Я написав книжку з архітектури. Що далі?

Ну що? Я написав книжку з архітектури. Тут ось питали, чому люди не пишуть. Но от написав — а що далі з нею робить?

Про що книжка

От є купа старих архітектур та патернів, котрі відомі під ще більшою купою назв — і щороку до цієї великої купи додається трохи менша купка нових термінів. І щоразу коли бачиш щось — треба вичитати дофіга тексту щоб зрозуміти, що ти вже щось таке десь бачив. Себто, замість ієрархії наслідування, як в ООП, кожна архітектура описується з нуля. Чому не зробити як в програмуванні — батьківські архітектури, котрі визначають 60% чи 80% властивостей системи — й наслідування від них, що додає деталі.

Власне, книжка кластеризує архітектурні патерни — і описує спільни риси кожної їх групи. Кому ліньки качати 50М — теорія лежить окремою статтею тута.

Що всередині

Книжка коротко описує до 20 метапатернів — груп архітектурних патернів, схожих за структурою, призначенням та властивостями. Для кожної групи є: плюси, мінуси, залежності між компонентами, швидкодія та можливі оптимізації, типи проектів де воно корисно, зв’язки з іншими групами патернів, різновиди та конкретні патерни з книжок й можливі еволюції системи якщо змінилися обставини на проекті.

Також там ще кілька розділів за базові поняття, як то: складність, модулі, архітектурні сили, оркестрація, та інша проста фігня. І кілька розділів, що аналізують весь спектр патернів за різними параметрами — вони уможливилися тим, що основна частина книжки відсортувала відомі архітектурні патерни — і тепер можна їх підрахувати й ними ітеруватися.

І оте усе присипано сотнями структурних діаграм — щоправда, в кастомній нотації, бо стандартну було б не розібрати в такій кількості.

Чи воно працює

Ніхто не перевіряв, але картинка вийшла самоузгодженою і, навіть, сама вказує пропущені фрагменти. Коли малював еволюції патернів — кілька разів як результат змін системи траплялася структура з двома базами даних. Воно мені так набридло, що поліз шукати в інтернеті чи це має окрему назву. Виявилося, що так — і отримав повноцінний новий кластер архітектур. Себто, зв’язки в системі показали, що одного шматка пазлу не вистачало.

Де лежить

Книжка наразі на гітхабі, є PDF, ePub та docx. PDF, ніби, схожий на те, що я писав. Хто хоче наробити багато коментів — кажіть, відкрию оригінал в гугл доках. Хто не хоче морочитися — ось усі розділи у вебі, але в PDF воно красивіше, ще й з крос-лінками.

Ліцензія безкоштовна (CC BY) — діліться з колєгами та колєжанками, також і в замовників — тоді більше шансів, що хтось за цю книжку почує та опублікує.

Що далі

А от що далі з нею робити — хз. Ну, написав. Треба якось промотити. Треба шукати паблішера — але чи воно тому паблішеру потрібне, якщо вже лежить в інтернеті безкоштовно. А як без паблішера книжку рекламувати?

Підписуйтеся на Telegram-канал «DOU #tech», щоб не пропустити нові технічні статті

👍ПодобаєтьсяСподобалось44
До обраногоВ обраному26
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

топовий топ! слідкував ще на медіумі за виходом глав.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Попробуй сюда расшарить, если еще не расшарил leetcode.com/...​Page=1&orderBy=hot&query=

Дякую, та в мене ж не інтерв’ю — якщо такого начитаються то усе завалять

спробував скачати пдф — Error rendering embedded code

It turned out that this is indeed due to outdated client software. Most browsers only support older versions with an apparently incomplete feature set on Windows 7.
github.com/...​munity/discussions/140120

Взагалі той PDF в будь-якому разі занадто великий для рендерингу в браузері — тому тепер квест: як скачати PDF файл з ГітХабу без превью? З скріншоту за лінком я бачу що, ніби, там кнопка для скачування була доступна. Ну, або, можна склонувати репу — якщо дуже хочеться, а браузер не працює як мав би.

