Підкажіть, який обрати напрям
Більш за все мене цікавить те, як влаштоване залізо комп’ютера, усі його логічні вентелі та тощо.
Також цікавить те, як працює ОС, програмний код на усіх його рівнях (наприклад с++, компілятори, асемблер, на бінарному рівні тощо)
Головна проблема у декількох речах:
1. Я не розумію з чого саме мені починати вивчення необхідних матеріалів.
2. Чи має це практичний сенс. Бо я навіть не уявляю де можна знайти роботу за такими вузькоспеціалізованими знаннями.
45 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівМм, чи правильно я розумію автора, що важко саме обрати серед купи можливостей та шкода ресурсу, якщо це не те, що треба?
Рекомендую опиратись не тільки на короткі відгуки, а саме на інформацію про напрямок та використати діаграму Венна для звуження пошуку.
Тобто з тих скілів, що в тебе вже є виписати в яких компаніях це застосовується. Самі компанії мають корпоративну культуру, що може відрізнятись і сильно впливати.
А) вони можуть не мати представництв в Україні або мати обмежений ресурс для проєктів саме по твоїм напрямкам. Загалом і під час війни.
Б) мати важкі етапи співбесіди (наприклад, всілякі корейські компанії типу Самсунгу)
Треба врахувати як ти хочеш працювати: розслаблено або швидко, постійно в офісі чи якимсь чином вдома.
По твоєму напрямку більш-менш — великі компанії, що виготовляють власні продукти (DentsplySirona) менше аутсорс (той самий глобаллоджик мав проєкти саме по залізу, типу відчувати дотик в протезах) або кріхітки стартапи де можна набирати тонну досвіду, але часто немає регламенту роботи.
Скільки годин часу ти готовий приділити поза межами роботи на вивчення. Якщо це більше 3 годин на день, розглядати компанії, що дають бонуси за проходження курсів, що фінансують навчання та допомагають.
З коментаря не дуже зрозуміло, що саме ти хочеш: ближче до заліза чи до ОС. Якщо хочеш бібліотеки для вінди робити, то С++, якщо наприклад Internet of things типу системи «розумний дім», що зараз набирає популярність, то це вже зовсім інше. В останньому ти зможеш програмувати електроніку та бачити результати на фізичних носіях.
І знову ж таки, повертаємось до діаграми Венна, тобі треба звузити пошук, бо інакше будеш хапатись за варіанти, котрої глобально будуть не дуже цікаві
Удачі тобі!
Виходячи з того, що ви описали вже зараз, вам слід було б почати вивчати С, С++, Python, English..
Але чи є сенс? Як правило, щоб працювати в цих компаніях (Intel, AMD, NVIDIA, або в компаніях, що займаються розробкою ОС або компіляторів) потрібно спеціалізоване навчання в одному з подібних університетів, + великий досвід роботи в подібній сфері.
Делай роботов, живи долго!
Ведущие мировые производители робтотов : ABB, Cloos, Comau, Fanuc, Fuji Ace, Gudel, Hyundai, Kawasaki, KUKA, Mitsubishi, Motoman, OTC Daihen, Panasonic, Schunk, Toshiba, Universal Robots, Yamaha. www.youtube.com/watch?v=OlcmpRZQpNU
CS50 від гарварду/стенфорду.
А далі в чат gpt питати що вчити
від якого не нудить
з таким прізвищем тобі у мікробіологію 🙂
(там також є купа гаджетів і програм...)
ark-robotics.com/careers
Вчить те, що вам подобається.
Ну то теж така собі порада. Припустимо людині цікаві наприклад розробка компіляторів — на скільки просто буде знайти з цієї теми роботу ?
Філій корпорацій типу FAANG або Microsoft які розробляють засоби розробки в нас нема, максимум продажі та підтримка. Власного аналога типу JetBrains — теж. Реальність в тому, що треба вивчати те, на що є попит на ринку і взагалі робити це постійно впродовж усієї кар’єри. Бо залишишся без роботи і відповідно без доходу. Для створення стартапу теж потрібен вихід на венчурні інвестиції, в абсолютних новачків без дієвих прототипів і т.п. ніхто не інвестуватиме.
Станом на зараз попити на ринку, це безумовно — Python.
Звісно за кордоном, де займаються різними темами — такі можливості напевно є. В нас дуже вузький ринок, здебільшого frontend/backend та mobile інтернет проекти бо це і аутсорсять і є потреба в середені країни робити різні оцифрування бізнесів чи державних служб.
