Кроскультурні виміри українських айтівців та їхнє сприйняття людей зі США

Повний текст дослідження англійською можна прочитати тут

У статті розповім про моє дослідження кроскультурних комунікацій українських айтівців і те, як вони сприймають людей зі США.

Чому це цікаво

Коли я розпочав роботу над дослідженням, то не мав конкретної теми. Точно знав, що хочу досліджувати кроскультурні комунікації. Тому розпочав первинний пошук релевантної літератури, щоби звузити тему дослідження.

Як читав літературу з кроскультурних комунікацій останніх років, я помітив, що, перше, доволі мало літератури про кроскультурні комунікації українців і американців. Навіть наявні статті більше фокусуються на лінгвістичних особливостях людей із цих націй.

Друге, здебільшого дослідження із кроскультурних комунікацій фокусуються на експатах — людях, що змінюють країну проживання, і працюють у новій культурі.

На мою думку, це свідчить про прогалину в літературі, оскільки сьогодні багато спеціалістів працюють із людьми з інших країн віддалено, і не покидають країни проживання.

Тому я вирішив дослідити культурні виміри українських айтівців і те, як вони сприймають американців.

Чому я обрав цю тему

Я обрав цю тему, бо, по-перше, дуже цікавлюся кроскультурними комунікаціями особисто, і розглядаю цей напрямок як можливу карʼєру. У такому випадку, наявність академічного досвіду у сфері допоможе мені, якщо я захочу стати консультантом із кроскультурних комунікацій.

По-друге, я хотів, щоби моє дослідження було одночасно практичним і теоретичним. Через це я вирішив перевірити загальноприйнятий кроскультурний фреймворк на маленькій вибірці й дізнатися, чи будуть його передбачення правдивими.

Й останнє, я обрав таку тему, бо хотів, щоби результати мого дослідження були практичними й корисними моїм колегам, бо я і сам працюю в українському айті.

Я сформулював дві гіпотези для мого дослідження.

Гіпотеза 1: Популярний кроскультурний фреймворк (Seven Dimensions of Culture by Trompenaars & Hampden-Turner) може точно передбачити кроскультурні виміри українських айтівців.

Гіпотеза 2: Той самий фреймворк може точно передбачити як українські айтівці сприймають людей зі Сполучених Штатів.

Щоби сформулювати ці гіпотези, я провів глибинний огляд літератури, що включав як класичні твори у сфері кроскультурних комунікацій, так і наукові публікації останніх пʼяти років.

Про національні культури

Вони мають величезний вплив на наше життя. Цікаво, що здебільшого люди не розуміють, що мають якусь особливу національну культуру і сприймають свої культурні цінності як єдиний можливий спосіб сприйняття світу.

Через те, що люди не розуміють особливості своєї національної культури і вважають, що вона така сама у всіх національностей, стаються кроскультурні міскомунікації. Вплив таких міскомунікацій може бути великим.

Відповідно до авторів, кроскультурні міскомунікації ведуть до натягнутих відносин між клієнтами, партнерами й працівниками (Pop & Sim, 2022), погано впливають на HR, маркетинг, відносини зі стейкхолдерами, побудову команди й переговори (Sahadevan & Sumangala, 2021). Jenifer & Raman (2015) пишуть, що кроскультурні міскомунікації можуть також негативно впливати на успіх компанії та її заробітки.

Через це, ефективні кроскультурні комунікації є необхідними задля забезпечення продуктивних бізнес-операцій.

Що таке кроскультурні фреймворки

Для дослідження національних культур дослідники використовують кроскультурні фреймворки (або кроскультурні системи).

Це — теорії, які пояснюють відмінності в національних культурах за допомогою категоризації або оцінювання за певними вимірами.

«Сім вимірів культури» є одним таким кроскультурним фреймворком. Авторами є Фонс Тромпенаарс і Чарльз Гемпден-Тернер. Основне про свою теорію автори описали в книзі Riding the Waves of Culture.

Задля побудови фреймворку вони опитали людей із 60 країн світу. Цікаво, що 75 % учасників оригінального дослідження займали менеджерські посади.

Фреймворк складається із семи вимірів, які розміщені в трьох категоріях.

