Як мені вдалося здійснити свою мрію — попрацювати в TikTok в Берліні. І чому я повернулася в Україну

Привіт! Мене звати Інна Сумовська, я — Senior User Acquisition Manager застосунку для знайомств Hily в українській продуктовій IT-компанії appflame. Я відповідаю за просування Hily в TikTok. Вважаю, що дуже важливо допомагати людям знаходити одне одного, особливо зараз, коли більшість з нас звикли знайомитися онлайн, а не особисто.

На початку повномасштабного вторгнення я здійснила свою мрію й ціль багатьох років та релокувалася у Берлін, щоби працювати у світовому гіганті — TikTok. Пропрацювавши там півтора року, отримавши та поділившись досвідом, я довела собі, що вмію досягати великих цілей і повернулася додому, в Україну.

Сьогодні я хочу розповісти цю історію та надихнути вас на реалізацію мрій й досягання амбітних цілей працею навіть під час важких моментів, під час війни. А також довести, що працюючи з українськими продуктами та в українських компаніях, ви отримуєте унікальний досвід і маєте можливість швидше зростати професійно, що іноді доволі важко зробити в іноземних компаніях.

Про мій професійний розвиток та світчитнг у Performance-маркетинг

Та спочатку трохи розповім про себе та свій досвід, завдяки якому мені вдалося здійснити свою мрію.

Близько шести років тому я починала свій шлях з SMM: майже два роки я працювала на фрилансі → потім створила свою SMM-агенцію з 15 спеціалістами у команді → згодом почала працювати керівником напрямку в SMM-агенції та робила стратегії для великих брендів NYX, Watsons, ПУМБ тощо.

Через три роки вирішила світчнутися з SMM та з нуля почала будувати карʼєру у Performance-маркетингу. Мені було цікаво розвиватися у цьому напрямку, адже в цій сфері результат твоєї роботи зрозуміліший та його одразу можна зацифрувати.

Я пройшла базові курси, влаштувалася до маркетинг-агенції на позицію User Acquisition Specialst і почала працювати із закупкою трафіку в Meta для малих і середніх бізнесів та стартапів на Tier-1. Це була моя відправна точка у Performance-маркетингу — вже за чотири місяці роботи в новому напрямку я очолила команду User Acquisition.

За понад півтора року роботи в маркетинг-агенції я отримала неоціненний досвід: я зрозуміла, як різні офери, воронки, customer journey flow впливають на результат і наскільки важливо розуміти, як працює маркетинг загалом, а не лише налаштування у рекламному кабінеті.

Весь мій шлях у Performance-маркетингу був і залишається насиченим навчанням. На початку карʼєри я намагалася глибше розібратися із закупкою трафіку в Meta, проходила різні курси (як безплатні, так платні — один із них коштував понад $700 і це був мій найдорожчий курс на той час), складала тести Meta Blue Print (офіційні онлайн тести від Meta, де за 90 хвилин ви маєте відповісти на 60 питань та у разі правильних відповідей отримуєте сертифікат з проходження), отримала бадж Meta Lead Trainer за те, що проходила курс, як навчати інших запускати рекламу в Meta.

Після кожного проходження курсів та тестів я писала про це у LinkedIn та закріпляла сертифікати у своєму профілю — це розширювало мій нетворк та було дуже гарним просуванням мене як професіонала в цій мережі. Тоді ледве не одразу мені в особисті почали писати рекрутери різних компаній.

Про роботу в першому продукті — Taimi

Після того, як я почала розширювати свій нетворк у LinkedIn, зі мною вперше звʼязалися з appflame. Вони шукали User Acquisition Manager на один із продуктів — Taimi, інклюзивного дейтинг-застосунку для ЛГБТІК+ знайомств.

Тоді в мене ще не було досвіду роботи у продукті, але мені дуже кортіло почати працювати у цій сфері. Та мене приваблювали цінності продукту, тому я вирішила приєднатися до Taimi. До того ж у 2021 році багато брендів, разом із Taimi, хотіли почати розвивати TikTok для своїх продуктів, а спеціалістів, які із ним працюють, було геть не багато. То ж я поставила собі за мету в цьому розібратися і це був мій особистий челенедж, який відкрив для мене великі перспективи.

Під час роботи там я тісно працювала із командою саппорту TikTok і через рік роботи у Taimi, на початку повномасштабної війни, вони запропонували мені доєднатися до їхньої команди на позицію Client Solutions Manager (CSM) і я вирішила ризикнути. З цього й почалася ця історія.

Як і чому я вирішила релокуватися в Берлін

Ідея попрацювати в компанії-гіганті типу TikTok була зі мною з моменту, коли я почала розвиватися у Performance-маркетингу. Мені дуже кортіло отримати цей досвід і я навіть складала перелік hard та soft skills, які мені потрібні, щоби потрапити в компанію такого рівня. Чітких планів та дедлайнів я для себе не будувала, бо тоді мені здавалося це недосяжним. Але схоже, що всесвіт мене чув.

Як я вже казала, все почалося, коли почала працювати в Taimi. У нас була пряма підтримка від команди TikTok — вони консультували нас по веденню кампаній та були відверто вражені підкованістю нашої команди та стрімким розвитком нашого продукту.

Іноді до нас на зустрічі приходили консультуватися їхні Product Managers, брали зворотний звʼязок щодо їхнього продукту та просили поділитися власними дослідженнями ринку. Під час одного зі дзвінків ми так само ділилися інсайтами й вони раптом сказали, наче в жарт: «Ми вражені твоїми скілами. Якщо ти колись захочеш працювати у TikTok — приходь до нас». Та у той момент я серйозно над цим замислилася.

За декілька місяців після цього діалогу, на початку березня 2022 року, вони повернулися до мене з пропозицією пройти етапи відбору на позицію CSM з релокацією в один з офісів у Німеччині.

У мене був і шок, і радість, і сум одночасно. По-перше, працювати в компанії світового масштабу було моєю мрією. По-друге, мене дуже приваблювала вакансія: треба було сапортити клієнтів, які ведуть кампанії у TikTok і це метчилося з моїми інтересами та сферою діяльності. По-третє, мені пропонували релокуватися в Берлін, а мені дуже подобається вайб цього міста. Тож тоді відбувся 100% метч і мрія моїх декількох років реалізовувалася x3.

Перед проходженням співбесід, я порадилася щодо релокації з моїм чоловіком, він мене повністю підтримав і я остаточно вирішила пробувати свої сили. У мене не було гарантії, що я пройду відбір, адже велику роль грають не тільки hard skills, а ще й культуральний фактор, soft skills, знання мови тощо. Та й, відверто кажучи, моя віра в себе не була стовідсотковою. Але тоді, під час війни, ця можливість була для мене додатковою мотивацією продовжувати життя та емоційно триматися, бо весь мій світ руйнувався.

Про етапи найму в TikTok

Рекрутмент процес у TikTok був доволі стандартний — я пройшла чотири етапи співбесід протягом одного місяця, а в травні 2022 року вже отримала від них офер. Це був дуже дивний досвід, адже всі етапи я проходила на початку повномасштабної війни. Тоді усвідомила: йде війна і паралельно збувається мрія моїх декількох років. Це давало мені ще більше розуміння, що життя продовжується.

Цікавий факт — за день до повномасштабного вторгнення в мене також було інтерв’ю з Meta (колись давно ми із колегами жартували, що працюємо в Meta, бо кожного дня відкривали рекламний кабінет Facebook. Хто б міг тоді подумати, що таке може стати реальністю), і ця співбесіда була майже на 90% ідентична зі співбесідою із рекрутером TikTok.

Тоді я не пішла з Meta далі, адже вже на той момент хотіла потрапити у TikTok, до того ж вони пропонували релокейт у Варшаву, а я не розглядала для себе релокацію в Польщу. Та й через початок повномасштабної війни мені об’єктивно було не до цього. Але ця співбесіда однозначно була моєю підготовкою до розмови із TikTok.

  1. На першому інтервʼю обидва рекрутери хотіли зрозуміти мій бекграунд, наскільки їм релевантний мій досвід, де я навчалась і яка моя мотивація у них працювати. Ця зустріч зайняла до 30 хвилин і обидва рази це був телефонний дзвінок.
  2. Другий етап — відеодзвінок до години з CSM, який працював у моїй майбутній команді. Він перевіряв мої soft skills: наскільки я підходжу команді культурально, як я доношу свою думку, як надаю фідбек, ставив ситуативні запитання тощо.
  3. На третьому етапі я вже мала презентувати моєму потенційному менеджеру стратегію просування бренду клієнта в TikTok, ця зустріч займає близько години, а на підготовку до презентації дають тиждень. З вхідних даних для підготовки — опис продукту, його бюджет та які KPI клієнт хоче отримати від просування бренду в TikTok.
  4. Четвертий етап був з керівником усього департаменту CSM, він перевіряє кандидата на предмет цінностей, що ти за людина, як ти будеш метчитися з командою тощо. До цього етапу неможливо підготуватися, адже він може запитати будь-що. Та попри все мій четвертий етап з TikTok почався зі слів: «Привіт, Інно! Зазвичай я ставлю кандидатам декілька питань, але я прочитав фідбеки від колег і, здається, наш вибір вже зроблений. Тому спитай ти в мене щось!». Єдине, що він запитав — це який офіс я обираю для релокейту. Я тоді ледь не розридалася.

То ж, загалом, у мене був дуже класний досвід інтервʼю без негативної комунікації на всіх етапах відбору. Усі знали та брали до уваги, що я з України, що в нас війна, всіляко підтримували та намагалися пришвидшити процес найму — команда зі всіх сторін пушила рекрутера, бо для них зазвичай є нормою не відповідати кандидатам тривалий період.

Як я релокейтнулася та адаптувалася в Берліні

Я приїхала у Берлін заздалегідь, наприкінці травня 2022 року, щоби розв’язати питання з дозволом на проживання та роботу, знайти квартиру тощо, паралельно ще допрацьовувала в Taimi. На все це в мене пішло близько двох тижнів, що доволі швидко для бюрократичної Німеччини. У TikTok я почала повноцінно працювати вже в середині червня 2022 року.

Перший вечір у Берліні після 30-годинної дороги був фізично та морально важким через втому. Наступним ранком, вже відпочивши, я нагадала собі, для чого я тут і що хочу отримати від цього досвіду — я хотіла довести собі, що я вмію досягати великих цілей та що я можу потягнути інший професійний рівень. Я сконцентрувалася на цій думці та після цього в мене більше не було емоційних гойдалок — я була у захваті, що домовилася із собою.

У мене було тільки дві задачі: розв’язати питання з документами і налаштувати свою звичну рутину. Я одразу записалася на тренування з кросфіту, бо спорт — це моє життя, та вже на свій другий день перебування в Німеччині звʼязалася із друзями, які жили в Берліні ще до початку повномасштабної війни. Таким чином моя адаптація пройшла доволі легко, бо я на старті домовилася із собою, одночасно ввійшла в усі важливі процеси та знайшла точку опори в спорті та друзях.

Десь на третій день мого перебування у Берліні я відчула комфорт і раділа від розуміння, що, виявляється, я дуже адаптивна людина, яка може швидко інтегруватися в іншу систему. Завжди здається, що релокація — це щось дуже непросте, а особливо, під час війни, але мій досвід був гарним. Та якби я переїжджала в місто, де взагалі немає друзів та знайомих — це була б зовсім інша історія.




Про роботу у TikTok

У TikTok я сапортила переважно дейтинг-продукти, як стартапи, так і відомі бренди. Продукти були переважно з Німеччини та Нідерландів, декілька з України, зокрема й Taimi та Hily. Спілкуючись із клієнтами з європейських продуктів, мені з кожним днем ставало дедалі зрозуміліше, чому європейські та американські проєкти хочуть наймати собі українських спеціалістів — у нас дуже потужна підготовка професіоналів та високий рівень hard skills.

У TikTok, окрім звичайної роботи, я за власним бажанням консультувала свою команду, брала участь у конференціях та в організації First Global Dating Conference — перший внутрішній захід для клієнтів TikTok і врешті решт перевиконала свої цілі. Пізніше я зрозуміла, що спочатку очікувала більше навчатися від цього досвіду, але насправді віддавала багато своєї експертизи, навчаючи інших. Це був дуже класний інсайт, бо підтверджувало мої навички та експертизу.

На відміну від позиції в Taimi, де я самостійно запускала та аналізувала кампанії, у TikTok у мене були клієнти, яким я надавала сапорт: допомагала з аналізом рекламних кампаній для виконання KPI, надавала їм потрібні інсайти та інформацію щодо їхньої ніші й аудиторії, з якою вони працюють, та допомагала зі стратегією просування продуктів у TikTok. Якоюсь мірою мені було емоційно простіше працювати в такому форматі, я не відчувала сильного тиску, бо навпаки звикла працювати важче та швидше.





Перше і друге фото в офісі TikTok, третє фото в офісі TikTok з командами Hily та Taimi

Велика відмінність та культурний шок, який підштовхнув мене змінити свій підхід до життя: у Німеччині всі максимально розслаблені, ніхто нікуди не біжить, нічого не треба на позавчора. Пам’ятаю, як у свій перший робочий день я була абсолютно переконана, що нам треба все тут і зараз, підняла шурхіт, бо намагалася дуже швидко розв’язати питання. Тоді мені сказала колега, що в нас ніхто в операційній не помирає, є задачі — ми їх зробимо, але не треба тиснути на себе й робити це прямо зараз. Тоді я подумала — виявляється, а так можна було?

Є ще кумедна історія, як у перші робочі дні я написала в корпоративний чат у суботу. Звісно, мені відповіли вже ранком у понеділок, але я реально не розуміла чому. Я перевіряла цей чат всі вихідні та думала, що мене ігнорують. Мій друг, який давно живе в Німеччині потім пояснив, що у вихідні тут ніхто не працює.

Саме з того моменту в моєму житті почав зʼявлятися work-life balance — я стала повноцінно відпочивати на вихідних. І тепер я хочу масштабувати цей досвід та вчити цього українських спеціалістів. Це нелегко зробити, коли ти постійно в системі, де всі важко працюють — тоді ти навіть не можеш подумати, що може бути інакше. Але можу сказати, що якщо ти відстоюєш свої кордони, тебе чують, бо кожному треба відновлюватися і мати життя поза роботою.

Ще у європейців є звичка не переходити одразу до бізнес-речей на зустрічах, а починати зі small talk. Памʼятаю, як важко мені було робити це на початку та хотілося швидше перейти до справи. Через декілька місяців я звикла й мені це навіть почало подобатися, зараз це щонайменш мій will be a plus і допомагає у нетворкінгу.

Ця важлива комунікаційна деталь — також те, чому нашим спеціалістам треба вчитись. Так, наші hard skills на високому рівні, але зон для розвитку soft skills також багато.




Фото в офісі TikTok

Щодо performance review у TikTok, його проводили двічі на рік і всі співробітники мали проходити його одночасно. У них була доволі складна система ревʼю: у мене йшло близько тижня на опрацювання величезної форми, де я мала оцінити себе, свої цілі та OKRs й наприкінці написати есе про особливості своєї роботи. Також у перший рік роботи в TikTok спеціалісти не можуть отримати підвищення — так працює система. Тому раджу вам на старті просити якомога більшу ставку (насправді її можна підняти на 10–15%).

Щодо benefits package, ми мали 30 днів вихідних, додаткові вихідні на свята та необмежену кількість лікарняних (можна було брати три дні сіклівів поспіль без довідки від лікаря). У нас не було бюджетів на навчання, бо багато чого закривалося внутрішніми тренінгами. Нам майже повністю компенсували суму за користування громадським транспортом і давали кошти на техніку та інше обладнання, яке потрібно для роботи.

В офісі були обіди та снеки. За policy всі мали приходити в офіс два рази на тиждень, а з 2024 року вони вже ввели чотири обовʼязкові дні перебування в офісі. Ще цікаво щодо maternity leave — у Німеччині офіс TikTok зберігає робоче місце три роки та робить виплати за декілька тижнів до та після народження дитини. Потім протягом року держава платить гроші залежно від окладу. Тобто близько року в тебе є стабільний дохід.

Мені пощастило мати класних людей у команді й я знала щонайменш три людини з України, які працювали в німецькому офісі. Я відчувала дуже велику підтримку від моєї менеджерки Наді — після отримання офера вона звʼязувалася зі мною та пропонувала особисту допомогу, хоча TikTok повністю забезпечували релокейт.

А коли я приїхала в Берлін, вона запропонувала зустрітися на каву, щоби познайомитися ближче в неформальній атмосфері. Серед командних традицій були спільні походи на ланч, раз на місяць ми збиралися на сніданок командою в офісі та іноді виходили в бар із командою після роботи.




Фото із командою TikTok

Резюмуючи, у TikTok мені дали дуже класний поштовх для подальшого розвитку, більше впевненості в собі, більше розуміння, що я класна професіоналка та довели, що отримувати позитивний фідбек — це нормально, бо ти не завжди можеш сам себе об’єктивно оцінити. Та якщо порівнювати нашу експертизу, кількість класних продуктів, спеціалістів і команд, то на мою думку, в Україні їх теж дуже багато.

Про різницю життя в Україні та за кордоном

У Берліні я налаштувала для себе таку ж саму рутину, як в Києві, навіть у якийсь момент перевезла до себе песика. Однак останні декілька років до повномасштабного вторгнення я жила із чоловіком та, звичайно, приїхавши в Берлін, сумувала й хвилювалася за нього, бо в Україні війна.

У всьому іншому це був позитивний досвід — я почала сама прогулюватися, подорожувати та їздити кататися на сноуборді. Що мене могло засмучувати в Берліні, так це зима — в цей період місто доволі сіре та депресивне, інколи сонця може не бути по 3-4 тижні. У Києві переважно така ж сама погода, але в нас є сніг, і, хоча й рідко, та є сонячні дні.




Мене дуже здивувала медична система в Німеччині (напевно ті, хто давно релокувався у Німеччину, зараз гучно засміялися): можна пів року бути в черзі на прийом до лікаря, щоби банально здати аналіз крові. І на результати аналізів також треба почекати, бо, наприклад, результати готові в четвер, але надішлють мені їх у вівторок, бо сьогодні лікар захворів, завтра п’ятниця — короткий день, субота/неділя — вихідні, понеділок — якесь свято.

Так само я ходила із собакою до ветеринара й для мене кожного разу сума до сплати була сюрпризом. Просто здати аналізи коштувало мені майже 2 000 євро. На щастя у мене була страховка, яка покрила мені цю суму, тому обовʼязково треба страхувати своїх улюбленців.

Другий момент — це високі податки, які у моєму випадку досягали близько 38%. Цей момент варто завжди брати до уваги перед тим, як релокуватися в європейські країни.

Онлайн-банкінгу там немає, а це якраз те, до чого ми тут звикли. Щоби доєднати картку до свого девайса в Apple Pay треба йти в банк, а усі операції відбуваються через фізичну пошту з причин секʼюрності.

Але з того, що мені подобалося в Берліні — це музична складова, туди приїжджає багато класних артистів. Це була одна з речей, яка мене наповнювала — ходити та слухати музику, яка мені подобалась. А також те, що Берлін — він для всіх, ти не будеш відчувати себе там чужим чи не приєднаним до цього міста. Та коли ти приїжджаєш туди вперше як турист, тобі класно й ти відчуваєш свободу, є певний шарм, але коли ти довго в ньому живеш, то розумієш, що трохи втомився від його неохайності.

Про звільнення з TikTok та повернення до Києва

Я їхала у Берлін першочергово за досвідом та не планувала емігрувати. На початку переїзду я діяла дуже швидко, в умовах тієї ситуації, яка склалася. У мене не було якогось чіткого плану, бо ми всі тоді були в підвішеному стані. На той момент була ілюзія, що війна скоро закінчиться, і була надія, що мій чоловік зможе до мене долучитися, щоби ми розділили досвід життя в іншій країні.

Основним рушієм їхати додому було бажання повернутися до чоловіка, бо ми жили окремо вже півтора року, було емоційно складно жити далеко та в різних контекстах. Треба було вирішувати, що я ставлю на перше місце — свою кар’єру чи сім’ю, і в моєму випадку цього разу це була сім’я.

Ми зрозуміли, що війна, на жаль, затягується та опцій нам зустрітися в Берліні найближчим часом не буде. І під час мого чергового приїзду додому ми знов зважили всі плюси й мінуси. Я зрозуміла, що отримала для себе максимальний досвід, бо не планувала займати менеджерську позицію в CSM департаменті, адже цей напрям відповідає більше за продажі, аніж за маркетинг.

Наступного дня я повідомила своїй менеджерці Наді, що звільняюся та почала допрацьовувати три місяці згідно із внутрішніми policy. Тоді вони разом із C-level близько двох тижнів звішували за і проти, щоби дозволити мені працювати з України.

За законодавством Німеччини я могла працювати з України рік, і якби б мені це дозволили, я б точно використала цю можливість. Але через нову return to the office policy всі без винятку мали чотири рази на тиждень приходити в офіс. Під час останніх тижнів моєї роботи я проводила тренінги для всієї німецької команди CSM та передавала свою експертизу: як проводжу аналіз, як готуюсь до зустрічей з клієнтами тощо.

Я недовго була в «підвішеному становищі». Коли сказала своїм клієнтам, що звільняюся з TikTok, отримала чотири пропозиції — три від українських компаній (серед яких був також і Hily) та одну від німецької компанії. Врешті-решт я обрала працювати із Hily через кілька причин: по-перше, я сапортила саме дейтинг і хотіла й надалі розвиватися в цій ніші; по-друге, я хотіла працювати з TikTok і не була готова брати інші нетворки, бо в мене в цьому експертиза та я хочу далі розвиватися в цьому напрямі; по-третє, для мене були важливі люди, а в Hily я якраз знала частину команди й мені із цими людьми було комфортно.

Після звільнення в мене було всього два тижні на релокейт, пошук нової домівки для нас із чоловіком, відпочинок та зміну роботи. На наступний день після приїзду в Київ я зловила себе на думці, що я ніби нікуди й не їхала. Звичайно, на початку було складніше через обстріли — це єдине, до чого я не можу звикнути й досі. Та вважаю, що мені в Україні краще, переважно завдяки тому, що я поруч з чоловіком, адже хочу розділяти із ним своє життя.

Я помітила, що з поверненням із Берліна я зберегла можливість робити контакти із людьми простішими — я почала звʼязуватися зі старими друзями та давніми знайомим, стало простіше заговорити із незнайомцями на вулиці й будувати нове оточення.

Робоча атмосфера навколо також змінилася. Зараз професія та специфіка роботи мені подобається більше — у Hily я відповідаю за закупку трафіку в TikTok, фокусуюся на креативній складовій та аналізую, що саме працює і як ми можемо масштабуватися надалі.

Також викладаю базовий курс із просування брендів у Facebook та Instagram у Projector Institute. Свого часу я починала зі схожого курсу і він дав мені доволі сильний буст перед світчингом у Performance-маркетинг, то ж тепер я хочу зробити власний внесок у цю індустрію та передати свою експертизу наступним поколінням User Acquisition Managers в Україні.

З поверненням додому ще сильніше відчула, що українці працюють важче й більше. Але тепер і я, і моя команда адекватно реагуємо на потреби work-life balance. Під час війни в багатьох трансформувалися цінності та народилася думка, що робота — це не єдине, що ти хочеш робити в цьому житті й те, що треба мати ресурс робити щось інше: приділяти час сім’ї або хобі. Плюс, мені облегшив життя гнучкий графік роботи: я можу працювати віддалено та за бажанням ходити в офіс.

Багато людей, які запитують в мене, чи важко було повертатися в Україну, трактують це як крок назад, наче я втрачаю свій останній шанс. У мене це не так, моя історія не про повернення, а про досягання цілей працею навіть під час важких моментів, під час війни. Тому цей досвід завершено, попереду нові виклики і я точно знаю, якщо я захочу переїхати або повернутися назад у Берлін — я це зроблю, бо маю на то експертизу, досвід і рішучість.

Висновки, які я зробила з цього досвіду

Підсумовуючи, можу з впевненістю сказати, що цей досвід допоміг мені побачити свої сильні сторони. Зараз на ринку небагато User Acquisition Managers, які профілюються саме на роботі з TikTok, і це моя перевага, бо я маю в цьому напрямі глибоку експертизу.

Це не означає, що я хочу зупинити свою карʼєру на цьому нетворку, бо ніхто не знає, де буде TikTok через декілька років. Поки я хочу продовжувати розширювати експертизу, ділитися досвідом із колегами та іншими командами, стежити за трендами, вчитись нового, інтенсивно розвивати себе у європейському комʼюніті, брати участь у конференціях тощо.

Наостанок хочу побажати всім більше віри в себе, бажання будувати великі мрії та працювати для того, щоб вони здійснилися. Але в тому темпі, який вам підходить, і обовʼязково кайфуючи від процесу. Не бійтеся великих челенджів, навіть якщо вам здається, що це щось супер неможливе.

Йдіть маленькими кроками та руйнуйте барʼєри у вашій голові, адже більшість речей насправді простіші, ніж нам здається. Мозок працює таким чином, що коли перед нами щось незнайоме, він боїться і створює блокери, щоби ми не ризикували.



Фото зі змагань

І це працює в будь-яких сферах, навіть у спорті. Умовно ти підходиш до штанги з великою вагою, і мозок одразу чине супротив, але, тільки домовившись із собою, ти зможеш вирішити, братимеш ти цю вагу чи ні. Так само в житті. І мені здається, що в цілому так треба ставитися до життя — із цікавістю та інтересом, але обовʼязково простіше.

👍ПодобаєтьсяСподобалось27
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Ви крута, але сподіваюсь цю помийку прикриють у всіх нормальних країнах.

Це насправді сумно, коли людині довелося кинути добру роботу і повертатися в країну, в якій йде війна, бо там тримають в заручниках її чоловіка.

З однії сторони зрозуміле ваше бажання працювати в «лідерах ринку» і це класний досвід.

Але чи варто мріяти саме про тікток?

тікток — це ж китайска помийка — китай відверто вже за рашку проти укр «паддерживает сво» хз ХЗ

так можна і в «нідерландский» яндекс податись там теж он clickhouse і супер технології
або карточку альфа сенс банку відкрити =(

Бажаю нових звершень!
але китай то ще більша проблема ніж рашка для світу =(

+50 social credit

Chaiman Xi is proud of you.

DOU це коли в одному топіку хейтять тікток, а в сусідньому думають як вигідніше завести бабло на Binance

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Авторці — цікава стаття, цікавий досвід )))

чого накинулись на дівчину, лицеміри? ви не купуете китайських товарів, чи що?

Напевно, по телемарафону «добра», укрправді та радіо НВ сказали, що Тік-Ток — це китайський застосунок, який пов’язаний з віссю «зла».
А от про Made in China по «правдивим» змі нічого не сказали.
Про фсб-застосунок Телеграм сказали, що «нє всє так адназначна».

2017, ДОУ, Кожаєв:
Што накінулісь на дєвушку, каторая паработала в Масквє на ВКантактє? Ви што, ліцемєри, ґазам русскім нє пользуітєсь?

З поверненням додому ще сильніше відчула, що українці працюють важче й більше. Але тепер і я, і моя команда адекватно реагуємо на потреби work-life balance.

Це зберігає нашу цінність і хоч якусь надію наздогнати європейські країни по рівню життя. Реалізоване бажання зробити українців такими ж розслабленими як в Берліні назавжди похоронить наші перспективи. Навіть поляки, попри значно кращі умови життя, кращі безпекові гарантії, залишаються в рамках ЄС голодними і готовими працювати більше. А нам до них йти і йти. Але це ніяк не конфліктує з work-life балансом, навіть більше, його дотримання дозволяє працювати ефективніше, і що головне, значно довше втримувати ефективність.

заспокійтесь, ви не на мітінгу

Який же респект! За 1.5 роки зберегли сім’ю. Повернулись з Германії, де був кар’єрний успіх, до чоловіка. Нажаль зараз це рідкість

Раніше сім’ї жили разом 50+ років. І це було нормальністю.

а ще раніше діти працвали років з 8, а зараз коли в 14 років хтось на жаваскрипті шось там напише — то всі такі: ВАУ

бреши більше )) у ссср тривалість життя піднялася до 60+ років тільки в 60-ті минулого століття (100 років після відміни кріпосного права з подальшою заміною його на колхоз) а потім навіть почала падати

а в 40-ті минулого століття «нормальна» тривалість життя 40+ років була нормально

Раніше сім’ї жили разом 50+ років. І це було нормальністю.

тож звісно раніше люди жили разом по 50+ років так само як зараз у російському ссср ходять люди голосувати за тов. нашого путіна а самі давно вже не живуть але «голос» їх живий і буде жити ))

А де ви бачили, що я писав саме про СРСР? Або вказував якусь загальну статистику?

Якщо говорити про людей, яких особисто знаю — то там 30+ років, 40+ років та подібне.
50+ — це умовний, хронологічний ідеал.

«Бреши більше» — це прекрасно вас характеризує, буду враховувати.

Раніше сім’ї жили разом 50+ років. І це було нормальністю.

=>

бреши більше ))

=>

50+ — це умовний, хронологічний ідеал.

=>

бреши більше ))

взагалі не дуже зрозуміло як це стосується тематики форума

Ви мабуть за доу останнім часом не дуже слідкуєте. Тут основна тематика — це розповіді про успішних реалізованих закордоном жінок в tech.

ну в неї навіть спеціальність не технічна і навіть не дотична якось до технічної.
я розумію, що це форум і форуми це щось таке з ранніх нульових і тут скоро з’явиться розділ аніме і все таке, але все одно трохи дивно.
дівчина молодець звичайно.

про ігри мабуть колись теж був лише топік

даний форум вже давно, як на мене, вийшов за рамки чогось сугубо «технічного» і став чимось більшим та ширшим

це стало як стали пускать людей до професії усе людський фактор ((

Та не тільки про жінок, про чоловіків також пишуть. Та і навіть якщо більше про жінок, не бачу проблеми тут. Більше хороших надихаючих прикладів допоможе людям не боятися рости і пробувати щось нове.

про чоловіків також пишуть

Які себе реалізували у ЗСУ. Інші success story за кордоном то в очах спільноти втікачі-ухилянти

то в очах спільноти втікачі-ухилянти

Точно не в очах спільноти ДОУ(:

Я не кажу, що тут є якась проблема. Просто факт.

Як нижче (вижче) зазначили, про чоловіків також пишуть, правда, в основному в іншій ролі :) Хоча і пара статей про жінок-військових є.

Та от буквально за останній тиждень про чоловіків в ІТ:
— На станцію «Академік Вернадський» прямує новий сисадмін. Він розповів нам про відбір на посаду й свої обовʼязки
— Про поранення на війні, життя з протезами і повернення в IT. Розповідає QA Lead та ветеран Олександр
— Solutions Architect Ігор Іванюк — про кар’єру в AWS, ключові принципи Amazon і те, як бути архітектором у технологічному гіганті

Причому два з трьох не в Україні, хоч і чоловіки(:.

Це насправді сумно, коли людині довелося кинути добру роботу і повертатися в країну, в якій йде війна, бо там тримають в заручниках її чоловіка.

Підкажіть курси, будь-ласка, з перформенс маркетингу.

привіт
ось офіційне навчання від Meta, яке я проходила свого часу й складала іспити www.facebook.com/business/learn

у прожектора є також курс по таргетингу Meta, я одна з менторів цього курсу, але курс доволі базовий, я б його рекомендувала як найперший, бо якщо вже є досвід запуску кампаній, то той курс буде занадто простий

Підкажіть гарні курси ,будь-ласка з перформенс маркетингу.

Зірватися з непоганого місця Берліні і повернутися в Україну заради чоловіка — це достойно максимальної поваги. Величезний вам респект і нехай у вас все складеться успішно.

PS Ну а фото зі штангою — це максимально хот!

дуже дякую за такі слова, дякую за підтримку

Як мені вдалося здійснити свою мрію — попрацювати в TikTok

Доволі специфічна мрія, як на мене

То схоже просто людина «внє палітікі».

То схоже просто людина «внє палітікі».

Я надіюсь пан не користується товарами з Китаю.

Приблизно така ж сама мрія як і «попрацювати в фаангу». Ну і чим конкретніше ставляться цілі, тим більше шансів на успіх

А ви знаєте хоча б одну корпорацію добра? ))

Але інші хоча би регулюються країнами з демократією і законами а не є частиною пропагандиської машини диктаторського режиму.

частиною пропагандиської машини диктаторського режиму

Ти про телемарафон?

Телемарафон — це вільне змі вільної країни для вільних людей.
Передові стандарти правди, глибини та об’єктивності.
Провідні світові медіа рівняються на телемарафон.

Знаете хто придумав ебаутізм? Совок і ним люблять користуватися совки.

І ти тільки що його використав.

Раджу погуглити що воно таке і не позоритися невіглаством.

Ти буквально на твердження X, відповідаєшь, А знаєте що було у совку. Це звичайно не не в чистому вигляді вотабаутізм, це скоріше «А знаєте хто ще пив воду, Адольф Гітлер» але очевидно що похибки одного порядку.
Це правда потрібно пояснювати?

1994

Virgin Cola and Virgin Vodka launch as part of Virgin Drinks.

зроз

Коли заходжу в якийсь будівельний або побутовий гіпермаркет, дивлюсь на кількість товарів Made in China — то тут, імхо, одне з двох:
— або більшість з нас постійні та активні спонсори того, проти чого начебто політично виступаємо;
— або все якось по-іншому влаштовано, в інший парадигмі.

DOU це коли в одному топіку хейтять тікток, а в сусідньому думають як вигідніше завести бабло на Binance

Є така теорія, що зовнішній світ (його сприйняття) — це лише віддзеркалення внутрішнього.
Сприйняття зовнішнього світу (аксіоматично) — унікальне та неповторне.

Істинним ленінцям у каментах бомбить від заповітів товариша Мао, а я як опортуніст-меншевик теж з задоволенням попрацював би на КПК ТікТок.

Правильною дорогою йдете, товаришко!
Заберіть свій кішкохлопець в боксі № 435.

Дякую за цікаву статтю і перспективу людини, яка зробила вибір переїхати додому. Дійсно корисно, не звертайте увагу на негатив в коментарях, він на доу завжди присутній, нажаль.

Не зовсім зрозумілі наїзди деяких коментаторів на тікток.
Один тікток на планшеті інший на телефоні.
В одному куча всякого научпопа та тцк))
А на іншому всілякі фітоняші, кінотрейлери та мандрівки світом.
Там алгоритми бомбічні, хвилин за 3-5 вам крутять відоси які вам цікаві.
Звідки стільки хейту, що там одні помиї, може ви щось не те дивитесь?

Ну наїзд напевно не щодо якості контенту, а в першу чергу тому що тікток — це політичний інструмент КПК, і якось западло ним користуватися.

Але на данний момент кращого поки що я не спостерігаю.

«Вконтакте» свого часу теж була найкращою соцмережею, але є нюанс.

Аргумент рівня «боженька».
Ви продовжуйте, не зупиняйтесь.
Фсьо запрєтіть ))

Я не про «запрєтіть», я про особистий моральний вибір.

В чому саме полягає ваш особистий моральний вибір?

Старатися не мати справу з людожерськими режимами та їх посібниками.

Населення України на початку 1990-х було 52 млн. Зараз добре якщо 30 млн. Тому тут є певні питання, глибокі.

Якщо є питання, то озвучте їх.
Причина наведеного факту починається на ру і закінчується на сня. Населення України до 2014 року — 42 мільйони.

Імхо, подібні питання має кожен сам собі задавати. Наприклад, за відправну точку (базову, вихідну інформацію) для себе взяв наступне.

Населення України в 1991 — було 52 млн. За рівнем економічного розвитку ми були на рівні Польщі.

А там вже кожен сам може будувати гіпотези та конструювати питання, які він захоче, а, головне, зможе, враховуючи свій життєвий досвід, освіту, знання, інтереси тощо.

ну явно ж не в коня корм такі аргументи, не зрозуміють..

а ви я бачу спостерігач сортів лайна )

А ви продовжуйте дивитись телемарафон ))

ви правий. є або тікток, або телемарофон.
доведеться американьцям вчити українську коли тік ток забанять

У мене з певного часу мережа Ха почала показувати таку діч, що на раша тб сказали б «На ні це і для нас занадто». Я до цього не був підписаний на жодне Україномовне чи політичне комьюніті. Тіко крипта
І що з цього інструмент політичного впливу?

ви так кажете ныби є щось хороше в наупопі. тим більше коли це відео на декілька хвилин

Багато цікавого дізнався про всіляких гігантів та чорні діри, про гортзонт подій та інше.
А ви вбачаєте в цьому щось погане?

я не казав, що є щось погане.
просто це контент більш для дітей. дітки подивляться про го — можливо підуть на фізика вчитись.
для дорослого це те саме, що котиків дититись

ныби є щось хороше в наупопі.
для дорослого це те саме, що котиків дититись

Бан! Котиків дивитися завжди добре.

я про котиків сказав тільки тому, що наукпоп в тік тоці завжи протиставляють котикам

Та не погане, але і не якесь прям вау яке хороше. Бо прикол «научпопу» в тому, що від нього майже нема користі. «Я знаю про гігантів і чорні діри». Окей, а яка практична користь від цих знань? Ви якось можете використати їх в своїй роботі? В повсякденному житті? Ці знання можуть повпливати на прийняття якихось рішень?

Так, буває наукпоп про медицину, чи щось подібне. Там люди хоч про гомеопатію дізнаються, та інше шарлатанство. Але тіктоки/рілси про космос, атоми, фізику... Це чисто потішити своє его, типу «от сусід не знає про горизонт подій, а я знаю».

Тож маємо результат, що «наукпоп» це така ж розвага як серіали, чи ютубчик. Бо не варто тішити себе ілюзіями, хвилинний тікток про космос, де «популяризатор» спрощує все до примітиву (не завжди правильно) — не робить людину розумнішою. В кращому випадку ви будете знати якийсь «прикольний факт», типу «найстарішим зіркам може бути 13,8млрд років». Ну а хтось знає прикольний факт, що Рейчел із серіалу Друзі — офіціантка. Користь плюс-мінус та сама 🤷‍♂️

Ой вей, якби науковці думали про практичну цінність того що роблять то не було б жодної науки ))
Повно відкриттів робилося просто як пізнання світу, а практична цінність з’являлась пізніше а іноді ніколи.
Ваш аргумент ... м’яко кажучи дивний.

Научпоп розширює кругозір, так само як і художня література. Нафіга знати географію, яка від неї практична цінність для сантехніка.
Ну ви зрозуміли так ))

ну насправді якщо людині 30+ то їй не дуже мабуть розшире кругозор ще один ролік на хвилину (не знаю яке обмеження в тіктоці) про чорні діри, або про якусь дофамінову діру.
художня література теж можна не читати і геграфію не знати — це норма.

Ой вей, якби науковці думали про практичну цінність того що роблять то не було б жодної науки ))

Так науковці займаються наукою професійно. А те що від їх знань відірвуть крихту, і спрощено її вам покажуть — ну це таке, це «прикольні факти», не більше. Це не наука.

Научпоп розширює кругозір

Рівно на стільки ж, скільки новини, чи фільми. Іще раз, споглядання концентрованої інформації спрощеної до примітивності — не робить людину більш ерудованою. Прочитати одну тоненьку книжечку Стівена Хокінга «Теорія Всього» — і це дасть в 100 разів більше інфи, ніж споглядання тіктоків кожного вечора. Про що і був перший комент. «Наукпоп» в тіктоці/рілсах/ютуб-шортсах це такий же дно-контент як і котики, чи меми. Нічого він не розвиває, крім дефіциту довгострокової концентрації уваги.

Якщо цікавить наука — то нею треба займатися. Читати літературу, дивитися наукові фільми, тощо. Та хоч наукових блогерів на ютубі дивитись. А не 30 секундні тіктоки.

Ну а

Нафіга знати географію, яка від неї практична цінність для сантехніка.

Вибрати країну для відпочинку/релокації? Відповісти дитині, чому у нас не живуть пінгвіни? Розуміти чому італійську сантехніку не доставлять за 2 робочих дні в Україну? Плюс-мінус прикидати чому блокада кордону поляками — це погано?

А тепер порівняйте це із тікток «знаннями» про які-небудь квазари та галактики, і спробуйте хоч вигадати ситуацію, коли це знадобиться в житті :) От саме на «наукпоп» рівні, я звісно ж не кажу про справжніх науковців

Ок, як скажешь ))
Оце тебе тригернуло.

Скільки всього цікавого я пропустив.
Я так бачу Персі теж не вирізняється талантом у формулюванні аргументів ))

Я не думаю, що цільова аудиторія научпопу вважає себе якимись вченими, просвітниками, або інтелектуальною елітою. Знання і ерудиція не забов’язані бути практично корисними, питливість і інтерес до оточуючого світу — це природня людська поведінка і нормальна потреба. Якщо пощастило її не відбили в дитинстві, це ж тільки на краще.
Ну і все таки якась користь є, бо ерудована людина може якісь цікаві теми для розмови запропонувати і підтримати.

Весна, як і сезон нарцисів, розпочинається в березні.

чого нарцисів, на доу постійно статті від людей які працювали у великих компаніях

Чудово описала свій досвід та висновки! Дякую, прочитав з задоволенням.

Впевнений, все буде, як ти того захочеш.

дякую за ту нашу зустріч після мого переїзду у Берлін, саме такі зустрічі сприяли моїй легкій адаптації ❤️

+50 social credit

Chaiman Xi is proud of you.

Вибачаюсь за сексизм але якщо б ви були чоловік було б цікавіше читати )))

розумію ((

Якщо ти про те, що у цій оповіді не було перетинання кордону придатними до служби, то на ютубі зараз ціле нашестя таких відео-репортів плавців через Тису. І при чому лізе мені в рекомендаціях звідусіль.

А в чом прикол hily над всякими там okcupid і іншими тіндерами?

З однії сторони зрозуміле ваше бажання працювати в «лідерах ринку» і це класний досвід.

Але чи варто мріяти саме про тікток?

тікток — це ж китайска помийка — китай відверто вже за рашку проти укр «паддерживает сво» хз ХЗ

так можна і в «нідерландский» яндекс податись там теж он clickhouse і супер технології
або карточку альфа сенс банку відкрити =(

Бажаю нових звершень!
але китай то ще більша проблема ніж рашка для світу =(

Не перестаю дивуватись як люди продовжують підтримувати цензуру.
Кококо тікток.
Я б сказав що в реаліях України він чи не єдине джерело не цензуровано інформації.
Але ж вам звісно видніше

Десь так само як газета «Правда» для американців в 60 роки .

Ну ви прям свідок єдиного телешмарафону.
Багацько речей що відбуваються в нашій країні не покажуть по шмарафону, а в тіктоці є.

Це не відміняє того факту що і всякого крінжу вистачає в тіктоці. Але на даний момент це таки джерело хоч якоїсь правдивої інфи ((

І шо такого унікально «правдивого» є в тіктоці, чого немає в інших інтернетах?

Із самого банального це усілякий бєспредел що витворяють тцкашники.
Ютуб наприклад значно цензурований, туди вже просто крихти інфи потрапляє

Окей, але наприклад я чомусь в курсі бєспрєдєлу тцкашників і без тіктока, тому щось тут не клеїться. Власне, всі в курсі.

Ну всі багато чого знають, або чули.
І зовсім інше побачити це на власні очі.
Різниця більш ніж очевидна.

Навіть не здивований що у вашому Світі є лише телемарафон і тікток.

як би це простіше пояснити для інфантильних дурників/малолеток. ТікТок це як вконтакте, яндекс, там напевно теж є щось, чого нема в інших мережах... якщо не в курсі «палітікі», то Китай є союзником росії, компанії які функціонують в Китаї, якшо китай скаже, віддадуть всю інфу, все, вже давно очевидно як тікток використовується як інформаційна зброя, це ясно видно по протестам в підтримку хамасу (як вони кажуть палестини).

Ще раз для таких «просвітленних патріотів» як ви... в реаліях сьогоденної України цей комуністичний застосунок чи не єдине джерело не цензурованої інформації. Ну от так воно виходить

єдине джерело не цензурованої інформації

Цікаво, що не-цензуровану інформацію розповсюджують ті ж люди, що і займалися антивакцинаторством. texty.org.ua/...​j-antymobilizacijnyj-ruh

Це така примітивна маніпуляція.
Відійти від теми розмови і щось ляпнути, ви б ще про пласку землю згадали.
І саме цікаве, як тільки розмова про тещо творять тцк то зразу руський агєнт, фсб і проіскі кремля.
Тяжко важко з вами...

Ідіть шукайте правдиву правду в тіктоці, бо влада приховує.

+50 до соціального капіталу заробив, молодець.

Ну, ясно понятно.
Ще один свідок «агентів кремля».
По суті відповіді нема, а пи@@@ти то не мішки таскать.

Ще один свідок «агентів кремля».

а я бачу ви вже пройшли шлях від атопутіннападьот

Ну ось до прикладу правдива інформація (ні), яку поширюють у ТікТоці

‼️Увага! Фейк!

У соціальній мережі TikTok шириться відео з начебто картою мобілізаційних блокпостів. Для ілюстрації поширюють карту авторства «Слово і діло» з обрізаною назвою.

Насправді інфографіку створено у 2020 році під час пандемії ковіду. Вона має назву «Карантинні блокпости» (t.me/pics_maps/145). (t.me/pics_maps/145)

t.me/pics_maps/4967

Тобто фсб-ний Телеграм — всім норм. Олігархічний телемарафон — норм. Мета, яка давно дружить з режимом путіна-мєдвєдєва — теж норм. А Тік-Ток — от бачте «неправильна» соціальна мережа.

Якщо персонаж сам по собі наївне «дурко» — то ніяка інформація не допоможе, неважливо звідки вона прийшла.

Мета, яка давно дружить з режимом путіна-мєдвєдєва

Це як? Хіба їх не забанили в рф?

Це так — що ці всі бани, обмеження та заборони стосуються тільки прол(-ів)етаріїв. Для них вони введенні. Це свого року управління величезними інформаційними потоками для великих мас населення.

Наприклад, алгоритми фейсбуку або інстаграму ви не контролюєте. Вам щодня підсовують, що ви маєте дивитися і як часто.

Елітні росіянці спокійно собі їздять Європою, Дубаями, Тайландом.
А десь в Сизрані або Нижньовартовську не стало інстаграму.

Ви багато написали, але не описали як мета дружить з режимом(:.

Телеграм — явно фсбшний проект, який як мінімум збирає для ворога аналітику про настрої в суспільству. Але за таку думку тут на ДОУ на тебе кидаються як собака на тряпку.

Для мене особисто, що фейсбук, що інстаграм, що телеграм, що лінкедін, що VK, що ТікТок — одне і та саме в плані безпеки та конфіденційності. В кожному є свої переваги та недоліки по функціоналу та використанню.

Та всі вони вороги приватності, то зрозуміло. Просто одна справа, якщо аналітику використовують для таргетингового показу реклами, а інша — коли для пропаганди і створення на основі цієї інфи стратегій просування своїх наративів у суспільстві.

Імхо, після 1991 року в Україні вплив будь-яких наративів (китайських, російських, телемарафонічних, кварталівських тощо) прямопропорційно пов’язаний з власним «бажанням» (лінню, безвідповідальністю, пасивністю, пофігізмом) різноманітних персонажів їх бездумно споживати та застосовувати на практиці в особистому та суспільному житті.

Спробуйте сприймати «наративи» як різноманітні тренажери в спортзалі.

Припустимо, ви хочете накачити м’язи власного тіла — то ви ж прагнете на різноманітних тренажерах самим собі зробити боляче (в певних, розумних межах) та виснажити себе, так же?

От ці «паскудні та мерзенні» інформаційно-ментальні наративи, імхо, виконують приблизно таку ж саму функцію.

Сенс банк зараз державний, якщо що.

Як буде час та бажання, можете почитати як власники Київстару (вони ж офіційні, колишні власники Альфа-банку в Україні, тобто вже Сенсу) нагнули норвезький Telenor.

Бажаю нових успіхів!
Дуже цікаво все описано.

Ви крута, але сподіваюсь цю помийку прикриють у всіх нормальних країнах.

Є попит, є пропозиція. Тупими заборонами нічого не добитися. Це як забороняти російське замість того, щоб стимулювати українське, щоб покращувати якість українського, щоб люди вибирали українське тому що краще, а не тому що українське.

Люди вибирають російське не тому, що воно краще, а через агресивний маркетинг з боку Росії протягом десятків років + інерцію людських звичок

Це так, лізе це гівно зі всіх щілин.

Та причому тут агресивний маркетинг. Взяти тих же ютюберів, в яку сферу не глянь, російські блогери будуть кращі українських, і по кількості блогерів, і по якості відео і по подачі матеріалу. Вот тільки якщо взяти тревел блогерів, там Птушкін натягує російських блогерів, але він російськомовний, тому у багатьох ура патріотів згорає жопа, замість того щоб підтримати свого який дійсно знімає якісний контент.

Чи взяти кінематограф. Поки в рашці намагаються за Голівудом гнатися знімаючи сучасне кіно, в Україні знімають черговий фільм про Тараса Бульбу чи Богдана Хмельницького. А потім дивуються, а чому українські підлітки Слово Пацана дивляться. У нас тільки 95 квартал рулив який натягував КВНи і імбицільні камеді клаби. Але і вони російськомовні від чого від ура патріотів горіли жопи, коли це навпаки зброя по завоюванню російських мозгів.

Наведіть, будь ласка, приклад кількох «якісних рос ютуб блогерів» і «сучасного рос кіно»?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Наведіть, будь ласка, приклад кількох «якісних рос ютуб блогерів» і "сучасного рос кіно«?

Практично 100% якісного оригінального контенту для малих дітей — російські: «Мишки мимишки», «Три кота», «Бумажки», «Катя и Эф», «Маша и медведь», «Синий трактор», «Котенок и волшебный гараж», «Грузовичок Лева», «Машины-помощники», «Четыре машинки», «Sunny Bunnies».

Українських мультиків майже немає, є оригінальні типу «Пес патрон», «Марійка і зоряна мишка», але по якості їм до умовних мішек-мімімішек ніколи не дотягнутися, і непогані переклади європейського контенту, типу «Клео та Кукін», «Маленьке містечко», «Вередулька ТВ».

Практично 100% якісного оригінального контенту для малих дітей — російські:

я даже порнуху не могу смотреть российскую, а ты мультики дочке показываешь

я даже порнуху не могу смотреть российскую

Ти навіть пишеш і говориш російською мовою, на відміну від мене, ау.

зато мои дети нет

Діти говорять на тій же мові, що і батьки. А ми вдома вже два роки говоримо тільки українською. А от на майданчиках, інші українські діти говорять російською, тупо всі. Я так розумію, твої діти з ними не граються?

мои дети не играются с детьми, которые говорят по русски

Діти говорять на тій же мові, що і батьки.

дело не в том на каком языке вы говорите в семье, а что ты даёшь потреблять российский контент своему ребенку и тебя не тошнит

Ти навіть пишеш і говориш російською мовою, на відміну від мене, ау.

Ну російською говорит и пишет, и шо дальше?)

Юра не видит различия между говорить на языке и потреблять контент из страны, где культура построена на невежестве, насилии и православии головного мозга

вернее видит
первое бебебе
а второе норм, потому что контент хороший (но это не точно)

Юра не видит различия между говорить на языке и потреблять контент из страны, где культура построена на невежестве, насилии и православии головного мозга

Главное начать говорить на украинском утром 24 февраля 2022 года, а не днем ранее или годом ранее

Я вже дав приклад мультика, а ну скажи мені, що з ним не так, де там

культура построена на невежестве, насилии и православии головного мозга

www.youtube.com/watch?v=FfveOCrjiSI

Я вже дав приклад мультика, а ну скажи мені, що з ним не так

посмотрела 3 минуты. бросилось в глаза, что лось интеллектуал лоховатый немного, зануда. образ содрали со смешариков, там тоже был лось интеллектуал зануда. ты можешь вспомнить какой нибудь образ из российского или советского кинематографа, где интеллектуал не лох-зануда, а красивый образ, чтобы вот прям хотелось бы стать таким же или влюбиться в такого? кто нибудь типа доктора Хауса?

Шерлок Холмс

у радянському виконанні мені тов. ватсон завжди більше подобався бо тов. холмс якийсь дуже надто очевидний мудак простіті

у книжному виконанні (у радянському перекладі) такого не було як мені здається

Ще щось чув за Штірліца, але я його не дивився

Ще щось чув за Штірліца, але я його не дивився

ну Штирлиц был шпионом, это образ военного, я не смотрела и знаю был ли он интеллектуалом. я не знаток советского/российского кинематографа, но из того что когда то видела сложилось впечатление, что красивые мужские образы у них это либо бандиты, либо военные, а интеллигенция или просто образованные мужчины — то лохи какие то.

Ну в совке интеллигенция была запрещена — поэтому и кино такое. Но в каких-то Детях капитана Гранта могло пролезть — потому что оно не о советской жизни, а о прошлом веке. А в СССР супермена быть не могло — «у каждого свои недостатки».

А в СССР супермена быть не могло — «у каждого свои недостатки».

а у него нет недостатков!

ну Штирлиц был шпионом

разведчиком простити ))

это образ военного

при чём не военной разведки а «другой»

а интеллигенция или просто образованные мужчины — то лохи какие то.

ну да есть же ж классика он же ж гога он же ж жора он же ж георгий иванович ))

youtu.be/5yqYQ67c-uE

youtu.be/LUQDA7fWsl0

про штірліца першоджерело то книжка Сєменова добра, там навіть є епізод як гесса спіймали на онанізмі у вбиральні, а він виправдався що йому ніколи ходити до повій, бо все про фатерлянд думає, звісно такого у кіно не показали :)

на онанізмі у вбиральні

))) ну от це вже схоже на нормальну людину

))) ну от це вже схоже на нормальну людину

ніт ))

а він виправдався що йому ніколи ходити до повій, бо все про фатерлянд думає

=>

))) ну от це вже схоже на нормальну людину

вотЪ ))

Ще щось чув за Штірліца, але я його не дивився

теж кумедна історія особисто я ні коли «штірліца» не «витягував» ані гг ані саму історію

ты можешь вспомнить какой нибудь образ из российского или советского кинематографа, где интеллектуал не лох-зануда, а красивый образ, чтобы вот прям хотелось бы стать таким же или влюбиться в такого?

Ипполит из Иронии Судьбы? :-)

где интеллектуал не лох-зануда
Ипполит из Иронии Судьбы? :-)

о тёпленькая пошла ))

кстати второй тоже интеллектуал врач песни поёт ))

о тёпленькая пошла ))

У вас что, персональный словарь мемов из фильмов? :) откуда вы так быстро находите нужные цитаты?

у него даже имя такое
Ипполит

Может тогда роли Андрея Миронова? :-) трое в лодке не считая собаки хороший фильм был

Миронов играл колоритных персонажей, но имхо это не ах! какой... (упала в обморок). Таких вот я не помню в советском кино, ну кроме в какой то мере Штирлица, а в российском появилось уже в виде всяких психопатичных Данил из Брата и ему подобных. но они нифига не интеллектуалы, а отвратительны по своей сути.

ещё чёт вспомнился Боярский, который в трёх мушкетёрах Д’артаньяна сыграл. имхо Боярский — это серый кардинал, граф Дракула, Кощей Бессмертный, но не Д’артаньян. Там ещё Миледи Терехова играла. Ну то есть вот так советскому человеку представляли сексуальную аферистку — это Терехова, а пылкий молодой мушкетёр — это Боярский, кринж короче

Много новых имён для меня :-)
Я слишком молодой, потому успел посмотреть не так и много фильмов эпохи СССР
Моё самое любимое это Остров сокровищ, Шурик (кажется тут я уже был, перец и порка), брилиантовая рука, трое в лодке не считая собаки. Кин-дза-дза не видел :-( кажется ещё видел Буратино, и фильм где на летающей тарелке летали и там девочка была :-) вот я даже название не могу вспомнить. Но последний особенно не зашёл, сцена с стрельбой из лазера была какая то страшная)))

А главное, в фильме москвабад слезам не верит, советский мачо также не был интелектуалом, а обычнм токарем, кажется. Это как раз вот фильм про «идеального мужчину» советской женщины. Да и сам он был обычным занюханым работягой, у которого все достижение чистая обувь, но который чуть что пошел в запой.

Я с тобой полностью согласен, что нормального сильного образа мужчины в совке, кроме военного или бандюка нету по сути и меня это как мужчину сильно коробило.

нормального сильного образа мужчины в совке, кроме военного или бандюка нету по сути и меня это как мужчину сильно коробило.

Щоб «коробило», потрібно у совку бути дорослим.
Не може бути, шо тобі зараз 60 🤔😎

P. S. 45-50 річні, то вже не совок був, то була передсмертна кома

то вже не совок був, то була передсмертна кома

ну спасибо тебе за такие определение 😝😂

А я шо, я нічого 🤣
Василю, ти що обідився? ©

то вже не совок був

А я кісь образи були після розвалу, коли саме зявились? Бо в 90-ті лише бандюки стали більш крутими.

образи

Я не зрозумів де саме наголос, бо в залежності від цього питання змінюється 🤔

Імхо, в соціалістичному кіно 1980-х були сильні чоловічі герої в кіно.

Наприклад, з власного досвіду (це те, що зараз згадалося):
— польський фільм «Знахарь», де є різні, сильні чоловічі ролі;
— радянський фільм «Остановился поезд»;
— радянський фільм «Инспектор ГАИ».

Шедевральні фільми як для радянського часу
— «Берегись автомобиля»
— «Собачье сердце»
— «Королева бензоколонки».

«Знахар» за книгою 1937 року зроблено, звідки там соціалізму взяцця.

Читати, слухати та дивитися російською — це норм, імхо.

А от говорити, спілкуватися, комунікувати, обслуговувати — це пряма загроза українському вербальному та інформаційному простору, українському суспільству та державі.

Коли ви читаєте російською або слухаєте російську музику в навушниках — це ваша особиста справа.

А коли публічно комунікуєте російською або транслюєте щось російською — це вже справа суспільна.
В нас же українське суспільство, правильно?

Якщо будувати українське (ірландське) суспільство — потрібно виключно українська (ірландська) мова.

А міжнародні мови (англійська, російська, іспанська тощо) — це будь-ласка, скільки грошей та зусиль вистачить їх освоїти та вивчити. Але це вже має бути окремо (в чітких межах застосування, приватний бізнес у зовнішньоекономічній діяльності, наприклад) та індивідуально, приватно.

А коли публічно комунікуєте російською

От на ринку я з дружиною обираю сало, «в этот раз берём немного перченое? С травами уже пробовали». Який це пункт конституції порушує?

В нас на конституцію плюють (свідомо чи несвідомо) більшість представників влади, які за посадовим функціоналом та обов’язками мали би її захищати.

Тому, теоретично, ви можете обирати навіть стрінги коханці російською мовою в будь-якому елітному бутику Києва: «в етат раз вазьмєм розовиє ілі бєлиє с кружевамі?»

Загалом, дискусії про українську мову в Україні — це різноманітні мікси теорії, комедії, трагедії, фантастики та казок.

В нас з 1991 до 2024 де-факто владні еліти в Україні — це російськомовні персонажі (є невеликі виключення) у власному побуті з рідними та друзями. Імхо, вони грали та грають (як актори свої ролі) в патріотизм та україномовність, бо їм це або вигідно, або потрібно зараз.

В нас на конституцію плюють (свідомо чи несвідомо) більшість представників влади, які за посадовим функціоналом та обов’язками мали би її захищати.

Тому треба усім плювати і вказувати іншим

А от говорити, спілкуватися, комунікувати, обслуговувати — це пряма загроза українському вербальному та інформаційному простору, українському суспільству та державі.

? :-)

Намагаюсь регулярно додавати «імхо» або «на мою думку».

я даже порнуху не могу смотреть российскую

правильная и каноничная порнуха только одна — немецкая

да, там еще бывает можно увидеть хоть какой то интерес у людей к своей работе )

Та там много интересного
Работа режиссёра тоже хорошая
Я в одном из фильмов увидел как процесс выглядит изнутри женщины :-) 16 лет назад смотрел фильм, а до сих пор увиденное не даёт мне покоя :-)

Не чешская? Или немецкая с чешками?

Показувати дітям російськомовні мультики? Ти зовсім їбобо?

Показувати дітям російськомовні мультики? Ти зовсім їбобо?

Показуй український низькоякісний контент, навряд чи від цього діти виростуть розумними. Звичайно ж я не показую політизовані мультики, або ті, де відвертий сексизм чи расизм, що реально буває у російських мультиках. Піди подивись ось цей мультик і скажи мені, що в ньому поганого або знайди аналоги в українському контенті
www.youtube.com/watch?v=FfveOCrjiSI
Дитина сама повинна розуміти різницю між російським, і українським, знати, що путін хуйло і що росія напала на Україну, ось цього ми і вчимо.

Показуй український низькоякісний контент, навряд чи від цього діти виростуть розумними.

а своего немецкого контента разве не хватает?

а своего немецкого контента разве не хватает?

Ставимо і німецькою, звичайно, ось її улюблена іграшка www.youtube.com/@diemaus. Багатьма мовами ставимо, дитині пофігу, що там говорять, вона поки що, в основному, образи дивиться. Щоправда, деякі «німецькі» мультики, які мені порекомендували німці, виявилися перекладеними російськими мультиками, бо раша основний генератор якісного дитячого контенту, на відміну від кіно і серіалів, які дивитися протипоказано. Але, оскільки німці нічого не запідозрили, то контент ніяк не виявляє свою російськість і є міжнародним.

Щоправда, деякі «німецькі» мультики, які мені порекомендували німці, виявилися перекладеними російськими мультиками, бо раша основний генератор дитячого контенту

Грузовичок Лева и Хоп-Хоп?

Грузовичок Лева и Хоп-Хоп?

І не тільки ці, в основному про автомобілі і транспорт, бо це ж Німеччина

І не тільки ці, в основному про автомобілі і транспорт, бо це ж Німеччина

А про велосипед де мультики?

