По досвід через половину земної кулі: як я в 17 років потрапила в австралійський стартап

Так, моє бажання працювати в ІТ було настільки великим, що розглядала й стажування на волонтерській основі. Хоча відверто заявляю — важливою для мене була наявність цікавої концепції та соціальної складової в проєкті. Просто так працювати на якусь чинну компанію, яка використовувала б мене як безкоштовний ресурс — неа! На таке не піду і вам не раджу.

Тому свого часу мій вибір пав на один австралійський стартап. Тайм зони з різницею у половину земної кулі, невелика команда з різних країн, різний рівень англійської та її розуміння тощо. Як це було? Ці нотатки залишаю не лише для того, щоб зафіксувати свій досвід тут, але й, можливо, якісь поради та інсайти комусь також будуть корисними.

Отож, моя історія першої роботи почалася з повідомлення в LinkedIn. Мені написала рекрутерка Антоніна Берківська. Вона шукала дизайнерів на цей проєкт та запропонувала взяти участь у співбесіді, що була буквально через годину після того, як я побачила повідомлення.

Так, а що за проєкт: навіщо, для кого і як працює

Це проєкт AVY — EdTech-стартап, заснований який був в Австралії.

AVY — це інтерактивна платформа для навчання у форматі гри, орієнтована на корпоративне навчання співробітників та інші навчальні заклади, що хочуть урізноманітнити свої курси та додати в них ігрову складову. Застосунок працює у браузері, у користувача є можливість як приєднатися до курсів, які він/вона вже проходить у своєму закладі за згенерованим посиланням, або ж просто зареєструватися на платформі та придбати курси, що там доступні одразу в застосунку. Для MVP ми розробили мапу, яку користувач може досліджувати та виконувати таким чином завдання.

Як проходила співбесіда:

Співбесіда проходила у два етапи: спочатку мене та ще трьох інших дівчат запросили на зустріч, де Антоніна (рекрутерка) розповідала про стартап та відповідала на наші запитання. Потім нас попросили записати відео англійською мовою з невеликою презентацією нашого дизайнерського досвіду, щоб команда могла подивитися на нашу комунікацію. Наскільки я знаю, то потім вони ще продивилися портфоліо і обрали двох: мене та дівчину Юлію

Чим займалась та за що відповідала

В AVY я переважно займалася студентською стороною платформи, розробила дашборд, допомагала у підборі модельок для цілісного сприйняття гри, також малювала картки для міні ігор та разом з розробниками продумувала логіку продукту. Вже на фінальному етапі розробки MVP я робила презентації для інвесторів та оформлювала документацію. Зі сторони звучить так, ніби це доволі багато, але варто врахувати, що стажування тривало приблизно 3,5 місяці, тому паралельно я встигала вести сторонні проєкти та вчитися на другому курсі з дизайну в Hillel.

Що було складного.

Найскладнішим для мене було «увірватися» в проєкт, де вже були якісь доробки. Адже потрібно було допрацьовувати та переробляти в дуже стислі терміни. Деякими речами довелось жертвувати одразу. Відверто зізнаюсь, що більшість з інсайтів «що це можна було зробити інакше» приходить і досі. Але! Я зовсім не шкодую, адже тоді це здавалось правильними кроками. І вони справді не були помилковими, просто зараз я знаю інші підходи, інструменти. І знову ж таки все це принесло мені той самий досвід, за яким я і вирушила у цю подорож.

Також було складно залишатися на проєкті, враховуючи те, що на той момент я знаходилась у Харкові, і в розпал роботи над AVY почалися постійні обстріли, тому бувало таке що я одразу після закінчення чергового обстрілу несусь додому, щоб встигнути на зідзвон, а після нього на пів дня завалююсь спати. З позитивного, це дало мені можливість «синхронізуватися» з засновником стартапу, який живе в Австралії, а значить ми мали 8 годин різниці у часі.

Здобутки. Інвестиції. Дивіденди. Що мені вдалось витягти з цієї роботи.

Досвід. Так, я не отримувала гроші. Але я заробила той досвід, ціна якого для мене й досі є цінною валютою у всіх сенсах цього слова.

Командна гра. Найбільше мені сподобався підбір команди, тому що so far це найкраща тіма з якою мені випало працювати. Всі були дуже щирими, ввічливими та завжди знаходили час на поговорити. Можу сказати, що за цей час ми справді стали доволі близькими одне одному, і я навіть не пам’ятаю за весь час якихось конфліктних ситуацій між людьми.

Адекватне керування та повага до рішень нашої джун-команди. Також сподобався лояльний підхід до нас від Ронні (Product owner & CEO), оскільки він розумів, що ми всі зібрались по суті на одній ідеї, і викладаємось на тому рівні, на якому можемо. Тому він ніколи не був прискіпливим до дедлайнів чи своїх вимог, завжди казав, що довіряє нам як професіоналам і що наша думка з приводу чогось (якась функція чи фіча) завжди авторитетна, тому ми маємо робити те що вважаємо за потрібне.

Що не сподобалось

Для мене було доволі фрустраційно те, що проєкт в певний момент почав дуже сильно роздуватись, оскільки кожен день ми вигадували щось нове і просто не встигали це реалізовувати, тому стажування з п’яти тижнів затягнулось на 3,5 місяці. Але варто наголосити, що це дало мені змогу глибше зануритись у проєкт та пропрацювати ті речі, які мені не дуже вдавалися, переважно комунікація з командою та розуміння фронтів.

Як працювалось: міжнаціональна компанія, різниця у часі, ментальності, рівні підготовки тощо.

Різниця у часі насправді не була такою серйозною проблемою, оскільки не було завдань «на вчора». Якщо не дочекаєшся відповіді сьогодні — ляж спати і продовж завтра. Але, думаю, що легше все-таки було б працювати якось в один час, принаймні перед дедлайнами. З того, що варто врахувати: у вас в чатах буде декілька Великоднів, два Різдва, кожну годину 31-го грудня привітання з Новим Роком, і так далі. Це, на мою думку, навіть мило) Більше якихось фундаментальних речей, які варто зважити, я особливо в роботі не помітила, якщо не брати до уваги, звичайно, англійську мову спілкування, але то надто очевидно щоб детально проговорювати.

Що можу порадити тим, хто шукає роботу? Чи погоджуватись на безкоштовні стажування ?

Майте оцінку та врахуйте погляд зі сторони. Тим, хто шукає роботу, рекомендую уважно і адекватно подивитися на свої навички. Можливо спитати думки та оцінки щодо ваших робіт у знайомих дизайнерів або людей, з якими ви працювали у групі раніше чи у ментора. Це, звичайно, не має стати чимось вирішальним, але скоріш за все допоможе побачити себе так, як вас бачать інші люди, в тому числі майбутній роботодавець.

Наберіться впевненості, зробіть собі нормальну презентацію робіт у тій самій фігмі, навчіться презентувати себе так, щоб будь-якою мовою було зрозуміло вашу мотивацію та цінність майбутній компанії. Питайте у рекрутерів фідбек навіть після відмови: чому вас не взяли, що ви можете зробити, щоб стати привабливішим кандидатом.

І ще, запасайтесь терпінням, бо нічого не буває з першого разу. У мене є ціла гора відмов на різних рівнях найму, але це зовсім не вирок, і не значить що ви непотрібні. Всьому свій час!

Щодо неоплачуваних стажувань, це питання доволі комплексне.

1) Дивіться на те, чи є у вас взагалі час, який можна на нього витратити та ресурси, за які ви цей час протягнете.

2) Зверніть увагу на умови співпраці: якщо в посадових обов’язках вам описують фултайм з усіма вимогами, проте кажуть, що будуть платити колись і якось, через три місяці чи більше, то це скоріш за все недобросовісні люди, які експлуатують новачків і нічого крім зіпсованих нервів воно вам не принесе.

Проте, якщо є час і можливості, подавайтеся на цікаві вам проєкти, особливо на якісь волонтерські, оскільки на це також дивляться, і це також може стати доволі цінним досвідом для вас.

Чим зараз займаюсь

Наразі я веду доволі об’ємний проєкт як фріланс-дизайнер, з яким розширюю свої навички в сторону розробки брендингу та продуктового дизайну. Також пробую подаватися на різні цікаві вакансії, але вже за умови, якщо вони мені справді цікаві, бо вже є якась фінансова подушка і я можу собі дозволити подивитись далі своїх мінімальних вимог:)

Які плани далі

В планах далі потрапити на одне навчання, яке я поки що не буду називати, щоб не зурочити, також розвиватися і вийти на стабільний дохід. Мені подобається сфера дизайну, тому постійно знаходжу тут щось нове і з кожним днем все більше розумію, що я на своєму місці. Буде дуже круто, якщо вийде співпрацювати з AVY після залучення інвестицій, проте цей проєкт вже дав мені дуже крутий старт, після якого легше рухатися далі.

P.S. Попереду цікавий та довгий шлях, але не менш важливим для себе бачу його початок і фіксую те, з чого все починалось та завдяки кому.

В дизайн я потрапила майже волею випадку, оскільки навчалася на другому курсі в коледжі на викладача естрадного співу. А потім зрозуміла, що хочу рухатись в іншому напрямку. Тоді поговорила з мамою, і вона знайшла та оплатила мені базовий курс дизайну в Hillel IT School, за що я їй досі дуже вдячна. Взагалі для мене мама — це людина, яка може силою волі та титанічних зусиль досягти будь-чого в цьому світі, тому її приклад багато в чому мене мотивував навіть тоді, коли хотілося опустити руки, забитись в куточок і плакати.

Після першого курсу я потрапила на роботу по рекомендації від свого викладача школи, Анатолія Сафронова, який також багато в чому був для мене прикладом для наслідування і крутим ментором. Тоді я зрозуміла, що маю потрапити на Pro курс, і його мені подарувала на вісімнадцятиріччя моя тітка Аліна, яка завжди для мене була прикладом важливості навчання та свободи, яку дає знання. І їй я б теж хотіла окремо подякувати. І ніяк без згадки про подругу, яку я знайшла вже на Pro курсі, оскільки на груповому проєкті вона стала моєю правою рукою, а також невід’ємною частиною мого життя. Я знаю, що ви всі читатимете цю статтю, тому ще раз дякую всім близьким, які мене підтримують та проходять цей шлях разом зі мною. Ви неймовірні, дякую вам за все!

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підписатись на коментарі