Екопоселення як стартап. Історія про кризу, соціальне підприємництво та магію

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Привіт, спільното! Я — Андрій Грушецький, раніше продуктовий менеджер та співзасновник кількох ІТ-стартапів. Чотири роки тому я з друзями заснував екоцентр «Тепла гора».

Ми чули багато історій про те, як люди свічаться в ІТ з різних професій. Моя ж про те, як, маючи досвід у техіндустрії та одну мрію, стартувати з кардинально новим проєктом.

Про все розповім по черзі, рушаймо!

В IT буває комфортно. Особливо в матеріальному сенсі. І часто це є завадою, щоб слідувати «внутрішньому компасу». Адже він може вказувати напрям, який не обіцяє гарантованої безпеки. Та все ж інколи нам «на допомогу» приходять кризи, а за ними — зміни.

Кінець одного дає початок іншому

Моя криза мала три грані, що нашаровувалися одна на одну протягом двох років (2016-2017). Завершення стосунків, внутрішній конфлікт в професійній діяльності й пізніше — втрата здоров’я.

Через декілька місяців після завершення стосунків я також вийшов з команди засновників перспективного стартапу YouTeam. Він невдовзі став частиною Y Combinator, переїхав у Кремнієву долину та зараз створює багато цінності для України.

Згодом, нехтуючи внутрішнім опором, я погодився долучитися до проєкту, що був ідеальним матчем з моїм досвідом, в ролі продуктового менеджера. Здається, це стало останньою краплею. Після цього моє тіло сказало «ні», майже буквально — на робочому відеодзвінку.

Зрештою, потреба в емоційному та фізичному відновленні привела мене в Карпати. Хотілося усамітнення. Його я отримав, проживши зиму 2018-2019 років у віддаленому будинку у Квасах на Закарпатті. Так, маючи інсайти з життя в горах на самоті, разом з двома друзями ми почали втілювати мрію — екопростір в «диких» Карпатах.

Купував землю, а отримав спільноту

Спочатку у нас був план придбати земельну ділянку, побудувати tiny houses, організовувати ретрити. На одному з таких я познайомився з Олесею Жебровською. Вона вже мала досвід в цій сфері та бажання жити в Карпатах. Разом з Олесею та моїм шкільним другом Романом Шевчуком ми об’єднали зусилля і майже через пів року ідеальне місце знайшлось на Гуцульщині — в селі Черетів між Косовом і Верховиною.

Наш перший візит на майбутню Теплу Гору був сповнений відчуття магії: вершинки смерек покриті туманом, вся місцевість у хмарі, а галявиною бігав кінь, ніби вітаючись з нами. Це створювало якусь містику. Відтоді відчуття магії місця постійно присутнє зі мною.

Магія магією, а на практиці то був гектар землі з хатою, колоритним сараєм та іншими господарськими будівлями. Зрештою, сама локація та присутність інфраструктури підштовхнули нас до того, щоб у вересні 2019-го придбати цю нерухомість у спільну власність. Тоді ми ще не знали, що цією інвестицією започаткували спільноту.

Поруч знаходилася ще одна ділянка з хатою та господарськими спорудами. Раніше разом з нашою вони формували єдине родинне господарство. Тому вже наступного року вирішили запросити друзів та інвесторів викупити другу ділянку. Так до спільноти поступово долучилися ще майже два десятки нових учасників семи національностей з п’яти країн. Мрія про міжнародне ком’юніті стала реальністю.

Sounds like you have arrived

Після покупки першої ділянки ми взялись за пошук оптимальної юридичної моделі, створення бренду і сайту, презентації для інвесторів. Над назвою трохи ламали голову, але ідея, що це має бути саме «гора», прийшла швидко. Тільки яка гора?

Я згадав фільм «Холодна гора» і прийшла аналогія — тепла. Це був «аха!» момент — відразу відчув, що це влучна назва. Вона відображала особливий мікроклімат нашої локації та задавала напрям для розвитку. Як висловився мій друг з Лондона, який не знав значення назви українською: «Tepla Gora sounds like you have arrived». Тепер я переконаний, що вибір назви, яка надихає і дає відчуття сили, дуже важливий компонент для фаундера нового бізнесу чи стартапу.