Але, оскільки німці нічого не запідозрили, то контент ніяк не виявляє свою російськість і є міжнародним.

я цю дивну історію проходив десь у 11-му році чи може у 10-му тоді мені влаштували чисту істеріку «як таке можна показувати дітям» на міядзаківське «віднесені привидами» бо як виявилося «дітям показувати треба» машу і мєдвєдя

я до того якось не замислювався що світи виявляється аж на стільки розійшлися але виявляється як факт от з черговим підтвердженням ))

я й тоді не знав що на це сказати і тепер не знаю і тепер вже не знаю чи треба мені щось казати ((

Ну як би там поруч їхня ж Мононоке Хіме — навряд чи геть дитяча. З анімешками ліпше самому спочатку продивитись, бо де Кайба там і Єва. Хоча й старі дитячі фільми теж різні бувають — наприклад, Валерія та тиждень див.

Ну як би там поруч їхня ж Мононоке Хіме — навряд чи геть дитяча.

я й не сказав би що геть дитяча але там вже починаються кумедна історія що це «геть дитяче але што то пошло нє так» то це помітив уже не лише я як от віршами

...

Но ведь я забуду, как в русском музее
Мы искали девятый вал,
Как я проснулся мокрый,
А ты меня одевал,
Как читали Пришвина,
Как искали в атласе полюса,
Как ты мне объяснял, почему на небе
Такая белая полоса
За любым самолетом,
Как подарил мне
Увеличительное стекло...

Ничего, отвечает дед,
Исчезая.
Тебе и это не помогло

(к)

а своего немецкого контента разве не хватает?

немцы не очень ставят детям мультики и вообще стараются детей подальше от телека держать. ну по крайней мере пока это возможно. по нормам ребенку дошкольного возраста можно максимум полчаса потребления медиа контента. это одной свинки пеппы в переводе на полгода хватит, отсюда контента действительно немного ибо он не очень то и нужен

немцы не очень ставят детям мультики и вообще стараются детей подальше от телека держать

А там и нечего смотреть для детей. Многие мультики для детей туповаты немного. Та же маша капуки кануки, это для выработки плохих пищевых предпочтений)) Самое приятное что я видел грузовичок лева, он действительно хороший. Остальное такое...

А до серьёзных мультиков типа СпанчБоба или МиккиМауса надо дорасти ещё. А например Том и Джерри сам по себе имеет лёгкий градус насилия и жестокости :-)

Потому я на стороне немцев тут. Нечего лет до 8 делать ребёнку у телевизора или ютуба. Пусть книжки учится читать, они у немцев очень милые и читать интересно даже мне. Например из последнего прочитанного Flieg mich zum Mond, Wunschdrache! Buch von Anne Hassel und Kerstin M. Schuld.

Нечего лет до 8 делать ребёнку у телевизора или ютуба

потом настолки начнутся, тоже классная тема и альтернатива телеку )

потом настолки начнутся, тоже классная тема и альтернатива телеку )

Я любил играть в разную историческую рыцарскую осаду. По типу как в героях меча и магии дуэли. На шестиугольной сетке расставляли фигурки, планировали свои стратегии обороны и нападения. Не помню название игры ((

Хотя настолки бывают разные. Как бы уберечь дитя от пивных настолок...

Neuroshima Hex.
Ще є Rune Age.
А якщо завести Relic — то на цілий день сесія. Якщо не боїтеся підсадити дітей на Вархаммер.

Нє, не те...

Я пам’ятаю що у грі була катапульта, і таран розбивати ворота і стіни. Назву точно не згадаю, рік 1996 приблизно... Скоріше за все була настолка на запорєбріковій мові.

А там и нечего смотреть для детей.

Disney Channel — нет?

Дитина сама повинна розуміти різницю між російським, і українським, знати, що путін хуйло і що росія напала на Україну, ось цього ми і вчимо.

Что б знать что путин хуйло ребёнку достаточно не учить русский язык. Это надёжная прививка от русского мира. А вот если объяснять маленькому ребёнку что россия напала на Украину — нужно тогда быть готовым в скором времени объяснить что такое война и разбросанные вокруг опорника — конечности и кишки солдат — от прилёта FPV по нему, или как из танка вперемешку с гсм — вытекает расплавленный жир и над ним роятся мухи

У нас дома при ребенке тематика конфликта — табуирована.

Показуй український низькоякісний контент

Я не показую, це ти його шукаєш.

російськомовний якісний та адекватний контент для дітей, імхо, робився з 1960-х до 1991 року, тобто в СРСР та в державах Варшавського договору. Там багато чудових мультів, дитячих фільмів та казок. Цей масив якісного дитячого продукту, імхо, звісно можна (навіть потрібно) було б, давно, професійно озвучити українською мовою. Але ... цього ніхто не робив — ні держава, ні професійна спільнота зі сфери театру-кіно-мультиплікації.

Мультики українською — це українські мультики та казки радянських часів, а також якісні (акторські, професійні) українські озвучки іноземних мультфільмів з 1990-х.

Є багато аудіо — українські народні казки.

Сказати, що українських мультиків майже немає — це просто жесть.
Хоча навіть того ж, як ви виразились, грузовичка леву, давно можна дивитись на українській — Вантажівочка Льова. Я навіть і не знав, що він є на російській, якщо чесно.
Хоп-хоп теж є на українській. Маша і Ведмідь теж(хоча не раджу його показувати взагалі хоч комусь).
Машини помічники краще в оригіналі дивитись (Helper Cars)
Щенячого патруля 8 сезонів + пару мультів по 1.2 години на українській більш ніж вистачить.
Мене дивує, як взагалі можна показувати російські мультики своїм дітям сьогодні, це повний треш.

Мене дивує, як взагалі можна показувати російські мультики своїм дітям сьогодні, це повний треш.
Вантажівочка Льова. Я навіть і не знав, що він є на російській, якщо чесно.

Тобто, пан дивиться російські мультики з українським перекладом і вважає це нормальним. А російською ті самі мультики дивитися, це вже злочин. Так і «Крым» в українському перекладі може зайти. Навіть не знаю, як цей синдром називається.

Машини помічники краще в оригіналі дивитись (Helper Cars)

Це російський оригінальний проект, від Марії Піддубної, яка всі ці мультфільми про різні машинки і створила.

Щенячого патруля 8 сезонів + пару мультів по 1.2 години на українській більш ніж вистачить.

Далеко не всі діти дивляться Щенячий патруль, а тим більше вісім сезонів.

«Грузовичок Лева»

Leo the truck оригінал, також є переклад Вантажівочка Льова. За інші не скажу, але виглядає як слабенька заява, що немає що дивитись і чим замінити.

«Маша и медведь»

можна загуглити «Чому не варто дивитись Маша і медведь»

Leo the truck оригінал

Який оригінал, ау, всі ці мультики російські оригінальні проекти, які виходять різними мовами для різних країн.

Мультсериал «Грузовичок Лева» (2014-2015), новый продукт компании «Первый проект», будет впервые представляться на международном рынке. «Грузовичок Лева» — это уникальный проект, рассчитанный на самого маленького зрителя (от 0 до 3-х лет). Концепция мультфильма основывается на задаче развития логического мышления, пространственной ориентации и внимания у детей. Просмотры первых серий на YouTube набрали за 5 месяцев более 10 миллионов просмотров. По словам Владимира Набатова, главы отделов лицензирования и закупок «Первого проекта», «Грузовичок Лева» уже успешно распространяется в «новых медиа» как на русском, так и на английском языках.

можна загуглити «Чому не варто дивитись Маша і медведь»

Навіщо це мені. Я просто дав список російських мульт-проектів, це не означає, що мої діти їх дивляться.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Я приводил администрация доу настолько вышиватна что не дает вести объективную дискуссию и удаляет коментарии) Ваш запал бы да на передовую)

Птушкін, до речі, перестав випускати російськомовний контент з початку повномасштабного вторгнення.

Напевно дружище Дудь порекомендував. Імхо, ще той опортуніст.

Напевно дружище Дудь порекомендував. Імхо, ще той опортуніст.

Він перестав, тому що взагалі практично перестав робити тревел контент. Для українських тревел блогерів зараз складні часи. А такі як Птушкін хоч і можуть теоретично виїхати, бо його вже випускали, але люди не зрозуміють тревел блогів під час війни. Теоретично може спокійно виїздити тільки «Однією правою», і його будуть дивитися, але в нього, скоріше за все, просто грошей на це немає.

Гарна спроба виправдати власну тягу до гівна але ніт.

Поки в рашці намагаються за Голівудом гнатися знімаючи сучасне кіно, в Україні знімають черговий фільм про Тараса Бульбу чи Богдана Хмельницького.

Американці зняли Конана і нічо, дивляться. Дотепер дивляться :)

А витріщатись на «життя бентежне», яке з шкільної програми згадується, нудно. «Так ти слона не продаш». Надто підліткам.

а чому українські підлітки Слово Пацана дивляться

Шишкостан витрачає сотні нафти на пропаганду свого блатняка. Починаючи вже з того що називає його «шансоном». В них є ресурси це робити. І якщо підліток не зачинений в парнику з охороною і бува на вулиці, хочеш ти цього чи ні, а є певна ймовірність того що й він почне схилятися в той бік. Бо це навіть не підліткові «пошуки себе», тут взагалі на основні інстинкти давлять. Успішний успіх і оце от все. А потім ше підліток навколо подивиться, хто в нас непогано живе, і всьо. Пазл складеться.

І пересічні батьки здебільшого ніяк не можуть це законтрити бо зі свого боку можуть запропонувати собі хіба «чесне життя за 200 баксів зарплати». Але шлях блатняка обіцяє набагато кращі перспективи. Підлітки ше не в тому віці знаходяться щоб думати про такі складні матерії як «упередження виживання». Там нині основна проблема це прокинутись вранці з модним гендером, а не подумати про завтрашній день.

російські блогери будуть кращі українських, і по кількості блогерів, і по якості відео і по подачі матеріалу

Більше досвіду, більше грошей.
Значну частку того що рунетом називають створили українці. Історично так склалося. Ще з часів Фідо це тягнеться. Вгадай, якою мовою запустився наш перший вузол в 1990 (здається) році? А чому?

Уанет ж, здебільшого, стартував... Десь влітку 2022 року. Тобто, масове використання української. А не поодиноке, як було в 2014-2015.

Саме тому в нас з тим блогерством зараз буває «не дуже». Втрата глядача в шишкостані призвела до необхідності багатьом перемикатися на інші теми, незвичною мовою. По багатьох позиціях в нас взагалі дірки, нема контенту українською. Вони не популярні в Україні, на тому не заробиш.

