Як мені вдалося здійснити свою мрію — попрацювати в TikTok в Берліні. І чому я повернулася в Україну
Привіт! Мене звати Інна Сумовська, я — Senior User Acquisition Manager застосунку для знайомств Hily в українській продуктовій IT-компанії appflame. Я відповідаю за просування Hily в TikTok. Вважаю, що дуже важливо допомагати людям знаходити одне одного, особливо зараз, коли більшість з нас звикли знайомитися онлайн, а не особисто.
На початку повномасштабного вторгнення я здійснила свою мрію й ціль багатьох років та релокувалася у Берлін, щоби працювати у світовому гіганті — TikTok. Пропрацювавши там півтора року, отримавши та поділившись досвідом, я довела собі, що вмію досягати великих цілей і повернулася додому, в Україну.
Сьогодні я хочу розповісти цю історію та надихнути вас на реалізацію мрій й досягання амбітних цілей працею навіть під час важких моментів, під час війни. А також довести, що працюючи з українськими продуктами та в українських компаніях, ви отримуєте унікальний досвід і маєте можливість швидше зростати професійно, що іноді доволі важко зробити в іноземних компаніях.
Про мій професійний розвиток та світчитнг у Performance-маркетинг
Та спочатку трохи розповім про себе та свій досвід, завдяки якому мені вдалося здійснити свою мрію.
Близько шести років тому я починала свій шлях з SMM: майже два роки я працювала на фрилансі → потім створила свою SMM-агенцію з 15 спеціалістами у команді → згодом почала працювати керівником напрямку в SMM-агенції та робила стратегії для великих брендів NYX, Watsons, ПУМБ тощо.
Через три роки вирішила світчнутися з SMM та з нуля почала будувати карʼєру у Performance-маркетингу. Мені було цікаво розвиватися у цьому напрямку, адже в цій сфері результат твоєї роботи зрозуміліший та його одразу можна зацифрувати.
Я пройшла базові курси, влаштувалася до маркетинг-агенції на позицію User Acquisition Specialst і почала працювати із закупкою трафіку в Meta для малих і середніх бізнесів та стартапів на Tier-1. Це була моя відправна точка у Performance-маркетингу — вже за чотири місяці роботи в новому напрямку я очолила команду User Acquisition.
За понад півтора року роботи в маркетинг-агенції я отримала неоціненний досвід: я зрозуміла, як різні офери, воронки, customer journey flow впливають на результат і наскільки важливо розуміти, як працює маркетинг загалом, а не лише налаштування у рекламному кабінеті.
Весь мій шлях у Performance-маркетингу був і залишається насиченим навчанням. На початку карʼєри я намагалася глибше розібратися із закупкою трафіку в Meta, проходила різні курси (як безплатні, так платні — один із них коштував понад $700 і це був мій найдорожчий курс на той час), складала тести Meta Blue Print (офіційні онлайн тести від Meta, де за 90 хвилин ви маєте відповісти на 60 питань та у разі правильних відповідей отримуєте сертифікат з проходження), отримала бадж Meta Lead Trainer за те, що проходила курс, як навчати інших запускати рекламу в Meta.
Після кожного проходження курсів та тестів я писала про це у LinkedIn та закріпляла сертифікати у своєму профілю — це розширювало мій нетворк та було дуже гарним просуванням мене як професіонала в цій мережі. Тоді ледве не одразу мені в особисті почали писати рекрутери різних компаній.
Про роботу в першому продукті — Taimi
Після того, як я почала розширювати свій нетворк у LinkedIn, зі мною вперше звʼязалися з appflame. Вони шукали User Acquisition Manager на один із продуктів — Taimi, інклюзивного дейтинг-застосунку для ЛГБТІК+ знайомств.
Тоді в мене ще не було досвіду роботи у продукті, але мені дуже кортіло почати працювати у цій сфері. Та мене приваблювали цінності продукту, тому я вирішила приєднатися до Taimi. До того ж у 2021 році багато брендів, разом із Taimi, хотіли почати розвивати TikTok для своїх продуктів, а спеціалістів, які із ним працюють, було геть не багато. То ж я поставила собі за мету в цьому розібратися і це був мій особистий челенедж, який відкрив для мене великі перспективи.
Під час роботи там я тісно працювала із командою саппорту TikTok і через рік роботи у Taimi, на початку повномасштабної війни, вони запропонували мені доєднатися до їхньої команди на позицію Client Solutions Manager (CSM) і я вирішила ризикнути. З цього й почалася ця історія.
Як і чому я вирішила релокуватися в Берлін
Ідея попрацювати в компанії-гіганті типу TikTok була зі мною з моменту, коли я почала розвиватися у Performance-маркетингу. Мені дуже кортіло отримати цей досвід і я навіть складала перелік hard та soft skills, які мені потрібні, щоби потрапити в компанію такого рівня. Чітких планів та дедлайнів я для себе не будувала, бо тоді мені здавалося це недосяжним. Але схоже, що всесвіт мене чув.
Як я вже казала, все почалося, коли почала працювати в Taimi. У нас була пряма підтримка від команди TikTok — вони консультували нас по веденню кампаній та були відверто вражені підкованістю нашої команди та стрімким розвитком нашого продукту.
Іноді до нас на зустрічі приходили консультуватися їхні Product Managers, брали зворотний звʼязок щодо їхнього продукту та просили поділитися власними дослідженнями ринку. Під час одного зі дзвінків ми так само ділилися інсайтами й вони раптом сказали, наче в жарт: «Ми вражені твоїми скілами. Якщо ти колись захочеш працювати у TikTok — приходь до нас». Та у той момент я серйозно над цим замислилася.
За декілька місяців після цього діалогу, на початку березня 2022 року, вони повернулися до мене з пропозицією пройти етапи відбору на позицію CSM з релокацією в один з офісів у Німеччині.
У мене був і шок, і радість, і сум одночасно. По-перше, працювати в компанії світового масштабу було моєю мрією. По-друге, мене дуже приваблювала вакансія: треба було сапортити клієнтів, які ведуть кампанії у TikTok і це метчилося з моїми інтересами та сферою діяльності. По-третє, мені пропонували релокуватися в Берлін, а мені дуже подобається вайб цього міста. Тож тоді відбувся 100% метч і мрія моїх декількох років реалізовувалася x3.
Перед проходженням співбесід, я порадилася щодо релокації з моїм чоловіком, він мене повністю підтримав і я остаточно вирішила пробувати свої сили. У мене не було гарантії, що я пройду відбір, адже велику роль грають не тільки hard skills, а ще й культуральний фактор, soft skills, знання мови тощо. Та й, відверто кажучи, моя віра в себе не була стовідсотковою. Але тоді, під час війни, ця можливість була для мене додатковою мотивацією продовжувати життя та емоційно триматися, бо весь мій світ руйнувався.
Про етапи найму в TikTok
Рекрутмент процес у TikTok був доволі стандартний — я пройшла чотири етапи співбесід протягом одного місяця, а в травні 2022 року вже отримала від них офер. Це був дуже дивний досвід, адже всі етапи я проходила на початку повномасштабної війни. Тоді усвідомила: йде війна і паралельно збувається мрія моїх декількох років. Це давало мені ще більше розуміння, що життя продовжується.
Цікавий факт — за день до повномасштабного вторгнення в мене також було інтерв’ю з Meta (колись давно ми із колегами жартували, що працюємо в Meta, бо кожного дня відкривали рекламний кабінет Facebook. Хто б міг тоді подумати, що таке може стати реальністю), і ця співбесіда була майже на 90% ідентична зі співбесідою із рекрутером TikTok.
Тоді я не пішла з Meta далі, адже вже на той момент хотіла потрапити у TikTok, до того ж вони пропонували релокейт у Варшаву, а я не розглядала для себе релокацію в Польщу. Та й через початок повномасштабної війни мені об’єктивно було не до цього. Але ця співбесіда однозначно була моєю підготовкою до розмови із TikTok.
- На першому інтервʼю обидва рекрутери хотіли зрозуміти мій бекграунд, наскільки їм релевантний мій досвід, де я навчалась і яка моя мотивація у них працювати. Ця зустріч зайняла до 30 хвилин і обидва рази це був телефонний дзвінок.
- Другий етап — відеодзвінок до години з CSM, який працював у моїй майбутній команді. Він перевіряв мої soft skills: наскільки я підходжу команді культурально, як я доношу свою думку, як надаю фідбек, ставив ситуативні запитання тощо.
