Перше враження від Ubuntu 24.04 LTS

Підписуйтеся на Telegram-канал «DOU #tech», щоб не пропустити нові технічні статті

  • «Можливо, найбільш глючний LTS, який я бачив за довгий час», — пише користувач BranchLatter4294.
  • «Я дуже розчарований в Ubuntu 24.04. Розчарований — це ще м’яко сказано, я насправді розлючений», — пише ABHISHEK.

Подібних коментарів та відгуків безліч. Та чи дійсно все так погано з нинішньою свіжою версією?

Вітаю, мене звати Дмитро. І я щодня використовую Ubuntu Desktop як для розробки, в основному frontend та простий backend, так і для домашніх буденних потреб, починаючи з 18.04 версії й аж до сьогоднішньої 24.04.

Я не DevOps-спеціаліст, не маю специфічних глибоких пізнань системи, тому про серверний бік медалі, чи навіть глибокий погляд на настільну версію 24.04 LTS було б чудово почути від вас в коментарях.

Шлях від 18.04 до 24.04

Мій Ubuntu-шлях почався з версії 18.04, з якою особливих проблем після переходу з Windows 7 та 10 я не пам’ятаю. Причиною стало постійне індексування Win10 у найбільш невідповідні моменти, що фактично займало 60-80% ресурсів, і призводило до того, що працювати ставало неможливим допоки індексація не завершиться. Особливо дратувало, що ти ніяк не можеш впливати на час, коли це відбудеться, навіть спроби відключити не змінювали нічого.

Користувався впродовж усього часу різними версіями Ubuntu, не тільки .04, а й .10 і також не LTS-релізи використовував, проте тільки на короткий термін в пізнавальних цілях, після чого повертався до найближчої LTS-версії. Також на слабшій машині маю Linux Mint, вже приблизно чотири роки.

Все йшло більш-менш рівно, допоки мені не знадобився пакет fuse і я без лишньої думки поставив його на свою на той час 22.04, що зламало її. Це вже потім дізнався, що він ламає систему у всіх, а не тільки у мене.

Спочатку помилки з’являлись в GUI: наприклад, зайти в меню налаштувань (тобто потрапити до налаштувань можна було тільки через команду, кліки по іконках не призводили ні до чого), чи просто скористатись «відкрити в терміналі» через ПКМ-меню (воно взагалі звідти зникло, було доступно тільки три пункти зі звичного меню).

Допоки не було потреби, виходив з положення і користувався виключно cli. Згодом, після спроб і маніпуляцій з перевстановленням ubuntu-gnome-desktop, взагалі повністю ламалась система і залишалась тільки можливість користуватись без графічної оболонки. До того ж з незрозумілих причин я не зміг залогінитись зі звичними логіном-паролем, з котрими раніше авторизувався через графічну оболонку.

Встановлення Ubuntu 24.04 beta

Відповідно, не залишалось нічого іншого, аніж перевстановити 22.04. Проте, на той момент вже була доступна Ubuntu 24.04 beta — можете здогадатись, що в мене з’явилось бажання дослідити новий інтерфейс і я встановив її після перегляду кількох мануалів.

І якщо не зважати на помилки, котрі вистрибували кожні 5-15 хвилин для репортів (а репортити опенсорс важливо), то, загалом для моїх цілей вистачило і бети, допоки не вийшла вже нинішня 24.04 LTS.

Проте ледь не одразу після першого налаштування почались проблеми з .deb — пакетами. Стандартний момент — «завантажити Google Chrome» (Google пропонує .deb, а через новий App Center доступний тільки Chromium, де немає можливості синхронізації даних акаунту), аби потім залогінитись в Google-акаунт. А потім залогінитись і завантажити Dropbox, де хостяться мої налаштування для Ubuntu типу .gitconfig, .tmux.conf, .bashrc, .bash_history і багато всього іншого корисного (і так, я з тих, хто хостить .ssh в хмарі), бекап чого я роблю перед інсталяцією нової системи.

P.S. До речі, цей момент трохи автоматизував і маю два примітивних .sh-скрипти: один для бекапу, що копіює перелічені файли й папки на Dropbox, інший — для розгортання даних після перевстановлення назад в систему, він копіює з Dropbox в систему і прописує права для .ssh-папки та файлів з ключами. Кому цікаво, можу поділитись.

І от на той момент в бета-версії з .deb були якісь взагалі конфузи, не ставилось навіть через dpkg, і тільки через кілька ітерацій з перебиранням варіантів «як подружити систему з .deb», вдалось, наскільки пам’ятаю зібрати щось з source-code. Можливо і були якісь способи, про які мені, непросунутому користувачу не було відомо.

Проблемою було те, що Chrome втратив можливість оновлюватись при апдейтах, треба було знову завантажувати та збирати вручну, і знову ж таки, як я подумав — не біда, потерплю до LTS-релізу.

Тож, більш менш прийшовши до тями після збирання Chrome, перейшов до наступного моменту — Dropbox... Тут було все ще цікавіше. Також .deb-пакет, але відмовлявся працювати взагалі після збирання, постійно закривався повністю, меню при ПКМ по іконці в systray стало не доступним... Це все мене вкрай не влаштовувало.

Пововтузившись понад п’ять годин я все ж знайшов рішення: запускати Dropbox через cli-команду під час старту системи і потім підтримуванням «життя» шляхом постійної перевірки, чи запущений сервіс. Як бачите, не дуже надійно, до того ж постійно висіло вікно термінала, де логувалась робота застосунку. І якщо крашився Dropbox, новий термінал вистрибував будь-де, часто — біля поточного розташування курсора мишки, що постійно дратувало.

Знову ж таки, довелось переписати, щоб все відбувалось в «тихому» режимі без відкриття вікна термінала. Тому фінальним рішенням став процес при старті системи, прописаний в .bashrc, (можливо, це якась проміжна версія, бо кінцеві файли втратились після того, як бета зламалась):

if [ ! $(pgrep -f dropboxd) ]; then

  nohup ~/.dropbox-dist/dropboxd &>/dev/null &

fi

Крах 24.04 beta

Здавалось, наче все що мені важливе було, хоч і на «костилях», але працювало. Прийшла черга інших пакетів, і Jetbrains IDEs(CLion як основну, як для C, C++, Python, JS, також IntelliJ Idea та інші) зокрема. А оскільки я люблю досліджувати нові мови програмування і час від часу розбираю той чи інший проєкт, то для зручності відстежування версій і оновлення у 22.04 використовував jetbrains-toolbox (там і нова їхня Fleet).

Тут я зіткнувся з тим, що вищезгадуваний пакет fuse вже є мастхев у 24.04 для запуску .AppImage-застосунків, яким тулбокс і являвся, як і viber.AppImage і багато інших мені цікавих. ```sudo apt install fuse``` і результат, як ви певно вже здогадались — «та сама пісня», що і попередньо на 22.04, спроби перевстановити десктоп, результат — аналогічний.

Спроба 23.10, її крах та реінсталяція

Бажання знову відтворювати процес з «костилями» не було вже і прийняв рішення поставити 23.10. Інтерфейс практично не відрізнявся від 24.04, тому захотілось поставити саме її, а не повертатись до 22.04.

На відміну від 24.04 beta все працювало набагато краще, і .deb-пакети ставились прекрасно через dpkg. Тому проблем з Chrome та Dropbox вже не було. Знову стандартний процес налаштування та інсталяції, і знову момент з jetbrains-toolbox, де fuse — мастхев. Інсталяція fuse — результат той же...

Знову поставив 23.10 через те, що сподобався інтерфейс, проте вже для інсталяції IDEs від JetBrains використовував snap через App Store. Тут було наче все гаразд, а ті незначні проблеми, що були, — були звичною буденною справою «лінуксовода». Тож, фактично користувався нею, аж до сьогоднішньої інсталяції Ubuntu 24.04 LTS.

Довгоочікувана 24.04 LTS

Інсталював її двічі. Так-так, славнозвісний fuse, Ubuntu ще й досі не дає можливості запускати .AppImage без нього, можливо буде час і бажання, розберусь якось з ним, або ж буду радий коментарям на цю тему, як це «лікувати».

Друга спроба без fuse — все поставилось дуже добре. Хоч і знову ж без dpkg не обійшлось, бо, як відомо, нинішня Ubuntu вже на snap в основному. І підтримка .deb з коробки will be a priority for the next cycle (як можна бачити issue#1407 відкрито 26.09.2023, а коментар про стан на зараз 22.04.2024).

Тож, щодо нинішньої LTS-версії: краще за бету, проте користувачі (з думкою яких повністю згоден) все ж таки рекомендують дочекатись хоча б 24.04.1, коли перші «сміливці» дадуть фідбек.

Як розробник, який невибагливий до якихось глибинних нюансів, а користується тільки базовими потребами, я задоволений нинішнім станом цієї LTS, якщо порівнювати з 23.10 та 24.04 beta.

Можливо, більш досвідчений користувач зіткнеться з якимись тонкими проблемами середовища при системному адмініструванні тощо. Буду радий також почитати про ваш глибший досвід.

Проблеми у LTS

Дві помилки на початку після інсталяції:

  1. Google Chrome після ```sudo dpkg -i chrome.deb``` не запускався, і як можна бачити, в процесах є, проте візуалки не було жодної.

    Допомогло перезавантаження системи, відтоді працює все без проблем.
  2. При спробі ```sudo apt update``` отримую попередження ```systemctl daemon-reload```

  1. Три рази машина йшла в Suspend-режим сама по собі. Проте це було тільки перші кілька годин, наразі працює все стабільно і не повторювалось більше.

Висновки та враження від 24.04 LTS

  • Не можу погодитись наразі з відгуками спільноти. Як на мене, не так все й погано.
  • Час від часу натрапляю на відгуки про snap в стилі «snap-зло». Мені не дуже зрозуміло... Чому? Відомо комусь? Наче все працює, і доволі непогано.
  • Читав також коментарі про проблеми з апгрейдом з 22.04 до 24.04. Не знаю, не пробував, проте коментарів багато, і всі рекомендують свіже встановлення замість апгрейду. Docker containers not accessible after upgrade to 24.04 LTS
  • Щодо переходу з 23.10 до 24.04 пишуть, що все чудово апгрейдиться без помилок. Поодинокі випадки де є якісь проблеми.

  • Мій особистий досвід і підхід — свіжа інсталяція, практично завжди. Апгрейди робив двічі. Якихось вагомих проблем не виникало при цьому, але, чомусь більше до вподоби інсталяція свіжої системи, бо за час користування попередньою накопичується багаж багів, власних косяків тощо., і це все переноситься на нову версію при апгрейді.
  • Нинішня 24.04, як і 23.10, працює швидше, та менш навантажує машину, аніж 22.04. Це радує і приємно, що попрацювали над оптимізацією.
  • Також, що варто зазначити, хоч я і не часто граю, але раніше, щоб запустити щось через Steam, доводилось ставити багато додаткових пакетів. Зараз же все працює з коробки: поставив Steam, завантажив гру і вперед.
  • У 22.04 в мене були постійні проблеми з аудіоканалами: для того, щоб порозмовляти через Telegram, Zoom чи Diskord, доводилось налаштовувати введення/виведення аудіо щоразу, бо постійно все злітало. У 23.10 та 24.04 вже все гаразд з цим.
  • Ubuntu відходить від принципу newbies friendly і рухається в сторону швейцарського ножа з коробки, що видно в поточній 24.04 LTS.
  • Щодо підтримки flutter — так, вона є і вона збільшилась, що можна побачити в офіційному репозиторії. Думаю це тільки початок, і все ще попереду.

Почитати відгуки спільноти на reddit про Ubuntu 24.04 LTS можна тут:

Почитати детальніше про зміни:

Спробували вже Ubuntu 24.04 LTS?

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Бляха, якісь суцільні флешбеки
Років так з 20 назад начитався журналу «Мій комп’ютер» та всиановив популярний на той час дістрибутив Mandrake. Все йшло більш-менш добре приблизно з місяць, навіть щось там кодити на с++ намагався (ну, юнікс система, це ж дурні гроші за це платять, ага). А потім я купив тв-тюнер та під час встановлення драйверів під нього декстоп юай відвалився. Він тупо крешився під час запуску системи і В консолі в списку девайсів той тв-тюнер був, але навіщо він треба без юай мені не зрозуміло й досі...
Коротше, зніс я то все, встановив популярний тоді віндовз xp та й більше цією херньою не займався.
І що я бачу тут: знову вилетівший десктоп і неможливість подивитись ютубчик через те, що встановив додатковий пакет...
20 років минуло, а той лінукс такеж одоробло як і було.
Навіщо воно треба я хз.

Це ж тред про найкращу-і-найкомфортнішу-в-світі-ос-для-домашнього-використання, так?

Це про той лінукс який супервдобний всім і у всьому, суперкомфортний, не глючить століттями, і на який терміново всі мають переходити, бо це ТруЪ-ОС?

Про ту ос яка настільки комфортна і вдала що віндовс от вже майже-майже вмер?

Оце я розумію, «надійність». не то шо ваша вінда, поставив і забув 😂

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Я тіки на 22.04 переїхав, і то не всюди :)

ось тут нещодавно прилетіло оновлення 24.04.1...
коротше — не ставьтє!
бо спочатку воно перетре вам уефі лоадер, але це відома біда, лікується порадами тут: askubuntu.com/...​-04-reset-system-bootloop
але далі воно пригнітило перемикання мов, працює через раз,
а потім тупо вбило мені на ноуті ХП мікрофон, він десь якось у системі є, але не працює, курво..
тому якщо з п’яних очей вам зачешеться поставити оце кляте оновлення, — то краще почешіть щось інше, більш привабливе, інакше кілька днів поспіль ви будете займатися вечорами дичиною, а не приємним життепроводженням, я попередив!

будете займатися вечорами дичиною, а не приємним життепроводженням

а хіба не це є фішкою лінуксів? :)

dell xps 9510, оновив kubuntu з 22.04 до 24.04.1, 3 дні польот нормальний. dual boot з windows працює з коробки. погоджуюсь що апгрейдити убунту це та ще пригода, тому ставив наново (забекапив /home папку, перезаписав partition, потім частково відновив /home і доставляв деякий софт). всі девайси працюють, підтримка тачпаду норм, не довелось навіть нічого доставляти. також в 24 версії pulseaudio замінили на pipewire, і в ньому додали новий кодек для bluetooth, який більш-менш покращує якість звука з bt мікрофону.

Можна ж зробити /home окремим розділом і потім будь яке перевстановлення не буде чипати /home.

Оновився до 24.04 Docker помер .. нічого запустити не зміг... перевстановив все працює.. майже =) тоб-то мікрофон на гарнітурі не хоче працювати. Skype зовсім не бачить жодного мікрофону =(( .. встановив PulseAudio Control Panel відключив HDA Nvidia і скайп став бачити мікрофон, але вбудованний .. с гарнітури так і не побачав ... також зараз бачу що дрова вікористовуються 550... спробую увімкнути 535 ... дам інфу.. що і як...

о, дякую! теж спробую з пульсом

Я не спеціаліст із Ubuntu, але світ потроху переїздить з pulse audio на pipewire. Погугліть, може в вас конфлікт звукових серверів стався.

я знайшов, що якщо ставити pipewire окремо, то він коректно видаляє пульс, що був попередньо поставлений, але мікрофон все одне не реагує

Не знаю як у Ubuntu, але pipewire складається з різних пакетів як pipewire-alsa, pipewire-pulse, pipewire-jack тощо. Може якийсь не встановився?

вбило мені на ноуті ХП мікрофон

там что-то намутили с аудиопрофилями, нужно лезть в настройки и менять профиль аудиовоспроизведния или записи

перетре вам уефі лоадер

это скажите спасибо вендорам uefi которые кроме /EFI/bootx64.efi ничего больше не желают знать либо захаркодили этот путь
Поэтому преимущество rolling дистрибутивов, то что ломается что-то поодиночке при апгрейде системы, чем на вас сваливается груда плохо оттестированых пакетов при «релизе»)

Поэтому преимущество rolling дистрибутивов, то что ломается что-то поодиночке при апгрейде системы, чем на вас сваливается груда плохо оттестированых пакетов при «релизе»)

Арч?

да. на другом ноуте дебиан sid, сидел на нем пару лет, арч намного лучше, то что в AUR есть почти все, а то что не компилится обычно легко исправляется, а sid хуже, то что кастомные пакеты надо искать по гитхабам

По моему личному опыту, в AUR есть как бы всё или почти всё, но не всё собирается. Даже через низкоуровневые инструменты работы с AUR. Как результат — пользователь городит что-то своё низкоуровневыми инструментами, чтобы собрать этот пакет, примерно так же, как нагородил бы в debian/ubuntu, лазит по гитхабам итп.

Ви про те що треба збирати робоче оточення для того щоб зібрати пакет із aur?

Так. Воно ж типа повинно само підтягнути все що треба за інструкціями PKGBUILD. Але в реальності стикаємося з невідповідностями версій тощо. І доводиться щось правити вручну. Або збирати за інструкціями з офф. документації софтини без прив’язки до дистрибутиву.

А можна приклад? Я стикався тільки з тим, що необхідний пакет для білда також знаходиться в aur і треба спочатку його зібрати.

В мене була ціла низка пакетів, які відмовилися зібратися через фейли збірки залежностей, і довелося лізти в

PKGBUILD

тощо. Наприклад, r-devtools, r352. Перший, як зрозуміло з назви, інструментарій для розробки R-пакетів. Другий — R застарілої третьої версії. В підсумку, пересвідчився в тому, що найпростіше/найшвидше встановлення r-devtools проходить в ubuntu/debian: R-інтерпретатор як дистропакет, потім залежності для r-devtools як дистропакети, потім install.packages("devtools") з-під R-інтерпретатора. Якщо якихось залежностей бракує, інтерпретатор сам підкаже точну назву потрібного дистропакета для devtools.

Щодо збірки самого R-інтерпретатора будь-якої версії в будь-якій іпостасі, найпростіше користуватися не залежним від дистрибутиву способом з оф. доків:

export TOP_SRCDIR="$HOME/git/r" && svn checkout https://svn.r-project.org/R/trunk/ "$TOP_SRCDIR" && "$TOP_SRCDIR/configure" --enable-R-shlib && make && make check ...

Таким чином, стосовно цієї задачі, aur-інфраструктура archlinux не надає жодних переваг в порівнянні з бінарною інфраструктурою ubuntu.

Зрозуміло. Як раз те, про що я й писав: залежність від пакета, який також знаходиться в aur: aur.archlinux.org/...​vtools?all_deps=1#pkgdeps

Це звісно жах таке збирати руцями, тому є різні aur хелпери: wiki.archlinux.org/title/AUR_helpers

Таким чином, стосовно цієї задачі, aur-інфраструктура archlinux не надає жодних переваг в порівнянні з бінарною інфраструктурою ubuntu.

Так вона не є заміною бінарної системи Debian, aur є полегшенням збірки пакетів із сорсів коли необхідного пакета не знайшлось у офіційних репозиторіях.

Наскільки я розумію, yay — це найбільш низькорівневий інструмент для AUR. Нижче — тільки makepkg по PKGBUILD для кожного пакета окремо. Якщо так, тоді я не бачу поки сенсу в хелперах. Може, я помиляюся.

З мого досвіду, aur — це скоріше коли потрібен пакет новішої версії, ніж надає pacman. В усьому іншому aur — це скоріше як задумка на майбутнє, якій ще пиляти й пиляти.... Але коли виникає ситуація, коли повинен пакет старішої версії, або навпаки, найновішої, яка в прописана в залежностях, але її нема в aur, тоді доводиться йти на гітлаб чи гітхаб тощо. І все одно використовуєш meson тощо й захаращуєш систему, тобто займаєшся тим, від чого aur повинен був вберегти за своїм задумом.

yay — це надбудова над pacman, яка дозволяє шукати пакети в aur, завантажувати їх, встановлювати, шукати та встановлювати їх залежності, навіть, якщо вони є в aur.

З мого досвіду, aur — це скоріше коли потрібен пакет новішої версії, ніж надає pacman.

Офіційно aur робився з іншою ціллю:

The AUR was created to organize and share new packages from the community and to help expedite popular packages’ inclusion into the extra repository.

І скоріш за все ніхто не буде робити з aur щось більше, ніш воно є.

Зібрати в debian-based колекцію пакетів не така проблема, як потім їх зкомпілити, бо в дистрибутиві переписані пакети зі зламаними залежностями, або дуже старі версії.

і як можна бачити, в процесах є, проте візуалки не було жодної

Шиндузятні ламери вирішують проблему шиндузятними засобами (якийсь графічний «диспетчер задач»), сприймаючи GNU/Linux за безкоштовну заміну кватирок (а воно в такій ролі взагалі треба в країні, де кватирки де-факто і так безкоштовні?) — а потім ся скаржать, що в них усе через дупу, ніц нового.

Програми — всі, за замовчуванням, навіть графічні — слід запускати з консолі. Тоді туди виплюне stdout/stderr і буде видно, що ся відбуває взагалі, і чи запущений процес, чи завершений. Особливо на повільних HDD важливо, де від старту процесу до появи вікна може й кілька хвилин пройти. А так воно за замовчуванням падає до лоґу на диску, чи ще куди (і цей лоґ ще й запросто може забити диск!), причому від усіх програм підряд, піди знайди там щось. В крайньому випадку, принаймні можна код статусу виходу глянути (і навіть налаштувати PS1, який його автоматично показуватиме).

Я ще з кватирок мах звичку у Total Commander запускати консольні програми з Shift — тоді ся викликає обгортка, яка не дає вікну CMD.EXE одразу ся закрити по завершенню. На GNU/Linux уже через пару років есплуатації зрештою повикидах усякі недолугі лаунчери, замінятори пусків, тощо — і запускаю графічні програми з повноцінного Bash. Не маючи, таким чином, проблем із тим, щоб до рядка запуску змінну оточення додати, ключик якийсь, сповіщення по завершенню, тощо. А кілька років тому ще й запхах це все до Tmux — там і більше десятка вкладок перемикати зручно, і пошук по лоґах є, і не падає все запущене заодно, якщо емулятор терміналу впаде чи випадково ся закриє.

Чому у всяких популярних DE і дистрибутивах за замовчуванням усе через дупу — ну, тому що вони навіщось косплеять OS/2, кватирки, макось, гандроїд тощо. (Навіть викопне CDE — колись стандарт де-факто *ніксів — уже пародія й підробка, так.) Замість визнати GNU/Linux як автономну й суверенну операційну систему зі своїми особливостями, і розробити графічне середовище, яке адекватно відбиває ці особливості, а особливо переваги. Найближчі до цього тайловики (але вони занадто аскетичні), чи геть уже експериментальні поробки, як-от клони rio чи там PipeWorld. Може, серед сотень дистрибутивів і є більш-менш пристойно налаштований «з коробки», але піди їх усі ще перетицяй і знайди такий. Моя стратегія — взяти перший-ліпший і допилювати поволі власноруч, працює вже більше десятка років, рекомендую. Одразу беріть ролінґ, бо оновлювати обжитий неролінґ — це ґембель.

До речі, от помічаю, що чимало портів вільних програм на кватирки запускають одразу два вікна: графічне і CMD.EXE з лоґами. Навіть попсовий Minecraft так робить. А на GNU/Linux ті ж програми за замовчуванням так не роблять. Це при тому, що у .desktop-файлі легко прописати параметр Terminal=true, спеціяльно для всяких DE. Взагалі, як на мене, DE ж має за замовчуванням для кожного процесу створювати прихований термінал, який акумулюватиме десь у тлі його stdout/stderr, і за потребою відображати цей термінал на «звороті» вікна. І для post-mortem-аналізу залишати в тому числі. І ще ідей купа, хоч бери й самотужки все реалізуй...

З моєї дзвіниці якраз виписувати якісь піруети й ся обмінювати саркальними знаннями через сарафанне радіо, обведені скрижмоти і балакучі голови на титрубі, замість читання мануалів до простих юніксвейних утиліт, це —

doing simple things in an over complicated manner

Може, тому, що я змалку книжки читах, замість витрачати час на пустопорожнє терендіння з людьми? Що й надає мені тепер перевагу як спеціалісту. І сліпим десятипальцевим друком володію ледь не з першого року користування ПК.

Юзвірята з їх проблемами для мене просто з іншої планети, я навіть ні просвітою серед них ся займати не хочу, ні в їх проблеми вникати. Там суцільні міти й містичне мислення, медицина безсильна без лікнепу й введення прав на користування ЕОМ, за аналогією з водійськими (в іспит на які у реаліях цієї країни неодмінно входитиме що завгодно, окрім ніксів, еге; за Цифрограмом чудово видно, власне).

Most of them fail at elementary coding and copy it from somewhere else

Точно повз, я не ґентушник, і взагалі контрибʼючу до ВПЗ помірно.

Ще раз підтвердив снобізм лінуксоїдів, які ставлять себе вище інших тому що парочку консольних команд вивчили

Може, тому, що я змалку книжки читах, замість витрачати час на пустопорожнє терендіння з людьми? Що й надає мені тепер перевагу як спеціалісту. І сліпим десятипальцевим друком володію ледь не з першого року користування ПК.

ну вот, а нормальний народ користується віндою/макос без необхідності читати книжки змалку, і поки ти тренеруєш десятипальцевий друк, вони тренують пальці в інших місцях ;)

Що й надає мені тепер перевагу як спеціалісту.

В чому це виражається? Які задачі і які проблеми ти вирішуєш краще за інших? По-факту, робиш те ж саме що й інші, і заробляєш те ж саме що й інші, тільки робиш це через інший тулінг.

тому що парочку консольних команд вивчили

Справа не в командах. Справа в розумінні, як працює ОС. І що в ярлику на робочому столі теж прописана якась команда, так. І в розумінні, як зліпити потрібне для поточної задачі з дрібних інструментів, а не пересилати скрижмоти вордівськими документами чи взагалі фотографувати екран...

без необхідності читати книжки змалку

Це якась перевага, чи що? Ви ще шкоду кліпового мислення позаперечуйте.

Відкрию страшну таємницю — у кватирках без RTFM теж ся не розібрати особливо, далі рівня запуску ігор. Ну покаже Вася-задрот, як диспетчер задач запустити і через нього завислу гру прибити, далі що? Від цього в користувача зʼявиться розуміння, що таке своп, що таке оперативна памʼять (і для чого вона взагалі потрібна), чому важлива швидкість диску? Чому важливо контролювати температуру і замінювати термопасту?

Ваша риторика схожа на понти білявки на Бентлі, яка глузує з фермера, що корчує на тридцятирічній Ладі, яку кожні пів кілометра ладнати треба. Тільки от глузування ся скінчує, коли Бентлі ся ламає, поладнати білявка його не може, а тягнути його на буксирі буде фермер з Ладою... Більш того, фермер, що щодня колупається в Ладі, може в теорії поладнати й Бентлі (і де тут «завчання команд»?) — а от білявка в Ладі нізащо ся не розбере, бо ж і в Бентлі не петрає. Більш того — білявка навіть водити Ладу не подужає, бо ж ручна коробка передач.

А якщо замість Лади взагалі БТР...

робиш те ж саме що й інші

Взагалі не факт. От інші можуть працювати по SSH з лопатофона на VPS-ці, коли ноутбук розряджений? А я можу, я ж вімер. Vim невибагливий, йому не треба i9, три монітори чи жирний канал для ганяння графіки по мережі.

Ще на галері навіть до мене ся звертаху по обробку великих масивів даних на мільйони рядків портянками на баші. Excel такі обсяги уже не вивожаше. Сучасний, може, й вивозить.

Твої коментарі хоть на меми розбирай, навіть не впевнений тролиш ти чи серйзоно

Ваша риторика схожа на понти білявки на Бентлі, яка глузує з фермера, що корчує на тридцятирічній Ладі, яку кожні пів кілометра ладнати треба. Тільки от глузування ся скінчує, коли Бентлі ся ламає, поладнати білявка його не може, а тягнути його на буксирі буде фермер з Ладою...

Чувак з Бентлі викличе евакуатор, пересяде на інше Бентлі в своєму гаражі, фінанси йому позволяють так як робив бабки замість того щоб колопатися в ладі в гаражі днями і ночами. Не розумію чим ти гордишся, що ти по дзвінку білого господина, приїдеш на своїй ладі за гроші які він за 5 хв заробляє, Бентлі йому тащити?

І з чого ти взяв що в якості хобі він там якийсь старий Астон Мартін у себе в гаражі не перебирає, чисто для фана?

Взагалі не факт. От інші можуть працювати по SSH з лопатофона на VPS-ці, коли ноутбук розряджений?

Науя? Якщо таке навіть станеться, я вийду на свіже повітря гуляти, піду на пляж, піду в спортзал, є 100500 справ чим можна зайнятися замість збочення програмувати на телефоні через SSH, да і скільки він протягне?

Мені на роботі довелося LLM модель на лінукс сервері розвернути через докер. Зробив це за 2 дня з допомогою chatgpt і не довелося книжок з малечку читати, консольні команди задрачувати. Це при тому що ні разу в житті з лінуксом не працював (ну крім WSL чуть-чуть), ні разу не використовував SSH, ні разу не використовував докер, да і пітон використовував всього пару раз.

А я можу, я ж вімер

Ще один діагноз. примотувати до ніг костилі і хвастатись що навчився з ними ходити.

Ще на галері навіть до мене ся звертаху по обробку великих масивів даних на мільйони рядків портянками на баші. Excel такі обсяги уже не вивожаше. Сучасний, може, й вивозить.

За півгодини можна зробити з допомогою більш зрозумілого/читаємого пітона і chatgpt (якщо пітон не основний твій environment)

викличе евакуатор

Ну-ну. В мене знайома людина з чималими бабосіками залеті в кювет у глуші в Норвегії. І чекаше до вечора єдиного рятувальника в окрузі, доки той пообідає й покімарить (думаєте, тільки совкова бабасрака-ліфтер може чай дудлити спокійно, доки її хтось чекає?) А потім ще й рятувальників, бо виявися, що евакуатор, що приїха, замалий. Ну от і зиску з тих бабосіків?

Розкажіть, до речі, як їх викликати, коли телефон не ловить. Возити з собою спеціально для такого супутниковий? (ну а шо, хто може собі Бентлі дозволити — може й супутниковий телефон дозволити).

піду на пляж, піду в спортзал

Батальйон «Монако»? У нас військовий стан і віялові відключення серед зими. Який пляж? пляжі заміновані.

да і скільки він протягне?

Більше, ніж ноутбук, і заряджати простіше. Я по черзі павербанк і клавіатуру втиках, бо microUSB, навіть не Type C, ще й батарея вбита бʼяше.

з допомогою chatgpt

Про це серія Сімпсонів бʼяше, де Гомер ледь ядерний реактор не підірва, посадивши замість себе пташку-гойдалку. Знаєте таку радянську секулярну приказку — «на робота надейся, а сам не плошай»?

примотувати до ніг костилі

Ви це про джампери для бокінгу? Крута штука.

Пілоти ґвинтокрилів Apache он ще ся навчають двома очима різне зображення споглядати (там на одному оці HUD). Проходячи через кілька місяців головного болю для цього. Теж дурна навичка, коли можна Астон Мартін у гаражі спокійно розбирати, еге ж? :P

і chatgpt

У 2015-му?

Що панове непітоністи, просячи згенерувати скрипт на пітоні (навіщось) будуть робити, коли ChatGPT видасть скрипт із помилкою, як він це любить? Дебажити шизокод, коли простіше самотужки написати?

Ще один діагноз.

Можна вічно дивитись на декілька речей: як тече вода, як горить вогінь, на чужих жінок, на чужі гроші, і на те як нарід тригериться лише від однієї згадки vim/emacs :-)))

Що до vim по ssh, ви можете vs code розгорнути на сервері та працювати через веб браузер. Ще так можна було brackets і можливо atom. Тобто можна взагалі без будь яких консольних застосунків на iPad працювати віддалено.

Чувак от ти нарік, типовий, зверхньо дивитись на те що випалював очі мануалами та консоллю. Приймай ліки а не мануали,такі як ти гірше упоротих єпломанів.

Сірим ґвинтикам тільки й дай поробити з усіх таких же сірих ґвинтиків. Питання — навіщо.

Це совкова ментальність. Замість пишатися нетиповими людьми і розглядати їх як взірець — «не вий*буйся».

