Антистрес: як ви піклуєтеся про своє здоров’я?

Вітаю!

Пропоную учасникам спільноти ділитись в цьому топіку своїми рецептами та методами підтримки свого емоційного та психічного здоров’я.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному4
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Ранком, вдень та ввечері на мій балкон приходить білий кіт та кличе, щоб погладив, pet-pause

Металообробка. Процес перетворення іржавого шматка заліза на потрібну тобі деталь дуже заспокоює.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Вітаю, у вільному доступі вийшла оздоровча програма яка допомагає зняти стрес та поліпшити емоційний стан — посилання www.youtube.com/...​ab_channel=Ambiotik-Topic

Вже більше року живу абсолютно без стресів! Не було жодної панічної атаки, я забув про такі «приємні» симптоми як «синдром неспокійних ніг», «синдром подразненого кишківника», «невралгія шиї» (постійне напруження шийних м’язів). І навіть мій хронічний псоріаз значною мірою відступив (або завдяки спокою — або завдяки океанській воді і сонцю). Усе це (плюс постійна тривожна депресія) були у моєму житті зі школи і увесь час роботи на ІТ галерах. Іноді ставало краще — іноді гірше, але зараз я реально відчуваю себе краще, ніж ніби скинув 20 років!
Бонусом стала нормалізація харчування та режиму дня. Раніше я був типова сова — уночі сидів за компом. Зараз я дивлюся на захід сонця над морем і мене вже тягне у ліжко. Раніше на вихідних, коли не треба вставати на роботу я спав по 10-12 годин і просинався після полудня. Тут я не ставлю будильника — мене будить світанок. Я сплю ті самі 7 — 8 годин — але прокидаюся відпочивши, радісним і ще має задоволення просто повалятися у ліжку 10-20 хвилин. Так само якщо раніше я міг зжерти 2 піци в одне рило ще й кожну годину бігав до холодильника за смаколиками — то тут їжа стала чимось звичайним: захотів — поїв.
Що мене так допомогло? Відповідь проста: я кинув працювати на ІТ галерах! Можна сказати усунув першопричину усіх бід.
Банально? Але я просто не можу не проаналізувати а у чому саме різниця? Зрозуміло що океанський пляж та «незламний» Харків — відрізняються як Рай та Пекло, але ж усі мої психічні проблеми були і задовго до війни!
Якщо зараз людина (скажімо десь у мирній країні) працює в ІТ віддалено і приділяє роботі не більше 8 годин — то що заважає їй решту часу жити щасливим життям? Тобто ЗВІДКИ СТРЕС?
І тут мої висновки такі: на нас тисне саме знання того, що нам треба щось встигнути, чогось досягти, відповідати якимось критеріям! А другий бік стресу — це постійна невизначеність. Ми ніколи точно не знаємо: чи встигаємо? чи робимо так як треба? чи хтось нас випередить? чи виникнуть неочікувані проблеми?
Це закладається в нас ще зі школи: вже тут дитину навантажують обов’язками та відповідальністю. При цьому постійно залякують що буде якщо вона чогось не встигне чи зробить не ідеально. І далі ми усе життя несемо оцей «синдром відмінника».
При цьому є люди, які не потерпають від такого стресу ні на роботі — ні у житті. Бо колись вони засвоїли: нічого страшного не буде! Навіть якщо не встигнеш, зробиш халтуру чи навіть отримаєш двійку. І що? Тебе не спалять живцем, не закриють у підвалі, не відберуть усе майно. Дитині ще може перепасти ременя по сраці — а як можуть покарати дорослого? Оштрафувати, звільнити? І це ще й не відразу — спочатку будуть «***ти мозок», але це ж тільки слова.
Головна різниця, яка виникла у моєму житті і так мене врятувала від стресу та психічних проблем — це відсутність тиску! Я знаю що не зобов’язаний щось встигнути. Не зробив сьогодні — можна зробити завтра чи коли буде настрій. Навіть якщо не зроблю — це не кінець світу, завжди є альтернатива. І це впливає не усе життя: не треба сидіти за компом допізна — завтра також день буде, не треба напхатися смачною їжею як останній раз — поїсти можна коли захочеш, не треба планувати час заздалегідь — його досить. Гуляв, побачив щось цікаве — зупинись, роздивись, просто посидь і насолоджуйся моментом. Скільки ми у житті пропускали таких моментів бо у нас увесь час розплановано і просто ніколи сидіти роздивлятися?
Як то кажуть «усе встигає людина, яка нікуди не поспішає». Оце мабуть і є головне правило анти-стресу.

