Гарний та поганий командний гравець

ChatGPT дав мені цікавий список якостей гарного та поганого team player — не можу не поділитися, здається досить корисним матеріалом. А ви на світлій стороні, чи на темній? З чим згодні, а з чим ні? Чи стикалися ви в роботі з цікавими прикладами не_командних гравців?

Good Team Player

Активний слухач: Хороший team player слухає ідеї та відгуки інших без переривань, розуміючи важливість почути думку кожного перед тим, як приймати рішення.

  • Приклад: Під час мозкового штурму вони заохочують тихіших учасників ділитися своїми думками та стежать за тим, щоб ніхто не залишився в тіні.

Підтримка інших: Командний гравець пропонує допомогу, коли інші її потребують — через наставництво, обмін знаннями, або готовність підмінити на завданнях

  • Приклад: Коли колега має труднощі з технічним завданням, вони проактивно пропонують допомогу, замість того, щоб чекати, поки їх попросять.

Адаптивність: Хороший командний гравець підлаштовується під зміни та нові ідеї без спротиву, зосереджуючись на командних цілях, а не на власних уподобаннях.

  • Приклад: Якщо команді раптово потрібно змінити пріоритети через вимоги клієнта, вони швидко підлаштовуються та переналаштовуються на нові завдання.

Позитивне ставлення: Вони підтримують позитивний і конструктивний настрій навіть під час труднощів, піднімаючи мораль у команді та допомагаючи іншим залишатися мотивованими.

  • Приклад: Під час напруженого спринту вони заохочують команду, визнаючи прогрес і підтримуючи оптимізм, що допомагає тримати командний дух на високому рівні.

Спільне вирішення проблем: Хороший командний гравець працює разом з іншими над вирішенням проблем, цінуючи колективне мислення більше, ніж індивідуальні досягнення.

  • Приклад: Замість того, щоб самостійно виправляти помилку, вони збирають команду на швидку нараду для обговорення кількох можливих рішень.

Відповідальність: Вони беруть на себе відповідальність за свої дії та роль у командних результатах, визнаючи помилки та зосереджуючись на тому, як покращити ситуацію наступного разу.

  • Приклад: Після пропуску дедлайну вони визнають помилку, пояснюють, що пішло не так, і пропонують рішення для уникнення подібних затримок у майбутньому.

Комунікація: Хороший командний гравець регулярно ділиться апдейтами, уточнює цілі та стежить за тим, щоб всі були в курсі

  • Приклад: Вони дають чіткі звіти про свій прогрес та перевіряють злагодженість команди щодо завдань.

Поважне ставлення та відкритість: Вони поважають різні думки, навіть якщо не погоджуються з ними, і залишаються відкритими до альтернативних підходів.

  • Приклад: Коли junior розробник пропонує інший підхід, вони не відкидають його одразу, а досліджують ідею, перш ніж вирішити, який шлях кращий.

Bad Team Player

Погана комунікація: Поганий командний гравець не ділиться оновленнями, тримає інформацію при собі або спілкується незрозуміло чи неорганізовано.

  • Приклад: Вони не повідомляють команду про затримки або перешкоди, через що інші залишаються не в курсі, коли строки не виконуються.

Егоїстична поведінка: Вони ставлять свої успіхи або переваги вище цілей команди, часто ігноруючи потреби інших.

  • Приклад: Вони постійно беруть найвидиміші й легші завдання, залишаючи важчу й менш привабливу роботу іншим.

Перекладання вини: Замість того, щоб брати на себе відповідальність за помилки, поганий командний гравець перекладає вину на колег або зовнішні чинники.

  • Приклад: Коли проект провалюється, вони звинувачують колег у недостатній роботі, замість того, щоб визнати власну роль у провалі.

Відсутність відповідальності: Вони не виконують зобов’язання, пропускають строки або роблять неякісну роботу, не переймаючись тим, як це впливає на команду.

  • Приклад: Вони часто здають неповну або з помилками роботу, залишаючи іншим членам команди виправляти ситуацію.

Негативність і скарги: Постійні скарги або зосередження на проблемах без внесення конструктивних рішень знижують моральний дух команди.

  • Приклад: На кожній зустрічі команди вони критикують рішення або пропонують, що команда зазнає невдачі, не надаючи конструктивних відгуків чи альтернатив.

Негнучкість: Поганий командний гравець відмовляється адаптуватися до змін, тримаючись за свій спосіб роботи, навіть коли очевидно, що команда потребує зміни напрямку.

  • Приклад: Коли вводять новий інструмент або робочий процес, вони відкрито пручаються його вивченню, сповільнюючи прогрес команди.

Домінування в розмовах: Вони монополізують зустрічі або обговорення, не даючи іншим висловитися, або відкидають ідеї, які не належать їм.

  • Приклад: Під час мозкових штурмів вони постійно перебивають інших, наполягаючи на своїх ідеях, не слухаючи альтернативні погляди.

Відсутність співпраці: Поганий командний гравець не вміє працювати разом, вважаючи за краще працювати в ізоляції, приховує знання або не допомагає іншим, коли це потрібно.

  • Приклад: Коли колега просить допомоги у завданні, в якому вони мають досвід, вони відмовляють, стверджуючи, що занадто зайняті, навіть якщо це не так.

Підрив команди: Вони тонко (або не дуже тонко) підривають зусилля інших, розпускаючи чутки, пліткуючи або проявляючи пасивно-агресивну поведінку.

  • Приклад: Вони критикують або обмовляють роботу колеги перед іншими співробітниками або керівництвом, створюючи розбрат у команді.

Лінощі або відсутність ініціативи: Поганий командний гравець робить мінімум, уникає додаткових зусиль і очікує, що інші заповнять прогалини.

  • Приклад: Вони постійно йдуть додому відразу після завершення робочого дня, не завершивши важливі завдання, залишаючи незакінчену роботу для інших.
👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Залишаючись на роботі піля 18-00, слід пам’ятати, що більше за всіх в колгоспі працював кінь, але головою колгоспу він так і не став.

На останньому пункті про «йдуть додому відразу після завершення робочого дня» аж сльозу пустила :))

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Можна спростити,
Командний гравець — той хто ставить потреби команди і компанії вище своїх потреб.