- На третьому етапі я вже мала презентувати моєму потенційному менеджеру стратегію просування бренду клієнта в TikTok, ця зустріч займає близько години, а на підготовку до презентації дають тиждень. З вхідних даних для підготовки — опис продукту, його бюджет та які KPI клієнт хоче отримати від просування бренду в TikTok.
- Четвертий етап був з керівником усього департаменту CSM, він перевіряє кандидата на предмет цінностей, що ти за людина, як ти будеш метчитися з командою тощо. До цього етапу неможливо підготуватися, адже він може запитати будь-що. Та попри все мій четвертий етап з TikTok почався зі слів: «Привіт, Інно! Зазвичай я ставлю кандидатам декілька питань, але я прочитав фідбеки від колег і, здається, наш вибір вже зроблений. Тому спитай ти в мене щось!». Єдине, що він запитав — це який офіс я обираю для релокейту. Я тоді ледь не розридалася.
То ж, загалом, у мене був дуже класний досвід інтервʼю без негативної комунікації на всіх етапах відбору. Усі знали та брали до уваги, що я з України, що в нас війна, всіляко підтримували та намагалися пришвидшити процес найму — команда зі всіх сторін пушила рекрутера, бо для них зазвичай є нормою не відповідати кандидатам тривалий період.
Як я релокейтнулася та адаптувалася в Берліні
Я приїхала у Берлін заздалегідь, наприкінці травня 2022 року, щоби розв’язати питання з дозволом на проживання та роботу, знайти квартиру тощо, паралельно ще допрацьовувала в Taimi. На все це в мене пішло близько двох тижнів, що доволі швидко для бюрократичної Німеччини. У TikTok я почала повноцінно працювати вже в середині червня 2022 року.
Перший вечір у Берліні після
У мене було тільки дві задачі: розв’язати питання з документами і налаштувати свою звичну рутину. Я одразу записалася на тренування з кросфіту, бо спорт — це моє життя, та вже на свій другий день перебування в Німеччині звʼязалася із друзями, які жили в Берліні ще до початку повномасштабної війни. Таким чином моя адаптація пройшла доволі легко, бо я на старті домовилася із собою, одночасно ввійшла в усі важливі процеси та знайшла точку опори в спорті та друзях.
Десь на третій день мого перебування у Берліні я відчула комфорт і раділа від розуміння, що, виявляється, я дуже адаптивна людина, яка може швидко інтегруватися в іншу систему. Завжди здається, що релокація — це щось дуже непросте, а особливо, під час війни, але мій досвід був гарним. Та якби я переїжджала в місто, де взагалі немає друзів та знайомих — це була б зовсім інша історія.
Про роботу у TikTok
У TikTok я сапортила переважно дейтинг-продукти, як стартапи, так і відомі бренди. Продукти були переважно з Німеччини та Нідерландів, декілька з України, зокрема й Taimi та Hily. Спілкуючись із клієнтами з європейських продуктів, мені з кожним днем ставало дедалі зрозуміліше, чому європейські та американські проєкти хочуть наймати собі українських спеціалістів — у нас дуже потужна підготовка професіоналів та високий рівень hard skills.
У TikTok, окрім звичайної роботи, я за власним бажанням консультувала свою команду, брала участь у конференціях та в організації First Global Dating Conference — перший внутрішній захід для клієнтів TikTok і врешті решт перевиконала свої цілі. Пізніше я зрозуміла, що спочатку очікувала більше навчатися від цього досвіду, але насправді віддавала багато своєї експертизи, навчаючи інших. Це був дуже класний інсайт, бо підтверджувало мої навички та експертизу.
На відміну від позиції в Taimi, де я самостійно запускала та аналізувала кампанії, у TikTok у мене були клієнти, яким я надавала сапорт: допомагала з аналізом рекламних кампаній для виконання KPI, надавала їм потрібні інсайти та інформацію щодо їхньої ніші й аудиторії, з якою вони працюють, та допомагала зі стратегією просування продуктів у TikTok. Якоюсь мірою мені було емоційно простіше працювати в такому форматі, я не відчувала сильного тиску, бо навпаки звикла працювати важче та швидше.
Велика відмінність та культурний шок, який підштовхнув мене змінити свій підхід до життя: у Німеччині всі максимально розслаблені, ніхто нікуди не біжить, нічого не треба на позавчора. Пам’ятаю, як у свій перший робочий день я була абсолютно переконана, що нам треба все тут і зараз, підняла шурхіт, бо намагалася дуже швидко розв’язати питання. Тоді мені сказала колега, що в нас ніхто в операційній не помирає, є задачі — ми їх зробимо, але не треба тиснути на себе й робити це прямо зараз. Тоді я подумала — виявляється, а так можна було?
Є ще кумедна історія, як у перші робочі дні я написала в корпоративний чат у суботу. Звісно, мені відповіли вже ранком у понеділок, але я реально не розуміла чому. Я перевіряла цей чат всі вихідні та думала, що мене ігнорують. Мій друг, який давно живе в Німеччині потім пояснив, що у вихідні тут ніхто не працює.
Саме з того моменту в моєму житті почав зʼявлятися work-life balance — я стала повноцінно відпочивати на вихідних. І тепер я хочу масштабувати цей досвід та вчити цього українських спеціалістів. Це нелегко зробити, коли ти постійно в системі, де всі важко працюють — тоді ти навіть не можеш подумати, що може бути інакше. Але можу сказати, що якщо ти відстоюєш свої кордони, тебе чують, бо кожному треба відновлюватися і мати життя поза роботою.
Ще у європейців є звичка не переходити одразу до бізнес-речей на зустрічах, а починати зі small talk. Памʼятаю, як важко мені було робити це на початку та хотілося швидше перейти до справи. Через декілька місяців я звикла й мені це навіть почало подобатися, зараз це щонайменш мій will be a plus і допомагає у нетворкінгу.
Ця важлива комунікаційна деталь — також те, чому нашим спеціалістам треба вчитись. Так, наші hard skills на високому рівні, але зон для розвитку soft skills також багато.
Щодо performance review у TikTok, його проводили двічі на рік і всі співробітники мали проходити його одночасно. У них була доволі складна система ревʼю: у мене йшло близько тижня на опрацювання величезної форми, де я мала оцінити себе, свої цілі та OKRs й наприкінці написати есе про особливості своєї роботи. Також у перший рік роботи в TikTok спеціалісти не можуть отримати підвищення — так працює система. Тому раджу вам на старті просити якомога більшу ставку (насправді її можна підняти на
Щодо benefits package, ми мали 30 днів вихідних, додаткові вихідні на свята та необмежену кількість лікарняних (можна було брати три дні сіклівів поспіль без довідки від лікаря). У нас не було бюджетів на навчання, бо багато чого закривалося внутрішніми тренінгами. Нам майже повністю компенсували суму за користування громадським транспортом і давали кошти на техніку та інше обладнання, яке потрібно для роботи.
В офісі були обіди та снеки. За policy всі мали приходити в офіс два рази на тиждень, а з 2024 року вони вже ввели чотири обовʼязкові дні перебування в офісі. Ще цікаво щодо maternity leave — у Німеччині офіс TikTok зберігає робоче місце три роки та робить виплати за декілька тижнів до та після народження дитини. Потім протягом року держава платить гроші залежно від окладу. Тобто близько року в тебе є стабільний дохід.
Мені пощастило мати класних людей у команді й я знала щонайменш три людини з України, які працювали в німецькому офісі. Я відчувала дуже велику підтримку від моєї менеджерки Наді — після отримання офера вона звʼязувалася зі мною та пропонувала особисту допомогу, хоча TikTok повністю забезпечували релокейт.
А коли я приїхала в Берлін, вона запропонувала зустрітися на каву, щоби познайомитися ближче в неформальній атмосфері. Серед командних традицій були спільні походи на ланч, раз на місяць ми збиралися на сніданок командою в офісі та іноді виходили в бар із командою після роботи.
Резюмуючи, у TikTok мені дали дуже класний поштовх для подальшого розвитку, більше впевненості в собі, більше розуміння, що я класна професіоналка та довели, що отримувати позитивний фідбек — це нормально, бо ти не завжди можеш сам себе об’єктивно оцінити. Та якщо порівнювати нашу експертизу, кількість класних продуктів, спеціалістів і команд, то на мою думку, в Україні їх теж дуже багато.