За рахунок чого живете якщо кинули ІТ?

Навіть якщо не зроблю — це не кінець світу, завжди є альтернатива.

Як не кінець світу, закінчаться гроші будеш жити під мостом з бомжами і їсти недоїдки?

За рахунок чого живете якщо кинули ІТ?

Проїдаю те, що зміг вивезти з України.

Як не кінець світу, закінчаться гроші будеш жити під мостом з бомжами і їсти недоїдки?

Думаю про це. Навіть колись скидав відео людини, яка живе на Тенеріфе у печері, речі набрала зі смітника, харчується простроченою їжею яку викидають супермаркети.

Чи це кінець світу? З голоду не помреш, не замерзнеш, померти не дадуть — медицина врятує. Переживши 2022 рік у Харкові під обстрілами у власній квартирі — я можу сказати що заздрив цьому бомжу! Та і якщо подивитися як жили одинокі українські пенсіонери у моєму під’їзді — то ще питання де краще.
З іншого боку: коли я працював на галерах я міг дозволити собі майже усе! Кожні декілька років купляти нову квартиру (а нахуя мені дві?), або купити нове авто (але куди їздити якщо працюю з дома!), або ходити по крутих ресторанах чи нічних клубах (але не було ні часу ні бажання). Стрес від роботи просто не залишає сил і часу насолоджуватись життям. А гроші самі по собі не додають радості.
Я розумію що з часом мені доведеться шукати якийсь прибуток аби покривати витрати. Але останнє, на що б я погодився — це знову працювати 8 годин на день. Це здається не так і багато, але фактично робочий день — це втрачений день життя.
Тому сподіваюся що світова криза в ІТ за рік-два мине і я зможу знайти собі віддалену роботу, скажімо, за $30 на годину. Можливо якісь повільні замовлення на фрілансі. 20 годин на тиждень або 80 годин на місяць — і для скоромного життя грошей вистачить.
Головне — мати достатньо часу аби самому вирішувати коли і скільки працювати. Не вішати над собою постійний стрес від дедлайнів чи зобов’язань.

З голоду не помреш, не замерзнеш, померти не дадуть — медицина врятує.

В соціялістичній Європі так, а в більшості країн, не думаю.

Очевидно ще нема: ні родини, ні дітей.
Коли людина не сама — це вже зовсім інша історія! Нема сенсу навіть порівнювати.

$30 на годину

З яких половина піде на податки

Це — одна з причин того, що я ще не шукаю роботу. Тут доволі складні закони і треба спочатку добре розібратися як правильно оформлятися.
— По-перше якщо нема роботи і прожив 1 рік то нібито є можливість отримувати мінімальну державну допомогу десь 400 євро.
— По-друге прийняли закон про «цифрових кочівників» — але практика ще ненапрацьована тому щось постійно міняють і треба розібратися чи варто воно того.
— По-третє можна оформити італійський ФОП. Тут прогресивна шкала податків, але з іншого боку ФОП може враховувати витрати на бізнес. Тобто наприклад плату за оренду, електрику, інтернет, софт можна вирахувати з доходів до податків.
— По-четверте я чув що є мінімум, який не оподатковується. Тобто, умовно, перші 500 евро прибутку взагалі не оподатковуються, а решта вже по прогресивній шкалі де мінімум — 24% податку.
Отже якщо розібратися у усе правильно оформити то якщо отримувати 2500 євро доходу то після податків залишиться десь 2000. Цього має вистачати на скоромне життя.
Я сподіваюся що після кризи ІТ компанії стануть більш глобальними і замість платити аутсорсним галерам почнуть наймати контракторів напряму з усього світу.
А поки що нема навіть сенсу намагатися пертися на ринок, який у кризі.

А гроші самі по собі не додають радості

Якби не вони то ти б тих тенерифе і не побачив.
Особливо так як зараз, маючи можливість рік+ жити і не паритись за житло чи їжу)

Особливо так як зараз, маючи можливість рік+ жити і не паритись за житло чи їжу)

Я казав що вивіз 200 К і на них живу. А якщо рахувати що зарплата у мене була більше 5К — то заробив я ці 200 К за 4 роки!
Навіть якщо рахувати що я не завжди був синьйором і брати середню ІТ зарплати 2К то на своє райське життя я мав би заробити за 10 років.
Тепер у мене виникає питання: а що я робив ще 15 років на галерах замість райського острова? Єдина відповідь: страждав через свою дурість!

Якби не вони то ти б тих тенерифе і не побачив.

100%

Тому сподіваюся що світова криза в ІТ за рік-два мине і я зможу знайти собі віддалену роботу
Не вішати над собою постійний стрес від дедлайнів чи зобов’язань.

а що на Тенеріфе немає роботи, чогось такого, де нема дедлайнів та стресу? ти взагалі там з кимось спілкуєшся? є вже якісь друзі чи знайомі не з айті бульбашки?

До речі, скільки вам років? Можна ренджем ±3 роки щоб зберегти анонімність)

Мне всегда задают три вопроса: почему я в армии, сколько мне лет и отчего у меня волосы на груди окрасились.

Почну з останнього:
— Волосся у мене кругом сиве від стресу на ІТ галерах де я відпахав 25+ років.
— Років мені 55±3. Але до пенсії ще далеко.
— А не в армії тому що з дитинства боягуз. За усе життя не наважився дати відсіч навіть словами — увесь час ховався від реальності у компі.

чувак, бомжувати на старості лєт то не вихід...

Таке враження що у тебе 2 крайності — або вкалувати на галерах в три зміни, або не працювати взагалі. Іншого не дано.

були у моєму житті
зі школи
Що мене так допомогло? я кинув працювати на ІТ галерах!

Ти на галері ще в школі працював?)

Ні. Але «нолайфером» і «ІТ-задротом» я почав бути прямо зі школи!

"на його місці повинен бути я!"©

хто ж не хоче стати бобром, коли тутешнє життя суцільний дурдом! :-)

По суті цю killer-комбінацію (1. відсутність сім’ї; 2. 200К на руки; 3. можливість обирати майже будь-яку країну світу не заморочуючись про легалізацію) важко як побити, так і відтворити пересічній людині в її 50+.

Що іронічно, всі ці опції були забезпечені «нолайфером» (відсутність сім’ї) і «ІТ-задротом» (чималі гроші на руках), а війна посприяла щоби можливість обирати майже будь-яку країну світу не заморочуючись про легалізацію стала реальністю.

кікбоксинг 3 рази на тиждень + турнічок щодня. в принципі будь-який спорт підійде якщо контактний не подобається з якоїсь причини.

в принципі будь-який спорт підійде

Плюсую.

Жиза, мужик під час стресу чи після розривів відносин йде в спортзал, а жінка — до холодильника

Я свої перші 10 км так пробіг, коли дівчина яка дуже подобалася і за якою довго ухажував, відшила. В той же вечір і пробіг. До того бігав по 3-4 км. З тих пір емоційно і фізично виріс звісно.

Це стеріотип. Так само буває, що жінки після розставання худнуть, щоб покращити «товарний вид на ринку знайомств». І так само буває, що чоловіки заїдають стрес і просто жиріють, замість спорту.

мужик під час стресу чи після розривів відносин йде в спортзал, а жінка — до холодильника

Цікаво)

— правильне харчування
— приймати вітамін D, або ж бувати на сонці
— достатньо спати
— любі регулярні фіз.навантаження ( для хлопців додатково силові з залізом бажано )
— менше стресу / спокій
— займатись улюбленими справами / хобі

— менше стресу / спокій

— як ви боретесь з стресом?
— просто менше стресуй

через слеш додаткова опція вказана для тих, хто не може зрозуміти ;)

Основний стрес — від роботи. Постійні зміни ріквайрментів — не встиг доробити — нові летять.
Для себе (і для колег) знайшов віддушину. Пишу недобрі вірші.
Колеги зацінили, почали малювати картинки і класти вірші на музику через ШІ.
Тепер сам почав то робити — зробив свій 1й альбом.
distrokid.com/...​rfollow/serhiithesenior/

часто застресованість — це проблеми зі шлунком і незасвоєння певних мікроелементів що дають заспокоєння. Тому варто переконатися:
— що ви не палите цигарки/одноразки/айкоси
— не пʼєте каву
— вживаєте достатньо білка
— не зловживаєте кислотними продуктами на голодний шлунок.

Або навпаки. За останні кілька років три рази звертався до лікарів по різним причинам, з фізичною симптоматикою, але вони не знаходять ніяких фізичних проблем, по деяким тестам навіть здоровіший ніж мав би на свій вік, кажуть психологічне, із-за стресу, і рекомендують медитації. Але я би не сказав що сильно стрессую, може моментами, раз в місяць, но так щоб постійно — ні.

Ну передвиборча гонка накладає відбиток. Плюс нещодавня стрілянина...

В порядку зниження впливу:
1. Побутовий комфорт
2. Weightlifting
3. Leisure time, хоча б година на день, на одинці сам з собою.

Терапія, масаж, танці, прогулянки

Як не дивно майже перестав пити алкоголь... Просто пару разів в стані бодуна прокидався під вибухи, тож відчуття було дуже неприємне.
А так — спілкування з жіночою статтю, тренажерний зал, прогулянки

І як, спілкування з жіночою статтю допомагає знизити стрес? Бо часто буває і навпаки)))

2) як ви піклуєтеся про своє здоров’я

п’ю «достатню+» кількість води

придбав фітнес-трекер, який нагадує про необхідність:
— встати
— спалити необхідну кількість калорій (не впевнений як саме воно це рахує)
— пройти необхідну кількість кроків
— провести необхідну кількість хвилин активності з серцебиттям дещо вище норми (можна ходити але швидше ніж зазвичай)

1) антистрес

там у фітнес-трекері є якась функція підрахунку стресу, не впевнений як саме воно рахує, хто вже розібрався — підскажіть (xiaomi watch 3 active)

Мені кардіолог казала забити на цю метрику, типу вона нічого не показує толком.Також різні годинники по різному її вираховують.

як аргументував? доктор краще знає?

Та я не розпитував. Я показав на Garmin годиннику що в мене HRV незбалансований останні дні і чи каже їй ця метрика щось. Вона сказала що в неї на Apple Watch це теж є і що ця метрика useless. Але знову ж таки, різні годинники по різному її рахують. Просто замір HRV на 2 хв, нічого корисного не покаже.А от замір протягом тривалого часу( під час сну наприклад) і вирахування середнього показника вже може показати що у вас типу щось не так з нервовою системою)Garmin наприклад вираховує середній показник для HRV протягом перших 3 тижнів носіння годинника і спання з ним.

В мене теж Garmin і він чудово мені рівень стресу рахує, воно корелює з хворобою, специфічною їжею та алкоголем, метрика достатньо відома. Мабуть, саме кардіологу воно не потрібно, бо лікувати поганий HRV не треба, але знати про це, мати фідбек, і налаштовувати життя так щоб покращувати цю метрику це чудова ідея.

Ну не скажу що в мене 100% корелює.Але пару раз таки показувало незбалансований і низький HRV коли хворів і довго не досипав.Але іноді показувало те саме коли себе добре почував.

я прочитавши монографію на цю тему (Springer Heart Rate Variability 2014) і побавившись парою приблуд і аналізатором складнішим ніж аппки дійшов висновку, що доктор, який дає такі поради правий на 100%

цє явище багато років вивчається і в вузьких нішах може бути цікавим але воно імхо далеко до виходу з дослідницької зони

якщо хто цікавився різними біохімічними маркерами і їх придатністю в різних діагностичних справах, то hrv це та ж сама проблема, тільки складніша як динаміка складніша статики у фізиці

зупинившись на щоденному readiness test з elitehrv (сенсор scosche rрytm24, не polar h10, але краще ніж браслети як мені здається) досить швидко помітив, що навіть ота їхня інтегральна оцінка готовності має мало спільного з відчуттями (наприклад лекгість бігти зранку залежить від режиму калорій і нема нічого спільного з симп-парасимп балансом)
що ще прикольніше, що згодувавши експорт виловлений elitehrv в іншу прогу можна побачити інше, читавши книжку воно цілком зрозуміло чому — там купа моделей і тд
для кросс-калібрації пробував інший гаджет який відмічає піки серцевої активності і порівнював — мав третій сет облічених показників

тобто, коли браслет показує відхилення hrv від власної норми (вони це добре роблять, коли простуди і тп) то воно ніби й щось повідомляє, але прогностична чи порівняльна сила себе і якихось норм «wellbeing» — цього нема і імхо нескоро

чому воно пішло в масспродукти — тому, що легко реалізувати, на відміну наприклад від реєстрації температури тіла, з якою досить ще сумно (щоправда там не тільки інструментальні речі, а і високі кошти випробувань, сертифікування і тп)

хожу тягати залізо десь три рази на тиждень, раз на бокс та два рази на HEMA ( де я ще і інструктую інших)
схоже що тягати штангу та бити людей це воно

Почав ходити на бокс, спочатку з тренером займався, зараз вже хожу на групові заняття до цього ж тренера.

А нічого шо там по голові бьють ? Теж хочу піти

Я теж так спочатку думав.
Але насправді:
1) Ви в шоломі, з капою і рукавичках
2) Ніхто вас не поставить відразу в спарінг.Спочатку напрацьовуєте захист, правильну стійку і інші базові речі.Потім вже коли є прогрес, то вас ставлять в пару.Вже в парі потроху ви один з одноим відпрацьовуєте все чого навчились + тренер контролює.
3) Звісно можуть поставити в пару з більш досвідченим бійцем і там можна трохи відхопити.Але це все дуже залежить від людини з котрою ставлять в пару і тренера.

рукавичках

Вони ж, наче, дозволяють бити сильніше, ніж без них

шоломі

Але ж в контексті струсу мозку це нічого не змінює.

можуть поставити в пару з більш досвідченим бійцем і там можна трохи відхопити

В дорослому віці, якщо це робиться виключно як хоббі, краще б, звісно, не відхоплювати. Особливо, якщо на роботі працювати треба головою, а до того останній раз отримував по голові в дитинстві. В ідеалі, щоб будь який спарінг був в форматі «Работаємо ледве-ледве в плані сили, в основному на техніку».

Ви б може побороли свої внутрішні страхи цього всього і спробували? Тоді можна буде писати.

Та справа в тому, що я всю школу проходив на карате, а потім тайський бокс. Мені вистачило травм і отримування по голові ще з тих часів.

Якщо вас там так лупили що були травми, то це не найс.Співчуваю.Мабуть залежить від тренерського підходу і від клубу.

Вони ж, наче, дозволяють бити сильніше, ніж без них

так, але це доп вага на руки. Довго не помахаєш без витримки.

Работаємо ледве-ледве в плані сили, в основному на техніку

так і тренуємось

Металообробка. Процес перетворення іржавого шматка заліза на потрібну тобі деталь дуже заспокоює.

На правах реклами, але лише тому, що питання про антистреси це пряме попадання в те, чим ми займаємось)

Skillenge бокси, що навчають новим хобі та навичкам, маємо багато антистрес фіджетів)
Відволіктись від роботи навчаючись чомусь новому, перемкнутись ментально та просто відпочити — це все до нас, маємо понад 30+ різних навичок, до кожної відзняли авторські відеоуроки

Люди з РДУГ особливо зацінять бокс, що ми розробили разом з психотерапевтами, також збираємо індивідуально під запит клієнтів)

skillenge.com

піца, скакалка, гиря, motorhead

#np: Motorhead: (We Are) The Road Crew .:.:. Ace Of Spades (1980)

колись була проста фізична робота... по 10 годин щодня...
навантаження не дуже... скоріше на витривалість...

зарплата влаштовувала, але через пару тижнів почав падати настрій 😟

і там був поруч продуктовий магазин...
ну я думав, експериментував... чим би підбадьоритись...
кава допомагала вранці на півгодини...
а ввечері... не будеш же пити каву...

допоміг... кефір...
пробував ще йогурт, ряженку... але настрій чомусь покращує саме кефір 🤔

m.youtube.com/watch?v=A1lA9Q7JflE

Кефір це жорстко, треба спробувати:) В кінці-кінців це джерело білка, який треба м’язам. Як альтернативу можна хавати bcaa.

там ще є корисна мікробіота, і здається навіть 1% спирту 🙂

1. відпочивати скільки треба
2. не робити, чого не хочеться
3. рухатися, бувати на природі
4. намагатися правильно харчуватися
5. не пускати в голову токсичну інформацію

якось так 🤔

А-а-а!!!! Що таке «токсична інформація»? Не хочу її впускати, але що воно таке?

ну я для зниження стресу відмовився від усіх новин і соціалочєк
шукаю тільки те що треба і коли треба
це як різниця між телебаченням і двд))

це з новомови для крихких та лінивих підлітків

«токсичність» це все те що не подобається, ображає і так далі

реальне життя, загалом :)

— дихання, найпростіше що можна зробити. 5/7 (5 тактів вдвох, 7 тактів видих) або 7/11. Дуже довго цю просту методику ігнорував (воно ж надто просте, не може працювати, треба складніше!), але на початку 22 лише це допомагало з тривогою. Щоб оцінити ефективність заміряєте стан по 10-ти-бальній шкалі і після 2-3 сесій по 10 разів (або більше, ідеально зменшити оцінку до 1-3 з 10). Якщо хочете отримати ще більшу ефективність — комбінуйте з іншими методами, які у вас є.
— Marconi Union — Weightless (ембієнт, ). Є якісь наукові дослідження щодо антистресової дії цього треку. Якщо для вас спрацює — шукайте щось схожого.
— а взагалі, КПТ-шніки б напевно сказали у першу чергу фіксити свої думки (які і створюють стрес). Наприклад, один з негативних фільтрів сприйняття катастрофізація — часто очікувати, що станеться щось погане (і привіт, стрес).
— ну і найголовніше, уникати стресу. Це канешна капітанство, але навряд чи допоможуть якісь техніки, якщо ви не зменшуєте кількість стресу у житті. Тому дуже спірно вважати важкий спорт антистресом, який додатково буде виснажувати нервову систему.

Тренажерний зал 6-7 разів на тиждень по 1.5 — 2 години

Ти там в телефоні сидиш? Чи годину по біговій дорожці ходиш? )

Якщо добросовісно займатися 1-2 години, ти здохнеш при 6-7 раз в неділю, будеш убиватися но не прогресувати ні по силі, ні по об’єму м’язів.

Спортсмени, бодібілдери займаються в такому режимі, но у них строгий режим, дієта, повно хімії і масажисти.

Я ж не просив жодних порад, я свій організм знаю непогано і мені такий режим тренувань підходить.

А де я поради даю?

Ну, якщо підходить, значить ненапрягаєшся в залі, не засуджую, також для здоров’я норм

По-різному насправді. Бувають легкі тренування, бувають важкі, коли виходиш з залу фізично вичавленим. Приблизно 50 на 50.

но не прогресувати ні по силі, ні по об’єму м’язів.

Так з теми топіку тут наче задача полягає в подоланні стресу, а не в спортивних досягненнях.

Та ні,в принципі можна толерувати такі навантаження, це насправді легше ніж 1.5 — 2 години мітингів. Відмінних спорт результатів не буде, бо м’язи не встигають відійти, але терпимо.

я через місяців 8 такого режиму, отримав інсульт(

які були початкові дані? тобто вага, фізична форма, харчові звички

Нічого так не заспокоює як навчання новому знанню, особливо якщо це можна монетизувати.

А що як підтримка емоційного та психічного здоров’я наносить шкоду здоров’ю фізичному?
Наприклад пиво. чи еклєри.

А що як підтримка емоційного та психічного здоров’я наносить шкоду здоров’ю фізичному?
Наприклад пиво. чи еклєри.

