Пʼять правил, які допоможуть краще ухвалювати рішення в продукті (і в житті)

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Привіт! Мене звати Олександр Паладій, я продакт-директор у Railsware. Уже кілька років працюю над нашим продуктом Coupler.io. Тому про ухвалення рішень знаю точно не з книжок про «успішний успіх».

Чекати на чарівний рецепт або книгу «Як ухвалювати правильні рішення» — це, мабуть, те саме, що чекати на лист від Гоґвортсу. Бо у реальному світі розв’язання проблем здаються не такими очевидними. Тому й за дослідженням McKinsey, 37% робочого часу люди витрачають лише на ухвалення рішення. Що цікавого — половина затраченого часу вважається використаною неефективно.

Тому хочу поділитись з вами моделями оцінки, покроковою інструкцією та основними правилами, які ми використовуємо у Railsware, щоб знаходити рішення до будь-яких ситуацій під час створення продукту і не тільки. Тому цей матеріал буде корисним як розробникам та продакт-менеджерам, так і всім, хто коли-небудь стикався з викликами під час ухвалення рішень.

Як ухвалити рішення

Можливо, це здасться занадто очевидним, але якщо рішення не лежить на поверхні, необхідно докласти зусиль, щоб зрозуміти правильний напрямок дій. Немає іншого виходу, і жоден ChatGPT не допоможе. Тому я пропоную кілька кроків, які використовую в таких ситуаціях:

Крок 1: Аналіз варіантів. Запишіть в Google-документі, Notion чи Нотатках переваги та недоліки кожного потенційного рішення. Важливо бути об’єктивним та чесним під час цього етапу. Для цього визначте конкретні критерії оцінки: наприклад, вартість, ефективність, якість чи терміни впровадження.

Крок 2: Залучення колег. Швидше за все, самостійно вам буде важко відібрати найкращі варіанти. Тому не соромтесь просити допомогу в команди. На щастя, як і в малих, так і великих компаніях вже немає (чи принаймні не має бути) «великого брата» та жорсткої ієрархії. Можете сісти в парі чи попрацювати в форматі брейнштормів, щоб запобігти опущенню деталей або «тунельного бачення». Як кажуть в народі, «одна голова — добре, а дві краще».

Крок 3: Пріоритезація. Відсортуйте варіанти за релевантністю, використовуючи пріоритезацію. Ми використовуємо MoSCoW (абревіатура не фонтан, так, але це єдина москоу, яка може бути корисною людству). Це допомагає уникнути зайвого часу на аналіз, оскільки вибрані рішення будуть вище списку.

Крок 4: Документування процесу. Структуруйте цей процес у вигляді roadmap для систематизації та аналізу ухвалених та відхилених рішень. У нашій команді ми використовуємо BRIDGeS, що сприяє спільному розумінню всієї ситуації. Пам’ятайте, що вовк не такий вже страшний, якщо розглядати його з розумінням та об’єктивністю.

Як покращити цей процес

Процес, на перший погляд, виглядає логічно. Проте часто виникають труднощі через особисті аспекти, які можуть заважати ефективному розвитку рішень. Повірте, знаю це на практиці :) Тому пропоную пʼять правил, які допоможуть вам уникнути «підводних каменів» чи блоків на шляху до рішення.

Правило № 1: Орієнтуйтесь на кінцевий результат

Часто, приймаючи рішення, ми можемо забувати, до чого саме прагнемо в результаті.

Тому при розробці стратегії для бізнесу, продукту чи застосунку, зосередьте свій план на досягненні кінцевої мети.

Наприклад, ви плануєте відпочинок. Тож, ваша основна мета — відпочити. Проте, для того, щоб доїхати в будинок, який ви вже зберегли в теці «відпочинок», потрібен автомобіль. А у вас немає ні машини, ні водійських прав. Тому у вашому пошуковому запиті з’являються вже не «Топ 5 локацій для відпочинку», а «Найкраща автошкола у вашому місті». Ось так нова необхідність може відвести увагу від кінцевої мети. У такому разі важливо шукати альтернативні шляхи досягнення мети, якщо основний план видається складним або неефективним.

Памʼятайте: плани вам потрібні для реалізації. Тому не витрачайте забагато часу і не застрягайте у плануванні. Натомість — спрямуйте більше зусиль на досягнення кінцевої мети.

Правило № 2: Кажіть «Ні» швидким рішенням

Не кожен народився Адамом Нойманом і може приймати рішення, не аналізуючи можливих втрат часу і грошей. Прагнучи швидкого росту WeWork, Адам забув про межі між роботою та життям працівників та продовжував роботу в хаотичному стилі. Тому варто утриматись від швидких рішень для досягнення довгострокових результатів.

Наприклад, торік ми проводили оновлення інтерфейсу одного з ключових флоу — налаштування нової інтеграції. Оскільки у нас виникла проблема в активації нових користувачів, ми розпочали з брейнстормінг-сесії в межах команди. Після того, як ми визначили вже наявні підводні камені, почали співпрацювати з UX-дизайнером, щоб не залучати велику кількістю людей. Протягом місяця працювали лише продакт та UX-дизайнер над Figma-прототипом змін в інтерфейсі.

Після чого провели UX-тестування для декількох колег, а потім для користувачів, які не взаємодіяли раніше з продуктом. Таким чином, ми змогли виявити поведінкові проблеми та виправити їх ще на етапі прототипу — до того, як була розпочата безпосередня розробка змін з інженерною командою.

Проте, навіть після тривалого процесу ухвалення рішень потрібно бути готовим до раптових та непередбачених проблем. І коли вони є не масштабними, можливими для швидких рішень, то варто коригувати їх, не залучаючи всю команду та різноманітні фреймворки. Тобто, не завжди необхідно витрачати місяці для розв’язання проблем.

Правило № 3: Оцінюйте вартість свого вибору

Багато людей часто недооцінюють або переоцінюють ціну отримання результату. Тому наступні запитання допоможуть вам уважно дослідити вартість вибору:

1. Скільки людей залучено до впровадження?
2. Скільки грошей нам потрібно?
3. Який час нам потрібно для перших результатів?
4. Чи можна буде використовувати рішення в майбутньому?
5. Скільки коштує помилка? На яку кількість користувачів вона може вплинути?

Буває і так, що оцінювання та планування усіх можливих виборів забирає забагато часу. У такому випадку спробуйте поекспериментувати та зробити перші кроки з рішенням, в якому найбільше впевнені. Адже далеко не завжди більше часу на роздуми = краще рішення.

Приклад можна взяти з реального життя. Ви хочете купити стіл для кухні. На ринку — тисячі привабливих варіантів, і будь-який метод ухвалення рішень дасть вам сотні дуже хороших опцій. Як не застрягнути на analysis paralysis? Проведіть експеримент: підіть в магазин, виберіть той, який сподобається найбільше, і візьміть його. У будь-якому випадку ви можете залишити його, повернути або продати на OLX. Тому, якщо ціна помилки невелика, а результат можна швидко отримати, не пропускайте нагоду і спробуйте експериментувати.

Правило № 4: Використовуйте метрики розумно

Кожна команд має свої цілі, а метрики допомагають їм встановлювати та відстежувати прогрес. Наприклад, інженерна команда фокусується на спринтах, а маркетингова — на залученні клієнтів.

Для визначення оптимальних метрик, які будуть сприяти досягненню спільних цілей, уникайте надмірного аналізу, який може призвести до «паралізування» рішень. Оскільки іноді трапляється таке, що продовжуєте переглядати метрики, які майже не сприяють досягненню будь-якої мети, просто тому, що подобається працювати з даними.

