Чому відбуваються масові звільнення: «бум» стартапів, перегрітий ринок, «лопання бульбашки» та нові можливості

«Компанія {x} планує скоротити штат на {y} працівників». Останніми роками подібні заголовки вже навіть не дуже виділяються зі стрічки новин, адже явище масових скорочень в ІТ-світі стало звичним. Чому це почалося, чи знайдеться робота для всіх звільнених працівників та як ситуація може розвинутися в майбутньому? Беремо чай і нумо розбиратися.

Як «надувалася бульбашка»

Амбітний початок

Скептики давно вже розмовляли про те, що «колись ІТ-бульбашка лусне». Забігаючи наперед, їхні прогнози здійснилися лише частково, а «луснув» не ринок ІТ, як це було з доткомами, а відбулося перенаправлення грошових потоків і більший акцент на тому, що працює і дає результат вже зараз. Але про все по черзі.

Фактично технологічна «бульбашка» почала зростати з 2011 року, і це була чи не найшвидше зростаюча бульбашка в історії. Тоді потужні стартапи (Gilt Groupe, Living Social, Better Place, Zynga та інші) перевалили за 1 мільярд ринкової капіталізації кожен. Їх успіх спровокував справжнє шаленство інвесторів, і того ж року інвестиції у стартапи склали аж 45 мільярдів доларів. Все почало розгоратися, але особливого галасу наробив вихід Facebook на ІРО.

У 2012 році доходи компанії Цукерберга складали 4 мільярди доларів на рік. На перший погляд, велика сума, але не співрозмірна до великих американських корпорацій. Проте всіх чекав великий сюрприз: ІРО Facebook стало найбільшим на той час в історії США, а компанію оцінили аж у 100 мільярдів доларів. Саме тоді стало зрозуміло, що інвестиції в стартапи набирають неконтрольованих обертів, а заступник редактора CNBC припустив, що Facebook дав поштовх до створення нової технологічної бульбашки. І не прогадав.

Народження єдинорогів та невтішні пророцтва

Вже у 2013 році кількість мільярдних стартапів наближалася до 40, а стаття Айлін Лі у TechCrunch «Ласкаво просимо до клубу Єдинорогів: вчимося у стартапів із мільярдними капіталами» не просто ввела в обіг новий термін, а й сприяла своєрідній міфологізації світу стартапів.

Інвестиції у стартапи набирали обертів. За кілька років відбулася ще одна гучна історія — оцінка Uber у 51 мільярд доларів. Це перевищило оцінку авіакомпаній, які працювали на ринку десятиліттями. Вливання у стартапи зростали, що свідчило про високу довіру до сфери. ІТ-світ розростався швидше, аніж всесвіт Гаррі Поттера. Фінансові потоки, можливості зростання, доступ до інновацій та потреба у кадрах мотивували тисячі людей кинути роботу, піти на курси та перейти на позицію Trainee/Junior в ІТ-компанії. Бізнес відреагував на це з розумінням: рук дійсно бракувало, а займати найкращі таланти завданнями дещо нижчого рівня у часи такого зростання було б просто злочином.

Зсередини все виглядало настільки добре, що обережні заяви про невизначеність майбутнього технологічного світу, який «нагрівався» фінансами дуже стрімко, викликали легку іронічно-співчутливу усмішку. Мовляв, усе довкола стає практично просякнутим технологіями, а все це потрібно обслуговувати та вдосконалювати, то ж які проблеми можуть виникнути?

А такі заяви були, ба навіть більше — їх робили самі інвестори. Наприклад, венчурний капіталіст Джим Бреєр, який інвестував у Facebook, намагався влаштувати всім холодний душ скептичними заявами про майбутнє єдинорогів. Однак на фоні новин про нові раунди інвестицій та зростання капіталізації технологічних стартапів подібні прогнози практично не потрапляли у фокус уваги.

Шалені інвестиції

Вже незабаром в «бульбашку» технологічного світу увірвався новий потік повітря. СЕО Softbank Масайосі Сон ледь не одним махом вклав у стартапи Кремнієвої долини 100 мільярдів доларів. «Ми живемо лише раз, тому я хочу мислити масштабно. Я не маю наміру робити дрібні ставки», — заявив амбітний інвестор, якого преса негайно ж назвала «одноосібним творцем бульбашок». Венчурні капіталісти збирали гроші де тільки могли, аби не відставати. Потік грошей у технологічний світ виглядав безкінечним, а кількість мегараундів у рівному вимірі перевалювала за кілька сотень.

В цей же період набирати популярності почав блокчейн. Не те що б всі одразу кинулися в цю технологію, все частіше вона стала звучати у парі зі словом «майбутнє», а зростання крипторинку сприяло її популярності. Нова (хоча насправді кількарічна) технологія та її зарядженість на майбутнє означали що? Правильно — нові інвестиції.