Чисто для прикладу. Мав я (приватна особа, не клуб, не магазин, не виробник спортоварів) якось навколоспортивний аккаунт в інсті і в якийсь момент помітив що з однієї Москви я маю більше підписників ніж з цілої України.

Але як б там не було, з цим питанням в нас нині набагато краще ніж 10 років тому.

в яку сферу не глянь, російські блогери будуть кращі українських

Якщо дивитися поверхнево — то, здається, що так. Але якщо копнути глибше — то все з точністю до навпаки.

російське блогерство рятують якісь дорогі (цікаві) локації, величезні бюджети та, інколи, цікаві гості (але таких мало). Як правило, їх сильна сторона — виключно кількість грошей, яку вони заливають у виробництво своїх роликів та розкрутку.

імхо, росія як суспільство та їх еліти сильно деградували з 2000 року.

На мою думку, українські блогери — зараз більш творчі, справжні та цікавіші за російських. І це при тому, що в них мінімальні бюджети, якась базова самоокупність.

Українські блогери пішли творчим шляхом, щось в форматі як блогер Peter Santenello
www.youtube.com/@PeterSantenello

А більшість російських блогерів пішли шляхом грошей та показухи, що в такому стилі
Trektrendy

Птушкін натягує російських блогерів, але він російськомовний

Вже ні. Подивіться його нові випуски про їжу з Кацуріним, шпарить соловʼїною так, що ніколи не здогаєшся, що він родом з Луганська.

російські блогери будуть кращі українських

Російські блогери це помийна яма для тих, хто не знає англійського

взагалі коли я чую слово блогер (інфлюенцер) я хапаюсь за свій сміт-енд-весон

ні, тобі у сраку сунув та провернув

Це як забороняти російське замість того, щоб стимулювати українське

Не факт, що воно буде так працювати. В Шотландії та Ірландії вони не забороняли англійську і їх рідні мови майже перестали використовуватися

Отож, якби вконтакті не заборонили, всі б в досі там сиділи. Жаль що тоді тг одночасно не потрапив під роздачу.

В Шотландії та Ірландії вони не забороняли англійську і їх рідні мови майже перестали використовуватися

www.youtube.com/...​watch?v=tKU_9PlNomk&t=76s

А чого б мали заборонити англійську мову, якщо вони всі входять королівство, де державною мовою є англійська?

Хто що має — це інше питання.

якщо вони всі входять королівство

Ірландія?

тут би мало б бути про «адін народ», але небезпечно такі теми обговорювати, та й не на часі

В генерацію російського контенту інвестували (з 17 по 21 століття) та інвестують мільярди, в українське середовище — добре якщо мільйони. Різниця в інвестиціях в сотні (якщо не тисячі) раз.

Для того, щоб говорити про класичні «попит-пропозицію» в будь-які сфері (не лише мовній), потрібно для початку створити рівні можливості та чесну конкуренцію.

Бо якщо одну мову століттями морять голодом (+ свідомо та навмисно шельмують як «язик сєлюков»), а іншу годують чорною ікрою та величають як «язик інтеллігєнції» — то звісно, що мовна ситуація буде кульгати в середовищі тих, кого морили мовним голодом (+ таврували «сєлюками»).

Ой мову тут не треба приплітати
На рашці що проблема знайти українського нейтів спікера щоб пропаганду на соловьїній заливати?

Тупими заборонами нічого не добитися. Це як забороняти російське замість того, щоб стимулювати українське,

Якраз досвід показує, що чудово працює(:. ВК спочатку також знаходили способи і користувались, але за кілька років він тут став нікому не потрібним. Буде замість ТікТоку інста чи ютуб і все.

але за кілька років він тут став нікому не потрібним

Річ у тому, що і «там» теж. Росіяни також перейшли з ВК у ТГ.

Є попит, і є пропозиція: алкоголь, наркота, концерти Антона Тимошенка, цигарки, казино, замовні вбивства, серіал «Свати»... Продовжіть список за бажанням.

Чисто з погляду технологічного — тікток має дуже крутий алгоритм рекомендацій. Буквально пʼять-десять хвилин пролістуєш усяку хрінь й він вже підкидує тобі тільки англійські відоси (це й була ціль — «деградувати» з користтю — тренувати англійську на слух через мемасіки). Ще й тематика підбирається — в мене багато англомовного научпопу попадається. Задовбало — пʼять хвилин й вже знову адаптувалось.

У всіх конкурентів, то й ж ютуб — алгоритми набагато гірші, щось цікаве знаходиться тупо вбо випадково, або хтось скинув цікавий канал/відос.

Для креейторів тікток теж дуже класний. Якщо порівнювати із всратими алгоритмами та правилами інсти та ютуба це просто скарб для молодої людини яка має талант і не має грошей.
У тих старперів у тренди залітають тільки багаті та знамениті. Молоді аккаунти що не платять можуть залетіти хіба що в бан «за підозрілу активність»
Я не нахваляю тікток. Сам їм не користуюсь. Але реально хочете перебити цю ворожу помийку то треба зробити щось як мінімум подібне. Непогана штука Like була, але кудись поділась швидко

А ты не замечаешь, что это дерьмо проникло уже повсюду? Дело же даже не в тиктоке. Формат шортс уже и в фейсбуке и в ютубе и еще где-то. А оно мозг плавит страшно.

Я би не сказав, що сам по собі цей формат «дєрьмо». У сучасних людей дуже низький «attention span» і від цього страждають усі, не тільки молодь. І логічно, що такий формат коротких «концентрованих» відео намертво прижився.

Формат, очевидно, не лайно — це надзвичайно ефективний механізм, тріумф маркетингу, який влучно експлуатує всі баги нашого мавп’ячого мозку для того щоб максимально тримати юзера перед екраном. Рай для компаній і контент-мейкерів.
Але в цьому і проблема. Не знаю як в інших, але за собою помітив що це прям якась псайкерська зброя для вижигання мозку. По-перше, достатньо по необачності відкрити один такий обрізок, і ти випадаєш в цю Нарнію на декілька годин, забуваючи хто ти, де ти, котра година, що робив до того, і що треба робити замість цього. По-друге, по закінченню цього сеансу прокрастинації, після сотень переглянутих обризків, ти навіть не можеш згадати, що ти дивився, окрім пари-тройки останніх, і на відміну від якогось цілісного контенту(фільму чи повноформатного відоса), не маєш почуття закінченості і задоволеності. Наостанок, залишається лише почуття виснаженості, втраченого часу, обнуленої мотивації до чого-небудь, і при цьому наркоманське бажання дивитися ще.
Буквально, в мене після такого «відпочинку» почуття випаленого мозку, як після повного робочого дня.
Не знаю, чи це якісь мої особисті приколи, чи щось пов’язане з адхд, але в результаті мені довелося повністю видалити з телефону ютуб і інсту (тікток видалив давно), коли вони додали це тіктокоподібне лайно без можливості скрити чи прибрати його. І це було гарне рішення.

Чим це відрізняється від залипання у серіальчики, кіношки, ютюбчик і телевізор?

Нажаль мушу визнати що різниця колосальна. Час концентраціїї уваги дуже різний. В серіальчику це десятками хвилин з перервами на попісяти, на кухню зганяти за ціпсами і тд.
А от тікток призводить до того що концентрація формуєтьмя на рівні ДО десятка секунд.
Тому він може давати багато концентрованої інформації, але спроможний пригнічувати здібність концентруватися на чомусь довго.
У всього є своя ціна.

Так це загальна біда сучасного світу. Мені от лінь читати документацію щоб взнати якісь нюанси, відколи з’явився stackowerflow на яком можна знайти відповіді на багато проблем. А з часів ChatGPT це вийшло на ще вищий рівень.

це добре, маю швидко знайти відповідь а не листати талмуд годинами поки все не остогидне

Кіношку ти подивився, запам’ятав, наситився, отримав задоволення і пішов собі далі щось робити чи просто спати. Хронометраж кіношки скінченний і передбачуваний, ти не будеш дивитися її вічно і знаєш коли вона закінчиться. Кіношка це закінчена історія, кіношка не провокує бажання дивитися ще стопіцот фільмів після одного. Кіношку треба знайти і вибрати, алокувати під неї час, це усвідомлений процес — кіношку неможливо подивитись раптово чи мимоволі. Кіношка, за рахунок цілісності і послідовності викладки не викликає оце висихання мозку і порушення уваги.
З серіалами і ютубчиком ситуація плюс мінус така ж сама, з поправкою на те що саме ви дивитесь. Щонайменш, з мого досвіду це так, різниця з форматом тіктоку дійсно принципова.

По-перше, достатньо по необачності відкрити один такий обрізок, і ти випадаєш в цю Нарнію на декілька годин, забуваючи хто ти, де ти, котра година,

На мене так не діє.
Правда я на ФБ лише шортси інколи дивлюсь..
3-5 і набридає

Еще как замечаю это провоцирует синдром рассеянного внимания и я категорически хотел бы везде где можно заблокировать возможность показывать эти короткие ролики. Второй момент что контент там будучи изначально ориентирован на людей с вниманием и памятью как у золотой рыбки только ухудшает и без того серьезную проблему.

З цим нічого не зробиш. Після промислової революції розмір мозку людини зменшується з кожним поколінням. А з появою загальнодоступного інтернету це ще більше загострилось.

І іншого боку саме завдяки цьому я (як mobile розробник) і маю роботу з достойною оплатою. Так що у всьому є свої плюси.

Це не зовсім правда, мозок зменшується останні 30-45 тисяч років(а не після промислової революції) — десь тоді він був найбільший.

Відкрию страшну таємницю, тікток вам покащую те що ви дивитесь.
Якщо вам показують усяку гидоту згачить тільки це ви й дивитесь. Його алгоритми так працюють.
Він по суті відображення вас самих.
І якщо ви стверджуюте що там одні помиї... то у мене для вас погані новини ((

А я дивують кацапам. Тут люди себе переконутю що афільований з диктатурою Китаю тікток найліпше і найчастіше, без цензури, що може бути в мережі.

Коли до людей ставитись як до стада, то потім не треба дивуватись що вони на це саме стадо і перетворюються.

І після якогось виборчого цикла це стадо поведуть геть не туди, куди ви сподівались. Але буде пізно, бо люди вже звикнуть що вумним людям згори видніше.

Інно, ти несамовито крута і просто умнічка ;) Дуже ціную що знайомі особисто. Обняв.

дякую, й класно шо мали можливість попрацювати у одній команді ❤️

Підписатись на коментарі