1. Виміри людських відносин розглядають те, як люди взаємодіють з одне одним.
2. Часові виміри розповідають, як національні культури ставляться до часу.
3. Виміри довкілля досліджують те, як люди ставляться до світу, який їх оточує.

Порівняймо українську та американську національні культури за допомогою цього кроскультурного фреймворку.

На картинці знизу наводжу детальне порівняння культурних вимірів американців і українців.

Джерело: Trompenaars Hampden-Turner. (n.d.). Compare Countries. Retrieved February 12, 2024, from www.thtconsulting.com/...​xplore/compare-countries

Універсализм — Партикуларизм

Універсалізм — це віра в те, що однакові правила і стандарти мають застосовуватися до всіх ситуацій, не зважаючи на особливі обставини чи стосунки між людьми.

Партикуляризм є протилежною ідеєю, яка надає пріоритет людським відносинам і вважає, що унікальні аспекти ситуацій важливіше за понад дотримання правил.

Згідно з фреймворком, українці є партикуляристами й орієнтуються більше на відносини між людьми. Для них американський стиль ведення бізнесу можу видаватися занадто суворим, оскільки вони цінують гнучкість.

Американці є більш орієнтованими на правила. Для них український стиль ведення бізнесу може здаватися занадто розслабленим.

Індивідуалізм — Комунітаризм

Індивідуалізм пріоритизує особисті досягнення і право кожного працівника на прийняття рішень.

Комунітаризм навпаки, цінує групове прийняття рішень та консенсус між командою. Тестом на розуміння того, якого типу є культура, є те, чи має право наймолодший співробітник на прийняття рішень на місці, не радячись із командою.

Американці є більш індивідуалістичними ніж українці. Вони частіше роблять рішення на місці. Для українців важливо радитися з колегами задля прийняття рішень та розуміння думки кожного в команді.

Специфічність — Дифузність

Люди зі специфічних культур кажуть одне й те саме людям не дивлячись на контекст ситуації.

Люди з дифузних культур кажуть різне одним і тим самим людям залежно від ситуації. В останніх робоче й особисте сильно повʼязані.

Тестом, що допомагає визначити чи є культура дифузною, чи специфічною, є питання про взаємодію з начальником поза роботою. Наприклад, чи очікується від працівників сприйняття «кращості» боса в інших аспектах життя, як-от, наприклад, спорті? Чи буде відчувати працівник необхідність підіграти начальнику в гольф, навіть якщо той грає набагато гірше?

В американців яскраво виражена специфічна культура, і вони без сумління обіграють свого шефа в гольф, якщо в них буде така можливість. Згідно з фреймворком, українці є дифузною культурою. Для них є нормою інтегрувати персональні стосунки в робочі моменти.

Нейтральність — Афективність

Нейтральні культури приховують емоції на робочому місці для того, щоби бути професійними.

Афективні культури відкрито показують свої емоції, щоби бути професійними:)

Американці ближчі до нейтральності, і з більшою ймовірністю будуть поводитися спокійно й не покажуть, що їх щось може ображати. Українці, навпаки, частіше демонструють свої емоції на роботі.

Досягенняорієнтованість — Статусоорієнтованість

Культури, що орієнтуються на досягнення цінують людей за їхні особисті досягнення.

Статусоорієнтовані культури, як зрозуміло із назви, орієнтуються на певний соціальний статус, який або успадковується або здобувається за дуже довгий проміжок часу. Останні культури бачать більшу цінність у людях, які ті мають певні атрибути, як-от вік, поважна сімʼя, або соціальні звʼязки.

Й українці й американці цінують особисті досягнення більше за отриманий статус.

Орієнтація на минуле, теперішнє або майбутнє

Культури можуть орієнтуватися на минуле, теперішнє або майбутнє. Культури, що орієнтуються на минуле, роблять ставку на навчання із попередніх досвідів.

Культури, що орієнтуються на майбутнє, вірять в інновації та планують з урахуванням того, що, на їх думку, станеться в майбутньому. Культури, що орієнтуються на теперішнє, розташовуються трохи посередині між двома крайностями.

Українці орієнтуються на минуле. Вони роблять рішення на основі того, що працювало в минулому.

