Від фармацевта до QA-інженера: або чому не страшно було проміняти навіть 20 років стажу
Кардинальні зміни в професії, пошук місця під сонцем, постійне навчання, синдром самозванця, а як вас зустріло ІТ?) 20 років своєї професійної кар’єри я пов’язала з фармацевтикою і мені справді довгий час подобалася ця сфера. Постійне спілкування з людьми, активність, відповідальність, точність — це все мене заряджало у професії фармацевта. І навіть після стількох років роботи я регулярно вивчала нові речі, та попри це хотілося змін. Я відчувала, що реалізувала свої вміння на максимум в старій сфері й готова рухатися далі. Ділюсь своєї історією світчерства з надією, що для когось це також стане якимось додатковим матеріалом. Де про те, що перші кроки завжди страшно, але точно цікаво. Навіть, якщо ти з вриваєшся в зовсім іншу сферу, і маєш більше сумнівів і питань.
Рішення «куди?»
Чи було страшно? — Так. Чи зупинило це мене? — Ні. Хоча до цього рішення я дійсно йшла в декілька етапів та з паузами. Це не було рішенням одного дня. Поступово накопичувалося вигорання в професії, робота перестала приносити результати й задоволення, що й стало дзвіночком до змін. Мій брат 17 років працює у сфері IT й не раз пропонував мені змінити галузь. Свого часу він вже так допоміг реалізувати себе в інформаційних технологіях своєму другові. Тому й мені запропонував випробувати свої сили в тестуванні.
Друг мого брата завершив навчання в Hillel IT School, тому я скористалася його прикладом. Одного дня я написала заяву про звільнення й зареєструвалася на найближчий курс тестування в цю школу. Як зараз пам’ятаю це був січень 2023 року, курс QA Manual, викладач Максим Москаленко.
Не скажу, що навчання було легким. Усе було новим і незвичним, і інколи питань було настільки багато, що було аж страшно...але я впоралася.
Пошук місця під сонцем
Через місяць після закінчення курсу я розпочала пошук роботи. Було страшно через шалену конкуренцію. Знайомі порадили мені компанію, але тестувальники не були поки потрібні, лише взяли моє резюме. Поки шукала роботу, повернулася в аптеку. Та не встигла я пропрацювати й тижня, як мені зателефонували й запросили на співбесіду й через 2 дні я отримала офер.
Чому тестування?
Я завжди любила «копирсатися», знаходити логічні зв’язки й неточності. Якщо справа мене захопила, я можу декілька годин працювати, не відриваючись, доки не отримаю результат. Я такою була ще зі школи — могла годинами розбирати незрозумілий матеріал. І ця навичка згодилася під час вивчення тестування і зараз в роботі. Серйозна внутрішня самоорганізація значно мені допомогла, особливо в перший рік роботи, коли щодня опановувала щось нове.
Чи не набридає?
Звісно, в айті частою практикою є зміна роботи для росту й отримання нового досвіду. Уже понад рік я тестую сайт, знаходжу баги в старому фукціоналі й оновленнях. І поки в мене не було ще жодного нудного дня. Колись більше, колись менше, але щодня потрібно бути напоготові до вивчення нового. Часом навіть опускалися руки, але я нагадувала собі про той пройдений шлях і не здавалася. Хоч і важко, та мені справді подобається сфера тестування. Маю намір рости далі, бо можливості справді необмежені.
Ностальгія за фармацевтикою
Попри те, що минула професія мені довгий час подобалася, я з неї «виросла» і комфортно відчуваю себе у сфері тестування. Важливо вміти собі зізнатися, що змінюються вподобання. Після завершення коледжу 20 років тому я навіть і не знала про професію тестувальника. Але й рішення обрати саме цей напрямок було однозначно обдуманим й цілком органічним.
Чи буду я тестувальником через 20 років? Життя покаже: можливо я стану DevOps, аналітиком чи перейду в іншу суміжну сферу. Зараз знаю одне: мої очі «горять» від тестування і я люблю те, що роблю.
Синдром самозванця
Упродовж першого року роботи я регулярно сумнівалася в собі, було страшно й хотілося відступити. Як виявилося, я не одна така. Мене врятувала підтримка ІТ-спільноти. Одно разу я написала допис в LinkedIn щодо своїх сумнівів й отримала шалений відгук. Люди мене підтримували й ділилися своїми історіями й аналогічними переживаннями. Мені радили просто рухатися й порівнювати себе лише з вчорашньою версією, але не з іншими.
Також допомагає дружня атмосфера в колективі. Часом виснажена, важко і хтось надішле мем у спільний чат і вже стане веселіше й відволічуся на хвильку від напруженої роботи, щоб продовжити з новими силами.
Про факапи
Не без них) Нещодавно протестувала новий функціонал і наче було ок та зрозуміло. Але проблема в тому, що і розробник зрозуміли все на свій лад. Коли вилилися в прод, полізли баги. Звісно, прикро, але це досвід. Наступного разу це буде для мене додатковим нагадуванням, що варто уточнювати деталі, адже люди — не роботи.
Поради новачкам
- Пробуйте свої сили: краще пожалкувати, що спробували, ніж картати себе, що не наважилися.
- Зважте все, щоб точно визначитись. Слухайте вебінари й вивчайте різні професії. Можливо, вам не сподобається розробки чи тестування, але припаде до душі дизайн.
- Не йдіть сліпо лише за грошима. Слухайте своє серце й будьте готові до сумлінної праці. Ваші старання винагородяться фінансово, але початковим має бути потяг до сфери.
6 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів