Як українські бізнеси відмовляються від співпраці з росіянами — OSINT для сервісу оренди шрифтів Rentafont

Бути онлайн — це відповідально

Трохи задовгий ВСТУП

Вітаю, друзі!

Я, Олександр Корнієнко, більш відомий як Нестор Воля. З 24 лютого 2022 року доброволець у лавах Сил Оборони України, сержант ЗСУ. Учасник оборони Києва (замкомбата Руху Опору «Вільна Україна») та деокупації Півдня України. Раніше — громадський діяч, блогер, інженер, організаційний та інвестиційний менеджмент.

В принципі все це є в Google — як і про кожного з нас:

• Наш «цифровий слід» у мережі дозволяє будь-кому здійснити оцінку нашої репутації для розуміння наявних ризиків співпраці з нами, як «об’єктом». Сьогодні кожен може здійснити due diligence («забезпечення належної сумлінності») і отримати структуровану картину з «об’єкта дослідження». Ми вмикаємо «критичне мислення». Це роблять в бізнесі, партнерських стосунках і, звісно, на війні.
• На додачу аналіз фактів діяльності «об’єкта дослідження» може надати нам інструменти (тобто «зброю») для вирівнювання «інформаційної асиметричності» у відносинах із цим об’єктом [див. «Ринок лимонів» або модель асиметричної інформації].
• Розвідувальна діяльність і аналіз, котрі засновані на відкритих джерелах (OSINT), є потужним засобом, тому необхідно застосовувати обережно, аби зберегти репутацію дослідника незаплямованою (кхе-кхе :) ). Важливо вчасно зупинитися і не переходити межи закону. Насправді з етичної точки зору будь-яке стеження є не доброзичливою дією. Ба більше — несе ознаки агресивних дій.
• Усі дані з усіх OSINT-джерел можна збирати й аналізувати вручну, без будь-якого додаткового програмного забезпечення. Але щоб зробити цей процес швидшим і простішим, доступним для всіх, потрібні програми. Цей тип програмного забезпечення дозволяє нам збирати легкодоступні дані про окремих осіб і організації з пошукових систем, соцмереж і державних документів, з метою створення повної картини. Іноді це доволі специфічні програми, котрі в цій статті не розглядаються.

У 2000-х об’єктами моїх пошуків були переважно ринок акцій та бізнесові відносини. Аналіз інформації з відкритих джерел (OSINT) допомагав протидіяти рейдерству, вигравати суди, писати книги, протидіяти потужним корпораціям та вибудовувати бізнес. Тоді ж і почали викристалізовуватися мої особисті правила проведення розслідувань.

Пізніше OSINT використовував у діяльності блогера та громадського діяча. Після 2018 року проводив дослідження з метою вивчення інфовпливу та наративів «руского міру», суспільних процесів становлення української ідентичності, змін ставлення українців до «хароших росіян» та для деяких інших специфічних задач, на кшталт протидії захопленню московитами меморіалізації трагедії Бабиного Яру, досліджень та контрпропаганди.

Загалом, за більш ніж 25-річний досвід пошуків з відкритих джерел спостерігаю збільшення корисного інструментарію, формую особисті правила і впевнююсь у їхній ефективності. Маю надію, цей досвід комусь допоможе.

Мої правила проведення OSINT і аналізу результатів

Етичні засади:

• Після початку російської агресії у 2014-му році — я обов’язково враховую ставлення «об’єкта» до неї. Та зміну цього ставлення з часом.
• У будь-якій незрозумілій ситуації намагаюсь керуватися винятково українським національним інтересом. Сьогодні це зрозуміло багатьом.
• Треба робити так, щоб наслідки твоєї діяльності не були руйнівними для майбутнього України та українського народу. Іноді для цього краще навіть і промовчати.

