Вигоряння: що порадите

Всім привіт,

Питання просто на потриндіти, може хтось скаже щось, шо мене змотивує :)

Зловив сильне вигорання. Вже тиждень на роботі нічого не можу робити, можу по кілька годин втикани в одну лінію коду і так нічого і не зробити за цілий день. Мітінги з колегами пролітаюсь скрізь вуха. На дейлі вже соромно, бо статус таски не змінюю вже тиждень, а там роботи на кілька днів, якщо вірити моїм колегам.

Дозволити собі не працювати більше місяця-двох не можу, бо нема достатньо грошей у подушці безпеки.

Зараз бачу тільки варіант:

1. порозмовляти з психологом;

2. взяти у психіатра лікарняний десь на місяць. За цей місясь підготуватися до співбесід;

3. знайти нову роботу.

Питання, які синдроми вигорання були у вас, що ви робили, щоб це перебороти?

PS. Теоритично пізд*лі від начальства мусять допомогти, але я знаю, що мене воно ніколи не мотивувало.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

У мене був досвід вигоряння. Відновлювалась дуже довго, бо також не могла дозволити собі тривалий період не мати доходу. На все пішло приблизно 3 роки сумарно.
Що допомогло:
1) Психотерапія (працювала з психологом в методі когнітивно-поведінкової терапії)
2) Налагодити режим сну
3) Регулярні фізичні навантаження (не завжди виходило повноцінне тренування, але слабеньке тренування краще, ніж ніяке). Якщо не має сил на силове тренування, то в пріоритеті має бути низькоінтенсивне кардіо (ті ж прогулянки на вулиці) або щось типу йоги (бажано з дихальними вправами, а не просто «стретчинг»)
4) За можливості — хоча б півгодини в день проводити на вулиці, бажано більше
5) Поживне харчування (фрукти, овочі, білкові продукти — за можливості в кожен прийом їжі)
6) Два місяці перерви від роботи
7) Нова робота — на півставки, так попрацювала рік і тоді відчула сили працювати повний робочий день, пішла на повну ставку
8) За можливості уникати овертаймів
9) Дуже важливо: знайти те, що допомагає вам «наповнитись ресурсом», як би попсово це не звучало. Тобто це щось, що ви робите, бо хочете, а не тому що треба. Для мене це були стріми на твічі, збирання пазлів, дегустації вина, вишивання хрестиком та малювання картини по номерах. Для вас це буде щось інше.

Підійдіть до проблеми як програміст: зробить логічний аналіз та експерименти!
Якщо ви не можете себе примусити робити роботу — то важливо проаналізувати що саме у вас викликає найбільшу відразу. Бо варіантів може бути багато:
1) Ви не розумієте чого від вас хочуть і що саме треба зробити. Таке часто буває якщо ви не так давно у команді, а проєкту 10+ років і ви просто не розумієте як це усе працює зараз.
Що робити? Попросіть допомоги QA! Хай він покаже як це працює зараз, до змін. Можливо дасть готові тест кейси. QA тут ваш союзник — тому що йому теж потрібно зрозуміти як воно має працювати після ваших змін! Якщо він це уявляє — то і ви отримаєте розуміння що і як має працювати. Побачити очікуваний результат «у голові» — це перший крок до перемоги. І дуже додає мотивації це зробити і порадіти результату.
2) Ви розумієте що треба зробити, але код такий, що ви не розумієте куди підступитися зі своїми змінами аби нічого не зламати.
Що робити? Шукайте автора або синьора який розуміється. Домовтеся з менеджером про його допомогу (це — важливо інакше ви просто крадете чужий час), забукайте мітинг і влаштуйте сеанс парного програмування. Для цього навіть є корисні інструменти або звичайний скрін-шарінг. Нема кращого способу передати розуміння, ніж послухати людину, яка розібралася сама (чи сама цей код створила) — бо сам код ніколи не розкриє питання «навіщо» він написаний саме так — це тільки у голові людини. Як тільки ви зрозумієте ІДЕЮ, яка реалізована у коді — ви зрозумієте і як і де змінити поведінку чи додати потрібну логіку. До того ж дивитися як працює досвідчений синьор — це дуже мотивує! Відразу здається що кодити — це так просто: там-сям поміняв — усе працює. Коли сам сидиш днями і у тебе не виходить — тут звичайно мотивації не буде. Не бійтеся звертатися по допомогу! (І самому допомагати якщо питають про ваш код).
3) Завдання для вас банальне: ви можете просто сходу сказати де який код треба буде поміняти — і усе запрацює. Але вам все настільки набридли такі очевидні таски що ви не можете себе примусити почати.
Що робити? Так візьміть собі учня! Замість робити самому — ви просто покажете джуну пальцем де що міняти. І через деякий час наступні таски можна буде віддавати йому просто сказав — тут роби так само як у попередній! В усі віки учні робили для майстра усю «брудну» та рутинну роботу — це частина навчання і плата учня за науку.
4) Справа взагалі не у коді і тасках! Буває що справжня причина — у відносинах між людьми. Наприклад: ви вирішуєте найскладніші баги — а менеджер цього не помічає і хвалить якогось джуна який кліпає по 10 нових форм за день. Або ви намагаєтеся підтримувати архітектуру і якість — а інші у команді ліплять халтуру аби запустилося. Або усім кодом заправляє тоталітарний тімлід, який визнає тільки два підходи: свій та неправильний. Або менеджер зі стелі поставив естімейт 2 години — а ви вже возитися другий день. Тобто що б ви не робили — але у результаті замість позитиву (похвали) ви отримаєте негатив.
Що робити? По перше — поговорити з менеджером (якщо проблема — не він), або з НR. Не «зійшлися характерами» — це влучний привід вчасно попроситися про ротацію на інший проект чи у іншу команду. Це набагато краще, ніж якщо вас скоротять як поганого перформера! (а це з часом неодмінно буде бо менеджери люблять грати у «слабку ланку»). Доповівши про проблему — ви фактично перекладаєте її на менеджера та НR: ви не просто поганий працівник — а вам не знайшли підходящого проекту.
5) Справа — у вас самому! Ви занадто часто обманювали себе і ваша підсвідомість більше не хоче робити що треба. Бо як ми себе мотивуємо зазвичай: от зараз візьмуся, роботу швидко зроблю — а потім буде час подивитися наступну серію серіалу чи піти у паб, чи ще щось. Але завжди щось іде не так: робота виявляється складною, чи пів-дня пішло на мітинги, чи хтось відволік на інше — і от ми ввечері, замість обіцяного приємного, примушуємо себе доробити через силу. Знову обіцяючи собі що ось завтра, чи на вихідних — обов’язково зроблю що хотів. Раз, два, три так себе надурив — а потім сидиш і не можеш почати роботу! Бо думаєш про що завгодно інше — але не про неї. Починаєш відволікатися, переглядати пошту чи щось шукати в Інтернеті ніби для роботи...
Що робити? По-перше ні в якому разі себе не примушувати! Я знаю що так можна сидіти годинами: говорячи себе — от я зараз дочитаю цю статтю і з початку нового часу почну працювати. Так ви і не працюєте — і не відпочиваєте а просто заганяєте себе у цейтнот і стрес. Не можете сконцентруватися на роботі — ляжте подрімати на годинку! Після цього, ще лежачі у ліжку, спитайте себе що б я зараз хотів робити, якщо б робота зникла? Оце і є «проблема» яка вас відволікає! Може вийшла нова серія і вам так цікаво, що думки тільки про це. Може десь зараз проходить чемпіонат з футболу, чи якогось кіберспорту. Може просто на вулиці літо, сонце і чудовий день. Отже дайте собі волю і зробіть що хочете прямо зараз! Хай робота зачекає, хай навіть доведеться сказатися хворим на день — це ж не кінець світу. А от коли ви, наприклад, 3 години побігаєте у комп’ютерні ігри і притомитися — можливо думка відкрити подивитися роботу вже буде не така огидна. А там — важливо почати, і через деякий час думки вже будуть тільки про роботу.
6) Робота і життя не мають сенсу! У вас у житті нема чітких цілей, або робота аж ніяк не допомагає у їх реалізації. Ви чудово робите роботу, вас може навіть хвалять та підвищують — але робота не дає вам а ні кохання, а ні друзів, а не цікавих вражень, а ні слави чи влади. Робота це часи життя які ви продали за гроші — от і все. Робота може надати ресурс — але грошима ситий і п’яний не будеш!
Що робити: варіант перший — навчитись розважати себе за гроші. Робота дає гроші — ви конвертуєте гроші у задоволення. Отже ви любите роботу бо вона вам дозволяє «жити на повну». Якщо ви не вмієте купувати задоволення за гроші — то альтернатива це «життя мерця». Ви кажете собі: у моєму житті ніколи не буде щастя — фактично нема сенсу жити. Але я боюся померти — тому буду просто дивитися своє життя як нудне кіно або безглуздий сон. Буду підніматися — робити що треба — робити роботу — лягати спати і радіти що ще один день пройшов. Зараз такий підхід дуже актуальний: ви просто «живете у кошмарному сні» і чекаєте що колись він закінчиться — і буде щось цікаве. А зароблені гроші ви на всяк випадок відкладаєте — колись прокинетеся багатим, покинете роботу і старе життя і почнете з чистого аркуша (плюсь гроші на реалізацію бажань).
Усе перелічене — це аж ні як про вигоряння та депресію. Вигоряння — це коли ви прокинулися у Неділю, вам нічого не треба робити, але ви не хочете вилазити з ліжка бо не знаєте що б вам цікавого хотілося робити. НІЧОГО не хочеться — навіть їсти смачне, навіть дивитися цікаве, навіть поїхати до дівчини — оце справжня депресія яку треба лікувати з доктором.
А «не можу примусити себе робити роботу» — це цілком нормальна реакція на відсутність задоволення. Це захисний механізм аби людина не зациклювалася на нікому не потрібній роботі. Якщо нічого не робити — то усе зробиться само: або звільнять, або робота розвалиться. Аби не чекати «пенделя від долі» — важливо розуміти себе і вміти маніпулювати своєю «унутрішньою дитиною» (бо дуже часто наще «хочу» — це і є дитина яка хоче бути щасливою як у дитинстві).

