Чому я пішов у команду «без досвіду» і як нам вдалось створити сервіс для українців, вимушених релокуватись

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Хтось посміхнеться і скаже: ну так мало ж сервісів та застосунків, чатів та інших каналів для комунікацій — от і вирішили розробити ще один) Відверто, сенс був якраз у тому, щоб не ще один, а все ж таки замість всього і розкиданого повсюди створити єдину зручну платформу. Цей сервіс робили для українців, які вимушені були поїхати з дому. Він повинен був допомогти вирішувати користувачам безліч питань для адаптації — від юридичних до побутових. Умовно потрібен перекладач, юрист, а може сантехнік чи інший спеціаліст, чи просто уточнити «а як ви зробили це/оформили» — будь ласка, у цьому сервісі можете все це знайти.

Ось так і почали створювати U-Help — u-help.org.ua (і це поки що робоча назва). Нас було 15 джуніорів і скажу одразу нас об’єднала не лише мета U-Help, але все по порядку. Це була класна подорож і я безмежно вдячний команді, з якою ми розділили цей досвід. Нижче розкажу над чим працювали та як, що сподобалось та які мої інсайти може стануть у нагоді для тих, хто захоче пройти подібний шлях в якомусь стажуванні, проєкті чи волонтерській ініціативі.

Отож за три місяці нам вдалось презентувати першу робочу версію за прототипом соцмережі. Тут є ряд функцій: можливість створення профілю, додавання дописів, фільтрація за категорією та країною, календар подій, а також можливість вказати свої професійні навички. Така особливість дозволяє користувачам вибудовувати свій експертний профіль і знаходити клієнтів або спеціалістів з потрібною експертизою. Наразі є доступний вибір переліку з 10 основних тем-запитів та чотирьох країн. Ми реалізували більшість запланованих функцій та продовжуємо активно працювати над покращенням сервісу.

Я був у команді розробників Django-додатку, який функціонує через REST API. Всього наша команда складалась з 15 початківців: бізнес-аналітики, дизайнери, бекенд і фронтенд-розробники та проджект-менеджери.

Ми намагалися зробити все можливе, аби у користувачів не було проблем з роботою сайту, і вони могли отримати таку потрібну інформацію в потрібний момент. Як бекенд-розробник я займався початковим налаштуванням Docker, далі це вже на себе взяв DevOps, і я зітхнув трохи з полегшенням (зовсім не трохи :)).

Також я займався імплементацією RabbitMQ. Ще я розібрався з тим, як працює бібліотека django-rest-auth, що, впевнений, ще дуже допоможе мені у створенні майбутніх проєктів. Наприкінці довелося навіть створити мікробібліотеку для роботи з AlphaSms.

З першого свого проєкту в команді я підкреслю багато чого для себе. Можливо кілька важливих речей для когось теж стануть у нагоді:

— одразу обговоріть стилістику коду та неймінг файлів;

— не потрібно намагатися вигадувати велосипед, який вже придумано до тебе. Бери вже існуючу готову реалізацію і кастомізуй її, краще витратити день на пошук рішення та його впровадження, аніж потім 4 дні замість цього намагатися прописати теж саме, і потім ще день сидіти налагоджувати;

— краще робити та пробувати навіть, якщо сумніваєшся ( звісно при наявності ресурсів). Як на мене, краще потім просто відключити щось зайве, аніж нічого не зробити, бо думав «що то буде не потрібно чи ти не справишся».

Програмувати я почав чотири роки тому. Тоді мова йшла про важливу автоматизацію усіх задач, які мені давали на роботі. Від перших кроків у самостійному навчанні дійшов до завершення курсу на Python-розробника через ІТ GENERATION. Тоді ця програма від Мінцифри забезпечила мені безкоштовне навчання в Hillel IT School. У цій же школі я потрапив до нового освітнього експерименту, який вона запустила. І на базі якого ми й почали створювати новий сервіс U-Help. Побачив оголошення в набір команди Hillel Reality Program та подав заявку на участь. Пройшов декілька етапів конкурсу та перевірок — від технічного інтерв’ю, англійської мови, тестових завдань, складання мотиваційного листа тощо. Найскладнішим тоді здавалось — складання саме цього листа. Але й це я тоді розглядав — як потрібну прокачку цього скілу — вміти себе презентувати компаніям.

Чому пішов? Відверто зацікавила не лише мета — створити корисний сервіс. А й мав прагматичний підхід — хотів здобути комерційний досвід, який обіцяла надати ця програма.

Погодьтесь, я не єдиний джун, від якого роботодавці вимагають практичний досвід у реальному проєкті. В нашому випадку мало мати просто портфоліо з домашніх робіт та курсового, які ти зробив під час навчання. Куди більше шансів отримати офер, якщо матимеш щось те, що дійсно працює. Але більшим відкриттям для мене було це те, що дуже сильно в програмі Hillel Reality прокачувались навички роботи в команді, пройдення всіх етапів становлення комунікацій, налагодження всіх систем та підходів з нуля.

Отож сміливо заношу тепер цей кейс з сервісом U-Help у своє резюме.

А так, ще приємним бонусом було — отримання гранту на навчання — кожен з членів команди отримав 15 тис. грн від школи. Ну і дійсно круто було мати доступ до індивідуальних порад менторів.