Базові контракти продуктової ІТ-компанії

Хто задавався питанням, чому license agreement, біля якої ми ставимо галочки не читаючи, не містить жодних положень про передачу прав інтелектуальної власності? Чи є вона тоді ліцензійною угодою? Такими речами заморочуються ті, хто вже обпікся. Рідше ті, хто не хотів би обпектися. Давайте поговоримо про базові речі, які варто мати на увазі, якщо ми плануємо запустити ІТ-продукт на ринок.

У динамічному світі інформаційних технологій контракти відіграють вирішальну роль для безпеки та розвитку продуктових ІТ-компаній. Це не лише про обсяг роботи, обов’язки та права залучених сторін, але й про стійкий захист інтересів кожної сторони. Для продуктової ІТ-компанії, яка постійно впроваджує інновації та виводить на ринок нові програмні продукти, обов’язково мати добре складені контракти. Ми поговоримо про зменшення ризику, пов’язаного з правами інтелектуальної власності, конфіденційністю та потенційними суперечками.

Поширені типи контрактів, що використовуються продуктовими ІТ-компаніями, включають угоди щодо розробки програмного забезпечення, угоди про рівень обслуговування (SLA), угоди про нерозголошення (NDA), трудові контракти, контракти з постачальниками та постачальниками, угоди з клієнтами та угоди про партнерство чи співпрацю, гіг-контракти, та безліч іншого. Кожен із цих контрактів служить певній меті, обслуговуючи різні аспекти діяльності компанії, від розробки та постачання продукції до працевлаштування та партнерства. Розуміння значення та нюансів цих контрактів має важливе значення для ефективного управління та зростання продуктової ІТ-компанії.

Перш за все складаючи або підписуючи будь-який контракт слід мати на увазі застосовне право. Де ви, а де ваш контрагент? Де буде вирішуватись спір? Якому законодавству підпорядковуються ваші відносини? А щодо певних особливостей поговоримо далі.

1.Software Development Contracts

Контракти на розробку програмного забезпечення є основою для будь-якої продуктової ІТ-компанії, оскільки вони окреслюють положення та умови, за яких виконуються проекти з розробки програмного забезпечення. Наймаючи виконавця, підрядника чи субпідрядника, ви маєте чітко розуміти, що ваше завдання буде виконано. Добре структурований контракт на розробку програмного забезпечення повинен містити наступні ключові компоненти.

Обсяг робіт: чітко визначає, що передбачатиме проєкт розробки, включаючи конкретні завдання, функції та функції, які потрібно розробити. Цей розділ має бути детальним, щоб уникнути двозначності та розповзання обсягу.

Результати: визначає відчутні результати проєкту, такі як програмний код, документація та будь-які інші матеріали, які необхідно надати. Він також має окреслити стандарти та критерії прийняття цих результатів.

Пригадується спір, коли розробник створив на замовлення клієнта додаток. Клієнт роботу прийняв та оплатив. Але потім Play Market «відбракував» цю програму. Клієнт позивався до розробника, але не досягнув успіху через відсутність такого критерію вимог прийняття роботи в контракті як придатність додатку для розміщення в Play Market.

Часові рамки: встановлює графік проєкту, включаючи основні етапи, кінцеві терміни та будь-які критичні дати. Це гарантує, що обидві сторони мають чітке розуміння очікуваних термінів завершення. Безумовно припускаючи порушення строків, варто відразу погодити механізми погодження продовження строків та/або відповідальність за порушення.

Умови платежу: описує структуру платежу, включаючи суми, графіки платежів і будь-які умови, пов’язані з платежами. Він також може стосуватися штрафів за несвоєчасну доставку або бонусів за дострокове завершення. В наших реаліях також слід звернути увагу на валюту платежу. Тут безумовно на перший план виходить форма співпраці: чи платите за час розробнику, чи за результати роботи.

Права інтелектуальної власності та ліцензування: уточнює право власності на розроблене програмне забезпечення та будь-яку пов’язану інтелектуальну власність. У ньому мають бути детально описані права, надані клієнту, включно з будь-якими умовами ліцензування та обмеженнями. Це положення може мати істотний довгостроковий ефект і для подальшої реєстрації прав інтелектуальної власності, і під час залучення фінансування, і у разі продажу компанії.

Застереження щодо технічного обслуговування та підтримки описує послуги з підтримки та технічного обслуговування після розробки, включаючи тривалість, обсяг і вартість цих послуг. Це забезпечує постійну підтримку програмного забезпечення після його початкового випуску. Часто робота закінчується умовним актом приймання-передачі. Але все ж більш правильно передбачити можливість звернення до розробника і після.

2.Service Level Agreements

Угоди про рівень обслуговування (SLA) не є типовими для українського права і тому не мають прямого аналога в Цивільному Кодексі України. Проте тих для ІТ-компаній, які надають постійні послуги: обслуговування програмного забезпечення, хмарні служби, технічна підтримка, такі угоди є особливо важливими. Вони визначають рівень обслуговування, який очікується від постачальника послуг, і встановлюють критерії, які можна виміряти, щоб гарантувати виконання цих очікувань. SLA — це угода, яка визначає конкретні послуги, що надаються, очікувані стандарти обслуговування та показники, за якими послуги будуть вимірюватися. SLA спрямовані на забезпечення ясності та взаєморозуміння між постачальником послуг і клієнтом щодо очікуваної якості та надійності послуг. Такі угоди визначають наступне.

Доступність: визначає час, протягом якого служба має працювати та бути доступною, цей показник часто виражається у відсотках (наприклад, час безвідмовної роботи 99,9%).

Стандарти продуктивності: встановлює контрольні показники продуктивності служби, які можуть включати показники швидкості, ефективності та надійності.

Час відповіді: визначає максимальний час, дозволений постачальнику послуг для відповіді та вирішення питань, запитів або запитів на обслуговування.

Штрафи за невиконання: угоди про рівень обслуговування зазвичай включають положення про штрафи або компенсації, якщо постачальник послуг не відповідає узгодженому рівню обслуговування. Це може включати фінансові штрафи, кредити на обслуговування або інші засоби правового захисту, узгоджені обома сторонами. Або навпаки викладається так званна умова «as is», за якою клієнт отримує послугу/продукт, відмовляючись від можливості штрафувати постачальника за неналежну якість.

Засоби правового захисту: крім штрафних санкцій в угодах SLA слід окреслити заходи щодо виправлення ситуації, яких необхідно вжити у випадку збоїв у службі. Це може включати процедури ескалації, плани коригувальних дій і механізми вирішення суперечок. В Україні досудове врегулювання спорів не є обов’язковим. Але очевидно, що краще його мати ніж не мати.

Загалом угоди про рівень обслуговування відіграють вирішальну роль в управлінні очікуваннями та забезпеченні підзвітності в наданні ІТ-послуг, тим самим зміцнюючи довіру та надійність у ділових відносинах між постачальником послуг і клієнтом.

3.Non-Disclosure Agreements (NDAs)

З угоди про нерозголошення все починається. Спочатку NDA, а потім вже перемовини. Тому окрім гарного сайту, привітної співробітниці кол-центру та щирої усмішки, слід мати гарну NDA як частину першого враження про вашу компанію.

Угоди про нерозголошення (NDA) є життєво важливими юридичними контрактами в ІТ-індустрії, особливо для продуктових ІТ-компаній, які займаються розробкою інноваційних програмних продуктів. NDA використовуються для захисту конфіденційної інформації від несанкціонованого розголошення, гарантуючи, що комерційні таємниці, бізнес-стратегії та технічні ноу-хау залишаються конфіденційними. Основні аспекти NDA включають наступне.

Конфіденційна інформація: чітко визначає, що саме є конфіденційною інформацією в рамках угоди. Це може включати технічні дані, вихідні коди, бізнес-плани, списки клієнтів та багато іншого, що сторони вважатимуть за необхідне тримати в секреті.

Тривалість: визначає період, протягом якого застосовуються зобов’язання щодо конфіденційності. Ця тривалість може тривати після розірвання угоди, щоб забезпечити довгостроковий захист конфіденційної інформації. Досить часто суди обмежують строк дії таких угод враховуючи динамічну природу ІТ-ринку.

Зобов’язання сторін: описує обов’язки сторони-одержувача щодо захисту конфіденційності інформації, включаючи обмеження на використання, розголошення та заходи для запобігання несанкціонованому доступу, якими часто нехтують, а не варто.