Про різницю життя в Україні та за кордоном
У Берліні я налаштувала для себе таку ж саму рутину, як в Києві, навіть у якийсь момент перевезла до себе песика. Однак останні декілька років до повномасштабного вторгнення я жила із чоловіком та, звичайно, приїхавши в Берлін, сумувала й хвилювалася за нього, бо в Україні війна.
У всьому іншому це був позитивний досвід — я почала сама прогулюватися, подорожувати та їздити кататися на сноуборді. Що мене могло засмучувати в Берліні, так це зима — в цей період місто доволі сіре та депресивне, інколи сонця може не бути по
Мене дуже здивувала медична система в Німеччині (напевно ті, хто давно релокувався у Німеччину, зараз гучно засміялися): можна пів року бути в черзі на прийом до лікаря, щоби банально здати аналіз крові. І на результати аналізів також треба почекати, бо, наприклад, результати готові в четвер, але надішлють мені їх у вівторок, бо сьогодні лікар захворів, завтра п’ятниця — короткий день, субота/неділя — вихідні, понеділок — якесь свято.
Так само я ходила із собакою до ветеринара й для мене кожного разу сума до сплати була сюрпризом. Просто здати аналізи коштувало мені майже 2 000 євро. На щастя у мене була страховка, яка покрила мені цю суму, тому обовʼязково треба страхувати своїх улюбленців.
Другий момент — це високі податки, які у моєму випадку досягали близько 38%. Цей момент варто завжди брати до уваги перед тим, як релокуватися в європейські країни.
Онлайн-банкінгу там немає, а це якраз те, до чого ми тут звикли. Щоби доєднати картку до свого девайса в Apple Pay треба йти в банк, а усі операції відбуваються через фізичну пошту з причин секʼюрності.
Але з того, що мені подобалося в Берліні — це музична складова, туди приїжджає багато класних артистів. Це була одна з речей, яка мене наповнювала — ходити та слухати музику, яка мені подобалась. А також те, що Берлін — він для всіх, ти не будеш відчувати себе там чужим чи не приєднаним до цього міста. Та коли ти приїжджаєш туди вперше як турист, тобі класно й ти відчуваєш свободу, є певний шарм, але коли ти довго в ньому живеш, то розумієш, що трохи втомився від його неохайності.
Про звільнення з TikTok та повернення до Києва
Я їхала у Берлін першочергово за досвідом та не планувала емігрувати. На початку переїзду я діяла дуже швидко, в умовах тієї ситуації, яка склалася. У мене не було якогось чіткого плану, бо ми всі тоді були в підвішеному стані. На той момент була ілюзія, що війна скоро закінчиться, і була надія, що мій чоловік зможе до мене долучитися, щоби ми розділили досвід життя в іншій країні.
Основним рушієм їхати додому було бажання повернутися до чоловіка, бо ми жили окремо вже півтора року, було емоційно складно жити далеко та в різних контекстах. Треба було вирішувати, що я ставлю на перше місце — свою кар’єру чи сім’ю, і в моєму випадку цього разу це була сім’я.
Ми зрозуміли, що війна, на жаль, затягується та опцій нам зустрітися в Берліні найближчим часом не буде. І під час мого чергового приїзду додому ми знов зважили всі плюси й мінуси. Я зрозуміла, що отримала для себе максимальний досвід, бо не планувала займати менеджерську позицію в CSM департаменті, адже цей напрям відповідає більше за продажі, аніж за маркетинг.
Наступного дня я повідомила своїй менеджерці Наді, що звільняюся та почала допрацьовувати три місяці згідно із внутрішніми policy. Тоді вони разом із
За законодавством Німеччини я могла працювати з України рік, і якби б мені це дозволили, я б точно використала цю можливість. Але через нову return to the office policy всі без винятку мали чотири рази на тиждень приходити в офіс. Під час останніх тижнів моєї роботи я проводила тренінги для всієї німецької команди CSM та передавала свою експертизу: як проводжу аналіз, як готуюсь до зустрічей з клієнтами тощо.
Я недовго була в «підвішеному становищі». Коли сказала своїм клієнтам, що звільняюся з TikTok, отримала чотири пропозиції — три від українських компаній (серед яких був також і Hily) та одну від німецької компанії. Врешті-решт я обрала працювати із Hily через кілька причин: по-перше, я сапортила саме дейтинг і хотіла й надалі розвиватися в цій ніші; по-друге, я хотіла працювати з TikTok і не була готова брати інші нетворки, бо в мене в цьому експертиза та я хочу далі розвиватися в цьому напрямі; по-третє, для мене були важливі люди, а в Hily я якраз знала частину команди й мені із цими людьми було комфортно.
Після звільнення в мене було всього два тижні на релокейт, пошук нової домівки для нас із чоловіком, відпочинок та зміну роботи. На наступний день після приїзду в Київ я зловила себе на думці, що я ніби нікуди й не їхала. Звичайно, на початку було складніше через обстріли — це єдине, до чого я не можу звикнути й досі. Та вважаю, що мені в Україні краще, переважно завдяки тому, що я поруч з чоловіком, адже хочу розділяти із ним своє життя.
Я помітила, що з поверненням із Берліна я зберегла можливість робити контакти із людьми простішими — я почала звʼязуватися зі старими друзями та давніми знайомим, стало простіше заговорити із незнайомцями на вулиці й будувати нове оточення.
Робоча атмосфера навколо також змінилася. Зараз професія та специфіка роботи мені подобається більше — у Hily я відповідаю за закупку трафіку в TikTok, фокусуюся на креативній складовій та аналізую, що саме працює і як ми можемо масштабуватися надалі.
Також викладаю базовий курс із просування брендів у Facebook та Instagram у Projector Institute. Свого часу я починала зі схожого курсу і він дав мені доволі сильний буст перед світчингом у Performance-маркетинг, то ж тепер я хочу зробити власний внесок у цю індустрію та передати свою експертизу наступним поколінням User Acquisition Managers в Україні.
З поверненням додому ще сильніше відчула, що українці працюють важче й більше. Але тепер і я, і моя команда адекватно реагуємо на потреби work-life balance. Під час війни в багатьох трансформувалися цінності та народилася думка, що робота — це не єдине, що ти хочеш робити в цьому житті й те, що треба мати ресурс робити щось інше: приділяти час сім’ї або хобі. Плюс, мені облегшив життя гнучкий графік роботи: я можу працювати віддалено та за бажанням ходити в офіс.
Багато людей, які запитують в мене, чи важко було повертатися в Україну, трактують це як крок назад, наче я втрачаю свій останній шанс. У мене це не так, моя історія не про повернення, а про досягання цілей працею навіть під час важких моментів, під час війни. Тому цей досвід завершено, попереду нові виклики і я точно знаю, якщо я захочу переїхати або повернутися назад у Берлін — я це зроблю, бо маю на то експертизу, досвід і рішучість.
Висновки, які я зробила з цього досвіду
Підсумовуючи, можу з впевненістю сказати, що цей досвід допоміг мені побачити свої сильні сторони. Зараз на ринку небагато User Acquisition Managers, які профілюються саме на роботі з TikTok, і це моя перевага, бо я маю в цьому напрямі глибоку експертизу.
Це не означає, що я хочу зупинити свою карʼєру на цьому нетворку, бо ніхто не знає, де буде TikTok через декілька років. Поки я хочу продовжувати розширювати експертизу, ділитися досвідом із колегами та іншими командами, стежити за трендами, вчитись нового, інтенсивно розвивати себе у європейському комʼюніті, брати участь у конференціях тощо.
Наостанок хочу побажати всім більше віри в себе, бажання будувати великі мрії та працювати для того, щоб вони здійснилися. Але в тому темпі, який вам підходить, і обовʼязково кайфуючи від процесу. Не бійтеся великих челенджів, навіть якщо вам здається, що це щось супер неможливе.
Йдіть маленькими кроками та руйнуйте барʼєри у вашій голові, адже більшість речей насправді простіші, ніж нам здається. Мозок працює таким чином, що коли перед нами щось незнайоме, він боїться і створює блокери, щоби ми не ризикували.
І це працює в будь-яких сферах, навіть у спорті. Умовно ти підходиш до штанги з великою вагою, і мозок одразу чине супротив, але, тільки домовившись із собою, ти зможеш вирішити, братимеш ти цю вагу чи ні. Так само в житті. І мені здається, що в цілому так треба ставитися до життя — із цікавістю та інтересом, але обовʼязково простіше.
Найкращі коментарі пропустити