Привіт, спільното!
Помітили цікавий тред на Форумі і вирішили його підняти в обговоренні:
«Уяви, у тебе є фултайм робота за яку платять 4к, але робота „не бий лежачого“ і ти витрачаєш всього 3 години на день. І тобі пропонують роботу за 8к, але там треба вджобувати по 9 годин на день.»
Який варіант ви б обрали? Всіх грошей не заробиш чи треба викладатись на повну, поки є можливість?
Вджобувати на новій роботі треба перші
Варіант віддаленої роботи 3 години на день за 4К мене б зараз ідеально влаштував. 4К навіть з Іспанськими податками цілком вистачить аби комфортно жити на Канарах (за умови власного житла). 3 години на день залишає достатньо вільного часу встигати багато чого окрім роботи.
Але якщо дивитися ширше — то там десь у коментах хтось виказав цілком правильну думку: продавати свої кращі (молоді) роки життя має сенс тільки якщо ці гроші вкладати у перспективу!
Наприклад, якщо у 20+ є плани купити житло, машину, завести сім’ю, виростити дітей — то гроші потрібні тут і зараз. Відпочити можна буде коли діти виростуть (і будуть заробляти самі).
Або якщо дітей не треба, але є якась бізнес-ідея (власний паб) — також має сенс «вджобувати» поки молодий аби підняти стартовий капітал. А потім у власному пабі лякати джунів історіями про «кривавий ентерпрайз».
А от чого не має сенсу робити — так це працювати 8 годин якщо гроші залишаються «зайвими» і нема перспективної ідеї куди їх вкласти. Бо усі депозити, портфелі чи однушки біля метро аж ніяк вам не гарантують ситого життя «потім». Немає жодного сенсу відкладати 50% зарплати і життя на потім, якщо можна замість цього отримати додаткові 4 години життя тут і зараз. Тим більше що ані молодість, ані батьків, ані щастя повернути неможливо.
А ще більш прикро дивитись, як людина яка працює 8 годин потім намагається «наздогнати» у вихідні. І може за декілька годин витратити стільки, скільки заробила за декілька днів на роботі! Розумієте як це безглуздо: продати 3 дні життя — аби потім отримати 3 години «задоволення». Це ж яке таке задоволення має бути?!
Вважаю це занадто індивідуальним питанням, адже на рішення можуть вплинути різні чинники, якщо вихідні дані опитуваних різні. Наприклад, якщо я жінка з дитиною чи багатодітна мама, і отримую 4К доларів за три години роботи, а решту часу можу витрачати на свої потреби та потреби сім’ї — я оберу 4К (бо «запустив» дітей — потім на 100К влетиш на здоров’ї чи проблемах). Якщо я молодий спеціаліст без «обтягуючих» чинників, але маю потребу в коштах на покупку квартири, саморозвиток, робота не виснажує аж до вигорання — вай нот? Звичайно, тоді оберу пов’йожувати за 8К 9 годин.
Ой леле, є тіпи які мають по 3 такі роботи «не бий лежачого» і в місяць мають х3 дохід. Чесно не уявляю як то можна поєднати, але факт такої «праці» знаю 😏 Людині ніколи не буде досить, а життя закінчується, краще 3год роботи на день і кайфувати, ніж потім лікуватися від букету сучасних офісних болячок 🫣
Чомусь ніхто не враховує, що потрібен ще час на саморозвиток — курси, статті, конференції, відео. Я до того, що інколи виходить і
«А можна мені ні того, ні другого?» ©
Нам пропонують вибір між burnout та bored-out. Замість цього, потрібно боротися за здорові робочі процеси та work-life balance, щоб зробити свою роботу приємною довгостроково. Якщо цього досягти неможливо на поточному місці роботи — краще шукати інше, де цінуються як професіоналізм, так і здоров’я співробітників. Робота має бути грою в довгу та грою «в плюс» не тільки фінансово, а й емоційно.
Багато коментарів за короткострокове «вджобування». Цікаво, чому так. Адже досвідчений марафонець не робить серію стометрівок з відпочинками, а біжить в комфортному для себе темпі всі 42 км (для програмістів читай — усі 42 роки кар’єри).
Причина 1 — відсутність в Україні досвіду життя з грошима. Люди, які бачать життя через призму «мільйон — і все», не усвідомлюють, що працювати на добре організованій роботі з відлагодженими процесами може бути краще, ніж бездіяльність після швидкого заробітку. Заможність дуже впливає на менталітет суспільства. Приклад Німеччини, де 90% податків на спадщину надходять із Західної Німеччини, а Східна голосує за AfD.
Причина 2 — через високі зарплати в українському ІТ-секторі там опинилося багато людей, які не є «тру-програмістами», тобто не відчувають справжнього інтересу до цієї професії. Тому їхній горизонт планування — кілька років і мрія про «зайчиком або десь в Долині заробити, а потім на мене якимось чином знизойдеться FIRE благодатний, щоб цей кошмар нарешті закінчився».
Причина 3 — традиційні для українських реалій проблеми з горизонтом планування. Також обмеженість доступу до фондового ринку та загалом брак інструментів для зберігання заощаджень. Як хтось тут написав: «Гроші — це талони на їжу, і хто їх накопичив більше, ніж може з’їсти, сам винен». Занавіс
Краще не обирати між вигоранням і постійною нудьгою, а знайти шлях, що дозволяє балансувати між професійним розвитком і особистим життям, бо це справжня довгострокова інвестиція в себе.
у нас не загниваючий захід, а оутсорс із закритими М1860, так що не треба казок про рожевих поні та райдугу,
але і там є тема F.I.R.E. для спринтерів а не марафонців 9..18 всі 42 роки
я ж не ставлю під сумнів теоретичну можливість FIRE, але його не-безглуздість
FIRE це по факту про успішні інвестиції. Інвестиції це теж вид діяльності а не бездіяльності і багато кому це подобається.
Класичний FIRE — це хтось відкладав увесь час у якісь ETF, вони зростали, та десь в 40 років він вирішує, що вже достатньо, звільняється та починає з тих ETF потроху знімати (але вони ще продовжують зростати). В ідеалі він знімає так, щоб на момент X там майже нічого не залишилося, є навіть якась книга «Не помри багатим». Треба враховувати податки та пенсію, яка теж буде в деяких странах, хоч і замала, тому що він тільки половину строку відпрацював.
А якщо на FIRE потрібно займатися day trading, то який же це FIRE.
А якщо на FIRE потрібно займатися day trading, то який же це FIRE.
Особисто я вважаю day trading не оптимальним варіантом інвестицій і який займає багато часу і сил. Але інвестиції це не лише day trading. І якщо це не 1 asset buy&hold інвестиція то як мінімум час від часу треба робити rebalancing.
Класичний FIRE — це хтось відкладав увесь час в якись ETF, вони зростали, та десь в 40 років він вирішує, що вже достатньо, звільняється та починає з тих ETF потрохи знимати (але вони ще продовжують зростати). В ідеалі він знимає так, щоб на момент X там майже нічого не залишилось
Fire ніяк не обмежує способи накопичення грошей. Їх можна і в лотерею виграти і в спадщину отримати. Але обрати собі правильний ETF чи кілька це теж інвестиція і займає час. Мати портфоліо на мінімум мільйон доларів і взагалі нічого з ним не робити це майже неможливо.
є навіть якась книга “Не помри багатим”
“Die with zero”
summaries.com/blog/die-with-zero
Мудрий Конфуцій сказав: «Знайди собі роботу до душі, тоді тобі не доведеться працювати жодного дня у житті».
Робота має бути грою в довгу та грою «в плюс» не тільки фінансово, а й емоційно.
Таке можливо тільки десь у стабільній країні і великій продуктовій компанії. Коли ти можеш бути впевнений що усе натхнення, яке ти вкладав у свою роботу (усі 42 роки кар’єри) не перетвориться на ніщо. І також ти можеш бути впевнений що у тебе завжди буде робота, а потім гідна пенсія.
В Україні неможливо будувати нормальний, чесний бізнес — бо постійно або криза, або Майдан, або війна. Тому треба робити «нає-бізнес»: якомога швидше урвати максимум прибутку (будь якими брудними методами), тримати гроші за кордоном і самому бути готовим валити як тільки що.
Українські ІТ компаній — це аж ніяк не про «здорові робочі процеси та work-life balance» — це про «потогінку» де якщо платиш холопу $1000 то вичавити з нього роботи треба щонайменше на $3000. Бо для України менше 200% прибутку просто не варто тих 100500% ризику, які тут є (особливо зараз).
Українські ІТ компаній — це аж ніяк не про «здорові робочі процеси та work-life balance»
Але ж все змінюється. Можливо, скоро матимемо значну частину програмістів, які досягли умовного FIRE. Та їм там буде нудно, і вони скажуть цьому нає-бізнесу: «або я працюю так, як я кажу, і ми налагоджуємо відповідні процеси, або ніяк, бо дивись, я вже і так на FIRE, мені нема чого втрачати.»
дивлячись на історію боротьби слабких і взаємозамінних з роботодавцями за (спочатку) просто умови які не вбивають, або вбивають повільніше, профспілки (європейські, не імітаційні) які без підтримки криміналу не могли повстати і тп важко собі уявити, як слабовики (а сучасні офісні працівники не стануть на одну ступеньку з працівниками фізичної праці минулого) будуть диктувати свої умови, особливо в розрізненності і без професійних 100% часу активістів (бойовий актив всіх груп впливу в сучасному світі) і організацій (так ненависні багатьом «ліваки»)
набагато імовірніше, що буде — «не хочеш, ну ок, викреслюємо (і будемо шукати десяток гірших, але це вже наша справа як нам організувати наш бізнес») і бунтарі будуть змушені просто шукати собі ніші, якщо не засвітилися як занадто «небажані елементи» до найму
(імхо — то краще це і так робити тихенько, не афішуючи і не генеруючи безсенсовні конфлікти)
В Україні неможливо будувати нормальний, чесний бізнес — бо постійно або криза, або Майдан, або війна
Власникам Сільпо, Нової Пошти, МХП, Розетки, Ajax, !Fest, Уклону тощо тощо тощо це не завадило будувати власні успішні бізнеси.
Бо для України менше 200% прибутку просто не варто тих 100500% ризику, які тут є (особливо зараз).
Тобі ніколи не показували маржу аутсорсерів? Які 200%, хлопче?
Власникам Сільпо, Нової Пошти, МХП, Розетки, Ajax, !Fest, Уклону тощо тощо тощо це не завадило будувати власні успішні бізнеси
І що ті всі бізнеси дуже чесні?
Пам’ятаю, дивився одним оком огляд деяких з українських бізнесів..)
Так скажу, чесність там дууже умовна.
42 роки раба на галері нажаль
Які там плани
Кожен раз змінюючи роботу мені здавалось, що на попердній працював мало, а на новій буду на повну катушку вджобувати. Поки такая історія не наступила і рівень навантаження плюс-мінус однаковий був усюди.
Все залежить від власних підходів. Якщо естімейтити в дусі «та тут усюди фігня на пів-години» що утровано відповідає 15 тікетам за день і потім зустрічаєш в кожному сюрпризи — звісно що і жопа і дедлайни горіти будуть.
Плюсую. Перший час більше вджобуєш поки не розібрався, що робиться навколо. Потім іде звичний ритм.
спочатку ти працюєш на заліківку, а потім вона на тебе :)
Кожен раз коли галера пхала мене на черговий ентерпрайз проєкт мені обіцяли нові технології і розробку «з нуля». І я думав що ось тут я вже точно буду працювати на повну катушку і покажу що таке правильна архітектура і хороший код ...
Але кожного разу виявлялося що думати не потрібно — усе вже хтось придумав і навалив у величезну купу. А нам залишається тільки розгрібати — тому ентузіазм швидко згасав і усе поверталося «у звичний ритм».
Кожен раз коли галера пхала мене на черговий ентерпрайз проєкт мені обіцяли нові технології і розробку «з нуля»
Так треба було собі взяти ще один проект збоку з нуля, якийсь стартап. Стартапи в плані робочих годин дуже гнучкі, їм аби робота була зроблена.
І мав б і те, і інше)
Кожен раз
галера пхала
мені обіцяли
Бобрику, це так смішно читати, чесслово. Тобто після 1го чи 2го пихання на відстійний проєкт висновків ти так і не зробив? Як варіант можна було би самому щось змінювати, а не піддаватись пиханню і обіцянкам по інерції. Бо звучить як їжачки плакали, кололися, але продовжували їсти кактус
«Уяви, у тебе є фултайм робота за яку платять 4к, але робота „не бий лежачого“ і ти витрачаєш всього 3 години на день. І тобі пропонують роботу за 8к, але там треба вджобувати по 9 годин на день.»
ще одну як перша
Чомусь ніхто не враховує, що потрібен ще час на саморозвиток — курси, статті, конференції, відео. Я до того, що інколи виходить і
жарт: також ніхто не враховує час на читання якогось ліцензіонного договору усіляких сайтів, фреймворків, утиліт
що потрібен ще час на саморозвиток — курси, статті, конференції, відео.
Нащо?)
Щоб насолоджуватися життям (ноулайфера) не тільки сьогодні
Чомусь ніхто не враховує, що потрібен ще час на саморозвиток
бо це ніхто не робить
як тоді декотрі стають «вумними», якщо «ніхто це не робить»?
вумним стати можливо, а почуття гумору вивчити не вийде
кажуть, що почуття гумору і вумність корелюють досить сильно
кажуть, що почуття гумору і вумність корелюють досить сильно
ти хочеш сказати, що на доу невумні сидять?
ти хочеш сказати, що на доу невумні сидять?
тобто «да» чи «ні»?
всякі,
питання взагалі, чи зокрема?
може адміни доу зберуть статистику для більш предметного обговорення?
всякі
ах
а я то думала, що майже всі і з гумором у айтівців усе топ, бо вумні у порівнянні з тими, що роботу роблять руками
вам такі гуморні як в кварталі потрібні?
Вумні на робочому проєкті вчаться.
Вумні і ті кому пощастило потрапити на такий проект
Повно вумних пиляє проект і не має можливості на ньому розвиватись
Я навіть на жахливих легасі навчався. Не вірю що чогось та не можна навчитись. Питання не тільки про новомодний фреемворк. З роками розумієш що от як раз на зрілих проєктах частіше зявляються дійсно складні інженерні задачі.
Для цього не треба бути «вумним», для цього необхідно і достатньо контролювати фінанси. Наприклад — саме ти складаєш договір із замовником і саме тому тобі йде левова частка прибутку з нього і ризиків теж. В кого гроші — той і вирішує, головне правило капіталізму.
В кого гроші — той і вирішує, головне правило капіталізму.
Ви помилилися сайтом: володарі грошей і овнери компаній тусуються десь у іншому місці.
Буває купа такого лайна, що і по
На початку карʼєри (або під час ковіду) я б обрав 8к і г̶а̶л̶е̶р̶у повний робочий день. А попрацювавши у різних компаніях, зрозумів що мені більше підходить не напряжний проєкт, з хорошими процесами, менша ЗП але більше вільного часу, не токсичний колектив. Вільний час можна потратити на хоббі, друзів, сімю або власну справу, що в перспективі принесе більше у порівнання з вигоранням за 8к. Колись з 5к, комфортного проєкту і чудової компанії пішов на ноунейм кантору і трішки більшу зп. Там треба було гарувати як кінь, робити все і на вчора і ще вгадуваи забаганки, а керівник тільки шукав до чого до*батись, було таке враженян ніби працюю на державній роботі. Закінчилось все погано.
Або лінивий або не одружений
в 2004 році по закінченню КПІ вже 2 роки пехапе-кодив(фулстек), і тут в цій перспективній але специфічній конторі босс захотів щоб я іще взяв функції адміна, а тут іще революція 2004 року добавилась. і мене фізично поплавило, деменцію врач зарахував, я не міг набрати з
так що ось мій подарунок тим хто думає що мозок стерпить.
просто треба було мені платити пожертви його розробникам. тоді б карма видужила
О, пам’ятаю ті роки. Якщо не секрет яка зарплата у вас тобі була?
Вітаю! Мене звати В’ячеслав, мені 22 роки, і я PHP-програміст. Я займаюся PHP з 18 років.
Вперше я спробував PHP разом із другом. Ми сиділи, обговорювали веб-технології, і тут він сказав, що нещодавно спробував PHP. Він запропонував мені спробувати. Спочатку я відмовився, адже це PHP, я чув багато поганих чуток про нього, чув, що він викликає залежність. Але друг наполягав, казав, що в житті треба спробувати все, і я здався. Він запропонував безкоштовний скрипт, який виводить «Hello world!». Він здавався зовсім безпечним, але, як потім виявилося, я вже не міг зупинитися. Дуже скоро завдяки PHP я спробував свою першу CMS. Зараз я розумію, наскільки небезпечним був цей крок, але тоді я нічого не розумів, і мені це подобалося. Я не помітив, як після першої спробуваної CMS мені вже захотілося написати свою. Далі було лише гірше. Я вже ризикнув спробувати щось складніше. Я вирішив спробувати свій перший фреймворк. Це було чудово. Але це був шлях у нікуди. На той момент родичі вже відчайдушно намагалися мені допомогти, а моя дівчина, дізнавшись, що я використовую PHP, покинула мене. Я все більше віддалявся від своїх друзів та рідних, моє оточення складали такі ж PHP-програмісти, як і я. Ми збиралися в одного з нас у квартирі, підключалися до сервера та разом програмували, використовуючи PHP і фреймворки. Я потрапив у цей капкан PHP і тепер не можу самостійно позбутися цього, моє життя зруйноване. Якби міг повернутися в той час, я б усе виправив і ніколи не купився б на цю пастку.
Треба працювати поки немає житла для сім’ї і подушки в 100-200к$, після цього вже можна і розслабитись на якомусь легасі ентерпрайзі.
Особисто знаю людину яка заробляє 15к$ бруто, працюючи х2
ІМХО, 5 років такої роботи і сім’я забезпечена житлом і грошима навіть будучи в Європі.
В Європі треба мільйон
Щоб що?
Я ж не про fire писав, а про подушку.
Працювати прийдеться до пенсії в будь якому випадку
можна працювати, а можна «працювати», це дві великі різниці
ІМХО, 5 років такої роботи і сім’я забезпечена житлом
І хворобою для лікування якої потрібна страхова медицина, інакше на дно піде весь бюджет вашого зайчика
І хворобою для лікування якої потрібна страхова
медицина
1. Це Європа, тут є страхова медицина)
2. Та людина працює з часів ковіду так, нічого, жива/здорова)
5 років такої роботи
Та людина працює з часів ковіду так, нічого, жива/здорова)
Ну так ще 5 років і не пройшло. Ще треба трохи почекати наслідків 🙂
15*12*5 = 900 брутто
після податків залишеться десь 600
отже це дійсно валідний кейс за умови, що в них витрати дорівнюють 0
ну тобто сонцеїди чи як там це називається, коли люди які їдять енергію космосу
Фігня то все
Як буде ЗП 15 то захочеться Порше і дачу в Іспаніїї, туди якраз вся ЗП і буде уходити))
Чим більше заробляєш ти більше ти витрачаєш і від цього нікуди не дітись.
Стара істина, яка завжди працює.
Як буде ЗП 15 то захочеться Порше і дачу в Іспаніїї, туди якраз вся ЗП і буде уходити))
Чим більше заробляєш ти більше ти витрачаєш і від цього нікуди не дітись
Машини то точно не моє. Думаю наступного року дітовозку оновити, дивлюсь на шкоду.
Але згоден, завжди хочеться кращого життя.
До речі, замітка про дітовозки: з початком навчального року і в зв’язку з переходом дітей в іншу школу виникла проблема логістики до школи.
На 8 ранку, а в меншого ще раз в тиждень нульовий урок о 7 ранку......
Це якраз ввечері проаналізував ціни на таксі та виявив що поїздка до школи коштує десь
Коротше, діти будуть їздити в школу на таксі, бо виходять ті самі гроші, але мені не треба нікуди пертися. І це я ще амортизацію не порахував.
Такщо дітовозка в Польші абсолютно безглузда річ.
Залежить від регіону і розташування житла.
Якщо це будиночок в горах, а школа та садочок в центрі міста, то дешевше буде таки здати на права, взяти машину і возити самому.
Це все так, але навіщо треба діти, якщо є будинок в горах?
Коротше, діти будуть їздити в школу на таксі, бо виходять ті самі гроші, але мені не треба нікуди пертися.
А як з дитячими кріслами в таксі?
Памятаю в Україні в уклоні треба було вибирати що їдеш з дитиною.
Ну і таксі не завжди є, в погану погоду його фіг замовиш або будеш чекати пів години.
В Польщi ж крiсла в таксi для дiтeй нeобов’язковi, то лишe вибiр батькiв.
Алe якщо на виклик приїдe поляк, то нe знаю, повeзe малу дитину бeз батькiв, чи нi. До моїх «малих» зростом вжe 185+, питань нeма :)
Я особистих проблeм з викликом таксi у Вроцлавi/Празi (за сотню поїздок) та Валeнсi (дeсятки) нe мав. У Празi пару раз було що взяв виклик та нe приїхав, трохи з цього прифiгiв, тут згодeн — shit happens.
А так, таксi звiсно що нe повна замiна власного авто.
Таксисти казали літом що штрафують. Деякі возять з собою одне велике крісло у багажнику, мабуть на вік 3+. Деякі беруть і без крісла дітей.
Ще є такі псевдокрісла-сідушки для дітей які менше на
Ну бустери то десь після
В Польщi ж крiсла в таксi для дiтeй нeобов’язковi, то лишe вибiр батькiв.
Вони навіть в Україні обов’язкові.
Не вірю що в Польщі ні)
sip.lex.pl/...-drogowym-16798732/art-39
Пункт 4.1 знiмає нeобхiднiсть в крeслах для дiтeй в таксi.
Та i погуглити, то пишуть що так i є, алe я тeорeтик, в мeнe вжe дорослi.
Цe ж Польща, нe Нiмeччина :) (хоча нe знаю якi там правила)
В мене діти вище 150см, то дитячі крісла вже не актуальні. А так десь чув що для таксі дитячі крісла начебто не обов’язкові, хз наскількі то правда.
Про погану погоду ще спробую, але зараз все чудово прямотвиглядає.
Порше Мекан беріть з пробігом в 200к, як що вже дуже хочеться порше. Таких по дорогах України повно їздить))) Дача в Іспанії — то чревато боротьбою з окупасами))) Нафіг той весь геморой?))
Ні, насправді проблеми зі здоров’ям. Уся фішка такої щурячої гонки — що ціни ростуть швидше ніж заробляєш. А потім ще і катаклізми, які взагалі усе нанівець зводять (так знаю про що кажу).
Уся фішка такої щурячої гонки — що ціни ростуть швидше ніж заробляєш.
Фішка в тому щоб вкласти ті гроші в щось що теж росте.
Нерухомість, акції, бізнес.
Якщо в тебе не було спадку то працювати прийдеться якщо хочеш якийсь спадок лишити своїм дітям.
Який спадок був у тих же Джона Рокфелера або Стіва Джобса, та багатьох інших особливо з шоу бізнесу : Мерлін Монро, Елвіс Преслі, Майкл Джексон, Тупак Шакур, Денні Трехо та інші ? Так само спорт і тощо.
Хоча так були досліди, що на «успішність» тобто багатство в перекладі з американської англійської, впливає три головних чинники. Перший — це батьківське виховання, друге це освіта. Третє — має поталанити.
Треба працювати поки немає житла для сім’ї і подушки в 100-200к$, після цього вже можна і розслабитись на якомусь легасі ентерпрайзі
Дивлячись на скільки 100-200к вистачає в локації, Європа велика. В Цюріху на сімʼю це десь 1 рік можна прожити, може 1,5 якщо житло повністю виплачене. Я так розумію 200к має відповідати приблизно
Особисто знаю людину яка заробляє 15к$ бруто, працюючи х235-45 годин в тиждень. І працює тут мається наувазі робити роботу а не каву пити в офісі.
ІМХО, 5 років такої роботи і сім’я забезпечена житлом і грошима навіть будучи в Європі.
15k$ брутто це хай буде 10k$ нетто (бо не вказано де). Нехай 2к на потреби (дуже і дуже аскетично і на 1 людину яка їсть переважно або виключно рис і макарони). 5 років це 60 місяців і при 8 тисячах відкладень в місяць це
Ти в тих швейцаріях зажрався)
нетто 13к$ (польський фоп).
Ну і не обов’язково жити в столиці.
Мені будь яке місто 700к+ населення підійде, якщо норм з безпекою.
У Вроцлаві за 400к$ новобудова ±90м2 з паркомісцем це вже дорого, тобто це буде дуже хороший ремонт в хорошій локації.
Європа велика
І тому ти всюди зі своєю Швейцарією лізеш)
на студію на околиці Парижу або на паркомісце, можливо навіть гараж, в Цюріху має вистачити
У мене колега не так давно за плюс-мінус такий бюджет взяв двоповерховий таунхаус-новобудову в околицях Амстердаму. Житло помітно крутіше середнього, що купують там люди. А Амстер все ще дуже дорожче середнього місто в Європі, і, впевнений, там знайти роботу в айті на
15к$ бруто
простіше, ніж у Парижі.
Трішки перефразую питання. Так воно буде більш відповідати атмосфері доу:
Чи варто розвиватися, працювати на одній роботі по 8+ годин, вчити та пробувати купу різного мотлоху для того щоб згодом вийти на позицію, наприклад, архітектора та отримувати десь 8к в той час якщо можно грести звичайним сіньором на двух галерах по
В випадку сіньора вчити майже нічого не треба, роботу втратити не страшно, відповідальність майже нульова. Єдина проблема це якось синхронізувати мітинги.
Чи варто розвиватися, працювати на одній роботі по 8+ годин, вчити та пробувати купу різного мотлоху для того щоб згодом вийти на позицію, наприклад, архітектора та отримувати десь 8к в той час якщо можно грести звичайним сіньором на двух галерах по3-4 год на кожній, але за 10к+ сумарно?
Вартує, бо тоді можна буде мати не 10к а 16к=)
Ну і «дутий сіньор» х2 ніколи не потягне, скілів не буде вистачати.
А от коли ти вже прокачаний, тоді реально встигати за кілька годин робити денну норму сіньора, і х2 влазиться в стандартний 8год робочий день
Вартує, бо тоді можна буде мати не 10к а 16к=)
Не буде
Бо починаючи з позиції ліда є вже така фігня, як активна участь в мітингах.І в архітектора тієї комунікації більше.
Органічно спланувати так, щоб не було перехресних мітингів то складна річ. Да і відсидітись там не вийде — треба буде якісь розумні речі задвигати.
Девелоперу з цим простіше, бо воно там шось в фоні бубнить, головне шось там відповісти, якщо раптом про тебе згадають. Ну і на дейліку щось там розповісти
Це теж жирний плюс двох робіт одночасно.
«Хто весь день працює, у того нема часу щоби заробляти гроші» © Джон Девісон Рокфеллер
Фраза влучна, але твердження про авторство Рокфеллера є сумнівним і, ймовірно, це лише популярний міф.
www.entrepreneurpost.com/...kefeller/#google_vignette
Це одна з його найвідоміших цитат. Вона трохи вирвана з контексту усієї думки, яка рівно аналогічна цитати пізнього Стіва Джобса : «Працювати треба не багато — а головою».
Дотепно! Особливо це підходить до ІТ галер: якщо девелопер — це товар, який продають, то логічно що гроші при цьому отримує продавець, а не товар!
Цитата того же Рокфелера.
«Я віддаю перевагу отримання прибутку з 1% зусиль 100 людей, ніж зі 100% власних зусиль».
А как работать вообще если травят нейротоксином и голова от него немеет?
Типу якийсь ушльопок димить вейпом на робочому місці?
Там ксилітол у вейпі
У мене алергія дотрвоти як хтось смалить
Вджобувати на новій роботі треба перші
найти 2 по 4 и работать по 6 часов вместо 8 , свести потом с 4 к двум но суперактивным и работать по 4 в день всего.
Ой леле, є тіпи які мають по 3 такі роботи «не бий лежачого» і в місяць мають х3 дохід. Чесно не уявляю як то можна поєднати, але факт такої «праці» знаю 😏 Людині ніколи не буде досить, а життя закінчується, краще 3год роботи на день і кайфувати, ніж потім лікуватися від букету сучасних офісних болячок 🫣
Ой леле, є тіпи які мають по 3 такі роботи «не бий лежачого» і в місяць мають х3 дохід.
Як в тому анекдоті: «І ви кажіть!» Хто вам заважає написати що маєте 3 роботи і $15К у місяць. Чи рейт $100 на фрілансі і $16К на місяць.
Я ж кажу: ще 10 років тому на ДОУ хтось писав що працює напряму, віддалено і за американську зарплатню. Але ж хто це перевіряє?
Теоретично — усяке буває. Практично — можна хіба що топ найми на Джині подивитися. І то не факт що тих спеців потім не звільнили через 2 місяці бо виявилось що вони не коштували таких грошей.
краще 3год роботи на день і кайфувати, ніж потім лікуватися від букету сучасних офісних болячок 🫣
«Ох не кажи кума — у самій чоловік п’яниця»
Хочете знати що буде з вашим здоров’ям після 20 років на галерах — спитайте мене про болячки.
Я ж кажу: ще 10 років тому на ДОУ хтось писав що працює напряму, віддалено і за американську зарплатню. Але ж хто це перевіряє?
Тапу головний редактор перевіряла. Там на виході були чувачки через яких замовник увів команду у аутстафінг шхуни. Просто писали — що вони програмісти, а не «я директор шхуни».
3 роботи і $15К у місяць. Чи рейт $100 на фрілансі і
100 чи 150 на годину але не обов’язкового 40 годин на тиждень.
Та ж дилема на фрілансі:
Упоротися з червоними очима по 50 на годину (легше знайти , годин більшк)
Чи брати рідкі цікаві кейзи по 150 на годину і працювати втричі менше
Чи швидше грошей підняти
3 роботи $16К на місяць.
Кікнув зайчика на 10к минулої п’ятниці
Бос знахабнів зовсім
Так просереш гроші
Печінку зносиш
А потім що істимеш?
Залежить від життєвої ситуації. Якщо пан бажає придбати нерухомість, то 8к, якщо все задовільняє, то можна відповити. Ще залежить кредити, ...
Життя треба жити, а не батрачити на дядю. Тому 3 години в день за 4к, щоб потім перетворити це на 6к+ за цей самий робочий час.
А у вільний час можна займатися іншими речами, які приносять і кайф, і гроші. Або просто бити байдики — теж чому б ні. Сенсу в досягаторстві і успішній успішності особливо немає, якщо у людини не нарцисичний тип особистості і це не є первинною потребою.
А якщо взяти за цільову функцію максимізацію задоволення від життя, то потрачений на дядю додатковий час своєї молодості ніяк не коштує 4к в місяць, а має мати в рази більшу компенсацію для балансу.
Життя треба жити так, щоб все палало — як очі так і бабло :) Вджабувати обожнюю, працюю як є натхнення — вночі чи вихідні, або зранку, коротше сам в собі, але ж подобається :) А гроші треба завжди, краще 6+ тоді більше свободи :)
Ну кожному своє. Але ніхто мабуть не буде сперечатися, що більшості людей набагато приємніше проводити час за своїми хобі, з сім’єю, та навіть робити якісь процедури по медицині, не відриваючись від робочого процесу.
Я не кажу, що робота не може приносити задоволення — може. Я ось наприклад створив перший програмний продукт, який мав реальних користувачів у 14 років і досі ніяких признаків вигорання, яким тут на ДОУ лякають у мене немає, а від роботи більшість часу кайфую. Але будь-яка робота обмежує, якою б гарною вона не була і краще коли ці обмеження менші, навіть за меншу компенсацію. Це все IMHO зрозуміло.
У всіх був такий продукт колись, але мій здається був всеж в 16, не пам’ятаю))) Просто коли стаєш старшим, ти якось переоцінюєш свої цінності, та і енергії менше ніж в 25 вже. Так що не факт, що вас теж на довго вистачить і не почне нудити, особливо від манагерської частини роботи, коли ти вже не пишеш код, а говориш цілий день з якимось великим впертим м*даком. А потім пояснюєш маленьким впертим м*дакам що їм краще зробити і куди піти.
Мудаки будуть завжди, ключі можна знайти до майже будь-якої людини, якщо кайфувати від результату (довести справу до кінця) то запал буде завжди. Це як улюблена іграшка, тільки ще й робота
один знайомий програміст що «працював вночі» десь так до 50 дожив, а потім інфаркт і потім всьо
Я вибрав би 4к, і відкрив би паралельно свою справу
Це буде конфлікт інтересів в більшості випадків, тобто вас виставлять з вашої роботи. Крім того власна справа з бутстрапінгу — буде їсти час так, що це вже впливатиме на мінімальну продуктивність навіть на основну роботу. Бачів безліч разів таке. Насправді тягнути бізнес без команди — доволі напряжна штука, а на команду вже треба бюджет та або навички з менеджменту, або наймані менеджери. Так само маркетинг і усе таке інше. Це усе пожирає час. Один мій друг она одному такому «не напряжному проекті» так бутстрапився. Він перетворився один час на вонючку, спав на роботі (бо вночі програмував як не в себе) організм не втримував, тримався на каві та цигарках. Коли Sk1 почав приносити гроші — пішов, на той час він на роботі усіх з ким працював вже дістав постійні скандали були (щоправда була криза і та робота нічого не приносила, а Sk1 приносив в чотири рази більше ніж зарплата бачів чек від Google на власні очі). Помер він в 49 років трохи не дотягнув до 50, інсульт і ковід. Тобто що занадто — то не добре.
А чому своя справа — це обов’язково ІТ ? Можна, наприклад, свиней розводити, сало коптити і непогано заробляти. Або для душі: вітрильники у пляшці збирати і на аукціонах продавати. Ну або свій паб для ІТшників у підвалі. Хоча особисто я б відкрив би бордель для ІТшників, якби це легалізували (анекдот про стартап знаю).
І ніякого конфлікту інтересів би не було. Більше того: було б як легалізувати прибутки через ІТ ФОП.
Явно в селі не бували. Я в дитинстві літом постійно у бабусі з дідусем. Я не знаю кого важче за свиней тримати. Легше за усе качок, далі кури. Корова та свині — це нонстоп праця, людина прив’язана до землі та до худоби. Ніяких тобі відпусток чи вихідних, встати о п’ятій бо худоба реве їсти давай. При цьому робота дуже брудна і дуже важка, пам’ятаю після першого сінокосу де я косив — миюсь в бані, а з мене вода чорна. ІМХО без механізації — ну його в пінь, принаймні треба невеликий трактор типу Воадвміровец чи щось подібне, з ротарними косарками, лафетами і т.д.
Щоправда такого що після зміни не можеш спати — як після програмування, не буває, з ранку — бодрячком. Єдина робота яку я терпіти не міг і досі — навоз.
Щоправда 8 годин на селі ніколи не працюють, постійні перерви є і вільний час, на ставок на рибалку на лісопеді і т.д. і т.п... По 8 і більше годин тільки будівельники які щось будують.
Так це-ж працювати треба буде. А в IT що там ті CTO роблять, знай тільки бабло збирай.
CTO це лиска яка може означати як усе так і нічого, залежить від обставин. В цілому CTO як і будь яка керівна посада, має означати, що це кервник тобто в цілому діє через підлеглих. З тих же прикладів той же Лінус Торвальдс, який побудував комьюніті як чітку дієву і еєрхічкну структуру. Саме тому у нього не тільки Linux в результатах, але і Git і інші сайд проекти типу софту для дайвінгу — усі дали успішиний результат. Сам він переважно робить код ревью, ставить стратегічні цілі розвитку, виступає на конференціях і т.п.
А от Джон Кармарк, наприклад, навпаки полюбляв програмувати особисто та з невеликою командою. Команда підбиралась переважно з ентузіастів в першу чергу.
Ну і звісно є велика кагорта «хто здесь», це зазвичай коли CEO шатає бознакуди бо нема розуміння бізнесу, він бере до себе ще і CTO, який часто або джуніор з лискою або чувачок який розумє в чому справа і починає PR акцію, тобто «главное чтоб костюмчик сидел» по модному. Або інвестор призначає, при чому на базі яких крітеріїв окрім персональної лоялності не ясно. Коротше понтогони, піжони і виєбщіки в простонародії, звісно то вже коли йдеться про крах.
А по факт отримував би 4k та думав відкрити свою справу.
Якщо вже маєш гроші на життя — то не обов’язково «відкривати справу». Цілком можливо для власного задоволення займатися якимось хобі, а з часом придумати як це монетизувати. Навіть банально робити відео і викладати — може комусь сподобається. Дивляться ж канали де люди жеруть, чи граються у ляльки чи навіть просто гуляють з камерою на голові. Я навіть чув що є стрімери які стрімлять як пишуть код — і хтось дивиться!
Ну я от дивився такий стрім. Там Арсеній писав github.com/zeux/niagara
В цілому було би дуже цікаво подивитись за тим як працює та як мислить скажімо Джон Карлмарк, Лінус Торвальдс, Кен Томпсон, Джеймс Гослінг та інші.
Що ми реально втратили від роботи у офісі, це передачу методів роботи від одного до іншого. Згоден що ми швидше знаємо про результати роботи цих людей, а це зовсім не обов’язково про ефективність безпосередньо роботи, скільки про ефективність бізнес стратегій і актуальність теми. Та усе таки було би дуже цікаво подивитись.
З тотого що я побачів, це рівно як і в офісі — досвідчені програмісти відрізняються чіткою і рвною логічною свідомістю. Тоді як джуніор спочатку робить, а потім думає — сініор спочатку думає логічно і структуровано, також за схемою, від задачі та постановки цілі — до релізу. Саме тому джуніори часто стопоряться, мідли постійно усе прперобляють та рефакторять по мірі набудтя нових знань і т.д. і т.п.
Ок, думав би трохи відпочити, а потім зайнятися хобі, стрімити, ... Або ну ось треба трохи спланувати краще, ...
Тобто до цих 3х годин вьйобував ще б 10. Таке собі. Чомусь люди думають що бізнес це просто доки самі не спробують хоча б ларьок з чехлами для мобілок відкрити
Я чув одні хлопці зробили бізнес: їздять по курортах, нахаляву відпочівають, нахаляву ходять по усіх ресторанах — ніде нічого не платять, а їх усі запрошують щоб і до них приїхали.
Усе що вони роблять — це тільки знімають як класно пожерли, потусовали та відпочили і усе це показують в Інтернеті.
Як тобі такий бізнес?
Буду за тебе щиро радий якщо в тебе вийде щось подібне.
У мене інший експірієнс
І з тими хлопцями не все так просто думаю. Ти впевнений що за кадром немає купи роботи з піару, підтримки презентабельноі форми свого тіла (що дорого, боляче і не завжди корисно для здоровʼя) і десятків годин зйомок?
Я теж знаю кейс — хлопці скупають вбиті у гівно люксові тачки, у гаражі їх приводять у презентабельний вигляд (не обовʼязково щоб їздили, головне красиво виглядали у кадрі) і здають таким от бізнесменам а оренду щоб вони повийобувались на камеру люксовим життям. День оренди може доходити до 1000 баксів. От це я розумію бізнес у пацанів
Якщо знайшов дієву прибуткову бізнес модель — то не так вже і складно. Усе дуже давно пророблено і відомо, це операційні діяльність. Складно шукати, а тим більше серійно, дієві бізнес моделі. Тобто сам сенс — знайти попит, те за, що люди згодні платити і при цьому достатньо щоб це було рентабельно, тобто зусилля були окупні. Як відомо — велике американське вміння, в тому щоб створювати попит — а не просто задовольняти його.
Я вибрав би 4к, і відкрив би паралельно свою справу
І працював б 12 годин, маючи 6к$=)
маючи 6к$
Хах, дай Боже у 0 виходити.
Ну у мене десь так зараз і є: тільки
Отже аби довго так жити — треба спочатку чималу купу грошей наскірдувати.
Та ні, треба ассети що генерують прибуток — нерухомість, акції і тп. Що робити будеш коли гроші закінчаться?
Та ні, треба ассети що генерують прибуток — нерухомість, акції і тп.
Тут десь вже рахували. Аби генерувати
Хіба? “s&p 500 average return last 20 years” = 11.1%.
Це як «середня температура по лікарні». А якщо порахувати усі комісії, плату за зберігання тих акцій, ще податки на прибуток з них — то думаю залишаться ті самі
І останні роки, я так розумію, усе тільки падає.
Лол, загугли графік. Росте як на дріжджах)
Тоді усі ці володарі ІТ компаній — просто лохи! У них усе погано — вони звільняють людей, а хтось просто накупив акцій — і вони ростуть як на дріжджах!
Навіщо тоді взагалі створювати якийсь бізнес з прибутковістю
А якщо порахувати усі комісії, плату за зберігання тих акцій, ще податки на прибуток з них
В ETF-фондах комісії мізерні, це їх фішка. А з чого б їм бути великими, якщо вони тупо слідкують за, наприклад, S&P 500. Ось, наприклад, у відомого VOO expense rate складє 0.03%. Не «три відсотка», а «три сотих відсотка». Комісія за купівлю-продаж теж невелика. Ось, наприклад, тарифи Questrade: www.questrade.com/...ed-commissions-plans-fees — купівля безкоштовна, продаж 1 цент за акцію, але максимум 10 доларів за всю операцію. Це не багато.
Податки на прибуток — ну, це вже залежить від країни, але якщо прибуток складе оті самі 2-3к на місяць то в багатьох розвинених країнах податок на це буде близько нуля, оскільки попадете ви десь в категорію між «бомжара» і «просто бідна людина».
Не витрачай клавіатуру ) Бобру вже сто разів все на пальцах пояснювали )
Хіба? «s&p 500 average return last 20 years» = 11.1%.
Воно включає інфляцію.
Без інфляції там
Ще треба врахувати податки, тому треба розраховувати максмимум 4%.
Тобто щоб мати 24к$ в рік треба 24*×25 = 600к$
Тобто щоб мати 24к$ в рік треба 24*×25 = 600к$
Ну за 30 років на двох галерах зайчиком цілком реально накопичити і 600к$ в Україні.
Ну за 30 років на двох галерах зайчиком цілком реально накопичити і 600к$
в Україні.
Так це ± 1к$ відкладати в місяць в поточних цінах, протягом
Але ще треба житло, дітей на ноги. Тобто швидше 30 важко почати відкладати на пенсію
Варіант віддаленої роботи 3 години на день за 4К мене б зараз ідеально влаштував. 4К навіть з Іспанськими податками цілком вистачить аби комфортно жити на Канарах (за умови власного житла). 3 години на день залишає достатньо вільного часу встигати багато чого окрім роботи.
Але якщо дивитися ширше — то там десь у коментах хтось виказав цілком правильну думку: продавати свої кращі (молоді) роки життя має сенс тільки якщо ці гроші вкладати у перспективу!
Наприклад, якщо у 20+ є плани купити житло, машину, завести сім’ю, виростити дітей — то гроші потрібні тут і зараз. Відпочити можна буде коли діти виростуть (і будуть заробляти самі).
Або якщо дітей не треба, але є якась бізнес-ідея (власний паб) — також має сенс «вджобувати» поки молодий аби підняти стартовий капітал. А потім у власному пабі лякати джунів історіями про «кривавий ентерпрайз».
А от чого не має сенсу робити — так це працювати 8 годин якщо гроші залишаються «зайвими» і нема перспективної ідеї куди їх вкласти. Бо усі депозити, портфелі чи однушки біля метро аж ніяк вам не гарантують ситого життя «потім». Немає жодного сенсу відкладати 50% зарплати і життя на потім, якщо можна замість цього отримати додаткові 4 години життя тут і зараз. Тим більше що ані молодість, ані батьків, ані щастя повернути неможливо.
А ще більш прикро дивитись, як людина яка працює 8 годин потім намагається «наздогнати» у вихідні. І може за декілька годин витратити стільки, скільки заробила за декілька днів на роботі! Розумієте як це безглуздо: продати 3 дні життя — аби потім отримати 3 години «задоволення». Це ж яке таке задоволення має бути?!
Скоріш не вийде попрацювати 3 години і відчувати себе як на вихідному. Ці 3 години можуть сильно ламати твій план на день, і не давати відчуття свободи. Бо часто буде траплятись що ти не зможеш чітко спланувати коли ці 3 години попрацювати, бо всеодно буде комунікація з іншими людьми чи якісь термінові трабли.
Скоріш не вийде попрацювати 3 години і відчувати себе як на вихідному.
Ну це зрозуміло! Але пів-для гойдатися на хвилях у морі набагато приємніше, ніж за компом дебажити чужий код.
Всі ці гойдання на хвилях через 10-20-N років не згадаються і не будуть мати ніякого значення, бо це не накопичувальний ефект. В кінці кінців буде теорема ескобара: що на хвилях гойдався, що працював по 8 годин, один фіг все це вже минуло і від того не холодно не жарко
А що з таким підходом має значення і накопичувальний ефект? В кінці кінців, коли вже помираєш, абсолютно все — «вже минуло».
Імхо нічого не має значення, через це я і написав, що гойдання на хвилях нічим не відрізняється від роботи *в довгостроковій перспективі.
Я мав можливість це перевірити, під час
Отже єдине що справді має значення — це наші спогади, ті щасливі моменти життя, які зігрівають самою думкою що вони були у нашому житті. "На небі тільки і розмов — що про море"©
20 років на галері у пам’яті яскраво збереглися саме відпустки
Річ у тім, що життя триває кожну секунду, а не тільки у відпустці. Бути ноу-лайфером, випалювати очі монітором і раз на рік ходити у відпустку — звісно тобі те море буде снитися. Але ж треба старатись якось балансувати, бо скінчиться тим, що і море вже не в кайф, бо кожен день на тих хвильках качатись також набридає.
А що з таким підходом має значення і накопичувальний ефект?
практикування складного скіллсету на протязі десятиліть (профдіяльність яка вимагає адаптації — хоч юриспруденція, хоч медицина, хоч наука, хоч арт і ремесла) схоже його має і мабуть навіть біохімічно підтримує відчуття задоволення і правильності того, що робиш, принаймні нейронаука нинішня так вважає на підставі дослідженних даних
те, що зовнішнього сенсу не існує і його творить мозок і колись перестає/перестане то вже інша справа, ми на це не скоро вплинемо
чому варто практикувати складний скілсет — ніби менше шанс на деменцію, який для доживаючих до не кожному виписаних 90 вже 50% і перспектива цього стану мяко кажучи не натихаюча (
в тебе ПТСР, чи як би то назвати, але загалом рація в тому є, але можна як Бафет до 100 років дзьобати по зернятку, а можна як Павка Корчагін, щоб не «палили пекельні борошна»
Нерухомість багатьма сприймається як інвестиція, хоча мені сподобалась думка (не пригадаю хто сказав), що це не інвестиція, а захист від злиднів. Зустрічати умовні 60 років коли все довкола замінив AI значно простіше у своїй квартирі, ніж на орендованій.
Зустрічати умовні 60 років коли все довкола замінив AI значно простіше у своїй квартирі, ніж на орендованій.
Теж так думав. А якщо ще пару квартир здавати — то можна і не жебракувати на українську пенсію. От тільки ця нерухомість і мій дім були у Харкові ...
Нерухомість ... не інвестиція, а захист від злиднів
А злидні тут хто — орендодавці?
Бобер, чому ще не на Філіпінах? Якщо ти не тільки носій укропаспорта, а щирий українець, то ось www.youtube.com/@NochKinO/videos більш-менш варіант знюхатися з цим кадром.
Від $500+ в місяць самому, від $200 до нескінченності місцева бобриха, в залежності від пробігу, стану та комфорту. Каже, що справжній транс це щось: «голова не болить, мізки не виносить»
Кек, мої коменти знову залітають)))
Так як це мій комент і мова йшла про мого справжнього знайомого, то ось вам трохи більше контексту:
1. Він вже 5+ років працює на одному вялотекучому ентерпрайз проекті, де головна задача нічого не зламати і робити пару тікетів за спринт.
За рахунок того, що він вивчив проект вздовж і впоперек + активної розробки майже нема, то він витрачає
Замовнику просто треба аби все було рівно і була людина яка у випадку чого все швидко зробить.
2. Новий драйвовий, динамічний, з сучасними технологіями, активною розробкою, а також ТАЙМ ТРЕКЕРОМ проект, де готові платити 8к за сініора, але чіткий контроль як результатів роботи так і процесу, тобто треба чесних 8+ годин відробляти, обід і перерви не входять в робочий час.
Контора не українська, а має штат майже по всьому світу, тому і такий досить високий рейт.
Знайомий навіть не захотів розглядати другий проект і лишився на першому.
P.S. Це і відповідь тим, хто питає де знайти проект на 3 години: влаштовуєтесь на фуллтайм на ремоут на щось велике, працюєте, досконало вивчаєте проект і технології, шукаєте можливості оптимізації і автоматизації своєї роботи, через декілька років робите за годину те, що решта робитиме за день.
Головне не спокуситись і не рости далі в менеджери, директори, архітектори, ліди бо задовбуть мітингами і оптимізувати задачі не вийде.
а також ТАЙМ ТРЕКЕРОМ
сразу нахер без разговоров
знаешь в чём проблема таких «драйвовых» проектов? В том, что драйвовость и нормальные таски быстро заканчиваются, а потом чтобы тебя чем-то занять, PM’ы начинают подкидывать всякое гуано. А с тайм-трекерами придётся сидеть и имитировать что ты делаешь что-то важное, но на самом деле ковыряясь в гуане.
То есть заниматься самообманом.
Чи вважається херня хернею, якщо за неї готові платити 8к баксів на місяць?
сидеть, почти ничего не делать, придумывать самому таски для митов, чтобы не накидали реальных говнотасок — блин, как это знакомо. И да, это херня какая-то
Вобщем мне сложно ответить, т.к. сейчас нахожусь в похожей ситуации. Но платят же как назло, потому что заменить будет при аврале вообще некем.
Пользуюясь случаем, взял бы парт-тайм (блокчейн, c++, node.js, solidity) =))
Це рейт для хорошого сініора в продукті в Європі з типовим європейським стилем роботи.
Просто в нас зараз війна і хорошу роботу знайти дуже важко.
Ну можна і строк отримати або величезні борги, судьбову тяжбу, проблеми зі здоров’ям, безпосередній ризик для життя та здоровь’я тощо. Тобто якщо ринкова вартість такої роботи надає такий прибуток — то усе в цілому то ок. А так в Україні лише 6% домогосподарств має дохід віше 1000 євро на місяць.
Контора не українська — це взагалі прекрасно, шукають раба на 96к в рік, коли місцеві мабуть від 150 запросили б.
За 8к баксів нехай самі вкалують по 8+ годин.
Раба галерного так
Контрактора не можуть більше 8 годин припахати і онкол не можна
ТАЙМ ТРЕКЕРОМ
Це все одно що — 4к на місяць. Тому вибір вашого знайомого розумію(:.
Той другий проект, виглядає як стремне піонерське гімно на яке ніхто не хоче — тому туди посередники підманюють грошима (яких звісно не буде, бо там буде мільйон відмазок мікромендежерів штрафи, психологічний тиск та інші маніпуляції). Тому знайомий — напевно прошарений чувак, який має клепку відмовитись від такого журавля в небі. Таймтрекер одразу каже абсолютно усе про замовника, це явний демонстративний прояв недовіри — а також цілковите не розуміння керівництвом ІТ роботи, і відповідні процесси. В драйвовому проекті — менеджер людей з роботи по зікінчені робочого дня виганяє з офісу і виключає світло там. Бо вони самі не можуть зупинитись. А лайно типу криптопомийки насправді нікому не цікаво крім ділка який хоче на цьому наварати бабла і усіх облапошити. Так само інша какашка — типу гемлінга та беттінга, спаму і т.п. лайна.
Так само інша какашка — типу гемлінга та беттінга, спаму і т.п. лайна.
Цілком можливо якщо справді пропонують вище ринка — треба ж чимось заманювати. У нас у 2000ні був один гемблінг проєкт для клієнта з Ізраїлю — так туди справді важко було когось заманити. Але клієнт був хитрий: у нього на проєкті стояв стіл з бухлом і їжею і можна було бухати прямо у робочий час. Ну і усякі тімбілдінги типу сауни з «масажем». Отже охочі знаходилися (особливо джуни).
Зазвичай джуни в це і потрапляють. Сініори делікатно вибачаться від такої пропозиції, заодно скажуть усім знайомим триматись подалі.
а також ТАЙМ ТРЕКЕРОМ проект, де готові платити 8к за сініора,
а потом скажут:
опираясь на данные регистрации вашего экрана мы установили вы за прошлую неделю проработали Вы 10 часов и получите 500 долларов вместо 2т.
или чего-то придумают — штрафы,
За рахунок того, що він вивчив проект вздовж і впоперек + активної розробки майже нема, то він витрачає0-3 години на день.
Але це зовсім не те саме, що офіційно працювати парт-тайм. Такий проєкт ще треба по-перше знайти, а по-друге перші
Але яка гарантія що той старий ентерпрайз не скоротять у чергову кризу? Або продадуть комусь і він вирішить усе переписати по-модному. Або буде Майдан чи війна — і клієнт вирішить скоротити команду в Україні.
Буде особиста психологічна криза, нажаль відчув на собі. Та така справа, що працювати з легасі і не з легасі — в цілому жодної різниці. Береш будь який новий фремверк чим він принципово відрізняється ? Зазвичай там якщо 10% чогось принципово нового є, це вже прорив в технології в зазвичай у тебе на тому легасі це впровадили і так.
А от навички працювати часто у «стильних модних молодіжних» часто густо нема, гонору звісно багато так це в усіх було в їх віці.
Все так.
На жаль, все наше життя це керування ризиками.
Попередні роки показали, що навіть робота в ТОП-конторах світу не є гарантією від скорочення, що там говорити про бодішопи на периферії ЄС.
Саме тому чимало людей можуть обрати більш високооплачувану роботу, навіть з гіршими умовами праці, тому що така робота може допомогти наростити «жирок» який допоможе пережити кризу і потенційні скорочення.
Але це моя позиція, можливо, для когось інші пріоритети.
З мого досвіду — там де треба дуже сильно вджобувати, там дуже рідко коли гроші або воно того не варте. Ринок працює дуже сильно не так, а швидше от так www.youtube.com/watch?v=DDwsfoudwuc
де взагалі знайти партайм навіть на 2к?
це проблема індустрії довгі роки і тенденцій до змін не видно, тобі пропонують або фултайм, або ніяк
про фріланс я в курсі, нажаль на мою думку він помер разом з elance
це проблема індустрії довгі роки і тенденцій до змін не видно, тобі пропонують або фултайм, або ніяк
Вже років 10 на ДОУ хтось розповідає як він працює парт-тайм (і рейт $100 година!) на фрілансі, чи напряму, чи якось домовився. За 20 років я також усюди на галерах бачив тільки фултайм і тільки з офісу (до Ковіда). А десь взагалі трекають кожен похід у туалет і треба репортити кожні 15 хвилин.
Працювати 4 дні на тиждень чи на пів-ставки ніхто не пропонував навіть коли за синьорів дралися. +$500, +$1000, вхідний бонус — будь ласка, тільки переходь до нас. Працювати менше 8 годин чи зайвий тиждень до відпустки? Вибачай — у нас контракт з клієнтом що раби мають вджобувати фултайм.
Чув я про якісь не-бодішоп компанії, де навіть працевлаштування було у білу і відпустка по КЗОТ ... але там пропонували кілогривні замість кілобаксів.
Говенная привычка продавать трудодни вместо результата откровенно бесит, ладно в 90х, 00х, но сейчас, со всеми технологиями, это печаль
І справді цікаво: одні роблять нові трекери, інші вчать ШІ виявляти на камеру похмурих співробітників, у третіх без бейджа у сортир не сходити ... але ніхто не розробляє технології як оцінювати РЕЗУЛЬТАТ, а не слідкувати за робітниками. Хоча в ІТ інколи здається що навіть замовник не знає який результат очікує. Усе це нагадує якийсь «майнінг»: ІТ компанія працює — девелопери щось роблять — інвестори купують акції — ІТ компанія росте, наймає ще девелоперів — акції ростуть — їх купують ще більше... А що роблять девелопери — не важливо. Так саме як що там калькулює та кріптовалюта. Це просто «proof-of-work» — тобто просто доказ що була зроблена якась важка робота, витрачено час, електроенергію — а результат розрахунків не потрібен!
uk.wikipedia.org/...ki/Доказ_виконаної_роботи
Ну таке дає лише нелегальна діяльність станом на зараз.
Та ні, навіть кримінальний бізнес це все ж таки бізнес. Щоб мати бабло, витрачаючи по 3 години на день на операційну діяльність спочатку цей бізнес ще треба підняти, а там треба розвивати свій кримінальний нетворкінг та налагоджувати свої чорні бізнес процеси. Тобто вкалувати як коняка 10+ годин на день без вихідних і відпусток
Теж саме що легально, тільки з ризиком для життя та свободи. Із плюсів нема податків.
Но тоді би ніхто не робив злочинів і девіантної діяльності. Там десь в ютюбах хлопець підліток копав лопатою ставок на дачі, землю возив тачкою тому рахував вивезене. За 10 годин копки викопував і вивозив в сторону 30 тон (для екскаватора це хвилин
Між іншим різні зірки шоу-бізнесу та інші кому поталанило дуже рано і дуже легко розбагатіти, скажімо виграти в лотерею — так само спускають гроші бознакуди, не вміють користуватись.
Тут без інсайдерів не зрозумієш. Офіційно ж там фул тайм, просто роботи фактично наразі небагато і людина отримує гроші за розуміння проєкту і доступність для вирішення проблем.
Я раз попав на проект в якому було повно людей з якими раніше працював і на стороні клієнта навіть віце президент. Але там виявився повний хаос в усьому і тут ще мій керівник каже що не можна піти з проекту, бо складні відносини з клієнтом. Відповідно я працював так щоб мене клієнт сам попросив піти, чекати довелося майже рік.
Ну так я сидів колись фактично за 2к на місяць х"ї пинав пів року. Просто була потрібна доступна людина яка знає той ледве живий проект і може якщо що швидко пофіксити. Займався паралельно фрілансом, по тому проекту іноді 3 години взагалі на місяць виходило
Але то все щасливі випадки. Фактично от так складно знайти.
Може якщо ти там який спеціаліст вузькопрофільний тоді по договору адвайзінга можеш супроводжувати щось на такі гроші/час
NGO, з досвідом 5+ років і якщо іноземні компанії (Америка, Британія, Німеччина) то такий дохід можливий :)
Звісно такі пропозиції треба добряче пошукати, і ймовірно через нетворк, але сам факт їх існування вже цікавий
ймовірно через нетворк
Згадав анекдота з 90х:
Один новий руський «братела» приходить до іншого і каже:
— Я чув у тебе є якась ІТ фірма. Можеш мого сина влаштувати — хай технологічного бізнесу вчиться.
— Та без проблем, братан. Хай буде СТО: $100К на місяць зарплатня, службовий лімузин з водієм, власна секретарка...
— Та ні — так він нічого не навчиться — тільки тусити. Ти його ближче до роботи постав.
— Ну добре: буде менеджером проєкту, зарплатня $20К на місяць, власний кабінет, відпустка на островах.
— Знову не те — треба щоб працювати навчився, щоб з низу починав, без усяких привілеїв! Постав його програмістом — джуном.
— Ні, братело, джуном не можу — там знаєш скільки усього знати потрібно!
Н-да... Воістину прості часи породжують слабких людей. Сучасна молодь не знає, що для того, щоб отримувати гроші, треба працювати. Зумери і тіктокери просто патологічно хочуть працювати не більше 3 год/день і щоб не менше, ніж за 4к/міс. Правий був Ерік Шмідт, коли казав, що стартапи успішні, бо херачать як дурні, а смузіхльоби на ремоуті — вкрай непродуктивні (youtu.be/...76Ofo?si=RS5fDtyL4qQJQVOI)
в порівнянні з пересічним американським айтішніком український має знати 3 мови спілкування, вміти працювати в умовах відключень і невизначеності. і що такий айтішнік стає сильнішим чи задовбанохворобливим?
має знати 3 мови спілкування
які саме 3 мови?
а яка мова нажаль в Києві найбільш поширена на вулицях знаєш?
я працюю не на вулиці і мені для роботи української з англійською цілком вистачає
Зумери і тіктокери просто патологічно хочуть працювати не більше 3 год/день
Ну я як представник покоління Т (вже пора у Труну) теж хочу працювати 3 години на день. Але хотілки нічого з реальністю спільного не мають. Навіть за популярними тік-токерами стоять сотні годин кінської праці і часто там ціла команда.
ще є контрактори, які працюють на корпо в яких є працівники, але на ставці
Якщо це не сарказм, тоді просто вау. Страждання в житті настільки стало буденністю, що люди просто з розуму сходять, якщо хтось живе розслабленним приємним життям)
працювати значно менше ніж 8 годин на добу, це природньо для посткомп’ютеризованого суспільства. адже за легендою комп’ютери потрібні були щоб спростити і пришвидчити роботу людини.
Математично — найкращім варіантом будуть 3 роботи по 3 години за 12К. Тобто якщо людина дійсно трудоголик і може тримати такий темп, то навіщо віддавати «всього себе» одній компанії? До того ж «лінійні» позиції не вимагають особливих талантів, можна всюди тримати рівень посередності.
Ну і це навіть не міфічна ситуація, є друг в якого так само на трьох виходить навіть 15К+
є друг в якого так само на трьох виходить навіть 15К+
думаю, почти у каждого из нас есть друг, который «зарабатывает» на 3х работах мифические 15К. Мой вот например, говорил, 18. Чей друг больше? =)
Я реально вйобував на 3х роботах, виходило 7к на місяць, але через 1.5 місяці почав втрачати концентрацію від втоми, робити дивні речі, тому припинив це. Напевно треба було просто логувати час,а не реально працювати))). Тому довгий час обирав стратегію «менше працювати, але більше рейт за годину». Зараз взагалі планую на якийсь час вийти з вайті, бо в першу чергу задовбався, та і купив вже все що планував.
А що?
Хтось каже а хтось робить
Знаю хто так робив
А сто за такі гроші пускає соплі про відданість. Компанії.
А нафіга? Щоб потім всі з тебе сміялися що заробляєш купу грошей і не маєш часу їх витрачати?)))
Аби накупити купу «однушек» біля метро, а коли почнеться війна грати у «морській бій» на мапі.
Вважаю це занадто індивідуальним питанням, адже на рішення можуть вплинути різні чинники, якщо вихідні дані опитуваних різні. Наприклад, якщо я жінка з дитиною чи багатодітна мама, і отримую 4К доларів за три години роботи, а решту часу можу витрачати на свої потреби та потреби сім’ї — я оберу 4К (бо «запустив» дітей — потім на 100К влетиш на здоров’ї чи проблемах). Якщо я молодий спеціаліст без «обтягуючих» чинників, але маю потребу в коштах на покупку квартири, саморозвиток, робота не виснажує аж до вигорання — вай нот? Звичайно, тоді оберу пов’йожувати за 8К 9 годин.
Працювати по 3 години на добу чи вджобувати за вдвічі більшу ЗП?
Працювати по 3 години на добу.
Для мене важливо мати вільний час.
Цього року вже відмовлявся від пари більш вигідних пропозицій саме через те, що на новому місці прийшлось би працювати повний робочий день.
Відчуття свободи протягом дня класна штука.
Захотів — пішов в магазин за чимось смачненьким, в парк прогулятись, провітрити голову, або включити кінчик під баночку пива, почитати новини, чи просто взяти і піти на кухню і почати варити борщ.
Це дуже комфортно, робота не напрягає і саме за це я ціную свою маленьку шлюпку, де зараз працюю.
Хочеться працювати, щоб жити, а не жити, щоб працювати. )
можна робити свій стартап, бути волонтером, допомагати родичам.
думаю, 8 якісних високооплачуваних мозкових годин нема чим поповнити. їжа в супермаркеті не те що своя некроплена, жінка знервовано-істерична, інет і комп глючить тормозить і випадає.
Друге. Насправді, робота це частина життя (для мене). І достатньо цікава частина життя. 3 години на день (якщо це не парт тайм) виглядає як поламані процеси, де щось кудись несеться.
Але припускаю, що для блаженних вайтишників перший варіант буде однозначним))
Насправді, робота це частина життя (для мене). І достатньо цікава частина життя.
У пана власний стартап?
якщо ти дійсно працюєш головою, тобто думаєш, то 3 години на день, це забагато
На цю тему сперечалися вже купу разів. Ефективно працювати довго 9 год в день не вийде. Інакше мозок потече. І це не від ліні (хоча визнаю, я так себе інколи виправдовую), а від фізіології.
Питання не тільки в грошах. Ще є саморозвиток та актуальність скілів на ринку праці.
Якщо в першому випадку не займаєшся саморозвитком, краще для майбутнього перейти на більш навантажену роботу бо той «не бий лежачого» проект рано чи піздно закінчиться)
Ще є саморозвиток та актуальність скілів на ринку праці.
А з цим в ІТ також є цікавий момент: модні технології міняються кожен рік!
Отже якщо ти вивчив умовний Реакт 3 — ти красунчик і можеш теоретично стрибнути на іншу галеру на +500. Не стрибнув — то марно втратив час на навчання. Бо наступного року вийде Ангуляр 4 — і усім буде потрібен тільки він.
Але гарна новина: навіть просидівши 10 років на старючому легасі проєкті — вийшовши з нього ти будеш завжди на відстані 1 року від найсучасних технологій! Отже достатньо мати «подушку» на півроку-рік: і буде час вивчити новий модний фреймвок і знову продаватися за дорого. Або навпаки — знайти таке ж старюче легасі яке ніхто вже не пам’ятає і також продатися за дорого.
Крім фреймворків є ще всілякі архітектурні штуки на зразок ДДД, мікросервісів чи клауд рішень.
Якщо робота не дає тобі вивчати нові технології (саме технології, а не фреймворки), тоді біда.
І ось саме це — гарний мотиватор зміни роботи, а +500 то приємний бонус.
Можливо після умовних
OOP, DDD, SOA, патерни і усю цю кльову теорію я вивчив ще у ВУЗі. І кому воно зараз треба, коли усе на JavaScript? Після того, як років 15 тому став популярний Аждайл — я вже не бачив щоб хтось розробляв архітектуру, малював схеми чи писав документацію. KISS рулить: ***к-хуяк і в продакшин.
Мікросервіси також — хтось взагалі бачив ті мікросервіси зроблені по теорії? Усі тільки кажуть «переходимо на мікросервіси» — а якщо подивитися то це «мікро — монолити».
Бо зовсім різні речі: казати «Біном Ньютона» і розуміти що таке той біном і для чого потрібен. Девелоперів які вміють не тільки казати SOLID, а ще й робити той солід — одиниці. І вони усе самі не напишуть — замість цього наймуть 100 джунів і вони зліплять без усякого соліда і патернів.
Усі ті абревіатури потрібні тільки для співбесід. Хоча я не можу заперечувати, що воно все є в продакшені (і на JS теж) але ніхто не оперує ними в процесі розробки (аля діалог із самим собою: «Мабуть тут треба застосувати D із SOLID!»)
ніхто не оперує ними в процесі розробки
Я, як техлід, оперую у процесі код-ревью. Коли бачу клас на 500 строк — пишу про S. Коли джун усе зробив public — про O. Коли клас не реалізує жодного інтерфейса — про I. Ну а без D робити юніт тести можуть тільки мазохисти.
Я певен ваші коменти трохи більше ніж сказати «перероби з врахуванням S/O/L/I/D». Чи не так?
Свою команду і особливо своїх падаванів я завжди намагався навчити що робити правильно не тільки не довше і складніше — а навпаки: набагато простіше, зручніше і надійніше. Коли ти навчився правильної методики — вона сама допомагає тобі спочатку подумати, а потім — зробити і перевірити. Таким чином економлячи час на переписування та дебаг.
На жаль хто вчився писати код сам — той звик починати саме з коду (сам такий був). А потім, коли наліпив купу коду і це якось запрацювало — намагатися це покрити тестами і якось приткнути у потрібне місто. І тільки потім, якщо залишиться час — якось зарефакторити свій код.
Ви великий молодець! Але я ж не про те)
ще би клієнт був таким вумним, то була би казка
Щось 8к замало для фултайм роботи, хіба що то за день)
Може то не в гривні?
Ну сьогодні «9 годин на день», а завтра може й 6.
А може 12, бо всьо горит!
Тобто в два рази вища зарплата за роботу, де будеш витрачати в три рази більше часу?)
Математика рівня початкової школи впевнено каже «ні»)
Логіка рівня равлика каже, що це топ варіант, якщо э потреба заробляти більше, а лінійно масштабувати свої 3 години неможливо (а зазвичай це неможливо).
Ну для равликів, походу, неможливо)
Наприклад треба гроші бігом, скажімо купити будинок там не вистачає наприклад 10%. Або дитину чекаєте і тому подібне. Коротше різне буває в житті.
Та ясно, що бувають індивідуальні ситуації, і універсальної відповіді нема
Чисто математично описана в пості альтернатива — це даунгрейд годинного рейту в півтора рази
Звісно, можуть бути ситуації, коли це виправданий трейдоф
Ну можна мислити різними категоріями. Як відомо ситий голодному не товариш. Коли ти ситий — то думаєш вже зовсім по іншому.
якщо це 4к в доларах чи євро, і в Україні...
і на поточні справи витрачається 3 години на день...
я б думав не про підвищення зарплати... а про збереження такого рівня 🙂
Краще 8к$ і думати не про збереження рівня, а думати як з 9 годин зробити 3 години.😁
а думати як з 9 годин зробити 3 години
Аби в процесі не вийшло 12 і на вихідних. Бо якщо над проєктом (не стартап) треба активно працювати 9 годин на добу, то з проєктом не все добре. Виправдано для стартапів але, як відомо, більшість тих стартапів довго не живуть.
DOU Marketing meetup31 жовтня, Київ
guest
Beaver Green
Ирина Ходачинская
Rostyk Chuma
Андрій Петрів
Білковий Програміст
flyman
Beaver Green
Andrii
Рахіт Срінавасович Кумар
Олег
flyman
Anton Katrus
Мама программиста
Bot Bot
Мавпа программиста
Олексій Хількевич
Oleh Shevchuk
Anton Katrus
Просто Анон
IRD
Dmytro
IRD
Vic
Evgeniy Shementov
Slavik Savko
Конь в Пальто
Юра
Andrii Sevastianov
Bohdan B
Alen Polm
Vladyslav Homeniuk
Andrii Sevastianov
Yegor Chumakov
Гастрафет Аристархович
Afterlife
Ювженко Денис
Sergei Beloborodov
Vova Lviv
осокор тауер
Dmitry
Anatoliy Kurinnyy
Slavik Savko
Denys Stelmakh
Andrii Samozvon
Bohdan Kryvyi
Олексій Стрелець
skipper
Юра
Ihor Malovanyi
Ihoro
Sviatoslav Samoilenko
Daria Rudenko
Іван Безрода
Vitaliy Siroshtan
Oleh Kobzar
Ihor Malovanyi
Найкращі коментарі пропустити