Технічні правила:

• Інформація має бути перевірена з двох-трьох джерел і сервісів. Чи то технічна (наприклад, зміна WHOIS-записів в часі), чи то економічна або особисті твердження «об’єкта». Меншою мірою це стосується інформації з офіційних джерел.
• Цикл перевірки інформації може повторюватися декілька раз. Після отримання додаткових даних з інших джерел можливо варто провести додаткові ітерації, які дають можливість поступово наблизитися до об’єктивного результату.
• Треба вміти (та мати час) зіставляти різні види даних. Наприклад, аналізувати кількість дописів (однакових по темі) в різних соціалках в однаковий проміжок часу та технічні зміни на веб-ресурсі об’єкта у той саме час.
• Бажано не оцінювати емоційно репутацію об’єкта та уникати упередження безпосередньо в процесі збору даних. Як мінімум — виділити її окремо «підпроєктом». Формуючі оцінки, варто пам’ятати про часовий контекст подій.
• Якщо надавати для читача особисту думку та оцінку — то відокремлювати їх від фактів. Треба розуміти, що будь-які прямі обвинувачення компанії чи твердження на її захист можуть виглядати не серйозно через відсутність достатньої кількості доказів.
• Для отримання додаткової інформації від «об’єкту», можливо, варто зробити попередню публікацію. Використовується іноді, залежно від мети дослідження. Дозволяє відкорегувати висновки аналізу та перевірити свої оцінки. Наслідком може бути додаткова ітерація.

Кейс цивільного OSINT-дослідження

Аналіз співпраці з росіянами торгового вебмайданчику з продажу і оренди комп’ютерних шрифтів Rentafont.

Компанія Rentafont Ink надає в користування клієнт-серверний застосунок Rentafont Agent Кінцевому користувачеві для використовування шрифтів та виступає посередником під час продажу ліцензійних шрифтів. Cпеціалізується на кириличних шрифтах. Має американську юрисдикцію та укладає угоди відповідно до законодавства США.

CEO та засновник Rentafont, харків’янин Євгеній Садко, є доволі відомим популяризатором комп’ютерного шрифтового дизайну і позиціонує свій сервіс як український.

Преамбула: навіщо перевіряти діяльність торгового майданчику Rentafont

Відмова від російського технічного та культурного продукту стала надзвичайно актуальною після повномасштабного вторгнення 22-го року. В рамках цих процесів в українському суспільстві активізувалось обговорення відмови від використання російських шрифтів в діяльності державних органів на користь українських. Верховна Рада розглядає відмову від шрифтів російського походження в своїй роботі, суспільство обговорює перехід на латиницю та впровадження абетки Рутенія.

У листопаді 2023 року за організації громадської ініціативи #інфоВАРТА в Українському кризовому медіацентрі відбувся Круглий стіл «Національний державний шрифт — яким йому бути?»

Експерти обговорили можливість припинення використання шрифтів російського походження, надання українській абетці автентичного національного вигляду та використання її в офіційній графічній морфології і культурному обігу. Серед іншого учасники дійшли висновку, що необхідне широке обговорення паралельно з інформуванням теми «національного шрифту». (Це, до речі, суперечитт позиції Міністерства культури та інформаційної політики, очільник якого вибрав шлях ухваплення рішень у вузькому колі, долучивши винятково графічних дизайнерів та ігноруючи суспільний запит).

За результатами Круглого столу за підтримки керівництва Києво-Могилянської Академії було заплановано на березень 2024-го проведення відкритої конференції-дискусії на тему «Національний державний шрифт — яким йому бути?»

До відкритого обговорення планувалося доєднання широкого кола авторитетних українців — істориків, науковців, художників, мистецтвознавців, законодавців, громадських діячів, журналістів, експертів дизайну та юристів. Проведення реальної, демократичної дискусії з питання державного шрифту.

До цього обговорення, звісно, планували запросити і фахівців з комп’ютерної шрифтової графіки, які зосередились біля популяризаторської діяльності CEO Retnafont Євгенія Садко та бажань ТВО Міністра культури Карандеєва. Вони спільно ініціювали у вересні 2023-го пропозицію створити «державний банк шрифтів». В коло долучених входить декілька відомих імен шрифтового креативу, що якісно реалізують в своїх доробках суспільні та комерційні запити.

Аксіома для організаторів будь-якої публічної події — це необхідність проведення аналізу бекграунду основних її учасників.

Треба бути особливо виваженим, якщо подія впливає на творення української ідентичності. Звісно, не може і мовитися про участь в такій події агентів російського культурного впливу. Війна за ідентичність, а не території.

Один з майбутніх учасників конференції, CEO Євгеній Садко, неодноразово стверджував, що сайт оренди шрифтів Rentafont є просто відкритим торговим майданчиком та не робить винятків для країн проживання правовласників. Торгує для всіх.

В умовах після Революції Гідності та наступної російської агресії, така позиція насторожувала та потребувала уточнення. До того ж вона суперечила багатьом проукраїнським публічним заявам фундатора сервісу Rentafont, хоча після повномасштабного вторгнення була підкоригована.

Мета дослідження

Метою дослідження діяльності вебсервісу Rentafont було з’ясування взаємозв’язків з росіянами.

• оцінка творчості, мистецьких доробок, якостей будь-яких шрифтів чи програм не було метою дослідження.
• популяризаторська діяльність CEO Retnafont також не була окремою метою дослідження.

І вже перші результати перетворили невеличкий формальний пошук в доволі глибоке дослідження фактів діяльності Rentafont на росії і в Україні в період 2013-2023 рр.

Наприклад я був трохи здивований кількістю користувачів на росії. Загальна кількість російських користувачів вебсервісу Rentafont була, оціночно на 2022, в 20 разів більше, ніж українських.

Це логічно, мабуть. Бо сама компанія була важливим, не рядовим, партнером для відомих російських компаній (Tilda, Paratype, РОСМЭН та інших) — про що заявляли обидві сторони. До того ж послуги Rentafont активно просували провідні російські веб- та шрифтові компанії. Хоча тоді вони не були антиукраїнськими, мабуть. Може.

Послугами Rentafont користувалися російські пропагандисти, на кшталт газети «Известия». З 2017-го року послугами сервісу Rentafont чомусь дуже полюбляли користуватися дизайнери газети «Известия». В 2020 було чотири (!) сайта проєкту на шрифтах від Rentafont

З серверів tilda.rentafont.com та rentafont.RU підгружались скрипти javascripts/webfonts.js

Лінк

<meta property="og:description" content="Портал iz.ru рассказывает, что едят в Кремле, чем питается Президент и кто готовит для Первых лиц государства">   https://kremlinkitchen.iz.ru/

<script type="text/javascript" src="https://rentafont.ru/javascripts/webfonts.js"></script>

Березень 2023, коментар Є. Садко для ЗМІ стосовно шрифтів для державних сайтів та Paratype

Реальність від rentafont.RU у липні 2023-го

Все це виявилось на поверхні, дисонувало з заявами фундатора rentafont та потребувало декількох ітерацій аналізу.

Загалом у грудні 2023 дослідження було майже закінчено. Висновки зроблені. Відчуття неприємні.

Повний результат та методологія не оголошувались. Тільки трохи у себе на ФБ — очікував адекватного коментаря і допомагав чистити залишки восьмирічної співпраці Євгенія Садко з росіянами.

Отримав такий: січень 2024, коментар Садко у ФБ стосовно його співпраці з росіянами у 2014–2022 роках:

Повертаючись до початку статті: Бути онлайн — це відповідально.

Конференцію поки відклали.

Питання:

1. Ви особисто співпрацювали з росіянами в роки війни? По-серйозному, маю на увазі.
2. Планую продовжити, але чи треба це тут? Прокоментуйте, будь ласка.
   Але у форматі статті чи на блозі — це навряд чи. Всім страшно :)

P.S. Що зараз може бути в коментарях — здогадуюсь по Вікіпедійній війні за марсіанський шрифт. Але усіх попрошу: не переходьте на особистості та не йдіть далеко від теми «Як українські бізнеси відмовляються від співпраці з росіянами». Дяка за увагу.