Чи вартує таким бути, це інше питання)

Назагал — це людина яка здатна працювати в команді, тобто добре виконувати свою функцію в ній і при потребі підтримати інших членів колективу, усього то.
А от вже команда як вона формується, які цілі ставить перед собою як їх досягає і т.д. це усе про керівників та систему керівництва. Командний гравець — зовсім не обов’язково дорівнює ефективний гравець, більше за те зовсім не обов’язково має авторитет в цій команді, через тваринну природу людини.
З прикладів — той же Мессі, наприклад — не привів збірну Аргентини до перемоги, а от Роналду вивів збірну Португалії в чемпіони Європи — а це там де : Іспанія, Англія та Німеччина лише Бразилії нема. Бразилію Аргентина так само не перемогла і Мессі не допоміг.

Назагал — це людина яка здатна працювати в команді,

Ні, на це здатні всі (ну крім хворих людей типу аутистів).

Почитай список автора топіка, там якраз про те що «думати за команду а не за себе».

Поганий командний гравець робить мінімум, уникає додаткових зусиль...Вони постійно йдуть додому відразу після завершення робочого дня

Там ChatGPT написав рекомендації з книг типу Макіавеллі а-ля «Закон лідерства», які ставлять за мету коректувати поведінку самого читача, тобто розвинути в людини емпатію та інші риси характеру які більшості тих хто читає такі книги не характерні. Реальність — колись я ходив з хлопцями грати в стітбол, але грав погано — та м’яч був мій. Там були старші хлопці, які мене лаяли але разом з тим пояснювали тактику гри з м’ячем без м’яча, де я маю бути — як та кому передавати пас і т.д. В цих людей я реально навчився більше, ніж від м’яких які образити не хочуть. Звісно є такі які і лають і нічого не пояснюють — то галімі токсики яким ви просто не подобаєтесь через власні комплекси та страхи.

вище своїх потреб

Окрім потреб є, наприклад, амбіції.

Пропоную командну гру.

Декілька учасників питають у свого улюбленого ШІ (як ChatGPT) запитання на зразок «Що треба, щоб закінчити війну?», або «Якими вміннями має володіти сучасний scrum coach?», або «Як написати гарний код?», або «Як зробити, щоб на DOU були технічні дискусії?»

Потім вони збираються і намагаються виробити спільний результат, який може щось реально дати.

Як на мене, ось тут і почнеться реальна командна робота.

Та Gemini фактично відповідає в стилі кепа очевидність gemini.google.com.
Надає соціально прийнятні відповіді з позиції демократичної партії США. Якщо є якісь чіткі данні з дослідів, то видає і їх.
Hoc fac et vinces Vae victis Homo homini lupus est Amat victoria curam Aut vincere, aut mori воно не видає. Це про класичні пошукові движки поки що.

Закінчення війни в Україні є складним і багатогранним питанням, яке потребує вирішення на декількох рівнях. Є кілька ключових факторів, які, ймовірно, будуть важливими для завершення конфлікту:

### 1. **Воєнна перемога чи вирішальний перелом на полі бою**
Для завершення війни одна зі сторін (Україна або Росія) повинна або досягти перемоги на полі бою, або створити такі умови, за яких продовження війни стає неможливим або занадто затратним. Україна отримує значну військову підтримку від західних країн, що може змінити хід бойових дій, тоді як Росія намагається утримати свої позиції.

### 2. **Дипломатичні переговори**
Інший варіант — це досягнення дипломатичної угоди між сторонами. Переговори можуть початися, якщо буде знайдено компроміс, який задовольняє хоча б мінімальні вимоги кожної зі сторін. Для України це, ймовірно, означає відновлення територіальної цілісності, а для Росії — збереження обличчя перед внутрішньою аудиторією. Проте на даний момент позиції сторін занадто різні.

### 3. **Міжнародний тиск і санкції**
Міжнародна спільнота, зокрема Захід, чинить сильний економічний і політичний тиск на Росію через санкції. Посилення санкцій і ізоляція можуть зробити ведення війни для Росії економічно й політично невигідним, що змусить її до пошуку дипломатичних рішень.

### 4. **Внутрішні зміни в Росії**
Важливим фактором може стати політична ситуація всередині Росії. Якщо внутрішня підтримка війни ослабне або економічні проблеми стануть критичними, російський уряд може змінити свою позицію. Однак це сценарій із великою кількістю невизначеностей.

### 5. **Гарантії безпеки для України**
Україна потребує гарантій безпеки, щоб уникнути повторення агресії в майбутньому. Це може включати зміцнення обороноздатності країни, розширення міжнародної підтримки, та можливе приєднання до альянсів, таких як НАТО.

### 6. **Відновлення зруйнованих регіонів**
Після закінчення війни потрібно буде зосередитися на відновленні постраждалих регіонів і реінтеграції тимчасово окупованих територій. Це потребуватиме міжнародної допомоги та інвестицій.

### 7. **Юридична відповідальність та репарації**
Для України також важливими є питання відповідальності за воєнні злочини, а також відшкодування завданих збитків. Міжнародні суди можуть грати роль у притягненні до відповідальності винних у злочинах під час війни.

Таким чином, щоб закінчити війну в Україні, потрібне поєднання успіхів на полі бою, дипломатичних зусиль, тиску на агресора та надання гарантій безпеки для України на довгострокову перспективу.

Кеп...

Так в нас теж є chat gpt, нащо на форум постити це?

А обсудити? 🥲 може всі вже давно в курсі як бути командним гравцем, а я тільки позавчора узнала що треба

Замість того, щоб самостійно виправляти помилку, вони збирають команду на швидку нараду для обговорення кількох можливих рішень.

а потiм делегування якомусь бiдолазi.

ChatGPT дав мені цікавий список якостей гарного та поганого team player — не можу не поділитися, здається досить корисним матеріалом.

Стандартный ответ бота на тривиальный вопрос — это точно «полезный материал». Спасибо что хоть не «уникальный».

я коли бачу у коменті про відповідь від чатгєпєтє — навіть не читаю

Тема командного духу часто використовується як інструмент маніпуляції для створення зручної корпоративної поведінки. Бізнесу вигідно, щоб усі були ’хорошими гравцями’, гнучкими і адаптивними, однак це може означати пригнічення індивідуальності та прийняття змін без заперечень. Очікування ’надмірної гнучкості’, замовчування критики та романтизація додаткових зусиль — усе це може призводити до того, що працівники почуваються виснаженими, а їхній власний голос не враховується.

звісно так простіше звільняти — «ти токсичний некомандний арбузер!», якщо людина має хоч краплю самоповаги...

Тема командного духу часто використовується як інструмент маніпуляції

Вона завжди так використовується. www.youtube.com/watch?v=RezJB12v0FQ
Або www.youtube.com/watch?v=TME0xubdHQc
Ну тобто цілі можуть бути на користь правлячого класу Win-Lose, так і на загальні Win-Win.

Тема командного духу часто використовується як інструмент маніпуляції

Тут треба розрізняти, є різниця:
— робітник, який сліпо вірить в те, що командні інтереси вище його/її власних і робить «все для інших», забуваючи про себе
— людина, яка свідомо виконує роль «гарного командного гравця» для підʼєму по карʼєрній драбині (а як йому ще начальником стати?)
— або просто людина, яка по свому характеру любить зібрати кучку людей і активно комунікувати

Цілком погоджуюся з тим, що існують різні типи командних гравців.
У продуктових компаніях це може бути щиро пов’язано з місією і створенням цінності, що мотивує працівників вкладатися в результат.
У великих корпораціях командний дух нерідко стає частиною формальної культури, де очікується підпорядкування правилам.
На аутсорсингових ’галерах’ командний дух часто використовується для створення видимості загальної мети, що призводить до постійних вимог гнучкості й адаптації під клієнтів. Це може спричиняти вигорання та втрату індивідуального голосу, адже кожен вимушений бути ’хорошим гравцем’ будь-якою ціною.

командні інтереси

це абстрактне поняття, зазвичай під цим терміном ховаються інтереси керівника.

Та ні, у людей в команді між собою теж є потреби
— в комунікації
— в спілкуванні
— в підтримці
— в розвитку та навчанні
— etc

І ці потреби реалізуються, якщо є тімворк, і не_реалізуються — якщо нема. Один колега так і казав «ну поговори зі мною» — бо людині важливо не просто таски на роботі поробити, а ще й поспілкуватися.

Це вже Карл Юнг, вам скаже — що тут за словом «команда» ви так само сховали себе. В цілому же найвідоміша зараз теорія мотивації будується на Піраміді Маслоу. І в більшості випадків, людей на роботі в першу чергу цікавить — заробляння грошей, тобто задоволення базового рівня. Потреби в приналежності та повазі — стоять рівнем вище, після базових потреб та потреб в безпеці. Само актуалізація так і взагалі на горі піраміди.
Це між іншим пояснює нещодавно аналітику DOU, де вони сказали що зараз дуже не великий процент ІТ-шників прагне змінити роботу, тоді як до війни це було більше чверті. Пріоритет став ясний — базові потреби та безпека, дно піраміди. Потім вже усе інше, як то само реалізація кар’єрний та професійний ріст і т.д.

Чомусь у вас мені показалось протиставлення — немає командного духу і нічого іншого, є лише бабло.

Ви ж самі згадали Маслоу, тільки чомусь не розглядаєте ситуації, коли базовий рівень задоволений.

Якщо не брати екстремальні випадки (дохла економіка чи серйозні прогалини особистості), то карʼєрне зростання досить швидко робить бабло не пріоритетним фактором і люди починають боротися за репутацію, славу, владу, самореалізацію і т.п.

Піймала чоловіка — кажу «у тебе були в житті кейси, коли ти був поганим командним гравцем?»

Каже «так, коли я в [мережа магазинів електроники] працював, то в першому магазині я не вписувався, бо не вмів так бухати як всі, а потім мене перевели в інший магазин, там були більш сімейні люди, які менше бухали, і там було все нормально». Отже, якщо ви поганий гравець — не завжди справа в Вас, це може бути просто «не ваша» команда.

У Стратоплан є цікаві досліди одного психіатра академіка, який довго працював головним лікарем. Так от він чітко сказав, що : «Який поп, такий і приход». Такий тип керівника він назвав — організатором алкогольно-сексуальних груп, в спрощені Панкратова — алкашом. Це дуже розповсюджений тип керівництва і не тільки у нас (знаю одного такого Піта, який зумів бюджет в 5 мільйонів прокутити, при чому на тімбвлдвнги та гульки з текілою в око і т.п. у нього завжди було — а на обладнання і сервери грошей не виявилось, він начюдив черги в пуш які треба було чекати тиждень і т.д. ). Рекомендації — тікати з такого колектива як найшвидше інакше з рештою самі опинетесь в ситуації алкогольної залежності, зраді жінці чи чоловіку і іншим процесам деградації особистості, а з рештою в псих лікарні із білочкою як той Шурік.

Я попросив Клода викласти саму суть як для дітсадочка:

Хороший товариш у команді:
Слухає уважно: Не перебиває і дає всім висловитись. Як на уроці — піднімає руку і чекає своєї черги!
Допомагає друзям: Якщо хтось не розуміє завдання, пояснює і підтримує. Як старший брат чи сестра!
Легко міняється: Якщо треба щось нове зробити, не вередує. Як пластилін — можна зліпити що завгодно!
Завжди усміхається: Навіть коли важко, підбадьорює інших. Як сонечко — світить усім!
Разом вирішує проблеми: Збирає друзів, щоб разом придумати рішення. Як детективи у мультику!
Визнає помилки: Якщо щось не так, чесно каже «вибачте, я помилився». Як справжній супергерой!
Розповідає новини: Ділиться з усіма, що нового дізнався. Як радіо — всі в курсі!
Поважає інших: Слухає різні думки, навіть якщо не згоден. Як мудра сова!
Поганий товариш у команді:
Мовчить як риба: Нічого нікому не каже, а потім всі дивуються.
Думає тільки про себе: Хапає найкращі цукерки, а іншим залишає гіркі.
Звинувачує інших: Якщо щось не так, кричить «Це не я, це він!»
Лінується: Робить абияк, а потім всі мусять переробляти.
Постійно скиглить: Ниє і скаржиться, як маленьке цуценя.
Впертий як осел: Не хоче нічого міняти, навіть якщо всі просять.
Базіка: Говорить без зупинки і нікого не слухає.
Не ділиться: Ховає свої іграшки і знання, як скупий дракон.
Пліткар: Розказує всім секрети і обговорює інших за спиною.
Лежень: Сидить, як картопля на дивані, поки всі працюють.

Мальчишь плохішь мав кращі умови

Перший мені зовсім недовподоби і нереальний.

Як він може мовчати і говорити одночасно?
Це як мінімум лідер групи (з підлизом до босів)

Що буде якщо вся група таких правильних пластилінових?

Група з командною поведінкою звичайно досягне більшого ніж з некомандною.

Тоді поясніть чому підвищують майже завжди саме тих хто визначається як «Поганий командний гравець» ?
Може вам там ідеальний світ описують ? А реальний він більше зі світу планети мавп з примітивним мисленням навколо базових інстинктів і там де усе складно — насправді усе дуже просто, простіше нема куди.

Вас там в ЕПАМі не інструктують не називати менеджмент поганими командними гравцями а ЕПАМ планетою мавп з примітивним мисленням?) Чи шо у вас за реальний світ?

При чому тут конкретно узята компанія ? Тим більше що існують різні NDA і т.д.
В цілому тут швидше йдеться про матеріали наприклад від Стратоплану.
А якщо брати за основу те, що ви кажете — будь яке пряме погане слово в сторону менеджмента, тобто тих хто апріорі має вищій соціальний статус в групі і що з цього буде ? Ну вожак прайду левів і покаже, що він вожак. В бізнесі — це люди які контролюють ресурси : зарплатні, підвищення, тренінги і т.д. Тобто розібратись із будь яким підлеглим можуть запросто, з рештою просто демонстративно звільнити. І це стосується абсолютно будь якої компанії. Так будь який керівник буде керуватись в групі — своїм власним соціальним статусом в першу чергу, насправді і будь який індивід в колективі. Так же і попадають в омеги — тобто намагаються сподобатись людям, а на ділі лише затягують себе в ще більше дно на них починають кататись і сприймають допомогу — як должне. Гарні керівники присікають таке на корені і усі допомоги вистроюють тільки в формі стандартної субординації. Бо дуже швидко станеться — що в групі працює дві три людини, а інші байдикують за їх рахунок та отримують зарплатню та інші бенефіти. Омеги як відомо завжди з рештою йдуть з групи — омеги це завжди про перехід на агресію, тобто захисний механізм. І з рештою команда стає недієздатною — бо в ній нема кому працювати.

при тому, що я бачу, що ви вже тринадцять років працюєте в ЕПАМі, тож коли ви кажете про «реальний світ» то я роблю висновок що ви описуєте реальність ЕПАМа.

В мене зовсім не таке відчуття від реальності, але ж вона в нас різна, що ж тут дивного. А теорія про альф базувалась на вовках і, наскільки я читав, виявилася хибною, характерною лише для вовків в неволі. www.scientificamerican.com/...​e-alpha-wolf-idea-a-myth

Якщо конкретно про мене то літом було 14 років. Це велика контора котра як і усі великі більше схожі на базар тому це звучить як ти 14 років торгуєш на Привозі чи на Бессарабському. Проект від проекту і акаунт від акаунту в таких великих компаніях відрізняється докорінно. Це моя 4 контора, при чому 3 роки я працював в продуктовому бізнесі тому на чомусь таки знаюсь. В кількості проектів я вже збився, найдовший був 2 роки. З клієнтом з яким працюю зараз працю вже третій раз, спіймав себе на мислі — що їх команду я знаю набагато краще ніж свою, значно більше попередніх знайомих з якими я вже працював.

виявилася хибною

Не зовсім хибною, але численні експерименти показують, що в людей більше складний мозок тому і існують різні види соціальних ієрархій. Погодьтесь — що США із демократією та вільним ринком, радикально відрізняються від Північної Кореї або Сирії. І по середині дуже багато градацій. Дискусії серед науковців тривають. В тій же психології теж є протистояння послідовників Зігмунда Фрейда з Карлом Юнгом та послідовниками Фредерика Перлз з Гештальдт підходом. І там і там є результати.

P.S. Якось так scontent.fhrk2-1.fna.fbcdn.net/...​LPptvaG92-LwA&oe=6702E54B
Воно дуже багато де так, за дослідами SEI en.wikipedia.org/...​Capability_Maturity_Model які були зроблені на замовлення Пентагону, у 80% випадків — «Level 1 — Initial»
Конкретно в мене працює аудит,зовнішні консалтери і т.д. NySE виконує перше правило бізнесу, Клайда Монро. Тому процес на значно вищих рівнях. Та в будь яких великих корпораціях відділки одні від одних зраняться радикально. Це стосується і будь якого FAANG в повній мірі і т.д.

Чи шо у вас за реальний світ?

Може реальний світ у якому не забороняють писати правду і:

називати менеджмент поганими командними гравцями а ЕПАМ планетою мавп з примітивним мисленням

Ага а типу коли Сноудена та Вікілікс порвали на британський прапор, там повна свобода і нічого такого не було.
www.facebook.com/...​37&set=a.1545519879060370

Від усієї душі співчуваю тим, хто переживає, чи він хороший командний гравець

доки ти свої софт-скіли прокачуєш, керівник вже знайшов індуса подешевше на твоє місце...

Залишаючись на роботі піля 18-00, слід пам’ятати, що більше за всіх в колгоспі працював кінь, але головою колгоспу він так і не став.

А тепер як воно є не по ChatGPT — а в житті. Соціальна динаміка в групі людей, тобто тварин гомінідів — діє рішуче іншим чином. Найближча аналогія — вищі хижаки : прайди левів, зграї вовків і т.д. Усе пляше навколо лідера групи — альфа, також в людей бувають ще не формальний лідер — сігма (типу кардинала Рішельє, який формально був нижчим по статусу за короля — а реально мав багатократно більшу владу), далі йдуть бетти, гамми і т.д. до ізгоїв — омега, яких группа позбавляється.
Таким чином — так званий командний гравець — це той який утримує свій статус в групі.
Як формується статус в групі — він формується навколо ресурсу і вміння його видобувати та розподіляти. У різних розвитках суспільства — це різні люди. Від демократії США — до абсолютної монархії Північної Кореї чи Сирії. Тобто десь визначними є інтелектуальна влада і суажімо : Безос, Гейтц, Маск, Баффет, Цукерберг і т.д. мають вплив на суспільство подекуди більше ніж президент та увесь конгрес. Десь силова — де усе є король і усе навколо короля.
Таким чином командні ігроки — це добрі політики які добре вистроюють соціальні зв’язки, коли іншим членам групи в першу чергу альфі і найближчим наближеним, вигідно і соціальному плані взаємодіяти, тобто не тільки щось брати в індивіда — але і щось йому давати. О омеги та нижчих групп — ніщебродів, тільки беруть. Натомість ще їх і зневажають бо то : «лохи та бидло», при виставленні особистих кордонів — результат буде агресивний конфлікт.
Таким чином в капіталізмі усе просто — чим ти більше заробляєш — тим вище твій статус в групі, особливо коли те ще наймаєш на роботу і т.д. В монархії теж усе просто — статус за наближеними за королем тобто за силовим блоком.

Давайте якось простіше, поясніть на прикладі скрам команди з 5 людей: де там альфа, де там сігма і за який ресурс ми бʼємося? За честь зробити таски?

В скрамі якраз усе просто. Product Owner — людина яка платить гроші, вона же альфа групи. Scrum Master — узаконена сигма позиція, сьогун — бо воно з Японії як відомо і пішло. В більшості випадків уся влада у скрам майстра. Усі інші — за розкладом. Так звані «проектні бабусі» (хто усім допомагає і ніхто не ніколи їм не допоможе), або трудоголіки які безкоштовно овертаймлять, мовчки — це омеги. Тобто вони роблять багато для групи — лише за те щоби залишатись в групі, від чого насправді не мають зиску (це абсолютна темна психологія, печерної людини для якої вийти з групи та смерть було еквівалентом). Натомість альфа і вниз по ієрархії — будуть знущатись.
Можете самі подивитись — це везе коли менеджмент професійний, а часто провідні позиції займають люди типу Людовика XIII, особливо в монархічних системах де непотизм взагалі законний. Навіть як спитати якогось великого начальника — чи згодний він отримати суттєве підвищення в зарплатні, але втратити посаду і стати рядовим співробітником, побачите більшість категорично не погодиться. За виключенням преходу в вищу соціальну группу, скажімо влаштуватись мідлом у FAANG може бути більш престижним, ніж бути CEO Рога та Копита, при чому навіть як прибуток менше.

Альфи там не буде, він конкурент менеджеру
Можливо сігма бунтар чи навпаки продуманий
Декілька Бет жополизів
І тєрпіла омегп

В складних економічних суспільствах існують більше однієї форми влад. В простих лише одна — силова. Тому в японській системі на базі якої і гнучкий підходи в ІТ — завжди принаймні два керівники, адміністративний та технічний з розділенням зон відповідальності. І саме тому на пост софку гнучкі системи приживались із дуже великим скрипом. Ті хто виріс у совку — навіть коли повністю розуміють як працює весь цей Демінг та Імаї, не хочуть жити в рамках такої парадигми. Там сам сенс Їм путлера або Івана Грізного, Ченгізхана і т.д. подавай — по іншому не хочуть. Бо коли Чінгізхан — там усе зрозуміло — ти нічого не робиш крім розваг з гаремом на жовтому мустанзі, а численні раби вкалують за тебе. А так що і керівнику доведеться працювати — то неприйнятно.

скрам команди

Це штучне утворення, його не можна пояснювати із позиції етології.

uk.wikipedia.org/...​wiki/Ієрархія_домінування
Просто багато народу не хочуть визнавати теорію Дарвіна і еволюцію як божий механізм перетворення праху на іство. Так чи інакше є такий факт ?

Наводяться паралелі між встановленням ієрархії у світі тварин і людини у сфері сексуальних і шлюбних стосунків[2]. Тобто ознака альфа домінування — не обов’язково корона на голові. Це може бути VISA-платинум або Феррарі, але мета залишається тою ж самою — підкреслити свій статус, подібно до самця мандрили.

Звісно у людей значно складніший мозок, значно складніша економіка та відповідно і суспільство і відповідно більше типів організацій. Пряма ієрархія домінування не характерна всюди. Та і одна людина може входити одразу до декількох груп. Скажімо на роботі люди можуть грати в футбол і в футбольній команді директор буде хавбеком, а сініор дев на шість рівнів нижче його по роботі, головним тренером команди. При чому один одного знають і працюють вже не в першій конторі десь 20 років. І там і там один для одного — авторитет. В гимедрілів такого не може бути в цілому.

Поганому гравцю вони заважають? Як у танцорів?

— Дітки в якої тварини найбільші яйця ? Вовочка
— У слона
— Завтра батька до школи
— Ваш Вовочка вчора на питання в кого найбільші яйця — сказав, що в слона
— Ну? А так у кого ?
— У страуса
— ААА!!! Тепер я розумію чому він такі повільні вальси писав

youtu.be/IxhIxSu0DNQ?t=633
www.youtube.com/watch?v=cvUjYs8hUFY

Як на мене, у розробці ПО «командність» переоцінена
Головне, щоб людина:
— Не мовчала про проблеми
— Дослухалась до порад і наказів
— Робила задовільний обсяг роботи
— Не була токсичною у спілкуванні

Усе вище перелічене назагал неможливо. Не пам’ятаю жодного проекту за 18 років в якому не було конфліктів. Ті хто щось вчив з проектного менеджменту відповідно і психології та соціології — чудово в курсі, що конфлікти є були та будуть. Більше за те вони обов’язково виникають на певних етапах розвитку групи. А оскільки вони є — головне вміти їх вирішувати.

Я ж про конфлікти нічого взагалі не писав :))

Одне з одним — що ви написали несумісне, тобто виникає конфлікт інтересів. Не буває і не може бути — амбіційних людей без амбіцій. Амбіції — означають конфлікт інтересів, що в свою чергу означає конфлікт. У вас там написано, що співробітник має бути і лояльним виконавцем і амбіційним тобто ініціативним, а це взаємо-виключення.
З прикладів по роботі — зайшов на проект якось 5 років тому (свою частину я виконав вперед строків, ще з двома хлопцями і був перекинутий на сусідню ділянку в якості рядового на підсилення). Став сетапитись отримав Performance проблему на NEO4J — провозився ніч, знайшов за документацією — мають бути транзакції, а усе працює через авто коміт. З ранку ескалював — та сказав, що покажу в чому проблема. Що ви думаєте потім — правильно лід і сініор дев які це наробили мені наодинці пояснили мені за моє місце в колективі і щоб помовкував собі в тряпочку, то не мого розуму справа. Потім воно на продакшені впало з цим і солюшн архітект закрив проект розпустивши команду, та кому це цікаво ? А от соціальний статус в групі, ще і як цікаво.
В Kaidzen з таким працюють на рівні глобального менеджменту компанії. Це зветься варуса-каген.

Так то і є вищий рівень мастерства в soft skills — так сказати критику, щоб оці

лід і сініор дев

не образилися. Бо там кожне слово треба підбирати, одне неправильно підібране слово — і люди вже сприймають критику як «ви недопрограмісти, наробили дічь, дивіться як треба».

Та хто проти, та битву йокодзун ще ніхто не відміняв. От уявіть ви працювали в конторі — яка уся така Kaidzen та Lean. Вас за виявлення варуса-каген, завжди хвалили — а менеджмент це привчили слухати і робити оцінки. А тут умовний PMI де будуть мовчати до останнього моменту, щоб добре виглядати перед начальством. Допоможуть вам та софт скіли. Як би я зараз зробив ? Та чекав би доки в породі не завалиться, а потім прийшов би з патчем який виключає автокоміт та використовує транзакції — який я зробив тієї безсонною ночі. Рівно як пише — Бобер. Потім я так і робив — ходив тушив пожежі. Бо є системи же чистий Win-Lose і : Veni, Vidi, Vici. Там нема чого співробітничати — там треба відбирати і ґвалтувати.

Ми живемо в світі де розумні люди мають фільтрувати що кажуть щоб не образити дурних

Не буває і не може бути — амбіційних людей без амбіцій

Але точно є (я бачила) амбіційні люди, які майстерно справляються з найгострішими соціальними ситуаціями в групі без розпалення конфлікту. Це прям гуру-рівень. Такі й доходять до того, щоб керувати цілими компаніями, бо керування та взаємодія це їх основний скілл.

Ще, майстерно комунікують та уникають конфліктів менеджери середнього дзвена, бо вони ризикують втратити свою роботу, якщо команда поругається і розвалиться. Тому вони можуть навіть замітати «під ковер» проблеми, аби не було конфлікту.

Та конфлікти часто вирішуються, в більшості випадків можна дістатись компромісів. Мені сподобався і виявився дуже дієвим метод від Тома Демарко — через посередника. Звісно якщо інтереси не діаметрально протилежні і конфлікт не може бути усунено.

лід і сініор дев

Спочатку прочитав «лід гонор дев».

Це керівнику потрібно, щоб робітник просто тихенько сидів робив «задовольний обсяг роботи» і не створював проблем

Дивлячись якому типу керівнику. По Кречмеру існує чотири типи характерів uk.wikipedia.org/...​iki/Характер_(психологія
У Адізіса це чітко переведено на типи керівників yudina-scm.com.ua/leader-adiz-ua. Тобто деяким типам керівників, наприклад інтеграторам — тихі сідуни категорично не підійдуть і потраплять в статус омеги, та вилетять з рештою з групи.

наказів

Ми все ще про ІТ говоримо?

Ну добре, є людина, ти їй кажеш «треба фіксити баги», вона тупо забиває і продовжує пиляти фічу з найнижчим приоритетом. Я назвав це наказом, бо не підібрав іншого слова :)

Так в керівника, в незалежності від того це начальник на роботі або командир в армії — по суті чотири головних інструмента. Накази, розпорядження, покарання та заохочення.
І підбирання новозних слов — аля «фасилітація процесса» суті не міняє. Це лише політична позиція рад назвою «не дай не образити» в стилі демократичної партії США. Але це не означає — що сама ця партія типу не мають інтересів та мега добрі. Ставлять ультиматуми та надають свої вимоги аж бігом. Просто коли їм не подобається прямим текстом як той Дональд Трамп не давлять, просто нема : хаймарсів, снарядів та F-16 доки не виконають те, що вони наказали.

Так і є: хороший раб — це який нехтує своїми інтересами, завжди готовий працювати не тільки за себе — а і за усю команду. Як тільки перестаєш погоджуватися і намагаєшся відстояти свої інтереси — ти поганий раб, не-командний і токсичний.
Але от що дивно: будучи асоціальним інтровертом, і в очевидь не найкращім командним гравцем — я усе одно залишався улюбленим рабом на галері? Як? Бо коли на черговому мітингу команда починала розводити теревені що, хто і як буде робити я казав або: «я там зробив один варіант — подивіться ПР, може сподобається», або «не треба з цим заморочуватись — я скоро закінчу свою таску і тоді усе зроблю».
Як тут не згадати класику:
www.youtube.com/watch?v=ESDZPSrO128
Один я сам за день зроблю. А от якщо треба за 10 днів — тут одному не впоратися. Треба набрати команду джунів + скрам майстера і щоб кожен день мітинги проводити і вчитися командній співпраці!

Але при такій схемі (продуктивний Beaver 🦫 який може порішати складні задачі, якщо його не чіпати кожні 15 хвилин) ти — бас-фактор!

Для стабільності та диверсифікації бізнесу надійніше тримати пять хомячків мощністю 0.2 бівера.

Для стабільності та диверсифікації бізнесу надійніше тримати пять хомячків мощністю 0.2 бівера.

Цьому питанню більше років, ніж можна уявити! Я пам’ятаю таку книгу з минулого віку «Міфічний людино — місяць». Ось декілька цитат з неї (на жаль української версії не знайшов):

Выше я доказал, что само число разработчиков, действия которых нужно
согласовывать, оказывает влияние на стоимость проекта, поскольку значительная
часть издержек вызвана необходимостью общения и устранения отрицательных
последствий разобщенности. Это также наводит на мысль, что
желательно разрабатывать системы возможно меньшим числом людей...
Дилемма представляется жестокой. Для эффективности и концептуальной
целостности предпочтительнее, чтобы проектирование и создание системы
осуществили несколько светлых голов. Однако для больших систем желательно
поставить под ружье значительный контингент, чтобы продукт мог увидеть свет
вовремя. Как можно примирить эти два желания?
Предложение Харлана Миллза дает свежее и творческое решение. Он
предложил, чтобы на каждом участке работы была команда разработчиков,
организованная наподобие бригады хирургов, а не мясников. Имеется в виду, что не
каждый участник группы будет врезаться в задачу, но резать будет один, а
остальные оказывать ему всевозможную поддержку, повышая его
производительность и плодотворность ...

Ще тоді Брукс зробив очевидний висновок: чим більше людей одночасно будуть працювати над системою — тим більше часу піде на непорозуміння, узгодження, проблеми інтеграції, та відлов дефектів. Але досі деякі менеджери рахують що 9 жінок народять дитину за місяць.
Але тут математика зовсім інша. Якщо один синьйор напише усе, скажімо за 10 днів, то 2 синьйори скажімо — за 6. Тобто загалом 12 людино-годин замість 10 і це означає що це буде на 20% дорожче (але на 40 % швидше!).
Що буде якщо додати третього синьйора? Логіка підказує що тепер з’явилося 3 комбінації для спілкування A — B, B — C, C — A (якщо спілкування у парах), або A-BC, B-AC, C-AB якщо загальний мітинг і кожен говорить. Отже якщо 2 синьйора витрачали на «злагодження» 20% часу — то 3 будуть витрачати 60%! І зроблять роботу за 9 днів. +60% ціни і на 10% швидше.
А якщо задачу на 10 днів поділити на 4 девелоперів — то вийде вже довше, ніж робив би один!
Зрозуміло що цифри «зі стелі», але залежність можна побачити — вона навіть не лінійна.
У той самий час якби кожен з девелоперів мовчки сам працював би над окремою таскою — то вони б зробили роботи на 30 годин замість 10 !
Таким чином бачимо що «командна гра» вигадана не заради ефективності. На заводі кожен робочий мовчки робить свою деталь цілу зміну. А потім інший робочий прикручує одну деталь до інший — і йому не треба збирати мітинг і звати ще 2 робочих які робили деталі.
Чому? Бо у робочих є креслення! Вони на 100% впевнені що їм треба зробити — і навіть як перевірити чи правильно вийшло.
Чому в ІТ не так? Бо нема людини достатньо розумної яка б зробила креслення! Або може вона і є — але її робота буде коштувати дорожче, ніж 10 робочих. Тому і вигадали «командну роботу»: ніхто не розуміє що робити, але усі щось роблять, переробляють і пилять напилками поки воно не підійде. При цьому ніхто особисто не відповідає ні за окрему частину, а ні за роботу в цілому. «Колективна відповідальність» це насправді «колективна безвідповідальність».