Ти ж перше почало вийожуватись як ти все та задротив а тупі юзері не шарють як там кишки ос працюють ))) У тебе ще й біполярочка?

Не бачу суперечности. Тупі юзери не хочуть слухати Мойсея і ся скаржать потім, що манна ся псує. Ну й що з ними робити? Я-бо їм собі солодкий хліб, і проблем не маю. А луддити не хочуть їсти солодкий хліб. І жуків їсти не хочуть, бо жуків тільки соросенята їдять, а вони ж не соросенята.

Не грузиться.

[ 723.735217] mmc0: sdhci: Timeout: 0x00000000 | Int stat: 0x00018000 [ 723.741743] mmc0: sdhci: Int enab: 0x00ff1003 | Sig enab: 0x00ff1003 [ 723.748270] mmc0: sdhci: ACmd stat: 0x00000000 | Slot int: 0x00000001 [ 723.754797] mmc0: sdhci: Caps: 0x45ee6432 | Caps_1: 0x0000a525 [ 723.761324] mmc0: sdhci: Cmd: 0x00000502 | Max curr: 0x00080008 [ 723.767851] mmc0: sdhci: Resp[0]: 0x000001aa | Resp[1]: 0x00000000 [ 723.774379] mmc0: sdhci: Resp[2]: 0x00000000 | Resp[3]: 0x00000000 [ 723.780905] mmc0: sdhci: Host ctl2: 0x00000000 [ 723.785404] mmc0: sdhci: ADMA Err: 0x00000000 | ADMA Ptr: 0x00000000 [ 723.791930] mmc0: sdhci: ============================================ [ 733.923993] mmc0: Timeout waiting for hardware cmd interrupt. [ 733.929837] mmc0: sdhci: ============ SDHCI REGISTER DUMP =========== [ 733.936364] mmc0: sdhci: Sys addr: 0x00000000 | Version: 0x00001002 [ 733.942892] mmc0: sdhci: Blk size: 0x00000000 | Blk cnt: 0x00000000 [ 733.949420] mmc0: sdhci: Argument: 0x00000000 | Trn mode: 0x00000000 [ 733.955946] mmc0: sdhci: Present: 0x1fff0000 | Host ctl: 0x00000001 [ 733.962473] mmc0: sdhci: Power: 0x0000000f | Blk gap: 0x00000080 [ 733.969001] mmc0: sdhci: Wake-up: 0x00000000 | Clock: 0x0000fa07 [ 733.975528] mmc0: sdhci: Timeout: 0x00000000 | Int stat: 0x00018000 [ 733.982055] mmc0: sdhci: Int enab: 0x00ff1003 | Sig enab: 0x00ff1003 [ 733.988582] mmc0: sdhci: ACmd stat: 0x00000000 | Slot int: 0x00000001 [ 733.995109] mmc0: sdhci: Caps: 0x45ee6432 | Caps_1: 0x0000a525 [ 734.001636] mmc0: sdhci: Cmd: 0x00000502 | Max curr: 0x00080008 [ 734.008163] mmc0: sdhci: Resp[0]: 0x000001aa | Resp[1]: 0x00000000 [ 734.014689] mmc0: sdhci: Resp[2]: 0x00000000 | Resp[3]: 0x00000000 [ 734.021216] mmc0: sdhci: Host ctl2: 0x00000000 [ 734.025716] mmc0: sdhci: ADMA Err: 0x00000000 | ADMA Ptr: 0x00000000 [ 734.032242] mmc0: sdhci: ============================================ [ 744.164283] mmc0: Timeout waiting for hardware cmd interrupt. [ 744.170128] mmc0: sdhci: ============ SDHCI REGISTER DUMP =========== [ 744.176655] mmc0: sdhci: Sys addr: 0x00000000 | Version: 0x00001002 [ 744.183183] mmc0: sdhci: Blk size: 0x00000000 | Blk cnt: 0x00000000 [ 744.189711] mmc0: sdhci: Argument: 0x00000000 | Trn mode: 0x00000000 [ 744.196239] mmc0: sdhci: Present: 0x1fff0000 | Host ctl: 0x00000001 [ 744.202767] mmc0: sdhci: Power: 0x0000000f | Blk gap: 0x00000080 [ 744.209294] mmc0: sdhci: Wake-up: 0x00000000 | Clock: 0x0000fa07 [ 744.215821] mmc0: sdhci: Timeout: 0x00000000 | Int stat: 0x00018000 [ 744.222349] mmc0: sdhci: Int enab: 0x00ff1003 | Sig enab: 0x00ff1003 [ 744.228877] mmc0: sdhci: ACmd stat: 0x00000000 | Slot int: 0x00000001 [ 744.235411] mmc0: sdhci: Caps: 0x45ee6432 | Caps_1: 0x0000a525 [ 744.241946] mmc0: sdhci: Cmd: 0x00000502 | Max curr: 0x00080008 [ 744.248474] mmc0: sdhci: Resp[0]: 0x000001aa | Resp[1]: 0x00000000 [ 744.255002] mmc0: sdhci: Resp[2]: 0x00000000 | Resp[3]: 0x00000000 [ 744.261537] mmc0: sdhci: Host ctl2: 0x00000000 [ 744.266037] mmc0: sdhci: ADMA Err: 0x00000000 | ADMA Ptr: 0x00000000 [ 744.272564] mmc0: sdhci: ============================================ [ 754.404552] mmc0: Timeout waiting for hardware cmd interrupt. [ 754.410395] mmc0: sdhci: ============ SDHCI REGISTER DUMP =========== [ 754.416924] mmc0: sdhci: Sys addr: 0x00000000 | Version: 0x00001002 [ 754.423452] mmc0: sdhci: Blk size: 0x00000000 | Blk cnt: 0x00000000 [ 754.429979] mmc0: sdhci: Argument: 0x00000000 | Trn mode: 0x00000000 [ 754.436506] mmc0: sdhci: Present: 0x1fff0000 | Host ctl: 0x00000001 [ 754.443033] mmc0: sdhci: Power: 0x0000000f | Blk gap: 0x00000080 [ 754.449560] mmc0: sdhci: Wake-up: 0x00000000 | Clock: 0x0000fa07 [ 754.456087] mmc0: sdhci: Timeout: 0x00000000 | Int stat: 0x00018000 [ 754.462614] mmc0: sdhci: Int enab: 0x00ff1003 | Sig enab: 0x00ff1003 [ 754.469141] mmc0: sdhci: ACmd stat: 0x00000000 | Slot int: 0x00000001 [ 754.475668] mmc0: sdhci: Caps: 0x45ee6432 | Caps_1: 0x0000a525 [ 754.482194] mmc0: sdhci: Cmd: 0x00000502 | Max curr: 0x00080008 [ 754.488722] mmc0: sdhci: Resp[0]: 0x000001aa | Resp[1]: 0x00000000 [ 754.495249] mmc0: sdhci: Resp[2]: 0x00000000 | Resp[3]: 0x00000000 [ 754.501776] mmc0: sdhci: Host ctl2: 0x00000000 [ 754.506276] mmc0: sdhci: ADMA Err: 0x00000000 | ADMA Ptr: 0x00000000 [ 754.512802] mmc0: sdhci: ============================================ [ 764.644802] mmc0: Timeout waiting for hardware cmd interrupt. [ 764.650643] mmc0: sdhci: ============ SDHCI REGISTER DUMP =========== [ 764.657171] mmc0: sdhci: Sys addr: 0x00000000 | Version: 0x00001002 [ 764.663699] mmc0: sdhci: Blk size: 0x00000000 | Blk cnt: 0x00000000 [ 764.670227] mmc0: sdhci: Argument: 0x00000000 | Trn mode: 0x00000000 [ 764.676754] mmc0: sdhci: Present: 0x1fff0000 | Host ctl: 0x00000001 [ 764.683280] mmc0: sdhci: Power: 0x0000000f | Blk gap: 0x00000080 [ 764.689807] mmc0: sdhci: Wake-up: 0x00000000 | Clock: 0x0000fa07 [ 764.696334] mmc0: sdhci: Timeout: 0x00000000 | Int stat: 0x00018001 [ 764.702860] mmc0: sdhci: Int enab: 0x00ff1003 | Sig enab: 0x00ff1003 [ 764.709387] mmc0: sdhci: ACmd stat: 0x00000000 | Slot int: 0x00000001 [ 764.715913] mmc0: sdhci: Caps: 0x45ee6432 | Caps_1: 0x0000a525 [ 764.722441] mmc0: sdhci: Cmd: 0x0000371a | Max curr: 0x00080008 [ 764.728968] mmc0: sdhci: Resp[0]: 0x00400120 | Resp[1]: 0x00000000 [ 764.735494] mmc0: sdhci: Resp[2]: 0x00000000 | Resp[3]: 0x00000000 [ 764.742021] mmc0: sdhci: Host ctl2: 0x00000000 [ 764.746521] mmc0: sdhci: ADMA Err: 0x00000000 | ADMA Ptr: 0x00000000 [ 764.753048] mmc0: sdhci: ============================================ [ 774.885039] mmc0: Timeout waiting for hardware cmd interrupt. [ 774.890883] mmc0: sdhci: ============ SDHCI REGISTER DUMP =========== [ 774.897412] mmc0: sdhci: Sys addr: 0x00000000 | Version: 0x00001002 [ 774.903941] mmc0: sdhci: Blk size: 0x00000000 | Blk cnt: 0x00000000 [ 774.910468] mmc0: sdhci: Argument: 0x00000000 | Trn mode: 0x00000000 [ 774.916995] mmc0: sdhci: Present: 0x1fff0000 | Host ctl: 0x00000001 [ 774.923522] mmc0: sdhci: Power: 0x0000000f | Blk gap: 0x00000080 [ 774.930049] mmc0: sdhci: Wake-up: 0x00000000 | Clock: 0x0000fa07 [ 774.936576] mmc0: sdhci: Timeout: 0x00000000 | Int stat: 0x00018001 [ 774.943103] mmc0: sdhci: Int enab: 0x00ff1003 | Sig enab: 0x00ff1003 [ 774.949630] mmc0: sdhci: ACmd stat: 0x00000000 | Slot int: 0x00000001 [ 774.956157] mmc0: sdhci: Caps: 0x45ee6432 | Caps_1: 0x0000a525 [ 774.962684] mmc0: sdhci: Cmd: 0x0000371a | Max curr: 0x00080008 [ 774.969211] mmc0: sdhci: Resp[0]: 0x00000120 | Resp[1]: 0x00000000 [ 774.975738] mmc0: sdhci: Resp[2]: 0x00000000 | Resp[3]: 0x00000000 [ 774.982264] mmc0: sdhci: Host ctl2: 0x00000000 [ 774.986763] mmc0: sdhci: ADMA Err: 0x00000000 | ADMA Ptr: 0x00000000 [ 774.993291] mmc0: sdhci: ============================================

<Кінець топіка про кульний Linux>

1. Хоронят его уж 30 лет как. Всё никак.
2. Он не кульный. Он не для всех.
3. У вас хардварные траблы. Или нестандартное железо.

Нестандартное = не знакомое тупой финской поделке. Так?

Вы настолько толсты, что аж тонки.

А вінда з тої сдкарти чи emmc нормально грузиться? Схоже на апаратну проблему.

Без жодної проблеми. Навіть F6-дрова не довелось підсовувати.

І де оці всі свідки мастдаю тепер? Де оці всі «лінукс змінився і став юзерфрендлі»? Ця шляпа як була для серверів де бородатий мостодонт буде тюнити годинами та чари в консолі робити так і залишилась.

На моему ПС корчі 10-ка стоїть вже бозна стільки, пережила декілька змін заліза, та тонну крянутого софта/ігор з торрентів.

Ця шляпа як була для серверів

я на этих «шляпах» сижу 10 лет и все ок решается, большинство отзывов от людей, которым линукс тупо не нужен, нет желания разбираться и нубов, ожидающих магии «все установить в 1 клик» и брызжущих слюной, от того что инсталлятор английский по дефолту, а не на их любимом языке, который дистр сразу должен угадывать. Оно и норм, эта система отсеивает нубов и ламеров, порог вхождения намного выше, чем для кухарки или чела, швыряющего ежедвневно лопатой говно на заводе, которые пинбол и сапера на винде с рождения осваивали. У меня куча игр в вайне ок работает. Я еще в 2000х был упоротым виндузятником, потом в 2007 я попробовал Mandriva и не вынес идеологии, просто снес. Потом по работе параллельно появился дебиан и так понемногу пришлось разбираться. От виндвы полностью отказался, когда моя любимая 7 отказалась запускаться на новом железе, потому что говняный M$ дрова под юсб3-мост-чипсет выпустил только для 8 и забил болт на 7. Планов обновляться на 8 у меня не было и я снес нах винду. Линукс без проблем поднял все железо

От виндвы полностью отказался, когда моя любимая 7 отказалась запускаться на новом железе
Оно и норм, эта система отсеивает нубов и ламеров, порог вхождения намного выше, чем для кухарки или чела, швыряющего ежедвневно лопатой говно на заводе, которые пинбол и сапера на винде с рождения осваивали.
бородатий мостодонт буде тюнити годинами та чари в консолі

это дешевый булшит втюхивался в нулевые для повышения продаж форточек, по которым написаны жирные тома сисадминам с скриншотами, как запустить редактор реестра и отпердолить километровый путь что-то вроде
HKEY_LOCAL_MACHINE\SOFTWARE\WOW6432Node\Microsoft\Windows NT\CurrentVersion\Windows\USERProcessHandleQuota
и про групповые и локальные полиси вообще промолчу, там 10000 настроек в оснастке
щас тебе на фрилансе индус за пару мисок риса запустит и раскрутит облака с консолями и чарами

Туши пукан, розмова за десктоп для людей на домашньому компу, сервери та мережі в принціпі не робляться без адміна. Вінду вже давно ніхто не лазить в реєстр окрім тим кого пре пердолитись із системою, тому і називають їх красноглазіки ;-)

десктоп для людей на домашньому компу

Неактуально у 2k24.

У простих людей для цього лопатофони є, решта й так чудово знають, для чого їм треба саме десктоп. Ну ще є якийсь танучий пласт стариганів, у яких старий конплюктер ще дише, а дешеву китайську лопату на пенсію не куплять.

Неактульний твій лінукс, був би він актуальний вже відбулося це чудо нульових — мастдайка мастдайнулась і всі пересіли на лінукс але на лікуксі як пердолились у конфіг та коносоль так і далі це роблять.

мастдайка мастдайнулась і всі пересіли на лінукс

Ну так і пересідають же — на Android. Десктопи нині для буржуїв, і з часом тільки дорожчатимуть. Гуманітарії вже давно планшети до університетів тягають замість нетбуків із PC-залізом. Вилазьте з кріокамери, чи що?

як пердолились у конфіг та коносоль так і далі це роблять

Ну от для цього більш ніж актуальний, які альтернативи? Мало пердолінгу — є ще бзді і геть маргінальні поробки.

Андроїд? І що ж там користувачі кеди чи гном обирають? Чи довбляться у консоль щоб дрова нвідії чи на блютус поставити? А як де 10 пальцевий сліпий набір?

Лінукс та андроїд з точки зору святої віри у пердолінг в консоль та задрочування мануалів по ночам, мають 0 спільного. І факт розповсюдження андроїда котрий всю цю вашу шизу закрив нормальним юзер інтерфейсом лише підтверджує цей факт, був він таким всратим як на десктопі, то був би у 1-4% користувачів.

Чи довбляться у консоль щоб дрова нвідії чи на блютус поставити?

Довбляться з кастомними ромами. В яких половина драйверів не працює, так. Можуть і GNU/Linux портувати туди, тоді працює ще менше, хехе.

А як де 10 пальцевий сліпий набір?

Підмикаєте клавіатуру й строчите.

Лінукс та андроїд з точки зору святої віри у пердолінг в консоль та задрочування мануалів по ночам, мають 0 спільного

У вас дивні стереотипи. Я ще на кватирках консоль пердолях. І здрапах із них тоді, коли з них текстовий режим викидати почаша. А кватирки, нагадую — нащадок MS-DOS, і рудименти звідти досі актуальні, навіть в NT, яка до MS-DOS узагалі прямого стосунку начебто не має.

закрив нормальним юзер інтерфейсом

Який досі від лаґів вилікувати не можуть, еге.

Ви не петраєте в мобільному ринку. Підґрунтя перемоги Android не в тому, що він якийсь особливо хороший для користувачів. Він зручний для розробників і виробників. Плюс перенесення виробництва до Східної Азії і відповідна революція заліза значну роль зігра в смерті конкурентних платформ. І Елопокапець, головне. Meego бʼяше цілком юзабельною для кінцевих користувачів, досі звідти ідеї тягають.

то був би у 1-4% користувачів

А в решти що? Мені аж цікаво, яке тут може бути бачення альтернативної історії.

чари в консолі

90-і давно в минулому, а бумери досі тодішню майкрософтівську консолешеймінгову пропаганду розповсюджують, запущену з метою втюхування Windows користувачам MS-DOS.

Новомодні чат-боти у месенджерах — це та ж консоль, тільки гарненька у хмаринках. Піпл хаває. Висновки?

Убунта на серверах стоїть, регулярно використовую, тому так, воно як було лайном для тих кого пре колупатись із системою так і залишається, і цей топік цьому доказ.

А що в такому випадку не лайно для серверів? Людина, яку не «пре колупатись із системою», взагалі здатна налаштувати сервер? Із мого досвіду взаємодії з web-майстрами, які налаштовують VPS через усякі web-панельки, і просто ламерами, які копіпастять команди з GitHub і не контролюють успішність їх виконання — ні. Якщо загорнути це все в формочки й віконця — ніц ся не змінить, такі люди просто закривають вікна помилок, не читаючи, і скиглять, що вони їх дратують і воно все магічно якось саме має працювати.

Лінукс лайно для звичайнокого користувача та для домашнього десктопу не для задротів, для серверів так саме лінукс, віндовс помер як серверна вісь вже давно.

домашнього десктопу не для задротів

Кажу ж, він як явище неактуальний. Задачі «домашнього десктопу» у нормісів давно вирішують лопатофони, Smart TV та подібні пристрої. Десктоп на біса для цього не потрібен: занадто переускладнений, хоч і на кватирках. І електрики багато їсть, навіть ноутбуки, зараз це особливо важливо.

А от якраз для задротів анало ґовнєт, тому що M$ ще в кінці 90-х вдало ся впха на ігровий ринок, зробивши з кватирок ігрову платформу, та цілий підклас ігр, розрахованих на клавомишу, з чим у спеціалізованих ігрових консолей поганенько, навіть у їхньої ж Xbox. Хоча враховуючи, як стімораби переповзають на GNU/Linux, бо попортованих ігр дедалі більшає — тут теж майбутнє каламутне.

віндовс помер як серверна вісь вже давно.

Тим-то StackOverflow досі на ASP.NET ся крутить, ліл. До речі, все з того ж кола web-майстрів стрічах чимало людей, які раді викидати гроші на серверний Windows просто тому, що його можна «адмініструвати» мишкою в звичному інтерфейсі (якість такого адміністрування вище вже згадано, ліпше вже через панельки, от справді). Навіть оповідати страшно, через яку дупу вони там продакшн ганяють, оті всякі ДеНВеРи ламерські... буе. Добре, що хоч не прямо з IDE кнопочкою «Run» (бо й такі кадри ся стрічають, але то вже молодше покоління).

Навіть не читав твою упороту шизу після першого речення, лікуйся. Знов почав нести хрінь що мастдайка не потрібна і ось ось помре, вас там чипують якось чи що?

віндовс помер як серверна вісь
мастдайка не потрібна і ось ось помре

З дзеркалом сперечаєтеся? Дотепно, що в суперечках зі мною люди по собі проеціювати починають. Хто про що думають — ті про те й говорять ©

От власне, заки так вперто свинячите, що мова не про як ПК як клас, а про маздайку — поясніть причину конкурентного провалу Windows Phone/W10M перед Android.

постійне індексування Win10 у найбільш невідповідні моменти, що фактично займало 60-80% ресурсів

Ніби ж вимикається

Наскільки памʼятаю повністю можна прибити тільки патчем на піратську версію. На ліцензії мільйон хаків які злітають після обнови.

Я зараз напишу дурню про те, що раніше трава була зеленіша, але 9.10 була піком розвитку Ubuntu.

Причиною стало постійне індексування Win10 у найбільш невідповідні моменти, що фактично займало 60-80% ресурсів

О, а коли я казав, що в мене індексація зʼїдає 50% процесора, то мені не вірили, або казали, що я не вмію готувати Win10.

Все йшло більш-менш рівно, допоки мені не знадобився пакет fuse і я без лишньої думки поставив його на свою на той час 22.04, що зламало її. Це вже потім дізнався, що він ламає систему у всіх, а не тільки у мене.

O_o

І якщо не зважати на помилки, котрі вистрибували кожні 5-15 хвилин для репортів

Здається з 12.04 в мене почали зʼявлятись ці репорти кожні 15-30 хвилин і на цьому наші шляхи з Ubuntu розійшлись аж до 21.04, коли треба було попрацювати за офісним компʼютером. Тоді, щоб встановити текстовий редактор мені знадобилось перебілдити пачку пакетів із сорсів, бо в Canonical якась манія переписувати все, що є, ламаючи залежності та створюючи купу багів, яких немає в сорсах.

Тут було наче все гаразд, а ті незначні проблеми, що були, — були звичною буденною справою «лінуксовода».

Скоріш за все убунтовода. Вибачте за грубість, але те, що я спостерігаю в Ubuntu — якийсь жах, після якого Win стає найкращою ОС.

Коротше, нікому не раджу Ubuntu.

Нещодавно Дебіан та Федора теж наче мали проблеми. Або то мій ноут вже «втомився». :)

Якого типу проблеми? Бо я от вчора поставив федору(дивно довго стартує і виключається, враження наче я знову на вінді) і дебіан на іншому(наче шустрий все ок).

У Fedora багато чого накручено в плані секʼюріті через що вона дійсно повільна в порівнянні з іншими дистибутивами.

Як я не парюсь за вибір ОС: 64 гіги оперативки + працювати через WSL + грати через вінду.

Зачекайте, йде встановлення оновлення 2 з 15....

Описані проблеми — одна з основних причин, чому я юзаю мак, а не десктопний лінукс (іншими є шикарне яблучне залізо, включаючи Apple Silicon, ну і яблучна екосистема та велика кількість десктопного софту). Зате вже давно використовую убунту на трьох своїх серверах, і там ніяких проблем ніколи не було. Єдиний міні-баг, який в мене недавно виліз — убунта при логіні в шел видає меседж:

*** Livepatch has fixed kernel vulnerabilities. System restart recommended on the closest maintenance window ***

..хоч всі патчі вже встановлені, і систему я ребутнув. Забавно, що канонікал пише, що це не баг, а фіча:
bugs.launchpad.net/...​/ bug/2028377/comments/21
Ну але то взагалі дрібниця. В Ubuntu Server хороший баланс між стабільністю і свіжістю пакетів, а лайвпатч ядра в Ubuntu Pro — це шикарна штука.

Мак теж специфічний
Щось приємно
А те ,к він з мультимоніторами працює не дуже

Не только с мульти)) и не только с мониторами. Но если его включить и ничего не трогать. То работает поиемлемо.

Ох бляха, у маків прям біда в роботі з зовнішним монітором(ами).
Постійно відвалюється конект з ними.
Нещалежно від мака та монітора (mid2015, 2019 intel, M1), моніторти теж різні були.

Все заточене на те що ти повинен пряцювати з цією крихітною 16″ емейзінг за##пою в якій фіг нормально в IDE що помістится.
Нажаль ((

Уже можно поставить убунту и на м1 и не только ее asahilinux.org, в целом 7 красных глаз из 10. Работает почти все железо. Но арм Линукс на десктопе ещё слишком молод.

А у мене інший досвід
Покищо найкраща з ЛТСок які були у мене
Свіжі пакети
Нічого не лагає і не відвалюється

На стільки добре і стабільно працює, що цього разу не хочу навіть дивитись у бік xfce чи i3

Linux — це щось... Запускаю Atom для редагування тексту, відкриваю його головне віконне меню, проводжу мишкою по пунктах меню — вся система повністю зависає і не реагує на клавіатуру. Курсор мишки може рухатися, але більше нічого зробити неможна. Зловив три таких зависання — видалив криву прогу і більше нічого не висне. Але цікаво, чому в мене ніколи в житті Windows через notepad не зависала?

Конфіг: Ubuntu, ноутбук на Intel Core i5-1235U без дискретної відеокарти, 4K монітор по HDMI, редактор текстів Atom, не під рутом.

Відкрий якийсь лог в кілька гігабайт у нотпаді. Звичайно, такий собі кейз, але в мене бувало що висіла.

Зависне, якщо нема місця для свопу. А якщо є, то треба почекати — просто піти випити чаю з печеньками. Або зняти процес, поки він не встиг з’їсти багато оперативи.

Але цікаво, чому в мене ніколи в житті Windows через notepad не зависала?

Windows — це щось...

Вчора. Windows. Лаптоп. Тачпад, скроллінг двома пальцями. Додаємо драйвер планшету (Wacom). Скроллінг перестає працювати.
Гуглінг. Купа рецептів аж до редагування десятка ключів в реєстрі.
Видаляємо драйвер планшету. Ще не працює.
Міняємо зображення курсору(!), починає працювати.

Таких історій десятки, але оця ще в емоціях.
Чому на Linux ніколи такого не було?

Linux все одно дивніший. Убунта постійно забуває на ноуті, що основним в неї вказаний зовнішний монітор. Тобто майже кожного разу після вводу пароля треба знову налаштовувати головний монітор і його масштабування. Пішов попити чаю — налаштовуй потім монітор. Відійшов подзвонити — давай масштабування став та головний монітор змінюй. Вінда ніколи не забувала. І я це не для того пишу, щоб сказати, що Лінукс писали ацтекі з кривими руками. От що з тими багами робити, якщо це робочий ноут і в мене прав нема?

это потому что убунта треш, у меня сид+кде, восстанавливаются даже приложухи при отключении/подключении внешнего монитора

Я хз, на Федорі такого не спостерігаю, хоча міняю сетапи постійно, то 1 монік, то два, то знову один, але інший.

Це у вас щось. Відколи користуюсь убунтою(18-24) і притому на різних ноутбуках, жодного разу не було подібного

У мого товариша те саме на робочому ноуті.

Переходиш у іншу сесію консольну (Alt-n, n=1..6), знаходиш той процес та вбиваєш.

так, доречі, і з vi виходити можна, єслі хто не знав

Нічого не відбувається по Alt+2 і т.п. навіть без зависання. А з зависанням клавіатура каже допобачення і Ctrl+Alt+Del не спрацьовує.

Сорі, спробуй Ctrl — Alt — F2. Повинен з’явитися чорний скрін з логіном.
У графічний спейс повертаєшся через Ctrl — Alt — F7 чи Ctrl — Alt — F1

Тобто можна мати кілька паралельно відкритих локальних сесій (логінів) на одному компі.

в этом и мощь виртуальных терминалов, когда намертво зависает Х сервер или глюки, перелогиниваешься в другой терминал и убиваешь задачи или делаешь другие действия, винда просто сосет здесь, там если дрова бсодят или зависает ui то только жесткий ребут

там если дрова бсодят или зависает ui

KMS тоже можно поломать, особенно если запускать софт, который напрямую на DRI рисует.

Поэтому держать ещё SSH, открытый для локалки, всё-таки не помешает тоже.

Додам, що це залежить від налаштувань. У мене під f1 завжди gdm, а сесії починаються з f2. Тобто два активних юзери з ui будуть на f2 та f3 відповідно.

Дочитав до місця з проблемами в

ubuntu-gnome-desktop

далі читати нема сенсу, в мене XFCE, все літає і нема ніяких таких багів. Рекомендую.

и gnome-term заменить на обычный xterm, потому что переодически жрет СPU немеряно. :)

обычный xterm

Который даже не умеет HiDPI, ага.

Там так-то через меню по Ctrl+ПКМ (которым с тачпада без аппаратных кнопок само по себе извращение ся пользовать, ибо ся отображает оно по старинке — с зажатым клавишем, а пункты ся активируют сразу по отжатию) можно крупные включить (и даже прописать их перманентно в xrdb, ага), но в них половина символов не работает. Да и с дефолтным шрифтом не шибко много. Закопайте старичка уже, есть всякие kitty/alacritty с аппаратным ускорением и нативной поддержкой ЗЕМЛЕСПОСОБИЯ.

Хто поділиться досвідом як у вас було з LTS убунтами чи нормально проходив апдейт з однієї LTS? Цікаво чи я один такий фартовий та це реально лотерея і краще встановлювати окремо новий інстанс чим апдейтити старий до нової версії.

Сервер з кастомною інсталяцією убунти openzfs.github.io/...​tu 18.04 Root on ZFS.html
Пережив штатний апдейт 18->20->22 без проблем

Ноут з кастомною інсталяцією убунти openzfs.github.io/...​tu 20.04 Root on ZFS.html і обширною кількістю софту з KDE
Теж без проблем апдейтнувся з 20 до 22.

Коли буде 24.04.1, зроблю апдейти обом знову.

ThinkPad живе на LTS апгрейдами від 14 до 22. Кожен апгрейд десь щось зачіпає. Наприклад, одного разу в калькулятора та нотпада екрани стали прозорими. Останній попортив UI — довелося переходить з gnome classic на mate. Але, зазвичай, за день проблеми розгрібаються і далі більш-менш норм працює.

Чужий досвід не дуже стане вам в нагоді. Бо багато чого залежить від того, що ви туди понаставили на додачу до основної системи.

Приклад. Для роботи з R-проектами прийнято підключати дод. репозиторій, в якому вказано jammy (тобто убунту 22.04). Початково в 22.04 в комплекті йшов R 3.5.2, а сьогодні вже маємо 4.4. При встановленні r-base з цього репозиторію через apt встановлюються додаткові пакети й бібліотеки як залежності. При встановленні r-devtools з цього дод. репозиторію встановлюється ще більше пакетів і бібліотек. Навіть якщо ви оберете варіант встановлення devtools з-під R, вам все одно доведеться встановити вручну низку пакетів через apt як залежності. Припускаємо, що ви надумали оновити 22.04 до 24.04. Як вважаєте, те, що під капотом у убунтівського графічного оновлювача, розпізнає ваші вручну додані рядки з дод. R репозиторієм і замінить запис jammy (22.04) на noble (24.04)? Навіть якщо так, він оновить всі пакети й залежності автоматично і при цьому не виникне конфліктів з тим, що є в noble?

Якщо apt-інфраструктура, sources.list файли у вас незаймані, ви ставите все ліве-нове-самозбірне без sudo, поводитеся обережно зі шляхами, для кожного проекту використовуєте віртуальні середовища тощо, тоді історія інша.

Ubuntu/Debian і apt як його пакетний менеджер слід сприймати як систему, яка вже склалася, яка надає чимало можливостей і убезпечує від потенціальних складнощів, але й накладає певні обмеження.

До речі, незважаючи на 5ГБ ісошник, при встановленні можна вибрати minimal. Гном і лисиця присутні, кодеки й драйвери завантажуються при встановленні.

Недолуга порада.

1. Мова про Ubuntu, Debian. Не про MacOS.

2. Нащо захаращувати систему дод. пакетним менеджером замість користування вигодами рідного? Щоб не знати, що де й звідки лізуть помилки?

3. Якщо хочеться 2, тоді чому не pkgsrc чи xbps з більш спорідненої системи?

4. Навіть якщо спрацює, brew install r дасть 4-годинну компіляцію з нуля й встановлення r-base. Для швидкого встановлення r-base бінарників треба сказати brew —cask install r.

Мова про Ubuntu, Debian. Не про MacOS.

Linuxbrew, the same

Нащо захаращувати систему дод. пакетним менеджером замість користування вигодами рідного? Щоб не знати, що де й звідки лізуть помилки?

Вигода brew саме у тому, що він не захаращує систему, все лежить окремо.

Для швидкого встановлення r-base бінарників треба сказати brew —cask install r.

Ага

Можливо.

Наскільки я пам’ятаю, в MacOS є три способи експлуатації homebrew: 1) дефолтний, тобто з sudo на першого користувача, 2) з sudo на окремого умовного користувача homebrew_vasily, відмінного від користувача, під яким йде повсякденна робота, 3) git clone homebrew, bootstrap в домашній директорії, де доводиться слідкувати вручну за шляхами, і де все одно для встановлення касків на кшалт продуктів від jetbrains вимагається sudo. Тобто на виході маємо в системі два пакетних менеджери, які не знають про існування один одного. Для homebrew-варіанту 1, який йде за дефолтом в документації — з найбільшими правами. І кожен проблемний бінарник доведеться виловлювати за допомогою which.

Ні, може, я щось не так розумію. Але pkgsrc в лінукс бутстраплять в непрівілейованому режимі. Во ізбежаніє...

The installation script installs Homebrew to /home/linuxbrew/.linuxbrew using sudo. Homebrew does not use sudo after installation. Using /home/linuxbrew/.linuxbrew allows the use of most binary packages (bottles) which will not work when installing in e.g. your personal home directory.

sudo потрібен лише при інсталляції.

www.netbsd.org/...​/faq.html#non-root-pkgsrc — те саме, by default is sudo

Як вважаєте, те, що під капотом у убунтівського графічного оновлювача, розпізнає ваші вручну додані рядки з дод. R репозиторієм і замінить запис jammy (22.04) на noble (24.04)?

Не знаю, як графічний, а консольна do-release-update просто дізейбліть все що від сторонніх видавців. Потім можна вручну увімкнути. Все одно ви ставили їх не системним шляхом ;\

Та я розумію що чужий досвід я ніяк не зможу використати в цьому випадку. Тут скоріше цікаво то я такий фартовий (якось дебіан завалил просто встановлюючи скайп) чи багато хто стикався з тим що простіше з нуля все встановлювати. По інших коментарях видно що не я один такий, але хочеться почути і позитивний досвід.

20.04 без проблем апдейтнулась.

Звичайно деякі залежності полетіли, але це мої специфічні кейси з середовищем розробника, що не відносяться до роботи системи чи обладнання. Деякі розробники пітон пакетів не гарантують зворотну сумісність.

18->20 іноді випадало, треба було якісь звʼязки пакетів доробляти.
20->22 поки що завжди проходило само, без ручного втручання.

Зважаючи на інший коментар мова про апдейт консольної чи з UI ubuntu ?

Я робив тільки з do-release-upgrade консольно.
Ubuntu з Unity не виношу, у мене Kubuntu.

Сам юзаю кубунту тому що в якийсь момент КДЕ стало і стабільніше і зручніше, а зараз здається що і швидше.

Бляха, якісь суцільні флешбеки
Років так з 20 назад начитався журналу «Мій комп’ютер» та всиановив популярний на той час дістрибутив Mandrake. Все йшло більш-менш добре приблизно з місяць, навіть щось там кодити на с++ намагався (ну, юнікс система, це ж дурні гроші за це платять, ага). А потім я купив тв-тюнер та під час встановлення драйверів під нього декстоп юай відвалився. Він тупо крешився під час запуску системи і В консолі в списку девайсів той тв-тюнер був, але навіщо він треба без юай мені не зрозуміло й досі...
Коротше, зніс я то все, встановив популярний тоді віндовз xp та й більше цією херньою не займався.
І що я бачу тут: знову вилетівший десктоп і неможливість подивитись ютубчик через те, що встановив додатковий пакет...
20 років минуло, а той лінукс такеж одоробло як і було.
Навіщо воно треба я хз.

Ну я теж тільки що зловив флешбек, принесла родичка ноут, який вже п’яту годину спінер на синьому екрані крутить, не може ребутнутись після апдейту, а гуглимі відповіді від офіційного сапорту MS рекомендують реінсталювати десятку.

Філосовське питання, «to be or not to be»)) Попри безмежну кількість пекарень, деякі люди ще й досі печуть хліб вдома і час від часу плюються бо перекис/підгорів/недопікся/.... проте й далі продовжують випікати його вдома «бо то своє і зроблене своїми руками» та і смачніше також, бо ти сам під себе, свої смаки та вподобання підбираєш пропорції інгридієнтів(сьогодні хочеш трохи солонішого, через тиждень захотів і взагалі без солі зробив), а не користуєшся виробом, який націлений на масмаркет і є «середньою температурою по кімнаті». Випікають навіть попри те, що економічно випікати вдома не вигідно, якщо підбити калькуляцію собівартості (в розрізі вдома/купити готовий).

20 років минуло, а той лінукс такеж одоробло як і було.

Они же пилят десятки или сотни дистрибутивов вместо того, чтобы создать 5-10 совместно.

Лінуксоїди. Втім, різниці особливої нема.

Я в 2022 році теж з мандрейка починав.
Навіть дипломну роботу на ньому писав.

для вас есть винда и макбукчик, за бабло, конечно, где вы можете насиловать мозг индусской поддержке и получать ответы в стиле «перебить ос». Профессиональный инструмент тоже в кривых руках «одороблом» становится

знову вилетівший десктоп і неможливість подивитись ютубчик через те, що встановив додатковий пакет.

это потому что применяется подход зашел на стековерфлоу, скопипастил не задумываясь и выполнил команду. За это система карает «поломанным ютубчиком»
Я вам рекомендую в команде всегда пользоваться «git push -f origin/master»

І що я бачу тут: знову вилетівший десктоп і неможливість подивитись ютубчик через те, що встановив додатковий пакет...

mpv і без графічної сесії ютубчик показує.

Использую Ubuntu наверно с 10 версии.
Cейчас у меня 22.04.4 LTS.
Среди последних моих находок, это «выгребание» после многочисленных апгрейдов.
Лечится сносом и чистым сетапом.

От от, саме тому

Мій особистий досвід і підхід — свіжа інсталяція, практично завжди.

Додам просто мемчик для деяких коментарів)) imgur.com/P6LnScW

Щодо snap, детально питання не вивчав, але майже одразу стикнувся з цією проблемою: askubuntu.com/...​ing-images-in-root-folder
Після цього не лишалось нічого, окрім як знести й поставити через apt

Хороше пояснення за вашим посиланням стосовно snap. Дякую!

А еще snap обновляет пакеты типа автоматом. Хотелось бы все же какой-то контроль на тем «что и когда обновлять».

snap refresh —list // дивимось які пакети є на оновлення, аналог для apt list —upgradable
snap refresh snapName // обираємо що хочем оновити, інше не чіпаєм просто

Не все так просто.
Для обновления я запускаю Software Updater, через который видно какие пакеты будут обновляться, где вы может выбрать что обновлять а что нет.
Однако, насколько я понял результатом работы этого пакета является безусловный запуск обновлений через snap, без возможности выбора обновляемых пакетов.

Оце я розумію, «надійність». не то шо ваша вінда, поставив і забув 😂

Фантастика на втором этаже© :)

от чего же, о «надёжности линукса» мы можем почитать прямо тут

О «надёжности Windows» можно и не читать, а убеждаться на собственном опыте. Никакие брэнды не помогают, никакие честные инсталляции или сопровождение от суперопытных корпоративных админах, как на моих галерах. Если решило сходить с ума, ты просто останавливаешь работу и ждёшь десяток перезагрузок или пару недель, пока не исправится, или просто плюёшь на проблему. И в отличие от Linux, квалификация, если ты решил таки исправлять это, требуется в разы выше.

Единственное в чём польза от выбора версии подороже — что оно не бутнёт тебя посреди критического процесса, а потребует выбрать момент в течение двух ближайших недель.

И как писатель всякого галерного embedded с опытом, я понимаю, почему так происходит. Софт нашей разработки будет вести себя точно так же, или ещё хуже. У Microsoft хотя бы хомякобаза пошире и соответственно фидбэк обширнее...

Вообще не понимаю о каких проблемах речь. С 7й винды проблем становилось все меньше и меньше. В десятке я их даже не вспомню. 11 у меня стоит без переустановки больше года и с ней 0 проблем. Даже у ребенка, который ставит постоянно какую-то дрянь для игр, нет проблем с виндой.
Никаких нагружающих задач в фоне или нежелательных перезагрузок.

При апдейтах вінди в мене відваляються дрова, апдейти бубунти поки більш стабільні. Плюс ті апдейти в вінді не так просто вимкнути. В бубунті я можу по 5 років(срок підтримки лтс) просто не апдейтити систему і все буде працювати так само, чого достатньо для лайфтайму моїх компів.

Единственно что у меня удаляется, это Adrenalin software. И то, просто винда накатывает более новый драйвер. Но я сижу на дев ветке 11 винды, это можно простить. Все, больше никаких косяков.

Я траплях на випадок, коли на кватирках 8.1 просто зламася драйвер звуку без якихось зовнішніх причин (ну користувач так стверджує, принаймні). Колупаю мікшери, диспетчер пристроїв — глухо. Наче навіть навушники встромлях, перевірити, чи не заклинений джек. Ну, думаю, проблема апаратна, ніц тут не зроблю, треба здавати у ремонт. Раптом згадую, що у мене флешка з RemixOS є. Втикаю, вантажу — працює. Вантажу кватирки — знову не працює. Ну скачах і перевстанових драйвер, що ще з ними робити... А ще на тому ноуті Bluetooth вбудований не працює, наскільки памнятаю, я чаклувах щось із ним і так і не заведох.

Использыю сусю ролинговую с кедами и бед не знаю))

Недавно намагався пів року користуватись ubuntu 22.04. Мова клавіатури перемикається за замовчуванням по win+space, щоб поставити shift+alt треба гуглити і вводити команди в термінал, бо інтерфейс не дозволяє таке зробити. Після перемикання мови курсор втрачає фокус і треба знову вибирати потрібний рядок для вводу. Бувало, що після перемикання мови клавіатура переставала працювати, а в journalctl з’являлись помилки. Щоб знову працювала треба було мову декілька разів переключити мишкою.
Для віддаленого робочого столу використовував remmina. Так от, якість картинки rdp досить погана, крім того захоплення клавіш не завжди спрацьовує. Комбінація alt+tab часто перемикала вікно в ubuntu, а не в віддаленому робочому столі.
Далі було потрібно підключатись до компа з ubuntu віддалено. Стандартні засоби дозволяють підключатись по rdp та vnc. На телефоні rdp з ubuntu не працює, показує арртифакти, а vnc дає змогу підключитись лише коли профіль користувача розблокований (тобто треба вимикати автоматичне блокування, що як на мене не правильно). Використовувати tigervnc або xrdp, не варіант, бо вони входять в нову пусту сесію і наприклад продовжити роботу за комп’ютером не можливо

щоб поставити shift+alt треба гуглити і вводити команди в термінал, бо інтерфейс не дозволяє таке зробити

Та можна наче. Пам’ятаю, як тільки з вінди перейшов, то налаштував і користувався здається alt+shift. А з часом просто не став міняти і звик до win+space.

Після перемикання мови курсор втрачає фокус і треба знову вибирати потрібний рядок для вводу.

Цей самий момент(якщо це те, про що думаю) присутній і у windows також, проте, наскільки пам’ятаю він не втрачає фокус, а фокусить меню де зазвичай «File | Edit | View | Settings | ...» І от там при натисненні Alt(от не буду брехати, чи самостійно чи alt+іншкаКнопка, бо давно не стикався з цим) воно фокусить це меню.

Бувало, що після перемикання мови клавіатура переставала працювати, а в journalctl з’являлись помилки. Щоб знову працювала треба було мову декілька разів переключити мишкою.

Вельми дивна поведінка, не стикався, хоч і мав налаштування, як дефолтні, так і через alt.

це відома проблема оболонки gnome, якшо системою треба користуватись а не просто подивитись, то рекомендую оболонку xfce (можна встановити додатково до існуючої або якшо хочете чисту систему, что є готова збірка — xubuntu.org ), зокрема там власний зручний віджет настроювання переключення розкладок i.imgur.com/IUd6rZT.png

Ви так її хвалите, що я вирішив теж встановити на тестовий ПК)
Щоправда здивував розмір!)
ISO більше за файл вінди)))
В порівняння ISO файл ос якою я користуюсь важить 1.05G, а цей 5.7.
Після тесту — напишу декілька теплих слів, якщо такі будуть=)

Всім хорошого вечора і пиємного увікенда!)

Читав вже трохи про це. Бо воно дійсно очі ріже і перша думка коли завантажував ISO «#@% що за монстрюга в цій убунті?!?!?!»)) Але якщо зважати на те, що вони роблять мультитул з убунти і т.п., то починається розуміти що там напхали всякої всячини «і швець і жнець...»

На останнi ноути з NVM windows без драйверiв складно встановити. ubuntu норм

Так можна сказати про будь-яку ОС — на свіжий реліз переходять хіба що дуже відчайдушні люди :-) Я завжди вичікую 3-6 місяців і лише після того приймаю рішення, поновлюватися чи ні — читаю відгуки, ревю чи запитую знайомих. Консервативно? Так, ми ж всі дуже чудово знаємо, хто пише код і як. Canonical не виключення.

Та от ХЗ, в мене такі проблеми з Ubuntu чомусь з тих часів як вони мені компакт диск вислали поштою, років 15 тому (качати ще було дорого). Я за тодішньою звичкою ставив його в дуалбут разом із віндою (хоча треба було спочатку на віртуалці спробувати), бо треба було і те і інше. Ця штука мені покрешила розділи диску та довелось усе наново розбивати на партиції та встановлювати. Від тімліда наганяй отримав (добре, що нічого не було встановлено ще). З того часу використовую лише серверну версію коли треба (серверна як на дивно стабільна), а віддаю перевагу перевіреним RedHat подібним — Fedora, CentOS та RHEL. В яких і системний софт по свіжіше і багів по менше. А баг із крешем я їм тоді засабмітив в систему, він там висів років з 5 потім хтось шерстив той беклог і написав що реплікейтити не можуть, як відтворити гадки не мають тому закривають.

Нажаль (чи на щастя?) я не ставив Лінукс в дуал-бут останні 20 років :-) А в банку, де я працював і де мала б стояти Вінда — стояла Убунта на повній партиції. І всі сканування робочих станцій вона проходила дуже вдало — знайомі хлопці з Департаменту Безпеки розказували, що в мене «становлені всі патчі від Майкрософту», схоже, бо «сканер нічого не знаходить» :-))

В мене схожа історія. Пам’ятаю як десь в 2017 була атака вірусом Petya що проник в компанію де я працював. У всіх були як водиться корпоративні ноутбуки з Windows. Мабуть і апдейти у них також були. в мене ж тоді був встановлений virtualbox з ubuntu який використовувався як основна ситтема а на windows було відключено все що тільки можна(були права локального адміна). Корпоративна пошта використовувалась через web. Тобто до Windows взагалі не було ніякого відношення, крім як тільки включити ноутбук.
І тут Петя постукав всім в компанії через Windows SMB. Тут була стаття про це dou.ua/forums/topic/21060
І всі хто тода був на роботі у моєму відділі на 100+ людей, крім мене та ще одного колеги втратили всі дані. Ти просто сидиш і не розумієш чому всі різко перестали працювати, в тебе д все ок. І тут до нас прибігає хтось з секюріті в якого на обличчі було написана вся серйозність ситуації...

Так, було діло. Приходжу до стоматологів, а вони починають з нуля мої зуби і пломби рахувати і до картки вносити. Виявилося, що Петя все безповоротно зашифрував.

Рука-обличчя.жпг.
Я був користувачем бубунти ще з версiï 6, тодi ще Canonical безкоштовно надсилали дистрибутив поштою. Перейшов на Mint коли вони почали експерименти з Unity/Gnom shell, туди-сюди-обратно. Останнi 3 роки з macOS, бо на роботi видали Macbook i нiчого iншого не можна. Спочатку матюкався, бо все через сраку, але якось з роками звик.

Тут напевно не до вас питання,а так до коммюніті взагалом. Ви описали що, матюжились на МакОС і звикли. А я от просто тупо ніяк. Прям МакОС у порівнянні з любим дистром Лінухи(з яким я мав справу), навіть Убутну, Мак тупо повна х.. неюзабельна...Я постійно бачу тіпочків і в реалі, і ютуб продакшн тіпи з натхненним лицем,щось на Мак роблять. І нахвалюють техніку.. Мені цікаво я один такий? Може я просто не зрозумів прикол аппл техніки і хтось на помилки вкаже? Ибо на мою думку Мак — це оверпрайс інструмент,який херово свої задачі виконує.

Прям МакОС у порівнянні з любим дистром Лінухи(з яким я мав справу), навіть Убутну, Мак тупо повна х.. неюзабельна...

Дивно це бачити від лінуксоїда. То зазвичай у віндузятників виникають проблеми з усім, що не вінда, бо синдром каченяти. Якщо по темі, то мак — це якраз ідеальний десктопний лінукс, по суті (я в курсі, що macOS базується на BSD, але це теж *nix) . Зі зручною графічною оболонкою, без дурних багів, і з великою кількістю якісного десктопного софту (у лінукса з цим сумно).

З чим у вас виникають проблеми, окрім «я звик інакше»?

— Насправді навіть з наклейками на клавішах. Довбані ієрогліфи..
— Його впринципі як геймінг-комп не заюзаєш.
— для того, щоб юзати вінду або те ж убунту не треба нічого умнічати, а тут без мануала не розберешся( навіть як його включити :D)
Якщо щось , я не хейта раді . Я дійсно хочу зрозуміти.. То я один такий не хайповий і розумово-відсталий чи я просто не розумію прикола . Мб порадите як до нього самі адаптовувались?

— Насправді навіть з наклейками на клавішах. Довбані ієрогліфи..

Клавіші як клавіші. Там хіба спочатку незвичні символи клавіш Control, Command та Option, але їхні назви продубльовані текстом знизу, тому швидко звикаєш до цих клавіш.

— Його впринципі як геймінг-комп не заюзаєш.

Ну так мак — це робоча машина, а не геймерська. Та й ігри потрібні далеко не всім. Наприклад, я хіба деколи граю на плойці, а ПКшні дрочильні типу контри і доти мені вже купу років не цікаві.
Але взагалі якщо дуже хочеться, то і на маку можна пограти. Ось список нативних:
www.macgamerhq.com/...​e-m1/native-mac-m1-games
І ще повно віндових ігор можна запустити через Crossover. Тут можна пошукати рівень сумісності з конкретними іграми (все, що має 4 зірки або більше — цілком можна грати):
www.codeweavers.com/compatibility
Наприклад, CS 2, Cyberpunk 2077, Witcher 3 раняться без проблем, зі стабільними 50-120 фпс, залежно від гри і конкретного чіпа (для ігор треба брати M3 Max).
Тому «впринципі як геймінг-комп не заюзаєш» — це дуже далеко від реальності. Для кежуал геймінгу мак юзабельний. Не підійде він хіба кіберкотлетам, яким треба 300+ фпс, і кожну нову інді-гру зі стіму.

— для того, щоб юзати вінду або те ж убунту не треба нічого умнічати, а тут без мануала не розберешся

Наприклад? Всі базові речі — плюс/мінус стандартні, за винятком керування вікнами (як от дабл клік по заголовку вікна для розтягування по ширині екрану замість клавіші розгорнути, яка тут відкриває апку в повноекранному режимі), і шорткатів, які тут свої.

Мб порадите як до нього самі адаптовувались?

Як і будь-якій іншій ОС — працював з нею, і поступово її досліджував. Коли виникали питання, то гуглив, і отримував відповідь. Кожну ОС треба вивчати.

Якщо є конкретні питання щодо макосі, то питайте, поділюся best practices.

Я останні 20 років використовую Debian GNU/Linux і всім раджу.

Взагалі квітневі релізи Ubuntu лише називаються LTS. У LTS інший цикл оновлення, і користувачам попередніх LTS-релізів менеджер оновлень взагалі не пропонує оновлення 24.04, оскільки 24.04 за визначенням сирий і глючний. Користувачам LTS треба дочекатися 24.04.1 (його реліз заплановано на 15 серпня) і лише тоді оновлюватися.

Чомусь на Debian-і в мене постійне відчуття, що життя йде десь попереду, а ти живеш трохи позаду — хочеться драйву, глюків, несподіванок :-)

На дистрібьюцією працює по факту пів Німеччини, вона основа більшості німецьких проектів з відкритого ПО для суспільного використання. Debian та RHEL тому і є найстабільніші дистрибутиви. Перша дістрібьюція має державну підтримку земель Німеччини починаючи з Баварії, друга корпоративну IBM/RedHat та Intel.

Я трошки проясню ситуацію, що було зрозуміліше: драйвовість та глюки в системі залежать не від дістрибутиву Лінукса, а від того, що ти з ним робиш. Якщо дистрибутив не має необхідних нових бібліотек — відповідно, ти нічого не скомпілюєш і не запустиш з того, що вміє падати, глючити, та приносити радість інфраструктурним інженерам.

Ага заодно маєш старий скажімо : GNU TLS, або OpenSSL — а щоб оновити треба оновити libc — а щоби оновити libc, треба оновити ядро і поїхало до стану коли усе треба оновити, щоб закрити інші сканери, які лінухи сканують. Якраз цим RHEL відносно добрий і Debian, там усе прийнятно свіже і не падає, а від Ubuntu часто горить. Хоча на контейнерах в цілому краще і суттєво, скажімо, за Alphine. Для розробки я як і Лінус Торвадльс давно віддаю переваги Fedora, хоча на смак та колір як то кажуть. Багато товаришів тільки за Arch або за Gentoo.

Gentoo, Arch, Mint — поза корпоративного сектору.

Реальна історія з початку десятих. Зайшов до друзів у гості та бачу ситуацію: один іншого вмовив поставити Fedora. Ставиться, щось там вона питає, друг стрибає навколо компʼютера, налаштовує, матюкається та через годину не витримує й видає: як ви користуєтесь оцим ***, воно ж усе баговане, ставлю назад Гєнту!

Він непоганий, впевнений, але не для роботи в корпораціях, де використовується софт, який орієнтований виключно на RHEL або Ubuntu. Будь-яка документація містить опис кроків саме для цих двох Лінуксів, все інше — на твій розсуд та з твоїми ризиками. Коли працюєш в таких умовах, обирати не дуже виходить. Я обрав Убунту і вона повністю виправдала своє призначення. За 2 роки я жодного разу її не перевстановлював, відновлював чи ще щось, при чому, експериментував з ядрами, модулями та постійно встановлював всі апдейти від Canonical. Працював також з великою кількістю софта, пов’язаного з пропрієтарним залізом від IBM, EMC, Cisco, Oracle, etc. — все працювало, тому що вони гарантували підтримку саме цих дистрибутивів. Тому попри всю нестабільність Убунти (відносто того ж Дебіана) є чудові переваги: все з коробки, нові версії пакетів, зручна в роботі і, головне, — сумістна з різним корпоративним софтом.

Дуже, дуже... дивно встановлювати бету, якщо ти не впевнений в своїх силах. Ще більш дивно оновлювати бету до релізу оновлювачем, який розрахований на те, щоб оновлювати попередні _релізи_ до поточного. НЕ БЕТИ. І при цьому жалітись на проблеми оновлення.

А загалом, просто юзайте Федору і все буде пучком :)

Дуже, дуже... дивно встановлювати бету, якщо ти не впевнений в своїх силах.

Це була проба пера, виключно «потикати» новий інтерфейс і я впринципі був готовий як повернутись на 22.04 так і поставити дебіан, флешку з яким заздалегідь підготував, але сталось що сталось))
По Федорі, як з підтримкою розповсюдженого щоденного девсофта і т.п.? Що не туторіал, то там все стандартний набір дистрибутивів. Рідко буває щось «екзотичне». Не знайомий з інтерфейсом Федори і можливостями. В основному користувався всім що дебіан.

То просто прочитайте, чий це дистрибутив, перед тим, як казати про «екзотичне» :-D

Цікаво що всі пробують убунту, хоча серед десктопів — далеко не самий стабільний.
«Миші плакали, кололися...»

Mint чи звичайний Debian чого не підходить?

ще цікаво спостерігати, що не працює конкретна аппка (причому у одному з сотень дистрів), а винуватий весь лінукс загалом...

Доречі, ставив 24 ще взимку, до релізу, бо купив ноут з Lenovo з якоюсь останньою Wifi картою, що в Debian не заводилася, треба було останнє ядро. Нічо, все працює, і TouchScreen з автоповоротом — донька там щось стілусом малює в Krita... Навіть богомєрзкій Teams із snap встановився і працює.

Щодо апдейту з попередніх версій — так це не найкращій шлях в будь-якій ОС. Тобто, воно ніби працює, але з часом або випливають якісь косяки, або неможливість (без проблем) подальшого оновлення. Я б не рекомендував.

BTW якщо Сanonical то колеги кажуть, що Kubuntu краща ідея. Хоча як на мене то аксіома Ескобара.

Колись я юзав кеди другої версії. І вони мені подобались. А потім вийшли треті — і якось воно було важкувато на моєму компі тоді. І я спробував третій гном — і нічого кращого, як на мене, немає.

Хоча інколи зустрічаю в інтернеті старі скріни WindowMaker і накриває ностальгія... ;)

Користуюсь голим Гномом через те, що він не нагадує про себе під час роботи, керується з клавіатури та має крутий глобальний пошук, який доступний натисканням всього однієї кнопки.

Все думаю перейти на тайлові ВМ, але якось часу нема.

Я очень долго держал WindowMaker параллельно с гномом. Но третий гном с его манерой «используй десктоп как телефон» превратился в тыкву. Современные кеды близки к оптимуму.
Ну а от WindowMaker ушёл потому, что в кедах инфраструктура одновременного присутствия нескольких сессий (на разные логины) была из коробки, а у WMaker если ставилась, то совсем через зад.

"используй десктоп как телефон"

То ли дело мышевозить и загаживать полъэкрана плиточками, ага. Гномощель под клавиатуру получше заточена явно, чем WindowMaker.

полъэкрана плиточкам

Это где и зачем?

Гномощель под клавиатуру получше заточена явно, чем WindowMaker.

Третий, где с клавиатуры не сделать ничего полезного?

Это где и зачем?

Ну как минимум одну там убрать нельзя, насколько помню. Можно перекрывающей сделать.

Третий, где с клавиатуры не сделать ничего полезного?

Там по крайней мере a11y продумана и всё с клавиатуры табстопать можно.

Вот в Windows времён 95/98, времён, когда мышь ещё бяше опциональной роскошью, клавиатурная навигация продумана. И есть талмуды тогдашних времён по горячим клавишам, типа Win+F6 и подобного. А позже поломана, равно как и индикация (а ещё вспомнить борьбу горе-вебмастеров с пунктирной рамкой фокуса без толковой замены... кошмар).

О, а розкажіть будь ласка детальніше про ноут. Що за сенсор і стилус, чи детектують вони нахил і силу натискання стилуса?

Lenovo ThinkBook 14s Yoga G2 IAP
Щодо нахилу та сили натискання — я не знаю. Стилус йде з самим ноутом і ховається збоку в ньому. Пальцями теж можна в екран тикати, регулярно бачу ;)
Я не користуюсь цим ноутом, просто встановив ОС та й віддав донці. Не розбирався — процює і гаразд ;)

Дякую за відповідь. По моделі ноутбука погуглив за стилус окремо. Має 4096 градацій натискання, пишуть, що він не дуже в порівнянні з конкурентами, але в той же час пишуть, що можна купити інший, бо Lenovo використовує Wacom AES. Цікаво, цікаво.

Мене більше зацікавило MIL-STD-810H military test у характеристиках, бо то для дитини :D

Ага, це фішка Thinkpad і Thinkbook. У мого здається MIL-STD-810G.

Півтора роки тому впустив свій Thinkpad X250 у ввімкненому стані на підлогу дисплеєм донизу. Нічого, далі працює :D

Цій версії треба трохи часу, знову ж таки, вона тільки вийшла

Нажаль, але всі великі програмні продукти накрила одна й таж проблема: нестабільність нових релізів. Колись це мало відношення лише до Оракла — лише відчайдушні ставили новий реліз, всі інші чекали на 2-й апдейт до нього :-) Потім ця проблема дішла до IBM, тепер і до Canonical. Про Microsoft я нічого взагалі не хочу говорити — вони давно змінили свою бізнес-модель від тестування версія на окремих партнерах до тестування на всіх користувачах (за їх гроші, до речі — купуєш програмний продукт MS і автоматично стаєш тестером). Я запитував в інженерів MS на одному проекті в США, а чому ж так відбувається. Відповідь проста: компанія обіцяє новий функціонал, але ніяк не відсутність глюків.

сидел на убунтах еще с 10-12 версий, проходил все апдейты, релизы, груды поломок при обновлении на новый релиз. С тех пор сижу только на rolling-дистрах, всегда свежий софт в жертву некоторой возможной нестабильности. LTS — очень быстро становится протухшим полностью , на сервер да только lts ставить, там главное стабильность. Основные системы щас sid и arch. Про «гарантированную поддержку LTS » - оно нафиг не надо на десктопе, протухшие пакеты обновляются очень медленно

LTS на десктопі це зло насправді.

Запрошую обгрунтувальну бригаду.

Це якщо розуміти десктоп як disposable тонкий клієнт.

Якщо це робоча станція з купою спеціалізованого софту, інколи на порядки дорожчого за ціну заліза, то є бажання щоб воно просто працювало роками після початкової настройки, і мало лише сек’юріті апдейти.

Та і навіть якщо все опенсурсне, інструментів з часом для роботи задіюється багато, система обростає дрібними втручаннями, типу автомаунтів якихось шар чи пакетами, встановленими пакетними менеджерами на рівні окремих мов, і той роллінг додає нестабільності.

А з іншого боку, протухання пакетів типу «cp ще не використовує рефлінки за замовчуванням» — воно навіть коли і стає проблемою, так простіше зібрати потрібну апку вручну і закинути в /usr/local/bin, ніж нарощувати ризики нестабільності всієї системи.

Я не знайшов ніякої критичної «нестабільності» в релізах Убунти, щоб триматися за LTS та збирати протухлі пакети руками :-) Це лише робоча станція, а не сервер.

В LTS інколи запихають більш свіжіший софт ніж у звичайні релізи. Ну щоб воно не протухло через 2-3 роки.
LTS не означає стабільність, а лише гарантує довшу підтримку, не більше і не менше.

З цього приводу хочу спробувати debian, трохи читав про нього, що там працюють над стабільністю і безпекою. Маєте досвід з ним?

Вже років 18 на ньому. Поновлюю раз в пятирічку, частіше мабуть машини міняю.
Якщо не ставити чогось екзотичного, стабільність норм. Підтримка заліза ніби в Убунту краща.
Обидві системи колаборують в збірці і сумісності пакетів. Тому інколи можна щось цікаве позичити з репозиторіїв Убунту.

Суб’єктино по стабільності Debian десь еквівалент першого поновлення Ubuntu LTS. Магії не буває, софта багато і його пишуть люди, а протестувати все у проекта не вистачає ресурсів.

Debian значно стабільніше. В цілому. Щодо того, що там більш старий софт — ну хз, наскільки важливо мати аж останній нічний білд — у мене в двох браузерах ніби то всі сайти працюють абсолютно корректно, якісь таки косякі, в порівнянні з Windows чи Mac я не помічаю, хоча працюю у всіх трьох. Тобто робоча віртуалка Windows, інколи працюю з Mac якщо ліньки сісти за робоче місце (зараз тепло, можу собі дозволити біля дому крісло в тіні поставити ;) ), Домашній десктоп з Debian.

Все залежить від того, для чого тобі десктор з Убунтою — наприклад, я завжди використовую його як sandbox і роблю там всіякі неймовірні речі, тому саме нове — те, що для мене потрібно. Комусь іншому треба стабільність, певний перелік аппок з Інтернетом, яке має просто працювати. При всьому при тому, я не можу нарікати на стабільність Убунти — в мене були варіанти, коли Убунта переживала з 5-6 релізів в такому режимі — це досить довгий термін. Був варіант, коли я дістав з архіву стару версію десь року з 2009-го і послідовно встановив всі версії років за 7 — вона теж пережила це спокійно.

Ну, все-ж таки sandbox як десктоп — ну, таке, як на мене. Десктоп повинен просто працювати. Щоб і як там не було — я не парюсь, він просто працює. Якщо треба щось потестити — є віртуалка на тому-ж десктопі, підняв, потестив, прибив.

Тоді може запропонуєш Вінду ставити ДевОпсам? :-)

Навіщо? ;)

Debian + libvirt + virt manager (ну, або VirtualBox) — а в середині вже хоч що завгодно.

Доречі, з трьох систем саме вінда дратує більше за все. То політики через дупу працюють, то поновлення ставить, коли мені працювати треба, то ще якась лабуда.

І інтерфейс після мака і третього гнома — ну, як сайт 90-х від студентів... що в тімс що в оутлук... Він якийсь перевантажений.

Нащо ставити ще щось, якщо можна працювати в тому саме середовищі? Лінукс це універсальна система, нащо ж створювати собі перешкоди :-)

Ну, по-перше, частина експериментів впливає на всю систему, чого не треба. Наприклад роутінг чи впн. По-друге вичіщати після все ж довше, ніж прибити віртуалку...

Частково ці задачі також вирішує установка системи на zfs, btrfs чи lvm, і використання снапшотів для відкату якщо щось піде не так.

не завжди. в процесі роботи я можу з віртуалки працювати через впн, а основна система — ні. Я можу перезавантажувати систему, модулі ядра на віртуалці, не чипляючи основну систему. Багато чого.

в процесі роботи я можу з віртуалки працювати через впн, а основна система — ні.

Це теж можна розрулити за допомогою неймспейсів.
Але так, при BYOD сам вважаю правильніше і надійніше працювати з віртуалки, навіть якщо там система як на хості, щоб ізолювати робоче і домашнє оточення і чіткіше відтворювати середовище як у інших в команді.

Все залежить від твоєї компетенції насправді. Не завжди робота по патерну «як в усіх» є найкращою, ефективнішою чи ще щось. Хтось переймається, що в системі залишаться якісь «хвости» чи зайві пакети, а комусь треба працювати швидко та не думати про «красоту» — в кінці кінців, додаєш в систему іншого юзера і починаєш використовувати його, а старого юзера прибиваєш разом з його «хом’яком» та всім мотлохом :-) Операційна система це інструмент для досягнення результату роботи, і лише. В банку я зламав всю корпоративну культуру, правила безпеки і норми — встановив собі спочатку Соляріс, потім Убунту — мені був потрібний інструмент — і я його отримав.

Для чистки системи є декілька чудових варіантів:
— пакетний менеджер
— окремий юзер в системі з своєю домашньою директорією
— контейнери
— автоматизація

Рекомендую :-)

Дякую за рекомендацію. :D:D:D:D:D

Базується на тестовій гілці Debian і багато чого самі переписують.

Це ж тред про найкращу-і-найкомфортнішу-в-світі-ос-для-домашнього-використання, так?

Це про той лінукс який супервдобний всім і у всьому, суперкомфортний, не глючить століттями, і на який терміново всі мають переходити, бо це ТруЪ-ОС?

Про ту ос яка настільки комфортна і вдала що віндовс от вже майже-майже вмер?

Найкращою ОС була XP, після того вінда планомірно деградувала, так що між 7 і 10 стало зручніше перейти на убунту. Боротись з її недоліками теж доводиться, snap-ів сують все більше, але будучи вимушеним епізодично застосовувати вінду з метою відтворюваності середовища як у кастомера, переходити назад зовсім не тягне.

Ага пам’ятаю. Підключаєшся до інтернету і вже через 30 секунд на твоєму компі вірус, хоча ти ще навіть браузер не запустив, а через декілька хвилин тема перемикається на класичну і почтнають сипатись помилки

Ну так це до-NAT-івських часів проблеми?

Я все життя мобільним інтернетом ся користую і таких проблем не знаю: немає опстіза, який принаймні сірий IP публічно доступний видає.

Вас лінуксоїди в дитинстві побили в дворі? Звідки стільки ненависті?

Дай вгадаю, пишеш з маку попиваючи латешечку ?)

Комент був не мені, але вставлю свої 5 копійок. Я дооовго сидів на вінді, деякий час на убунті, і зараз вже третій рік на mac. «одною рукою юзаю, другою сльози щастя витираю» — оце прямо про мене зараз. Unix система, при цьому все охреніти як стабільно, симпатично, і зручно. Так, не без приколів, ідеальних речей не існує. Але порівняно з linux experience-ом — господи, наче з жигуля пересів на іномарку. До речі на вінді, коли треба, також норм працюється — хз чого так всі 10ку хейтять, особливо з появою WSL

Та ні, тут явно видно, що в чувака шиндовс головного мозку. Маководи не хейтять братанів-лінуксоїдів.

Шуруп можна й молотком забити в дерево, але молотком його не викрутиш. Можна використати плоску викрутку для PH2 шурупа і так сяк, але вимучити витративши набагато більше ресурсу та зіпсувавши шурупа і швидш за все пошкодивши площину з якої його було вийнято. А можна просто взяти викрутку з РН2 биткою і виконати завдання якомога ефективніше. Тому, ні, це тред про досвід користування інструментом. Це відгук про досвід з попередніми з лінійки та новою умовною «електро дриллю від компанії N». І все. Ви, як тімлід, і самі знаєте про ефективність та кінцеву вартість того, чи іншого інструменту в конкретній ситуації і починаючи працю над новим проектом, чи складною задачею швидш за все спочатку приймаєте рішення про набір необхідних інструментів і вже потім формуєте команду. Чи у вас не так? Чув про випадки, коли є команда сійньорних-сіньйорів, яка за короткий проміжок освоює все, та ще й встигають до Маямі злітати й назад. Якщо у вас така команда — дуже радий за вас, це дійсно круто і я особисто можу позаздрити в хорошому розумінні, бо мій особистий досвід швидше про перший варіант!

молотком його не викрутиш

А столярний молоток з драчем?

Так, Віндовс вмер для профі. Навіть попри те, що вони туди засунули підтримку Лінукса і в черговий раз скопіювали фішкі з MacOS :-)

Ні, цей тред не про Linux Mint.

віндовс от вже майже-майже вмер?

Так, Android його впевнено чавить, десктопи уже давно для буржуїв, бідні їх собі дозволити не можуть.

А в ньому Linux :P

Власне, масова вимушеність шиндузятників освоювати нову окрему інакшу ОС для мобілок вселяє надію, що можна і на десктопах їх зрештою від закорінілих шиндузятних звичок відучити. Зрештою, я читаю чимало історій успіху, коли родичів на GNU/Linux переводять, а вони особливо і не помічають, бо крім оглядача ніц не треба (літніх людей особливо ся стосує, їм десктоп замість лопатофону передусім через великий екран треба, та й звичка банально). І родичі задоволені, і тижпрограмісти, бо роками стабільно працює, не треба від вірусів чистити. Юзвірятка ж неперебірливі, тягнуть усе підряд із пошукової видачі до рота. Але от якщо по роботі/навчанню щось специфічне треба ставити, то вже амба — довільний .exe з інтернетрів у Wine не запрацює же.

Власне, масова вимушеність шиндузятників освоювати нову окрему інакшу ОС для мобілок вселяє надію, що можна і на десктопах їх зрештою від закорінілих шиндузятних звичок відучити.

Ой вряд ли.
Для юзера ведроида по сути пофиг, что там под низом — линукс, винда или что-то маковское на основе BSD или ещё какое-то более редкое створение — интерфейс унифицирован на режим: «вот приложение, вот оно (типово) на весь экран, вот переключалка приложений, вот разрешения к нему (можно управлять), вот ограничения доступа». Разница между разными телефонами на андроиде больше, чем их всех отличие от айфона или виндофона. А для телевизора на андроиде — тем более. Ну надо будет писать приложуху не на жабе а на шарпе или свифте, и менеджер лейаута экрана другой, что изменится для юзера?

Линукс-то распространился, но за счёт того, что потерял в этой нише собственное лицо, став только подложкой, про которую все говорят, но мало кто видит напрямую.

Оси такого же стиля существуют и для десктопов-лаптопов, вплоть до прямой адаптации андроида. Их мало кто ставит, но есть.

А вот старые области типа классических подходов — где все эти Windows классические, кеды, гномы и прочая — уже не такие, и вот там все заморочки с наследием привычек и корпоративными заточками.

Зрештою, я читаю чимало історій успіху, коли родичів на GNU/Linux переводять, а вони особливо і не помічають, бо крім оглядача ніц не треба

Да. Но это когда интерфейс специально подточен под то, чтобы было похоже (или как минимум кеды, или ещё ближе). Ну и железо всё поддерживается.

не треба від вірусів чистити. Юзвірятка ж неперебірливі, тягнуть усе підряд із пошукової видачі до рота.

Вирусы есть, но меньше. Собственно схема прав андроида и придумана, чтобы минимизировать обмен всякой херью между приложениями в обход юзера. И вот там если вирус живёт, то по недоработке отдельных механизмов, а не подхода в целом. А что Windows что классические DE линукса где все под одним uid в принципе тут не могут быть защищены.

Але от якщо по роботі/навчанню щось специфічне треба ставити, то вже амба — довільний .exe з інтернетрів у Wine не запрацює же.

А вот это уже легаси.

Тут грустно, что MS не любит делать «логические разделы» внутри системы для разных приложений, деря деньги за саму такую возможность, хотя ей же было бы лучше. UWP делало какие-то шаги в эту сторону, но пока что вижу тотальный слив.

Для юзера ведроида по сути пофиг, что там под низом — линукс, винда или что-то маковское на основе BSD или ещё какое-то более редкое створение

Ну дык иксовым приложениям тоже в целом по шарабану, на чём они работают — хоть на GNU/Linux, хоть на *BSD, хоть на IRIX, хоть на Solaris. Многие даже на Android можно гонять в Termux, да. PulseAudio через сетевой сокет, иксы через VNC — вот и десктоп, хоть на том же девайсе.

Разница между разными телефонами на андроиде больше, чем их всех отличие от айфона или виндофона.

Ну вот отнюдь, это только если при полученном руте/джейле сравнивать. А так возможностей из коробки заметно больше.

что изменится для юзера?

Файлы по Bluetooth кидать нельзя. И .apk с вирусами с помоек качать. Правда, продавленные евросовком альтсторы для iOS могут и тут ситуацию пошатнуть.

потерял в этой нише собственное лицо

А у него есть настоящее лицо? Настоящее его лицо — это тонкий консольный клиент для мейнфреймов. И его ошмёток в виде ядрёной консоли до сих пор неплохо работает. Правда, там bitrot уже, прокрутка вон выброшена из-за багов, да и вообще выкинуть ся собирают в пользу kmscon какого-нибудь. А иксы ещё до линукса существоваху.

с наследием привычек

"Привычки«, лол — софт под ведроид убогий, да и всё. Apple вон худо-бедно ся пытает iPad Pro в качестве замены десктопам втюхивать, мотивируя в том числе софт под него делать толковый, да и то выходит плохо. Даже браузеры вон урезанные без девтулзов, о чём там говорить?

Но это когда интерфейс специально подточен под то, чтобы было похоже (или как минимум кеды, или ещё ближе)

Проблема преувеличена. Новые версии винды тоже сильно ломают UI каждый раз. Можно втюхать как «новую винду», да и поделом. Вот паўеръюзеры сразу подвох заметят — но они и линукс сами себе поставят, не маленькие.

железо всё поддерживается

А в том и беда, что оно и на винде в реальности далеко не всегда без бубна ся заводит, если не OEM.

Вирусы есть, но меньше.

Полтора снапа с майнерами, ага. В дикой природе вот просто не разбросаны вирусы под GNU/Linux по первым страницам поисковой выдачи. Дела до него нет никому. Хотя состряпать просто, как минимум воровать что-нибудь из хомяка вполне смысл есть. Но вот не воруют пока. Более перспективно через Wine и воровать с диска Z:, на хрена ещё нативно что-то портировать...

схема прав андроида и придумана, чтобы минимизировать обмен всякой херью между приложениями в обход юзера

И именно из-за этой системы мобильные недооперационки и каличные на фоне десктопных. Потому что IPC — важная составляющая многозадачности, а не просто окошки изолированные переключать. Компоненты, подключаемые к произвольным приложениям, типа a11y или IME, не менее важны (да взять хоть пресловутый Punto Switcher — представьте что-либо подобное под Android). И хуже того — эту изоляцию постепенно и на десктопные ОС тащат, превращая их в таких же калек.

А вот это уже легаси.

Да отнюдь, до сих пор новый софт Windows-only делают же.

«логические разделы» внутри системы для разных приложений

А оно надо? Всякие сторонние Sandboxie и так давно есть. В радикальных случаях просто в виртуалку пользователей садят и откатывают на стабильный снапшот, когда загадят. Тут проблема как раз в том, что пользователям эта изоляция палки в колёса ставит. Ну вот хочет профессиональный пользователь VSTi-плагины или там банально замоделить в ZBrush и дальше в Blender анимировать. А тут ему палки в колёса ставят всякими изоляциями. M$ в штаны только жиденько пукнет с подобными инициативами, им мало позора с Windows 8 и WinRT? А потом с требованием TPM в Windows 11? Последних пользователей распугают.

Компоненты, подключаемые к произвольным приложениям, типа a11y или IME, не менее важны (да взять хоть пресловутый Punto Switcher — представьте что-либо подобное под Android).

Конечно, если вводится разделение подобного рода, как изоляция приложений, то и собирать добавки к приложению в виде плагинов/аддонов — можно и нужно. Если это не делают в конкретной реализации — это не запрет механизма, это лень.

Но сама по себе изоляция подобного рода это единственный на сейчас работающий механизм сделать хоть какую-то реальную секьюрити при уровне понимания простого юзера. Цена за это — что он права регулирует сам и данные явно шарит — но тут выделили именно то, что он может сделать.

А у него есть настоящее лицо? Настоящее его лицо — это тонкий консольный клиент для мейнфреймов. И его ошмёток в виде ядрёной консоли до сих пор неплохо работает.

Ядерная консоль никогда не была целью того консольного клиента, он как раз работал в графике. Такой себе очень специальный xterm с поддержкой графики в окне.

Даже браузеры вон урезанные без девтулзов, о чём там говорить?

О том, что сумма разума на земле постоянная, а население растёт. Толковых программистов всех видов страшно не хватает, а денег они хотят.

А оно надо? Всякие сторонние Sandboxie и так давно есть. В радикальных случаях просто в виртуалку пользователей садят и откатывают на стабильный снапшот, когда загадят.

Всё-таки есть разница между «вот это подозрительное, отсажу в отдельный ящик... ой, а почему я на эту программу не подумал таким же образом? и где мои драгоценные данные теперь?» и «а с чего это вдруг SuperPuperCandyCrush захотел права на весь диск? мне он не нравится».

Человек не в состоянии параноить 100% времени. Это как раз то, в чём ему должен помогать компьютер.

M$ в штаны только жиденько пукнет с подобными инициативами, им мало позора с Windows 8 и WinRT? А потом с требованием TPM в Windows 11? Последних пользователей распугают.

Да вот непохоже, чтобы реально распугивало...

то и собирать добавки к приложению в виде плагинов/аддонов — можно и нужно

Для каждого отдельно? Через одобренные разработчиком приложения API, для каждого отдельно? Провальная идея.

На практике-то фанатики безопасности именно о том и воняют, что стандартизированных механизмов подобных в принципе быть не должно, ибо дыра в безопасности.

Ядерная консоль никогда не была целью того консольного клиента, он как раз работал в графике. Такой себе очень специальный xterm с поддержкой графики в окне.

Есть подробный разбор? Я от JFF отталкиваюсь, но там вроде не упомянуто чётко вообще, в текстовом режиме ли он работает.

Толковых программистов всех видов страшно не хватает, а денег они хотят.

Будто нужны программисты просто взять и не вырезать десктопные девтулзы, ага. Как в WebKitGTK+ вон просто скопированы девтулзы, с захардкоженными под Safari для macOS горячими клавишами и соответствующим внешним видом, полурабочие — но хоть такие. А там умышленно сделанно так, что для отладки нужна десктопная браузера на «более полноценной» ОС.

"а с чего это вдруг SuperPuperCandyCrush захотел права на весь диск? мне он не нравится"

Всякие SuperPuperCandyCrush в браузере давно крутятся, их нет вообще особого смысла качать и ставить. И крутятся, к слову, обычно на GNU/Linux, так что браузерные приложения — это самая user-friendly морда к GNU/Linux получается, а не всякие там гномокеды. Особенно всякие там онлайн-конвертеры, у которых под капотом CLI-утилиты обычные.

Да вот непохоже, чтобы реально распугивало...

Ага, и поэтому 15% индусов уже на GNU/Linux, чем делают 4% по миру. Впрочем, они скорее у макоси аудиторию откусывают.

Остання більш-менш нормальна убунта була 18, ну 20 ще більш-менш. Далі почався якийсь треш, постійні рандомні креші, тормозний snap (ну ладно, це легко фікситься), новий всратий забагований pipewire у 22, проблеми з bluetooth. Баги не фіксяться роками. На диво, Mint, заснований на тій же версії бубунти — працює чудово.

Проблема pipewire і bluetooth у 22 фіксяться видаленням одного і встановленням іншого пакету. Просто цю дію треба було зробити вручну, бо то був пакет сумісності з pulseaudio. Не було там хорошого рішення для них. Тому я би сказав обійшлися малою кровʼю. А так да, обновлення менеджера звуку для всіх не буває безпроблемним.

win 10 зараз дає відчуття того lts якщо що))

Воно може й так, я глибоко не копав. Тільки оглянув що там до чого з wsl. Одразу скажу, я не є хейтером вінди, там свої плюси і мінуси, тут свої. Причиною, чому перейшов на Ubuntu і на ній залишаюсь є те, що після встановлення win10 я почав розуміти, що ноутбук начебто мій, я його купив, але під час користування я взагалі не міг керувати ним, як власник. Було враження наче мені його дали користуватись і в будь-який момент, який неможливо передбачити в мене просто забирали керування і я вимушений був просто сидіти і чекати, коли мені його повернуть. Чесно кажучи вже й забув як сервіс у win10 називається, він починає виконувати чи то якусь індексацію, чи щось інше, можливо хтось поправить мене, і систему не цікавило, що треба працювати, «чекай своєї черги», коли дозволять. А ще оновлення також, як сніг на голову... Думаю, що ОС це в першу чергу питання потреби, ОС як інструмент. А по друге це також більш особисте питання, питання ментальності. Хтось згоден миритись, хтось ні. Хтось не хоче морочитись з сервісом самостійно(як це є з linux) і делегує це windows за описану вище ціну, а хтось взагалі готовий купити яблучко і забути ці всі болячки, як страшний сон бо не царське це діло))

ну мій поінт в тому, що він 10 на даному етапі при стандартному залізі і є про відсутність болячок. По факту як старий добрий Ubuntu 18.04 LTS. Просто працює.

Так в вінді це все вимикається, при бажанні разом з тим сервісом під корінь. Тільки не кажіть що «а в лінуксі знайти потрібну настройку легше» — плавали, знаєм, стоять кілька коробочок на лінуксі вдома.

На момент останього користування win10, там дійсно була опція вимкнути і я звичайно все повимикав. Але скажу чесно, воно далі продовжувало робити те, що хоче, наче я нічого й не вимикав. Не знаю, як зараз з тим всі справи. Можливо комусь, в кого 10500 ядер та 100500гб озу це все не заважало б працювати, та нажаль, чи на радість в мене бюджетніші машини і це було не дуже доречно.

"а в лінуксі знайти потрібну настройку легше«

Можно на основі мінімального дистрибутиву зібрати тільки необхідне — і не буде якихось прихованих «налаштувань», які треба «вимикати»: все зрозуміло для чого і зрозуміло що робить.

А покажіть мінімальний дистрибутив кватирок.

З цим питань нема, а от де репозиторій, з якого можна на них WDDM накотити і NOTEPAD.EXE?

Як там Windows Update по розумному називається?
Хоча кількість перехресних залежностей для того щоб дістатись до DirectUI і, відповідно, сучасного notepad.exe вам не сподобається.

Windows Update

А воно достатньо фрагментарне для цього? Чи ся доведе один компонент із десятка різних апдейтів виколупувати? А що, можна зробити ПМ, який так робитиме, і навіть легально. Рівня отих костурів для виколупування PPAPI-флешу з пакету з Google Chrome. Чи ttf-mscorefonts-installer (втім, він із SourceForge качає, а не напряму з сайту M$).

Там цікава історія. Сам по собі образ вінди аж надто фрагментарний, через що в плані сапорту воно в якийсь момент перейшло всі розумні (і нерозумні) межі. Для розуміння, в мене зараз на машині 19916 компонентів. Раніше у кожного компоненту було мінімум 2 бранчі, і забезпечити сумісність всіх можливих версій кожного компоненту з усіма іншими компонентами у всіх можливих комбінаціях версій — задача абсолютно неможлива. Як наслідок, маятник хитнувся в іншу сторону і зараз сапортиться кілька основних конфігурацій і все оновлюється пакетно в фіксованій комбінації, а далі — «єбітес самі».

Під мої сценарії Client Experience майже підходить (з легким патчінгом що не ламає mainline апдейти), IoT використовував цілком успішно, Core під сервачок без юайки теж було.

Якщо ж у вас нетипові юзкейси — то так, є нюанси. Значно легше деактивувати вже присутні компоненти ніж намагатись на Nano Server дотулити куски Client Experience які там не будуть коректно апдейтитись.

У Canonical которое это чудо делает отзывы на glassdoor ниже плинтуса, текучка и нехватка спецов постоянная, мне кажется с таким подходом убунта скатится или уже скатилась

десктоп для убунты это скорее придаток. Компания зарабатывает на серверном и IoT сегменте. С виндой примерно тоже самое.

Можливо, але фішка в тому, що Убунту здавна позиціонувалась як user-friendly система (вважай, «для домогосподарок»), на яку можна без проблем перейти з Windows і користуватися без танців з бубном.

Так було колись давно, коли не було хмарної лихоманки, у компанії були інші цілі а майки заробляли виключно на вінді та офісі :)

Порівняйте головний сайт убунти (і те що там написано) зараз і 10 років назад.

Останнім часом це дуже помітно стало, дійсно. Можливо я помиляюсь, але здається, що коренем всього є комерціалізація системи. Є кілька думок з цього приводу, проте, перш ніж писати, необхідно зібрати базу на котру можна опиратись. Цікавий коментар доречі, дякую! З’явилась ідея розвинути це питання.

Будь-який проект має фінансування і воно або закінчується (разом з проектом), або виходить на новий рівень, один з яких — комерціалізація. Які ще варіанти є?

Ну так у космонавта вже кілька років як грошики все.

Мені не дуже зрозуміло... Чому? Відомо комусь? Наче все працює, і доволі непогано.

Спробуйте подивитись, скажемо, репорт з coverity на білд-сервері, примонтованому локально, чи ще якимось способом задіяти браузер не для вмісту в Home чи /media/username, відразу зрозумієте.
Туди ж редагування конфігів чи ще якісь маніпуляції за межами вищезгаданих директорій за допомогою будь-якого редактора, поставленого зі snap.
Туди ж конвертація чи інша обробка відео на NAS, туди ж купа інших сценаріїв, де snap-нутим інструментом треба мати доступ за межами юзерського загончику, і саме мерзенне, що ця поведінка тупо захардкожена без опції оверрайднути вручну: askubuntu.com/...​e-snaps-access-to-somedir
Не менш дика і офіційна рекомендація для цих ситуацій, за допомогою mount —bind зробити помийку з хоуму.

Одна ця проблема вже достатня, наприклад, щоб знести firefox і накатити по офіційній інструкції нормальну версію support.mozilla.org/...​lation-for-advanced-users , яка буде нормально стартувати, відкривати збережені веб-сторінки з усіх локацій (включаючи системні типу /usr/share/wireshark/wireshark.html ), і оновлюватись автоматично.

Ого. Починаю розуміти цю біль... Схоже на «вдягання трусів через голову» :(

Зачем мучиться с установкой Chrome deb, если можно подключить репозитории?

Даже для установки отдельного deb-пакета лучше использовать gksu (или как-то так оно называется), чтобы оно установило зависимости.

Dropbox:
sudo apt install caja-dropbox или как-то так
(всё!)

Дякую за пораду, спробую за можливості і потреби. Як писав вище, я хоч і вже десь 6 років з ubuntu, але ще багато чого не знаю. І користувався в основному тим, що звик бо воно працювало. Система зазвичай накривалась в непідходящі моменти і тому нашвидоруч «по протоптаних стежках». Та і стараюсь в основному тільки те, що пропонується в більш-менш офіційних джерелах бо брак глибших знань стримує від `3rd party` рішень через безпекове питання.

Нещодавно знадобилося поставити свіжу убунту на свіжий, тільки куплений ноут. Вставив live usb, завантажився. Знадобилося щось загуглити. Відкрив браузер — а клавіатура не працює. Шорткати працюють, а ввести нічого не можу. Хоча пароль до вайфаю — ввівся. Почав гуглити — виявляться, це відома проблема, що клавіатура не працює в програмах (!), але в цілому — працює. Тобто переіменувати файл — можна. А ввести щось в терміналі — ні. Ліків я так і не знайшов, декілька раз перезагрузився — і запрацювало.

І це свіжа убунта, та свіжий ноутбук. І така лажа. В черговий раз переконався, що десктоп убунта це для фанатів трахатися з форумами та терміналом якомога частіше

P.S. ставити нову версію ОС заново, замість оновлення — це взагалі цирк. що macos що вінда спокійно оновлюють мажорні версії, і працюють собі норм. мій мак уже 3 мажорні версії змінив самостійно. а в убунти, як завжди, свій неповторний шлях

Canonical не сильно запарюється з десктопною убунтою після зміни їх бізнес моделі.
Якщо шукаєте щось дуже просте, убунтоподібне та щоб працювало з коробки — рекомендую Pop os.

Та тоді вже краще mint. Pop Os якимись «нескучними обоями» пахне

Драйвера з коробки, зручне налаштування шифрування диску, підрихтований гном з аддонами хоча мінт також гарна опція

Пробували використати зовнішню клавіатуру також? Одинаково працює?

Так, перша думка така і була, що щось з клавою. Підключив logitech mx keys. Результат то й же самий. Що цікаво, так те що працювали навіть fn кнопки — мінялась гучність, яскравість, ітд. Але ввід тексту в програмах — ні :)

а клавіатура не працює

Зараз набіжать фанати лінукса і скажуть шо ви лошара, у вас неправильна клавіатура і неправильний ноут. Бо є ноут NoNamyCompany яка робить ноути спеціально під убунту і який не продається ніде, окрім вебмагазину з реєстрацією у М’янмі, але він ультрапопулярний, у і у них все працює вже останні 37 років.

.. і взагалі там все фікситься простою командою на десять аргументів, тільки перед тим треба доставити утиліту bullshit-soft-golang-bash-dev1.0 через спеціальний %ONE_MORE_PACKAGE_MANAGER_NAME%

шановні читачі, ви переглянули мініатюру «голланський штурвал»

о да! І ще цей пакет менеджер не встане саме на цю версію бубунти, а коли через 5 годин пердолінга все таки встановиться, виявиться що такої утіліти немає в ньому.

Давайте не будемо обманювати людей і одразу направимо їх в правильному напряму. Компанія яка робить професійні ноутбуки під лінукс називається System76 а не NoNamyCompany. Доречі, один із сегментів System76 це ігрові(ну або для ML) ноутбуки з потужними відеокартами і власною PopOS де всі драйвери гарно налаштовані з коробки.

System76 це ігрові(ну або для ML) ноутбуки з потужними відеокартами

Лень гуглить. Что там с троттлингом и охлаждением?

Ну в мене такого нема, я не граю в ігри тому економлю купу грошей на відеокартах (у моїх ноутбуках їх нема окрім рідних інтеловських). Але компанія приділяє цьому питанню багато уваги, система охолодження у них серйозна, наприклад одна із моделей з відеокартою: tech-docs.system76.com/...​14/internal-overview.html

фото ззовні: tech-docs.system76.com/...​bonw14/img/ports-back.png
фото всередині: tech-docs.system76.com/...​omponents-highlighted.jpg

Фанати якраз свято впевнені, що він чомсь має працювати на будь-якому тостері з помийки, ліл. Без зусиль, та ще й починаючи з дати виходу тостера, без офіційної підтримки виробником.

Як ця утопія ся називає?

Час від часу натрапляю на відгуки про snap в стилі «snap-зло». Мені не дуже зрозуміло... Чому? Відомо комусь? Наче все працює, і доволі непогано.

Наприклад snap PhpStorm не бачить звичайного docker-а, бо ізольована файлова система

Ще убунту не вміє в безпровідну гарнітуру, так щоб і навушники і мікрофон одночасно в добрій якості — то ніяк, або одне, або інше

Ще убунту не вміє в безпровідну гарнітуру, так щоб і навушники і мікрофон одночасно в добрій якості — то ніяк, або одне, або інше

Те що ви описали, це загальна болячка Bluetooth. Убунта тут не має ніякого відношення.
Для музики (A2DP) та гарнітури (HSP/HFP) використовуються різні профілі та кодеки. Коли програма починає використовувати мікрофон, навушники перемикаються в HSP/HFP профіль з яким якість звуку низька.

Найбільш часта проблема на лінуху і вінді це те що, іноді навушники усе ще залишаються в HFP профілі, навіть коли мікрофон не залишається.

Ну от на одному і тому самому ноуті в вінді працює, в убунті — ні, на макбуках теж ніколи проблем таких не мав, а от в убунтах — ніколи не міг зробити, щоб працювало так само, а то проблема, коли маєш багато мітингів і не хочеш бути привʼязаним до ноутбука шнуріком

Ну тоді залишайтеся на вінді, чи є якась конкретна причина чому вам потрібна саме убунта?

я на різних убунтах з 2008 року, зараз на макосі, я не кажу шо убунта погана — убунту класна, але є проблема з гарнітурою, все інше ± вирішується.

вінду для роботи не визнаю, хоча з віртуалками і докерами, насправді, різниця вже не велика в якій ОСі працювати, але юнікс-лайк системи зручніші

В убунті зараз все ще PulseAudio чи вже Pipewire?
В останньому багато Bluetooth-болячок полікували.

не юзав останні дві версії, треба буде чекнути

З 22 версії всіх перевели з pulseaudio на pipewire.

То от в чому справа з цими аудіо проблемами... Що не пристрій підключу, то завжди щось зі звуком було і приходилось шукати кожного разу за потреби мікрофон(дефолтний в ноутбуці, з зовнішньої вебкамери, чи з навушників) н-д який більш-менш працював нормально і мене могли чути.

snapcraft.io/audio-switcher користувався на Mint чимось подібним раніше. Дуже круто, коли в тебе багато аудіо пристроїв і треба швидко перемкнутись туди-сюди. Тут бачу в Ubuntu App Store він є, встановлюється, але не запускається.

Підозрюю, що .AppImage також певно заствляє «танці з бубнами» робити, читав що там також своя окрема ізоляція. Чи я помиляюсь?

Не знаю за аппімейдж, може вже навіть і снеп якось пофіксили, теж не перевіряв, але проблема була і вирішувалась тільки використанням .deb-пакету.

Все ж таки можна замапити файлову систему, або окремі папки в «ізольовану», як ті ж віртуальні машини роблять, тому в теорії проблему можна вирішити

На відміну від Flatpak чи Snap, AppImage не має пісочниці чи іншого механізму ізоляції. Там усе має бути ок.

Ще убунту не вміє в безпровідну гарнітуру, так щоб і навушники і мікрофон одночасно в добрій якості — то ніяк, або одне, або інше

Windows аналогічно: answers.microsoft.com/...​c6-4b6b-80ed-9ddbb83532a9

В мене в вінді (11) і макосі працює добре, проблеми тільки в убунті, при чому з різними навушниками те саме, в одних логітечах був костиль — через донгл підключався мікрофон, а через блютуз навушники, так ше якось то все працювало, хоча не дуже добре, але то сама гарнітура слабенька була.

Дослідив трішки тему: A2DP та HFP не можуть працювати одночасно, але для A2DP розробили розширення aptX-LL та FastStream, що дозволяють передавати дані з мікрофона. Вони підтримуються в pulseaudio 17 (Jan 2024) та pipewire 0.3.34 (Aug 2021). Ubuntu в 24.04 переходить на pipewire, а pulseaudio в 22.04 більш старої версії, ніж потрібно.

круто! дякую, оновлюсь — перевірю

Підписатись на коментарі