Як підготуватися до технічної співбесіди
Технічна співбесіда є одним із декількох етапів рекрутинг-процесу. Це фактично «зріз» хард-скілів спеціаліста, метою якого є перевірка відповідності знань кандидата технічним вимогам.
Мене звати Сергій, я працюю в ALLSTARSIT на проекті, повʼязаному із кібербезпекою у ролі техліда з автоматизації. В IT я приблизно 9 років, за цей час мені чимало разів доводилося проходити і проводити співбесіди, тому, мабуть, мені є що розповісти про технічне інтерв’ю — як з боку кандидата, так і з боку інтервʼюера.
Основні етапи технічної співбесіди. Як проходить інтервʼю?
Розмова може проходити, умовно кажучи, у «здоровій» формі або не дуже «здоровій». Спиратимемося на такі речі: етапи співбесіди, підготовка, поради/рекомендації.
Технічне інтерв’ю зазвичай проходить досить «стандартно» (якщо ми говоримо про «здорову» форму):
- Все починається з невеликого знайомства та «small talk».
- Зазвичай спочатку слово дається кандидату. Тут він розповідає про свій досвід на попередніх проєктах: чим займався, з якими технологіями працював, як була організована робота команд, і тд.
- Далі йде найбільший блок — питання/відповіді, де інтерв’юер ставить питання технічного характеру, а кандидат на них відповідає. Або не відповідає :(
- І, насамкінець, варто залишити час на запитання з боку кандидата. Вони можуть виникнути в процесі або бути підготовлені заздалегідь.
Найчастіше вся розмова займає 1 годину, хоча іноді інтерв’ю може затягнутися (і, швидше за все, це добре — це означає, що вас захотіли послухати довше, ніж потрібно, і що вам є що розповісти).
Звісно ж, якщо ви хочете пройти інтервʼю, завчасна підготовка обовʼязкова. І саме тут варто врахувати вищезгадані «здорову» та «нездорову» форми. Що я маю на увазі?
По-перше, потрібно розуміти, яка у вас мета.
«Здорова» форма: потрапити на проєкт, який вам справді підходить.
«Нездорова» форма: «проскочити» всіма правдами та неправдами.
Взагалі проходження технічних інтерв’ю — це окрема навичка, яка не обовʼязково корелює з технічними. Нерідко буває, що людина має прекрасні технічні знання і великий досвід, але «не вміє» проходити співбесіди. Мова йде про софт скіли — наприклад, вміння комунікувати, розповідати, пояснювати, слухати співрозмовника тощо.
Протягом минулих
Також буває, коли все навпаки — людина «натренувалася» проходити співбесіди, при цьому реально не розуміється на тому, про що говорить. Існує безліч курсів та тренінгів, де цілеспрямовано «тренують» тому, як проходити співбесіди та відповідати на поширені питання (замість того, щоб давати реальні знання).
Чим це загрожує? Якщо інтерв’юер не достатньо досвідчений, такий кандидат проходить, його беруть на роботу, але рано чи пізно виявляється, що людина не є компетентною і її звільняють. У результаті проєкт просто втрачає час та гроші (а «фахівець» — карму).
Ще буває, коли немає ні того, ні іншого, але це видно буквально з перших хвилин. У таких випадках я культурно завершую співбесіду.
Поради для підготовки до технічної співбесіди
Отже, що я можу порадити кандидату для підготовки до технічної співбесіди?
Найперше і найочевидніше — як не дивно, потрібно мати експертизу в тому, на що ви співбесідуєтесь :)
Ще бажано витратити деякий час на складання резюме. На цю тему існує досить багато рекомендацій та порад. Особисто мені хочеться бачити конкретні речі: про що були проєкти, які завдання ви там вирішували і якими технологіями користувалися (без ефемерних понять на кшталт «поліпшував процеси»). Загалом, менше води та більше по суті.
Ну і, про всяк випадок, скажу, що не потрібно вказувати в резюме те, з чим ви не працювали. Це все одно з’ясується, а розпочинати спілкування з обману — така собі ідея.
На етапі «оповідання про себе» не потрібно переказувати своє резюме. Ваш інтерв’юер вже знайомий з ним, і такий переказ зведе на нуль увагу та бажання слухати. Натомість краще буде розповісти про свій досвід у більш вільній формі.
Ніколи, будь ласка, ніколи не читайте заздалегідь написаний текст з екрану. Якщо ви думаєте, що це не помітно — ви помиляєтеся. Так роблять, наприклад, коли сумніваються щодо своєї англійської, але повірте, це гірше ніж жива розповідь, нехай і ламаною англійською.
Питання інтервʼюера
Ще одна проблема полягає в тому, що далеко не завжди старший технічний фахівець (наприклад, провідний розробник) є хорошим інтерв’юером. Неодноразо, коли я співбесідувався у ролі кандидата, атмосфера була як на допиті: питання сипалися одне за одним, відчувався якийсь тиск. Не вистачало хіба що лампи, спрямованої в обличчя.
Ще буває так, що інтерв’юер нібито намагається «завалити» кандидата, ставлячи питання, на які він не відповість. Може, десь у глибині душі він самостверджується («Ось бачиш, я знаю, а ти ні»)?
У «здоровому» випадку мета інтерв’юера — підготувати релевантні питання і з’ясувати рівень знань кандидата у потрібних сферах. Якщо він достатній — чудово.
Потрібно розуміти, що, незважаючи на рівень підготовки, інтервʼю — це хвилюючий момент, тому завдання інтерв’юера — не додавати стресу, а постаратися його знизити.
Проводячи співбесіду, я намагаюся робити це у формі невимушеної розмови (наскільки це можливо), і це дуже добре працює.
Чи можна шерстити інтернет на тему «питання на java співбесіді»? Тільки якщо без фанатизму. Спробую пояснити.
Можна довго розповідати про те, як все має відбуватися в ідеалі. Але може так вийти, що співбесіда перетворюється на безглузду гру, де інтерв’юер, якому було ліньки готуватися, загуглив ці питання, а кандидат, відповідно, загуглив відповіді. І ось сидять вони цілу годину, і з розумним виглядом переказують один одному зміст однієї й тієї ж статті. Можливо, я трохи перебільшую, але суть приблизно така.
Тому, щоб такого не відбувалося, завдання інтервʼюера — ставити адекватні питання. Під адекватними я маю на увазі питання щодо тих технологій, які безпосередньо застосовуються на проєкті.
Вони можуть бути підготовлені заздалегідь або виникати в процесі, виходячи з розповіді кандидата. Наприклад, якщо кандидат згадав, що працював із певною технологією, і на цьому проєкті вона теж використовується, то цілком логічно буде поговорити про це трохи детальніше.
Повертаючись до кандидата й пошуку загальних питань в інтернеті — загалом це можна почитати для загального ознайомлення та заспокоєння, але не більше. Присвячувати цьому багато часу точно не варто.
Загалом, для цього етапу можна дати такі рекомендації:
- Базуйте вашу відповідь на практичному досвіді (якщо ви працювали з тим, про що йде мова).
- Розповідайте теорію своїми словами. Це сприймається більш природньо, ніж цитата «книжкової» відповіді.
- Якщо не знаєте відповідь, не треба вигадувати або вгадувати. Не знати чогось — нормально. Так і скажіть, що не стикалися з цим. І що головне — не варто сприймати цей момент як «провальний» — задачею інтерв’юера є саме визначення «межі» ваших знань.
Де взяти навичку проходження співбесід?
Ви не повірите. Потрібно... проходити співбесіди :)
(У допоміжних тезах для цієї статті був пункт «Які книги/подкасти/блоги ви порадили б для підготовки?», але я не вірю, що можна навчитися грати на піаніно, прочитавши про це книгу).
Попросіть вашого друга-програміста потренувати вас. Сходіть на співбесіду на подібну вакансію. Звичайно, це не означає, що на вашій «основній» співбесіді запитуватимуть те саме. Справа зовсім в іншому — ви почуватиметеся в рази комфортніше та впевненіше.
Можливо, хтось скаже, що це не дуже етично — витрачати чужий час, свідомо не збираючись там працювати. Добре, що ви про це турбуєтеся, проте інколи мета виправдовує засоби. І взагалі, хто знає, цілком можливо на цій «не основній» співбесіді ви зрозумієте, що це місце вам подобається більше (до речі, у мене так було). Якщо ні — у будь-якому випадку всі учасники отримають +1 у свою вибірку.
Питання кандидата
Залишається останній, але не менш важливий етап — питання кандидата.
Мабуть, найгірше, що можна тут сказати — «питань немає».
Не варто недооцінювати цю частину — може статися так, що ваші питання виявляться не менш цінними, ніж ваші відповіді. Не забувайте, що не тільки компанія вибирає вас, але й ви вибираєте компанію — запитайте про те, що для вас справді важливо.
Також ваші питання банально дадуть інтерв’юеру зрозуміти, що вам не байдужа співбесіда і сама вакансія (як «одна з кількох таких самих»). І в цілому, якщо ви зможете поставити справді гарне питання, це додасть умовних балів у загальне враження.
Бонус
Ще декілька порад. Вони не такі явні, але точно спрацюють вам у плюс.
Подбайте про якісний звук та зображення. Найпростіше — не сідайте на фоні вікна :) Витратьте трохи часу та грошей на якісний мікрофон або гарнітуру з ним, хорошу веб-камеру (до речі, можна використовувати телефон замість неї — зображення буде на голову вище). Також важливий але неочевидний момент — освітлення (це може бути кільцева лампа чи щось схоже).
Не полінуйтеся, воно того варте. До того ж мікрофон послужить вам і після співбесід.
«Я що тепер, блогер?», — запитаєте ви. Ні, але вас співбесідують живі люди (поки що) зі своїм сприйняттям та забобонами. Повірте, гарна картинка завжди сприйматиметься виграшно.
Ще варто звернути увагу на те, що у вас на фоні. Я маю на увазі кімнату та її наповнення. Без фанатизму, просто нехай усе буде хоча б охайно. Погодьтеся, розкидані речі на незаправленому ліжку не надто покращують картинку.
Випадок з особистого досвіду: три роки тому я вирішив змінити місце роботи та проходив кілька співбесід. Це було взимку, і я навмисно поставив біля стіни свій сноуборд — для привернення уваги. І жодного разу не було такого, щоб інтерв’юер не запитав про нього :) Далі починалася невелика розмова про хобі, захоплення, поїздки, і так далі — в цілому це сприяло більш невимушеній розмові.
Рефлексія важлива. Записуйте відео своїх співбесід — суто для себе (дуже бажано сказати про це вашому співрозмовнику). Я так робив і можу запевнити вас: переглянувши записи, ви самі все побачите.
Ну і останнє. Будьте собою (на співбесіді і не тільки). Не намагайтеся здаватися кимось іншим. Фальш нікого не прикрашає.
Діліться своїм досвідом проходження технічних співбесід в коментарях.
Успіхів!
7 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів