30 тисяч урядовців Німеччини мігрують з Windows на Linux. Чому це відбувається

Уряд Шлезвіг-Гольштайн, однієї з федеральних земель Німеччини, відмовляється від Windows на користь Linux: 30 тисяч державних службовців мають мігрувати з операційної системи.

Ця заява логічно випливає з попередніх планів уряду перейти з Microsoft Office на LibreOffice з відкритим вихідним кодом.

У 2021 році уряд землі оголосив про плани перевести 25 000 комп’ютерів на LibreOffice до 2026 року. На той час Шлезвіг-Гольштейн заявив, що вже два роки тестує LibreOffice.

«Через високі апаратні вимоги Windows 11 у нас виникли б проблеми зі старими комп’ютерами. З Linux у нас цього немає», — сказав тодішній міністр Ян Філіп Альбрехт в інтерв’ю журналу Heise.

Цього тижня уряд Шлезвіг-Гольштейну також оголосив, що відмовиться від Microsoft Sharepoint і Exchange/Outlook на користь пропозицій з відкритим вихідним кодом Nextcloud і Open-Xchange, а також Mozilla Thunderbird у поєднанні з коннектором активної директорії Univention.

Що думаєте про таке рішення? Пишіть у коментарях 👇

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

20 років назад я читав такі самі новини. німці весь час мігрують на лінукс. але ніяк не перемігрує. Цікаво було би знати реальну статистику в державному секторі в німеччині

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Важко виписувати штрафи і одночасно користуватись продукцією компанії яку штрафуєш :D

Так ще на початку десятих європейці й у тому ж числі німці говорили, що будуть поступово переводити свої держустанови на Linux.

Нормальний план, чому б і ні. Якби мені якийсь державний адмін сапортив десктоп лінукс і всі додатки що я захочу, то і я б перейшов. Але сапортити самостійно, ні, дякую.

А шо там сапортити, зараз є популярні лінукс дистрибутиви, які містять все що потрібно з коробки. Просто встановив та інджоєш

Там в більшості випадків йдеться про купу серверних застосунків, зроблених на замовлення, які зокрема треба портувати наприклад з ASP.NET на улюблені німцями LAMP або на Java.
Якщо у вас в організації зараз наприклад Microsoft 365 — то замінити його вже буде ІТ визовом. Тобто усе далеко не так просто як здається.
А так то наприклад увесь Privat Bank з терміналами на якомусь власному Linux , порахували що так дешевше буде є власна ІТ команда тощо.
З такими проектами як LiMux головною проблемою виявляється зовсім не інженерна, а лоббі дилерів продуктів Microsoft.

Тепер німецька бюрократія буде тупити іще на кроку коли ворд документ коряво відкривається в лібре :-) Удачі :-)

ворд документ коряво відкривається в лібре

То тільки хитромудро відформатований документ.
А

бюрократія

не вміє у таке форматування 😂

Наскільки я памʼятаю, в європейських країнах офіційними форматами для документів є odf, ods тощо, а не майкрософтівські doc і excel.

наразі нічого крім pdf не зустрічав (з точки зору юзера)

Цікаво, я б для користувачів робив би ebook, щоб зручно було читати з будь якого пристрою.

тьфу тьфу тьфу і постучи по дереву, бо в Україні наприклад всюди doc і rar. нехай вже буде pdf, нормальний варіант.

Я зараз зайшов сюди: zakon.rada.gov.ua/...​laws/show/254к/96-вр#Text, натиснув на зберегти й отримав варіанти: htm, doc, rar і pdf. Тож pdf є принаймні тут)

Можливо там просто конвертер «під капотом»
І, rar це ж не документ взагалі

Так, скоріш за все там конвертор з умовного docx. Так, я знаю, що rar — архів.

Про rar, я до того, що «а що там усередині? docx чи pdf? Чи все разом»

А хто зна :D Я завантажував тільки pdf, щоб перевірити що там все ок.

Pdf то вже підписаний ЕЦП документ.
«сирці/draft» же, то docx здається

Windows 10 до кiнця 2025го року обслуговують, потiм видно буде. Не планую поки.

нажаль не пишуть дистрибутив. Цікаво чи родом з ФРН як SUSE Linux чи ні

Так ніби ж як Debian в них улюблений, бо німецький і там якісь похідні.

Що я думаю??? Нічого

Та чому, windows 11 можно. Може ще щось вийде

Це навряд станеться, елементарно з драйверами тих самих відеокарт але геморой тощо. Ринок чітко розділився там де вінда там вінда, де Linux там Linux. Та і самі Microsoft фактично стали одними з провідних провайдерів і контрибьюторів в Linux, зокрема поглинувши Canonical залишивши бренд.

зокрема поглинувши Canonical залишивши бренд.

можна детальніше про поглинання майкрософтом канонікал?

MS має значний вплив на Canonical і є одним з основних контрибюторів. Але не з чисто альтруїстичною метою, а тому що Ubuntu це базовий лінукс для віртуалок Azure (аналогічно як AL2, який по факту є RedHat, в амазона)

мммм... ну я не знаю. мірантіс має значний вплив на опенстек і є/був основним контрібютером. проте я би не наважився написати, що «мірантіс поглинув опенстек». це все ж таки трохи інакше називається.

20 років назад я читав такі самі новини. німці весь час мігрують на лінукс. але ніяк не перемігрує. Цікаво було би знати реальну статистику в державному секторі в німеччині

Німеччина федеративна республіка з 16 землями, кожна земля має доволі широкі права автономії і самоврядування. Перші мігрувати стали 20 років тому баварці — найбільша земля. От тепер інші землі вирішили теж це робити. Коротше це працює зовсім не так як в древньому Римі де усі рішення приймаються метрополією. Зокрема і тому що Рим в Німеччині отримав поразку, яка з рештою призвела до краху західної частини імперії.

Не знаю як чиновники, но я вже 5 років ніяким офісом не користуюсь із-за ненадобності. А якщо щось треба, є безкоштовний онлай google docs/sheet.

Онлайн це для чогось порівняно простого.

Он вийшов отой самий законопроект — там порівняльна таблиця це документ на 1600 сторінок. Не хочу навіть пробувати таке редагувати в онлайн ворді

Треба законодавчу базу тримати в git, а законопроекти оформлювати як пулл-реквести

це документ на 1600 сторінок.

То щоб забути читаючи, з чого почалось 😂

Там 1500 сторінок, мабуть, chatgpt написав

Взагалі, 1600 сторінок на один законопроект це якраз підтверджує високу бюрократизацію.

В любому випадку, якийсь би гугл докс був би кращий для цього, так як підтримує паралельне редагування багатьма користувачами і ревізії, чого не може офлайновий офіс.

В любому випадку, якийсь би гугл докс був би кращий для цього, так як підтримує паралельне редагування багатьма користувачами і ревізії, чого не може офлайновий офіс.

Точно, і дати всім право редагувати, поки це не прийнятий законопроект
«Anonymous Capibara зробила 15 виправлень» :)

Цікаво ті хто таке пишуть взагалі думають — а чи можливо користуватись таким законом ?

Молодці! Підтримую такі чудові ініциативи! FOSS, go!

Рекламная утка для обывателей. Допустим заменят они Офис на опенсорс. А как быть с основными приложениями, ни одни же они письма в Ворде пишут, там должны быть базы данных, которым должен быть клиенский доступ в тех же мериях. Если с Винды на Линух надо это все переписывать, не так все это дешево получится.

БД вже давно все в клаудах і на чомусь типу node.js + postgresql/mariadb, яким пофіг під чим працювати, під лінуксом навіть краще. А весь фронт давно — веб, йому теж пофіг :)

Немцы ретрограды, не удивлюсь если там еще 3 винда стоит

Ніколи. Там ніколи не будуть використовувати софт, час підтримки якого вже сплив. Саме тому вони переходять на лінукс, бо час життя вінди 10 закінчується через півтора роки:
«Windows 10 will reach end of support (EOS) on October 14, 2025»

Там ніколи не будуть використовувати софт, час підтримки якого вже сплив

1. hi-tech.ua/...​eїv-mashinista-u-poїzdah
2. dou.ua/...​rums/topic/47395/#2782842

Omg. Ти реально не розумієш різницю між користувацькими і вбудованими системами? У вбудованих системах взагалі може не бути ніякої ОС.

A Libre office підтримує ODBC DSN? Та і економія на нових ноутах у розмірі 15млн $ не виглядає для Німеччини такою вже значною.

а чому би підтримка одбц дсн мусила бути важливою?
Тут може важливою була не лише економія на нових ноутах, а й продовження використання старого заліза. Зменшення карбонового сліду, вот ето вот всьо.

ODBC DSN — це чергова мілком’яка пропрієтарна хрінь. Навіщо вона потрібна, якщо є інші не-вендор-лок варіанти? wiki.documentfoundation.org/...​/DevGuide/Database_Access

це вже десь втретє німецькі урядовці переходять з Windows на Linux

В цих новинах йдеться не про всю Німеччину, а про окремі землі чи навіть міста. Тому їх ще багато буде. Але не можна казати, що урядовці в N раз переходять на Linux.

Вони, до речі, іноді і назад переходять, я бачив такі новини. Бо виходить у них, що віндовс був дорого, але працював, а лінукс дешево, але не працює. А щоб зробити щоб працював треба стільки бабла в освіту і підтримку, що не так уже той віндовс і дорого. Ну і назад переходять. Потім знову і знову. А чого б і ні — за державний то кошт.

Ви ж знаєте, як побудовано державне айті. Якщо думаєте, що тільки у нас з ним бардак — то за кордоном не краще.

Там кожна федеральна земля — як окремий штат в США. Тож, так, вони незалежно одна земля від іншої переходять на опен-сорс. І це чудово!

оновлювати домівки, дороги та інфраструктуру, де вже не вдасться тимчасово зекономити

ты не поверишь :D

Питання не в грошах, а в переході від закритого софта, яким керує одна компанія як їй заманеться, до відкритого коду.

все ж врешті в гроші упирається

Через високі апаратні вимоги Windows 11 у нас виникли б проблеми зі старими комп’ютерами. З Linux у нас цього немає

а відкритий код — він має профіт коли ти сам до цього коду долучаєшся, маєш змогу змінити, доробити. Інакше це просто ще один вендор. Просто буде заплачено за підтримку не мікрософту, а канонікалу чи червоній шапці чи сусі.

Для відкритого коду завжди є можливість найняти команду розробників, які будуть підтримувати його саме для ваших потреб. А от для закритого коду такої можливості немає.

теоретично так. З іншого боку нормально написаний закритий код можуть інтегрувати в вашу апку, обмазати усякими екселями. Ба — навіть допписати під ваші забаганки за ваші гроші.
А відкритого може просто не бути. Або ж вартість команди буде співставна з вартістю доробки закритого коду під ваші потреби.
Я би особисто ставив «відкритість» в смслі «можна допиляти під свої потреби» десь на передостаннє місце у списку переваг.

Можуть, або не можуть. Або зараз захочуть робити, а завтра перезахочуть. Або впаде метеорит на штаб-квартиру компанії — і все. Або компанія збанкротує. Або її викупить конкурент і закриє. Або завтра для оптимізації витрат вона найме китайців, а вони вмонтують бекдор в свій чудовий закритий продукт і через нього вкрадуть ваші дані.
Багато всього поза зоною контроля з закритим софтом. А будувати навколо нього державну інфраструктуру — взагалі злочин.

частково згоден. Проте не став би демонізувати закритий софт і ангелізувати відкритий. у відкритому оно опенССШ ледь не отруїли. І жодна домашня служба контролю того не виявила би.
Багато з наведених вами небезпек закриваються нормально прописаними договорами з відповідальністю сторін. Натомість опенсорс — він, часто, as is без додаткових угод. І якщо поттерінга доведуть сустемд-хейтери — він теж може отруїти все і піти в закат.

Все вірно. Але якщо є можливість не попадати в вендор лок — то краще цього не робити.

все так. но у государства возможностей куда больше и рисков от вендор-лока тоже больше. Поэтому государство в первую очередь должно стремиться к опенсорсу.