Тому оберігайтеся від необдуманих оптимізацій. Важливо прогнозувати можливі наслідки змін. Наприклад, як покращення конверсії на 1% вплине на ваш дохід. Якщо у вас трафік становить 100 тисяч переглядів, то ви отримуєте додатково 1000 платних юзерів. Але якщо трафік становить лише 1000, то це всього лише 10 додаткових користувачів.

Як бачите, не всі оптимізації призводять до однакових результатів, тому важливо адаптувати зусилля відповідно до очікуваних виграшів. Саме тому краще почати з визначення тих аспектів, оптимізація яких принесе найбільше покращення кінцевого результату.

Не забувайте використовувати свою інтуїцію та експериментувати. Іноді випадкові спроби призводять до несподіваних успіхів.

Правило № 5: Приділяйте увагу оцінюванню і пріоритизації варіантів

Кількість моделей оцінок можна порівняти із зірками на небі. Кожна з них може бути корисною залежно від розміру і конфігурації команди, особливості продукту і звичайно власних уподобань. Однак, я поділюсь двома моделями, які є корисними для нашої команди.

Довгострокове планування та пріоритезація

Ми використовуємо RICE-модель тоді, коли маємо велику кількість напрямків та ідей і не впевнені, з чого почати та в якій послідовності. Наприклад, ми застосовували цю модель під час аналізу плану розвитку проєкту на наступний рік.

Якщо коротко, вона складається з чотирьох ключових елементів: Reach, Impact, Confidence, Effort. Після розрахунку, в таблиці за формулою визначається оцінка кожного епіку, і розуміння, на що варто звертати увагу. Уявимо, що ми продакт-команда Instagram та оцінюємо потенційні нові фічі:

Такий аналіз допомагає, коли очевидної відповіді на питання «Що пріорітетніше?» немає, і потрібно зробити data-driven рішення. Цифри, найчастіше, дадуть вам швидке та чітке розуміння.

Короткострокова (операційна) пріоритезація

Для ефективної операційної роботи та швидкої пріоритезації для себе не варто вигадувати велосипед — а просто використовувати матрицю Ейзенхауера. Вона складається з чотирьох частин.

1. Перший квадрант включає термінові та важливі завдання, що вимагають негайної уваги. Такі ситуації трапляються рідко, але потрібно завжди бути готовими діяти відразу. Також не ставтесь до них скептично. Не ставтеся до них скептично — несподівані й термінові завдання не завжди створюють проблеми. Іноді вони відкривають нові можливості, які раніше залишалися непоміченими.
2. Другий квадрант — це важливі, але не термінові завдання. Вони мають високу важливість, але не вимагають негайного виконання. Наприклад, для планування на майбутнє. Тобто не потрібно негайної реакції, але не варто про них забувати.
3. Третій квадрант включає завдання, які можуть здаватись терміновими, але не є важливими для вашого довгострокового успіху. Ці завдання рекомендується делегувати співробітникам. Ефективне розподілення серед декількох членів команди допоможе знизити ризик залежності від однієї людини, що своєю чергою допоможе зменшити bus factor.
4. Четвертий квадрант описує завдання, які не є важливими та не мають термінового характеру. Ці завдання можуть бути повністю відкинуті, оскільки вони не мають значення для досягнення ваших цілей. Це можуть бути дії, що відривають від основних завдань, або зустрічі без чіткої мети.

Висновок

Отже, ухвалення рішень можна все ж таки опанувати та навіть вдосконалювати. Замість випадкових виборів та філософських міркувань «чи варто зробити так, чи інакше», користуйтесь системним підходом. Адже, з відповідною інструкцією, ефективними моделями та умінням пріоритизувати варіанти, процес ухвалення рішень стає набагато простішим та результативним.

Не забувайте бути відкритим для допомоги, готовим до раптових змін, експериментів та перших кроків. А у випадку невпевненості — мати можливість ухвалити будь-яке найлогічніше рішення з наявних і зробіть його правильним.