Застосування та наслідки: NDA повинні включати положення про примусове виконання у разі порушення, детально описуючи засоби правового захисту, доступні стороні, яка розкрила інформацію, наприклад, судові заборони, відшкодування збитків, штрафи тощо.

Під час розробки продукту NDA має бути повсюдно. І з клієнтами, і з розробниками, і з партнерами. Хоча виникають і казуси. Наприклад, ви продаєте бізнес або хочете залучити фінансування, в рамках deu diligence ви повинні надати усі ваші договори, які в свою чергу захищені умовами про нерозголошення. Тут доводиться шукати делікатний вихід.

4.Employment Contracts

Темі трудових договорів в Україні присвячено сто мільйонів статей. Зараз я не буду повторюватися, і узагальнено поділюся думками щодо договорів з вашими розробниками незалежно від того, чи вони у вас працюють за трудовими договорами, чи як ФОПи, чи за гіг-контрактами.

Опис роботи: чітко окреслює ролі, обов’язки та очікування, пов’язані з позицією співробітника, допомагаючи узгодити обов’язки працівника з цілями компанії.

Компенсація: деталізується заробітна плата/оплата послуг (не наплутайте), премії, пільги та будь-які інші форми винагороди, які надаються працівнику, забезпечуючи прозорість і узгодженість фінансових умов.

Умови розірвання: визначає обставини, за яких будь-яка сторона може розірвати договір, зокрема періоди попередження та будь-які відповідні вихідні пакети.

Положення про інтелектуальну власність: Must have. Це положення особливо важливе в ІТ-індустрії, де співробітники часто створюють цінне програмне забезпечення, алгоритми та іншу інтелектуальну власність. У контракті має бути зазначено, що будь-які продукти, створені працівником під час його роботи, є власністю компанії, гарантуючи, що компанія збереже контроль над своїми активами інтелектуальної власності.

Застереження про заборону конкуренції: забороняють працівникам працювати на конкурентів або відкривати конкуруючий бізнес протягом певного періоду часу та в певному географічному регіоні після звільнення з компанії, захищаючи конкурентну перевагу компанії. Складно в реалізації, але не привід його ігнорувати.

Застереження про «непереманювання»: забороняють колишнім співробітникам красти клієнтів, замовників або інших співробітників компанії протягом певного періоду. Відомі випадки, коли порушення такої умови закінчувалося фізичним убивством «порушника».

5.Vendor and Supplier Contracts

Фактично це договір поставки, у нашому випадку — послуг. Контракти з постачання послуг відіграють важливу роль у безперебійній роботі продуктових ІТ-компаній, оскільки вони регулюють закупівлю основних товарів і послуг. В таких договорах варто звернути увагу на наступне.

Умови переговорів: процес переговорів має вирішальне значення для того, щоб обидві сторони погодилися на чесних і взаємовигідних умовах. Сюди належить ціноутворення, графіки надання послуг та умови оплати, які мають вирішальне значення для підтримки грошового потоку та забезпечення своєчасного доступу до необхідних ресурсів.

Забезпечення якості та положення про гарантії: враховуючи залежність ІТ-компаній від високоякісного обладнання, програмного забезпечення та послуг, ці контракти часто містять положення, які гарантують якість товарів і послуг, що надаються. Положення гарантії пропонують захист від дефектів або збоїв, гарантуючи, що компанія може покладатися на продукти та послуги, які вона отримує.

Розірвання: ці положення окреслюють умови, за яких будь-яка сторона може розірвати договір. Це може включати порушення контракту, недотримання стандартів якості або інші визначені події. Про те, як ви будете прощатися, завжди бажано домовлятися «на березі».

Вирішення спорів: у разі розбіжностей або конфлікту ці положення забезпечують механізм вирішення суперечок. Це може включати арбітраж, медіацію або суд, залежно від уподобань залучених сторін. Ефективні положення про вирішення спорів можуть заощадити час і гроші, забезпечуючи чіткий шлях до вирішення проблем без вдавання до дорогих і тривалих судових баталій.

6.Customer Agreements

Якщо припустити, що ви не створюєте бульбашку, мета якої залучити зовнішнє фінансування, вийти в кеш і «зістрибнути», то стосунки з клієнтами для вас мало не основне.

Умови обслуговування: це правила та рекомендації, з якими користувачі повинні погодитися, щоб використовувати продукт або послугу компанії. Зазвичай вони охоплюють такі аспекти як поведінка користувачів, умови оплати та права компанії припинити надання послуги. Цікаво, що коли компанії почали пропонувати купити нерухомість у віртуальних світах, то фахівці відразу відмітили, що така угода не може вважатися угодою з нерухомістю (що дуже важливо для американського права), а є все ж угодою з надання послуг, значною мірою саме тому, що вас завжди можуть турнути з вашої віртуальної «нерухомості» припинивши надавати послуги в рамках контракту.

Застереження щодо гарантії та відповідальності: враховуючи складність програмного забезпечення та технологічних продуктів, ці застереження мають критичне значення. Зазвичай у них зазначається, що компанія не несе відповідальності за будь-які збитки, які можуть виникнути внаслідок використання продукту, і часто вказується, що продукт надається «as is» без будь-яких гарантій щодо його продуктивності чи надійності. Казав колись мій викладач: «A lawyer specializing in IT law is easily distinguished by the way he pays attention to the limitation of liability clause.»

Зобов’язання щодо конфіденційності та безпеки даних: про конфіденційність і безпеку даних знають всі, але всерйоз ставляться до цього лише досягнувши певного рівня. Конфіденційність і безпека даних є надзвичайно важливими. Клієнтські угоди часто включають пункти, які визначають спосіб, у який компанія захищатиме дані користувачів, дотримуватиметься законів про захист даних і реагуватиме на порушення. Ці зобов’язання є життєво важливими для зміцнення довіри користувачів і забезпечення дотримання дедалі суворіших правил. Це поле, яке жорстко регулюється і GDPR, і Законом України «Про захист персональних даних».

7.Partnership and Collaboration Agreements

Рано чи пізно ви зіткнетеся з необхідністю партнерства та колаборації (якесь дуже негативне слівце). Про це (мабуть, як про всі попередні) можна і варто зробити окрему статтю, але то трохи згодом.

Структурування спільних підприємств або стратегічних партнерств: Угода має чітко визначати характер партнерства, включаючи цілі, ролі та обов’язки кожної сторони. У ньому має бути описана структура управління, процеси прийняття рішень, а також те, як партнерство буде управлятися та працювати.

Розподіл доходу та розподіл витрат: критичним аспектом угод про партнерство є визначення того, як доходи та витрати розподілятимуться між сторонами. Угода має визначати фінансові домовленості, включаючи будь-які авансові платежі, поточні роялті або механізми розподілу прибутку. У ньому також має бути детально описано, як будуть розподілятися та відшкодовуватися витрати, пов’язані з партнерством.

Права інтелектуальної власності: про це говоримо багато, бо це важливо. У технологічному партнерстві право власності та використання інтелектуальної власності є ключовим питанням. В угоді має бути визначено, як використовуватиметься існуюча та нова інтелектуальна власність, включаючи ліцензійні домовленості, права на використання технології та захист комерційної таємниці.

Конфіденційність і нерозголошення: я б сказав, що тут все, як завжди, але слід врахувати, що у партнерстві ви мусите ділитися інформацією, якою зазвичай не хотіли б ділитися. Та ще й слід мати на увазі, що ваше партнерство колись може припинитися. В угоді має бути зазначено, яка інформація вважається конфіденційною, зобов’язання кожної сторони щодо захисту цієї інформації та будь-які винятки з конфіденційності. Наслідки порушення партнером вимог щодо захисту вашої інформації.

Стратегії припинення та виходу: про це, як вже йшлося раніше, просто необхідно домовлятися «на березі». В угоді мають бути визначені умови, за яких партнерство може бути припинене, включаючи періоди попередження, сценарії порушення контракту та процес виходу з партнерства. Він також має містити положення, якими буде передбачено як саме активи, інтелектуальна власність і зобов’язання будуть використовуватись та реалізовуватись після припинення. Американське та англійське корпоративне право пропонують значно елегантніші способи припинення спільного бізнесу ніж вітчизняне право (поки що).

Instead of conclusions

Насправді тут описані лише загальні речі, які варто мати на увазі створюючи ІТ-продукт, і оскільки це надзвичайно цікава тема, то ми точно ще до неї повернемося, щоб розібрати детальніше різні аспекти окремих контрактів.

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підписатись на коментарі