Міфи та реалії проєкту закону про криптовалюту: огляд проєкту № 10225 про внесення змін в податковий кодекс

Черговий інформаційний спалах відбувся в інтернеті щодо нового закону 10225, який стосується криптовалюти. По рахунку це вже третє активне обговорення питань регулювання криптовалюти. Що відбувається та чому у нас ще один з’явився альтернативний законопроєкт?

Спроби врегулювати криптовалюту в Україні

Перша спроба — Закон України «Про віртуальні активи». Він наразі не набув чинності, а його умови набуття чинності — це внесення змін в Податковий кодекс. Друга спроба — законопроєкт про внесення змін до податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами — був внесений до порядку денного 5 вересня 2023 року. І от з’явився ще один законопроєкт «Про внесення змін до податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо регулювання обороту віртуальних активів в Україні». Він наразі був зареєстрований в Верховній Раді 7 листопада 2023-го року і поки що ніяких рухів по ньому не відбулося.

Проте, якщо в мережі інтернет написати в пошуковику: «Закон України Про віртуальні активи чи оподаткування віртуальних активів» то цей пошук буде в топі, що свідчить про активне його обговорення.

Варто наголосити на тому, що очевидно ринок криптовалют буде регулюватися. Оскільки, сьогодні це дуже великий масив готівки тіньового ринку, який не оподатковується. В кращому випадку ті хто приймають участь у цьому ринку і мають віртуальні активи, здійснюють їх продаж, вони зареєстровані як фізичні особи-підприємці і сплачують 5%. Що відбувається на практиці? У кого місячний дохід з продажу криптовалюти менше 400 000 грн щомісячно, для прикладу, то ці особи просто відкривають рахунки в лояльних банках де відносно лояльний фінансовий моніторинг та отримують грошові кошти, ніяк їх не декларуючи. Недекларування, несплата податків це недоотримання в державний бюджет коштів і, відповідно держава буде зацікавлена в тому щоб все-таки якимось чином цей ринок регулювати та адмініструвати з метою забезпечення надходжень, тобто сплати податків до державного бюджету.

Три міфи проєкту закону про криптовалюту!

Наразі в засобах масової інформації ті чи інші експерти подають інформацію про цей проєкт закону, спекулюючи маніпулятивними заголовками чи твердженнями. Під час аналізу інформаційного поля виокремлюються три найбільш поширених тези, які не відповідають дійсності.

Міф перший: «з 1 січня 2024 року цей закон набув чинності, а тому з 1 січня всі хто приймають участь у ринку віртуальних активів мають платити податки». Це міф, по-перше законопроєкт має бути проголосований, прийнятий і підписаний президентом. Ми розуміємо що це процедура, яка може зайняти як мінімум пару місяців. І вже наразі бачимо, що станом на сьогодні проєкт не прийнятий. По-друге, в перехідних положеннях вказано що цей закон набуде чинності лише через шість місяців з дня його опублікування. Тобто, вже є розуміння, що не раніше 2025 року він набуде своєї чинності в кращому випадку.

По-третє, механізми щодо виведення з тіні ринку криптовалюти на сьогодні так і не вирішене.

Міф другий: «будуть застосовуватися такі ставки податку — 18% податок на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору». Це також міф. По-перше, в якій саме редакції законопроєкт буде фінально проголосований та прийнятий ми не знаємо. По-друге, законодавець пропонує цим законопроєктом два пільгових періоди. З дня набрання чинності закону буде перший пільговий період в три роки і впродовж нього ті гравці які приймають участь у ринку віртуальних активів будуть платити податки з доходу у розмірі 5%. Наступні 5 років 9% і тільки після цього 18%. Тобто ми матимемо вісім років пільгового періоду. Єдине кого це стосується — у кого чистий прибуток буде більш ніж 7 млн грн.

Як на мене, дуже комфортні умови пропонує законодавець. Адже надається період, впродовж якого ті хто приймають участь у ринку віртуальних активів, мали би змогу адаптуватися під зміни, звикнути декларували доходи і платили податки. Насправді, доволі гнучкий, комфортний і безболісний механізм виходу з тіні.

Міф третій: «мене ніхто не побачить». Зараз на форумах і деякі експерти в відеороликах говорять про те, що Україна технічно не зможе проконтролювати рух віртуальних активів.

По-перше, якщо у нас не буде відбуватися виходу ринку з тіні, Україні ніщо не заважає піти за прикладом деяких європейських країн і заборонити діяльність, рекламу бірж, які присутні сьогодні на ринку.

По-друге, що ми побачили в жовтні-листопаді 2023 року, це те, що банки почали масово відмовляти клієнтам в обслуговуванні: блокувати рахунки і не продовжувати співпрацю з клієнтами, по транзакціях яких було видно що це надходження за результатом діяльності з віртуальними активами. Така ситуація буде продовжуватися, тобто банки будуть відмовляти, тому що вони не бачать джерела походження коштів. Тобто, ті хто будуть думати, що мене ніхто не побачить — я як був в тіні, так і буду — є ризики того, що вам будуть відмовляти в обслуговуванні.

По-третє, може відбутися розкриття інформації. Маємо сьогодні приклади коли НАЗК домовлялося з деякими біржами про обмін інформацією, а також деякі інші державні органи України ведуть перемовини та домовляються про обмін інформацією з біржами. І я думаю що в цьому контексті робота України продовжиться з міжнародними партнерами про обмін даними. В цілому, на сьогодні вже зрозумілий механізми як Україна може отримувати цю інформацію, вже є такі приклади.

Як буде відбуватися сплата податку

На що б хотіла ще звернути увагу. Цим проєктом закону передбачено і вже легалізовано, по суті, біржі — це як суб’єкти господарювання у сфері надання послуг обігу віртуальних активів. Тобто українські біржі (або які мають українське резидентство) будуть зобов’язані вести окремий облік по виплатам. Фактично будуть виконувати функцію податкового агента.

Також, є вимога про те, що той, хто отримує дохід від віртуальних активів, має вести облік витрат, активів, доходу і виводити чистий прибуток.

Отже, будь-який громадянин України зобов’язаний щорічно до 1 травня подати декларацію про доходи і майновий стан, якщо його майновий стан змінився. Якщо фізична особа впродовж попереднього року отримала якісь незадекларовані доходи, то така особа зобов’язана до 1 травня подати декларацію та задекларувати такі доходи і сплатити податок. Що мається на увазі незадекларовані доходи — доходи які не відображувалися у бід-якій звітності. Якщо вам роботодавець виплачує заробітну плату — це задекларовані доходи, оскільки, за них звітує роботодавець. Якщо ви фізична особа підприємець — це також задекларовані доходи, бо ви подаєте декларацію платите 5% податку. Якщо ви відчужували нерухомість і оформлювали цю угоду через нотаріуса — це також задекларований дохід бо нотаріус в даному випадку поступає податковим агентом.

Висновок

Важливо! Віртуальний актив прирівняли до інвестиційного активу. В законі природа цих доходів — це отримання інвестиційних доходів. Аналогічно того, наприклад, якби ви придбали акції компанії або впродовж року отримали з інших інвестицій чистий прибуток.

Звітний період буде рік, якщо закон набере чинності в 25му році. Відповідно ми почнемо звітувати в 2026-му за 2025-й, тому рекомендація вже почати з 2024-го року розбиратися як вести облік, щоб його коректно почати в 2025-му, а звітувати в 2026-му.

Насправді, нічого складного законодавець не пропонує, а лише намагається повернути ринок в загальне русло декларацій за результатами року. В цій декларації пропонується відображати інвестиційний прибуток і платити з нього податки. Як на мене, законодавець лояльно підходить та надає пільговий період, щоб ринок зміг адаптуватися.

Світлана Мороз — адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії Dictum (Київ, Стамбул)