Акумулятори: ємність, напруга, струми

Мене декілька друзів часто запитують на рахунок різних параметрів акумуляторів:

  • чи можу я підключити ось цей акумулятор до EcoFlow?
  • чи можу я заряджати ось цією зарядкою ось цей акумулятор?
  • а чому він так довго заряджається?

Тому вирішив коротко, без сильного поглибленого опису, розписати про загальні параметри акумуляторів, щоб потім просто кидати їм посилання ))

Найбільш поширеними є свинцеві та літієві. Свинцеві — зазвичай ті що стоять у вас у авто, літієві — в різних електронних пристроях типу повербанки, ноутбуки, телефони. Якщо коротко то літієві кращі за свинцеві, але дорожчі. (та, є ще гелеві, Li-ion, LiFePO4...). В різних Power Station ставлять літієві, так як вони довше живуть при циклічному заряді/розряді.

Тепер про параметри

Кожен акумулятор, можна охарактеризувати декількома параметрами:

  1. напруга акумулятора, вимірюється в Вольтах (Volts)
  2. максимальний струм заряду акумулятора, вимірюється в Амперах (Amps)
  3. максимальний струм розряду акумулятора, вимірюється в Амперах (Amps)
  4. ємність, тут або Вт*год, або A*год (Wh та Ah відповідно)

Напруга тут все просто, підключив мультиметр та поміряв. Свинцеві зазвичай мають в районі 12 .. 13V, а літієві залежить вже скільки їх там підключили послідовно, пише зазвичай на лейбочці десь.

Максимальний струм заряду для свинцевих це зазвичай 10% від їх ємності.

Наприклад, маємо акумулятор свинцевий, на ньому пише 8Ah. Його ємність становить 8 Ампер*год, і його заряджати потрібно струмом 8 * 0.1 = 0.8 Ампер (або 800mA).

З літієвими все складніше, тут потрібно спец контролер який буде слідкувати за зарядом/розядом, з купкою захистів. Зазвичай то все вбудовано в пристрої (напр Power Station за всім тим слідкує).

Скільки мій девайс працюватиме від одного акумулятора?

1. Шукаємо на лейбочці акумулятора його ємність у Вт*год (Wh)

Для прикладу, ось цей Power Station має ємність 1280Wh. Або множимо самі 25.6V * 50Ah = 1280Wh.

Якщо у вас свинцевий, то шукаємо значення Ah.

вот для прикладу ось тут пише 200Ah та 180Ah. Це типу ємність при різних навантаженнях. Ємність буде меншою якщо його розряджати дуже великим струмом. Щоб отримати Вт*год потрібно просто перемножити на напругу: 12V * 200Ah = 2400Wh.

2. Щоб дізнатися скільки споживає девайс, найпростіше використати Ватметр, щось типу такого як на фото, або пошукати лейбочку, там пишуть максимальну потужність (як зазвичай набагато більша чим номінальна)

3. Наприклад поміряли що наш холодильник споживає 150 Вт. Тепер ділимо нашу ємність акумулятора на споживану потіжність: 1280Wh / 150W = 8.5 hour. Виходить наш холодильник працюватиме приблизно 8 год від повністю зарадженого повер стейшн.

Чи можу я підключити зовнішній акумулятор до свого Power Station?

Більшість Power Station мають розєм для підключення сонячних панелей. Його можна використати щоб підключити інший акумулятор. Недолік — виходить що ми зовнішнім акумулятором заряджаємо внутрішній акумулятор Power Station, і вже внутрішній використовуємо щоб заживити інвертор та згенерувати 220В для наших приладів.

Ось цей для прикладу має розєм, який називається Anderson Input, і через який можна підключити інший акумулятор.

Anderson Input: 12-56V, 12А Max, 400W Max. Тобто можна підключити будь-який акумулятор із напругою від 12 до 56 вольт.

— Отже я можу підключити мій великий свинцевий акумулятор від авто і заряджати ним Power Station потужністю 400W?

А ось тут не все так просто. Свинцевий акумулятор має номінальну напругу 12V. Тобто при вказаному максимальному струмі 12A ми отримаємо максимальну потужність: 12V * 12A = 144W. Тобто щоб заряджати максимальною потужністю нам потрібно акумулятор із вищою напругою.

Це коротко про акумулятори, можливо комусь буде корисно. Якщо ні, то сильно тапками не кидайте, можу розписати детальніше ))

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Мене декілька друзів часто запитують на рахунок різних параметрів акумуляторів:

Не перестаю охрінівати з того, що іде другий рік віялових відключень, а частина людей до сих пір ні в зуб ногою в якихось базових питаннях, типу чим відрізняється ватт від вольта

Літав на літаках часто до війни. Досі ні в зуб ногою як воно взагалі може літати.

Ну, коли захочете придбати літак — це може бути проблемою

Досі ні в зуб ногою як воно взагалі може літати.

Профіль крила
Шлях повітря над крилом довший за шлях під крилом
Тому тиск під крилом вище за тиск над крилом (кількість повітря то така сама)
Цей тиск і тримає літак у повітрі

as2.ftcdn.net/...​t45o9IZ18tc12pFr8giiu.jpg

шлях довший, а чому тиск від того менший?

Найкраща відповідь яку я колись читав: крило передньою кромкою створює перешкоду для повітря. Специфічна форма крила звужує простір зверху крила, і залишає його широким під крилом. Тому накопичене повітря перед кромкою крила має 2 шляхи — спокійно піти під крило, у увірватись поверх крила в зону розріженого повітря. Там де розріжене повітря — там і нижче тиск.

У цій темі можна закопатись надовго. Математика складна і моделювання складне. Якщо є бажання тут зависнути, можна спробувати знайти відповідь на питання про літак і бігову доріжку:

Чи злетить літак, якщо він знаходиться на біговій доріжці, яка рухається зі швидкістю, що дорівнює лінійній швидкості літака, але у зворотному, щодо літака напрямку.
Специфічна форма крила звужує простір зверху крила, і залишає його широким під крилом.

передня кромка може бути повністью відсутня але роль грає лише верхній вигін крила конкретно у принципі роботі крила

так само нижній вигін може бути повністю відсутній просто рівна поверхня від гострої передньої кромки

буквально половинка пів кулі (масло масляне? сорі в мене за словами швах) то вже вистачить форми половини ... окружності щоб створити підйомну силу

Там де розріжене повітря — там і нижче тиск.

тож намагаючись здолати звужений простір верху крила повітря (газ або також рідіна) змушене буде пришвидшити свій потік щоб зберегти енергію (принцип збереження енергії) а пришвидшення потоку призведе до зменшення тиску відповідно над верхнею частиною профілю крила у той час як під нижнею тиск лишиться сталим і відповідно різниця тисків (а ще точніше саме понижений тиск згори) і створює підйомну силу

У цій темі можна закопатись надовго. Математика складна і моделювання складне.

ні не дуже )) уся гідравліка на тому збудована і ще багато чого зокрема як от ракетні двигуни ну ок двигуни трохи складне )) але не дуже

я перевіряв ))

Чи злетить літак, якщо він знаходиться на біговій доріжці, яка рухається зі швидкістю, що дорівнює лінійній швидкості літака, але у зворотному, щодо літака напрямку.

не має «лінійної швидкості літака» )) є швідкість літака відносно повітря як то зокрема «висить у повітрі» планер або повітряний змій швидкість якого відносно поверхні землі ніяка але швидкість відносно повітря відповідно створює підйомну силу

трюк з відносними швидкостями дурний і розрахований на спеціальні клоунські передачі які не справді не мають ні чого спільного ні з наукою ні з інженерією

давай простіше чи злетить літак якщо ми жорстко приб’ємо його до землі горизонтально але залишивши можливість вертикального руху? ні не злетить бо нема як створити швидкість відносно повітря

... а чи злетить літак якщо ми помістимо його так само жорстко але при цьому посадимо у велитенську аеродинамічну трубу яка і буде створювати потік повітря навколо літака або моделі літака?

Чи злетить літак, якщо він знаходиться на біговій доріжці, яка рухається зі швидкістю, що дорівнює лінійній швидкості літака, але у зворотному, щодо літака напрямку.

особисто я дуже наполегливо не раджу «займатися» подібними «питаннями» а також зокрема мати справі з тіма хто «займається» як то зокрема «популярна наука»

намагаючись здолати звужений простір верху крила повітря (газ або також рідіна) змушене буде пришвидшити свій потік щоб зберегти енергію (принцип збереження енергії)

чому енергія не збережеться, якщо газ не буде пришвидшуватися, долаючи звужений простір?

ага знайшов цю демонстрацію з листом (як то української) паперу

Bernoulli’s Principle Demo: Paper on Table

його (дослід) можна відтворити просто взявши лист паперу в руки і подувши «понад ним» ... але мені не вистачило слів описати цей дослід словами ))

ЗЫ: «аркуш» однако ))

тому що тиск залежить від швидкості то є принцип Бернулі

Bernoulli’s Principle Demo: Levitated Balls

і справжня лекція з фізики

,a href="youtu.be/lfXDJKKPGfY">20. Fluid Dynamics and Statics and Bernoulli’s Equation

дуже рекомендую намагатися перетнути межу від популярних пояснень з дослідами до реальної математики вона чудова )) я перевіряв

Отож, а тоді всі дивуються, чому в Україні навіть серійний випуск елементарного міномета — надскалдне завдання. Бо «інженери» з технічною освітою не розбираються в елементарних речах.

Так. Без знання як електрони бігають, програмістам заборонено називати себе програмістом, які ще інженери

які ще інженери

ну загалом інженерія як конкретна дисціпліна як то зокрема програмна інженерія так само яко окрема сфера інженерії але яка підпорядковується тім самім загальним правилам які є у інженера взагалі які роблять інженера інженером

скажімо сантехнік чи електрик складають ну нормально так практичну схему

Без знання як електрони бігають

але чи інженери вони?

Це питання до людей які домахалися до айтішників зі своїми ватами і амперами.

Сорі, але программіст без базових знаннь фізики це взагалі як?)

Тут була потужна суперечка на тему, чи треба математика програмісту, і знаходилися ті, хто доводив, що 4 класів цілком вистачить.

«роль математики трохи перебільшена» (міністр України)

І що ти часто математику використовуєш крім базових операцій?
Про фізику взагалі смішно.

Мій сентимент був зовсім у іншому. Мені жаль, що в Україні освіта настільки в дупі, що люди з технічною вищою освітою не тільки не розуміють базових фізичних одиниць — це ще не найсумніше. А те, що багато хто щиро впевнений, що математика, фізика і інші точні науки, навіть шкільного рівня не варті не те, щоб їх вчити, а навіть того, щоб потратити 15-20 хв на відео на ютубі для того, щоб хоча би бути в контексті базових речей.

Про яку ти технічну освіту зараз? Купа вайтішників, не факт що 11 класів закінчували😂

Купа вайтішників, не факт що 11 класів закінчували😂

zmina.info/...​virnyj-vytik-zaperechyly

У мережу потрапили дані двох мільйонів українців, у «Дії» ймовірний витік заперечили й заявили про «російський інформвкид»

😂😂😂

а еще что вместо екофлоу тыща аналогичных китайских станций, которые умеют все тоже самое, только существенно дешевле распиаренного екофлоу, который собирается с тех же деталей

Нажаль ви досить примітивно все описали. Максимально допустимий струм заряду для свинцевого акума є пропорційним до рівня його розряду — відповідно до закону Вудбріджа. Тому коли акум розряджений, його можна безпечно заряджати досить великим струмом, наприклад розряджений акумулятор 100 ампер годин можна заряджати струмом 30 ампер, а коли акумулятор вже відносно заряджений, то струм потрібно зменшувати. Наприклад якщо акумулятор 100 ампер год заряджати увесь час струмом 10 ампер то на початку це неефективно бо кум здатний на початку зарядки прийняти значно більший струм, а в кінці цей струм шкідливий бо силу струму в кінці потрібно зменшувати до 1 ампер чи менше.

а коли акумулятор вже відносно заряджений, то струм потрібно зменшувати.

Якщо одночасно обмежувати напругу, то це виконується само.

Максимально допустимий струм заряду для свинцевого акума є пропорційним до рівня його розряду — відповідно до закону Вудбріджа.

Чомусь:) сучасні стандарти на заряджання акумуляторів не відповідають закону Вудбріджа. Він був адекватним, 1) коли не було нормального автоматичного CC/CV керування і 2) акумулятори були значно простіші, не було того, що структури в пластинах робляться аж нанотехнологіями, щоб підвищити поверхню взаємодії пластини і електроліту. Зараз згадувати цей закон просто не має сенсу.

Наприклад якщо акумулятор 100 ампер год заряджати увесь час струмом 10 ампер то на початку це неефективно бо кум здатний на початку зарядки прийняти значно більший струм

Ні, при занадто швидкому заряджанні реальна накопичена енергія буде менше. Ємність свинцевих акумуляторів нормується з розрахунком на струм 0.05C (1/20 від ампер-годин, в амперах) або 0.1C. Перевищення цього значення приводить до неповного заряду.

Чомусь:) сучасні стандарти на заряджання акумуляторів не відповідають закону Вудбріджа.

загалом відповідають ось крива роботи зарядного якіма я користуюся тепер для своїх автомобільних зарядок

s3.manualzz.com/...​05b2f60ba8ffbad2f88bd.png

1) коли не було нормального автоматичного CC/CV керування

які зарядне якраз оснащене mcu-controlled

2) акумулятори були значно простіші, не було того, що структури в пластинах робляться аж нанотехнологіями, щоб підвищити поверхню взаємодії пластини і електроліту.

тут цікава історія якраз за те що якраз автомобільні акуми справді насичені всякіма нано технологіями і нано іонами серебра але при цьому то є такі інша технологія і інші цикли заряд розряд

ЗЫ: до речі я так само досі не певен чи варто справді витрачати «зайві гроші» на придбання саме silver whatever серій саме автомобільних акумів (для автомобілів соотв.) бо я досі не дуже певен що важливіше то є «сільвер нано технології» чи акуратна експлуатація акума яка підвіщує його тривалість життя і роботи і відповідно термін амортизації і відповідно вартість експлуатації на тривалій термін (десятки років роботи самої техніки де той акум встановлено та відповідно бізнесу де та техніка працює)

Зараз згадувати цей закон просто не має сенсу.

особисто я дещо сумніваюся щоби фізику та хімію можна було би обійти у значних сенсах а то при тому за розумний кошт

Ні, при занадто швидкому заряджанні реальна накопичена енергія буде менше. Ємність свинцевих акумуляторів нормується з розрахунком на струм 0.05C (1/20 від ампер-годин, в амперах) або 0.1C. Перевищення цього значення приводить до неповного заряду.

але з точки зору фізики та хімії я загалом згоден з ідеєю що при більш розрядженому акуму він може прийняти загалом більший струм на заряд просто тому що фізично там ще менші об’єми накопичення хімії та площі контакту (більші) тощо

хоча так теоретично «більш вигідний струм заряду» дасть якісь певні вигоди але далі питання у експлуатації як цілі самого технічного дівайса тобто чи дає ті «більш вігідні струми заряду» реальну вигоду реального бізнесу як функції чи то вже буде «більш вигідний заряд заряди більш вигідного (теоретично) заряду»

загалом відповідають ось крива роботи зарядного якіма я користуюся тепер для своїх автомобільних зарядок

І там нема зарядного струму більше 6A, хоча розрахований на батареї до 230A*h. (А при 24V до 120A*h — не одруковка?) Якщо закон Вудбріджа працював би — такий акумулятор заряджали б струмом до 200A всі підряд.

(Взагалі, при підтримці до 230A*h мало б давати хоча б 12A. Хм...)

особисто я дещо сумніваюся щоби фізику та хімію можна було би обійти у значних сенсах а то при тому за розумний кошт

Так ніхто їх і не обходить. Фізика і хімія акумуляторів 1930-х і сучасних — суттєво різні, тому і різні принципи.

але з точки зору фізики та хімії я загалом згоден з ідеєю що при більш розрядженому акуму він може прийняти загалом більший струм на заряд просто тому що фізично там ще менші об’єми накопичення хімії та площі контакту (більші) тощо

Як раз площа контакту не повинна змінюватись від заряджання — в ідеалі; намагаються це підтримувати. Що змінюється — це склад поверхні «пластин» (якщо їх ще можна так називати, це фрактальні структури на поверхнях пластин) і електроліту навколо них. Додатки хімії теж впливають, он для акумуляторів з кальцієм рекомендована напруга вище (іноді вище 15V).

чи то вже буде «більш вигідний заряд заряди більш вигідного (теоретично) заряду»

Підвищений струм заряджання скорочує накопичену при повному заряді енергію. Знайду графік — доповню.

Вудбрідж то про епоху нікель-кадмієвих.
Зі свинцевими все в рази складніше:
— свинцеві заряджаються тільки струмами 0.1С, можна 0.15С лише в середині заряду в діапазоні 30-70%
— пустий акум не буде втягувати повний струм 0.1С, а пхати їх примусово не можна по спортиться батарея. Тому і в автоматичних зарядках пишуть «8 етапний ЗП», бо по правильному пуста батарея спочатку має наповнитися зарядом малим струмом щоб змогти приймати основний заряд.
Короче, все там складно зі свинцем.

"

Нажаль ви досить примітивно все описали

" — це було метою статті якщо шо )

Литиевые живут дольше чем lifepo4? 🤔

Lifepo4 это тоже литий-ионный:)
P.S. Нашел такую табличку, только LTO не хватает: greencubes.com/...​thium-Ion-Chemistries.png

Lifepo4 это тоже литий-ионный:)

В нестрогом употреблении сложилось, что «литиевыми» без уточнения зовут тот пучок технологий, у которых напряжение 50% заряженного аккумулятора 3.6-3.8V. Лифер в это не входит, как и литий-титанат и ещё несколько более редких подходов.

P.S. Нашел такую табличку, только LTO не хватает

Угу — у большинства около 3.7 в середине заряда.

ХЗ, але зазвичай шанс прожити довше у їх власників так більший

Нет, лифе живет в разы дольше.
Но нужен лучше контроллер(недозаряженная на 50% ячейка может иметь всего −0.1в разницы) и не любит холод ну вот вообще.
Потребительский лити-ион — 800-1000 полных зарядов, свинец — 300неполных, свинец глубокого разряда — 400-500 полных, лифе — 2000-5000.
С другой стороны lifepo4 быстро заряжается только до 50%, а литийион — до 80. Последние 20-30% заряда у lifepo4 могут быть 4+ часа.
Свинец глубокого разряда и lifepo4 дешевые с 2000 циклами — сравнялися в цене. Потому как бы смысла не особо.

Свинец глубокого разряда и lifepo4 дешевые с 2000 циклами — сравнялися в цене. Потому как бы смысла не особо.

в целом это так но не пока что совсем сравнялись и там есть тот технический нюанс

Но нужен лучше контроллер(недозаряженная на 50% ячейка может иметь всего —0.1в разницы)

и в основном на моей практике всё упирается именно в это в т.ч. для этого

lifepo4 быстро заряжается только до 50%

нужно соотв. зарядное высокой мощности что соотв. тоже отдельная задача (хотя как раз она и стоит в условии «быстро заряжать батарею»)

ЗЫ: вот пока писал тут прямо представления «пересичных» (к) (тм) за технику её масштабы и стоимости

Я не спеціаліст в промислових батарейних рішеннях, але поверхневий гугл показав таке:
— батарея на 150 кВт*год — від 35 тисяч доларів
— перетворювач AC — > DC на 50 кВт — від 500 доларів.

вот интересно товарищ вообще видел «перетворювач на 50 квт» или может себе представить такое технически? ))

Прийшли пояснити і ... робите ту ж саму помилку що половина людей які вибирають собі станцію. А потім кожен другий коментар в інтернет магазині що ємність не відповідає заявленій.
Не можна в тупу ділити ємність на споживання. Є ще ККД інвертору, є власне споживання станції. І ці два показники сильно різняться від станції до станції. Чим потужніша станція тим більше вона витрачає сама на себе. Тож вибирати дуже потужну станцію і думати що ти тиждень будеш живити роутер від неї (особливо через розетку 220) — хибне уявлення.

так звичайно втрати завжди є. Але щоб грубо порівняти дві power station цієї інформації буде достатньо. Решта лише методом експериментів.

Ну порівняли ви дві станції грубо і що це дасть? У мене станція Anker 535. ЇЇ ємність 512 ват годин. І візьмемо для грубого порівняння Anker 757 з ємність 1229 і інвертор втричі потужніший. Але якщо повісити на неї споживач в 20-30 ват то велика попрацює геть трішки більше або взагалі так само. Бо в неї власне споживання в рази більше на фоні меншої станції. І ккд на такому споживанні геть погане.
Якраз оці нюанси треба доносити недосвідченому в цьому питанні. Бо правило «чим більше тим краще» тут не працює. Бо можна витратити 4x грошей і отримати майже те саме.
До слова — в мене друг купував окремий інвертор з мінімальною потужністю (якась модель від Victron на 300 ват) і підключав до станції (Ugreen Power Roam GS600) через 12 вольтовий порт. це давало додатковий 50% по часу роботи ніж на вбудованому інверторі станції.

ну якщо ви так використовуєте станцію....
для малопотужних пристроїв у станції є виходи usb, type c, 12V. для роутера чи ще чогось саме то.

Головна справа не в «малопотужности», а в тому, що на перетворення в _змінний_ струм є втрати значно більші, ніж у постійний — бо його навіть без навантаження треба туди-сюди смикати. У станції на кіловатт виходу ця затрата буде 10-20 ватт, більше, ніж все споживання того раутера. А потім випрямлення взад в БП раутера — навіщо?
Перетворювачі DC->DC — є багато і на холостому споживають міліватти.

у станції якраз для вбудованих виходів usb, 12V, type с стоїть вбудований dc-dc, який перетворює напругу акума (напр 48V) у потрібну 5 чи 12, з меншими втратами. На цих виходах немає перетворення в змінний струм.

Ну так а я про що. Інженери подбали про це, а ваш опонент тут почав пояснювати, чому так взагалі,
і чому

думати що ти тиждень будеш живити роутер від неї (особливо через розетку 220) — хибне уявлення.

.
Справа не в малопотужности. А саме в змінному струмі. 220 змінного має паразитні затрати в помітні одиниці відсотків (5-15) і затрати холостого ходу, а такий же 220, але постійного, не мав би їх.

Змінний струм вигідний, коли його один раз згенерували і далі тільки понижують. А для регенерації енергії він дуже затратний.

і до споживання інвертора. китайський інвертор на 600вт в мене споживає десь 12вт в холосту, коли нічого не підключено.
на 1.5квт споживає десь в два рази більше, тобто десь 24-30вт.
тому то що ви розказуєте що станція 1000 та 500 матиме однаковий час роботи, щось не дуже віриться.

Вам зробили слушне зауваження а ви як мала дитина себе ведете. Успіхів.

Є ще ККД інвертору, є власне споживання станції

а ще є піковий струм споживання. це до питання «чому не стартують деякі пристрої на слабеньких станціях» хоча наче потужність відповідна.

а ще є піковий струм споживання. це до питання «чому не стартують деякі пристрої на слабеньких станціях» хоча наче потужність відповідна.

так то є реальна проблема з чого йсього розглянувши так і сяк особисто я таки відмовився від «загального домового низковольтного 48 вольт» бо там або переробляти усі appliances на чистий dc (включно з заміною моторів) або ставити окремі інвертори на окремі дівайси але з відповідним запасом... що частково нівелює саму ідею і здорожчає реалізацію

... частково бо тут якраз окрема ідея що вмикати окремий дівайс як то пралку сушку через його окремий інвертор який (інвертор) відповідно вимкнений увесь інший час і сам собою не споживає

тож за результатом один спільний інвертор виходить вигідніше і простіше але там навіть можна поставити декілька в ряд просто розподіливши навантаження вже на рівні мережі ac і відповідно на мінімальному споживанні працює 1 інвертор а далі на більше споживання підключається уже 2

але так ще окремо це буде коштувати дорожче ніж 1 і складніше у реалізації

(для прикладу у мене у києві у квартирі я зробив усі підключення окремими лініями з 8 розетками включно тож теоретично «у щитку» я можу розвести усіх по одному але... ну а «звичайна» квартирна реалізація навіть такого не має і там максимум що може 1-2 групи «на розетки» і ще окремо на холодильник і ще окремо на бойлер і на цьому все)

Тож вибирати дуже потужну станцію і думати що ти тиждень будеш живити роутер від неї (особливо через розетку 220) — хибне уявлення.

якщо починати рахувати проценти ккд то тоді автоматично слід варто переходити на багато рівневі системи горизонтального масштабування як то живити роутер від власної dc/dc конвертора але не обов’язково власної батареї

... ну просто так на першому рівні власна батарея буде простіше у виконанні та перших витратах як окремий конкретний дівайс замість масштабної низьковольтної 12-48 вольт системи яка живиться від спільної батареї

але то є вимагає суттєвих вкладень як на стільки мені відомо «готових рішень» таких не існує і компонентна база може бути також або елементарна (грубо окремі транзістори) або ж максимум там «заводські» dc/dc перетворювачі (з алі експрес ага ага)

я думав цю тему у питанні повного офф-грід як ту будинок у лісі без підведеної електрики мережової тож там виходить схема де у тебе сама мережева електрика не була би під’єднана до внутрішньої домової а слугували би лише одним з постачань на заряд батареї а вже повністю від батареї працює внутрішня домова мережа

... але у випадку «є свєт нема свєту» то є не вигідним з 2-х пунктів № 1 там все одно «є свєт» № 2 усі домашні appliances все одно розраховані на живлення від мережі стандартної і або переробляти кожин прилад або ставити окремі інвертори на кожен ... або ж так само один великий інвертор на всіх ))

тож на мою думку максимум що можна зробити то є додати ряд «проміжних батарей меншої потужності» на живлення та заряд окремих малих потужностей як то роутер ноут айфон чи то навіть «освітлення emergency рівня» а великий інвертор і велику батарею запускати на запуск великих споживачів

для малопотужних пристроїв у станції є виходи usb, type c, 12V. для роутера чи ще чогось саме то.

так є і це якраз той самий варіант «одна велика батарея з прямими перетворювачими dc\dc» але там є одне але що «організаційно» доведеться скупчуватися суто фізично навколо самої «станції» бо ж «протяжки на usb» дадуть такі втрати що навряд навіть запрацюють

Змінний струм вигідний, коли його один раз згенерували і далі тільки понижують. А для регенерації енергії він дуже затратний.

так змінний струм зло )) на стіко що його після генерації доводиться повищувати а потім ще й випрямляти щоб послати високо вольтними dc лініями на великі відстані від генератора а потім відповідно «згенерувати ac в зад» задля розподілення знову вже за мережі кінцевих споживачів

... я можу зауважити що це доволі безглузда розмова характерна для «недо технарів» за це питання я уже геть відповів як то якщо ти можеш таке зробити самотужки (внутрішню низко вольтну dc мережу в хаті з підключеннями усі споживачі до неї на пряму чи то через власні інвертори) то є тоді так просто береш і роби

... а ні то й ні не мішки ворочать )) просто бізнес

какой там роутер, пипл покупает оверпрайсный екофлоу и к нему подключает китайский чайник за 300 грн, думая что чистая синусоида гораздо лучше помогает кипятить воду)

Більшість Power Station мають розєм для підключення сонячних панелей. Його можна використати щоб підключити інший акумулятор.

Не завжди. Сонячна батарея має різко спадну вольт-амперну характеристику, і у складі зарядної станції є MPPT-трекер, який намагається максимізувати споживану потужність.
Якщо на цей вхід почепити акумулятор, дешеві зарядні станції можуть просто згоріти, намагаючись просадити акумулятор до точки максимальної потужності, а більш якісні будуть споживати відразу максимальний вказаний на зарядній станції струм і, якщо це акумулятор без BMS, будуть висажувати його за межами допустимої напруги розряду, якщо не вслідкувати.
В цілому краще так не ризикувати.

MPPT контролер відслідковує максимальну потужність регулюючи струм навантаження. У випадку свинцевого акумулятора вийде що MPPT контролер просто впреться в обмеження по струму. Напруга в нас постійна (грубо), максимальна потужність буде при максимальному струмі.

Напруга на виході акумулятора не постійна, падає з ростом струму.
Але дійсно максимальна віддача буде у випадку стартерного режиму — наприклад, при 500A, напруга впаде до ~7V, але це все одно буде вигідніше з точки зору «забрати все і прямо зараз» ніж поступово споживати, то це висмокче за 10-15 хвилин той акумулятор до стану «треба висипати бруд з комірок, міняти електроліт, і довго тренувати заново». Якщо не виставити обмеження по струму, то дійсно не корисно ;\

І ще, треба відсікати по напрузі. Розряджати акумулятори нижче рівня 12.0V без навантаження і 10.8V в резервному режимі (25A на типовий окремий акумулятор 50-80Ah) підвищено некорисно.

В цілому, MPPT для живлення від іншого акумулятору... якось не альо.

Через сонячний вхід у більшості зарядних станцій передбачено зарядку від автомобільного прикурювача. Так що підключати туди зовнішний аккум нормально

Це якщо нормальний ліміт струму (наприклад, до 100A) і підмикається до авто з працюючим зараз _генератором_ (який здатен видати 200, 250A).
Інакше воно, як і описував, висмокче акумулятор в нуль.

Ви зовсім не в темі. Від прикурювача спеціально обмежують струм до 8-10А щоб вам запобіжники в авто не попалити.

Від прикурювача спеціально обмежують струм до 8-10А щоб вам запобіжники в авто не попалити.

Не всюди. Є авто в яких можна ще одно авто живити:))

І хто обмежує? Станція? І як вона тоді дізнається, який тип джерела їй дано?

старція обмежує споживання через розєм. для того там вказано 10А max наприклад. акумулятор авто може видати сотні ампер, але станція споживатиме лише 10.

Мова була, що вхід єдиний зі входом від сонячних батарей. Якщо я вірно це прочитав, то це дуже неефективно. Хіба що станція зовсім мала.

І хто обмежує? Станція? І як вона тоді дізнається, який тип джерела їй дано?

Ну я знаю 3 варіанти: 1) обмеження струму в 8-10А на всьому діапазоні напруг сонячного входу
2) У екофлоу роз’єм ХТ60 трьох контактний, в залежності від третього контакту станція вважає що під’єднано прикурювач чи сонячні панелі.
3) на напрузі 12В станція обмежує струм як від прикурювача, а на вищих напругах працює як з сонячним входом на більших струмах.

Ну (1) це для дуже малих станцій... а для інших тут є свої проблеми. Ну ось так зробили для свинця, ок. А якщо спеціально хтось підключив ліфер і хоче швидко з нього все забрати, бо він дозволяє? ;) А якщо від автомобіля і хоче таки з генератора забрати максимум, бо він і 200A спокійно віддасть?
Я розумію, що вони орієнтуються на типових споживачів і типові проблеми, а у нас зараз вся країна нетипова, але ми ж про наші сучасні проблеми.
Anyway, дякую за розповідь. Буде тут в архіві.

Для нетипових тільки колхозінг, або ж не використовувати all-in-one

Не знаю як, але екофлоу точно якось справляється з цією ситуацією. Я підключав повністю заряджений 100Ah АКБ через рідний кабель прикурювач-xt60, і все було норм, екофлоу потихеньку смоктав щось типу 100-110 ватт

цікаво про заряджання акумой паверстейшен, но не зрозуміло на які параметри треба звертати увагу. якщо потрібна конкретна модель, то екофлоу рівер 2 про. дякую

на лейбочці на повер стайшн пише параметри заряду від сонячної станції. щось типу 10..50V, 13A, 220W max.
макс потужність заряду через цей розєм 220W
якщо підключити свинцевий акум від авто, то вийде 12V * 13А = 156 W десь.
Розєм на задній панелі, жовтенкий. Головне + та — не перепутати ))

10..50V, 13A, 220W max.

так і є, але тільки без W max

акум від авто, то вийде 12V * 13А = 156 W десь

щось ніхто в характеристиках до кумів не вказує ті ампери, тількі Аг

Головне + та — не перепутати

в мене роз’єм ТХ60 не переплутаю)

щось ніхто в характеристиках до кумів не вказує ті ампери, тількі Аг

А чого ампери-то вказувати?
Зазвичай на акумуляторі є 3 цифри:

1) Ємність в ампер-годинах — для резервного типу (як в авто) вимірюється так, щоб ця ємність отримувалась при струмі заряду і розряду 1/20 від значення ємности в ампер-годинах; для силового типу акумуляторів (як в електрокарах в якомусь Епіцентрі) — 1/10 від ємности. Наприклад, 60А*г => показано як раз таке при 3A заряду-розряду. Лімітом розряду вважається падіння напруги на клемах до 10.8V (і це вже стан при якому треба ускладнене і довге відновлення). Нормально не можна використовувати більше ніж половину від цього.

2) Струм, який він дає в стартерному режимі — коли забирається все. Для сучасних автомобілів вимагають зазвичай около 500-600A, це щоб взимку розігнати двигун. Нормується при −18℃. Не потребується більше ніж 5 хвилин — на випробуваннях. Нормальне авто заведеться значно раніше:)

3) Час тримання в резервному режимі, це постійні 25A — на випадок якщо генератор здох і треба доїхати до ремонту. Нормальні цифри типу 1-3 годин.

Може, тільки перша — в перерахунку на струм розряду «дбайливого» режиму — має якесь відношення до того, як використовувати акумулятор разом з такими станціями. Ну і дивиться тоді... наприклад, хочете максимум постійного рівня 1кВт => 80A на аккум, множимо на 20 — треба 1600А*г акумуляторів щоб не тиранити їх і щоб не треба було нові купляти кожного місяця:)

Тому і треба з самого початку думати для дому про ліфер, а не свинець (якщо треба вольтаж сумісний зі свинцем) або в загальному випадку будь-який літій. І краще підʼєднувати до штатного входу для зовнішніх акумів, а не для сонячних батарей чи чогось такого.

Підписатись на коментарі