Підлітки (не) зроблять переворот на ринку праці в ІТ. Чи виправдає себе бум дитячих шкіл програмування

ІТ-індустрія невпинно змінюється, а ринок — вимагає нових рішень, зокрема й кадрових. Один з наслідків цього явища — виникнення безлічі дитячих ІТ-академій, які готують підлітків одразу після школи заступати на посади у tech-компаніях. Чи стане це шляхом до розв’язання кадрових проблем на ІТ-ринку та чи здатні молоді фахівці, які почали здобувати фах ще з дитинства, стати у пригоді у комерційних проєктах — проаналізували фахівці онлайн ІТ-академії GoITeens для дітей та підлітків.

Чи є у ринку потреба залучати айтівців з підліткового віку

Технології та гнучкість у сучасному світі визначають успіх будь-якого бізнесу. Так, за прогнозами Всесвітнього економічного форуму, понад 75% компаній по всьому світу у найближчі п’ять років цифровізують процеси та впровадять у роботу високі технології, пов’язані з Big Data, хмарними обчисленнями та ШІ. Тим часом в Україні половина керівників розробили агресивну стратегію інвестування в цифровізацію, щоб забезпечити першість бізнесу у сфері інновацій.

У новій реальності, яка чекає на нас вже у найближчому майбутньому, ставка на

молодих фахівців може стати вирішальною. Наразі їх починають готувати до технологічних професій геть змалку: ІТ-академії для дітей та підлітків починають вчити дітей програмувати з першого класу і щороку випускають у світ тисячі підлітків, які гіпотетично можуть одразу після навчання влаштовуватися на посади.

Яка ж реальність? За рік кількість українських айтівців, котрим ще не виповнилося 20 років, зросла удвічі: згідно з дослідженнями DOU, у 2022 році на юних ІТ-спеціалістів припадало 1,5% в індустрії, а у 2023 році їхня частка зросла до 3%. Відповідно індустрія поступово відкриває свої двері для молодших фахівців, але щоб конкурувати за місця в компаніях вони мусять мати дійсно хороший вишкіл і вдало обіграти свій молодий вік як конкурентну перевагу.

Як підліткам конкурувати за посади

У 2021 році, за даними моніторингової компанії App Annie, у світі з’явилися два мільйони нових програм та ігор. З того часу ІТ-галузь значно розширилася, а з нею і потреба у спеціалістах, які знаються на передових технологіях.

Якщо діти навчалися у ІТ-академії, у який слідкують за ринковими трендами та ще й активно впроваджують їх у навчальний процес, вони зможуть похвастатися вмінням працювати з інструментами, які тільки-но набирають популярності. Наразі успіх приноситимуть лише ті навчальні програми, які оновлюються з огляду на широке впровадження новітніх технологій у сфері штучного інтелекту та машинного навчання. Бо саме зараз ринок потребує експертів зі знанням абсолютно нових інструментів. Наприклад, випускник, який пройшов курс з машинного навчання, може зайнятися розробкою нейронних мереж, що стануть в пригоді в бізнес-сегменті.

Це не просто пришвидшить впровадження інновацій, а й дозволить компаніям йти на крок попереду за конкурентів. Бо вони не витрачатимуть час на навчання молодих працівників, а замість цього відразу зможуть їм доручити реалізацію нововведень.

Така динаміка забезпечує бізнесу швидку реакцію на зміни на ринку, де одне з головних правил — «адаптуйся швидше».

Як дитинство у цифрову епоху відбилося на вмінні навчатися

Зі стрімким розвитком технологій ключовою якістю сучасного ІТ-спеціаліста стає здатність до постійного навчання. Від цього нікуди не сховатися, адже до 2027 року кожен десятий працівник потребуватиме перекваліфікації, і здатність безперервно покращувати знання з фаху стане однією з найбільш цінних у XXI столітті, за прогнозами Всесвітнього економічного форуму.

Ті, хто звикли до того, що технології оточують їх з дитинства, органічно розвинули в собі вміння самостійно й доволі швидко розбиратися з цими новинками. Тому більшість дітей не докладає особливих зусиль, аби дізнаватися нове й відстежувати розвиток ІТ-галузі, бо для них це вже перетворилося просто на приємну звичку. Якщо підлітки звикли до такого ритму, вони мають всі передумови для того, щоб стати цінними працівниками, готовими до подальшого професійного росту.

Коли компанії наймають таких спеціалістів, вони отримують кадрів, здатних рости разом з організацією, адаптуючись як до нових викликів, так і до можливостей.

Як працюється з молоддю

Корпоративне середовище сучасних компаній все частіше стикається з явищем, коли в одному робочому просторі одночасно працюють декілька поколінь з великою різницею у віці. Дослідження Forbes Insights показало, що саме такі команди набагато ефективніше впроваджують інновації та отримують більше ідей і відповідно рішень.

Цифрова трансформація не може не впливати на корпоративну культуру та комунікації компанії. Присутність молодих, енергійних і мотивованих спеціалістів може допомогти створити більш динамічну та відкриту атмосферу в організації. Компанія Google, наприклад, регулярно проводить hackathons, де молоді інженери працюють разом з більш досвідченими колегами, щоб генерувати нові ідеї та рішення.

Іноді молоді спеціалісти пропонують новаторські ідеї та методи, які старші колеги навіть не розглядали б. Якщо діти робили навчальні проєкти з наголосом на інноваційність, вони й надалі орієнтуватимуться на цей підхід і зможуть розробляти оригінальні дизайни продукту чи його функціонал, стратегію або методику колективної роботи, про які раніше ніхто не здогадувався.

Інновативність, свіжий погляд на бізнес-процеси, гнучкість у взаємодії з новими технологіями та готовність до безперервного навчання — все це якості, якими підлітки можуть підкупити роботодавців. Головне — давати підліткам шанс на працевлаштування, аби вони мали простір проявити свої топнавички й таланти, аби рухати світ уперед — так, як можуть тільки вони.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ринок працює так, що в ціні гарні ресурси( тобто самостійні, з досвідом років 10 і гарним знанням), а погані ні. Тому надлишок поганих нічого не змінить . Навіть зіграє на руку гарним, бо відсіє велику кількість некваліфікованих з гри.

IMHO: думаю, що головне питання — як вчитель відноситься до дітей, чи він бачить їх потреби чи запити.
Якщо є просто якась програма, яка «нудна» для дітей — треба бути уважним.
Суть же не в тому, щоб заштовхати в голову дитини якусь учбову програму або підготувати гребців на галери,
а в тому, щоб зробити мейкер-спейс,
де б діти, які хочуть бути гіками, підприємцями, науковцями або ж digital художниками, і т.д.,
робили щось цікаве для них самих, а не конвеєрне,
і, навіть, могли прийти за порадою раз в місяць чи в півроку, не думаючи чи є в них кошти, щоб заплатити за курси чи ні і отримати дієву пораду.

якщо курси такі — то ок, а якщо просто конвеєр, ну, можливо все рівно буде користь,
але ж як тільки закінчаться кошти у батьків на курси — деякі з дітей можуть легко закинути це все геть подалі

P.S. якби я робив курси для дітей, то зробив би акцент на якихось речах, які більші ніж просто IT (наприклад, дослідження природи, планети, і подібне, ще — мистецтво),
тому що зосередження переважно на технічних речах, з власного досвіду — не дуже добре.
Життя може бути коротке, особливо це стосується нас, які живуть тут, під час війни ... і важливо все ж не витратити його лише на технічні речі, а пізнати світ у якому ти народився і жив.

І ще, важливо, дати щось дітям щоб вони могли жити десь в країні, в якій немає війни. Наприклад — можливість добре вміти користуватись англійською мовою на практиці.
Я категорично проти, щоб дітей готували до того щоб перманентно «захищати» країну і впливали на них пропагандою.
Якщо ми дорослі — розікрали або зробили слабкою цю країну тим чи іншим чином, здали її олігархам та їх посіпакам — депутатам та чиновникам, і як наслідок — пришли ці кровожерливі сусіди і винищують все, то діти за це не повинні відповідати, вони мають мати право покинути цю країну

Один з наслідків цього явища — виникнення безлічі дитячих ІТ-академій, які готують підлітків одразу після школи заступати на посади у tech-компаніях.

Думаю, що готовний бенефіт це фільтрація потоку. Як футбольні школи, де футболістами стануть 5%. Але чим більше підлітків спробують, тим більше буде тих, хто зрозуміє, що в них є що цього хист.

Відповідно індустрія поступово відкриває свої двері для молодших фахівців

Вона обирає просто з того, що є.

Якщо діти навчалися у ІТ-академії, у який слідкують за ринковими трендами та ще й активно впроваджують їх у навчальний процес, вони зможуть похвастатися вмінням працювати з інструментами, які тільки-но набирають популярності.

Як на мене вибор інструменту не має вирішального значення. Завжди можна свічнутися, особливо зараз, коли є ChatGPT, який тосить точно відповідає на початкові питання. З розвитком IT нові інструменти приховують усе більше деталів, але їх розуміння досить важливе для розуміння того, що можна очікувати від того чи іншого інструмента. Тому навідь вивчення FreePascal на першому кроці, який не використовується меньшє ніж ніде, я би не вважав безглуздим.

Зі стрімким розвитком технологій ключовою якістю сучасного ІТ-спеціаліста стає здатність до постійного навчання. Від цього нікуди не сховатися, адже до 2027 року кожен десятий працівник потребуватиме перекваліфікації, і здатність безперервно покращувати знання з фаху стане однією з найбільш цінних у XXI столітті, за прогнозами Всесвітнього економічного форуму.

То треба вчити нові інструменти чи вчити базу, щоб потім швидко адаптуватися? Проблема у тому, що перекваліфікація різна, ти перейти з ASЗ 3.0 на ASP 4.0, чи пройти отбоандінг на новому проєті, чи перейти з Python на Agda. Це зовсім різні адаптації. Моє враження, що зараз світ потребує більше дрібних адаптацій. Розносчик їжі в Groove -> водій в Bolt. Так можна кожен рік перекваліфіковуватися. А от пілот пасажирського літака -> нейрохірург...

Ті, хто звикли до того, що технології оточують їх з дитинства, органічно розвинули в собі вміння самостійно й доволі швидко розбиратися з цими новинками.

Ну... інша проблема що зараз увесь потрібний софт написаний, тому не виникає мотивації вчити програмування. А користуватися софтом можуть даже орангутани.

Цікаво що в СРСР і якийсь час після нього, поки гроші скінчились в держави, а у олігархів з’явились, теж так думали. Робили будинки дитячої творчості, мій звався «Юний Технік» там формували різні гуртки і ми в них ходили. Я там перенабрав першу програму на Basic в компанії ще двох людей за одним компом, набирали по черзі — на екрані показалась зелена морда робота.
Це як і з культурою, сьогодні це якась фантастика — завтра це реальність.
Є культура де скажімо 2Pac та Biggy разом із Снупом — от і виходить, що постає питання легалізації наркоти на порядку денному. Хоча так, англійську вивчали усі гопники поряд із касетним магнітофоном. Та тексти там зовсім не Ленона і Макартні.

навіть трохи лячно наскільки щільно go it окучує всі прошарки населення 😦

Нагадайте, будь ласка, куди поділись тисячі юристів та економістів?

Юристи — забронювалися, економісти — тримають економічний фронт в Європі

Цікаво, що кількість вакансій в цих категоріях виросла за останні роки:
jobs.dou.ua/trends/?category=Legal
jobs.dou.ua/trends/?category=Finance

На базарі. Тут різниця в тому, що ІТ як не крути в більшості випадків виробничі спеціальності. Сам сенс був в тому — що це попит не в нашій країні, а переважно за кордоном. За кордоном попит усе ще є, але через війну і гетьманцева — просто він задовольняється пропозицією із інших країн, здебільшого Польщею і Латвією.
Власне мами дітей теж вивезли за кордон.

Нагадайте, будь ласка, куди поділись тисячі юристів та економістів?

В мене вища освіта перша — економічна (фінанси).
Теж в ІТ, в фінтех-проектах зараз.

Наприклад, випускник, який пройшов курс з машинного навчання, може зайнятися розробкою нейронних мереж, що стануть в пригоді в бізнес-сегменті.

Не зможе.

Бо галузь дорослішає, і просто «курсів» вже ніколи не буде достатньо. Тепер не візьмуть на роботу верстальщика який навчився сайти візитки робити.
Тому універ стає ще більш важливішим ніж раніше.

Випускники ВУЗів так само «потрібні», як і випускники курсів. Краще б були якісь бурси, які учать 2-3 роки просто програмувати. Плюс математику з англійською.

Це вже виходить технікум, просто навчальний заклад який може надати державний документ про освіту має робити купу усього різного, включно з купою паперової роботи. Викладачі мають знатись не тільки з предмету, а ще і викладання і педагогіки, принаймні формально.
А курси тут у кого як виходе, у когось системний підхід і виходе рівень не гірше за Берклі, ті студенти за два три роки перечитають гору книг і назубок знатимуть скажімо Тандербаума чи Книгу Дракона, або скажімо Таріка Рашида (взагалі ШІ вимагає дуже суттєвої математичної підготовки, я по дастовав усе що було з ініверу з вищої математики і то мало). Але в більшості випадків людина просто втратить час та гроші на тих курсах. BTW Забули про цілу купу хакерів які прийшли в ІТ самоосвітою, щоправда зазвичай це були люди із вищою освітою просто на щось інше вчились — біологи, хімики інженери інших спеціалізацій тощо.

На нашому ринку немає курсів більше декількох місяців — там ніяк не буде системного підходу на рівні з хорощою вищою освітою. Воно і зрозуміло — там ціль, щоб студент нахватався основ саме ремісничого ІТ (за що платять гроші), бо інакше ніхто туди не піде.

там ніяк не буде системного підходу на рівні з хорощою вищою освітою

Якщо людина буде відчувати, що йому не вистачає системного підходу, він може його згодом добрати на курсах, здобути вищу освіту з розумінням що йому треба та навіщо.

Набагато гірше, коли системний підхід викладається тим, хто ніколи не зможе оволодіти скілом програмування.

Якщо дитині цікаве ІТ то є безкоштовний курс для початківців CS50

Підписатись на коментарі