Якщо ви займаєтеся тим, що вам подобається — ви досягнете успіху в цьому напрямку і перевершити тих, які пішли в цей напрямок просто щоб знайти роботу. Плюс вам буде легко і приємно вчитися. Я б не боявся, що не знайдеш роботу, бо теми перетинаються одна з одною. Наприклад: розробка компіляторів і оптимізація коду.
Дякую я теж читав Роберта Кіосакі та інших мотиваціний авторів. Там трохи інші реалії, ще з дітьми конкретно попрацювали щоб їм подобалось бути Скруджем Макдаком на Уол Стріт www.youtube.com/watch?v=p9d8l-Gkweg а не «Миколка ким ти хочеш бути коли виростеш ? — Кашманавтом». А двірником бути — велика ганьба.
На ділі між розробкою компіляторів і скажімо банківського софту принципової різниці нема, це лише галузь прикладення таких самих ІТ практик та процедур.
А буває що досягається пожиттєвий термін чи смертна кара. Що подобається, і що затребувано суспільством — це ортогональні речі, а на затребувані речі є ще баланс попиту і пропозиції, бажаючих займатись залізом і щось паяти, чи писати ААА-ігри, значно більше, ніж об’єктивно затребувано економікою.
Американці кажуть що їх найвеличніше вміння — це робити так щоб суспільством було запотребуванно те, що ти робиш. Генрі Форд казав таке : «Якщо я спитаю в своїх клієнтів — чого вони хочуть ? Відповідь буде — швидшого коня», також «Ви можете вибрати будь який колір автомобіля Ford, при умові коли цей колір — чорний».
Купа народу хоче : Apple, мотоцикл Harley-Devison, їжу McDonalds чи одежу Calvin Clain або Nike зовсім не тому, що вона набагато краще за аналоги чи аналогів зовсім нема. Вони це хочуть і платять набагато більше за собівартість в першу чергу тому що це модно. Американці генії маркетингу.
Apple, McDonalds, Nike робить продукцію набагато кращу за аналоги. По моцикам чи одягу не скажу
Виключно в твої голові, краще тому, що ти хочеш це придбати. Більше за те готовий ще і захищати фірму як не всебе. В цьому і увесь сенс великого вміння.50-70 років, бо саме так він розрекламований в кіно і не має принципово мінятись, хоч фірма може випускати будь що надсучасне — але це не купляють. Зараз вони пішли в популяризацію електро байків, та пішли в рекламну компанію «Adventure». Бо люди купляють не товар — люди купляють емоції пов’язані з товаром. Обзорники мотоциклів кажуть — що воно таке собі, за ці гроші італійці, німці та японці значно кращі. А отримати «пригоди мото подорожі» можна на усьому, що їздить не дуже сильно ламається. Та покупцеві — пофіг, йому треба моцик як у шварцнегера в термінаторі або в ангелів пекла. Жодна інша марка чи інша форма байку не підійде — це не круто.
А по суті це товари товари китайського та мексиканського виробництва і міжнародної розробки, нічим принципово не вирізняються, хоча звісно з купою специфічних брендових відмінностей.
В цьому увесь сенс — дорожча ціна це ціна маркетингу. Реклама та дизайн зробили так — що велика кількість народу хоче це придбати та згодна переплатити відповідно до аналогів.
А скажімо картопля фрі в маці і де інде відрізняється лише розміром порції та друком на картонній упаковці. Нагіс взагалі робиться з відходів забою курей, тобто ніг та требухи — щоб це їли смак маскують купою хімії, що небезпечно для здоров’я і т.д. і т.п.
Щодо мотоцикла — то найпопулярніші моделі досі навмисно випускають по технологіям
Я не знаю яка у вас життєва ситуація, але точно знаю, що реалізація більшості важливих життєвих цілей вимагає грошей, і часто великих грошей (десятки й сотні тисяч доларів). Так що я б заходив з іншого кінця — спочатку проаналізував ринок праці і те, за які навички, близькі до комп’ютерного заліза, готові добре платити — а вже потім би вчив те, що затребувано ринком.
У іншому випадку ви можете стикнутися з тим, що всі ваші знання будуть використовуватися лише у хоббі, а не в роботі.
А взагалі за описом виглядає так, що робота вашої мрії знаходиться десь в США чи Китаї чи Кореї чи Японії, але аж ніяк не в Україні.
шо хочеш A100 і нема? :D
Навіть піраміда Маслоу. Внизу базові потреби — їжа, безпека, житло тощо.
Тобто щоби жити із забезпеченням базових потреб, вже потрібно заробляти.
Візьмемо наприклад Київ. Прийнятне житло — від $50 000, аренда від $400 на місяць. Їжа, прості ліки і т.п. ще принаймні $100. Ще не погано би було задонатити, бо безпека — припустимо ще $50. Тобто Киянин може думати про «високі матерії» робити стартапи і т.п. вже маючи від $550 базового доходу мінімум. І це якщо жити в нуль (питання про виживання, з нестачею білку та вітамінів в їжі, боргами за комуналку, життя в районі з гопниками або самими наркоманами де нема транспорту і т.п. не беремо). Сходити кудись з дівчиною, мати якесь авто або якесь хобі — тут вже не йдеться.
На такі речі не можна не зважати, вони принципові. А інакше виходить поведінка українських урядів, які усе розмовляють про залучення інвестицій і інші високі матерії, на ділі кожен рік дефіцит бюджету у вигляді шаленої дірки в ній тобто нестачі на базові потреби. Це якраз не прогнозування власної дохідної частини, що гроші самі по собі не виникають їх заробляють роблячи щось таке, за що їх можна отримати. Те що зараз з іноземною допомогою, це коли батьки з села допомагають студенту, везучи харчі та грошима жителю общаги.
шось не пам’ятаю у Маслоу потреби «житло» 🤔
Там просто «фізіологічні потреби». Напевно можна жити і в наметі на Майдані, топити шинами буржуйку коли холодно чи треба приготувати їжу. Та боюсь підрозділ який замість беркуту, на вимоги мера, просто вижене звідти, а певний час місцем проживання буде КПЗ з набитими гумовими дубинками дупою та пикою. Більшість же Киян живуть в квартирах, заможні в приватних будинках.
Можна глянути прості вакансії по Києву www.work.ua/jobs-kyiv там +/- в цих діапазонах, районі $500. Це в поточних умовах зазвичай професії та посади, для жителів передмістя які кожен день їздять більше за пів години на роботу, десь в супермаркеті працювати наприклад. В ІТ тому і так багато бажаючих, бо середня ставка джуніора в Києві це $1000 вдвічі більша за базові потреби, тобто молодий (а в нас здебільшого чоловіки) має шанс в житті не жити в нуль від зарплатні до зарплатні (відповідно на родину і дітей, тому батьки погонять в ІТ чи Юрфак силою, навіть як не схоче — а скажімо матиме мрію бути стендап коміком та грати в КВК). Не так вже і багато народу хоче в ІТ просто тому, що це подобається.
Звісно це далеко не топчік, на митниці напевно хоч і не казали в дитинстві — що це космос, але там може бути так що і космонавти би не проти свічнутись.
Взагалі людині задля самореалізації, треба з початку налагодити побут та дозвілля. І після цього вже є сенс йти «впокорювати космічні простори». Навпаки вже було, коли була ядерна ракета та космічна станція — але не було штанів, та комуналка з телевізором та пляшкою.
у Маслоу було «фізіологічні потреби»...
власне житло... тим більше у Києві... не є фізіологічною потребою
Може бути і не власне, а орендоване ціни я теж наводив. Київ для прикладу, через концентрацію ресурсів країни Київ переважає за можливостями більшість регіонів країни, в цьому місті найкращі економічні показники відповідно велика, ціна на нерухомість — бо великий попит. Так само найбільша пропозиція по вакансіях в ІТ. Зараз, між іншим Львів дорожчий за Київ, напевно через фактор ризиків.
Звісно міста типу Нью Йорку чи Сан Франциско з біржами NYSE та NASDAQ мають умови ще краще, а нерухомість там і в цілому захмарно дорога.
Тим не менше будь де від села в Закарпатті, до Пало Альто існує пасив, витрати на базові потреби. Житло одне з них, навіть в печеру треба носити дрова — бо без вогнища замерзнеш. В саванні будують загородку з колючих чагарників, щоб леви ніччю не зжерли коли спиш. В складніших економічних системах з обміном — працю та ресурси виражають в грошах. Чиясь сильно дорожче, чиясь сильно дешевша. Основа політики якраз в цьому, хто буде в шовках як у маслі кататись — а хто в боргах як в шовках.
Вам від логічних вентилів, від їх схемотехніки, від технологічних процесів її виготовлення, від фізики роботи окремих елементів, від квантової механіки в основі цієї фізики, від стандартної моделі? Яка кінцева мета і DoD цього пошуку має бути?
Як хтось хто вивчав саме рівні нижче окремих логічних елементів, практичних навиків це дає мало, на всю Україну є аж один Melexis, де ці знання можуть бути монетизовані. Знання ж «звичайної» схемотехніки простіше та корисніше для практики отримувати у менш наукоємних закладах, хоча з роботою там теж напряжно.
