Давайте без кодингу: Як створювати програми за допомогою Low/No-Code

Неначе у фільмі «Матриця», де головному герою пропонували дві пігулки на вибір, у підприємств завжди існували лише два шляхи розробки програмного забезпечення: купувати готові продукти від зовнішніх постачальників або створювати й адаптувати застосунки за допомогою професійних розробників. Однак ця аксіома змінилась, коли в нашому лексиконі почали з’являтися такі слова, як Low-code, No-code, а інколи, навіть й загадкова абревіатура LCNC. Давайте розберемося, що це таке та чи дійсно цітехнології дозволяють кожному стати розробником.

Кожен з нас програміст?

Low-code та No-code це дійсно новий підхід до програмування. Він полягає у використанні альтернативних методів розробки з інтуїтивно зрозумілими графічними інтерфейсами. Простіше кажучи, користувачі можуть швидко створювати програми та автоматизувати робочі процеси без досвіду в програмуванні. Інтеграція простих та доступних інструментів Low code та No code розширює можливості користувачів і прискорює процес створення нововведень непрофесійними розробниками.

Наведу приклад із власної практики. Одного разу нам треба було провести опитування. Оглянувши обсяг роботи, ми зрозуміли, що потрібно збирати більше даних про користувача в аудиторії 1 млн.+ людей. Спочатку ми думали використати typeform, але у них така послуга коштує 89 євро і максимум, який вони охоплюють, становить 10 000 учасників. Ну а за те, щоб охопити більше учасників, ми взагалі мали переплачувати. Тому було прийнято рішення не заходити далеко та буквально за 20 хвилин я зробив свій таймформ на Low сode платформі.В результаті економія становила 600% грошей та часу.

Які перспективи?

Перехід до платформ Low-code та No-code має шалений потенціал, адже спрощує процеси розробки для широкого кола користувачів та розвантажує IT-відділи. Згідно з прогнозами міжнародної компанії з маркетингових досліджень Research And Markets, глобальний ринок платформ з низьким кодом останніми роками зростає експоненціально. Якщо у 2023 році він становив 31,54 мільярда доларів США, то вже у 2024 він збільшиться до 40,41 мільярда доларів США при середньорічному темпі зростання 28,1%.

Схожість та відмінності

Оскільки ці два терміни дуже схожі, давайте швиденько розберемося, що таке і «з чим їдять» Low-code і No-code та в чому їх основні відмінності. Як відомо, Low-code — це підхід до створення програмних застосунків з використанням графічних інструментів та вбудованих функцій, що значно зменшує потребу у програмуванні, але не виключає його повністю. No-code зі свого боку абсолютно виключає необхідність програмування, дозволяючи бізнес-користувачам створювати застосунки без навичок кодування. Основна відмінність між ними полягає у рівні технічних знань, які потрібні користувачеві: Low-code вимагає базового рівня навичок, тимчасом як No-code не потребує жодних знань у програмуванні.

Як працюють інструменти?

Традиційна розробка програм зазвичай потребує участі висококваліфікованих спеціалістів і ризикує стати «дорогим задоволенням». Водночас Low-code та No-code платформи ґрунтуються на моделюванні, автоматичній генерації коду та візуальному програмуванні, що дозволяє користувачам створювати застосунки, навіть якщо вони не є професіоналами у сфері програмування. Такі платформи можуть використовувати модель-призначення для автоматичної генерації коду з використанням структурних блоків або шаблонів.

Візуальні інструменти дозволяють користувачам перетягувати елементи інтерфейсу, будувати логіку програми через графічний інтерфейс, а не писати код вручну. Якщо говорити про конкретні інструменти, то варто зазначити:

Microsoft Power Apps:

• Power Apps — це платформа для швидкої розробки застосунків, що дозволяє створювати застосунки для мобільних пристроїв та вебпорталів без програмування.
• Користувачі можуть перетягувати та розміщувати різні елементи інтерфейсу, такі як тексти, кнопки, списки тощо, та налаштовувати їх властивості без програмування.
• Логіка програми створюється за допомогою вбудованих функцій та запитів, які обробляють події, обчислюють значення, взаємодіють з базами даних тощо.

Google App Maker:

• App Maker — це інструмент розробки застосунків від Google, який дозволяє створювати корпоративні застосунки з мінімальним використанням коду.
• Користувачі можуть створювати інтерфейс застосунку шляхом перетягування та розміщення різних елементів, а також налаштовувати їх взаємодію через графічний інтерфейс.
• Застосунки можуть бути пов’язані з іншими сервісами Google, такими як Google Sheets або Google Drive, для автоматизації бізнес-процесів.

Bubble.io:

• Bubble — це інструмент розробки вебзастосунків без коду, що дозволяє створювати складні застосунки з різними функціональними можливостями.
• Користувачі можуть створювати інтерфейс за допомогою перетягування різних елементів, налаштовувати їх властивості та логіку взаємодії через вбудований редактор.
• Bubble автоматично генерує код для створення застосунків, що дозволяє користувачам уникнути необхідності писати код вручну.

Такі платформи використовують алгоритми та шаблони для автоматичного створення програмного коду, що допомагає швидко та ефективно створювати застосунки без глибоких технічних знань. Подібний підхід не лише розширює можливості нетехнічних спеціалістів у розробці програм, але й дозволяє наблизити їх до рівня професійних розробників.

