Чи потрібна айтівцю вища освіта?

Як навчати абітурієнта, щоб його відразу взяли на роботу в IT-компанію? Питання дуже актуальне.

Давайте обговоримо гостре питання, яке було підняте — як зі студента зробити привабливого кандидата на ринку IT-вакансій?

Все написане нижче — суто моя особиста думка на основі досвіду: у мене є вища освіта і навіть трохи аспірантури, я працював у IT ще до отримання диплому (вимагали на роботі). Тож думаю, що можу поділитися своєю думкою про користь освіти?

Найголовніше — у мене немає мети знецінити вже отриману вищу освіту. Мені просто хочеться зрозуміти, чому у нас так наполегливо продовжують звеличувати важливість вищої освіти без об’єктивних аргументів на її користь.

Основним паливом, що підтримує проблему, є певний статус-кво щодо вищої освіти у свідомості батьків, яке не піддається раціональній критиці. Батьки та діди ходили у ВНЗ, значить і вам треба, що тут міркувати. Але у батьків та дідів не було таких стрімко розвиваючихся технологій, інтернету, комп’ютерів і нейромереж. Тому студенти на запитання «чому ти вступив» замість відповіді «я хочу бути...» зазвичай відповідають — «ну... мамо так казала».

Щоб мій пост стали коментувати, я зараз порівняю ту саму вищу освіту зі звичайними комп’ютерними курсами. Тобто, як освітній продукт зі своїми плюсами і мінусами з типовими комп’ютерними курсами, що випускають «курдошльопів» і «перелистувачів json зліва направо».

Інертність

  1. IT швидко розвивається, технології і мови змінюють одна одну, 5 років тому все було зовсім по-іншому, а ще через 5 років знову щось нове придумають.
  2. ВНЗ оновити програму навчання — довго: написати методички, дотриматися всієї бюрократії, надрукувати тираж, оновити курс лекцій і переконати професора перестати читати за старою, випущеною в Навозно-Колгоспному Інституті імені Леніна при Брежнєві (а це найскладніше).

Ми ж з вами розуміємо, що поки ВНЗ розкачається, а МОН — затвердить, то програма застаріє. Надруковані методички вже не можна поправити, курс лекцій не можна змінити в процесі. Система освіти навіть не намагається брати участь у цій гонці і робить акцент на догми, базу, академічні знання. Вони начебто допоможуть глибше розуміти те, що відбувається в комп’ютері і автоматично краще виконувати будь-яку прикладну роботу: «головне знати сішку, а вже документацію бібліотек кожен зможе прочитати». Що складніше: C чи сучасні фреймворки — пропоную обговорити в коментарях.

Тепер уявіть собі комп’ютерні курси, які замість актуальної програми дають методичку двотисячних по HTML і кажуть: «Глянь, це дуже важливо, у тебе, до речі, проєкт за цим матеріалом через місяць». Я от слабко собі таке уявляю.

Актуальність

Актуальність знань з точки зору ВНЗів не важлива. Головне, зрозуміти як все влаштовано з нуля, тоді будь-яке практичне завдання буде по плечу. Тому програма для фахівця ВНЗького профілю максимально широка. Так виправдовують будь-який не пов’язаний з IT предмет: фізика - електрику треба розуміти, суспільствознавство - основа особистості людини, історія - робить твоє мислення алгоритмічним і глибоким. Загальний кругозір же! До речі, що вибереш: твій колега може підтримати філософський диспут чи він пише читабельний і підтримуваний код?

Я не вважаю за потрібне критикувати класичну освіту. Замисліться і чесно скажіть: воно того варте? Чи справді аргументи «потім знадобиться», «будеш краще розуміти комп’ютер», «це - база» спрацювали? Використовується зараз на роботі вміння взяти складний інтеграл або порахувати логарифм на папері?

Ставлю на те, що на роботі знання бази застосовувати нікуди, а щоб отримувати зарплату, потрібно вчитися вирішувати бізнес-завдання.

А тепер уявімо собі курси для Frontend, які замість актуальних знань з фреймворку кажуть: «Слухай, ну кнопки рухати ти і сам навчишся, давай краще почнемо зі світової історії, це база, це треба знати».