А писання на Verilog під FPGA і все рівнями вище — це вже програмування, і ринок, а не базар праці, там починається на рівні нутрощів лінуксу і вище по стеку.
В мій час це називалось фундаментальними знаннями :)
Дістань якийсь DevKit моднявий, наприклад отакий
www.st.com/...l462e-cell1.html#overview
Але і якась ардуіна заваляща чи расбері пай з чулана згодиться. Паяльник, якийсь кульок з розпаяними елементами на ринку чи сам розпаяй що не шкода. Можна і на компі експериментувати на крайняк, якщо є зайвий
Все має практичний сенс, навіть туалетний папір же для чогось видумали
Якщо ембед особо не цікавить, вивчи базу, блимни разок діодом і рухайся далі, вчи щось інше
Практика, практика і ще раз практика.
По 2му так, але, на жаль, не в аутсорсингу. В аутсорсингу найближче до цього ембеддед(embedded слово шукайте в вакансіях), але не все з перерахованого вами там потрібне. Це будуть швидше якісь мікроконтролери і ядро лінукса. По FPGA майже немає проектів, особливо зараз. Асемблер там зустрічається, але швидше як один з інструментів дебагінгу. Зазвичай це С, рідше С++.
З поширених архітектур в ембедед це ARM в різних варіаціях. Якщо говорити про мк, то stm32, efr32, nrf52. Радив би придивитись і купити якийсь девкіт з одним з цих мк і програматор. Для stm32 є діскавері борди з вбудованим ST-Link, до якого можна під’єднувати і зовнішні камені, але не всі, в будь-якому випадку його вистачить з головою на перший час і ці плати дешеві.
Arduino на свалку, бо там все занадто абстраговано від заліза і я не дуже впевнений чи це добре.
Якщо говорити про щось, що може запустити Linux(зазвичай SOC), то тут зазвичай щось від NXP, але в принципі програмування модулів ядра не сильно відрізняється для конктретно SOC чи проца, можна почати навіть з х86. Зустрічаються і інші ОС, але дуже рідко, та і зазвичай це чергова варіація на тему РТОС.
Якщо цікавий найнижчий рівень, то радив би книгу «Цифрова схемотехніка та архітектура комп’ютера» там здається є приклади на verilog, які можна теоретично запустити на FPGA або іншому PLD(ПЛІС). Технічно з цього потім роблять якусь хардкопі з додаванням деяких блоків переферії, щоб зробити ті самі чіпи мікроконтролерів. Ну і радив би купити якийсь девкіт з якоюсь плісиною, краще щось від Altera(зараз Intel) або Xilinx(зараз AMD). Але тут трошки все дорожче ніж у випадку з мк.
По навчанню ці питання дуже добре розглядаються в таких навчальних закладах як КВІРТУ(так, трохи працював з випусниками, дуже толкові), КПІ (РТФ, можливо ФЕЛ). Вірогідність знайти цікаву роботу в цій галузі всередині країни вище, ніж на аутсорсингу, але і зп буде відповідна. Макс, що я чув це було 3000 баксів до лютого. Але в 90% ще менше.
Дуже класно, що ви цим цікавитись, бо ці формошльопи і інші5-річні синьйори трохи втомлюють.
Треба трохи почитати, час до 1 вересня ще є
1. **«The Art of Electronics»** Пол Горовіц та Вінфілд Гілл — класичний підручник з електроніки, який охоплює як теоретичні, так і практичні аспекти.
2. **«Computer Systems: A Programmer’s Perspective»** Ранда Браянта та Девіда О’Халларона — чудова книга для розуміння комп’ютерних систем на низькому рівні.
3. **«C Programming Language»** Деніс Рітчі та Браян Керніган — основоположна книга для вивчення мови програмування C.
4. **«Operating Systems: Design and Implementation»** Ендрю Танненбаум — детальний опис операційних систем на прикладі MINIX.
5. **«Introduction to the Theory of Computation»** Майкл Сіпсер — базова книга для розуміння теорії обчислень та алгоритмів.
6. **«Structure and Interpretation of Computer Programs»** Гарольд Абельсон та Джеральд Джей Сассман — відома книга з програмування, яка глибоко розкриває концепції мов програмування та їх реалізацію.
7. **«Computer Organization and Design: The Hardware/Software Interface»** Девід Паттерсон та Джон Геннессі — книга, яка охоплює архітектуру комп’ютерів та взаємодію апаратного забезпечення з програмним.
8. **«Clean Code: A Handbook of Agile Software Craftsmanship»** Роберт Мартін — книга, яка навчає писати чистий, зрозумілий та підтримуваний код.
9. **«The Pragmatic Programmer: Your Journey to Mastery»** Ендрю Гант та Девід Томас — книга, яка містить практичні поради для покращення навичок програмування.
Ці книги забезпечать міцну базу знань і допоможуть розвиватися в галузі комп’ютерної інженерії.
6 книг я згадав сам, інші підказав чат гпт, якого теж є сенс питати про деталі та напрямки
А пробували шукати?
Ну тоді 100% Andrew Tanenbaum, Herbert Bos — Modern Operating Systems 4th Edition ISBN- 013359162X
Це звичайні знання, та на мою думку обов’язкові на певному рівні для професійних програмістів
Робота є от тут jobs.dou.ua/...ies/?category=C++&exp=0-1 Та звісно її не дуже в Україні. Станом на зараз для молодих головна порада — звалюйте з країни, наприклад ступайте вчитись в іноземні вищі на магістратуру чи в аспіранти і т.п., тут з роботою буде вам велика біда певний час. Між іншим в персональній сторінці професор Тандербаум часто набирає аспірантів писати Minix 3, у нього є Європейський грант. Після збоїв вінди йому 100% ЄС ще підкинуть грошей. ЄС давно дуже не подобається американська гегемонія на ринку ОС тому вони стимулюють такий бізнес, через освіту зокрема.
шо це за х*йня... прямо диверсія якась 🤔
В цілому, давно показано www.youtube.com/shorts/JFfMMFYc5YQ
В чому вона ? В армію не беруть до 25, роботи нема, з електрикою срака. Насправді вірне рішення, якщо є можливість легально — наприклад вступити вчитись в іноземний університет, тим більше до всесвітньо відомих професорів. Власне так робив зі своїми шляхтичами Петро перший і сам поїхав вчитись будувати флот в Голандію. І потім це саме він розбив Мазепу і ліквідував Січ, а також переміг шведів під Полтавою, а не навпаки.
Були би заводи з виробництва зброї де потрібні просто усі — була би порада усім на завод «все для фронта все для победы».
А так що робити ? В батьків на шиї сидіти ? Зараз С++ новачків аж дві вакансії на усю країну. То і варіанти прості — або їхати, або обрати Python і писати крипто бекенд, або поїхати вчитись та працювати задля досвіду за кордон. Повернутись коли можливо, та створювати бізнес. Власне президент, навіть давав таку саму пораду
ясно, ти поїхав, як петро перший 🤔
Ні — хоча вивозили в тому числі і за два місяці до вторгення. Тому на мої граблі наступати не варто. Там би точно міг би донати краще і т.п. Треба дивитись на реальні обставили, велика частина ОУН теж поїхала з рештою до Америки здійснивши перехід через Польщу в Австрію. А хто не поїхав — став до стінки у поляків. Треба зважати на реалії, на власну професію тощо. В армії теж головна посада «стрілець», в нас не Америка де багато високотехнологічної зброї типу F-22 та F-15, F-16, F/A-18, авіаносців класу Німец тощо і відповідно і на програмістів теж є попит.
Ну і тут, кажу як бачу — серед усіх вищіх керівників в великих компаніях та галерах, досвід роботи за кордоном в Європі та США та Канаді в декілька років є у 80%. Можна збирати статистику.
1. своїм студентам раджу для початку nandgame.com . перед тим як проходити, непогано би знати що таке «таблиця істинності» і найпростіші операції «і», «не», «або».
2. думаю, що ні.
Як і більшість з того що генерує гпт багатослівно, малокорисне і після вивчення цього всього ми отримаємо на виході швидше сисадміна. Ви коли останній раз бачили шину IDE? Тим більше людину явно більше цікавлять нутрощі CPU, ніж оце от все.
Подивіться в сторону ембеддед/електроніки. Писати прошивки це досить практично і там якраз корисні знання, які ви перечислили. Або програмування під ГПУ.
1/ Все це колись вчили наприклад на спеціальності Комп’ютерна інженерія в НУ ЛП, якщо ще не студент, то можна спробувати поступити туди, де саме це вчать (не обов’язково конкретно туди як вказано вище, є і інші варіанти точно)
2/ без профільної ВО шанси досить малі
Почніть з англійської мови
А може і Next.JS або Python, а там як «А там куда кривая американской мечты выведет » youtu.be/dsbzYaQzSg8?t=140
У джаваскріпт самурая є тільки шлях