної відсутності мовної політики, відсутності активного просування української мови в групах, проактивної взаємодії з батьками.

Свіже дослідження «Спільномови» показало, що лише 15% київських дошкільнят домінантно використовують українську мову, ще 65% — «змішана група», а 20% практично не розуміють української.

Зрозуміло, що тут значний фактор внутрішньо переміщених, але власне з ними й потрібно працювати. Бо превалююче російськомовне середовище у віці, коли формується і розвивається мовний апарат — це погано. Погано і для україномовних дітей.

Це витрачання когнітивного ресурсу «золотих років» розвитку на в майбутньому мертву мову, яка не пригодиться в дорослому житті.

Доречі цікаво, що вихователі англійського дитсадку, куди ходить наш молодший, попросили мою дружину вдома спілкуватися з дітьми виключно українською мовою. Вони просять так робити усіх батьків-«експатів», бо іншомовне середовище заповільнює розвиток рідної мови дитини, і це впливає на загальний розвиток.

Тому «мовний нейтралітет» в державній освіті, особливо дошкільній, робить україномовних дітей disadvantaged — негативно впливає на всю їх подальшу життєву траєкторію. Держава повинна це адресувати.

І так само disadvantaged роблять своїх дітей батьки, які в сучасних умовах обирають російську «домашньою» із ранніх років. Хоча, це, звісно, їх особистий вибір, на який держава може впливати лише м’яко.

© Юрій Гайдай

Свіже дослідження «Спільномови» показало, що лише 15% київських дошкільнят домінантно використовують українську мову, ще 65% — «змішана група», а 20% практично не розуміють української.

Вы все врёти, в Киеве только українською розмовляють!

Але історії зі зливом німецьких дзвінків, а також із інгушськими «боєвиками» (які насправді є повстанцями, що боряться за свою націю), показали, що жахаюче велика частка людей, які вважають себе українськими журналістами, тупо і бездумно беруть інформацію з російських джерел і ретранслюють у нас. Не задумуючись про її достовірність та зашиті контексти.

Да ужас, колеюбются не в такт с линией партии, не по методичкам работают. Вообще за собственное мнение надо в турму сажать навсегда. И еще спецкомиссию создать, чтоб проверяла наличие телемарахфона в каждом доме. А, и детей заставить по нему политинформации проводить.

Да и с английским надо поосторожнее быть. А то на нем тоже неудобные вещи публикуют. Всякие эти The New Your Times, The Guardian, WSJ и прочие рупоры российской пропаганды. Запретить!

Вообще забавно наблюдать как «борцы со всем совецким в вышиванках» пытаются построить Совок 2.0

Що ти несеш, це болгарська? Це не dou.bg, ти переплутав адресу

І тоді заживемо по-новому, настане кінець епохи бідності, і Путін точно не нападе.

Знову твої тупі штампи прямо з кацапською пропаганди:
-Какая разніца
-Счас вот заживьом
-Все не так однозначно

Перейшов на мову, а ватна ідеологія досі сидить в голові. Ну може в 2028 щось зрозумієш. А поки подумай чому ті ж кацапи, які тобі це вклали в голову, на 2й день після завоювання Маріуполя і Авдіївки почали змінювати назви вулиць, табличок, видавати свої свинособаці паспорти.

Можливо колись до тебе дійде, але явно не сьогодні

Мати іншу думку не означає вірити в ватну ідеологію.
І при чому тут дії окупантів в Маріуполі до трендової ненависті до російської мови?
І не тикайте мені.

Вона не трендова, я завжди її ненавидів. Сподіваюсь доживу коли всі будуть ненавидіти. Ну але для початку вона стане мовою маргіналів. Вже зараз говорити на публіці російською — це розписатись в своїй недолугості. Скоро нею будуть спілкуватись тільки зовсім недалекі, неосвічені, низько кваліфіковані люди. Треба лишень пришвидшити цей процес

Скажу страшну річ. Ви тільки за серце не хапайтесь.
Знання мови ворога це велика перевага. Кожен рядовий солдат знає російську. А уявіть ситуацію, коли під час війни потрібно не те, що шукати людей, що її знають, а навчати людей мові ворога.
Але знайшлись в країні ідіоти, які створили тренд «забування» російської. Знання будь-якої мови це завжди плюс. А знання російської під час війни з Росією це величезний плюс. Нам не доводиться витрачати ресурси на підготовку перекладачів.
Хоча кому я це пояснюю.

What about teaching of critical thinking in the school?

p.s. Ukrainian language matters like a black live matters ))

В коментарях нашестя мовного талібану.
Народ сам створює умови, щоб їх дітей навчали не професіонали, а ті, хто вміє гарно сказати правильні слова.
Потім не жалійтесь.

А в чому професіоналізм автора проявляється? Він не відповідає на питання по змісту і структурі своїх уроків навіть.

мовний талібан — новий всратий термін, давай ще про свідомитів, а какая разніца шо улітса леніна, лішь бі челавек бил хароший.

Має бути якісне викладання і воно має бути ВИКЛЮЧНО україснькою чи державною. якщо хтось хоче викладати свинособачою — може їхати на расею, білорусію, може ще якісь варіанти є

Має бути якісне навчання. Людей, що якісно навчають українською, катастрофічно не вистачає. Саме тому за найкращими українськими традиціями людям, що якісно викладають російською, ми робимо «утютю» замість заохочення викладати українською.
До речі, ви половину співгромадян зараз назвали свинособаками.
А до «свідомитів» вам дуже далеко: у вашій свідомості є лише короткострокові агресивні емоціональні реакції.

Типові прийоми какай разніц — взяти перекрутити слова. Я назвав мову свинособачою, а не людей, тільки за це вас вже варто було послати

Ще раз — викладання має бути державною, крапка. Кацапомовні це мають затямити. Нехай там десь між собою на кухні далі говорять на вєлікам магучєм, а діти не мають слухати ці відрижки і не зобов’язані розуміти цю мову

Свинособача мова це та, якою розмовляють свинособаки, чи не так?

Всі свинособаки розмовляють свинособачою, але не всі, хто розмовляють свинособачою є свинособаками. Це досить простий логічний конструкт, можливо осягнете

я знаю один спосіб заохочення викладати українскою — це заборона викладати російською.
в дупцю всі цих нєпонімающіх вже цілували ---ні, не працює.
ну то вибачте,державній школі — державна мова.

Спільна риса українців і росіян — брати з радянського союзу найгірше, наприклад, бажання заборонити все, що не вписується в трендову ідеологію.

Як вигідно прикидуватись жертвою і шлангом. Спочатку кацапія 300+ років знищує українську мову, культуру, ідентичність. Дивом Україна і наш народ виживає, всупереч всьому. Приходить камінтатор на доу і розказує, що як це так в Україні намагаються відіграти позиції і зберегти все українське, русскіх прітєсняют. Ще не вистачає чогось в стилі «услишьте дамбас». Вже почули, вже намагались по-хорошому

Зберегти українське не означає забути російське. Ви не змусите любити українську мову агресивними методами.
Будете здивовані, але я за популяризацію української мови. Просто вважаю, що популяризувати її потрібно іншими методами, а не заборонами.

вот! Згоден, що методи так само важливі, як і ціль.

Для розумних підходить мотивація, для не надто — доведеться обмеженнями. Все вийде, не переживайте ;)

а в чому мотивація полягає, побазікати про 4К євро для вчителів?

Просто вважаю, що популяризувати її потрібно іншими методами, а не заборонами.

а можна список цих методів, які на вашу думку були б дієвими і які ще не пробували.

Є один єдиний стовідсотковий метод: створення якісного українського конетенту, окрім цього нічого власне й не треба.
Умовно кажучи, не подобається стаття москальскою — напиши 10 статей більш якісних українською на цю тему; не подобається, що якийсь чувак десь викладає російською — створи свій, кращій за якістю, курс українською і йди викладай і т.д.
Але це чомусь роблять одиниці

Але це чомусь роблять одиниці

Потому что мозгов не хватает.
Для шакалячего экспеса или мовного талибана много ума не надо. А вот для качественного контента напрягаться надо. Потому и занимаются «патриотики» первым, а не вторым, хоть второе и бало бы на порядки полезнее украинизации, за которуюу они так болеют на словах

Существование украинского аналога Хабра не даст соврать ;-)

Так і вали на хабр, чому ти тут сидиш? Мовний талібан це методика кацапських ботів

якщо всі звалять, не буде кому створювати ВВП та воювати. Тому краще знайти спосіб, як всім нормально жити разом.

Щодо необхідності нових підручників зауважу, що саме поняття «підручник» морально застаріле, як на мене. Світ (а особливо інформатика) змінюється настільки швидко, що не те що друкувати, а навіть упорядкувати електронний підручний не вийде до втрати ним певнго відсотка актуальності.
Я більше за наявність одного «роадмапу», а до нього великої кількіості матеріалів з дрібних тем, які можна як завгодно компонувати і доволі швидко оновлювати в ногу з часом — туди ж статті, презентації, відео, навчальні апки. Приблизно те, що ми у школі і універі називали «роздруківками» чи максимум «методичками».
Якщо вже хочеться цілісності — інтерактивний підручник у форматі вебсайту, який можна оновлювати, додавати туди щось, прибирати, переписувати швидко і коли завгодно. Там же лінки на відео, презентації і вбудовані навчальні апки, сендбокси тощо.
Підручники у звичному нам вигляді годяться лише для наук на кшталт палеонтології, де серйозні зміни відбуваються раз у надцять років.

(Дуже перепрошую у всіх палеонтологів — не придумав іншого прикладу. Можливо у вас там і несеться, а я просто не в курсі.)

так, це дуже слушно. Я мав на увазі «підручники» у широкому сенсі — це може будь який дидактичний материал.

В Данії в бібліотеці університету немає паперових книжок.

Світ (а особливо інформатика) змінюється настільки швидко, що не те що друкувати, а навіть упорядкувати електронний підручний не вийде до втрати ним певнго відсотка актуальності.

Если учебник — это просто набор готовых рецептов, а уровень образования отличается только количеством и сложностью этих рецептов, то так оно и есть. Если же курс и привязанный к нему учебник дают понимание принципов и путей получения новых навыков в изучаемой дисциплине, то такой курс/учебник не устаревают годами и даже десятилетиями. Грубо говоря, не правильно учить в школе/техникуме/универе C++/C#/Python/<подставить_своё>, но правильно, например, учить ООП на примере C++/C#/Python/<подставить_своё>.

В мене теж інколи випливає бажання спробувати викладати інформатику чи програмування десь у інституті. Але не думаю що я добрий вчитель. Швидко починаю нервувати коли мене не розуміють. А ви — молодець.

(дякую!)
В якому сенсі «не розуміють»?

не в сенсі мови. в сенсі технічного матеріалу — не можу пояснити так щоб зрозуміло було.

є така книжка «Мистецтво пояснювати», раджу — kniga.biz.ua/...​i-s-poluslova-003999.html (український переклад не бачив)

Там є декілька корисних методик.

автор, а ти блін не подумав, що якісь діти могли тебе банально не розуміти, коли ти розмовляв мовою ворога ? (навіть в 2018 це вже була мова ворога)

«какая разница , и так поймут » ??

це дуже розумно створювати дітям додаткові проблеми в розумінні викладанням на чужій мові.

я б теж послав такого викладача подалі

Патріот з Турції тут відписався, ще залишлось, щоб Хількевич з Німеччини повчив, як батьківщину любити і можна закривати тему

Раніше можна було збирати у якості раритетів пости, під якими не наваляв П’єнійє. Тепер коло значно розширилося, принаймні, на трох дятлів.

Чи не показово те, що більшість коментарів під статтею стосуються мови, а не викладання інформатики?

Це класична поведінка

Це дійсно показово, що існує настільки велика і всеохоплююча проблема як тривала, штучна, насаджена силою русифікація і вплив рузге пропаганди у вигляді їх мас-культури( серіали, попса, блатняк, АУЕ, корисні дурники які хочуть в пітєр і т.д.).
І тим не менше, хтось хоче виставити це як позицію маргіналів чи щось несуттєве.

Тому дійсно показово і очікувано, що стільки людей тригернулося я в оффлайні так і в онлайн.

Не впевнений, що хочу підіймати тему травмованості, так само як і маргіналізувати будь-яку точку зору. Сумно, що в нас така мала толерантність до тих, хто не соромиться показати свої помилки в процесі українізаціі.

Автор, ты придумал и реализовал классное и полезное дело. Хейтеры будут всегда.
Просто не отдавай бесплатно то, что считаешь ценным и большая часть проблем уйдет.(Того кто отдает бесплатно всегда подспудно считают слабаком и за это давят)
Я не эксперт в том как правильно организовать монетизацию в школьном/образовательном проекте, но уверен — ты придумаешь и у тебя все получится.

спасибо! Ты очень точно уловил суть одной из главных проблем.

А может автор — настоящий герой? Только настоящий герой смог (!) за 20 или 30 лет не выучить государственный язык в государстве проживания, а потом еще и завалиться к детям с образовательным курсом по информатике на иностранном языке, который дети не знают и не понимают. Прям чистый акт героизма?!

замість того, щоб приїхати у Крим з якісним україномовним викладанням... носії української мови вчать англійську, працюють на іноземних галерах, та емігрують...
так для чого ж оглядатися, ви зробили свій вибір )

Мав досвід праці не лише в англомовних, але і в російськомовних галєрах, які задницю вилизували москві до 2013 року. В принципі англомовні від російськомовних відрізняються лише тим, що англомовні хоча би трошки дотримуються законів та правил, а російськомовні галєри плювати на них хотіли.

росіяни часто сміються з українців, що ті миють туалети в Польщі за гроші та збирають полуницю за гроші. А знаєте, яку альтернативу росіяни пропонували українцям 300 років — мити туалети їм безкоштовно (без грошей) з приблизним формулювання: «какая большая честь мити у вас туалети»

приїхати у Крим з якісним україномовним викладанням

Вас туди просто так ніхто не пустить ... туди пускають лише своїх.

От нещодавно хотів зайти в рідну школу, то а) мене там ніхто не знає; б) ніхто мені там не радий.
Це не претензія чи скарга — це реальність.

Тому ваше зауваження не приймається ні по суті (бо ви її не розумієте), ні по формі.

Вас туди просто так ніхто не пустить ... туди пускають лише своїх.

чи пускають англійську мову у Крим, і чому ? 🤔

Чи в 2009 чи 2010 році, перебуваючи в Ялті, випадково провів мовний міні-експеримент — говорив з продавцями на ринку українською. Пам’ятаю, що деякі робили вигляд, що не помітили мене, демонстративно відвертаючись.

А щодо англійської, то її в сучасному світі запрошують, аби лише вона якось прийшла.

Пам’ятаю, що деякі робили вигляд, що не помітили мене, демонстративно відвертаючись.

В україномовному містечку, звідки я родом, саме так тепер продавці розмовляють з Харківчанами, Краматорчанами.

Поки що останні не рвонули до шкіл вивчати мову.
Як воно буде за декілька років, коли приїде ще більше, прогнозувати не берусь

Так то продавці з Криму просто приїхали, мову вивчили, а от культурний код залишився старим

ні
тому що за 80 років до того люди з такою самою мовою(язиком) приїхали до тих самих місць, виселили та постріляли частину місцевих, а самі почали жити в ще теплих квартирах. І так було не тільки на Заході України, а й у Криму та Країнах Балтії ( а зараз і в Маріуполі, наприклад)
а ті місцеві, хто залишився —все пам’ятають.
І вже не доведеш нікому, що зараз справді біженці, справді у потребі.
Інформація записалася на підкорку і передавалася 3 покоління до нині —чуєш «язик» або біжи або стріляй, у крайньому випадку ігноруй.

і порівнувати одну й ту ж саму поведінку кримських та західноукраїнських продавців — ну таке собі. у цих схожих явищ абсолютно різне підгрунтя.

Інформація записалася на підкорку і передавалася 3 покоління до нин

з поляками так само працює? з підкоркою?

важко сказати.
я все ж вважаю українсько-польскі відносини внутрішньоєвропейськими тьорками, яких було у сусідів в межах Європи ну дуже багато.
інша справа варвари зі сходу

А что там с немцами, устроившими знатный экстерминатус в Украине и угнавшими миллионы в рабство в Германию? Понять, забыть и простить?

Моей бабушке пролечили все зубы в рабстве в Германии. И настолько качественно, что потом до смерти не пришлось при советах перелечивать.

Настало время о.уительных историй.
Моя бабушка два года пахала по 14-16 часов в день на производстве снарядов. В начале-середине 2000х Германия какие-то выплаты сделала смешные. Специально 60 лет ждали, чтобы рабы перемерли.

а я вже злякався, що ви скажете, що в советах так добре було, що не потрібно зуби лікувати

Во всяком случае поляки и чехи немцев простили.

Поляки так простили, что требуют репарации.

Вообще, простить и требовать возмещения за причиненный ущерб — вещи независимые.

Например, если мой друг был злой, и разбил в пылу ссоры у меня дорогую хрустальную вазу, и я его простил, поскольку понимал, что его сиюминутный гнев вызван особенностями его характера, то это не отменяет того, что я буду требовать у него компенсацию за разбитую вазу. При том, что я требую у него компенсацию, мы можем вместе ходить на рыбалку, ездить на отдых...

И, наоборот, если мой сосед сверху залил мою квартиру, но потом признал свою вину и тотчас же полностью оплатил стоимость ремонта и сам исправлял последствия, то это не сделает нас друзьями. У него свой круг общения, у меня — свой, у него свои интересы, у меня — свои...

Много воды. Как измерить степень прощения?

А щодо англійської, то її в сучасному світі запрошують, аби лише вона якось прийшла.

не вірю...
англійську вчать, тому що існує ідея — без знання англійської не знайдеш хорошої роботи...
тобто причини в основному — економічні...

а чому українську в Криму не вчили з економічних причин, так як англійську ? 🤔

Мав досвід праці не лише в англомовних, але і в російськомовних галєрах

Можливо Юрій хотів почути, чи працювали Ви колись на рідну країну? 🤔

а) мене там ніхто не знає; б) ніхто мені там не радий

Хіба це дивує?
Всім їм начхати ж

Чого тільки не зробиш заради броні)

Пам’ятаю, що в 2016 проходив практику і вів уроки фізики в 7 та 8 класах свого рідного міста в Житомирській області.
Загалом більше половини людей спілкувалися на російській мові в цьому регіоні. Я сам переважно російською розмовляв. Але, в мене навіть думки не було прийти в українську школу і розказувати щось російською. Ще дуже переживав чи в мене вийде українською, дуже було приємно коли після одного з уроків діти сказали що в мене дуже гарна українська, напевно я це запам’ятав на все життя. І це був далеко не Львів.

Хоча я і проти шеймінгу по мовному принципу, але розумію чому саме мовне питання найбільш активно обговорюється в цій темі. Це реально дикість то що автор описав. Не факт що діти взагалі розуміли те що автор викладав.

Відносно суті теми. Хочу відмітити, що вам з вашими підходами краще би підійшли 7-11 класи, так як там вже більше сформовані особистості у учнів та набагато краще з увагою. Таких дітей легше зацікавити.
Крім того хочу покритикувати вас, з вашої історії здалось що у вас не було структурованого підходу до навчання. Чи використовували ви взагалі навчальну програму для планування уроків? Чи впевнені ви що такими уроками як ви описали дітей можна *навчити* чомусь? Навчити, а не розважити. Як ви думаєте чи можна в такому форматі вести уроки навчальний рік? Чи можете таким методом підготувати дітей до ЗНО, до вступу в університети?

Чи використовували ви взагалі навчальну програму для планування уроків?

Лол, глянь інші топіки автора.
Це позер в якого є одна супер сила «пофіг що я не вмію, я вам розкажу як треба робити».

ця цікава інформація в моїй голові перетворилась на такий образ. Львів. Ранок. Туман. Вулицею йдуть два чоловіки. І тут десь над ними в такт гучно гремять десятки барабанів:
— Що це?!
— А, це Скакунов дітей двійковому кодуванню вчить...

І в мене таке враження не так від цієї статті як від технічних (де в мене більший досвід), хоч і педагогічна освіта в мене теж є (тому я хз як це в школі дозволили).

перехід на особистості, хамство — одразу видно педагогічну освіту :)

ЛАГ пробив дно, в голові не вкладається, як можна було допустити викладання російською.

не знаю, чому погано про них кажете, але вони ж по итогу це питання й підняли, правильно зробили.

Та самі ж не підняли, а поки батьки не копнули. Все ж це державна школа з українською мовою викладання.

я дивлюсь на це ширше — мову можна подтягнути, головне навчання. Це вже після вторгнення мова стала ключовим питанням для всіх як «свій-чужий».

У нас з вами дуже різний життєвий досвід, я ще від діда свого постійно чула про м*скалів і його негативне ставлення до всього, що їх стосується, включно з мовою. Це було моє середовище, у вас воно було іншим.

Саме тому треба українців поділити на правильних і неправильних (і ще за десятьма ознаками) — так переможем.

В міжнародній компанії вас виженуть з роботи, якщо ви не будете говорити потрібними для бізнесу мовами. Просто виставлять за двері.

Якщо ви не будете поважати корпоративної культури та правил компанії — вас виставлять за двері. І ще й зроблять відповідні референси на майбутнє.

Якщо працюючи в бізнесі, ви будете працювати в інтересах конкурентів — вас знову ж таки звільнять та виставлять за двері.

Я не хочу вступати в полеміку, але аналогії не відповідають контексту. Ситуація з мовами історично склалась відомим чином. Тому, більш корректною була б аналогія, як людей в україні звільняли з компаній за відмову спілкуватись російською. Такі випадки і на ДОУ висвітлювались.

Ситуація з мовами історично склалась відомим чином.

Колись в Калінінграді (Кенігсберзі) говорили виключно німецькою та польською мовами. Століттями говорили.
Але пройшло якихось 20-30 років «совєтцькой власті», а там від німецької та польської мови не залишилося нічого, нуль.

І що, ви десь чули дискусію про історію того регіону та історичні мови? Хтось десь обурився тотальній русифікації Східної Прусії?

Колись в росії давно еліти говорили монгольською. І що з того? Де зараз монгольська?

В 14-16 століттях ніхто не чув англійської мови в сучасній Америці або Австралії.

Але, запитаю, де німецьке населення Східної Прусії, Померанії й Силезії? Де німці Кенігсбергу, Данцига, Штеттіна, Бреслау? За рахунок чого Польща стала майже моноетнічною державою (98.84% поляків за переписом 2021 року)? Товариші Сталін й Берут вирішували питання радикально. Всіх німців примусово переселили в радянську зону окупації, майбутню НДР. А з якою проблемою стикалися радянські коменданти на сході Німеччини розповідає один з них:

«Моя комендатура расположена у самой чешской границы», — начинает комендант. — Каждый день мне гонят через границу толпы голых людей. Я их пока сажу в подвал. Нельзя же, чтобы они в таком виде по улицам бегали, а одеть мне их не во что«.
В зале слышится смех. Генерал Богданов спрашивает: «Как это так — голых?».
«Очень просто, — отвечает незадачливый комендант. — Абсолютно голых. В чем мать родила. Даже смотреть стыдно».
«Ничего не пойму, — переглядывается генерал с другими членами президиума. — Объясните подробней. Откуда эти голые люди?».
Комендант объясняет: «Немцы из Чехословакии. Их чехи раздевают на границе догола, а потом гонят в таком виде ко мне через границу. Говорят: „Вы сюда голые пришли, голые и возвращайтесь“. Судетские немцы. Их по Потсдамскому Договору переселяют в Германию. Для чехов это шутка, а для меня — проблема. Во что я должен одевать этих людей, когда мои собственные солдаты не имеют обмундирования?»
радянські коменданти на сході Німеччини розповідає один з них

Радянське — це в 90% брехня, суцільна брехня. Це як путінське лайно тільки в кубі, бо тоді не було фейсбуку, телеграму, телебачення, ютубу, смартфонів тощо.

Те, що мені розказували предки (історичні крихти реальності 1930х та 1940х років) — такого офіційна радянська пропаганда не розказували ніколи. І по-іншому бути не могло.

Ви ж не вірите тому, що зараз розказують на російському телебаченню коменданти в ДНР та ЛНР («мальчікі в трусіках», «фашісти-бандєровци захватілі дамбас», «прінуждають учіть украінскій язик»)?

Радянське — це в 90% брехня, суцільна брехня.

Погоджусь з цим. Але про цей випадок розповів один з цих комендантів, який саме тоді, в 1947 році, втік до Західної Зони окупації, майбутньої ФРН.

От сайт «Сегодня.ру» вийшов із заголовком: «чехи предпочитали „голые“ депортации.»

А тепер візьміть та подивіться на сучасну Чехію та сучасную росію. Хто з них робить ці злочини прямо зараз — чехи чи росіяни? То, хто з них бреше з приводу минулого?

На мою думку, якщо якась книжка дійсно становила загрозу совєтам та радянській брехні, то такого автора могли фізично ліквідувати. Наприклад Бандеру вбили в Мюнхені. Петлюру ліквідували в Нідерландах. Перебування на Заході не врятувало ні першого, ні другого.

Радянський комендант міг написати нормальну, реальну, правдиву книжку (сміливу) виключно про злочини радянських військових та їх командування. Але чи багато таких книжок написали з 1945 до 1991 або в сучасній росії?

Замість цього, написано тисячі книг та знято сотні фільмів про справедливу (!), добру (!) та прекрасну (!) радянську армію.

Але чи ці фільми подіяли на сучасних росіян та їх поведінку в реальному, сьогоднішньому житті?

Радянський комендант міг написати нормальну, реальну, правдиву книжку (сміливу) виключно про злочини радянських військових та їх командування.

Саме таку книжку він й опублікував відразу ж після смерті Сталіна в 1953 році. Це характерно. Характерно, що більшість втікачів й неповертанців з СРСР опублікували свої спогади вже після смерті Сталіна, бо при його житті вони обґрунтовано боялися за своє життя. Після смерті Сталіна обсяг політичного терору став значно меншим, а після ліквідації Бандери й втечі на Захід самого вбивці, Богдана Сташинського, взагалі припинився, залишились лише пошук й ліквідація перебіжчиків з КДБ й ГРУ.

навіть із західних джерел від 15 до 30к загиблих під час цієї депортації.

Ви не уявляєте, наскільки цей досвід може бути різним)

Бо я теж з дитинства чув про москалів і кацапів, але переважно російською мовою.

У Львові є 4 російськомовні школи № 6, № 17, № 45 та № 52. Якщо вам це питання принципове, то можливо вартувало звернутися туди.
Здається з ними ніхто не планує нічого робити.

А взагалі спілкування українською не дає якусь індульгенцію чи спілкування російською не робить когось окупантом, у місцевих трошки якесь хибне уявлення. (В мене є багато чого написати, але я утримаюсь)

Також не думаю що це основний пойнт вашої статті.

Мені от цікаво, якщо зараз прочитати дітям курс інформатики українською мовою десь в російській школі в москві?
Як думаєте, чи нормально, чи толерантно в московії поставляться до такого перформансу?
Чи зрозуміють російські діти інформатику українською?
Що скажуть батьки російських дітей про таку інформатику (українською мовою)?

Імхо, це схоже на певну дискусійну провокацію, бо самі лекції з інформатики були в 2018 році.
А пишуть про російськомовне викладання інформатики в українській школі чомусь в 2024 році.

так, це не було основним пойнтом — як я й сказав, я швидко підтягнув мову після цього, а руки опустились від того, що наприклад по курсу фідбека не було взагалі, а був лише по мові і в вигляді вимоги, я «наказний тон» не люблю, навіть якщо їм кажуть правильні речи.

Самоцілі викладати саме російською не було, просто не хотілось травмувати дітей своїм знанням україньскої :)

Припускаю, що якщо би ви викладала інформатику базовою англійською, то вам батьки та діти ще б подякували, що підготували дітей до професійної термінології та міжнародної мови бізнесу в ІТ.

базовою англійською

Думаєте діти розуміють базову? :)

Діти ж знають, що таке: інфлюенсер, хайп, лук, мані, кежуал, оверсайз, світшот, івент, чіл, факінг шит, лайк, ріпост, шерінг, мейл, юзер, бекстейдж, булінг, селебріті, апдейт та багато іншого з базової англійської.

На рахунок мови, напевно кожен у Львові після невеликої практики може говорити російською, тому і думають, що так само кожен може говорити українською

Автор, вам тут не раз вже вказали, нафіг ви огризаєтесь. Я теж в шоці, що вас взагалі хтось допустив до викладання кацапською і пофіг ваші мотиви. Це ваші проблеми, що ви не знали мови, досить шукати винних.

Цей ваш аргумент про 4 школи російські це теж повна херня. Це прямий наслідок **ного совка і того, що сраний совок навіз після 2 світової у Львів на місце вбитих поляків, українців і євреїв, своїх сраних кацапів з рускай глубінки, а тупі кацапи принципово не розмовляли українською і для них і тримали ці школи

Цей ваш аргумент про 4 школи російські це теж повна херня. Це прямий наслідок...

Так херня чи наслідок, який треба вважати?

а тупі кацапи принципово не розмовляли українською і для них і тримали ці школи

Тобто ви тільки що назвали так деяких львівʼян (учнів 4 шкіл та їх батьків), я правильно розумію?

Стосовно вашого меседжа взагалі — все я правильно зробив: зрозумів проблему, пішов вивчив українську і все.

Молодці що вивчили, але все рівно виправдали неправильну версію себе. Вірніше зробили спробу і чомусь досі захищаєте того себе, який додумався у Львові викладати російською і ще ображатись на батьків, які цього не хотіли

А в чому полягає неправильність його неправильної версії?

Прочитала ось це і випала "

Тут сталось неочікуване. Мене покликали до директора, і ду-у-уже вибачаючись, вчителі повідомили мені, що батькам не подобається один аспект цього експерименту — те, що я веду його російською мовою (я сам із Севастополя).

— я взагалі в шоці, що директорка школи і педагоги це допустили, і батьки навіть ще терпіли ще викладання декілька уроків. Бо тут мова не про мейнстрим, а про те, що школярі у Львові рос мови можуть просто не знати і завжди розмовляли тільки українською. Про яку залученість дитини тоді йде мова? ( Так, існують діти, які просто не знають російської)
Це так само, як ви б спробували викладати китайською. Я дивуюсь, що батьки ще реально так довго мовчали і взагалі погодились на таке ( якщо знали) Це чисто провтик адміністрації. Ну і навіть якщо відкинути моральний аспект, що це мова ворога і все таке, здається тоді вже почали приймати закони про викладання українською у освітніх закладах Пам’ятаю що я ще вчилась до 2016 року, і вже тоді після революції почали палати дупи в деяких моїх викладачівв академії, що їм треба викладати українською). Тобто можливо ви вже порушували законодавство.

З огляду на це ініціатива по викладанню виглядає як бажання причиняти добро та обкатати якийсь свій данський досвід на живих людях.

Так чи інакше, я вирішив зробити так: вести зайняття з тим багажем української, який у мене вже був за два роки, але це наступне заняття буде останнім.

схоже що не ви вирішили, а вам дуже прозоро натякнули, що не хочуть вчити дітей руськой язике і в таких освітніх послугах не зацікавлені.

Впевнені?
«Додамо, що у Львові працює чотири російськомовні школи: № 6, № 17, № 45 та № 52. Раніше міністр освіти Ганна Новосад заявила, що російськомовні школи перейдуть на навчання українською з вересня 2020 року» (стаття за 2019 рік)

Ну я точно знаю що ще раніше 2016 року ( я в цьому році закінчила) вже почались якісь рухи, що викладання буде тільки українскою. І через те деякі викладачі в моєму виші почали нервувати, це точно знаю
Не впевнена, що тоді вже був якийсь закон саме для шкіл, але рухи в цю сторону точно вже були. Ну і кілька рос шкіл на весь Львів то не показник, то виключення. Навіть на той час.

Все це добре, і в ідеальному світі викладання має бути українською мовою більшості предметів в Україні. Але враховуючи те яку зарплату платять вчителям, який континент поступає в педагогічні ВУЗи, то виникає цікава дилема. Якщо вчитель вміє зацікавити дітей предмету умовно математикой, фізикою, то що важливіше? Я компроміс вивчити вчителю мову за часом. Але рівень викладачів більша проблема. А от що страшніше, це фанати совка та Россіі, по типу колишньої викладачки Драгоманова...

закон Ома більшсть забуде, а якою мовою викладали —ні.
школа це не тільки про сукупність знань. це здебільшого про сукупність орієнтирів

А звідки дельфіни знали, куди кораблю було потрібно?

Взагалі-то проблема була в тому, що в тому регіоні була мілина і рифи, а потрапляння дельфіна на гострі рифи дуже травматично.
Тому дельфіни корабель не виводили, а просто самі плили так аби уникнути рифів, а корабель вже просто йшов слідом за ними.
Дельфіни там опинились випадково, просто збіг обставин який обіграли художнім прийомом в книжці.

Я теж пам’ятаю цю історію зі школи і нам тоді якраз пояснили про рифи.

А вам в голову не могло стукнути що діти не розуміють російської мови? До прикладу моя дочка не знає російської

Хорошо, а беларуску или польску мову она поймёт на слух или нет?

Типу відповідь на це питання змінить відсутність знання російської

Ну, скажем, я не совсем понимаю, как к примеру с нативным украинским языком и пониманием на слух того же польского или беларусского невозможно понять русскую речь. Потому что я вот специально польский не учил, но мне удаётся понимать ту же Televizia Respublika за счёт одинаково свободного русского и украинского. Потому что грамматика очень похожа, да и общей лексики немало. В принципе аналогично с беларусским. Другое дело — это специфические термины. И тут могу тоже рассказать одну историю. После той войны моя бабушка жила в Беларуси. Она хотела стать медиком и даже успешно сдала экзамены, но в Витебске общежитие было разрушено, а снимать жильё не было финансовой возможностей у её семьи, т.к. она была старшей из 4-х детей. Тогда она пошла учиться на учительницу математики, т.к. в её городе это было возможно. Ну и после окончания учёбы её отправили в сельскую местность. Опять же во время обучения математику ей преподавали на русском, но в сельской школе она тоже столкнулась с проблемой, что ученики её не понимают, т.к. математические термины в начальной школе они учили на беларусском. В общем, пришлось ей учить эти термины на беларусском и преподавать ту же математику на нём же. Хотя опять же не могу утверждать, был ли это литературный беларусский или трасянка, но то такое :-)

Ну, скажем, я не совсем понимаю, как к примеру с нативным украинским языком и пониманием на слух того же польского или беларусского невозможно понять русскую речь.

Вполне можно не понять, если нет желания понимать. Родители ведь не зря пришли к директору. Поинтересуйтесь как в годы войны школьники в СССР, в том числе и в глубоком тылу, не желали учить немецкий. Мой отец рассказывал, что у них в школе если кто-то не хотел учить немецкий, то ему «автоматом» ставили тройку, лишь бы присутствовал во время урока. И в их классе все, кому не нужны были высокие баллы для поступления в старшую школу или техникум, этим активно пользовались.

я не совсем понимаю, как к примеру с нативным украинским языком и пониманием на слух того же польского или беларусского невозможно понять русскую речь

Я неодноразово читав/чув, що росіяни не розуміють української мови, тільки окремі слова.
Для типового росіянина що українська що польська звучатиме ± однаково хіба з української він зрозуміє трохи більше слів.

Чому в такому разі ти вважаєш, що людина, а особливо дитина, яка виросла в моноукраїнському мовному осередку, яким є майже весь захід України, має розуміти російську на достатньо доброму для навчання рівні?
Мені от це взагалі не очевидно.

Ну і не варто плутати епізодний перегляд новин чи серіалу, де достатньо зрозуміти загальний мотив про що мова і навчання, навіть чогось настільки базового як ті уроки які давав автор статті.

від російської все одно не закритися, тікі-такі школярі все одно чомусь дивляться і російські і українські

Потому что я вот специально польский не учил, но мне удаётся понимать ту же Televizia Respublika за счёт одинаково свободного русского и украинского.

Пізд#ж, бо я теж знаю і українську і російську.
Польську без додаткового навчання фіг поймеш)

Zgadzam się, ciężko zrozumieć jeżeli wcześniej nie studiował tego języka))

шо? згадам сіе чешко?
руській і українська хоч використовують кирилицю))

Polski i angielski jak najbardziej, zawsze w domu rozmawiamy po polsku, a z białoruskim niestety nie, jak i z językiem rosyjskim.

Хорошо, а беларуску или польску мову она поймёт на слух или нет?

Звичайно що ні.
Включи білоруську або польску пісню в попробуй зрозуміти про що там мова)

А в статті мова ще й про навчання. Тобто дитина і так багато що не знає бо це нове, так ще і пояснення на іноземній.
Хз як адміністрація школи це допустила, ще й після 2014

Ну ось вам польська антирадянська пісня з українськими й англійськими субтитрами:
youtu.be/TSOg_EqSOh4

Невже важко зрозуміти про що там йдеться?

ну, з білоруською у нас найбільша спорідненість, то я ще 10 років тому одразу зрозумів пісні).

А як ви дивитесь на те, щоб прочитати якісь безкоштовні, дистанційні курси росіянам в москві китайською, таджицькою або монгольською мовою?
Можливо, ви щось для себе зрозумієте, але не факт.

це питання чи пропозиція? :)
Якщо питання, то чому для вас росіяне це еталон? Можна було навести будь-який приклад, ви чомусь обрали саме цей.

Китайский до речі в них стає дедалі популярнішим:)

Здається автор був тривалий час у Львові, робив курси «zero to hero», до Данії був в Києві і взагалі древній старожил на Доу. Тут раптом місія на Марс з 2018. В цілому похвально, але не зрозуміло для чого.

все вірно, дякую що памʼятаєте. Це приквел серії статей.

«А звідки дельфіни знали, куди кораблю було потрібно?»

Тут нібито просто.
Дельфіни повели корабель туди де було потрібно дельфінам 🤣

Дякую автору за ініціативу та за допис.

батькам не подобається один аспект цього експерименту — те, що я веду його російською мовою

Мало того що ти у Львові пішов викладати російською так ти ще й жалієшся що «та як ті батьки сміють жалітись, це ж безплатно...і де взагалі безплатні курси української...»

От моя дитина російської не розуміє. Вона її взагалі не чула і говорити нею не вміє. Як і переважна більшість п’ятикласників у Львові .

Тобто я навіть за великим бажанням не міг би «перемкнутися» — українську мову довелось вчити так само, як будь-яку іноземну, майже з нуля.

А всі діти тебе мають розуміти бо російська всім зрозуміла? Чи була частина яка все розуміла і російською відповідала а решта «менш залучена»?

У Львові, у 2018 прийшов якийсь мужик і російською викладає.
Чого не білоруською? Звичайно що в україномовних батьків будуть претензії до школи.

Наприклад, напочатку 2000-х я вчив теорію ймовірностей на другому курсі універу, а зараз вона є у шкільній програмі девʼятого класу!

Теорія ймовірності тоді була в старших класах (принаймі у звичайних львівських школах).
Думаю що і до того теж

Дуже цікаво, дякую. А чому стаття написана тільки зараз, пройшло ж аж 6 років з того часу?

Ініціатива крута, ви молодець.

Стосовно того, що ви виросли в державі де є одна державна мова і ви не володіли цією мовою на достатньому рівні для роботи, ну це ваш пройоб, а не держави чи тим паче батьків учнів яким не подобається викладання іноземною мовою. Мені б також це не сподобалось і це також було б тригером. Та й учням певно це також не дуже подобалось, просто вони не могли це висказати.
Особливо у 2018 році коли війна і анексія Криму вже була 4 роки. Тобто вже всім і кожному мало стати зрозуміло, що русня це ворог, навіть якщо до 2013 в когось були якісь ілюзії або сентименти.

Окрім того, що до 24.02.2022 російська (нажаль) була дуже розповсюджена «по русифікованим містам», додам ще такий контекст: «у Львові працює чотири російськомовні школи: № 6, № 17, № 45 та № 52. Раніше міністр освіти Ганна Новосад заявила, що російськомовні школи перейдуть на навчання українською з вересня 2020 року» (стаття за 2019 рік).

. сам витер. одні мати до автора.

підгоріло, розумію. Якщо обоснуєш суть претензії, я відповім.

сам знаєш. тобі вже тут це не раз написали. +додай 50% нашого українського-слов’янського мату.

ну дивись, мат тут ни до чого, проблема в тому, що ти й написав сам: «я досі не можу зрозуміти суті цього тупого аргументу» (про 4 школи).
Пояснюю. Суть аргумента в тому, що у 2018 році:
— у Львові ще діяли 4 російьскомовні школи,
— російська мова була дуже росповсюджена (нагадаю, що у 2021 році (за рік до вторгнення!) лише один чувак був проти виступу Меладзе у Києві на Атлас-Уікенд, чувака нихто не підтримав, охорона його вивела!).

Тому, те що зараз виглядає як повна діч (рандомний чувак прийшов викладати па-рузскі у Львові), тоді була реальність — не зовсім ок, але таке було. Не врахував региональні особливості — решта України (і я в тому числі) на той момент не розуміли наскільки мова важлива. Тому я й написав «Це зараз ми всі такі свідомі».

Плюс враховуй, що я тільки-но переїхав з Данії на той момент, до того з Києва та Криму. Ну не знав я української. Як тільки знадобилась для викладання — вивчив.

Alexander, don’t waste your time on unconstructive criticism. I suggest we discuss scores shown by 15-year-old students of Ukraine in the International Student Assessment in 2022. You will find more info in this regard under the link below:

www.oecd.org/...​egions-18-of-27-78043794

What, in your opinion, are the main reasons for such low average scores?

скільки безкоштовних центрів для вивчення української мови було створено у вашому регіоні

кожна загальноосвітня школа

Насправді ні. Була купа шкіл де викладали російською мовою. В вишах теж така фігня була.

але безумовно українська мова в них викладалася...

Якби все було так просто, всі б розмовляли українською й проблеми б не було, правда?

Але ж є нюанси.

Наприклад, те що до 2020 року в Україні поки діяло 194 ЧИСТО російськомовні школи. Є региони, де не розмовляли українською, наприклад, Одеса. Є підтримка інших мов в Конституції... Багато чинників.

Моє питання більше про це — що зараз робити з дорослими, які до 2022 року думали, що в них інша челюсть?

Взагалі багато мов знати корисно, для чого себе обмежувати лише одною? Наприклад програмісти всі змушені вчити англійську мову, бо без неї мало де можна працювати. Не жаліються
З іншого боку якщо людині інша мова не потрібна.. наприклад токарю 6 розряду, який отримав цей розряд тільки через те, що завжди тримав чикушку в електричній шафі

тримав чикушку в електричній шафі

голосом дядьки Максима

кожна загальноосвітня школа

Це для дітей.
А тут доросла людина.
Її у школу візьмуть?

ні не візьмуть.
в неї був час вивчити в школі українську безкоштовно.
Україні 32 роки вже.
давайте так людина закінчує школу в 17 +32=49 ось якщо людини 49 і старше тоді запитання є.
якшо меньше — тоді запитання до самої людини.

Одно дело знать украинский язык и совсем другое свободно на нем общаться. У меня заняло 3-4 недели чтобы начать снова относительно сносно выражаться и все равно, когда уставший, проскакивает уйма русизмов и получается уебищный суржик. Но зато я перестал тригериться на суржик. Раньше от суржика коробило и я не понимал почему не разговаривать на чистом русском или украинском. А сейчас контекст поменялся. Похоже, наступил новый этап развития украинского: наполненный смыслом и беспощадный.

А вам писати українською тоді релігія забороняє чи упоротість і рюський мір?

Хоть в профиль заглянул бы перед тем, как отвечать.

В профілі ніби не написано нічого на кшталт «онлі руская раскладка клавіатури» чи «абладатєль рускаязичнай чєлюсті» 🤷‍♂️
Може поясните, що саме маєте на увазі? Бо, крім переважної більшості коментарів язиком, я більше нічого особливого там не побачив

Я имею на увазі, что подобные выпады не добавляют мотивации оттачивать скил и применять на практике.

ну тобто вас в інтернеті українською хтось образив і ви такий — та ну єго, ентот язык
що серйозно? ))

Для меня использовать украинский — это дополнительные усилия. Стоят они того или нет — зависит от контекста. Я готов прилагать усилия по ряду причин, но точно не для того, чтобы порадовать кого-то на форуме.

Зараз українське суспільство дуже поляризовано і тому важко зрозуміти що отой з хто пише на кацапському дійсно кацап чи зросійщений українчик. Треба робити зусилля щоб розрізнити, але не заради якогось псевдокацапа з форума. Простіше відразу відноситися з підозрою.

Так може інторично скластись, що людина руська (не плутати з россіянами) за національністю або мікс в різних пропорціях, але спілкується українсью. І навпаки, щирий укїнець спілкується виключно російською через свій історичний контекст. Це не повинно формувати упередженне ставлення до жодного з них.

Саша, ну что ты такое пишешь, зная тебя лично, могу сказать , что ты ого-го чувак ))

якщо шукають твої цитати в інтернетах —це вже певний рівень
дякую))
я якраз приклад людини, яка мешкає в тотально зросійщеному місті на півдні і так, що послугується частково російською, зменьшуючи відсоток,
Людини, яка вивчила українську мову почасти сама через словники, бо розуміла важливість цього + школа допомогла.
і я не ходжу і не жаліюся, що мені не дали безкоштовних курсів або шось подібного. цю ситуацію я знаю зсередини.
якраз на моєму прикладі об’ємно видно, що при бажанні вивчити українську і послугуватися нею на досить непоганому рівні таки можна
(і я думаю що і треба)

Людини, яка вивчила українську мову

Это выражение часто употребляют, но оно как-то коряво звучит. Если ты на слух понимаешь речь на 100%, невозможно сказать, что ты этот язык «незнаешь» или его тебе надо учить на каких-то курсах. Другое дело, когда ты именно говоришь, у меня лично какие-то вечно английские слова лезут в речь.

Мне совершенно непонятно почему на 7 году войны, 2/3 форума говорила на своем нативном языке и тут вдруг всем стрельнуло.

Разделение общества и создание неудобств друг-другу не приближает конец войны. При этом армия показывает пример адекватности.

Оно началось сильно раньше, я помню мовносрачи еще в 11-12-м годах. Просто сейчас оно набрало оборотов, потому что люди в языке видят причину войны, но забывают что в Польше на немецком или в Финляндии на русском, например, не говорили.

Потому что хочется как-то показать свою патриотичность. На фронт идти — цыкотно, серьезно донатить — жаба давит. О, мова! Одягну вишиванку, заговорю українською — і всі побачать, який я патріот!

в неї був час вивчити в школі українську безкоштовно.

Так це звичайно і по дефолту.
Але от «не вивчила», що робити?

Я доречі краєм ока дивився теперішні тести на екзамен з української.... (є application Google play)
Чесно і не знаю, чи склав би той іспит тепер 😂
Там наприклад є монологи на тему
— Будь як пальма, що росте серед скель
— Мова це любов...

Блін, пальми у скелях не ростуть, а любов це біохімічні реакції у мозку 😎

Тобто від мене вимагають українською нести якусь маячню.... І ще з серйозним виразом обличчя

Так це звичайно і по дефолту.
Але от «не вивчила», що робити?

людина не вивчила як керувати авто — ну тоді не можна за те саме кермо сідати.
людина не вивчила мову программування — ну тоді не бути їй покищо програмістом
людина не вивчила мову якою послугуються у держзакладах та школах —ну не бути їй чиновником або вчителем.
що робити —вчити ))

ну не бути їй чиновником або вчителем

Спірне питання.
Автор був?
Був.
Азіров? :)

Доросла людина тим і відрізняється від інфантильної (незрілої), що вона відповідально та серйозно ставиться до обставин навколо (суспільних, державних, мовних, правових, історичних, культурних тощо).

А якщо фізіологічно дорослий персонаж за 30+ років розказує, що йому не було як вивчити українську мову в Україні за 20 років, то це як раз і показник не дуже дорослої, незрілої особистості.

А якщо фізіологічно дорослий персонаж за 30+ років розказує

Так, я сам трішки дивуюсь.
Ну, а що ж робити?
Ніхто не ідеальний...

Мені ж простіше, ріс в україномовному середовищі...

Хотя по русски тоже вроде без акцента, бо колись давно, то було модно 🤣

українську мову почув вперше у 16 років.

а можна детальніше, як пан,якому на вигляд 30+, почув мову тільки у 16 років.
і не було викладання у школі телевізора теж не було.

Питання від мешканця русифікованого півдня, який на загальних засадах вивчав українську мову з 2 класу(це десь 94 рік)

Їдьте до россії якщо вас так мовний вопрос цікавить, вони там теж цим цікавяться, вам буде про що поговорити))

россії

з двома с

мовний вопрос

пане, ви свої 11 фублєй так не відпрацюєте

Так десь так і виходить. Викладання в школах в 90х роках було російською. Підручники до кінця 90х були російською. Якщо в тебе вдома є кабельне ТБ — то і дивишся ти російські канали. Всі художні книги, само собою, теж російською. Вдома та на вулиці всі розмовляють російською. Тому цілком можливо, що до переходу кінотеатрів на українську в 2005 були люди, які українську чули виключно тричі на тиждень на уроках укр мови.

Це в якому місті таке було? Книжки українською, яких було валом в бібліотеках, я так розумію спалили у 91ому? (Так, не нових, а старих, але я так розумію, що знищили під нуль)?

Яким ще валом? Я до 15 років не вилазив із дитячої бібліотеки — книг українською там майже не було, якщо не рахувати шкільний курс з літератури, класику та декілька совєцьких книг.
Єдине, що я знайшов українською — це еротичний журнал «Лель», який невідомо як там взагалі опинився.

В Миколаєві? У інших містах (і навіть районах одного міста) ситуація ж трохи іншою могла бути?
Стругацьких та Гобіта я саме бібліотечні читав, наприклад.

Так, а ходив я в «Дитяча бібліотека #6»

А ще Азімова, Веллса.. взагалі багато чого...
Зрозуміло, що багато чого не було, і взагалі не було того, що виходило після 90их.
Але мої однолітки в принципі особливо не ходили в бібліотеки, тому тої кількості було всеж достатньо

Мене завжди дивувало, наскільки навчання відірване від реальності:

мене теж це завжди дивувало... дуже дивувало...
але це не про польоти на Марс...

люди вчаться аж 11 років... а потім не можуть знайти роботу...
ось у чому проблема...
хіба смисл навчання не в тому, щоб навчитися заробляти на життя?
(і чим раніше, тим краще)

як дізнатися про реальні проблеми, які треба вирішувати ?
дуже просто — почитати новини...
не обов’язково політичні, можна економічні...

хіба смисл навчання не в тому, щоб навчитися заробляти на життя?
(і чим раніше, тим краще)

Ні
відкриваєте youtube, дивитися як пакистанські діти у кустарних майстернях ліплять руками якусь бабуйню — ось вам приклад, вони навчилися зараболяти на життя (і чим раніше тим краще) Вам таке потрібно?
Навчання ( особливо безкоштовне) — це подарунок суспільства новому його члену, це час та можливість розкрити свій потенціал,і те, що зараз йде тенденція до нівелювання самої ідеї освіти (особливо вищої) в Україні зробить і робить з нами злий жарт. Цим ми поветаємося обличчям до цих бідних дітей з Пакистану і одночасно відвертаємося від колонізації Марсу, до прикладу.
було дуже грубе радянське прислів’я з цього приводу (мовою оригіналу)
«нє хочеш учіться так камні ворочай такий-то, сякий-то ...баний рабочій.»

це подарунок суспільства новому його члену, це час та можливість розкрити свій потенціал

тільки учням не кажіть

а що їм тоді казати
якщо серйозно —ну вони мають знати що у подальшому житті це все зробити буде небезкоштовно і аж занадто складно.

хз що казати(і ніфіга вони не "знають«(і «знати» не можуть) про подальше життя, окрім відморожених честолюбців), будь моя воля я б на початках відділив о̶в̶е̶ц̶ь̶ ̶в̶і̶д̶ ̶к̶о̶з̶л̶і̶в̶ тих хто хоче від тих хто не: другі не м̶у̶ч̶и̶л̶и̶ гальмували б перших, других не мучили б вчителі — воно дійсно їм не знадобицця, знадобиться — знайдуть як, а знайдуть — цінуватимуть; а далі(виш) — лише комерційна освіта: і викладачі стануть поважати-цінувати студентів, і студенти — викладачів(ніщо так добре не проводить розставляння/відбір/(відсіювання-перевиховання_мудаків) в соціумі як комерція; не комерцією єдиною, звісно, але тим не менш)

та ні
дитина, якій років 9 ще 300 разів зміниться —і це нормально, бо вона росте.
право спробувати стати нормальною людиною ні у кого не можна забирати.
щодо вишів — теж під великим питанням.
я бачив, як безкоштовний університет ставав для багатьох квитком у життя, бо у 17 років у людини з села може і не бути грошей а батьки, наприклад, пиятики. Ну і що їй робити ?
Піти попрацювати років 5 вантажником для грошей на внз—так знання вилетять з голови,і не захочеться вже.

дитина, якій років 9 ще 300 разів зміниться
знадобиться — знайдуть як
я бачив, як безкоштовний університет ставав для багатьох квитком у життя

платний — також б став, зазначимо. я розумію про що ви, але я про _загальне_ благо. тобто загальне благо при платному було б вищим, навіть для тих хто напочатку не мав _власних_ коштів для.

Ну і що їй робити ?

шукати гроші

Піти попрацювати років 5 вантажником для грошей на внз—так знання вилетять з голови,і не захочеться вже.

недостатньо хотілось значить — відбір(точніше — розстановка) в силі, і за 5років можна було б і зрости

залишимо дикий дарвінізм для дикунів (ну ви зрозуміли )) )
я все ж таки виступаю за модель, яку в загальних рисах окреслив вище

при чому тут дарвінізм(для кого, питається, я підкреслив слово «власних»?)? се ви купились на слівце «відбір» )))

а підкреслив я тому що
— для обдарованих та бідних апріорі виникнуть фонди
— якщо кредит на навчання неможливо згодом сплатити то може ну його це навчання? про пільговий відсоток промовчимо(ааа вже — ні)

щось мені підказує що в пакистані освіта безкоштовна на відміну від сша-великобританії

ну схема яку ви описуєте це соціальній дарвінізм
uk.wikipedia.org/...​wiki/Соціальний_дарвінізм
я теж думаю, що сидіти на дупці рівно —то є не найкраща стратегія в житті, але випадки бувають різні, і багато таланів було втрачено саме через негативні стартові умови

Якось так виходить, що на прикладі США-Україна, практика стоїть на стороні платної освіти.

Так, але це не повна картина. В США за період що дав нам нинішніх вчених і інших навчених людей була золота епоха, через перемогу у другій світовій. Економічна нерівність зменшилась кратно, а перемога з мінімумом втрат принесла шалені прибутки всій країні. Це я до того, що сьогодні ми читаємо як в 60-70 умовний вчиталь чи поштар в США міг собі дозволити на одну свою зп купити будинок і утримувати сім’ю з непрацюючою дружиною. І звісно міг дозволити платну освіту для дітей, навіть для кількох одночасно.

Але це аномалія. До другої світової наприклад освіта ефективніше працювала в старому світі, тому купа емігрантів потім засвітилась і всіх видатних американських проектах середини сторіччя.

І так само не факт що ультра комерційна освіта буде кращою в майбутньому. Ціни на освіту в США стали захмарними, вже не те що поштар, а навіть айпішник сіньор помідор не може дозволити її для однієї дитини в в дейких випадках.

Соціал дарвінізм це ж не сталий стан справ в сіспільстві, це динаміка. І динаміка така, що навіть якщо на початку система з соціальним дарвінізмом може здаватися привабливою для декого, то далі всі вади тільки погіршуються і все більше і більше людей залишаються на узбіччі історії. Це порочне коло завжди.

що таке дарвінізм в даному контексті? і яким чином комерційна вища освіта є дарвінізмом? _чітко_ можете дати означення?

нічуть це не дарвінізм, нічого спільного з не знайшов
розгорніть що саме тут є соц дарвінізмом

а я тим часом давайте розвину оце

якщо кредит на навчання неможливо згодом сплатити то може ну його це навчання? про пільговий відсоток промовчимо(ааа вже — ні)

суть в тому що якщо в людини метою освіти є збільшення свого достатку то вона зважить всі за та проти(буде вимогливішою(так-так, так буває) до закладів/себе й гарантовано не буде, прости господи, — свідомим-_навмисним_ баластом(тих хто буде просто скинуть одразу заради інших)), якщо ж метою є саморозвиток то вона навіть буде готова постфактум(кредитом) заплатити за це безвідносно прив"язки освіти до доходу
____________
безкоштовна освіта розбещує(чи то точніше — не тримає в тонусі) як студентів, так і заклади-викладачів, котрі ще й впливають в цьому плані одне на одного у відповідності до

якщо ви мені то нехай так. просто не було часу вчитуватися.
у будь якому випадку —дяка за розмову))

пакистанські діти у кустарних майстернях ліплять руками якусь бабуйню — ось вам приклад, вони навчилися зараболяти на життя (і чим раніше тим краще) Вам таке потрібно

стоп, тут треба уточнювати...

1. діти навчилися заробляти на життя — так це чудово...

2. х**ню у наших школах на уроках ліплять...
пакистанські діти ліплять товари, потрібні для суспільства...
(може тому що в них немає допомоги по безробіттю, як в нас...)

3. що погано...
надмірні навантаження, звісно, і шкідливі умови праці...
але хіба це обов’язкова умова?
це не залежить від країни... при бажанні. загнати себе можна і на манхеттені...

4. чому так ставиться питання — або фізична праця, або освіта і успіх ? 🤔
книжки і ютуб зараз доступні для кожного...
заробивши самостійно у 15 років, людина свої власні гроші буде дуже продумано витрачати на освіту...тільки те, що потрібно... тільки те, що цікаво...

тому що в них немає допомоги по безробіттю, як в нас

Хіба у нас є допомога?
Чи Ви про «допомогу»?

ви свої логічні побудови готові застосувати на собі або своїх дітях.
певно що ні.
так отож

от прямо сьогодні фізично працював — висадив на дачі 14 дерев...
носив воду з річки відрами за 100 метрів, і 15 метрів вниз...
завтра продовжу весняно-польові роботи...
сподіваюся, сон покращиться )

Воу-воу! Який подарунок? Це інвестиція суспільсьва у своє майбутнє. Як казав один: «Історію в школах треба вчити хоча б щоб не переплутати воєнкомати!»))

у нас в кабінеті історії на стенді висіли портрети членів політбюро, а на шафі — бюст леніна...

і шо мені сьогодні — знову в школу йти ? 🤔
(чи просто не вірити в історію...?)

А історію тільки в школі можна вчити?

як можна перевірити історичні дані?
а ніяк...
тобто це питання віри... а не фактів

Ви яскраво показуєте своє незнання. Історія як наука, звичайно, відрізняється від матеріальних наук таких як фізика чи хімія. Але способів верифікації історичних даних достатньо. Починаючи з археології, закінчуючи якоюсь архівною справою.

проблема лише у тому, що для верифікації фахівці вибирають... зручні факти... ту частину фактів, яка вписується у їх віру...

У авторитарному суспільстві береться одна версія історії, під неї підбираються факти... усе інше оголошується неправильним, на верифікацію незручних фактів ніхто грошей не дасть...

У демократичному суспільстві може виникнути ситуація коли один професор історії сперечається з іншим професором історії... і кожен оперує своїми улюбленими фактами...

і шо робити, приміром, таксисту з середньою освітою ?
яку історію вчити, і головне, нафіга ?

А я і не стверджував що абсолютно всі повинні знати всю історію. Більше того, жодне суспільство на нашій кульці не знає своєї історії. Одна якщо хочеш або потрібно — вся інформація доступна.
Діалог про альтернативну історію і інші теорії змов я підтримувати не буду.

Дык историю обязаны учить иммигранты. Это, так сказать, для них условие интеграции в общество и натурализации. И опять же в той версии, которую утвердила Партия. Но опять же никто не мешает оным благполучно держать фигу в кармане и верить совершенно в другие вещи. Потому что история для большиства людей в некотором роде подобна религии. Исторические факты и интерпретацию оных пощупать и померять очень сложно, в отличии, скажем от температуры замерзания воды :-)

в університеті бюст леніна так само стояв)

Звучить дуже іронічно з урахуванням відсутності в Україні воєнкоматів

Та називайте як завгодно. Хоч ТЦК хоч КЦТ, сенс однаковий.

Кстати, а Савва Чалый плохой историю учил или его «выбор военкомата» определялся отнюдь не историей?

Ой, жив на Січі козак на прізвище Чалий.
Ой, викохав сина Савву козакам на славу... © народная песня

Это же еще ироничнее в контексте истории.
Жаль только, что лишь на теоретическом уровне.

ви забуваєте, що це не була робота

А чому ви вирішили написати про власний досвід викладання інформатики російською мовою (так розумію, що це події 2018 року) в українській школі у Львові зараз в 2024 році?

Як ви думаєте чому в росії викорчували (закрили) та знищили українські освітні та культурні організації в самій росії?

Чи чули ви коли-небудь інші мови народів росії на російському телебаченні?

Як ви думаєте чому в росії викорчували (закрили) та знищили українські освітні та культурні організації в самій росії?

тому що рф — фашиська держава?

Чи чули ви коли-небудь інші мови народів росії на російському телебаченні?

У СРСР був україномовний канал, УТ-1

Вірогідно і у якійсь умовній Удмуртії є канал локальною мовою.

Але взагалі пофіг на них

Чи чули ви коли-небудь інші мови народів росії на російському телебаченні?

Там есть республиканские каналы, которые в том числе вещают и на языке местного нац. большинства.
Татарстан
tnv.ru/tv-program/tatarstan
Якутия
nvk-online.ru/...​67489697243-4ed25008-fa1c

до мене пару разів підходили вчительки математики, які жалілись, що учні питали, нащо їм тригонометрія. Учительки плакали, але не знали, що відповісти. Ці вчительки хоча б висловились, що проблема існує...

чесна відповідь така:
не знаєте, для чого вам тригонометрія ?
і я не знаю... блін...
для чого тоді цей урок взагалі ?
не будемо обманювати себе, батьків, школу ... розходимося...

не будемо обманювати себе, батьків, школу ... розходимося...

загальноосвітня школа виникла в часи коли батьки фігачили на заводах а дітей треба було чимось зайняти

ну так сьогодні вже 22 сторіччя,
в кожного є планшет з онлайн — гарвардом...
нашо витрачатися на вчителів, які не знають, для потрібні чого їхні знання? 🤔

Ви, схоже, теж не надто витрачалися на вчителів))
Їхні знання потрібні щоб хочаб 20хх роки не називати 22 сторіччям.

нє, з наставником в будь-якому разі краще(просто щоб планку тримати вище поточних зусиль але й не вище розчарування, тобто людський фактор нікуди не зникає(покищо, бо коли буде персональний ШІ, натренований на _конкретній_ людині протягом років, котра його використовує, тоді може й зникнути, але все ще не остаточно зникнути:-)) і це явно буде ефективніше якщо наставник/наставниця не в межах загальноосвітньої школи. ідея ж загальноосвітньої: давайте всіх загребемо в̶ ̶в̶"̶я̶з̶н̶и̶ц̶ю̶ в одну кучу, нехай з̶л̶о̶ч̶и̶н̶н̶і̶с̶т̶ю̶ ̶н̶е̶ ̶з̶а̶й̶м̶а̶ю̶т̶ь̶с̶я̶ соціалізовуються

вчительки математики, які жалілись, що учні питали, нащо їм тригонометрія. Учительки плакали, але не знали, що відповісти.

ну не треба — то будеш таксистом.
всі будуть таксистами, бо ніхто не вчив.
велика кількість таксистів — велика кількість пропозиції на обмежений попит -відповідна заробітня плата.
ось нормальна така відповідь

ну не треба — то будеш таксистом.
всі будуть таксистами, бо ніхто не вчив.

це дуже дуже обмежений погляд....

я ж не заперечую, що всім бажано вміти читати, писати, знати таблицю множення...

а в тебе виходить — ось є малограмотні таксисти...
і є всі інші, які типу знають, що таке синуси-косинуси

то будеш таксистом

Потім, якщо всі будуть таксистами, то так, халепа.

А на даний час таксист часто більше вчителя тригонометрії заробляє.
Отже потрібно якесь інше порівняння

А якщо всі будуть програмістами? А фьодоров каже що мільйон

А якщо всі будуть програмістами?

Буде те саме, що з таксістами

А коли вивчиш — станеш будівельником :)

Ну а домашний учитель английского лорда отправлял его воспитаника измерять тень от деревьев и вычислять с помощью тригонометрии высоту оных. Вполне реальная задача :-)

коли був малий, допомагав батькові будувати хату...
дуже здивувався, коли він прямий кут перевіряв через теорему Піфагора...
але такі речі бувають дуже рідко, може раз у житті...
чи варто заради кількох правил кілька років мучити всіх людей геометрією... не знаю...

про мову... мені здається тут накручено багато зайвих емоцій...

коли вимагають знання англійської при працевлаштуванні — усі нормально це сприймають...
не знаєш англійської — проходь далі... шукай роботу в іншому місці...

нічого особистого — тільки бізнес...

так само з українською...
якщо лінь вивчати українську — закрита дорога в бюджетні установи, та у компанії, кому це важливо...

ну і шо

якщо лінь вивчати українську — закрита дорога в бюджетні установи

У деяких бюджетних установах потрібно скласти іспит з Української, куди входять тести, монолог на задану тему, та переказ (натайпити почутий текст)

Це насправді не так і просто.

я про те, що бюджетні установи, включаючи освіту і культуру — це 1% економіки... хай там працюють найкращі...

в інших випадках значення мови перебільшене...
у мирний час це скоріше маркетинг якийсь, якою мовою вигідніше, так люди і спілкуються 🤔

хай там працюють найкращі...

Якби ж то...

Все так. І нам, власне, не відомо як були влаштовані ці уроки в школі. Чи були повідомлені батьки, чи був урок обов’язковим і т д. Проводити «експериментальні уроки» дітям без повного інформування батьків як мінімум не етично.

кроманьйонці (це ми) на відміну від неандертальців (наші попередники)

та нє.... здається, кроманьйонці — наші попередники...
а неандертальці — інша гілка... двоюрідні типу )

Правильно здається :)

1. «Кроманьйонці є першими відомими представниками Homo sapiens у Європі»
2. Неандертальці дійсно інша гілка («Вважається, що неандертальці не були еволюційними попередниками сучасних людей, але певний час жили поряд з людиною розумною»), під «нашими попередниками» я мав на увазі, що зʼявились до Homo sapiens і не вижили.

на 4 рік війни у Львові російською викладав, і дивувався, а чого батьки щось хтять, ето же безоплатно! посміхнуло. Львів це не Київ, де частина людей навіть не розуміли українську.. у столиці.. у 2018. В Данії також російською не повикладаєш, навіть задарма.. хіба в школі суто для русо.. але це має бути школа для русо. У Львові таких кілька було, можна було там спокійно русомовити, як на решті уроків

А тепер за такий перформанс можуть і морду набити.

Голос з задньої парти: «- А що буде далі?»

буде як із Кожаєвим на Доу

Це реальність, з якою треба працювати — і замість того, щоб писати гнівні коменти, напишіть ліпше, скільки безкоштовних центрів для вивчення української мови було створено у вашому регіоні до повномасштабного вторгнення...

Кльова відмазка, але ні. Навіть якщо ти «українську не чув до 16 років», скільки рочків пройшло з того часу? Пару десятків? Чи ти ото з 16 років все шукав-шукав безкоштовні центри вивчення, просто не знайшов (а так би звісно давно вивчив)... А англійську для роботи теж в «безкоштовних центрах» вчив, напевно? Це все ма-я-чня.

Ви ж погодитесь з тим, що навіть в Києві україньскою розмовляло дуже мало людей, та масовий перехід на соловʼїну почався тільки після лютого 2022 року?

неправда, у Києві перехід почався після 14-го

давайте уважніше з термінологією: я про «масовий перехід», а ви про «почався».

Точнее массовый переход на суржик.

Ну по-перше в Києві завжди говорили українською. В кожній школі викладалася українська мова та література, десь 50% інших предметів у школах та університетах викладалися також українською, після 2014 таких предметів було десь 75%, а після 2022 всі 100%.
Принаймні це та реальність з якою стикався я та мої знайомі з якими я це обговорював.

Інша справа, що весь час русня проводила ціленаправлену політику русифікації України, одним із аспектів цього був вплив на масову культуру, впровадження своїх пісень, шоу, серіалів і т.д. Тому був такий феномен у моєму житті, коли ми підлітками збирались і всі говорили між собою російською бо це типу модно, а потім всі поверталися в україномовні родини і говорили українською.
А в 2014 почався не масовий перехід на українську, а почалась масова відмова від русні, яка в 2022 стала майже тотальною.

Та що там казати про Київ, я в середу підвозив чувака з Києва в Білу Церкву який приїхав із Нікополя, який майже годину зі мною говорив чистою українською( працює далекобійником, не інтелігенція ) і каже, що навіть там, на півдні всі масово переходять на українську.

Ну по-перше в Києві завжди говорили українською.

завжди? хто? викладачі чи митці? все було навпаки, більшість російською розмовляла

дуже мало людей

Виріс в русифікованому місті, де коли говорив українською десь до середини 2000х — зазвичай питали «а ти можєш па-нармальному?» Мені українцю було важко (дискомфортно) говорити українською в Україні багато років.

І мене завжди дивувало, що в українській державі на рівні керівних еліт (які в своєму приватному житті переважно російськомовні) ніхто не займався популяризацією та масовим переходом на українську мову.

Унікальна державна мова дає силу, імунітет та монолітність (єдність) суспільству.

коли перевели тв та дубляж на українську — оце реальна річ була, бо це механічне опанування мови

Вони одним розпорядженнями давали кошти на український дублях, а паралельно іншим забороняли українську музику на радіо в прокаті.

наші «митці — зірки» першими масово обруснявились, так що претензії спочатку до них а вже потім до радіо

Я не про митців, а про власників та керівників радіостанцій, які визначали яку музику ставити в ефір своїх радіостанцій. Української музики в 1990-х було багато, але на радіо її не було крім хіба ВВ, яких ставили, бо їх промоушином в Україні займалися росіяни.

Унікальна державна мова дає силу, імунітет та монолітність (єдність) суспільству.

Астанавітесь!

Що від Москви до Владивостоку, від Мурманськ до Астрахані не поміщаєтесь зі своїм расєйським язіком?

При чем тут язык к твоим лозунгам?
Тем более, что стоит ознакомиться с КУ и не делать подобных заявлений.

Ви ж погодитесь (?) що після лютого 2022 року:
— колишні ватніки, друзі та любітєлі маскви раптом швидко перевзулися у щирих патріотів;
— колишні риги та кучмісти очолили патріотичний рух за єдність в боротьбі з путіним та рашкою;
— ті, хто стрибали з та служили проросійських силам раптом почали воювати з росією, правда лише на власних словах та соплях, які недорого коштують.

Чому це все раптом відбулося? Чому ті, хто не вилазив з маскви раптом стали грати (імітувати) ролі ворогів маскви?

до певного моменту в Палестині на ївриті не розмовляв ніхто, потім одна родина, потім декілька.
ну тобто шановне паньство це чомусь не зупинило

Автор, яке відношення має перехід на українську в Києві до викладання малим дітям російською у Львові?
Ти ще напиши про українську в Харкові чи Ростові.

Я взагалі здивований що таке дозволили в школі.

Але ж прикол у тому, що платних курсів української теж нібито і нема 🤔

Принаймні мені реклама ще не муляла очі.
От англійської буквально купа.

Звісно я теж дивуюсь, як це, народився тут, а мови не навчився, але ж Крим напевно все був наповнений російськомовнима.

Ну вот знаю чувака, который до 18 лет украинскую речь особо не слышал, потому что в Украине не жил. Потом они приехали в Украину, это было ещё в конце 90-х, он тут поступил в универ на контракт (потому что на бюджет диктант он написать не мог), там его погнали на кафедре украиноведения дополнительно учить украинский, насколько оно ему зашло утверждать не берусь. Потом он тут женился на щирой украинке из славного города Ровно, они родили дочку, он тут некоторое время пытался бизнес мутить, таксовать. В общем всё кончилось тем, что в 2014 г. забрал жену с дочкой за поребрик и теперь они там живут. В общем, кохайтеся, чорнобриві, та не з... © Т.Г. Шевченко

Вот ізвергі, бандєравци!
Заставляют студєнта украінскага унівєрсітєта учіть українскій язик в Украінє!
Ета чістай вади націоналізм, фашизм, насільствєнная украінізація!

У нас в масквє каждий таджик, армянін ілі узбєк может спакойно учіться на таджикском, армянском ілі узбекском язікє в МГУ.

«Ви всє врьотє, нагло врьотє» ... © «націкі, бандєравци» ©

Дык история вообще-то не об этом. А о том, что у украинской общины минус одна баба, которая могла бы родить щирого украинца или украинку и минус одна девочка, которая скоро выскочит замуж и солдат для какой армии она будет рожать?

у украинской общины минус одна баба, которая могла бы родить щирого украинца или украинку

Ви часом не українофоб? Якось «талєрантна ізлагаєтє». Пєрєживаєте об украінской абщінє і о калічєствє щірих украінцєв?

Я просто излагаю правду, какой бы горькой она не была. Дело-то в том, что сила в количестве © Рик Граймс «Ходячие мертвецы»
И, кстати, проблема ведь не только в этом. Вывезенные в Европу детки тоже за Украину сражаться не будут, а постараются там окопаться и стать местными, так? Ну а что касается слов. По-русски это называется община, по-украински громада, англичане зовут это community, а немцы Gemeinde. Но только это всё равно одно то же понятия, независимо от языка.

Дело-то в том, что сила в количестве © Рик Граймс «Ходячие мертвецы»

Він же це наче про зомбаків говорив? Тоді все сходиться 🤌
P.S серіал говно

скварци лєтят на родіну, скварци

от скажімо є націоналіст який всі 2000ні готувався,
прокачував себе як громадянина, розумів що це не та країна, яка є притулком для українців, готував себе і громив вату на пагорбі слави в 11му, був на майдані, в АТО ніколи не прогинався і не зменшував до себе вимог а тут є Аляксандр який в 18му думав що мова до лампочки, а зараз різко перевзувася і розказує що всі не були раніше свідомими. а не пішов би ти лісом Аляксандр

Ти не є всі, Іване :)
Життя не чорно-біле, є якісь градіент.
Прогорни вниз і глянь комент від Artem Frolov, наприклад :)

я ще до думки місцевих колаборантів не прислухався

У тебя все, кто не согласны с твоим манямирком, коллаборанты? Знаешь что это слово значит, чтобы им так разбрасываться? Или у тебя все, кто на украинском не разговаривает в угоду повесточке, уже таковыми считаются по определению?

та нє сагласєн то громадянство на стіл і нахрін в чому проблема ? так як ви хочете вже не буде

Ого, а ты кто такой, чтоб решать за кого-то что и как будет? :)

до речі адєсіт нічого не муляє коли дітей в твоєму місті вбивають ?

Муляет, конечно. В городе траур, оккупантская зетная мразь ударила по девятиэтажке. А для тебя — это повод поглумиться или что?

Ты пытаешься что-то доказать титушке из «свободы», а их даже собственные хозяева за людей не считают. За 30 годочков мозгов не нажил — таким и сдохнет.

Ну мало ли. Я великодушен достаточно, чтобы и к таким птсрятам как он относиться как к людям, пока они не докажут обратного. Этот, похоже, обратное уже доказал. Не человек, а мобресурс. Таким доказывать что-то бесполезно, ты прав.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

А потом что? Проснулся?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Ваша обопільна аґресія є прикладом того, чому не можна засиджуватись на мертвих мовах проґрамування.

Або вони тригонометрію не вчили в школі

так вибач на відміну від одеського ждуна я втрачав людей в своєму відділенні і не можу толерувати ворога як оце

так чому ти мову не вчиш? ти занадто тупий чи адеса руський город?

а чому ти не вчиш церковнослов’янську ? 🤔

ага, жду більше нормального українського контенту 🤔

А почему ты таки думаешь, что я мову не знаю? Сертификаты ЗНО и оценка в дипломе и аттестате говорит о том, что я таки мову знаю получше тебя. :)

так чому не користуєшся, ждун ? бьють не по сертифікату а по пиці! ахахаха

Просто не хочу.

бьють не по сертифікату а по пиці! ахахаха
Certified Oracle DBA, PL/SQL Developer в фриланс

🤔

прокачував себе як громадянина

Прочитавши ваші коментарі, сумніваюсь, що ви себе прокачали. Ніяких серйозних, тверезих та дорослих висновків з подій 19го та 20го століття ви не зробили. Ви банально не можете проаналізувати різницю в озброєннях та показниках виробництва ВПК з 1991 по 2021 рік.

Це в 14-15 столітті ви могли взяти шаблю, коня та щось десь вирішувати. Але в 21-му столітті так воювати не виходить. Потрібні як мінімум вживані (імпортні) пікапи, радянські АК та китайські дрони. Але ви про це не думаєте — хто вам їх дасть і скільки це коштує.

Аби ви себе прокачали — то ви би думали звідки гроші (війна — це величезні гроші), хто це все фінансує, виробляє, постачає тощо. Якщо у вас нема власних грошей навіть на те, щоб забезпечити роту, то, як мінімум, треба почати думати.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Вітаю, Олександр. Скажіть будь-ласка що відповідали на запитання новачків чому літери на клавіатурі перемішані, а не по алфавіту?

Це була цікава авторська розробка (це раз), яку я викладав безкоштовно (це два). Неприємно, коли вкладаєш душу, витрачаєш свій недешевий час, а тобі кажуть, що головне — це не форма або зміст, а головне — це мова.

Поехал бы к нам в Одессу — тебя бы на руках носили. Но ты выбрал Галичину. Ну что-ж. Итог закономерен.

Що ще цікаво, таке враження, що мешканці регіонів, де всі говорять українською, вважають, що російськомовні українці можуть перейти на українську просто на раз два. Типу це питання вибору, просто вони чомусь не хочуть.

Так они правы вообще-то. Твой случай, что ты до 16 лет украинский не учил, из ряда вон выходящий. Подавляющее большинство его учило в школе, а может даже общались на нём с родственниками. Язык то не выдуманный, просто не твой родной.

Так чи інакше, я вирішив зробити так: вести зайняття з тим багажем української, який у мене вже був за два роки

Прогиб засчитан.

це наступне заняття буде останнім

Ты не безнадежен, но все равно, судя по твоей гордости о принадлежности к «свидомым», ты так ничего и не понял.

А ещё лучше приезжай к нам в архангельск ©

до речі цікаво а СБУ читає тут коментарі чи може варто зробити підбірку бо я тут подивився що тут просуває цей Фролов там думаю на гостей з контори вистачить

Ряяяяя, миня Фролов в интернете обижаит! Избушка, ты гдееее???)))

ну я не пхпшник років так 10 тут стара інфа але вату тут слід перестати толерувати

Ого, прям СБУ вже згадують. Чогось нагадало мені срач з паном Владиславом Олешко про донати. Той теж почав в своїй голові фантазувати хто «колаборант» і хто «зрадник», хто донатить, а хто ні, потім довів себе до істерики, самовипилився, створив альта, понаписував що його затравили і нібито погрожують, далі він сам вже публічно почав погрожувати замочити всіх хто йому не подобається, ще більше накрутив свою істерію ну і далі альта теж випилив. Епічна тема вийшла :) .
Не будьте як Владислав.

сбу це таке, це ж не онліфанс або оргія. а от багато хто зараз по доу пробиває кандидата, в деяки команди з таким настроєм можна і не потрапити, при чому це буде просто скляна стіна, на етапі апплая знайдуть прилинкований до акаунту лінкедін, трохи почитають і у корзину.

И кому от этого будет хуже? Человек не попадет в команду с людьми, которые будут его раздражать. Команда не получит коллегу, который будет их напрягать. Win-win

У меня нет и никогда не было такой необходимости в деньгах, чтобы мимикрировать под кого-то ради возможности погрести за 3-4к абы где. Без обоюдного соответствия ценностям, cultural fit и вот этих всех дел.

Я на работу хожу, чтобы развивать продукт и общаться с единомышленниками, а не в языкосрачах участвовать каждый день. Если кто-то триггерится на мой родной язык, мне явно с таким человеком не по пути. Сейчас быть собой — это простейший способ сэкономить время и себе и другим.

Добре що хтось наймає ще, а то поїдете назад у маскву де радной язик та берьозкі.

Что-то я думаю, что на прямой контракт на Европку или Штаты (где основное бабло) скорее наймут меня, чем вон того птсренка, которому везде коллаборанты мерещатся. Потому что «ukrainian crisis», как в западной финансовой прессе уже много месяцев называется наше полномасштабное вторжение, белым господам уже поднадоел прилично. И моё дистанцирование от повесточки скорее сыграет мне на руку. А вот с каким-нибудь Softserve / Eleks у меня абсолютно точно ничего не получится, это да. Но как же это я без матрицы компетенций да абилитона родимого в цену доушной медианы проживу? Решительно непонятно.

ты когда шахеды над Одессой летят тоже дистанцируешься от повесточки или где

Я, будучи профессионалом и прямым контрактором с большим опытом, никогда не стану погружать заказчиков моих услуг в мои личные проблемы, связанные с безопасностью. У меня нет цели показывать им, что сотрудничество со мной может нести им какие-то риски, нарываясь тем самым на возможное хеджирование этих самых рисков.

Поэтому я даже во время самых лютых блекаутов был не на связи всего 4 часа, когда легли оба моих провайдера домашнего интернета и ещё вдобавок две мобильные сети. Всё остальное время я оказываю услуги согласно контракта, что бы не происходило.

думаю рано чи пізно тебе таки найме СБУ

Может высрешь что-нибудь пооригинальней? Угрожать избушкой за отличающееся мнение от твоего — это всё, на что ты способен?

ти навіть не цікавий звичайне дуже смішне створіння яке не розуміє в який час живе) таких по 10 — 20 на тижні пробігає

Во время войны живу, и? Мне теперь работу не работать или что? Заказчику вместо кода коммитить свежие сводки генштаба? Я уже запутался шо ты, кто ты и кто на ком стоял и через кого пробегал. Ты погранец чтоль? Уклонистов ловишь? В ином случае, не пойму чего ты ко мне пристал. Иди своей дорогой, сталкер

Сильно активный активист, в команду им не надо, надо чтобы на галера все веслали, в такт и без перекуров, а не разжигатель.

Так пойди донос напиши, чего ждешь?

Друже, грав в Pokemon Go? Ні?
Ну от ти зараз наче виудив дуже жирного покемона.
Мені шкода, що адміністрація DOU потерла його коменти.
Як на мене, таке треба зберігати для історії.

github.com/...​em_Frolov/Artem_Frolov.md

О, дело хорошее. Но почему анонимно? Вот записал бы ты видео, где ты заявление в СБУ относишь со своим лицом, с личными данными, мол проверьте такого-то такого-то, это коллаборант. Я бы тебе даже лайк поставил. А это выглядит как нелепая анонимка в духе сталинского совочка. Типа смотрите, у меня гражданская позиция, я вам тут ведьму поймал! Но как до того, чтоб казнить, поджилки трясутся. Я прав, интернетный ты боец?

оой)) а професійне чуття таки працює — дякую поділився з колегами))

, судя по твоей гордости о принадлежности к «свидомым»

а почему у вас слово «сознательный» несет негативную коннотацию.
вы сознательных не любите?
или
причисляете себя к безсознательным и считаете, что другие должны быть подобными?

я знаю, есть люди которіе, тоже считают ето слово ругательным, так они и своими действиями доказали, что они клинические идиоты.

можно поподробнее

це одеський ждун, ви не бачите?

О! Неужели адекватный вопрос? И, похоже, от земляка. Конечно же, отвечу, мне не жалко.

а почему у вас слово «сознательный» несет негативную коннотацию.
вы сознательных не любите?

Я это слово не люблю потому, что его используют воры и в целом недалёкие люди, подверженные пропаганде этих самых воров.

Впервые услышал его в 2004-2005, когда сторонники оранжевой коалиции использовали его для противопоставления себя «пророссийскому быдлу», читай, всем несогласным. Буквально через полтора-два года, в 2006, все эти «сознательные» переругались между собой настолько, что назначили премьер-министром того, против кого боролись — Януковича. :) Что характерно, должность министра обороны была сохранена за «свидомым» министром Гриценко, который прекрасно прижился в правительстве Януковича, продолжив распродажу нашей армии разным арабским помойкам.

Но что же сделал самый главный светоч «свидомости», третий президент нашей страны? Может быть, осудил его? Нет, Гриценко стал главой СНБО, а Ющенко дал ему проходное (как Ющ тогда думал) место в списке НУНС.

Ещё спустя некоторое время, за руку на воровстве поймали лидера «Поры» Каськива, лидера молодёжного крыла первого майдана, одного из тех, кто считался одним из самых «свидомых». :) К слову, с 2020 года он заседает в закарпатском облсовете от запрещенной партии ОПЗЖ. Как видите, свидомость так и прёт.

Вторая итерация роста впаривания «свидомости» для «мудрого нарида» — майдан 13-14 гг., где выбрали Пороха со всеми известными вам историями про липецкую фабрику, спецборт медведчука, схемам по углю (закупка ордлошного угля под видом российского) и газу (ахметовский роттердам+), переговорам с хуйлом — «жму руку, обнимаю» и наконец, финальный аккорд — масштабное воровство Свинарчуков.

Сейчас, с началом полномасштабной войны, идёт третья волна роста впаривания «свидомости» украинскому обывателю. Конечный результат ещё не понятен, но промежуточные результаты в виде яиц за 17 грн, а также вильного народа вильной краины, который боится выйти из квартиры из-за массовой бусификации, убеждают меня в том, что и тут результат примерно таким же, как и два предыдущих раза — на горбах самых свидомых власть имущие вывезут эту войну, а затем кинут их, начав сраться между собой, деля власть и потоки. Коллективная «баба Параска» снова будет на обочине, в третий раз.

Так что да, слово несёт ярковыраженную негативную коннотацию. Если пошла речь о «свидомости», значит где-то что-то или уже украли или готовятся украсть. :)

причисляете себя к безсознательным и считаете, что другие должны быть подобными?

Я себя причисляю к «думающим». Бессознательные — это большинство посетителей этого форума, которые до 24 февраля 2022 не очень-то интересовались политикой, а потом стали жрать пропаганду из телемарафона большой ложкой, где задвигали как раз про эту самую «сознательность». И сейчас они «сознательно» признали себя русифицированными, перечеркнули всю свою прошлую жизнь, приняли на себя вину за своё русскоязычие и уверовали, что война началась из-за таких как они. Мне совершенно очевидно, что это не более чем политтехнология, которая будет подробно разобрана спустя несколько лет, как в своё время были разобраны политтехнологии Макфола про «3 сорта украинцев», например.

я знаю, есть люди которіе, тоже считают ето слово ругательным, так они и своими действиями доказали, что они клинические идиоты.

Ты про вату? Ну, так они такие же бессознательные, как и потребители нынешнего телемарафона. Только они потребляют телемарафон российского разлива в виде 24/7 соловьевщины. Это две стороны одной медали.

можно поподробнее

Достаточно подробно?

вот вы написали коммент и через несколько часов наверняка так же как и я прятались от шахедов, которые посетили наш с вами город и сложили пол девятиэтажки.
можете ли раскрыть ваше явное русофильство через призму вот этих событий
спасибо

Да я, как и все одесситы, отборным русским матом матерю всю ту рашистскую зетную мразь, которая решила уничтожить нашу Жемчужину у моря. Всем оккупантам и реальным коллаборантам (делом помогающим оккупантам уничтожать нашу Родину) искренне желаю смерти.

Однако, я в этом вторжении никак не виноват. Я не участвовал ни в одном из майданов, не поддерживал аннексию Крыма, не кричал «питун, введи войска» в дэнээриях, меня не было ни на греческой ни в доме профсоюзов. И я ничем не заслужил того, чтобы меня обвиняли в родной стране во всех смертных грехах по принципу языка, религии, происхождения и много чего ещё.

Мы все жертвы хуйлуши и русскоязычные и украиноязычные, но вместо сплочения, как это было в 2014 (см. «Едына краина — Единая страна»), сейчас первым по сути просто отказывают в существовании на уровне государственной пропаганды, а вторых, наоборот, хвалят по факту рождения в «правильной семье» или в «правильном» регионе. Почему-то от русскоязычных стало требоваться сделать массу разных «ку», для подтверждения права называться гражданином Украины (ну или «правильным», «свидомым», «патриотом», выбери нужное слово по выбору). Этого я решительно неприемлю. Судите по делам, а не по языку.

По сути, моё русофильство заканчивается родным языком и творчеством русскоязычных писателей, которые бывали на территории Украины, жили, творили, родились или умерли здесь. Это всё часть нашей культуры в её широком понимании. И украиноязычные и русскоязычные и идишеязычные и польскоязычные авторы — всё грани одной многонациональной и поликультурной Украины, которую я всегда любил и люблю. Сужение всего нашего разнообразия до одного языка, одной литературы, одной культуры, одной почвы и одной крови я тоже решительно неприемлю.

Эта позиция у меня сформирована еще со времен первого майдана и не меняется ни на йоту. Надеюсь, что пока в нашей вильной краине за такое не упекут в тюрьму, но если упекут, то готов за это отсидеть. Другой Родины у меня, к сожалению, нет.

давайте по порядку

Всем оккупантам и реальным коллаборантам (делом помогающим оккупантам уничтожать нашу Родину)

— а если словом? а если десятилетиями создавать атмосферный столб с облизыванием ( другого слова не подберу ) всех этих парадов русской славы и имперского мифа в часности. Если долго хвалить (читай звать) армию соседнего государства при этом откровенно издеваться над собственной государственностью( а это все идет в крепкой связке) то армия соседней страны может таки прити в гости.
и вы прекрасно знаете о чем я говорю.
это ли не не помощь оккупантам?

Однако, я в этом вторжении никак не виноват.

человек который использует слово свідомий как ругательное конечно ни в чем виноват быть не может

Мы все жертвы хуйлуши и русскоязычные и украиноязычные,

—сказать что мы все жертвы достаточно цинично. Одни обороняли крепость другие- отпирали ворота врагу. пострадали и те и другие Являются ли и те и другие одинаковыми жертвами?

Судите по делам, а не по языку.

—ок давайте вас будем судить по делам, например, вы не поддержали стремление ( борьбу) Украины за европейские (читай гуманистические) ценности

Я не участвовал ни в одном из майданов,

-------

какие

идишеязычные и польскоязычные авторы

вы реально читаете на идише? этот аргумент —классический фиговый листок которым прикрывают снобизм по отношению к другим культурам(мол у нас разнообразие поэтому только па-руски )
Как там наши болгары или гагаузы или молдаване из области на идиш переходят в Одессе или на польский —кого вы обманываете

пишу я это, конечно, не для вас, а просто чтобы подсветить глубины этой Марианской впадины
------
в Одессе смрад русского мира перебит хрустом французкой булки.
которая действительно французкая, а не рязанская.
так вот эти вещи очень хорошо бы разделять

а если десятилетиями создавать атмосферный столб с облизыванием ( другого слова не подберу ) всех этих парадов русской славы и имперского мифа в часности.

А можно примеры? Это уже про историю Одессы в её классическом изложении или ещё нет?

Если долго хвалить (читай звать) армию соседнего государства при этом откровенно издеваться над собственной государственностью( а это все идет в крепкой связке) то армия соседней страны может таки прити в гости.
и вы прекрасно знаете о чем я говорю.

Я армию рф никогда не хвалил и никуда не звал. Её хвалили разве-что пенсионеры ВМФ СССР в Севастополе, получившие украинское гражданство в 1991. Массовой похвалы армии рф я не припомню. Кто хвалил армию рф и издевался над государственными символами должен был быть осужден.

человек который использует слово свідомий как ругательное конечно ни в чем виноват быть не может

Я изложил свою точку зрения на эту тему. Неубедительно? Так скажи по фактам, где я там не прав.

сказать что мы все жертвы достаточно цинично. Одни обороняли крепость другие- отпирали ворота врагу. пострадали и те и другие Являются ли и те и другие одинаковыми жертвами?

Я никому ничего не отпирал. Отпирали вполне реальные коллаборанты, которыми занимается СБУ. К слову, эти самые коллаборанты, бывают вполне себе и украиноязычными. Ибо мотивация у них не идейная, а денежная в большинстве своем. Посмотрите видео Золкина о коллаборантах из херсонских сёл, например. Или сотрудничавших с оккупантами жителях сумской, черниговской и киевской областей. Почему-то миф о том, что язык определяет сторону в этой войне, не работает в другую сторону. А сколько русскоязычных как в рф, так и на оккупированных территориях, организовывало диверсии в пользу Украины? Может, язык всё же непричём?

вы не поддержали стремление ( борьбу) Украины за европейские (читай гуманистические) ценности

В демократическом и плюралистическом государстве, коим являлась Украина по состоянию на 2013-14 годы, я имел право обладать любыми политическими взглядами, которые не противоречили бы территориальной целостности и независимости Украины. Я что тогда, что сейчас, считаю, что многовекторная политика по типу проводимой Кучмой, была бы идеальным внешнеполитическим вектором. Но получилось, как получилось, успех майдана-2, читай борьбы за европейские ценности, исключил возможность проведения многовекторной политики в будущем, а закрепление евроатлантического курса в конституции (без реального вступления в НАТО) оказалось совершенно бесполезным на деле и более того, дало козырь для российской пропаганды в оправдании немотивированной агрессии рф в отношении нашей Родины.

вы реально читаете на идише? этот аргумент —классический фиговый листок которым прикрывают снобизм по отношению к другим культурам(мол у нас разнообразие поэтому только па-руски )
Как там наши болгары или гагаузы или молдаване из области на идиш переходят в Одессе или на польский —кого вы обманываете

На идише и на польском я, конечно же, не читаю. Однако я читаю украинских еврейских авторов (и смотрю театральные постановки по их пьесам), в том числе идишеязычных, в переводе на русский язык. Могу тебе посоветовать, для начала, прочитать роман «Пятеро» нашего с тобой земляка Владимира Жаботинского, а затем, если понравится, роман «Бердичев» Фридриха Горенштейна. Ну и если совсем понравится, то роман «На боричевом Току, 10», нашей соотечественницы, киевлянки, Ирины Левитес. Что это, если не украинская литература (место действия — Одесса, Бердичев и Киев, соответственно, авторы — наши соотечественники еврейского происхождения)? Почему, если «Пятеро» ещё так-сяк издается в Одессе (и, вроде-бы, Харькове), то двое других на территории Украины не издаются вообще ни на каком языке?

Если ты захочешь почитать двух последних, тебе придётся приобретать книги из серии «проза еврейской жизни» московского издательства «Текст». Каким боком рф к нашему еврейскому русско- и идишеязычному наследию я до сих пор не понимаю, наверное, подняли то, что плохо лежит. Ну или мы сами им это отдали, ведь кому это нужно, все евреи выехали ещё в 90тых, да? А то, что именно вот это и есть украинская городская проза 18-20 веков любителям моноэтничной и моноязыковой Украины конечно же плевать.

Могу ещё привести примеров типа польскоязычного Бруно Шульца, уроженца Дрогобыча, однако до прочтения его творчества, я ещё не добрался, это из нишевого, так сказать, регионального.

пишу я это, конечно, не для вас, а просто чтобы подсветить глубины этой Марианской впадины

Ну давай подсветим. Только чур, ты будешь по аргументам разбирать мною написанное, а не телемарафон пересказывать, договорились? И книжки почитаешь, которые я тебе здесь рекомендую. А потом можем и за пивом встретиться где-нибудь. Я на канатной знаю отличный паб с большим количеством сортов крафтового пива. Там и обсудим прочитанное. Лады?

Поехал бы к нам в Одессу — тебя бы на руках носили
судя по твоей гордости о принадлежности к «свидомым», ты так ничего и не понял.

Обіженка одесит так і не дочекався "собірателя зємєль рускіх"?=)

Респект автору запроявлену ініціативу

Тільки перестав думати про Римську імперію

Стаття цікава, поки переглянув поверхнево, пізніше перечитаю повністю

Вже зустрічав ідею, що треба робити вступні уроки «Навіщо потрібний [назва предмету]» в школах

Так їх і роблять. Завжди у підручниках першою главою іде історія як виник предмет, як древні міряли землю, або змішували речовини, або рахували овець

Підписатись на коментарі