Практика

Прорвавшись через непотрібні допоміжні предмети, підходимо до бажаних знань: програмування і командна робота над проєктами. Ось тут-то все і розкривається: студенти, яким подобається програмувати — доучуються самостійно і на тих же курсах, а от про інших я міг би написати абзаци. Коротко:

Відсутність софт-скілів, які необхідні для командної роботи. Постійне бажання зробити все самостійно. Немає культури роботи з кодом, за який компанії будуть платити гроші

Відсутність бази у вигляді розуміння азів систем управління версіями. Закомітити секретні ключі в основну гілку? Завжди будь ласка! Лише один з десяти студентів вміє налаштовувати авторизацію по ssh і знає як надіслати PR в чужий репозиторій.

Відсутність знань основних протоколів, яким здавалось, повинні були вчити, але ні! «А що таке CORS?». Класика.

При цьому розвиток навичок комунікації та командної роботи повністю ігнорується студентами. Очікування — організували роботу в команді з Jira, плануваннями і спринтами, заздалегідь підготувавши студента до проєктної роботи. Реальність — «Я не розумію що мені робити?». І потім коміт в основну гілку!

Людський фактор і синдром вахтера. У одного зі студентів не приймали документи про проходження практики в електронному вигляді, у решти групи — прийняли без проблем.

Уяви собі курс, викладач якого не приймає домашнє завдання просто тому, що ти йому не подобаєшся чи у нього поганий настрій?

Армія

Тут без коментарів, жирний плюс.

Працевлаштування

Курси часто орієнтуються на ключову метрику - працевлаштування: «Ми даємо актуальні знання з ринку, отримай їх і тебе візьмуть на роботу, де ти будеш їх застосовувати». Призводять відгуки своїх випускників, вихваляються конверсією в працевлаштованих. Над цією метрикою працюють: резюме вчать писати, співбесіди проходити, про себе розповідати.

ВНЗ це ігнорує. Диплом як би автоматично є путівкою в життя. Яким же є здивування випускника, коли про диплом просто запитують є/нема, а далі бомблять не обговорюваними у ВНЗі прикладними питаннями. А на роботі треба вирішувати реальні завдання бізнесу, а не абстрактну теорію.

І стільки переконливих аргументів можна було б привести: ось зарплати програмістів з дипломами, а ось з сертифікатами курсів. Ось відсоток Лідів з дипломами, а ось без диплома. Ось солідна зарплата власника диплома, а ось жалюгідні копійки програміста з курсів. Але цього нема. А нема тому, що статистика користь класичної освіти не підтверджує її впливу на зарплату. Мій особистий досвід: 1 раз приносив на роботу диплом, тому що там вимагалося по ISO. На решті робіт він не знадобився жодного разу.

Супутні бонуси

Часто не знайшовши переконливих аргументів ЗА, захисники вищої освіти накидають супутні бонуси: «Ну там винахідливості вчишся, дедлайни дотримуватися, ще там оточення можна знайти... воооот...». Це як продавати мікроскоп з аргументом «він важкий, якщо що, можна забивати ним цвяхи».

Тусовка

Завдання, з яким університет справляється добре — збір людей в одній задушливій аудиторії. З ними неминуче доведеться спілкуватися і зближуватися. У часи відсутності інтернету це дійсно був крутий спосіб знайти оточення, але зараз... На будь-який запит є безкоштовні спільноти, чати, мітапи. Навіщо спілкуватися з випадковими однолітками, яким на все начхати, батьки змусили, якщо можна прийти в оточення вже працюючих фахівців і спілкуватися з ними?

Софт-скіли

Навички комунікації, на жаль, часто зводиться до умаслювання синдрому вахтера професора і бартерних відносин зі старшокурсниками (купити лабу, написати за одногрупника курсак). Цей фактор перетворює навчання з «навчати професіоналів» у «навчати людей, які вміють отримати залік».

Уяви собі курси, на яких вчать не працювати, а здавати заліки. А ще «ну матеріал не дуже, зате можна тусити з одногрупниками...»

Задоволення амбіцій батьків

Витратити купу ресурсів на навчання професії, в яку можна ввійти за півроку. Зате вони задоволені, що тепер дитина з дипломом. Та тільки диплом не дає гарантії успіху.

Хто винен

Найбільша проблема відсутності користі від ВНЗів — це система освіти, яка дісталася від проклятих більшовиків і жодним чином не змінилася. В основі радянської системи вищої освіти лежав величезний парадокс — ІТР, яких штампували, отримували зарплату менше робітників на заводі. Та плюс інженерів ще й на картоплю гнали!

Так чому ж радянські громадяни все-одно прагнули отримати вищу освіту? Тому що їх складали на зберігання в НДІ, де вони талановито конструювали величезне і важливе ніщо (крім оборонки). По суті — це був такий план на випадок ядерної війни — резерв хранителів знань, з глибокою фундаментальною базою, які зможуть відновити совок з попелу — від розробки корисних копалин до створення сучасних технологічних конструкцій. Тому найважливіше, чому готували радянські інститути — це до імітації бурхливої діяльності. Ну і на картоплю поганяти. Ви можете самі переконатися, взявши будь-який радянський фільм про НДІ, хоч «Найчарівніша і найпривабливіша» — там співробітники роблять що завгодно, але тільки не працюють. Саме за цим і йшли туди радянські громадяни, втікаючи від «радості праці» за кульмани.

І найважливіша проблема в тому, що навіть якщо ми спробуємо прибрати всі поточні недоліки, зберігши саму совкову систему, то все-одно на виході ми не отримаємо фахівця, який потрібен для бізнесу!

Ми отримаємо саме інженера, а не знавця фреймворку, який здатен самостійно вивчити документацію з роботи javascript в браузері і на основі матаналізу синтезувати власний фреймворк, який відрізнятиметься від інших чимось важливим. Проблема в тому, що нашому бізнесу це не потрібно.

Для того, щоб робити сайти на фреймворках чи перегортати json на бекенді — це все зайве, тому що такі фахівці випускаються для того, щоб реально складне проєктувати, причому роками і за великим бюджетом.

Що робити

Щоб максимально швидко і ефективно вирішити питання з кадрами, без зміни системи, бізнес повинен докласти всіх зусиль, щоб мотивувати студентів проходити курси з програмування паралельно з класичною освітою, щоб теорія поєднувалася з практикою.

І я вважаю, що найкращою мотивацією бізнесу буде залучення більшої кількості замовлень, оскільки поточна ситуація на ринку просто демотивує. Я вважаю, що наш бізнес не справляється з ситуацією і він повинен працювати краще, збільшивши кількість відкритих вакансій, чого поки не спостерігається.

Якщо моя думка здалася вам переконливою, поставте лайк. Якщо ж ні, то розкажіть, чим саме ВНЗ допоміг як IT фахівцеві у кар’єрі?

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Для роботи — не потрібна, звісно ж. А от для еміграції плюсик.

Я б сказав що зараз це питання якось не на часі. Бо зараз Україні потрібні тільки воїни і військова промисловість. Освіта, ІТ, культура, економіка в цілому — це у минулому мирному житті, яке повернеться ще не скоро (як мінімум доки Хуйло не помре).
Але якщо забути про війну і повернутися у «золоті» довоєнні роки ІТ — то і тут в Україні усе саморегулюється ринковою економікою!
Зараз безліч різних ІТ курсів: очних, дистанційних, платних, халявних ... Якщо колись я у школі вчив BASIC по роздрукованим мануалам зі словником — то зараз тобі «розжують і у ротик покладуть». Отже ніхто не заважає з 15 років навчатися, у 17 вже брати замовлення на фрілансі, а у 18 піти джуном на галери.
Потім, через 5 років коли вже став мідл+ чи навіть синьором — ось тоді має сенс задуматися про вищу освіту. І знову — ринок до ваших послуг: можна вчитися заочно, відвідувати тільки корисні предмети, а за «охорону праці» — просто платити на сесії (як більшість роблять). Ще краще — можна дистанційно навчатися майже у будь-якому ВУЗі світу! З зарплатою ІТ мідла вже можна собі це дозволити без допомоги батьків.
Якщо потрібна просто «корочка» для закордону — то саме в Україні її можна придбати взагалі нічому не навчаючись. Хоча якщо ціль бути синьором десь у США — то деякі знання з Computer Science, яким вчать у ВУЗі, будуть не зайвими.
Справжні ІТ ВУЗи і мають навчати синьор+ спеціалістів. Які можуть застосовувати прикладну математику, теорію графів, навчати нейронні мережі, розробляти прикладні алгоритми чи конструювати роботів, дрони, «розумні будинки». Можна сказати що це наступний рівень за галерним синьор девелопером — справжній ІТ інженер. На жаль це вже не рівень аутсорсу — інженери потрібні тільки в продукті.
Що робити з «совковою» освітою?
Давайте подивимось що сталося з медициною, яка теж була совкова. Як тільки виник попит на нормальні клініки і лікарів — приватна медицина задовільнила усі потреби + потім підтягнулися і медичні страховки. Цивілізовану медицину зараз може дозволити собі не тільки «еліта» на мерсах, а навіть звичайні ІТшники. Більше того: як тільки держава комерціалізувала «безплатну» медицину — навіть «совкові» поліклініки і лікари були змушені якось конкурувати за пацієнтів, а не просто працювати «на відвали» як за совка. Мені здається що зараз медицина в Україні якщо ще не на європейському рівні — то набагато краща за радянську. При цьому доступна не тільки багатіям.
Так саме і освіта: вже зараз школи конкурують за учнів — хваляться результатами ЗНО, олімпіадниками і т.і. Хто хоче більше — є приватні ліцеї на будь-який смак. До війни майже на кожній галері були свої ІТ-курси на яких трейні навчали до джунів.
Усе що треба — це бажання та звичка вчитися. Але це вже у першу чергу до батьків: зрозуміло що якщо дитині усе дають нахаляву то вона просто не звикне припрягати мозок — ніколи! І потім ніякі ВУЗи не навчать її думати і вчитися.
Що може зробити держава? Більше «комерціалізувати» освіту: стипендії для талоновитих дітей, «виправні лагеря» для бидла, 0% кредити на вищу освіту і відміна державного фінансування непотрібних ВУЗів. Вища освіта має окупатися — тоді на неї буде попит. Подивиться який конкурс у мед та юракадемію. А вчитися 5 років заради диплому «філолога» — ну хіба що батьки згодні усе життя забезпечувати.

Всю базу видав!

Єдине хороше, що дає ВНЗ це фундаментальні знання. Електрон буде електроном, фотон фотоном, алгоритм Дейкстри алгоритмом Дейкстри. Деякі речі вічні.
Все інше треба вчити самому в будь якому випадку. Багатьом не вистачає фундаментальних знань як працює процесор, мережа і тп.

так ото замість безпеки праці та психології колективу дали б microprocessor fundamentals, у далекі ранні 90-ті нам препод у групі раздав таблички такі, типу от ви — памʼять ось вам стос карток, ви — алу, ви дівчата регістри, пара додіков були портами i/o і так далі, і відбивав такти вказівкою і ми передавали «дані» та виконували «інструкції», було дуже ржачно але усі зрозуміли що до чого і як воно працює, судячи по тому, що таблички та картки були промислово вироблені, це якась методика яку розробили центрально.

IT швидко розвивається

воно саме розвивається, чи хтось його розвиває? 🤔
і куди розвиває? 🤔

Зараз айтівцю потрібна аспірантура

Я думаю, що хтось все ж зверне увагу на різке зростання кількості аспірантів. Бо місцями це повний сюр. Мої очікування, що десь приблизно за рік часу стане вже різко не потрібна, судячи по поточному тренду.

Ні, 5 років це дуже дорого.

5 років тому все було зовсім по-іншому,

в этом посыле ошибка, причем коренная

ничего фундаментально нового за эти 5 лет мы не увидели

все технологии, алгоритмы, библиотеки — все было причем в общем доступе

не надо путать «стало популярно» и «реально новая прорывная технология»

то есть для человека у которого есть хорошая база CS это смена коммерческих векторов, декораций и так далее

и на это должна ориентироваться программа обучения инженера в ВУЗе — формирование этого самого фундамента CS

5 років тому все було зовсім по-іншому, а ще через 5 років знову щось нове придумають.

Не все. Синтаксис міняється, все інше майже статичне — ООП, алгоритми, структури даних та сама база computer science зараз ті ж самі, що й 30 років тому. Математика теж не змінилась — DirectX 12 робить ті ж самі векторні обчислення, що і математики 18 сторіччя. Це все вже виходить за рамки звичайних курсів. Плюс є багато класичних предметів, які треба знати дорослій людині — історія, економіка, ділова мова, право загальне та, у випадку айті, інтелектуальне.
Так вже на вскидку виходить з десяток необхідних предметів.

а чи потрібно вивчати історію України після школи в інституті ще раз? хімія фізика всілякі цікавинки

IT швидко розвивається, технології і мови змінюють одна одну, 5 років тому все було зовсім по-іншому

Це як раз працює на молодь. Наприклал, коли з’явився Oracle, а стара гвардія знала Clipper та FoxPro 2.6, то ніша заповнювалася більше студентами. Той факт, що студенту важко знайти роботу свідчить про те, що нічого глобально не змінюється.

Давайте обговоримо гостре питання, яке було підняте — як зі студента зробити привабливого кандидата на ринку IT-вакансій?

По-перше, не факт, що це можна взагалі зробити.

Приходить користувач до хакера та й запитує:
— Допоможи мені з програмою. Я так пробував, так пробував, так пробував, а вона не працює!
— Помилка не в програмі!
— Дійсно?! А де тоді помилка???
— Помилка у ДНК!

Інколи я думаю, що є приблизно 10% студентів, які можуть, і 90% з вадами ДНК. Тому ефективніше буде фільтрувати пісок та вибирати з нього драгоцінні каменці, ніж витрачати час на спробу навчити.

По-друге, якщо і можна, то треба пробувати різні підходи, тому що існуючі працюють дуже погано. Як на мене, там дуже забагато знаннь, а треба прокачку скіла.

з вадами ДНК

Звучить як ітцизм, техноцизм, знанняцизм? Короче якась форма фашизму, де людей відбирають за формою черепа станом ДНК.

Це образно, але усі люди різні. Особливо це можна бачити у спорті. Кенійці домінують у марафоні. Тебе не будуть тренувати як воротаря у футболі, якщо у тебе низенькі батьки. І т. п.

На сьогодні ми не можемо ефективно навчати програмувати. Чому саме це неважливо. Можливо ми не вміємо вчити. Можливо це дійсно результат життєвого досвіду, навичок та особливостей характеру. Питання більше у тому, що з цим робити?

А щодо відбору, навіть щоб поступити до ВУЗ-а треба скласти іспити. Це фашизм? Я не бачу тут ніякої дискримінації, будь що можна освоїти самостійно, особливо зараз, цього ніхно не заборонить.

На счёт смежных областей тоже не все так просто. Например айти само по себе мало пользы приносит без понимания куда его применить. На мой взгляд хорошо изучать АйТи + История или АйТи + биология и так далее чтобы потом модно было с помощью технологий развивать что либо в биологии или обрабатывать исторические данные. Конечно можно выучить один фреймворк JavaScript и зарабатывать много денег выбрав проект где это нужно но и университет тут не нужен для таких задач.

Тут смотря с какой стороны посмотреть. С одной кажется что в IT все динамичнее и меняется каждый год, а с другой начнёшь изучать алгоритмы консенсуса, а там Paxos из 80х и чуть более новый Raft. А целом структуры данных и алгоритмы многие их 80х, 90х. Линукс тоже мало меняется. При том что даже если выйдет что то новое, то его не будут моментально внедрять и скорее всего люди из университета будут лучше в этом разбираться. Кто то возможно до сих пор использует Java 8.

С одной кажется что в IT все динамичные и меняется каждый год

Це як раз плюс для студентів, бо на роботі ти не встигаєш слідкувати за новим, а у студенти багато вільного часу розібратися. Як раз на початку 2000-х, коли виникло багато новиш ніш, біло багато 20-річних сеніоров, бо старі не тянули.

Так якщо хоче просрати 5 років життя або якщо є плани заводити трактор

Підписатись на коментарі