Лазерна зброя. Це не мрійлива вундервафля, а цілком реальна річ, яка дасть найкращий захист від росії на довгі роки

Всім привіт. У цьому топіку я хочу донести до читачів важливу думку відносно того, що лазерна зброя — це не якась мрійлива річ з недосяжного для нас майбутнього, а цілком реальний проєкт, який може бути реалізовано в Україні за наявності великих інвестицій у розмірі ~50 мільйонів доларів.

І я скажу, що ці інвестиції не те, що окуплять себе, вони матимуть найкращий з можливих ROI для країни у сенсі збережених житті, збережених грошей, які витрачаються на захист від повітряних атак країни-агресора. 50 мільйонів доларів — це, грубо кажучи, 2 мільярди гривень. Якщо ви думаєте, що для держави це космічні гроші — згадайте, що на фортифікації було виділено щось типу 30-50 мільярдів, з яких добру частину було вкрадено.

Я би хотів спочатку затронути грошовий аспект цієї теми після короткого огляду. Згадаємо перші проєкти, які було реалізовано у світі.

• Американці вивчали цю тему, починаючи з 1980-х років. Одним з перших відомих прототипів був хімічний лазер на носі літака Boeing.
• Наступним відомим проєктом був HEL MD, який на випробуваннях у 2013 році знищив більше 90 мінометних мін та декілька безпілотників. Має потужність 10кВт. (Це не означає, що йому потрібно 10 кіловат на постріл, про це буде далі.)
• Інші прототипи опустимо, але так чи інакше Америка зробила багато з них, вони проявляли себе на випробуваннях загалом вдало. Вони навіть вішали потужний лазер на гвинтокрил Апач. Знаючи те, що пакет гвинтиків в армії США коштує 90 тисяч доларів, не складно здогадатися, що бюджети цих проєктів були астрономічні.
• Наступний крок в цьому напрямі зробив Ізраїль, Iron Beam невдовзі буде одним з ешелонів оборони. Ця зброя також здатна збивати не тільки балістичні ракети, але й мінометні міни.
• В плані менших витрат коштів гарний прогрес показали британці, зробивши свій прототип під назвою DragonFire. На розробку цього проєкту було витрачено сто мільйонів фунтів. Це вже далеко не ті цифри, які витрачали американці на свої перші прототипи.
• І остання з новинок — це корейський bloc-1. Це вже не окремий прототип. Корея запустила масове виробництво цих установок, витративши на все це за різними даними від 36 до 63 мільйонів доларів.

Отже, як можна бачити, ця технологія має тенденцію до того, аби бути більш доступною в плані бюджету. Сума в сто мільйонів доларів цілком досяжна для українського бюджету.

Чому зброя цілком реальна для виробництва в Україні? Це не рокет саєнс, зброя складається з наступних складових:

• головна частина;
• велика батарея + генератор;
• система охолодження;
• система наведення.

Когерентне комбінування лазерних променів — це технологія, яка дозволяє передавати більшу потужність в ціль. Вона полягає у застосуванні локальної фазової синхронізації для створення когерентної комбінації кількох лазерних джерел меншої потужності. Цей підхід вперше було продемонстровано при низькій потужності в лабораторних умовах у рамках проєкту МО Великобританії під назвою PP-FLAME у 2011-2012 роках із використанням групи волоконних лазерів як джерела.

Експерименти в рамках програми AMBER у 2015 році на лазерній випробувальній установці в Міністерстві оборони Шуберінесс довели, що можна поширювати фазовий промінь на відстань понад 2 км на відкритому повітрі в складних атмосферних умовах.

У DragonFire 37 лазерних головок комбінують свої промені, щоби на виході дати потужність в 50кВт.

Система наведення також не потребує особливого підходу. За рахунок того, що лазер — це промінь світла, нам не треба вираховувати траєкторію та швидкість цілі. Достатньо того, аби установка могла просто робити захват цілі та слідування за нею, а отже, вона має бути дуже точна у своєму русі.

Тепер трохи про переваги лазерної зброї.

Перше і найголовніше — це найдешевший спосіб збивати ракети та безпілотники. Всі знають, яких грошей коштує одна ракета Partiot або NASAMS, навіть один постріл з ПЗРК коштує декілька десятків тисяч доларів. «Постріл» з лазерної зброї вартує декількох чашок кави. За рахунок того, що лазерні промені мають властивість комбінуватися, коли вони когерентні, і збільшувати вихідну потужність в десятки разів. Таким чином в новинах про DragonFire можна прочитати, що використання системи DragonFire протягом 10 секунд коштує стільки ж, скільки й використання електронного обігрівача протягом години, тобто 2-5 кіловат.

Друга перевага — ця зброя дуже точна, і якщо відтестована і працює добре, майже не має шансів не збити ціль. Оскільки лазерний промінь рухається, що є очивидним, зі швидкістю світла, то корегування вона не потребує, лише dead-lock на ціль, наприклад, безпілотник.

З недоліків хтось може сказати, що хмарність і погані погодні умови можуть заважати. Але давайте згадаємо, що це не убер-фіча, яка замінить все ППО. Це дуже потужний додаток, підсилюючий фактор. До того ж згадаймо, що технологія розгону хмар давно не є новою, доволі часто це використовують щоб, наприклад, розігнати хмари перед парадом.

Тобто уявний сценарій може бути таким. Повітряна тривога лунає і розвідка каже, що на Київ летять 10 ракет. В цю ж мить розганяються хмари в місяцях роботи лазерної зброї і вони зустрічає ракети на фоні чистого неба.

Зовсім далекі люди зазвичай кажуть щось типу: «Ага, час, — для такої штуки потрібна окрема підстанція». Ні, це не так, для такої зброї не потрібна окрема підстанція. Як вже було сказано раніше — витрати на постріл десь 2-5 кіловат. Тобто умовної батареї від електромобіля може вистачити на десяток пострілів підряд.

Чи можливе це в Україні? Я вважаю, що так, і в нас навіть є підходяща для цього площадка — це Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України.

Я намагався почати з ними комунікацію через імейл, але вони або проігнорували мої повідомлення, або не віднеслись серйозно. Буду радий вашим порадам та оцінкам того, наскільки це реально в наш час знайти групу інвесторів, яких можна зацікавити подібним проєктом.