якраз у держави більше можливостей не страджати від вендорлоку. За відповідну підписку (а держапарат — жирний клієнт) сферичний мікрософт продовжить вам підтримку офісу чи виділить фахівців для міграції.
В той же час помітна частина foss тримається на ентузіастах — одиночках і залежність від цих людей лишається.
опенсорс і вендорлок — поняття з різних площин. можна побудувати все навколо сферичного постгресу і опинитися наодинці зі старою бд без підтримки. А можна *жирно* співпрацювати з ораклом і мати доступ до всього і фікси під ваші задачі. І навпаки.
Але опенсорс, звісно, краще. Інформація має бути вільною

э нет.
Вы выкинули из рассмотрения один из самых значительных рисков: безопасность.Завтра вендора нагнет их правительство и они заложат бекдор (в опенсорсе их тоже регулярно находят, но хоть находят и шансы есть, а в проприетарном софте можно только надеяться).
Или завтра начинается торговая война и запрет на обновление лицензий в принципе.
И все, нет у государства софта.
Мир розовых пони не существует, последние годы отлично показали это.
Поэтому опенсорс для безопасности в сфете ИТ для государства куда правильней.
Оно
а) может держать в самых важных проекта за счет своего бюджета команды контрибьютеров
б) может лочиться на версии и поддерживтаь инфраструктуру для «копирования интернета»
в) в конце-концов нанять за много денег людей, которые будут им развивать как надо какой-то проект в случае невозможности развития основного.

всего этого в коммерческом софте государство лишено. И да, Китай, рашка и Иран — это тоже государства и у них еще больше необходимости не зависеть от западного софта.

потенційно опенсорс прозоріший, так.
і якщо у вас гента з сорсів білдиться чи щось власне.
Бо до мейнтейнера / хостера / програміста теж може завітати держава (і не тільки держава — криміналу теж нічого не зваважає) і він теж закладе бекдор. І якщо грамотно підійти, то вірогідність того, що бекдор помітять в коді, не дуже висока, бо коду дійсно багато. Власне осьо zx бекдор не помітили.
ліцензії? кому треба ці ліцензії? що заважає північній кореї чи рашці юзати контрафактне пз без ліцензій?
а) Якщо є своя команда контриб’юторів — тоді так, профіт саме від відкритого коду буде.
б,в) ці ж самі слова можна і для пропрієтарщини сказати. Що заважає зараз тримати парк пентіумів на ікспішках? нічого не заважає. Це буде так само незручно, як і мати впс на старому дебіані.

з в) так не вийде. у випадку опенсорса є стартова точка, коли можна розвивати далі, у випадку комерційоного ні

«за багато грошей» комерційне теж переписується, або обмазується врапперами і хелперами, хоч це буде і не так зручно, як у випадку наявності коду.
Але загалом в == а. чи команда буде своя, чи команда буде наймана — ми отримуємо профіт від доробки софту під власні потреби. Тут опенсорс вигідний.

Таке враження, що деякі громадяни не можуть спокійно срати від новин, що хтось десь переходить на Linux, того з них мабуть і лізе цей жовчний сарказм на тему.

Одним з перших покупців продукту над яким я колись працював була команда яка працювала над Limux з Мюнхена. Там вже дуже давно ця тема, років 15 точно і постійно бодання, де деякі депутати після витрати великої кількості зусиль усе одно підіймають голосування за повернення до продуктів Microsoft.

ну хоч навчаться працювати з терміналом, ліниві бюргери

В сучасних дистрибутивах лінуксу звичайний юзер може навіть не здогадуватися що існує консоль )). А при бажанні в вінді можна все робити через консоль і павершел.

Казочки дідуся панаса для наївних.
Перший же баг типу «як змінити яскравість дисплея коли на лінуксі вона 100% і не змінюється» вимагатиме доби гугління і пердолінга в терміналі.

це ж комунальний заклад. просто купуєш дешманські монітори і бажання зменшити яскравість не виникатиме.

А це прямо Лінукс-вей. Коли на всі питання йдуть поради або «викинь цю залізяку і візьми іншу», або «ну допиляй сам, система ж відкрита».

Одразу видно людину, яка лінукс бачила останній раз років 20 назад.

Коли на всі питання йдуть поради або «викинь цю залізяку і візьми іншу», або «ну допиляй сам, система ж відкрита».

Ну не треба так звужувати діапазон порад! Ще буває «таке нікому не потрібно» і «яким треба бути бовдуром, щоб задати таке питання!»

А що робити, коли такий баг на Windows?

а такого бага на вінді немає.
бо всі компи випускаються «під вінду».
А «під лінукс» випускається дуже обмежена кількість моделей. Тому по дефолту будь-який тазік який ти купиш на розетці буде працювать на вінді (максимум рідні дрова поставить з сайту виробника), а на лінуксє буде тиждень-два єблі і то в кінці кінців не все буде працювать.

бо всі компи випускаються «під вінду».

Далеко не всі, у деяких наприклад з заводу лінукс, який працює віртуальною машиною для DOS:
blog.tmm.cx/...​t-packard-freedos-option

Типові стереотипи. Насправді ж на Windows вистачає багів, а Linux взлітає майже на будь-якому залізі без проблем (можете самі спробувати записати Linux на флешку та завантажитися з неї). Ноут краще купувати з FreeDOS, щоб не переплачувати за непотрібний Windows.

Так, я теж зразу йому повірив! )))

Боже, яка наївнота.
Чи це сарказм був, про ноут з фрідос?

Я собі такий брав в 2022 (HP). До того брав десь у 2015 (ASUS). Всі з FreeDOS на борту.

ноут з фрідос

Ну вони продаються такі у Фокстроті...
Чи вже ні?

Я собі торік брав Thinkpad T14 Gen3 без ОС, а кілька років тому такі ноутбуки йшли з FreeDOS. Зараз без.

Останнім часом є ноутбуки взагалі без ОС, тобто вбудований SSD чистий без будь яких даних чи розмітки.

Linux взлітає майже на будь-якому залізі без проблем

Я, от без приколів, раз на 10 років проводжу один і той же експеримент: купую свіжу відюху Нвідії, ставлю її в новий комп і ставлю на нього Лінукс. В 2004 році так робив, в 2014 і в 2024. Вгадаєте, у скількох випадках вона от прямо взяла і завелась, ну так щоб кольори там, герци, фпси тощо? Правильно, нуль разів.

так лінукс то завівся ж. це відюха не завелася)

Цікаво, який лінукс ставили і яка була відеокарта в 2024? Я ставив на початку 2018, а відеокарта кінця 2016 — все працювало без проблем.

Якщо ви про HDR — то так, він ще не підтримується (обіцяють в наступному році). VRR повинен працювати — у мене монітор його не підтримує, так що досвіду використання не маю.

Яке там HDR, яке там VRR. У мене остання убунта на ноуті з Nvidia RTX 3060 при встановленні впала в чорно-білий текстовий режим встановлення. Одна з найрозповсюдженіших відеокарт останніх років, один з найпопулярніших ноутів (легіон) — і от вам результат. Я так розумію, що до консолі лінуксоіда потрібно привчати відразу і найкращий метод для того — дати ляпаса мокрою рибою по морді при встановленні ОС.

Дуже дивно таке чути. Бо без драйвера Nvidia убунту все одно завантажить графічний режим, але він буде без апаратного прискорення.

Ви розібралися, в чому там була проблема?

Цікаво, скільки разів ви проводили експеримент

купую свіжу відюху Нвідії, ставлю її в новий комп і ставлю на нього

Виндовс. І

у скількох випадках вона от прямо взяла і завелась, ну так щоб кольори там, герци, фпси тощо

бєз волшебного діска з драйверами? Особливо в 2004.

Е, ні. По-перше, вінда хоч якось та працює. Убунта (читайте вище) — навіть встановлювати в графічному режимі відмовляється. По-друге, чарівний диск для вінди хоча б існує і доводить перфоманс до того, що дозволяє залізо. Для лінукса його тупо нема.

бо всі компи випускаються «під вінду».

А я от чекав два роки, поки пофіксять віндові дрова на матері 2022 року на топовому чипсеті, щоб bluetooth та wifi не впадали в кому після виходу з гібернації. На лінуксі такого бага немає.
Так от тут справа не у «під вінду» чи «під лінукс», а у сценаріях використання. Бува на лінуксі не стрінеш жодного бага, а бува вінда — це милично-роверний зоопарк.

після виходу з гібернації.

Так Ви се... Перезавантажуйте, пане, Перезавантажуйте 😁

краще перевстановлювати вже. навіщо ці напівміри?

Вінду?
Ну так, потрібно час від часу 🤣
Це власні спостереження за пересічними юзерами.

Ну не лінукс же :) Лінукс може працювати десятиріччями без перевстановлень :)

Я тут не можу судити.
В мене, давно правда, WinXP років 5 без перевстановлення працювала.
І ні вірусів, ні тупняка не спостерігав...

Лінукс насправді за останні три роки не реінсталлив ще ні разу....

То ж фіг його знає як у кого воно працює.
Все дуже індивідуально

Був ноут Асус на Вінді з окремою відеокартою (наче Nvidia) десь 10-15 років потому.
Под Вінду встановити дрова зайняло 1-2 дні щоб запрацювало, а под Лінукс до години.
Так що залежить від обладнання / як пощастить, особливо нового. Як розумієш, дрова робить виробник відях :)

З досвіду, стандартне обладнання, особливо не останнє, працює в обох OS нормально по дефолту. Більше проблем було в віконних менеджерах Лінуксу, але тут є вибір, наприклад можна встановити якийсь з мінімумом плюшок, так він ще швидше буде.

встановити дрова зайняло 1-2 дні

Думаю, що то не зовсім правда, бо Ви не уточняєте скільки часу пішло на: «БЛляха... Та ну його в перделу....» 🤔😂

Ні, там багато часу пішло на читання форумів що знести та як встановити.
Також там було декілька варіантів що встановити та якісь особливості для кожного. Тож довелося спробувати кілька раз зі зносом попереднього.

Тут скоріш проблема у виробнику карт як вони у той час робили ці дрова.

Купляв собі Asus у 2010 із NVIDIA Optimus, один із перших ноутів із цією технологією. Драйвери були тільки під Win7, а в інструкції було написано, що якщо хочете поставити Vista чи XP, то треба вимкнути одну з двох графік у біосі, бо підтримки оптімус для них немає. Звісно ж і під Linux не було підтримки, проте десь через пів року вже були інструкції як через передачу параметрів у sysfs перемикати карти з відповідним перемиканням живлення. Вже потім зʼявились оті всі bumblebee та життя стало краще.

Але! Під Win7, для якої була офіційна підтримка Optimus перемикання карт працювало дуже погано. Могла не ввімкнутись dGPU для софта, для якого було чітко вказано, що треба вмикати потужну графіку, або навпаки могла ввімкнутись там, де не треба. Також могла ввімкнутись dGPU і не вимкнутись, таким чином працювали одночасно дві графіки зжираючи батарею за пару годин. А найгірше було тоді, коли застосунок мав кілька вікон, або якийсь лончер як ігри, через що для лончера запускалась dGPU, а для самої гри iGPU. Коротше проблем була тонна. Наче їх потім пофіксили, але тоді вже пройшло кілька років і ноутбук самознешкодився.

Хіба що ви останні 10 років жили під каменем. Бубунті є повзунок для цього. В мене на роботі деякі люди не знають як юзати базові команди в терміналі. Але спокійно працюють, навіть юзають консольні утіліти, вивчили просто як їх запускати. І не мають проблем. Що б юзати лінукс вже давно не треба бути гіком.

Вот точно така проблема і була в мене десь в 2016 на Linux Mint,
гугління і виконання консольних команд зайняло 2-3 години (я не був повʼязанний з IT сферою на той момент)
І я сумніваюсь що зараз така проблема може виникнути на не надсучасному залізі. (а в Німеччині мова якраз про старі залізяки на які дрова написані ще в палеозої)

І дійсно, де є мені тут, блдь, змінити яскравість екрану? :)

postimg.cc/r0mwVZXw

Там навіть повзунок є для підсвітки клавіатури ;)

Саме так :) Це ж Fedora, в мене зараз ядро тут штатно 6.8.5 стоїть :)

Свіженьке! У мене Арч із такою ж версією, вчора оновлював.

так повзунок був, і кнопки на клавіатурі реагували, але фактично яскравість не змінювалась

Це неправда. Є дуже гарні лінукс дистрибутиви, які мають все з коробки, наприклад лінукс мінт. Там яскравість регулюється повзунком

наявність повзунка нічого не значить (ні в лінуксі ні в вінді) — мій делл має повзунок. Але той повзунок просто не робив нічого. ДОки не зайшов у біос і не пошевелив повзунок там. після цього (або після оновлення ядра, або ще після чогось) повзунок став працювати.

Колега каже:

які мають все з коробки

Ви кажете

ДОки не зайшов у біос і не пошевелив повзунок там

То ж у Вас «у коробці» було ще до встановлення ОС 🤔

точно. Згоден) Та у делла в латітудах біос сам по собі як ціла ос

Цікаво, а що було за обладнання та який дистрибутив Linux?

Це реально вже було в Германії , вони переходять туди сюди кожні 10 років

Пам’ятаю, вони колись на Mandriva переходили. Коли вона ще була жива.

Пройде час і німці порахують сукупну вартість володіння.
Якщо їм буде вигідніше рішення на Linux — буде Linux.
Якщо їм буде вигідніше рішення на Windows — буде Windows.

---
Для нас немає значення, що оберуть для своїх урядових організацій німці.
У нас буде те, на чому можна буде більше прикурити.

---
У нас може бути карусєль.

Приймається постанова — всі переходимо на ОС «AAA», це модна, стільна, маладьожна.
Виділяється ХХХ мільярдів гривень платників податків.
Закупка обладнання, ПЗ, обслуговування — через ТОВ «NNN», яка пов’язана з ТОВ «XXX».

Через рік-два: ой, шото ми тут провели аудит, нам не подобається.
Приймається інша постанова — всі переходимо на ОС «BBB», це ще більш модна, стільна, маладьожна.
Виділяється ХХХ мільярдів гривень платників податків.
Закупка обладнання, ПЗ, обслуговування — через ТОВ «MMM», яка пов’язана з ТОВ «XXX».

Дата, підпис Фьодороф.

Пройде час і німці порахують сукупну вартість володіння.

Вони усе давно порахували. Там від початку було політичне рішення — розвивати власну індустрію, підтримувати національного виробника, в першу чергу щоби критично не залежати від компаній монополістів з США (Петер Хофманн зробив пропозицію, бо диллери почали згвинчувати ціни і відверто шантажувати міську адміністрацію вимагаючи переходити на XP і з NT 4 і відновити парк комп’ютерів ). В цілому вони пройшли з цим доволі далеко, щоправда до проекту з рештою було задіяно багато американських та інших компаній підрядників, поставників компонентів тощо.
Тим не менше місто Мюнхен зекономило 10 мільйонів євро за 10 років, тобто економія склала мільйон євро на рік.

Тим не менше місто Мюнхен зекономило 10 мільйонів євро за 10 років, тобто економія склала мільйон євро на рік.

Угу. А потім вони ще раз порахували гроші і змігрували назад на Віндовз, бггг

Не встигли :) В 2020 обрали людей з Партії Зелених і зворотній перехід який лобіювали представники діллерів Microsoft з 2018 повністю відмінили та зняли з повістнкі дня. Тут питання швидше політичне, а не чисто економічне. За не модним нині Леніном «Политика — это концентрированное выражение экономики.» Звісно купити готове навіть дорого, завжди значно простіше ніж робити своє. Стосується усього від снарядів до офісного і логістичного ПЗ.

Приймається постанова — всі переходимо на ОС «AAA»,

Не ААА, а Windows.
Давно вже

*Це ж було вже*
Бачу ефективні менеджери вміють розпилювати гроші на інтеграціях не тільки в нас

Чому це відбувається?

из-за легализации каннабиса

Підписатись на коментарі