Аналітики вже відкрито попереджали, що технологічна бульбашка дуже схожа на догму «нової економіки» часів доткомів. Вони радили диверсифікувати ризики: вкладати гроші в ринки, де активи нераціонально дешеві. Інвестори не надто дослухалися до тверезих роздумів, і навіть не дуже зважали, чи стартапам, які виходять на ІРО, вдається заробляти реальні гроші. У 2019-му загальний обсяг інвестицій склав рекордні 143 мільярди доларів, а кількість єдинорогів зросла до 348.

«Перегрівання» ІТ-ринку було помітним і на ринку праці. Таланти, відчували потребу у власній експертизі та розуміли, що бізнес не може скинути швидкість потягу свого розвитку, тому почали підвищувати свої очікування. У вакансіях з переліку бенефітів почали з’являтися масажисти, а рівень винагороди значно, якщо не в рази, перевищував середні ринкові показники у порівнянні з іншими професіями. Оскільки цінність бізнесу створюють відповідні фахівці, роботодавці йшли назустріч.

Крах WeWork напередодні ІРО став для всіх холодним душем. На конференціях стартапи обіцяли націлитися на прибуток. Новим «бустом» стала пандемія COVID-19: кількість та потреба в онлайн-продуктах зросла, і потік інвестицій пішов з новою силою. У 2020 році лише в США інвестували в стартапи 164 мільярди доларів (новий рекорд), а кількість єдинорогів по світу вже скоро перевалила за 500. Федеральна резервна система активно друкувала гроші, відсоткові ставки залишалися на низькому рівні. Інвестиційна вечірка для технологічних компаній продовжувалася. Про «бульбашку» не говорив хіба що лінивий, але всі лише знизали плечима — кожен сподівався, що часу ще достатньо.

Перші ластівки та «Гра на звільнення»

Початок 2022 року показав, що хмари почали згущуватися. В одному часовому проміжку зійшлися повномасштабне вторгнення росії в Україну, зростання інфляції та зростання відсоткових ставок. Акції технологічних компаній впали, кількість виходів на ІРО та потік інвестицій скоротилися. Десятирічний бум стартапів добіг до кінця, а гіганти почали оптимізовувати витрати. Цього разу негативна динаміка не була розтягнута у часі, удар був одномоментним. І далеко не всі попіклувалися про підготовку до такого сценарії розвитку подій.

Гіганти почали великі хвилі скорочень. Цукерберг «порізав» 13% штату, а це понад 11 тисяч фахівців. Інші наслідували приклад, заголовки {компанія} звільнить {кілька тисяч} працівників стали ледь не шаблонними.

На ситуацію сильно вплинуло придбання Маском Twitter та заява про те, що він звільнить понад 50% штату. Мільярдер дотримав свого слова, особливо постраждали аутсорсингові позиції, як-от модератори контенту. Його критикували за таке різке рішення, але він парирував: «Twitter досі працює».

Коли пристрасті вляглися, а фінансова криза набирала обертів, фокус компаній змістився на запитання: яка мінімальна кількість працівників потрібна для того, щоб забезпечувати життєдіяльність ключових процесів? І саме на підставі відповіді на нього приймали рішення про скорочення штату.

За даними «The Challenger Report», кількість звільнень у технологічній сфері зросла аж на 649%. Це найвищий показник з часів краху доткомів, за рік звільнили більше людей, ніж загалом у 2020 і 2021 роках. У 2023 році ситуація не покращилася — понад 200 тисяч звільнень, що на 40% більше за 2022 рік.

Зараз компанії продовжують оптимізацію штату та звільняють працівників. Лише в першому кварталі кількість звільнень сягнула 50 800 співробітників (йдеться про дані лише 200 компаній).

Чи дійсно луснула ІТ-бульбашка та коли настане кінець звільненням?

Очевидно, що «так, як раніше, вже не буде». Гіганти анонсували продовження великого скорочення персоналу. Технологічні компанії продовжать гонитву за ефективністю, оптимізацією витрат та раціоналізацією портфеля навичок та послуг. Всі зрозуміли, що розширення штату у період сплеску інвестицій був надмірним, і зараз триває процес повернення до балансу між кількістю працівників та функціональністю компанії.

Х-фактором став стрімкий розвиток штучного інтелекту. Лідери ринку досліджують лінію гармонізації між автоматизацією та людськими навичками. Можливості АІ зростають, підвищуючи ефективність працівників, водночас скорочуючи потребу у їх кількості. Очевидно, що саме ця технологія буде наступною «бульбашкою». OpenAI вже потребує десятків мільярдів, xAI Маска підняв раунд на 6 мільярдів, Microsoft імплементує штучний інтелект прямо в операційну систему. Усі гіганти вливають гроші в АІ, адже як ніхто розуміють — ти або перший, або всі зусилля марні.

Очевидно, що негативна тенденція щодо найму ще якийсь час буде продовжуватися. Глобальні кризи не минули, війна в Україні триває, виникають нові конфлікти, багато ринків залишаються нестабільними. Інвестиції є, однак їх розмір навіть близько не стоїть з тією точкою, куди вдалося дійти раніше.

Але історично складається, що після трансформацій настає нове зростання, і саме час до нього готуватися. Працівникам доведеться опанувати більше навичок, а компаніям — нові напрямки. Зростання конкуренції сприятиме підвищенню якості, яка і стане гарним фундаментом для нового стрибка. Кризу найкраще сприймати як пошук нових можливостей, інакше є ризик у відповідний час опинитися «за бортом».

Капітал нікуди не зник, просто потоки змінили свої напрямки, або ж затримуються «дамбами» у вигляді криз на кшталт збройних конфліктів, невизначеності через глобальні політичні виклики та зміни парадигми на користь поточних можливостей, а не перспектив. Це в один момент не вирішиться, тому про «технологічну бульбашку, яка луснула», ще говоритимуть, тільки самі компанії і продукти нікуди не зникли. І ті, хто переживе кризу, зможе вийти на трамплін зростання. Хвиля найму обов’язково прийде, просто у переліку необхідних навичок з’являться нові позиції.

Настане день, коли інвестиційний ринок знову набиратиме обертів. Залишається спостерігати за США, які були, є та будуть головним фінансовим тренд-мейкером у світі. Активізація інвестиційних потоків на цьому ринку дасть сигнал усім, що динаміка знову стала позитивною, варто не зволікати, а боротися за свій шматок глобального технологічного пирога.

Коли саме це станеться, прогнозувати справа точно марна — ми перебуваємо прямо в епіцентрі сутички кількох «чорних лебедів». Якби динаміка розвитку подій була очевидна, то на ринку не було б жодних «сюрпризів». Але реальність не лінійна, а особливо в динамічному технологічному світі. Однак незабаром стане ясно, для кого вислів «Криза — це можливості» був закликом до дій, а для кого — просто гучними словами.

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ну і добре — залишаться профі та ті кому цікаво.
Не вийде як раніше просто якось формошльопити і пристойно заробляти.

Інструментарій на базі ШІ зменшить портребу в манкі кодерах.

Зміниться і рекрутінг — вже зараз виросло покоління яке вміє презентувати свої знання, натаскане на літкоді і хакінгу типових кіл інтерв’ю. Але не вміє не то що працювати, а вирішити проблему якщо вона хоч трошкі по іншому формулюється. Тобто у котрого розуміння як у чатгпт зараз — він класно каже, але не розуміє про що :)

Настане день, коли інвестиційний ринок знову набиратиме обертів

Світ IT вже змінився, і якщо і потоки інвестицій повернуться в нього — він буде інший.

ми перебуваємо прямо в епіцентрі сутички кількох «чорних лебедів»

IT буде потребувати людей які мислять не так як «чатгпт».
А більшість не зможе. Бо освіта в цілому відстає від виховання мислення.
Вона сформулась у часи коли і близько не було конкурента людині у мисленні.

Раніше — треба були хоч якийсь руки які б княпали по клавіатурі.
Ця потреба значно зменшується вже зараз.

Я би назвав статтю скоріше «чому треба платити менше», або «погоджуйтесь на менші з/п»

Досить тверезий і дорослий погляд на речі, тільки незрозуміло що нам з цим робити. Схоже, тільки сподіватися на світле майбутнє.
Зате тепер багатьом стає ясно, чому і куди я вічно біг. Встиг реалізувати 90% планів, 10 доведеться пожертвувати. Зараз залишилися тільки погані ходи, приходиться обирати менш паршиві. Перспектива через років 5-10, в цілому виглядає непогано, але треба до цього дожити.

зараз якраз іде розворот і починаються нові можливості, але то глобально. в Україні ж темна ср.ка.

так не може бути, так як спостерігач має бути зовні, напр., що осягнути Всесвіт треба глянути на нього з-поза нього, або іншими словами Енштейна, проблема не вирішується на тому рівні, на якому вона виникла

Навіть з сраки існує, як мінімум, 2 виходи.

Тільки обидва йдуть в унітаз

Зі сраки краще видно світло в кінці тунеля )))

дивишся прямо і не бачиш ср.ки? значить ти там

Те, що рекрутерки перестали кидатись з висолопленими язиками на твоє резюме ніяк не значить, що в ІТ саме срака. По крайній мірі до неї ще дуже далеко, якщо порівнювати навіть з довоєнними роками з ситуацією в інших професіях.

Необхідність шукати роботу більше ніж три тижні це ознака сраки.
Декілька знайомих які прям зараз на території України кажуть що пошуки роботи «трошечки» подовжились в часі дуже сильно.

ми перебуваємо прямо в епіцентрі сутички кількох «чорних лебедів»

Ні, Чорний Лебідь то типу Іпотечна криза 2008го.
Зараз треба інший термін типу Темна Срака. Ось ми перебуваємо прям на самому дні Темної Сраки. Це більш чіткий опис подій сьогодення

може то ще не зовсім дно?

По глибині сраки то до Наташі Місюк з її сракознавством :-)

Щож, напевно треба було підготувати ліхтарики.

Гравітаційні властивості Темноі Сраки близькі до чорної діри тому світло від обʼєктів відбиватись не буде

Зараз проходить опитування stackoverflow.com/dev-survey/start , яке має позитивно повпливати на українську ІТ-галузь

Ваша компанія приєднається?

Підписатись на коментарі