Навряд це про піклування про своє здоров’я.

Я пью чайный гриб, а если стресса много, то ем его

Джерело постійного стресу в поточних умовах легко ідентифікується навіть без психотерапевта, але видалити його з свого життя — за межами можливостей окремої людини. Тому і більшість методів тут про cope, а не про видалення.

Спілкування з однодумцями в пріоритеті.

А триптофан що дає по сабжу?

Періодично пропиваю курс коли відчуваю що накриває тривожність. Якось не помічав таких побочок хоча читав про них (і заради справедливості це пишуть на кожній другій дієтичній добавці чи ліках) . Мабуть дози від стресу замалі щоб спорожнити кишечник

От знаю багато методів — і як бігати і медитувати і правильно харчуватись. Але часто беру себе під контроль і завжди один два дні та трапляється якась фігня яка вибиває тебе із колії. І ти втрачаєш самоконтроль та спускаєшся до диструктивної харчової поведінки, не можеш сконцентруватися для медитації і знайдеш мільйон причин щоб не бігати. Ще на dou будеш усіляку хрінь під анонімним аккаунтом писати замість працювати чи просто послати роботу якщо набридла та піти з малим погуляти чи просто в плойку пограти. Ні ти будеш до останнього вдавати що працюєш.
От що порадите дорослому, начитаному дядькі який знає усі ці методики ще й на усілякі уловки психотерапевтів не ведеться?

Зізнаюсь, також щось схоже буває. Я вирішив просто не паритись, та у такий час просто читати книжки не по роботі.

От що порадите дорослому, начитаному дядькі який знає усі ці методики ще й на усілякі уловки психотерапевтів не ведеться?

Періодично відпочивати.)

В тому проблема коли відпочиваю розслабляюсь і ось це все накриває.
Треба як в медитації — зусилля без сусилля, але поки не знайшов баланс

Якщо немає самоконтролю то ніяка порада не допоможе — толку з неї якщо не будеш слідувати.

Я і шукаю спосіб як повернути самоконтроль.
Бо усі кажуть — візьми себе у руки, а як це зробити ніхто не каже :-)

треба мотивація, треба щоб хтось із знайомих помер від діабету, від інсульту, чи від раку легенів, бажано на очах, тоді відразу захочеться кинути палити, почати слідкувати за харчуванням, займатися спортом

для мене показником що є дзеркало, є форма яку не хочеш втрачати, да і взагалі, треба навчитися получати кайф від процесу, мені кайфово після цілого дня сидіти за компом вийти на свіже повітря побігати, чи піти в зал, кайфово коли получається робити якісь трюки на турніку, заробляти ачівки і прокачувати скіли, як в комп. іграх тільки в даному випадку персонаж це твоя власна тушка

Я і шукаю спосіб як повернути самоконтроль

Я останній час набрав зайву вагу 20 кг і декілька разів вже худнув, а потім знову швидко набирав, бо заїдав.
Цього разу вирішив спробувати щось радикально нове. Не знаю чи це проканає, але цікаво. Я помітив, що мені відносно просто домовитися сам з собою, коли треба зʼїсти щось смачненьке і дуже хочеться. А потім зриваюсь. Тому цього разу пробую домовитись не з собою, а з іншою людиною. Я придумав наступну схему. Щодня я записую психологу відео повідомлення в форматі стендап мітинга: чи вчора я виконав план по калоріях, по тренуваннях, що планую робити сьогодні, чи очикуються якісь зміни, що можуть повпливати на виконання плану. А психолог записує мені також відео формату «молодець, зрозумів, продовжуй в тому ж ритмі».
Теорія така
1) мені буде стидно перед сторонньою людиною казати, що я не зміг стриматися і зʼїв шоколадку/ піццу і це не було в форматі «соціалізація з друзями, 1 кусочок», а саме взяв і купив, бо захотілось.
2) Відео повідомлення мають викликати в мене більше відповідальності, ніж текстові, наче як серйозність ситуації вища

Поки спрацьовує. Але я тільки 3 тижні в такому режимі. Цікаво як буде на відрізку 3-5 місяців.

імхо, сором перед іншими така собі мотивація, не дуже. для мене, принаймні, ніколи не спрацьовувало на дистанції.
позитивна мотивація працює краще з мого досвіду.

Люди що соромляться перед іншими рано чи пізно починають брехати.
Я покопавшись у собі виявив таку цікавинку — я ніфіга не вмію розставляти пріоритети.
Теж маю проблеми із зайвою вагою, але по правді кажучи маючи такий спосіб життя як у мене на підтримку ваги буде уходити неймовірно багато зусиль, а це як то модно казати «не на часі».
І мій спосіб життя зараз продиктований обставинами, які я не можу контролювати.
То що робити?
Зараз в пріоритеті повернути продуктивність праці і вирівняти режим сну та позбавитись тривожності.
Для цього думаю гарно буде бігати, але не як раніше по 10км, а декілька кругів на стадіоні + легка аеробіка і досить. Також раціон харчування варто урізноманітнити. Не урізати, а бавити організм корисними вітамінами і амінокислотами у вигляді як їжі так і різних БАДів.
Далі подивимось що вийде
Краща продуктивність + сон = - тривога + бабло. Більше бабла більше можливостей кардинально змінити спосіб життя. Там вже і вага підтягнеться у норму.
Сподіваюсь спрацює Бо пів ночі на це самокопання сьогодні вбив

на підтримку ваги буде уходити неймовірно багато зусиль

Жерти менше калорій не займає ніяких зусиль, окрім психологічних, коли хочеться шоколадку/піцу, але не купуєш.

Не урізати, а бавити організм корисними вітамінами і амінокислотами у вигляді як їжі так і різних БАДів.

Одне іншому не заважає. Можна бути на дефіциті калорій та харчуватися збалансовано: злакові, мʼясо, риба, фрукти, овочі, молочка.

Для цього думаю гарно буде бігати, але не як раніше по 10км, а декілька кругів на стадіоні + легка аеробіка і досить

Я зараз в день 5-10 км ходжу. Зі сном проблем немає. З бігом складніше, бо це в принципі складно без підготовки, не рекомендується з зайвою вагою, а ще помітив, що на біг мотивації на довго не вистачає.

Жерти менше калорій не займає ніяких зусиль

От із психологічними проблема. Крім того треба жерти не просто менше калорій, а набагато менше аніж харчується звичайна людина. Тут навіть не психологічні зусилля потрібні, а перебороти базові рефлекси. Це набагато складніше ніж говорять
І тримати під контролем цей аспект життя можна якщо немає інших багів. Зараз це у мене не в пріоритеті.

Підтримую. Коли стрес і так зашкалює, почати ще й недоїдати це прям величезний плюс до рівня стресу, як на мене. Ніби мало було проблем так тепер ще й тіло стресує, бо не отримує належного харчування.
Але це я теоретизую, бо ніколи на таке сам не наважувався. Хз, може воно на практиці і по іншому відпрацьовує...

От що порадите дорослому, начитаному дядькі який знає усі ці методики ще й на усілякі уловки психотерапевтів не ведеться?

начитаність — це добре, але вона ж мабуть тільки в голові 🤔

Як короткострокова міра зняття стресу припускаю, що це ок, а якщо систематично, то це вже не схоже на піклування про здоров’я)

Додам свої — більше прогулянок на свіжому повітрі та здорове харчування.

В котрий раз рекламую стоїків. Виглдядають як той самий мануал по життю який нам забули видати. А раз не видали — звідти і лізуть проблеми з психічним здоров’ям, бо ніхто не розуміє що відбувається навколо.
З класичних творів — Епіктет та Сенека, не розумію чому всі пруться від Марка Аврелія, там же каша з його голови. З сучасників мені зайшло Stoicism and the Art of Happiness

Антистрес: як ви піклуєтеся про своє здоров’я?

1) не напрягаюсь
2) більше здорового похуїзму

Ранком, вдень та ввечері на мій балкон приходить білий кіт та кличе, щоб погладив, pet-pause

Ранком, вдень та вечері кидаю пару гривень на кожну банку, що бачу, mono-pause

Підписатись на коментарі