Повномасштабне вторгнення повпливало на те, які бенефіти пропонують працедавці своїм фахівцям. Ми поговорили з компаніями щодо того, як змінилися їхні пріоритети в цьому у воєнний час.
Набула популярність, зокрема, опція корпоративного психолога.
Тож ми вирішили спитати у вас, чи користувались ви за цей час такою можливістю? Розкажіть, у чому різниця між особистим та корпоративним спеціалістом?
Накой вам вообще психолог? Сходите лучше на пляж, сейчас отличная погода, тепло, на пляже сейчас просто обалденно. Надо только определиться в выбором пляжа, рассмотрим варианты. Одесские пляжи — полное фуфло, делать там нечего, ничего интересного. Херсонские, или приазовские какие-нибудь — это вообще болото в прямом смысле слова, с камышами и комарами. Вот крымские пляжи — это совсем другое дело, особенно южнобережные. Лёжа на южнобережных пляжах вам даже в голову не придёт такой бред, чтоб обращаться к какому-то психологу. Тем более для этого нет никакого повода, бусик по южнобережным серпантинам за вами всё равно не приедет, в армаду под белы рученьки вас оттуда никто не заберёт, так что можно не морочить себе голову всякими психологами.
Можу сказати з свого боку, як психолога.
Працював з декількома компаніями, люди звертались. Вважаю що оптимальний формат це десь є психолог, не в штаті, з яким є домовленість про звернення.
З якими проблемами стикався:
1. Більше недовіри. У клієнтів є побоювання з приводу конфіденційності. Я б на їх місті також побоювався — хто його знає що за домовленості і що в голові у того психолога. Але проходить час і недовіра проходить.
2. Змішування. Якщо довгий час працюєш з двома-трьома людьми з однієї компанії то починаєш знати всі компанію і частенько вони розповідають один про одного. Не можу сказати що це критично, але починаєш опиратися не тільки на ті «данні», що надав тобі клієнт, а і на ті що надали тобі про нього. А якщо вони знають що ходять до одного психолога то це додатково додає пікантності. Треба додавати додаткових зусиль щоб розмежувати клієнтів, хто що казав або не казав.
В цілому формат життєвий, і це краще ніж взагалі не відвідувати психолога, але є питання до екологічності процесу.
щоп’ятниці. Після звернення потім ще в телегу приходить запит «чи було спілкування з психологом корисним» і обіцяють донат за оцінку.
Нема такого, і ніколи б не пішов якби був, бо закінчиться це звільненням. Так само як імпрувмент плани, які як виявилось не мають жодного відношення до імпрувмента :) .
На щастя, в моєму попередньому досвіді корп. психологи тримали жорстко правило нерозголошення. Я впевнена в цьому з різних обʼєктивних та субʼєктивних причин.
Щиро шкода, що хтось міг обпіктись о некваліфіковану людину на ролі психолога та мав досвід зливу особистої інформації.
В нас є бенефіт у вигляді оплати 2х сесій у психолога на місяць на платформі, з котрою працює наша компанія, вже користувався успішно, виходить набагато дешевше і, на щастя, є підходящі психологи.
Були прикольні тренінги на попередній роботі. Досить непогана психологічна разрядка після робочого дня. Із психологом не обов’язково вирішувати якісь проблеми та відкривати йому усю фігню що в твоїй голові. Просто можна засвоювати та тренувати цікаві практики, які допоможуть тобі самому дресирувати твоїх тарганів.
Корпоративний психолог = шпигун який в правильний момент доповість про все начальству. На бачу жодної іншої причини його існуванню. Якщо є опція оплатити ТВОГО психолога, тоді це ок, але ні за що не пішов би до копоративного. Не в цьому житті, і в інше ніколи не повірю хоч би на біблії клялись що не все конфіденційно.
Навіть корпоративний психолог пов’язаний таєницею клієнта. Якщо він її розкриє, він втратить можливість працювати назавжди, вже не кажучи про кримінальну відповідальність за це.
Навіщо взагалі щось розкривати? Він може просто мовчки вказати пальцем на фамілію в списку і менеджер все зрозуміє без додаткових пояснень.
Якщо він розкриє таємницю і тільки якщо про це хтось дізнається, хто готовий буде довести справу до кримінальної відповідальності. Що набагато зменшує ймовірність такої події, майже в нуль.
Хоча я особисто не бачу причин психологу брати участь в цих корпоративних іграх, хіба що у нього з етикою все дуже погано і є якісь психологічні відхилення.
Візьмуть якогось лоу-перформера і спитають у психолога його думку, чи є якісь проблеми типу вигоряння, депресії чи просто чорної смуги в житті. Якщо так — за борт. Не обовʼязково самому психологу знати мету його оцінки.
Ні
Там у них є пунктик про загрозу іншим людям чи компанії.
Зіллє а потім будеш розбиратися з субєктивністю
В якійсь іншій темі раніше в коментарях вже обговорили і цілком слушно прийшли до висновку, що йти до корпоративного психолога зі своїми існуючими чи неіснуючими проблемами, це все одно, що повідомити HR, що тебе варто замінити на іншого, більш ефективного працівника, у якого цих проблем немає. )
---
По можливості треба:
— нормально спати
— нормально харчуватись
— робити прогулянки, дихати свіжим повітрям
— спілкуватись з рідними і піклуватись про них
— не читати радянських газет, особливо перед сном
— підтримувати якусь фізичну активність
— допомагати ЗСУ
а з корпоративним лікарем у вас те саме відношення, не можна ходити бо будуть знати шо ти хворий і треба замінити на такого який не хворіє? Це дуже смішно, правда:) так само як поради добре спати і їсти замість допомоги психотерапевта.
Логіка в цих порадах теж є, якщо людина може налагодити свій режим без допомоги психотерапевта, то ймовірно він їй і не потрібен.
Ні. Навіщо обговорювати питання з людиною яка не компетентна їх вирішити ? А грати в около психологічні ігри не має бажання. Вже проходив.
schwarzlichtbezirk
Vladimir Tasinich
Олександр Мощенко
Рахіт Срінавасович Кумар
Andrei Boiko
Kristina Lezhnina
Jeka Alibasov
Verba Daniel
Slavik Savko
Oleksandr Suvorov
Andrei Boiko
Yevhenii
Anatoly Angst
skipper
Ivanna Kurpil
Evgeny Sergeev
Рахіт Срінавасович Кумар
21 коментар
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів