Як часто ви доводите до кінця «проєкти для душі»?

Часом ловлю себе на думці, що хочеться відволіктися від всього буденного і створити щось «для душі». Не комерційний проект, не замовлення, а просто цікаву штуку, яка буде приносити задоволення.

Тут проскакують пости час від часу зі схожими ідеями, але не зрозуміло, як часто люди доводять їх до чогось путнього. Цікаво було б почути ваші думки чи досвід в схожих починаннях.

В кого є позитивний чи негативний досвід створення сайд\пет-проєкту? Які основні причини чому такі речі затухають? Що вас драйвить далі робити нові експерименти?

Теми: pet project

Ctrl + Enter

Herman Senior Software Engineer 18.03.2024 14:38

«Для душі» краще сходи в парк погуляй, спортом займися, а не витрачай кращі роки життя на випалювання очей та висиджування геморою

Відповісти

Підтримати

осокор тауер 18.03.2024 14:55

Так «для душі» ніби має означати щось, що подобається робити. Якщо подобається спорт — займаєшся спортом, подобається писати пет-проект — пишеш його. Або ж робиш і перше і друге, які проблеми?
Ну і статистики під рукою не маю, але персональний досвід показує, що ті хто цікавиться ІТ і за межами роботи, більш успішні і краще заробляють.

Herman

осокор тауер 18.03.2024 14:36

Періодично щось починаю писати, в абсолютній більшості випадків закидаю. Тому що спробував нове, погрався, а далі, щоб довести проект до діла, вже треба працювати.
Досвід позитивний, бо дозволяє практикуватися в речах, що не зустрічаються в роботі. Всім рекомендую(:.

Full Stackly 18.03.2024 14:24

Я такий так і не почав, хоча він дуже "для власного бажання’, але на не знайомих технологіях.

Мамка Жука 18.03.2024 14:03

Ни разу в жизни не занимался пет проектами. Не позволяю даже себе на домашнем компе устанавливать по для работы.

Юра 18.03.2024 13:56

Які основні причини чому такі речі затухають?

1) на все не вистачає ресурсів
2) стало не цікаво
3) завдання успішно виконано

Що вас драйвить далі робити нові експерименти?

1) природна допитливість
2) експеримент часто дешевше, чим...

Просто Анон 18.03.2024 11:14

Бо потративши умовних 20% часу ти отримуєш 80% досвіду/задоволення/<встав своє>.
А щоб повністю зробити проект чи його підтримувати треба потратити в рази більше часу з мінімальним профітом для тебе.

Я робив пет проекти щоб вчитись (до рівня тех ліда включно). Пізніше зрозумів що є багато проектів яким ок щоб ти «трейнився» на їхньому проекті, ще й гроші норм платять.
З того часу ІТ вчу тільки робочий оплачуваний час і потреба в пет проектах відпала.

Sergius von Bielersee 18.03.2024 10:40

Мої проєкти для душі поступово перевелися, коли я став тим всім заробляти.
Здається, після скрипту глухого ігнору для одного форуму, я взагалі нічого такого не робив, а то вже цілих 11 років як.
Але репліка емоційного посилання опонента на хрін зі словами «Спасибо, Марсер!» (типу мені, хто підпиляв скрипт так, що навіть духу від коментів ігнорованого немає) то дорогого вартувало :-D

Beaver Green 18.03.2024 10:36

Жодного не довів до кінця.

Саме експерименти. Коли виходить нова технологія — її зазвичай розробляють аби вирішити відомі проблеми у новий спосіб. Більш зрозумілий та швидкий.
З мого досвіду на галері я майже ніколи не починав проект «з нуля» — зазвичай галерні проекти це багато-річний легасі ентерпрайз. Отже завжди, коли доводиться правити старий код, у мене виникає питання: а якби узяти останні технології: наскільки простим і швидким могло б вийти рішення?
Тобто пет-проект це для мене завжди експеримент «як би виглядав проект, якби його писали по-уму».

Тому що мені не цікаво написати цілий повноцінний магазин — достатньо зрозуміти як правильно зробити 1-2 сторінки (наприклад список товарів і корзину). Та і неможливо одному написати бізнес — систему з нуля бо це займе роки часу. Аби спробувати мікросервісну архітектуру — треба написати 3-5 мікросервісів. Аби довести до кінця якийсь бізнес — проект в ньому має бути кілька десятків мікросервісів.
Тобто мої пет-проекти це завжди по-перше для навчання і випробування нового, по-друге це POC. Але при цьому дуже важливо що цей пет-проект має бути «ідеальним»: тобто бути покритий югніт-тестами, мати інтеграційні та функціональні тести, підтримувати глобалізацію та аксесибіліті, проходити без зауважень статичний код аналіз.
Головний висновок з цих експериментів: писати «ідеальні» проекти на .Net не довше і не важче, ніж ліпити «тяп-ляп і в продакшин». Тому що по-перше автори вже продумали безліч моментів (глобалізацію, секьюріті, аксесибіліті, слабку зв’язність, гнучкість, тести) — треба тільки прочитати документацію і повністю зрозуміти як це треба ПРАВИЛЬНО використати. Без «вужа та Їжа», без «сови на глобус», без «гівна і палок» — а за рекомендаціями з книг і за готовими патернами.
Чому так не роблять? Бо сучасні девелопери — переважно самоучки. При тому самоучки — у поганому сенсі. Яких взагалі не цікавить термодинаміка чи цикл Карно — а які на ютюбчику подивилися «як перебрати двигло». У них у голові багато поверхових знань різних технологій та фреймвоків (усі ж хотять фул-стек), але не має розуміння як воно взагалі працює всередині. Тому більшість ентерпрайз — проектів це жахливі «франкенштейни» «зліплені з частин трупів зшитих грубими нитками».

Як часто ви доводите до кінця «проєкти для душі»?

9 коментарів

Підписатись на коментарі