Процитую класичний комент по цій темі:
"
Уу, мамкіни смузіхльоби, їм тільки дай повигорять...
Взяв себе в руки і працюєш як положено — 2 години в день (трекаєш ясне діло, що 8)
"

Більше схоже на наплив прокрастинації. При реальному вигоранні «пізд*лі від начальства» тобі не допоможуть. І тривати це буде явно не один тиждень.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

щоб від своєї голови зайву увагу відняти — зверніть увагу на свої руки. вони теж розумні, там є типу півпроцесори. вправи на руки рекомендую
youtu.be/...​21hro?si=mVga6b_Rwz9oSvZk

і користуйтеся Двораком клавіатурою або позитивною клавіатурою

Автор, минуло вжеьтрлхи часу, напиши апдейт)
Чи вирішив проблему, що з досвіду порадиш)

Перерва в роботі хоча б на пів року, я не працював більше року, не читати ніяких новин взагалі і в басейн ходити якщо вмієш плавати, я ходив двіччі на день кожного дня.
Ніяких снодійних.
Вже пройшло 6 років відколи повернувся до роботи

Та в танкісти мабуть пішов
Там вигоряння набуває іншого сенсу...

а ви знаєте шо Робін Уільямс повісився від депресії? це була людина яка заряджала мільйони позитивом. а лікували його від депресії дорогі специ. проблема ця не вигадана.

Timothy Cain випустив відео “Avoiding Burnout”
www.youtube.com/watch?v=S9H_S71oJgc

І ще було схоже відео з John Carmack
www.youtube.com/watch?v=YYwbNV4waCw

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

ЗСУ . Вилікують вигоряння гарантовано. Бажання жити збільшиться у сто разів

В ЗСУ зайти можна. А от вийти — важко, дуже. Як випробувальний майданчик не підходить.

ЗСУ . Вилікують вигоряння гарантовано. Бажання жити збільшиться у сто разів

да, но нет. депресуха только усилится и чувак (чувиха) просто воспользуется случаем самовыпилится.

а при наличии пулемёта в руках и бомб есть ещё желание по ходу выпиливания прихватить с собой по максимуму начиная минимум с командира и дальше пока хватит патронов а на бомбах продержаться до подхода красной армии

поэтому мне отказано в доступе к яо ((

Потрібні будь-які позитивні емоції. Зміна роботи чи відпустки не допоможуть. Знайти нове хоббі, нову справу, спробувати щось нестандартне, поадреналінити трохи. Треба відчути смак життя.

Отпуск. На месяца 3.

Єдиний спосіб відтягти себе з вигоряння — вляпатись (в хорошому сенсі) кудись. Фарби заграють, очі заблищать, з’явиться неймовірний інтерес до всього оточуючого і життя, якщо вляпаєшся в ЗСУ.

Фарби заграють, очі заблищать, з’явиться неймовірний інтерес до всього оточуючого і життя, якщо вляпаєшся в ЗСУ.

Ти хоч уявляєш у якому психічному стані зараз знаходяться бійці ЗСУ. Особливо ті, що на передовій?! У них «вигоряння» — це у прямому сенсі. Багато хто на передку з пораненнями і контузією — бо звідти відпускають або 200 або 300. А 300 — це без рук-ніг, а не просто простуда чи зачепило. Чи ти думаєш боєць може узяти собі «лікарняний», якщо погано почувається?
Коли бійця посилають «на нуль» — від нього очікують що він буде там боронити поки не помре. Москалі навіть вбитих не збирають. Так само як бійці не збирають гільзи. Бо для генералів боєць — це «розхідний матеріал», як набої — вистрелив у ворога — заряджай нові.

Ти хоч уявляєш у якому психічному стані зараз знаходяться бійці ЗСУ. Особливо ті, що на передовій?!

Ніби Бобер з його хронічним ниттям уявляє)

Та є ж достатньо відгуків та інтерв’ю самих військові, тих справжніх та бойових.

По сравнению с бобром средний зсушник на передке это образчик ментального здоровья.

Бобер, а ти вже придивився собі країну в Азії/Америці? Бо Тенерифе ж в ЄС, а там тойво, сам в курсі

Так само як бійці не збирають гільзи. Бо для генералів боєць — це «розхідний матеріал», як набої — вистрелив у ворога — заряджай нові.

чув генерал залужний поцілив з кольта у гільзу з 30 ярдів є ще порох у пороховницях даремно йому приписали не пригодність про влк ((

грузчиком-пакувальником 3 місяці працював. не моє

Я, як людина яка працює з проблемою вигорання, скажу наступне. Треба змінювати місце праці або хоч би посаду. Так, з психологом можна розібрати причини, багато чого про себе узнати, но якщо не змінити «тригер» то це все може тільки пом’якшити наслідки, но не усунути їх.
І якщо послухати людей які вигоріли, а потім відновились, то більшість історій буде про те як люди змінили місце праці, а то сферу діяльності.

Тригером може бути не робота, а щось поза роботою, наприклад, війна, підвищений стрес, ТЦК і т.і. Зміна роботи може допомогти, але зараз не найкращий час для зміни роботи, особливо якщо зп норм, бо нову знайти може бути доволі складно, особливо без втрати зп. Краще розглянути вариант відпустика/сабатікалу.

а щось поза роботою, наприклад, війна, підвищений стрес, ТЦК і т.і.

тоді то буде щось інше: депресія, ПТСР

Зміна роботи може допомогти, але зараз не найкращий час для зміни роботи, особливо якщо зп норм, бо нову знайти може бути доволі складно, особливо без втрати зп. Краще розглянути вариант відпустика/сабатікалу.

Ну так це типова ситуація. І прикол вигорання саме в том, що відпустка не допомагає. Це один з симптомів, якщо повернувся з відпустки і майже на другий день маєш той самий стан, що і до відпустки.

Мені допомагвє відмова від алкоголю, регулярний спорт (силові+йога, прогулянки година+) та зараз працюю над нормалізацією сну (в ідеалі 8+ годин), але не завжди виходить. Харчування, само собою також відіграє велику роль, як вже писали. Сподіваюсь, коли всі ці параметри вийдуть на нормальний рівень, то і продуктивність на роботі збільшиться. Але тут також треба розуміти що робиш и заради чого, шукати можливості для задоволення своїх потреб і цілей. Вони часто можуть бути наявні і без зміни роботи. Взагалі зміна роботи — це додатковий стрес і часто не факт, що воно на краще, тому з цим треба бути обережним.

Це один з симптомів, якщо повернувся з відпустки і майже на другий день маєш той самий стан, що і до відпустки.

Схожі спостереження у мене були майже на кожній роботі, тому, напевне, треба переглядати підхід 😅

тоді то буде щось інше: депресія, ПТСР

А як не мене вигорання це як раз симптоми а не причина. Ось якраз причина це і є «щось інше».

Симптом це щось одиничне. Наприклад, нежить один з симптомів грипу. Грип це назва хвороби. А причина хвороби вірус. З вигоранням так само, є симптоми і є причини.

як не мене вигорання

Нащо вигадувати лісапед? Тим більш вигадувати його неправильно.

Звільнитися на кілька місяців і зайнятися чимось зовсім не схожим на кодінг

Я не рекомендую звільнення з роботи. Майже завжди є якийсь компроміс.

Можна піти до психотерапевта за антидепресантами — це може допомогти пережити найскладніший період.

Але загалом потрібно навчитись розслаблятись:
— добре снідати і обідати, мати звичку їсти свіжі овочі і уникати фаст-фуду і напівфабрикатів.
— психотерапія, індивідуальна чи групова, якщо є гроші на це
— будь-яка фізкультура (якщо вона приносить задоволення), сауни, пробіжки 10-15 км десь в лісі
— дозволяти собі повну свободу від всіх тривожних думок, хоча-б на вихідних

пробіжки 10-15 км десь в лісі

Ты хоть осознаешь каким должен быть сон и его качество, питание, восстановительные процедуры и вообще сопутствующий образ жизни чтобы переваривать такую нагрузку?

10-15км мало, толку не будет , лучше 20-30 км по пересеченной местности . Каждый день. С утра часов с пяти.

Та 40, одразу марафон, що там бігти.

Ты либо издеваешься либо вообще не понимаешь что несёшь.

Про ’ 10-15в км в лісі ’ не я начал нести такое, на заметку я периодически столько бегаю и имею представление сколько усилий нужно чтобы осилить такую дистанцию неподготовленному человеку

Ну в арміїї
В піхоті таке
Ще розвідка може

Якщо місяць-два потренуватись, така дистанція реалістична.
Я ж не кажу в марафонах змагатись.
Але так, це мій особистий, дуже суб’єктивний досвід.

runninglevel.com/...​unning-times/3-mile-times

A good 3 mile time for a man is 21:43
Це на три милі, тобто 5км приблизно, ти пропонуєш вдвічі або втричі більше. І це типа за два місяця? ))))
Також додай яка вага, та взагалі фізична форма у людини, особливо якщо у ТС вже вигорання, це явно не про хорошу фіз форму.

пробіжки 10-15 км десь в лісі

Це на тиждень?)

Норма — бегать 5 раз в неделю по 21 км.

Это для кого норма — для «Айрон-менов»?

www.quora.com/...​thon-every-day-for-a-year але воно не sustainable і все ж таки тренування
sustainable (те, що можна все життя робити, від юності і до мінус першого року смерті) це 10-15 відсотків подібного навантаження

Змінити мову програмування

Іноді з’являється таке що руки падуть, і нічого робити не хочеться, але поки що не постійно.
Зі свого боку можу підтвердити що фіз навантаження (як і інші написали) дуже допомагають.
Було б добре щоб ви робили саме ті фіз навантаження що вам довподоби.
Напр у теплу погоду коли взагалі нічого вже не виходить я просто сідаю на велосипед і їду хочаб на 1-2 годинки поїздити навколишніми селами.
+ ви б не хотіли спробувати десь переїхати в село, трохи там побути, а ще краще десь там де є ліс не подалік, (ліс дуже сильно допомагає від стресу)

Ще думка: якщо in future за когось буде писати код чат гпт чи копілот то дуже ймовірно що мозок at present перестане генерувати те, що може написати якійсь ШІ.
Тому зустрічайте! Вперше на манєжі — масове вигоряння через навалу ШІ!
P.S.
У мозку людини звісно є своя LLM але навіщо їй вже відтепер оте все? Напружуватися досить марно коли щось буде робити те саме. Така собі «установка» як сформується у більшості так всі і вигорять одразу.
Диявол — він у деталях. А деталі у джунів та ШІ. Всі інші стануть командири.

автомобілі вже є 150 років...
ти пішки ще ходиш? )

(але я розумію постановку питання...
у природі «что не упражняется — то упраздняется...»

просто треба паралельно з розвитком техніки ставити правильні цілі... хай ШІ покращує нам здоров’я, безпеку, екологію і т.д.)

Полностью выгорел еще в 2005-ом, работая над собственным проектом. Ну и пох, остальные 19-ть лет работаю выгоревшим. Ничего, корона не свалилась.
Автору совет не заниматься ерундой и самолюбованием. Нужны бабки — работаешь через нехочу и немогу. Не нужны — дауншифтишься.

Вигорання це коли тобі пофіг, чи ти здохнеш від голоду. А все інше це так, маленько підзадовбався, що може з часом привести і до першого речення. При тому відбувається це досить нелінійно і раптово.

На характері дійсно можно повзти кілометрами навіть стікаючи кров’ю, але вигорання це швидше комплекс психологічних і фізичних проблем організму

щось на рівні
-Ой , у мене вчора ввечері депресія була

Інші варіанти — джакузі, масаж, басейн в режимі релаксу, аквапарк без гірок в насолоду. Прогулянки в лісі, в парку або на природі.
Будь-яка цікава для вас фізична праця в насолоду без виснаження. Спорт в насолоду та в задоволення.
Попийте риб’ячий жир, можливо вітаміну D не вистачає.

Припини юзать йцукен-ввод і покращає

А мене дуже бісить тягнутися за шифтами. Проте є ідея — можна розвісити по монітору передумовлені напівпрозорі кнопки — тицьнув мишкою і хопа — амперсанд чи навіть — апостроф!

Завантажив zip з github.
Спробував одразу після розпакування запустити оцей файл: Hybrid Positive Keyboard.html
Не запрацювало.
Встановив на xamp (у htdocs) — Не знайшло необхідних libraries (взагалі видало 11 помилок) imgur.com/a/ASQC3TM

Більше схоже на наплив прокрастинації. При реальному вигоранні «пізд*лі від начальства» тобі не допоможуть. І тривати це буде явно не один тиждень.

Якщо це виснаження, то ніяка мотивація чи самокопання не допоможуть, спочатку треба допомогти організму. Якщо з відпусткою, переходом на інший проєкт та звільненням складно, то треба весь вільний час витратити на себе, на регулярні прогулянки на природі, приготування корисної їжі, щось, що не завантажує мозок (навіть книги не підходять, спорт акуратно, він теж може позбавляти ресурсу). А коли виснаження пройде, можна прорефлексувати та вирішити, що саме й як можна змінити.

Процитую класичний комент по цій темі:
"
Уу, мамкіни смузіхльоби, їм тільки дай повигорять...
Взяв себе в руки і працюєш як положено — 2 години в день (трекаєш ясне діло, що 8)
"

А якщо серйозно — таке з багатьма трапляється (в том числі і зі мною)
Поговоріть зі своїм менеджером, дізнайтесь скільки часу вам можуть дати шоб відпочити і переключитись.
Компанії не вигідно вас звільняти — бо найм нової людини коштує дорого і не факт, що вона буде норм.
Поки відпочиваєте — дійсно подивіться наскільки багато ви працюєте і чи варто воно того.
Tl: DR якщо програмування це не ваш passion і ви не маєте частки в компанії — логічно працювати рівно настільки, щоб вас не вигнали, у Вови Рожкова є пост на цю тему: www.rozhkov.me/...​/clueless-overperforming

як людина з досвідом вирішення цього, в вас концептуально є
дві різні проблеми

або ви
1. не можете робити складну роботу
2. або ви не хочете робити складну роботу

якщо ви не хочете робити складну роботу, то вам треба розібратись чому саме,
не цікаво, хотілось би займатись чимось іншим, хотілось б більше грошей,
не хотілось би витрачати життя на це все, треба хобі, відносини, сходить зробите собі
маникюр, тут вам може багато чім допомогти якісний психолог.

якщо ви не можете робити складну роботу, то так само треба розібратись, але
проблема органічна, наприклад я не можу робити складну роботу більше 3-5
годин на день, не можу робити постійно, треба дні відпочинку, більш
прости задачи. Якщо багато складной роботи, то мені потрібна відпустка
3-5 днів щоб себе пофіксити. Також дієта, фізичні навантаження, сауна, холодний душ,
терапія червоним, спа, якісна їжа, зменшення стресу, більше пауз в роботі.
Тут може допомогти звичайний медичний чекап.

Я б почала з того щоб розібратись ви не хочете робити, чи не можете
а далі дійте по ситуаціі.

приміром, зарплата = Х (ікс) гривень на місяць...

доктор, я в програмування не можу, чи не хочу ? 🤔

В складну роботу більшість програмістів буде бігати робити як діти в Діснейленд. Зазвичай горять люди на різніх багфіксах безпросвітних, чи лайкою за потрібні ресурси — час, обладання, людей, за нормальний офіс, підвищення і розуміння де як та кого. Коли прямо обманули на час та на гроші і т.д. і т.п. От з рештою опускаються руки та прокрастинація. Крім того є ще соматчні захворювання які себе проявляють впливом на психіку.

люди різні, але у більшості є певні лимити, вот вам тред, бо лень це все в 100500 раз розписувати
www.reddit.com/...​al_mathematicians_work_8

Та те саме, про що зняли фільм youtu.be/vt14fmyyDiE?t=30

Ну там для початку злобний мільярдер Гевін Белсон пояснює, що йому до одного місця скільки там самогубств і взагалі хай діти працюють, бо йому потрібні прибутки так як продукт має обмежену рентабельність. Далі Дзан Янг який як ви кажете вигорів — при чому маючи готовий продукт, дуже складний і цікавий, але йому не дають ходу через бюрократію.
В цілому правда матка. Часто ви вигораєте далеко не самі по собі, а тому що вас випалюють, через гроші та потреби бізнесу (а насправді чиїсь персональні амбіції) і це робиться з повним розумінням, що з деким таке буде — але глибоко пофіг, бо ви просто «дешева робоча сила».
І часто це випалювання це якраз саме через нудну монотонну роботу, за складну роботу люди часто беруться з великим ентузіазмом, можуть овертаймити навіть як не в себе і при тому бути по стаханівськи щасливими. Так скажімо при будівництві Останкінської телевежі чи БАМ, робочих доводилось виганяти з роботи, щоб підтримувати потрібний ритм. Заморені люди часто мають погану ефективність праці.

При будь-яких моральних негараздах, не пов’язаних з конкретними подіями, перевіряю:
— сон: по відчуттям + статистика фітнес-трекеру, старенький сяомі справляється
— харчування: чи хоча б більшість моїх прийомів їжі має всі необхідні елементи (БЖУ + овочі / фрукти)
— активність: чи вихожу я на вулицю кожен день, і бажано на 30 хв у сукупності мінімум. Фіз.навантаження у мене вдома, але це не відміняє необхідності бути на свіжому повітрі.
— з нового: чи не забагато часу я проводжу в гаджетах, окрім роботи, в соцмережах. Якщо після робочого дня я завалилась на диван і скролила телефон, то завтра нічого доброго чекати не слід.

Я думаю, проблеми «мілінеалів» не стільки в розхлябаності, скільки в сидячій remote-роботі. Їздити в офіс на 9 ранку на двох тролейбусах було фігово, але фізично я почувалася набагато краще.

Їздити в офіс на 9 ранку на двох тролейбусах було фігово

Явно не американьска мрія, це таке — щурячі гонки в колесі. Просто пливеш по течії щоб сплачувати по рахунках. Чи вартує такий цінний ресурс як час цього ? Коли молодий просто не задумаєшся про це, там якість простіші мислі.

Я думаю, проблеми «мілінеалів» не стільки в розхлябаності, скільки в сидячій remote-роботі. Їздити в офіс на 9 ранку на двох тролейбусах було фігово, але фізично я почувалася набагато краще.

Саме так. Remote це менше свіжого повітря, менше фізичної активності, менше соціалізації. А потім у людей їде кукуха.

У відпуску для початку, мінімум тиждень. У цей час бажано сходити до лікаря, доки не довелось піти. Велика вірогідність симптомів соматичних захворювань зокрема професійних зі спиною, серцем також бажано сходити до стоматолога принаймні на профілактику, дієта сон.
Так цей бізнес за визначенням вас палить, менеджери здійснюють психологічний тиск, за умовами брешуть тощо, цей і будь який інший бізнес, де звісно можна заробити — а не рахувати дрібноту на проїзд (а таке зі мною бувало і в ІТ в нульові) такий, усі амбіційні усі хотять гроші cобі улюбленому, щоб купити жовтого мустанга там чи шубу та діаманти, або їздити по усій планеті туристом у кого що і цим перед іншими ви2.42бувтись.
А раз так — нащо ви маєте класти на це власне здоров’я ? Була би компенсація була би і мотивація. Вигорання разом із проблемами зі здоров’ям трапляється коли ви працюєте з єдиною мотивацією, щоб вас не звільнили і не замінили кимось з вулиці — бо там в середньому 70 людей на місце. При чому шукаєте методи, які власне не від бізнесу — типу закрити більше тасків там і т.п. Так це різними психологічними натисками роблять навмисно і менеджери один одного вчать як робити і в переговорах і на різних конференціях. Ще жодної людини яку підвищили, а не навпаки більше навантажували і сварили — чім більше вона робить тасків, овертаймить там і т.п. я ще не бачив. Навпаки більше сварять і більше навантажують усе більше зрізаючи строки і т.п. — і різні скрам тренінги вчать так робити, бо головна задача будь якого бізнеса — збільшення прибутків власника.
А от за англійську краще, підписані контракти, розширення команди де застафили більше людей, навчають товпи джуніорів і часто не програмувати — а проходити співбесіди на клієнта і т.п. тобто за бізнес, підвищують постійно.

Меленіали дуже ніжні, цікаво як буде із зумерами))

Пообщаться с друзьями не с айти и узнать их проблемы. Если не помогло. Взять отпуск и сходить поработать в сильпо или весна сейчас на поля/рынок. При этом не брать деньги с заначки, а пробовать прожить на зп простых людей.
Видел выгоревших людей которые уходили с айти, а потом через пол года других неайтишных работ возвращались с знаниями синьора и горящими глазами джуна.

В мене друзі не з IT — займаються бізнесом, їжу продають оптово. ІТ це далеко не вінець всесвіту — звісно як ви самі не Безос, Маск або Гейтц. www.youtube.com/watch?v=toOLTFxGGhQ

Не конец, но если вы готовы морально и финансово. То можно перейти в другие вещи) Бизнес как вы говорите. Но я думаю вы прекрасн понимаете что это не за 5 мин становится прибыльным и финансовые вливания куда больше нужны. А так да можно в других местах зарабатывать не хуже чем в айти

финансовые вливания куда больше нужны

Из того как я понял из общения с ними, в бизнесе не столько деньги нужны как умения. Кто умеет может то там то там, взять в долг, кредит, привлечь инвестиции от партнеров и т.п. прокрутиться и остаться в плюсе. Практически у всех первое, и второе дело не пошло потому что не было навыков. Первое дело пошло только у одного друга — соседа, потому как его с детства родственники учили как вести дела.
Собственно большинство информации о стартаперсве которые я изучаю в принципе говорит от том же. Бизнес отдельный навык — как теоретический так и практический который, как и в случае с программированием требует сознательного обучения и опыта работы. Деньги в бизнесе — инструмент и мерило эффективности (рентабельность и т.д.). Собственно как и в карьере при работе в найме — а это точно такой же бизнес.
И да всех без исключения кидали, это вообще особенность бизнеса особенно сильно на пост советском пространстве www.youtube.com/watch?v=7SegKJl0Hbw

Проверьте пожалуйста здоровье.
Шутки шутками но прежде походов к психо* надо исключить наличие болезней, которые надо лечить.

Від професійного сидіння і тим більше сидіння за ноутбуком реально виникають проблеми з хребтом, які мають дуже погані наслідки зокрема і на психо-емоційний стан. Сидіти за комп’ютером годинами так само як і за кермом далеко не так вже і безпечно для здоров’я.

Вигоряння — діагноз, який ми самі собі ставимо, коли себе так фігово відчуваємо. Якщо такий стан буде зберігатись ще 2 тижні, то краще звернутись до психіатра. А потім ще до психотерапевта. Це було одним з найкращих моїх рішень за останні 5 років. А далі буде видно.

Втішай що краще ніж в окопі

знайти нову роботу

Візьми зайчика

Серйозна проблема, у мене таке було. Допомагало звільнитись і десь 3+ місяці відпочити і нічого не читати про ІТ, десь на 3 місяці починав повертатись інтерес і я вже готувався до співбесіди.

Вже тиждень на роботі нічого не можу робити, можу по кілька годин втикани в одну лінію коду і так нічого і не зробити за цілий день. Мітінги з колегами пролітаюсь скрізь вуха. На дейлі вже соромно, бо статус таски не змінюю вже тиждень, а там роботи на кілька днів, якщо вірити моїм колегам.

Це називається лінь😁

Як варіант, вирийте десь вдома або на місцевості поруч окоп і поживіть там 2-3 дні нон-стоп (можете взяти чоботи, спальний мішок, бінокль, лопату, захист від дощу, мінімум їжі та води тощо). В окоп накидайте води, каміння та землі, щоб було таке як густий кисіль або каша.

Думаю, що має попустити і з’явиться велике натхнення працювати в теплому офісі з модним ноутбуком на зручному кріслі та з чашкою чаю.

«А в Африці діти голодають», класичний спосіб підтримки на пострадянському просторі.

Із розряду «треба більше працювати, тоді не буде ніяких депресій і вигорянь»

Періодично дивлюсь як живуть люди в Африці та Латинській Америці. Це, мені особисто, допомагає в певних моментах.

Це причина, по якій існує купа ток шоу на СТБ типу «Я соромлюсь свого тіла», «Зважений і щасливий», «Вагітна в 16», і т.д. і т.п. про хворих, бідних, зі зламаними долями. Щоб народ так подивився, і подумав: «ого які у людей проблеми, а я тут скиглю, у мене ще все відносно добре, хвала Порошенку/Зеленському»

Імхо, цінувати та поважати те, що маєш — це нормально.
Прагнути до власного розвитку (включно з добробутом) — це теж нормально.

Можливо, ви не враховуйте той момент, що різні люди роблять різні висновки з одних і тих самих шоу, фільмів, ситуацій.

Ця порада нагадала мені «Казки роботів» Станіслава Лема, де Трурль і Клапауцій пробували вимірювати щастя «від противного», типу ви пройшли десять миль у черевиках, де цвях у підошві впивався вам у п’яту, і нарешті можете зняти їх або скільки одиниць щастя отримає людина, яку пару днів безперервно катували і раптом вона отримує можливість розбити цеглою бошку кривднику)

Коли частина громадян держави (рівних зі мною в конституційних правах та обов’язках) сидить два роки в холодних, мокрих та брудних окопах — то мені (тому, хто не знаходиться в окопах) особисто, як мінімум, соромно жалітися на власне життя, яке б воно не було після лютого 2022 року.

Коли частина громадян держави (рівних зі мною в конституційних правах та обов’язках) сидить два роки в холодних, мокрих та брудних окопах — то мені (тому, хто не знаходиться в окопах) особисто, як мінімум, соромно жалітися на власне життя

Якщо людина робить суїцид то в неї гірше життя ніж в тої людини що в окопі?
ІМХО, не все вирішують зовнішні обставини.

Рекомендую до перегляду фільм «День бабака (сурка)».

Там як раз про класичне вигоряння від А до Я.

Я не розумію про що ви, але... До речі, подивіться моє відео, я там трохи кодю, у останьому.
Це щоб довіряли рекомендаціям, що нижче будуть...
Мій метод чи що...
1. Коли не пишеться щось глобальне, я пишу щось та запускаю на виконання.
Воно якимось чином відпрацьовує або ні. Якщо ні — перемога — я знайшов проблему.
Проблема має два боки — перший не працює, другий — як саме не працює, чого не працює...
Далі вирішення — простий перебір умов. Знову тестування.
Після двацяти тридцяти випробувань коду проблема відпадає.
Нові муви починають десь у далині показувати себе.
Роблю наступний крок.
2. Все просто — щоб не вигоряти — я не думаю.
Я не розраховую алгоритми, я їх створюю. Починаючи ab ovo або виправляючи помилки чату гпт. І після багатьох перестановок та багатьох тестувань роботи тих перестановок є результат.
Чого нема? Нема «вигоряння»
Що це взагалі таке? Заплутування думок?
Не думайте, пишіть код. Він не повинен бути обов язково робочим. Іноді помилка це прохід далі, бо її виправлення це щось за межами предметної області — лабіринту у який потрапили.
Ну як у 1 доповнення до 1000 це 999 інших numbers
У чорного біле, у білого чорне, у помилок декілька коректних варіантів.
P.S.
Я називаю свій метод програмування — ітераційний підхід.

«вигоряння»
Що це взагалі таке? Заплутування думок?

бачив землю після пожежі ?
це не заплутування рослин,
це їх відсутність

Ну є “білий аркуш”. Launch random word generator (or LLM) , some filtering about subject area і з явиться куча думок.

мабуть щось у цьому є...
ще пригадалася цікава штука... прочитав в одній книжці...

«уявляєте білий-білий екран... максимально його збільшуєте...
поступово на ньому буде щось з’являтися...
берете тряпку, і все стираєте...
повторювати скільки треба...» 🙂

Обдумування іноді не відбувається бо у майбутньому немає нічого такого. У фактичному майбутньому того, хто намагається щось там побачити. Такому персонажу треба спочатку те майбутнє хоч трошки створити.

майбутньому немає нічого такого

у контексті роботи...
ще раз спитати в начальства:
та чого ви від мене хочете? який код вам написати ? 🤔

А якщо не запитувати? Я б краще запитав у ChatGPT.
Взагалі-то ситуації бувають дуже різні, у кожній конкретній треба окремо дивитися що там та як. Мені іноді 80 карток з питаннями допомагали. Беру якісь прожект і ставлю до нього 80 питань (намагаюся)

У мене був досвід вигоряння. Відновлювалась дуже довго, бо також не могла дозволити собі тривалий період не мати доходу. На все пішло приблизно 3 роки сумарно.
Що допомогло:
1) Психотерапія (працювала з психологом в методі когнітивно-поведінкової терапії)
2) Налагодити режим сну
3) Регулярні фізичні навантаження (не завжди виходило повноцінне тренування, але слабеньке тренування краще, ніж ніяке). Якщо не має сил на силове тренування, то в пріоритеті має бути низькоінтенсивне кардіо (ті ж прогулянки на вулиці) або щось типу йоги (бажано з дихальними вправами, а не просто «стретчинг»)
4) За можливості — хоча б півгодини в день проводити на вулиці, бажано більше
5) Поживне харчування (фрукти, овочі, білкові продукти — за можливості в кожен прийом їжі)
6) Два місяці перерви від роботи
7) Нова робота — на півставки, так попрацювала рік і тоді відчула сили працювати повний робочий день, пішла на повну ставку
8) За можливості уникати овертаймів
9) Дуже важливо: знайти те, що допомагає вам «наповнитись ресурсом», як би попсово це не звучало. Тобто це щось, що ви робите, бо хочете, а не тому що треба. Для мене це були стріми на твічі, збирання пазлів, дегустації вина, вишивання хрестиком та малювання картини по номерах. Для вас це буде щось інше.

Чому б ні, це ще й накопичену агресію дозволить кудись направити)

Гарна відповідь

Сам помічав, що як тільки приводив до ладу режим сну, харчування та повертався до заняття спортом — через деякий час вигорання або спадало або пропадало.
Ще, іноді, допомагало — зміна оточення

Сон, харчування та фізичні навантаження — це тупо три слона, на яких тримається багато чого. Це дуже банальні речі, але діючі.

на яких тримається багато чого

на них взагалі все, що ми можемо тримається

просто тому, що пару міліонів років наше тіло підганялося під режим дня hunter-gatherers, тому кілька годин активності (15% інтенсивнішої), сон регулярно згідно зі світлом і вставати без сигналу, їжа без надміру калорій це не бажаність, а фундамент працездатності тіла

але діючі.