Потенціал громадянських розробників

Такий підхід навіть породив новий термін citizen developers (громадянські розробники), який хоч і «ріже вухо» в українському перекладі, однак досить точно передає суть процесу. Цілком очікувано, що можливість навчити програмуванню людей, які він нього далекі, зацікавила бізнес. За прогнозами Gartner, до 2025 року 70% нових застосунків буде створено на платформах Low/No-Code. При цьому 90% часу на розробку застосунків буде скорочено за допомогою Low-code та No code, а світовий ринок Low/No-Code до 2027 становитиме майже 65 мільярдів доларів.

При цьому Gartner також прогнозує, що популярність Low/No-Code в найближчі роки лише підсилить свої позиції, а кількість та кваліфікація громадянських розробників буде зростати. Як на мене, то це виглядає цілком логічно, адже користувачі все більше усвідомлюють переваги швидкої та безболісної розробки застосунків. Людям банально легше зробити просту програму самостійно, ніж шукати програмістів, ставити задачі та чекати на результат. А головне —універсальність. Low-code та No-code відповідають практично на будь-які бізнес-задачі. Наприклад, керівники у сфері логістики можуть використовувати ці інструменти для розв’язання проблем, пов’язаних з затримками постачання, пандеміями, торговими обмеженнями, блокадами на кордоні чи, навіть, із зміноюклімату. Потенціал тут безмежний.

Основні переваги

Популярність платформ Low-code та No-code обумовлена рядом переваг, які вони приносять компаніям. Ось ключові з них:

• Простота використання: розробка не починається з нуля, що робить процес простішим і дозволяє зосередитися на потребах та вимогах користувача.
• Прискорена розробка: користувачі можуть швидко налаштовувати та адаптувати ключові елементи та вихідний код свого застосунку.
• Підвищена автоматизація: користувачі можуть контролювати робочі процеси, використовуючи базові правила прийняття рішень.
• Зниження витрат: скорочення часу розробки заощаджує кошти та ресурси.
• Гнучкість: швидка та проста розробка дозволяє оперативно та гнучко реагувати на нові вимоги та проблеми.
• Покращення користувальницького досвіду: можливість підтримувати застосунки та робочі процеси в актуальному стані, швидко реагуючи на відгуки користувачів, підвищує якість користувацького досвіду та укріплює лояльність клієнтів.

Основні страхи

Звичайно, є певні побоювання, пов’язані з тим, що багато співробітників почнуть виконувати роботу програмістів. Наприклад, активне використання Low-code та No-code платформ може призвести до появи «тіньових ІТ-проєктів». Так називають проєкти, які реалізуються без відома ІТ-відділу. Не кажучи вже про те, що застосунки, створені нефахівцями, можуть погано масштабуватися та швидко застарівати.

Для уникнення появи «тіньових ІТ-проєктів» та мінімізації ризиків, пов’язаних з використанням Low-code та No-code платформ, допомагають такі заходи:

• Впровадження централізованої системи контролю версій та контролю доступу: встановлення системи контролю версій, що дозволить відстежувати зміни в програмному коді, а також обмеження доступу до проєктів та ресурсів лише для вповноважених користувачів.
• Впровадження процесів та процедур управління проєктами: встановлення стандартів роботи з проєктами, включно регулярні перевірки, оцінку ризиків та впровадження механізмів зворотного зв’язку для регулярного моніторингу стану проєктів.
• Розробка стандартів безпеки та якості коду: встановлення внутрішніх стандартів безпеки та якості коду для забезпечення стабільності, масштабованості та безпеки програмних продуктів, розроблених на Low-code та No-code платформах.
• Організація навчальних програм та регулярних тренінгів: проведення тренувань для користувачів платформ з метою навчання їх кращих практик у розробці програмного забезпечення, а також навчання використання інструментів для контролю версій та управління проєктами.
• Створення центрів компетенцій та обміну знаннями: створення спеціалізованих команд та центрів компетенцій, які будуть відповідати за розробку та підтримку проєктів на Low-code та No-code платформах, а також обмін досвідом та знаннями між різними командами.

Світ швидко змінюється. Увірвавшись у наше життя, ChatGPT став найшвидше зростальним застосунком, здобувши аудиторію в 100 мільйонів користувачів впродовж двох місяців. У такому контексті Low/No-Code розробка ПЗ виглядає надзвичайно перспективною. Ці технології можуть змінити структури компаній та, хто зна, можливо з часом перетворити професію програміста на архаїку, подібну до «операторів ліфта», яких замінили кнопки та автоматизація.

У підсумку

І хоча до цього ще далеко, майбутнє Low/No-Code обіцяє змінити розробку програмного забезпечення. Нові платформи вже надають широкий спектр вбудованих функцій та інструментів для створення складних застосунків без глибоких знань програмування. Розширені можливості включають інтеграцію з різними сервісами та API, автоматизацію процесів розробки та розгортання застосунків у хмарному середовищі й дозволяють працювати з мінімальними зусиллями.

Перспективним також виглядає використання штучного інтелекту в Low/No-Code для автоматизації роботи. Крім того, Low/No-Code розробка дозволяє використовувати шаблони та готові компоненти, що прискорює роботу та дозволяє зосередитися на бізнес-логіці. Цей підхід також сприяє легкому масштабуванню застосунків та швидким змінам відповідно до бізнес-вимог.

Як людина із навичками написання програм на багатьох низькорівневих мовах можу сказати, що за цією технологією не тільки майбутнє, а вже й теперішнє. Раніше я витрачав 5 годин на створення форми реєстрації, але зараз у мене це триває 5 хвилин. І таких прикладів безліч.

Підписуйтеся на Telegram-канал «DOU #tech», щоб не пропустити нові технічні статті