Важливою частиною проєкту був вибір моделі власності. Тут ключовим стало знайомство з рухом екопоселень. Через фейсбук-сторінку хлопця, якого я колись зустрів на ІТ-конференції, натрапив на відео екопоселень в Європі. Виявилося, що ми не одні. Те, що ми робимо, паралельно відбувається в багатьох країнах. І що є купа спільнот, які цінують тепло, взаємопідтримку і планету більше, ніж гроші та «успішний успіх».

Тим хлопцем з ІТ-конференції був Максим Залевський, засновник ГО «Глобальна Мережа Екопоселень України» (GEN Ukraine), яка є частиною Global Ecovillage Network (GEN), що об’єднує екопоселення по всьому світу і допомагає їм розвиватися. Вже в серпні 2020-го я був учасником першого курсу побудови спільнот в Україні — Ecovillage Design Education.

А надалі GEN Ukraine стали близькими партнерами і друзями нашого проєкту.

Мені хотілося створити організацію, яка б виглядала сучасно і привабливо для широкого спектра людей, але водночас була б про спільноту і соціальне підприємництво. Так прийшло рішення відмовитися від прибутків і дивідендів на користь неприбуткової громадської організації.

Згідно з цією моделлю весь прибуток від діяльності Теплої Гори (харчування, хостел, кемпінг, івенти тощо) йде на розвиток та на соціальні ініціативи. Зараз — на відновлення ВПО, військових, ветеранів та волонтерів тилу. Єдиний прибуток інвесторів — 70% доходу від оренди тайні-хаусів, які вони збудують. Таким чином, головною мотивацією став не заробіток, а своєрідний лайфстайл, який поєднує природу, спільноту та творчість заради позитивних змін.

А ще ми створили простір без тваринної їжі, алкоголю та паління. Насправді це було одним з найбільш вдалих рішень, хоч далося воно нелегко. Чітке позиціювання стало магнітом для людей, яким резонує свідомий спосіб життя.

Збудуй і вони прийдуть

В моїх попередніх ІТ-проєктах залучення користувачів та клієнтів завжди вимагало багато зусиль і було найскладнішим етапом. У випадку з Теплою Горою ми знаходили нових учасників спільноти, включно з інвесторами, просто розповідаючи про проєкт друзям, попутникам в поїзді, гостям, які відвідували екоретрити.

Те саме з волонтерами. Вже з першого року до нас приїздили люди, які хотіли долучитися і допомогти — їх кількість збільшувалася з кожним роком. У 2021 році ми започаткували мейкерс-кемпи — тижневі табори, які поєднували в собі ековолонтерство та дозвілля.

Тепла Гора закрилася на зиму в листопаді 2021 року, але вже 24-го лютого 2022-го знову відчинила двері для всіх, хто шукав безпечного місця. Перший рік війни простір працював як шелтер. Ми створили програму підтримки «Коло» для ВПО, військових, ветеранів та волонтерів тилу, що поєднує безплатний прихисток, харчування.

Та психологічну підтримку — через емоційні кола, роботу з психологом, оздоровчі практики, спільні походи в гори, мінімальну залученість в побутові справи. Також допомагали з логістикою при переїзді за кордон, з пошуком житла в регіоні.

Паралельно GEN Ukraine запустили програму «Зелена Дорога», яка об’єднала екопоселення в Україні та за кордоном як безпечні острівці підтримки. Організація також надавала матеріальну підтримку для ВПО та познайомила нас з «Fondation de France» — благодійною організацією, яка досі підтримує програму «Коло». Крім того, на початку війни ми організували власний фандрейзинг і працювали з фондом Razom.

