Hype technology detector. Як визначити, чи буде нова технологія успішною

Мені як підприємцю та інженерові завжди було цікаво, чому одні технології вистрілюють та стають проривними, а інші, незважаючи на всі обіцяні переваги, так і залишаються хайпом, про який забувають через декілька років. Цей феномен ми з бізнес-партнерами спостерігали особисто, коли 2017 року заснували компанію, яка займалася розробкою чат-ботів для месенджерів після того, як Facebook активного просував чат-боти 2016 року. У 2020 році, попри нішеве застосування чат-ботів та їхню підтримку в усіх месенджерах, стало зрозуміло, що хайп закінчився і технологія не виправдала маркетингових очікувань, покладених на неї — це спонукало нас перепрофілювати бізнес.

Проблемне питання про те, що є хайпом, а що ні, я обрав темою дослідження для своєї дисертації, яка мала на меті розробити підхід до оцінки шансів на успіх для технологій, які щойно з’являються на ринку. У цій статті я запрошую до цікавого світу технологічного розвитку та сподіваюсь, що деякі ідеї та думки будуть корисними для читачів.

Опис алгоритму

Отже, після того як був зазначений контекст, у якому проведено дослідження та дано визначення основним термінам, можемо перейти до опису самого алгоритму:

Нульовий крок: перед початком аналізу майбутнього технології важливо пересвідчитись, що ми маємо справу дійсно з технологією, а не сферою знань чи іншою сутністю. Навіть Gartner Hype Cycle інколи включає в свою аналітику щось, що не є технологіями, наприклад: терагерцові хвилі (це фізичний феномен, а не технологія), економіка, data science (це галузі знань, а не технології).

Перший крок: успіх технології залежить від того, яким чином аналізована технологія є кращою від поточного стану справ. Тобто на першому етапі необхідно виявити та визначити технологію конкурента.

У деяких випадках це зробити достатньо просто, наприклад, інтернет-телебачення приходить на зміну кабельному. А бувають випадки, коли все не так просто: з чим порівнювати Image content recognition? Адже попередня технологія, яка б виконувала щось подібне відсутня. І тут важливо трохи пояснити: мова йде не тільки і не скільки про конкурента, а саме про поточний спосіб задовільнити потребу. Якось людство дає собі раду з поточною ситуацією, але важливо чітко зазначити, яким саме чином це відбувається. У випадку з Image Content recognition необхідно порівнювати з аналізом людини змісту зображень.

Другий крок: після наявності чіткої основи є можливість перейти до профайлінгу технології. Спочатку потрібно чітко визначити функціональне значення (functional value) технології. Може трапитись так, що у технології відсутня функціональна цінність, це відповідний червоний прапорець, який потребує дослідження наявності в технології унікальної нефункціональної переваги.

Цей випадок можна проілюструвати на прикладі 2 технологій, які трохи далекі від світу інформаційних технологій: це 4D-друк та надзвукові домашні прилади для чищення. В обох випадках у технологій відсутня функціональна цінність, але у випадку 4D-друку технологія має унікальну властивість — самостійно змінювати з часом властивості фізичного об’єкта, у той самий час все, що виконують ультразвукові прилади для чищення, можуть виконати й інші звичайні пристрої. І саме наявність цієї унікальної властивості і є чинником, який робить 4D потенційно успішною технологією.

Для визначення успіху технології нас цікавить не саме значення функціональної цінності, а те, як воно співвідноситься зі значенням, яке є в конкурента. Тобто ми маємо оцінити, у скільки разів функціональні значення відрізняються одне від одного. Аналогічна історія з іншим параметром — відносними витратами на одиницю функціонального значення (це значення з довгою назвою показує, наскільки витрати для досягнення однієї одиниці функціонального значення вищі / нижчі, ніж у технології конкурента).

Найімовірніше, ці параметри не буде змоги вирахувати точно з багатьох причин (відсутність чіткої інформації, велика кількість модифікацій технології тощо), але для передбачення майбутнього технології достатньо оцінити, в який із проміжків ці відносні параметри попадають. Тут важливо зазначити, що саме перехід до відносних цінностей та витрат дав можливість порівнювати технології з різних доменів та узагальнювати висновки.

Третій крок: всю важку роботу виконано і зараз ми можемо оцінити майбутнє технології за достатньо простими правилами — технологія успішна, якщо:

• вона має унікальну, а не функціональну перевагу;
• різниця між відносною функціональною цінністю та витратами перевищує 2 пункти за шкалою, зазначеною в дослідженні.

В усіх інших випадках технологія має не великі шанси на успіх і тим самим є більше хайпом ніж технологією яка принесе реальну користь.

Приклад застосування алгоритму оцінки технології

Для того щоб зробити підхід більш зрозумілим дозвольте розібрати його на прикладі оцінки технології яка згідно дослідженню Gartner набирає популярності та обертів — WebAssembly (Wasm). Якщо дуже стисло то це і віртуальна машина і бінарний формат розроблений для пришвидшення роботи веб додатків.

Нульовий крок — пересвідчуємось що маємо справу з технологією. Так Wasm, є технологією оскільки процес розроблений з використанням наукових та інженерних знань. Значить ми можемо переходити до детального аналізу самої технології

Перший крок — визначаємо технологію конкурента. Wasm є технологією яка забезпечує виконання клієнтського коду в браузері. В цьому випадку JavaScript Engine може бути зараховано як технологія конкурент, так як JavaScript Engine функціонально вирішує туж саму проблему що і Wasm

Другий крок — розрахунок необхідних параметрів для технології. У випадку Wasm визначити функціональне значення достатньо просто — воно відображено навіть в описі самої технології — це швидкість виконання клієнтського коду. Не зважаючи на те що функціональне значення добро визначено, досі не існує єдиної думки на Wasm більш продуктивний ніж JavaScript Engine. Battagline 2021. У свої роботі The Art of WebAssembly: Build Secure, Portable, High-Performance Applications з посиланням на Mozilla foundation зазначив що Wasm показує результати на 10-800% краще ніж еквівалентний код Java Script. В свою чергу De Macedo, Abreu, Pereira, and Saraiva в своєму дослідженні стверджують про 30% покращення порівняно з JS. Консервативно можливо казати про те що так у всіх випадках Wasm покращує швидкість виконання клієнтського коду.

Щодо відносної вартості — основна витратна частина на впровадження технології лягає на розробників браузерів. В свою чергу розробники як мали розробляти клієнтську логіку додатка, так і мають її розробити, тоб то Wasm лишає витрати на одиницю швидкості такими ж самими як і попередня технологія.

Третій крок — виконуємо розрахунки з метою оцінити майбутнє технології. Для зручності заніс всю інформацію про Wasm у таблицю:

Сукупність відносної цінності та відносної вартості (ціннісна перевага є, при однаковій відносній вартості) приводить до заключення що у випадку з Wasm ми маємо справу з перспективною технологією яка займе своє місце на ринку, а не з хайпом

Обмеження та застереження про використання запропонованого підходу

Запропонований підхід, як і будь-яка спроба зробити модель реального світу, має свої обмеження та сфери застосування. Дозвольте поділитися деякими з них.

По-перше, підхід аналізує поточний стан технології. Він не враховує того, що сама технологія може покращитись або можуть з’явитись інші кращі технології. Це буде відповідно впливати на успіх конкретної технології, але цього не можна передбачити (наприклад, 2006 року Gartner пропагував offline Ajax як передову технологію для роботи веб застосунків офлайн, але поява механізмів HTML5, зробила offline Ajax непотрібним).

По-друге, підхід ніяким чином не відповідає на запитання, чи можливо реалізувати технологію, чи ні. Ідея термоядерного синтезу існує з 50-х років минулого століття, але її досі не реалізували в промислових масштабах. І відповідно описаний вище підхід може відповісти на запитання, чи буде термоядерний синтез успішною технологією за умови, що ця технологія може бути реалізована.

По-третє, технологія дуже чутлива до оцінок функціональних значень та витрат, виявлення конкурента та ідентифікації унікальної нефункціональної переваги. Цей аспект потребує покращення у бік уніфікації та стандартизації підходів до оцінки, що може бути предметом наступних досліджень.

По-четверте, відкритим є саме питання, чи 115 технологій — це достатня кількість для того, щоб робити висновки про всі технології. Можливо, наступні дослідження розширять перелік проаналізованих технологій, що призведе до уточнення зазначеного підходу.

По-п’яте, підхід не визначає часових меж, тобто він не відповідає на запитання, коли технологія стане успішною і з якою швидкістю вона буде розповсюджуватись серед продуктів, представлених на ринку.

Завершення

Сподіваюсь, що описаний вище підхід дозволить як мінімум замислитися над чинниками, які є передумовою успіху технології, і як максимум покращити якість прийняття рішень про використання новітніх технологій та відповідних інвестицій у розвиток технологій. Буду радий проаналізувати новітні технології, які цікавлять користувачів: для цього достатньо залишити їхній перелік у коментарях.

P.S. Дякую нашим Силам оборони, які дають можливість досліджувати технології та жити у своїй країні.