у молодшому шкільному віці ))

як буквально продовження рівно того ж теми

просто тому, що пару міліонів років наше тіло підганялося під режим дня hunter-gatherers, тому кілька годин активності (15% інтенсивнішої), сон регулярно згідно зі світлом і вставати без сигналу, їжа без надміру калорій це не бажаність, а фундамент працездатності тіла

палю тєму середня тривалість життя ще на другу половину 19-го століття за європами єтіми вашімі становила 40-45 років

просто тому, що пару міліонів років наше тіло підганялося під ...

під х.ню «ваше тіло підганялося» бо ще 150-170 років тому люди стіко не жили од слова ніх.я такий от селяві ))

... а азії усяки на зразок величної нашої старої доброї руської імперії так і взагалі жили по 30 років

так зокрема у 30-ті вже старого доброго ссср (які звично показники порівнювали з 13-м роком) тривалість життя вже виросла від 35 років на початку 30-х до 47 років на кінці 30-х перед самою війною

... смєкаєш чого солдат красної армії був «на счєту воєнкомата» аж до 40 років? бо красний воєнкомат був не дурачок і таки враховував що дідусі перед смертю йому не треба їх лише годувати собі дорожче а як бій а він підведе?

всі балачки «за людянську біологію» це чистий п.ж пробачте до речі ті самі речі ви можете бачити на pets (застряг шукати термінологію старо словянською) які у людянських умовах фактично живуть дуже довго але при цьому починають страждати на цілу купу хвороб «похилого віку» аж геть не характерних і не спостерігайомих у природному середовищі

пару міліонів років наше тіло підганялося під режим дня hunter-gatherers

палю тєму тож 19-те століття то х.ня звернімося що «середніх віків» уся європа має здебільшого сільський уклад здебільшого натурального господарства (це не «натуральний продукт» це коли усе вироблене селянами ними же ж і споживається тобто буквально усе включно з засобами виробництва та свійськими тваринами)

на «середні вікі» євро «режим дня» складає майже буквально коротків періоди річної активності за висівання та збору урожаю та суміжні діяльності та тривалі періоди фактичної гібернації увесь інший час року з прямою метою витрачати щонайменше енергії з банальною метою тупо дожити саме біологічно енергетично до наступного врожаю

за свідченнями китайських джерел (китайці історично дуже полюбляли вести історичні записи) китайська схема дуже подібна навіть не зважачи на те що вирощування рису потребує геть іншого підходу ніж ріпи та пшениці

пару міліонів років наше тіло підганялося під режим дня

це не «пару мільонів років» це усього лише 2 тисячі років ок може десь 1.5 тисячі рахуючи з падіння старої римської імперії

Дуже важливо: знайти те, що допомагає вам «наповнитись ресурсом»,

ІМХО, це головне бо вигоряння це коли підсвідомість не бачить розвитку і перспектив.

Не зовсім погоджуюсь, тому що вигоряння — це ще й сильна втома, виснаження нервової системи. В такому стані може не бути сил на ті справи, що приносять задоволення. Тому є база з сну, харчування та руху, які дозволяють відновитись фізично і вже тоді можуть з’явитись сили думати про «духовне».

це ще й сильна втома, виснаження нервової системи. В такому стані може не бути сил на ті справи, що приносять задоволення

це не обов’язково вигоряння, такий же стан мають багато цивільних в Україні і просто через війну

Не зовсім погоджуюсь, тому що вигоряння — це ще й сильна втома, виснаження нервової системи. В такому стані може не бути сил на ті справи, що приносять задоволення.

Та не завжди.
В мене були симптоми 1 в 1 як описав автор, від роботи аж нудило, особливо від тупої і довгих процесів. Міг годину переключатись між кодом і джірою бо не міг запамятати що треба зробити.

Пофіксав тим що взяв підробіток. Часу на прокрастинацію не залишилось, треба було жонглювати тасками.
І я гроші люблю, мене драйвить їх збирати)
Тому те що було нудне і неприємне стало навпаки крутим.
Бо появився інтерес, азарт та й менше тривоги що звільнять (бо є запасний варіант).
+ раніше я був #1 по продуктивності, то тепер десь посередині в тімці. І вже привик так працювати, тобто немає отого перфекціонізму — працює та й норм.

підсвідомість не бачить розвитку і перспектив.

життя в Україні під час війни — вигоряння?))

життя в Україні під час війни — вигоряння?))

ХЗ, я виїхав на всяк випадок за тиждень до початку.

запросто
екстремальні стреси бійців дають їм біохімічну підтримку, щоб пережити, вона унеможливлює подібні стани, але хронічна ситуація у відносному спокої (без гормонального коктейлю підтримки) обтяжена нецікавою роботою якраз створює частину необхідних умов для цього стану

У мене був досвід вигоряння

як це проявилось і як ви це відрізнили від депрессії/переживань через війну?)

Це було за три роки до повномасштабного вторгення, тому переживання через війну одразу відпадають.
У вигоряння є цілком визначений список симптомів, я думаю ви здатні їх нагуглити без моєї допомоги.

нічого не можу робити, можу по кілька годин втикани в одну лінію коду і так нічого і не зробити за цілий день

ось воно )
www.youtube.com/...​watch?v=MY_E-P9KzrI&t=58s

Зараз би якусь кацапню слухати....

коли є вибір, краще вибирати українською...
в тебе є пропозиції щодо вигорання українською ? 🤔

Я уволился и полгода не работал, помогло.

Но лучше все-таки записаться на сеанс к психологу для начала.

І бажіно щоб психодог була з великими очима

Підійдіть до проблеми як програміст: зробить логічний аналіз та експерименти!
Якщо ви не можете себе примусити робити роботу — то важливо проаналізувати що саме у вас викликає найбільшу відразу. Бо варіантів може бути багато:
1) Ви не розумієте чого від вас хочуть і що саме треба зробити. Таке часто буває якщо ви не так давно у команді, а проєкту 10+ років і ви просто не розумієте як це усе працює зараз.
Що робити? Попросіть допомоги QA! Хай він покаже як це працює зараз, до змін. Можливо дасть готові тест кейси. QA тут ваш союзник — тому що йому теж потрібно зрозуміти як воно має працювати після ваших змін! Якщо він це уявляє — то і ви отримаєте розуміння що і як має працювати. Побачити очікуваний результат «у голові» — це перший крок до перемоги. І дуже додає мотивації це зробити і порадіти результату.
2) Ви розумієте що треба зробити, але код такий, що ви не розумієте куди підступитися зі своїми змінами аби нічого не зламати.
Що робити? Шукайте автора або синьора який розуміється. Домовтеся з менеджером про його допомогу (це — важливо інакше ви просто крадете чужий час), забукайте мітинг і влаштуйте сеанс парного програмування. Для цього навіть є корисні інструменти або звичайний скрін-шарінг. Нема кращого способу передати розуміння, ніж послухати людину, яка розібралася сама (чи сама цей код створила) — бо сам код ніколи не розкриє питання «навіщо» він написаний саме так — це тільки у голові людини. Як тільки ви зрозумієте ІДЕЮ, яка реалізована у коді — ви зрозумієте і як і де змінити поведінку чи додати потрібну логіку. До того ж дивитися як працює досвідчений синьор — це дуже мотивує! Відразу здається що кодити — це так просто: там-сям поміняв — усе працює. Коли сам сидиш днями і у тебе не виходить — тут звичайно мотивації не буде. Не бійтеся звертатися по допомогу! (І самому допомагати якщо питають про ваш код).
3) Завдання для вас банальне: ви можете просто сходу сказати де який код треба буде поміняти — і усе запрацює. Але вам все настільки набридли такі очевидні таски що ви не можете себе примусити почати.
Що робити? Так візьміть собі учня! Замість робити самому — ви просто покажете джуну пальцем де що міняти. І через деякий час наступні таски можна буде віддавати йому просто сказав — тут роби так само як у попередній! В усі віки учні робили для майстра усю «брудну» та рутинну роботу — це частина навчання і плата учня за науку.
4) Справа взагалі не у коді і тасках! Буває що справжня причина — у відносинах між людьми. Наприклад: ви вирішуєте найскладніші баги — а менеджер цього не помічає і хвалить якогось джуна який кліпає по 10 нових форм за день. Або ви намагаєтеся підтримувати архітектуру і якість — а інші у команді ліплять халтуру аби запустилося. Або усім кодом заправляє тоталітарний тімлід, який визнає тільки два підходи: свій та неправильний. Або менеджер зі стелі поставив естімейт 2 години — а ви вже возитися другий день. Тобто що б ви не робили — але у результаті замість позитиву (похвали) ви отримаєте негатив.
Що робити? По перше — поговорити з менеджером (якщо проблема — не він), або з НR. Не «зійшлися характерами» — це влучний привід вчасно попроситися про ротацію на інший проект чи у іншу команду. Це набагато краще, ніж якщо вас скоротять як поганого перформера! (а це з часом неодмінно буде бо менеджери люблять грати у «слабку ланку»). Доповівши про проблему — ви фактично перекладаєте її на менеджера та НR: ви не просто поганий працівник — а вам не знайшли підходящого проекту.
5) Справа — у вас самому! Ви занадто часто обманювали себе і ваша підсвідомість більше не хоче робити що треба. Бо як ми себе мотивуємо зазвичай: от зараз візьмуся, роботу швидко зроблю — а потім буде час подивитися наступну серію серіалу чи піти у паб, чи ще щось. Але завжди щось іде не так: робота виявляється складною, чи пів-дня пішло на мітинги, чи хтось відволік на інше — і от ми ввечері, замість обіцяного приємного, примушуємо себе доробити через силу. Знову обіцяючи собі що ось завтра, чи на вихідних — обов’язково зроблю що хотів. Раз, два, три так себе надурив — а потім сидиш і не можеш почати роботу! Бо думаєш про що завгодно інше — але не про неї. Починаєш відволікатися, переглядати пошту чи щось шукати в Інтернеті ніби для роботи...
Що робити? По-перше ні в якому разі себе не примушувати! Я знаю що так можна сидіти годинами: говорячи себе — от я зараз дочитаю цю статтю і з початку нового часу почну працювати. Так ви і не працюєте — і не відпочиваєте а просто заганяєте себе у цейтнот і стрес. Не можете сконцентруватися на роботі — ляжте подрімати на годинку! Після цього, ще лежачі у ліжку, спитайте себе що б я зараз хотів робити, якщо б робота зникла? Оце і є «проблема» яка вас відволікає! Може вийшла нова серія і вам так цікаво, що думки тільки про це. Може десь зараз проходить чемпіонат з футболу, чи якогось кіберспорту. Може просто на вулиці літо, сонце і чудовий день. Отже дайте собі волю і зробіть що хочете прямо зараз! Хай робота зачекає, хай навіть доведеться сказатися хворим на день — це ж не кінець світу. А от коли ви, наприклад, 3 години побігаєте у комп’ютерні ігри і притомитися — можливо думка відкрити подивитися роботу вже буде не така огидна. А там — важливо почати, і через деякий час думки вже будуть тільки про роботу.
6) Робота і життя не мають сенсу! У вас у житті нема чітких цілей, або робота аж ніяк не допомагає у їх реалізації. Ви чудово робите роботу, вас може навіть хвалять та підвищують — але робота не дає вам а ні кохання, а ні друзів, а не цікавих вражень, а ні слави чи влади. Робота це часи життя які ви продали за гроші — от і все. Робота може надати ресурс — але грошима ситий і п’яний не будеш!
Що робити: варіант перший — навчитись розважати себе за гроші. Робота дає гроші — ви конвертуєте гроші у задоволення. Отже ви любите роботу бо вона вам дозволяє «жити на повну». Якщо ви не вмієте купувати задоволення за гроші — то альтернатива це «життя мерця». Ви кажете собі: у моєму житті ніколи не буде щастя — фактично нема сенсу жити. Але я боюся померти — тому буду просто дивитися своє життя як нудне кіно або безглуздий сон. Буду підніматися — робити що треба — робити роботу — лягати спати і радіти що ще один день пройшов. Зараз такий підхід дуже актуальний: ви просто «живете у кошмарному сні» і чекаєте що колись він закінчиться — і буде щось цікаве. А зароблені гроші ви на всяк випадок відкладаєте — колись прокинетеся багатим, покинете роботу і старе життя і почнете з чистого аркуша (плюсь гроші на реалізацію бажань).
Усе перелічене — це аж ні як про вигоряння та депресію. Вигоряння — це коли ви прокинулися у Неділю, вам нічого не треба робити, але ви не хочете вилазити з ліжка бо не знаєте що б вам цікавого хотілося робити. НІЧОГО не хочеться — навіть їсти смачне, навіть дивитися цікаве, навіть поїхати до дівчини — оце справжня депресія яку треба лікувати з доктором.
А «не можу примусити себе робити роботу» — це цілком нормальна реакція на відсутність задоволення. Це захисний механізм аби людина не зациклювалася на нікому не потрібній роботі. Якщо нічого не робити — то усе зробиться само: або звільнять, або робота розвалиться. Аби не чекати «пенделя від долі» — важливо розуміти себе і вміти маніпулювати своєю «унутрішньою дитиною» (бо дуже часто наще «хочу» — це і є дитина яка хоче бути щасливою як у дитинстві).

Завдання для вас банальне: ви можете просто сходу сказати де який код треба буде поміняти — і усе запрацює. Але вам все настільки набридли такі очевидні таски що ви не можете себе примусити почати.
Що робити? Так візьміть собі учня!

У мене проблема з менеджером.
Очевидні речі треба розжовувпти.
Доводить команду до сказу

Мені вигорання вилікувалось звільненням. Втім, є нюанси:
— я мав подушку, включно з тим, що закінчував будову дому;
— за кілька місяців переключився на фріланс (20-30 годин в тиждень) — до рівня старої зарплати досі не дотягую, але сам факт вибору знімав стрес. Мова про вибір, чи братись за мініпроект;
— на базі попереднього пункту зрозумів, що хочу невелику альтернативу заробітку, типу: «це я так таксую, для душі. а так, то в мене бізнес»...

Взяти сабатікал на 6-9 міс. Та піти попрацювати в АТБ касиром або вантажником. Або водієм трамваю або маршрутки. Або мерчендайзером. Або в держустанову. За 2-3 міс гарантований результат.

то все в приміщеннях...

краще — заходиш на олх-робота-сільське господарство...
фермерів багато... є багато простої зрозумілої роботи...
і зовсім необов’язково гній перекидати...
є різні там обрізки саду... збір врожаю... робота в теплицях і т.д ...
(це і тих, хто вигорів за кордоном, стосується...)
ну або на дачу...

Зловив сильне вигорання. Вже тиждень на роботі нічого не можу робити

вибачаюсь, але поржав.

ага, буває що вранці не можеш встати 🤔

У мене таке з першого робочого дня. Але бажання їсти сири по 500 відразу змушує щось робити😂

Спробуй ходити в фітнес клуб, тренажера/басейн.

Відпустка, десь на місяць раз у кілька років поки вирішує всі мої проблеми.
Хоббі, наприклад мотоцикл, якраз сезон скоро. На крайняк залипнути в серіал на вихідні.
Завести дитину і забути про свої проблеми на найближчі 18 років.

Після останньої фрази згадався бородатий анекдот)
«Якщо у вас депресія, заведіть собі корову. Тоді ви матимете депресію і корову на додачу».
Наявність дитини ніяк не вирішить проблеми з роботою, скоріше, навпаки — коли людина матиме купу проблем одночасно, ситуація тільки погіршиться. Он маємо сусідній топік, коли на жінку навалилось багато обовʼязків — релокація, дитина,завал на роботі, і, як результат, вигоряння і зміна сфери діяльності.

корова самостійно їсть різноманітну зелень... майже від народження...
вона повноцінно харчується... рухається... на свіжому повітрі, під сонцем...
тому в нормальної корови 🐄 не буває депресії

люди набагато складніші 🤨

1) базові речі:
— якщо і так не тягнеш, не брати ще нових обов’язків...
— виключити усі фонові звуки, достатньо спати...
— нормалізувати харчування...
(звичайні яблука... фрукти, овочі, зелень, кисломолочка... це все насичує організм правильними речовинами, і піднімає настрій... а ще... за рибу забув... омега 3... жирна риба... звичайний оселедець або скумбрія підуть...... горіхи також... і т.д.) вітаміни можна, але треба знати які...
— більше бувати на сонці...........
— рухатися....
(якщо організм ослаблений, спорт може бути занадто... біг чи спортзал нудно... але регулярно ходити пішки, кататися на велосипеді, переносити якісь там 10-20-50 кг ... цікаво ж... організм поступово буде покращуватися... це не дні... місяці...)

2) більш глибокі зміни... перехід до здорового способу життя...
здавати аналізи......
спілкуватися з фахівцями...
книжки, ютуб...
оптимізація роботи та іншого життя... і т.д.

P.S. чарівних пігулок не буває

Правильна дієта залежить від особливостей організму і віку. Бо чим старше стаєш тим менше можеш в кисломолочну))) Краще порадитися зі спеціалістом, тренера в спортзалі часто то шарять.

може це... я не осилив, але здається по темі...
m.youtube.com/...​g0LLRi9Cz0L7RgNCw0L3QuNC1

Це все дуже серйозні симптоми, які можуть вказувати на набагато серйозніші проблеми, ніж просто вигорання. Я й сам вирішив звернутися до психіатра, коли помітив, що 2 години просто перемикався між двома методами туди-сюди, толком навіть їх не читаючи і навіть не розуміючи, нашо я те роблю.
Доки мені не поставили діагноз, я думав що лінивий, вигорів, всі так живуть, криза середнього віку, u name it.
Зараз п’ю купу таблеток, півдня хочу спати, мені заборонено керувати авто, але це все одно десь втричі краще за той стан, що був. Я навіть не знав, що так можна.
Тому обов’язково звернись до психіатра, скоріше за все, він захоче побачити загальний аналіз крові, ттг, т4 вільний, вітамін д, еег мозку. Без цього всі ці відпустки, зальчики-фігальчики і можливо навіть психотерапія — до сраки дверці.
Ну і бажаю, щоб все це, що я написав, тебе не стосувалося і тобі справді треба просто у відпустку на 2 тижні.

Зараз п’ю купу таблеток, півдня хочу спати, мені заборонено керувати авто

Ну хз, може то від таблеток

спати так, хочеться від таблеток, авто керувати теж частково через них, частково через суть діагнозу, але якість життя покращилася в рази — факт

залежить від діагнозу. У мене він доволі важкий, і зниження працездатності — то далеко не основний симптом. По-ідеї, за рік якщо все піде добре, вже буде план виходу. Але треба моніторити чи не повернеться. Інші знайомі з такими проблемами (але в легшій стадії) можуть керувати авто, сплять чудово, і план виходу у них за 3-6 місяців.

це все — в голові...
і психіатор також — мислитель головою...

а де в цій схемі інші частини тіла? 🤔
(приміром, від постійного сидіння кров гірше циркулює, утворюються тромби...
або без сонця відсутній вітамін Д)

психіатр перш за все лікар. і перш ніж призначати щось психічно-орієнтоване він завжди спочатку виключає органічні причини, про які ви згадували (в моєму прикладі більша частина аналізів стосується ендокринології, з головою там тільки еег). І досить часто, судячи з його слів, він направляє або до ендокринолога, або до психолога. Тому я й рекомендую почати саме з психіатра, щоб зекономити час.

Подивитись на кількість кандидатів на твою вакансію

Як мінімум візьми відпустку на 2+ тижні. Коли відпочинеш, то потенційне рішення про звільнення або продовження роботи буде більш раціональним.

Відпочинь день з тижня. Поїдь кудись, відключися. Ти і так не працюєш, а просто заганяєш себе

На дейлі вже соромно, бо статус таски не змінюю вже тиждень

ще глибше.

Доробити таску і йти у відпуску/лікарняний.

Питання, які синдроми вигорання були у вас, що ви робили, щоб це перебороти?

Що робити залежить від причини і тімки. Але найпростіше це фізичні вправи. Якщо є можливість бігати або в зал то супер, якщо ні то гуглиш " Тренировка заключенных Вэйд Пол" (є і англійською) і повторюєш вправи.

1. Якщо тімка норм то
А) Якщо таски тобі складні то проси когось з тіммейтів допомогти. Типу сиджу над цим вже 2 дні, прогресу ніякого, може маєш 1 годину на колл посидіти разом над таскою?
В таких випадках ти все одно будеш робити роботу бо ви двоє будете на колі, ще й про життя поговорите. Якщо там щось легке то тобі допоможуть. Якщо складне то будеш мати свідка що там складно і естімейт замалий.
Б) якщо таски залегкі і нудні (типу sql апгрейд скріпти писати, тести, діаграмки) то тут техніка Помодоро (20 хв по таймеру працюєш, 10 відпочиваєш, набрав 5 циклів і можеш йти гуляти).
2. Якщо тімка не норм то забий, як звільнять тоді і будеш шукати роботу.

Доробити таску і йти у відпуску/лікарняний.

Плюсую, і думаю таска може бути однією з причин — буває не розумієш як то робити але думаєш що маєш/повинен розуміти і потроху накручуєш і накручуєш себе доводячи до поганого самопочуття і також частково вигорання (при цьму припускаю що трохи менший ефект вигорання вже міг почати діяти до таски, а вона просто виводить це на новий, більш відчутний рівень).

В любому випадку можно дійсно спробувати звернутись до когось з коллег і десь якось потроху закрити таску. Потім, як пише «Просто Анон», вже відпустка/лікарняний — в ідеалі від 2х тижнів (робочі чати замючені).

Не являюсь експертом у цій темі, декілька порад з свого досвіду. Я би почав з фізики, який режим, діета та фізичні навантаження. Спортзал 2-3 рази на тиждень, 1-2 прогулянки 2-3 години як база. Можливо варто здати аналізи, та знайти причину в них (завеликий пролактин, естрадіол та занижений тест як приклад)

купи microtik і налаштуй з ним домашню мережу

Та там все просто, не рахуючи безшовного вайфая, бо не всі сумісні між собою.

і UniFi Network Server на нього в container для безшовного wifi для 200+ відвідувачів )

Якщо проблем зі сном поки ще немає, то все не так вже й погано і можливо за місяць можна нервову систему заспокоїти.
Взяти відпустку на місяць, зміна роботи це стрес, а зараз знайти нову зовсім не просто.
Не читати ніяких новин взагалі і в ідеалі взагалі не користуватися компʼютером, телевізором і телефоном.
Займатись чимось що подобається і що не вимагає ніякої розумової активності: просто гуляти, плавати, бігати чи грати у футбол.
За місяць мало б стати набагато краще.

Для тих хто задає дурні запитання для чого заробляти 7+ чи 10+.
Для того щоб в такій ситуації можна було зробити перерву в роботі на рік чи хоча б пів року.

Є проблеми зі сном, дуже погано засипаю зараз, з вечора вже думаю, що завтра на дейлі казати буду :)

Знайшов де такі запитання задавати

Треба визначити, що стало причиною
Прикладу перепрацювання або часте переключення між задачами або банально брак вітамінів
Напиши керівництву, що перевтомився, візьми відпустку, здай аналізи, відпочинь й знову до роботи

Дуже цікавий коментар!
В мене дуже багато задач між якими я перемикаюсь і мене це жахливо виснажує!
Мені було дуже приємно побачити, що хтось вважає це джерелом морального виснаження!

В попередніх проєктах працював переважно без переключень між задачами й єдине, що сильно виснажувало то читання PHP-коду на другому році роботи з Golang

Я так з однієї з попередніх робіт звільнився, бо коли 4 проекта одночасно і всюди дьоргають і ще треба трохи потімлідити — та ну нах. Вигорання полікувалось звільненням і переходом на нормальне місце роботи з одним проектом.

Я ж пишу, перейшов на нормальну роботу. А взагалі якщо є проблема з довготерміновим пошуком, то просто треба накопичувати подушку.

Ну подушка то святе, якщо є
Найгігше якщотце перехідний момент і треба терпіти

— Як мотивувати себе працювати?
— Ніяк.

---
Ви в тепличних умовах, у вас є робота і здається, що так буде завжди.
Тому працювати не хочеться.
Коли буде ситуація, що жерти нічого — тоді мотивація звідкись якимось чудовим чином з’являється.

---
Тому раджу підірвати жопу і почати працювати.
Бо зміна роботи — то буде дієво, але некомфортно.
Так, у мене було вигоряння, я змінив роботу і зараз все ОК, це працює.
Чи варто це робити вам — вирішувати тільки вам.

Ви в тепличних умовах, у вас є робота і здається, що так буде завжди.

А что нахрен может измениться?

Про войну слышали? А про кризис в it?

Компания теряет клиентов, урезание бюджетов, проекты закрываются , галеры сокращают персонал.

Підписатись на коментарі