До літа 2023 року ми вже зробили значний прогрес в реноваціях та були готові приймати комерційних гостей. Це допомогло вийти на часткову самоокупність (80%). Завдяки чіткому і зрозумілому позиціюванню та «сарафанному радіо» ми стали майданчиком для заходів від різних організацій, як-то Greenpeace, ЕкоДія, Аватар фест, ГО «Метта», Тепле Місто, ГО «Друкарня» а також від альтернативних дитячих шкіл.

Зараз за кожних чотирьох «платних» гостей ми можемо прийняти одного гостя за програмою «Коло» безплатно. Цей напрям став частиною постійної діяльності та соціального впливу Теплої Гори. Від початку війни до сьогодні через програму пройшло близько 500 людей.

Часто ми дізнаємося особисті історії учасників програми та дуже радіємо, коли на Теплій Горі вони можуть відпочити й перезавантажитись. А на останній стратегічній сесії ми виявили, що саме такі історії є найбільшою мотивацією для команди.

Спільнотворення та інфраструктура

Ми називаємо учасників спільноти теплогорянами, а учасників команди й волонтерів мейкерами. Робота та волонтерство на Теплій Горі це — спільнотворення, воно має декілька напрямів:

• Host: розміщення, турбота про гостей та догляд за простором.
• Create: реновації, будівництво, створення інфраструктури, зелена енергетика.
• Grow: сад та город.
• Inspire: маркетинг, соцмережі, креативні проєкти, екомаркет.
• Back-end: фінанси, юридичні питання, IT.

Війна, безумовно, мала великий вплив на розвиток Теплої Гори. Частина мейкерів, які були основою команди у 2021 році, через сімейні обставини не змогли повернутися в команду. Однак замість них до нас приєднались нові люди, в тому числі ВПО, які пройшли через програму «Коло». Дехто з тих, хто долучився у 2022 році, стали ядром команди й без них наш розвиток був би неможливий. Це: Ірина Коцар, Едуард Шипович, Софія Левінська, Аліна Котолуп, Марія Сабліна. Вони вели або ведуть певний напрямок, але при цьому можуть брати участь в іншій діяльності. Це один з основних принципів спільнотворення.

Часто мейкери, які долучаються навіть на один сезон, створюють ініціативи, які мають великий вплив на розвиток екоцентру. Зокрема, програма відновлення «Коло» стала можливою завдяки ініціативності учасників спільноти Іванки Шкварок, Тетяни Сокольникової, Христини Бей, Ірини Любарської та багатьом іншим.

Серед інших проєктів: реміснича майстерня (ініціатива Микити Левінцова); екобудівництво (Василь Юськів та Мирко Чупринка); VodaLab, який забезпечує збір, зберігання та фільтрацію дощової води для потреб екоцентру; встановлення першої системи сонячних панелей (проєкти Сергія Думика та Ігоря Мостового).

До спільнотворення долучилися і наші сусіди. Для прикладу, місцевий житель Василь Білак був основним будівельником екоцентру 2023 року. І за цей час з допомогою волонтерів він встиг трансформувати стару літню кухню в сауну. Ми радіємо, що від початку в нас склалися гарні стосунки з сусідами, які базуються на взаємоповазі та підтримці.

Протягом першого року існування проєкту ми розробили документ, який називається «Культурна карта спільноти Теплої Гори». Вона містить нашу мету, цінності й спільні домовленості. По суті, культурна карта відіграє роль певної «конституції» для спільноти й задає курс відносин як всередині неї, так і з місцевою громадою.

Ми також використовуємо IT-інструменти. Slack є центром обговорення практично всього всередині команди. Маємо групи для спільноти й гостей у Telegram, публічний Telegram-канал та сторінки в Instagram і Facebook. Notion закриває питання з системою бронювань, CRM, wiki, плануванням задач.

Для пошти, документів, календаря і форм використовуємо Google Workspace, а для сайту — український Weblium. Як неприбуткова організація ми отримали приємний бонус у вигляді безплатних версій Google Workspace, Slack і Canva для NGO. Notion також надає ваучер для стартапів розміром $500 на перший рік роботи.

Для фінансового менеджменту ми декілька років використовували один з онлайн-сервісів, але все ж прийшли до того, що таблиці дають нам більше гнучкості й можливість створити повноцінні P&L, Cashflow, Balance для сервісного підприємства. У цьому нам допомогли фінансові ментори платформи для соціальних підприємств SiLab, який є одним з наших донорів.

Організаційна структура Теплої Гори вже пройшла декілька ітерацій розвитку і цей процес продовжується. Ми починали без чітких ролей, структури чи системи прийняття рішень, з максимально горизонтальною системою. І це гарно працювало в більшості випадків, коли не було сильних суперечностей. Але іноді це створювало конфлікти, коли не було консенсусу.

Починаючи з 2022 року, в нас з’явилася модель, що передбачає драйверів напрямів host, create, grow, inspire та backend, які координують волонтерів та працівників, залучених у свої напрями. Разом вони формують Makers’ Space — управлінську команду.

Ми дотримуємось ротаційної системи вибору основного драйвера, або координатора Makers’ Space, який обирається раз на рік, але не більше двох років поспіль. Ця людина відіграє роль операційного менеджера екоцентру. Керівник організації натомість в нас має тайтл наставника і не втручається в операційку, допоки не буде запиту на це. Він (зараз це я) сфокусований на фінансовому менеджменті й розвитку юридичної структури.

Помітив, що команді подобається мати свободу в менеджменті екоцентру і спокій в тому, що я беру на себе відповідальність за частину Back-end — з високим рівнем можливих юридичних і фінансових ризиків.

Замість висновків

У тексті вище я намагався згадати якнайбільше деталей та інсайтів, отриманих під час розвитку проєкту. І сподіваюся, цей досвід стане комусь цікавим та корисним. Підсумую все кількома порадами:

Важливо визначитись. Вірю в те, що всі наші зусилля множаться, коли ми зробили вибір і вирішили віддати 100% себе якійсь справі.

Де взяти гроші й на що жити. У мене не було достатнього стартового капіталу, щоб почати проєкт рівня Теплої Гори, як і не було цих коштів в інших учасників нашої спільноти. Але, об’єднавшись, ми створили таку можливість. Крім того, проєкт підтримали грантодавці й донори. Таким чином, Тепла Гора стала прикладом «краудфандингу» і винахідливої сили спільноти. Для багатьох підійде варіант поєднувати роботу чи фріланс в IT з розвитком власного стартапу, особливо коли обидві справи приносять задоволення і немає втрат якості результату.

Ітеративний розвиток. Існує переконання, що розробка візії, бренду, організаційної та юридичної структури є чи не найважливішими кроками у новій справі. Проте важливо, щоб це не забрало на себе велику долю ентузіазму і не стало енергетичною дірою. Тому ми поступово, щоб не наробити помилок, вносимо зміни й робимо наступні кроки в реалізації проєкту.

Що є основним. Я б точно сказав, що це робота над самим продуктом, навчання та розвитком соціальних мереж. Соціальні мережі — це не про Facebook, Instagram, Telegram тощо. Це про «соціальний капітал», який часто конвертується в можливості залучення людей, обміну досвідом, навчання та фінансування.

Майндсет. В певний момент я усвідомив: щоб зберігати спокій, коли щось йде не так чи зростає навантаження, корисно змінити кут зору на речі.

Творчість і підприємництво роблять світ більш захопливим. Усі виклики та складнощі — це частина нашого внутрішнього росту, їх потрібно зустрічати з вдячністю. Я вірю, що соціальне підприємництво та створення невеликих ком’юніті може підсилювати стійкість і силу нашої великої спільноти — України.

Ви завжди можете приїхати до нас як гість чи волонтер, або організувати захід на Теплій Горі та надихнутись на нові починання.

Якщо у вас залишилися питання, або вам потрібна порада чи підтримка в побудові спільноти у власному проєкті чи організації — зі мною можна сконтактувати у телеграм. Якщо вас зацікавила ця історія, повну версію наших пригод на Теплій Горі можна прочитати у моєму блозі. А ось сайт нашого проєкту.