Американці навпаки, орієнтуються на майбутнє. Вони фокусуються на майбутніх можливостях і вірять у те, що завтра буде новий день, що принесе нові можливості.

Послідовність — Синхронність

Друга частина часового виміру, Послідовність — Синхронність, допомагає зрозуміти як культури відчувають час. Послідовні культури бачать час як пряму лінію. Вони роблять одну активність за один часовий проміжок, і цінують пунктуальність.

Синхронні культури бачать час як щось гнучке. Вони роблять багато речей одночасно, менше фіксуються на розкладах.

Американці є послідовними. Для них важливо бути вчасними та поважати розклади.

В українців цей часовий вимір збалансований і перебуває посередині. Вони можуть як робити декілька речей одночасно, так і фокусуватися на одній активності за потреби. Для них розклади є важливими, але не настільки як для американців.

Зовнішньоорієнтованість — Внутрішньоорієнтованість.

Цей культурний вимір пояснює, де, на думку культури, міститься сила, що впливає на те, що робиться із їхнім життям.

Для внутрішньоорієнтованих культур ця сила є всередині них самих. Ці культури впевнені, що вони мають прямий вплив на те, у якому напрямку рухається їхнє життя. У бізнесі такі культури можуть бути більш проактивними й навіть агресивними.

Зовнішньоорієнтовані культури навпаки, вважають що на те, куди рухається їхнє життя, впливають зовнішні обставини і світ навколо них. Вони цінують гнучкість і в бізнесі намагаються уникати конфліктів задля того, щоби зберегти гармонію.

Американці внутрішньоорінєнтовані і з більшою ймовірністю будуть проактивними в ділових відносинах.

Українці є зовнішньоорієнтовані, і рідше будуть ініціювати суперечки.

Методологія дослідження

Отже, я вирішив дослідити чи може кроскультурний фреймворк (Trompenaars & Hampden-Turner’s Seven Cultural Dimensions) передбачити:

1. кроскультурні виміри українських айтівців?
2. їхнє сприйняття американців?

Відповідно, гіпотезами дослідження стали ці два питання.

Задля дослідження я використав опитування, що складалося із 18 питань. Опитування містило три частини:

— Перша збирала інформацію про демографію учасників

— Друга тестувала першу гіпотезу (про кроскультурні виміри українських айтівців)

— Третя досліджувала другу гіпотезу (про сприйняття американців айтівцями)

Моєю вибіркою стали українці, що працювали в аутсорсингових компаніях, які мали досвід роботи із людьми зі США.

Задля визначення учасників дослідження я використав метод стратифікованої випадкової вибірки. Для стратифікування я використав 20 найбільших аутсорсингових компаній України. Вибірку була пропорційною на основі кількості українців-працівників відповідної компанії. Тобто, якщо в компанії А працювало вдвічі більше працівників, аніж у компанії Б, то двічі більше запрошень дістали б працівники з першої компанії.

Технічно, мій метод не може вважатися абсолютно випадковим, оскільки для цього треба повні списки всіх можливих респондентів, чого я не мав.

Як я обрав учасників дослідження

Я скористався LinkedIn, оскільки ця соцмережа дає можливість точного таргетингу працівників завдяки фільтрам і гнучким налаштуванням.

Для початку я налаштував фільтри, як-от країна, позиція і компанія щоби знайти кандидатів, які могли б узяти участь у дослідження. Потім я експортував списки таких людей і завантажив їх в окрему табличку. Далі, за допомогою генератора випадкових чисел, я визначав кого запрошувати взяти участь у дослідженні.

Перед тим, як перейти до аналізу отриманих даних, розповім про потенційні упередження, які може мати моя методологія, і як я з ними боровся.

Перше, selection bias, або упередження вибору. Стається, коли дослідники самі обирають, кого спитати, й отримають ненадійні дані. Щоби цього не сталося, я скористався технікою створення вибірки на основі випадковості. Як результат, я отримав достатньо відповідей, щоби мати впевненість 90 % і 10 % похибку.

Задля забезпечення валідності вимірювання (тобто чи вимірює мій метод те, що треба), я використав оригінальні питання із дослідження авторів кроскультурного фреймворку. Проте, не дивлячись на це, я отримав багато нейтральних відповідей в опитуванні, що свідчить про певні непорозуміння.

Аналіз даних

За два місяці я написав понад тисячі українських айтівців на LinkedIn. З тих, кому я написав, 71 людина заповнила опитування, що дає нам відсоток відповідей 5  %.

Як я аналізував дані:

1. Експортував дані із Google Forms у Google Sheets
2. Переклав відповіді з українською в англійську
3. Кодував відповіді, створив візуалізації, застосував статистичний аналіз до питань, де це мало сенс.

Щоби зрозуміти, що отримані дані кажуть, я порівняв їх із даними, передбаченими теорією.

Відповідно до такого порівняння, я б підтвердив або частково підтвердив гіпотезу якщо половина й більше кроскультурних вимірів збігалося б. І навпаки, спростував би її якщо менше за половину вимірів не збіглося б.

Кроскультурні виміри українських айтівців

Щоби дослідити кроскультурні виміри українських айтівців, я поставив їм сім питань у другій частині опитування.

Я не питав про такі два культурні виміри як Універсалізм — Партикуляризм і Орієнтація на минуле, теперішнє або майбутнє.

Індивідуалізм — Комунітаризм

У випадку цього виміру, фреймворк передбачає, що українці мають бути ближче до комунітаризму.

Проте, дані, отримані від респондентів, показують, що здебільшого українські айтівці ідентифікують себе як індивідуалісти.

Специфічність — Дифузність

Для цього виміру передбачення фреймворку про українців є дифузним.

Дані свідчать про те, що 97 % українських айтівців, що заповнили опитування, більше вірять у специфічність.

Нейтральність — Афективність

Під час роботи над опитуванням, я отримав зворотний звʼязок про те, що використання оригінального питання із дослідження авторів може бути неефективним, оскільки більшості людей буде некомфортно обирати один із протилежних варіантів. Через це я додав третій варіант відповіді, що був посередині.

Здебільшого учасники обрали середній варіант. Однаково мала кількість учасників обрали відповіді, що орієнтувалися на нейтральність або афективність.

Згідно із теорією, українці мають виявляти афективну поведінку. У випадку цього питання є складність визначення того, чи правильно фреймворк передбачає кроскультурний вимір українських айтівців, оскільки здебільшого учасники обрали середній варіант відповіді.

Досягенняорієнтованість — Статусоорієнтованість

У випадку цього кроскультурного виміру, теорія передбачає те, що українці будуть орієнтуватися на досягнення.

Результати збігаються із цим прогнозом, і велика частина респондентів погодилися з твердженнями, орієнтованими на досягнення і не погодилася із твердженням, орієнтованим на статус.

Послідовність — Синхронність

У випадку цього виміру, фреймворк передбачає баланс між двома часовими орієнтаціями.

Проте результати показують, що українські айтівці полюблять послідовний підхід більше.

Зовнішньоорієнтованість — Внутрішньоорієнтованість.

Для цього виміру теорія передбачає, що українці будуть схилятися до орієнтації на зовнішні обставини.

Проте, дані вказують на те, що 55 % респондентів більше схиляються до внутрішньоорієнтованісті.

У висновку, фреймворк правильно передбачив лише один культурний вимір: Досягенняорієнтованість — Статусоорієнтованість. Чотири інші виміри не були правильно передбачені, тому я зробив висновок, що першу гіпотезу можна спростувати.

Сприйняття американців

Щоби дослідити сприйняття американців українськими айтівцями, я використав шість питань, що покрили різні культурні виміри. Усі питання мали шкалу, за допомогою якої учасники могли вказати, наскільки вони погоджуються з різними твердженнями про американців.

Універсалізм — Партикуляризм

Згідно з кроскультурним фреймворком, американці є універсалістами. Проте, результати опитування кажуть про те, що українські айтівці здебільшого мають нейтральне сприйняття американців, або навіть сприймають їх як партикуляристів. Це не збігається із передбаченням теорії.

Індивідуалізм — Комунітаризм

Фреймворк передбачає, що американці мають сприйматися індивідуалістами. Результати дослідження показують, що українці сприймають американців нейтрально. Такий результат також не збігається із передбаченням теорії.

Специфічність — Дифузність

Фреймворк передбачає, що американці будуть мати дифузний підхід. Однак результати опитування показують, що українці сприймають американців нейтрально. Цей результат суперечить теорії.

Нейтральність — Афективність

Результати опитування свідчать, що українці сприймають американців як нейтральних у їхньому підході, і це сприйняття погоджується з передбаченням фреймворку.

Досягенняорієнтованість — Статусоорієнтованість

Для наступного культурного виміру теорія передбачає, що інші люди сприйматимуть американців як орієнтованих на досягнення. Результати опитування підтверджують це передбачення.

Зовнішньоорієнтованість — Внутрішньоорінєнтованість.

Щодо останнього культурного виміру, який я досліджував, фреймворк передбачає, що американці будуть більш внутрішньоорієнтованими. Результати опитування підтверджують це передбачення.

У висновку, теорія точно передбачила три із шести кроскультурних вимірів і я міг вважати другу гіпотезу частково підтвердженою.

Нарешті, поговоримо про практичну користь дослідження, а також його обмеження

Повторю гіпотези і висновки.

На основі дослідження, я зробив висновок, що популярний кроскультурний фреймворк (Seven Dimensions of Сulture) не може точно передбачити кроскультурні виміри українських айтівців. Проте, цей фреймворк частково точно передбачає те, як українські айтівці сприймають людей зі США.

Наслідки дослідження

Результати мають важливі наслідки для галузі дослідження, оскільки показують, що добре відомі кроскультурні теорії можуть не працювати для певних категорій населення, як-от професійних груп. У цьому випадку, айтівців. Це доводить, що теорії мають постійно тестуватися і покращуватися науковою спільнотою.

Практичне застосування

Щодо практичних застосувань результатів дослідження, то, перше, міжнародні компанії, що мають українських айтівців у своєму штаті, можуть скористатися ними, щоби краще зрозуміти своїх працівників і покращити їхню мотивацію та задоволення роботою.

Друге, компанії можуть скористатися результатами дослідження для створення оптимальних політик на рівні країни, наприклад, щодо того, як покращити продуктивність праці.

Також результати дослідження вказують на те, що задля покращення кроскультурних навичок працівників, компаніям варто користуватися кастомним кроскультурними програмами тренінгів, а не покладатися тільки на готові фреймворки.

Обмеження дослідження

У мого дослідження є декілька вагомих обмежень, що можуть мати вплив на надійність висновків.

Перше, малий розмір вибірки. Ідеальний розмір вибірки для мого дослідження був 400 респондентів. Це дало б мені впевненість 95 % і 5 % похибку. Проте мені вдалося зібрати дані тільки від 70 людей, що призвело до впевненості у 90 % і 10 % похибки. Обмежений розмір вибірки може негативно впливати на надійність висновків які я зробив на основі даних. Більший розмір вибірки надав би мені набагато кращі результати.

Друге, багато відповідей на питання в опитуванні були нейтральними. Це означає, що учасники могли неправильно зрозуміти питання.

Третє, методологія має упередження щодо великих компаній. Оскільки я запрошував учасників із 20 найбільших аутсорсингових компаній країни, вони могли мати інший досвід і погляди на світ аніж працівники менших аутсорсингових компаній.

Нарешті, фокус дослідження на сприйнятті «американців» може бути проблематичним. У науковому контексті дослідження національних культур може бути важко визначити хто такий «американець». Наприклад, чи є «американцем» у сенсі культури людина, що прожила у Європі все життя, але отримала громадянство США? До того ж я досліджував сприйняття американців у людей, які працювали з ними віддалено, що могло повпливати на те, кого учасники вважали американцями. Наприклад, деякі з ним могли працювати з канадцями або європейцями, що живуть у США.

На цьому все. Дякую за те, що прочитали статтю про моє дослідження до кінця:)

Хочу скористатися можливість подякувати кожній і кожному, хто взяли участь у дослідження. Усе це склалося завдяки вам. Дякую велике ще раз!

P.S. Цікавлять тренінги з кроскультурних комунікацій? Пишіть, буду радий допомогти:)