Шикарно, треба перечитати, читала років 20 тому, забулося 😍

То так, оці всі скрами з аджайлами — вони для інноваційних проектів (там дійсно треба брейнштормити), а коли 80% задач — це якийсь CRUD або задачі рівня третього курсу («розробіть мікросервіс для менеджмента каталогу книг бібліотеки») то там достатньо просто комусь спроектувати, розкидати задачі між собою та зробити.

достатньо просто комусь спроектувати, розкидати задачі між собою та зробити

Колись так і було. Але галери зробили свою шкідливу справу: багато гребців — рабів, але нема нікого хто розбирається у мапах.
Банально нема кому написати зрозумілі задачі, нема кому спроєктувати, нема кому розділити функціонал і роздати робити.
Проджект менеджер — дівчина з іньяза, більшість команди — студенти з «вайті в айті» курсів. Справжніх інженерів, які спочатку думають — майже не залишилося.
Сподіваюся на моє місце на галері таки знайшли якогось справжнього синьор — динозавра, а не узяли техлідом якогось молодого і креативного «виїбщіка».
Хоча краще не знати куди скотилися проєкти на яких я працював — це засмучує.

Ще тоді Брукс зробив очевидний висновок

Це насправді ще раніші досліди. Брукс та IBM назагал, використовували наявні наукові досліди. Батьком психології малих груп є американський психолог Роджер Браун. Перші досліди з психології малих груп робив Норманн Триплетт, на спортсменах. З’ясувалось що психіка людини максимально ефективно працює саме в роботі малими групами над певним рівнем задач. Були відкриті ефекти соціальної фасилітації — а також і соціальної інгібіції, бо деякі речи людина робить значно краще навпаки наодинці без зовнішніх подразників, програмування часто одне з них. Повністю теорію сформував — Роберт Зайонц. Усі ці наукові знання дуже активно впроваджують в сучасному керуванні персоналом. Дуже активно в роботах Вільяма Демінга і Масаакі Імаі.

Алєнь який, не хоче працювати після 18-00! ти диви... мені шеф колись задвинув таке, я сказав що справляюсь до 18.

про Аленя ну это ты совсем не ту тему выбрал. Это другое

Алєнь — це типу коли працював і віддав усе зароблене жінці, яка в цей самий час наставляла роги і далі робить те саме.

ще відсудила дітей, хату , дачу, машину та отримала аліменти...
не мав сумнівів що ця тема добре відома програмістам :)

Ця тема добре відома усім сучасним мужикам. Треба подякувати усьому матріархальному маркетингу який зараз має місце на планеті. А там хоч програміст хоч сантехнік, роги наставлять однаково.

не усі мають таки зп, а ніщеброди самок не цікавлять

Сантехніки, електрики і т.д. хто ремонти роблять або нові хати під ключ подекуди і більше заробляють. А щодо не цікавлять — так зі спортсменами там чи танцюристами, роги і наставляють. Бо один працює інший в : спортзалі, барбершоп і т.д. Воно насправді повне дзеркало як у жінок так і у чоловіків. Домогосподарку так само можуть полишити з двома дітьми заради танцюристки, яка пів дня на айробіці — інші пів дня в салоні краси і на шопінгу.
Ми в світі з маркетингом Cosmopolitan та GQ.

та ні, вони ту дурню у інсті та тіктоках дивляться... яке там жекю...

А що вони там відтворюють по інстаграмах ??? Може вони десь це бачили ?
Я дивився свій власний профіль — і побачів там журнал Chip

закінчуй придурюватись, там купа коучів «як знайти та обібрати чоловіка»...

Так звідки вони пішли і чому стали модними ? Може там Sex and the City друкувались роками ? Побачили що таке добре продається і почали це досліджувати науковим чином і розкручувати.
З іншого боку є і багато позитиву в цьому світі глянцю, наприклад Джо Вейдер та Muscle & Fitness

інфоцигани придумали як на лахудрах заробляти, а лахудри вже на нас тренуються...

А ну тобто Стів Джобс наприклад, який пішов в цей же маркетинг теж інфоциган ?
В реальності тут глибинні наукові досліди, які подекуди поставили в ціль просто отримання наживи. Дійшло до глобальних негативних наслідків. Щоправда — люди мають феномен свідомості, тобто постійно впроваджувати їм суспільство вжитку та пряму ієрархію домінування не вийде. В 1973 році Сантьяго Тарасага робив експеримент Acali Experiment на плоту і люди повністю зрозуміли, що він видумав і почали ігнорувати та діяти саме в межах їх компетенцій.
www.youtube.com/watch?v=jgsMQufwd1o

А може просто моногамія застаріла?
Це колись у селі обирали одну жінку і потім усе життя жили з нею нікуди з цього села не виїжджаючи. Та і жили років до 40 — бо треба було звільняти хату для дітей які підросли.
Зараз світ глобальний, стандарти життя змінилися, життя пришвидшилося і вимагає від кожної людини більшого!
Важко бути добре оплачуваним спеціалістом, будувати кар’єру, при цьому займатися спортом, мати чудову фізичну форму, а ще не забувати про стиль, зовнішність і харизму. А ще важче при цьому проводити достатньо часу з родиною і приділяти жінці більше уваги, ніж роботі.
Оскільки таких ідеальних чоловіків майже не існує — жінкам доводиться збільшувати коло:
— Один чоловік аби сидів на роботі і заробляв гроші
— Один чоловік — спортсмен і секс-гігант для задоволення
— Один чоловік — гарний батько і «домогосподарка»
— Один чоловік — «для душі», який розуміє і жаліє (можна гей)
Але ж з іншого боку і жінки вже не хочуть жити як у минулому і бути відразу і нянькою, і домогосподаркою, і гарною коханкою, ще й чудово виглядати (не кажучи вже про працювати на городі чи на заводі).
Тому може так само час чоловікам замислитися про полігамію:
— Одна жінка — вогонь для сексу
— Одна жінка — домогосподарка і гарна кухарка
— Одна жінка — матуся і нянька
— Одна жінка — яка любить і розуміє як мати
— Одна жінка — модель чисто для понтів
— Одна жінка — аби робила кар’єру і заробляла гроші (якщо зовсім пощастить)

Та і жили років до 40 — бо треба було звільняти хату для дітей які підросли.

Зовсім не так, село ритуально спалювали. Дороге житло це про розвите суспільство, наприклад Древній Рим. А скажімо у трипільців з примітивним типом вогнево-підсічного землеробства, за 15 років на одному місці земля переставала бути плодотворною і усе село переходило на інше місце. Звідки і усі ритуальні культи — зі спалюванням солом’яного чоловічка, оргіями в конкретні дні року задля обміну генами і т.д.
І так проіснувало аж до раннього середньовіччя, а подекуди і по сьогодення — коли з рештою воно призводило до феномену Культа Карго. Єврейську мораль в світ принесло здебільшого — християнство та іслам. Феодальний строй — це завжди про війну інакше колапс без експансії, а війна це завжди про науково-технічний прогрес, який з рештою і про глобальний прогрес. Бо усі науки як різновид філософії пов’язані між собою — так само і пов’язані з мистецтвом, іншим підрозділом філософії.

Підтримка інших: Командний гравець пропонує допомогу, коли інші її потребують — через наставництво, обмін знаннями, або готовність підмінити на завданнях

Приклад: Коли колега має труднощі з технічним завданням, вони проактивно пропонують допомогу, замість того, щоб чекати, поки їх попросять.

Ну допустим я просрал 3 часа на непрошенные советы, куда мне теперь репортить время? В какую задачу? Где мне высрать обратно 3 часа на мой текущий конвейер задач?

а нафіга ти просрав три години?

Приклад: Під час мозкового штурму вони заохочують тихіших учасників ділитися своїми думками та стежать за тим, щоб ніхто не залишився в тіні.

Держать интровертов постоянно на нервяке. Идея супер.

Так, оце я теж не роблю. Прочитала — подумала: «Ой йой, тобто на мітингу треба ще пінгати всих, хто не висказався, щоб сказали своє слово»? Оце новина

Особливо прикольно, коли тебе запросили на якийсь дивний мітинг (який, як виявилось, не має до тебе ніякого відношення), ти сидиш і не розумієш, що ти взагалі тут робиш, а тебе потім ще й питають твоєї думки xD

то вискажіть її та не соромтесь

Буває гірше — коли якийсь бовдур тягає із собою на ті мітинги численну світу, який заборонено говорити на ній. І якщо хтось щось недай скаже — потім буде як скажений лаяти наодинці. Мав справу із двома такими за кар’єру. Пішов від обох — радий, по хорошому там треба було морду би побити обом, та усе таки соціальні норми та і через інтернет це складно зробити.

Приклад: Вони постійно йдуть додому відразу після завершення робочого дня, не завершивши важливі завдання, залишаючи незакінчену роботу для інших.

Спроси его что он думает по этому поводу в контексте трудового законодательства Австрии, Германии, скандинавских стран.

Он думает в контексте Японии и Кореи))

Лінощі або відсутність ініціативи: Поганий командний гравець робить мінімум, уникає додаткових зусиль і очікує, що інші заповнять прогалини.

Приклад: Вони постійно йдуть додому відразу після завершення робочого дня, не завершивши важливі завдання, залишаючи незакінчену роботу для інших.

Даже в профессиональном футболе уже никому не нужна дурная инициатива. Все метрики и требования строго формализованы. Игроки стали жёсткими функциями-программами, что бегают по флангу как заскриптованные, выполняя установку. И все это в рамках тактической схемы, которая может меняться за игру до 20 раз(привет немецкий футбол), которой управляет дирижёр со скамейки.

Мы здесь не играем в футбол или баскетбол. Понятие «команда» к промышленной разработке программного обеспечения не имеет никакого отношения. Также как и к промышленному изготовлению сырков и кефира на молочной фабрике.

We believe that what makes a fantastic workplace isn’t a great office or free meals and massages — although we have some nice perks. It’s the people. Imagine working alongside stunning colleagues who are great at what they do, and even better at working together. It’s why we model ourselves on a professional sports team, not a family.

jobs.netflix.com/culture

Хтось будує колективи за принципами спортивної команди, хтось за принципами родини. Це все не є прикладом того, як треба робити всім. Просто у кожного своя вавка в голові.

родини? це як , зі свінгерством на роботі?

«Наша компанія — це велика сім’я». Статеві зв’язки всередині родини — це інцест, а не свінгерство.

з жінкою своєю теж інцест? чи вона не родина?

Для тебе — все інцест)) сиди ото й кодь собі, розумнику ;)

А что по этому поводу думают Альберт Эйнштейн, Джейсон Стэтхэм и Эндрю Тейт?

На останньому пункті про «йдуть додому відразу після завершення робочого дня» аж сльозу пустила :))

Та да, це вочевидь дічь. Але мені ще оце трохи дивно:

Приклад: Замість того, щоб самостійно виправляти помилку, вони збирають команду на швидку нараду для обговорення кількох можливих рішень.

Навіщо збирати нараду, якщо багфікс очевидний? Це на кожен багфікс збирати нараду? Чим більше нарад — тим більш командний дух?

Я б покусала такого тіммейта через пару тижнів постійних нарад))

это же Велики ЧатГПТ. ему надо верить

Бо помилка це не завжди щось тривіальне

ChatGPT написав брєд. Який сенс це обговорювати?

По-перше, командні наради не може збирати звичайний розробник, зазвичай те від рівня тімліда чи менеджменту. По-друге, зазвичай є workflow як працювати з помилками. Далі, є зазвичай відкритий тікет, де можна обговорити усі питання. Далі, нам не відомо, очевидний це багфікс чи ні, його історія, ... Не завжди, коли в реченні є узгодженість за відмінками, воно має сенс.

А я згадав як працював у старі добрі часи на якійсь конторі, яка у цілому не IT. Там звісно була бухгалтерія, масштабний такий підрозділ. Працювали там здебільшого пані, а пані часто ходять на підборах. Так от приблизно о 18:05 з напрямку бухгалтерії лунав просто тупіт.

Підписатись на коментарі