Глянув по діагоналі, виглядає солідно.

Книга огонь! (привет задроченому джава евангелисту). На амазон эту сучку за 50 долларов.

Спочатку треба її розкрутити — бо буде там лежать десь на 100500 сторінці.

як часто письменники приховано самі викупають перші тиражи своїх книг? чи це вигадки

наприклад тираж 2 тис екземплярів. коли людина ходить в гості, на виставки хоча б раз на тиждень, то можна дарувати з автографом чи обмінюватись.

чи можна книгу продати на співбесіді?

Є термін vanity publisher. Це коли автор сам замовляє десь видання й усе викупає — щоб сказати «я написав книжку»

Власне не викупає — а це на його замовлення і друкують і віддають тираж.

як часто письменники приховано самі викупають перші тиражи своїх книг?

Зараз хз. Років 20 тому часто було, що людина друкує книгу за свої і потім її продає, тобто видавництво просто друкарня. Ще була тема, коли «гонорара» виплачували книгами.

Видавництво — це тип бізнесу, це не друкарня. Друкарня — це підприємство таке, яке друкує щось на замовлення, зокрема видавництва.
З «компьютерною» літературою у нас рулили філіали російських видавництв, які тут друкували і взагалі популяризовували книжки. Як я знаю вони теж «із Болотної» і десь звалили собі, до ЄС.
Ну а до видавництва типу O’Reilly — дістатись буде вкрай складно. По суті там друкують техрайтерів Big Tech. Власне з цього і почалось це видавництво, з Біблії Unix та Кернігана і Річі — які були першими замовленнями.
P.S. Цей сегмент ринку треба брати.

Наразі O’Reilly розігналося як коток з гори в мультику про вовка з зайцем і друкує усе й багато. Але так, на мейли поки не відповідають.

Та ХЗ, до Усманова станом на зараз не відправити. Вони між іншим теж піднялись не тільки перекладами, а і книжками з 1C.

Надрукувати навіть 20 примірників особливо не складно, були би гроші на це. Власне цим займаються по вищах. Потім можна дарувати. Зараз просто можна електронні методи дистрібьюції використовувати. Зазвичай станом на зараз коли купляєш папіревий примірник, то це щось вже улюблене.
Хоча я от тут декілька купив книг, просто за рекомендацією книгаря.

I. ВИДАВНИЦТВО
Ражду як мінімум побувати на книжкових заходах, бажано в перші дні відкриття. Самі топові в Україні:
— Книжковий Арсенал (Київ, травень-червень), тут більше останнім часом мереж книжкових магазинів. Також раджу поспілкуватися з організаторами, особливо за декілька місяців до самої події. Вони можуть дати контакти видавців та порадити до кого краще звенутися;
— Львівський книжковий форум (вересень), він же — Форум видавців. Тут буде велика можливість поспілкуватися саме з видавцями tet-a-tet, дуже відкриті люди, маю досвід спілкування з ними на рахунок видання та перевидання книг.

Далі є державні програми, гранти. По ним звісно можна пройти, якщо книга відповідає тематиці і критеріям програм, але звісно на руки дадуть десь 10 примірників.
*** Ввечері постараюсь детальніше описати

Ще існує каталог видавців, та періодики — ціла книжка. В мене була (і ще досі десь лежить), де були всі делалі та контакти видавців.

Інший, на мою думку, самий кращий і перспективний, варіант — це звернутися до періодики університетів, їх технічних факультетів та інститутів. Якщо книга буде вартувати того, можуть її опублікувати.
Тут декілька аспектів:
— перше — це цільова аудиторія (студенти);
— книги друкуються локально, в університетській друкарні, на власному обладнанні та без усіляких націнок, ціна на продаж книги виходить досить низькою (100-150 грн / 100-150 стор.) стаючи доступною як для студентів, так і для усіх інших;
— дороговизна існучих подібних книг досить висока для студентів
— унікальність книги, відмінність класифікації та способу
Можна звенутися до такиф ВУЗів:
— КПІ, тут без коментарів, увесь університет технічний, має своє видавництво
— КНУ Шевченка knu.ua/ua/departments ф-т Кібернетики (вже трохи перейменували — Факультет комп’ютерних наук та кібернетики), ф-т Факультет інформаційних технологій; Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет»; Координаційний центр із випуску серії наукових періодичних видань «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка»; Наукова бібліотека ім. М.Максимовича
— НАУ
— Львівська Політехніка
— інші, біль мілкі заклади — там буде менше вмог

Ціна собівартості книги значною мірою залежить від наявності кольорових ілюстрацій, обкладинка (м’ягка чи тверда, ...), папір, способу скріплення (буклет, безшовне — клей, ...)

Як тут вже згадувати — бажані рецензії, а ще бажано від наших світил наук, технічних наук — до прикладу к.т.н (або фізико-математичних наук) чи доктор т.н., і не від одного. Це допоможе при подачі книги до видавця та й загалом — для покупців.

Скажу відразу — книгу потрібно буде правити. Її будуть дивитися/робити як мінімум: технічний спеціаліст, який в темі тематики книги, коректор, редактор/літератор, робота з версткою, дизайнер (обкладинка і т.д.),

-------
!!! Також ражду прискіпливіше віднестися до авторських прав, ліцензій на GitHub. Бажано звернутися до юриста відповідного права. А ще — роздрукувати книгу у 2х примірниках та затвердити своє авторське та творче право в нотаріусі, забезаечивши собі юридичний тил. І чим швидше — тим краще, але обов’язково!!! І не маловажливо — при підписанні будь-яких документів з видавцем — максимально прискіполиво віднестится до тексту угоди, там обов’язкого будуть пункти про: авторське право, право видавця на публікацію/перепублікацію на N років (а то і довічно), право на зміну тексту, і не менш головне — це хто автор та співавтор (можуть свого підсунути при правці тексту).
* Ще — додати знак «copyright — author Vasia» на кожну сторінку, знизу чи кращеяк watermark — позаду тексту. доки не вийшла книга і офіційно не отримати авторськеправо (це може відбутися автоматично при публікації книги).

==============================

II. ЗАУВАЖЕННЯ, ЯК ДО ПАПЕРОВОЇ КНИГИ

Обов’язково в таких книгах має бути список використаної літератури
Та нормальне (github.com...) посилання на код до книги (чи до диску що продається з книгою), назви файлів з кодом. Але цим не потрібно зловживати — маємо уявляти що читач на острові без інтернету та техніки.
приклади псевдокод+Pascal (без прив’язки до конкретної живої сучасної мови програмування)

Посилання типу href github ніхто в книзі не прочитає:
The latest version of the book is available for free on [github]
please [email] me or connect on [LinkedIn]

На початку має бути цільова аудиторія та короткий опис книги
І бажано в цінці — короткий опис книги (більш детальний)

Немає нумерації (Рис. 15), назв та опису рисунків, посилань в тексті та них — для електронного варіану достатньо буде і клікабельних посилань.

==============================

III. ЗАКЛЮЧЕННЯ

Швидким оглядом на книгу — вона не погана (як прочитаю — надіюсь що буде враження, що книга «чудова»), але у електронному вигляді. Для видання в паперовому чи електронному вигляді видавцем — її потрібно доопрацювати, можливо по-іншому оформити чи реструктизувати — то вже видавець більше підкаже. Але деякі речі вже можна зараз виправити та підготувати

тут форматування самовиправилось:

Та нормальне (github.com...)

’https : // github . com/’

Посилання типу href github ніхто в книзі не прочитає:

’href < a href = “https : // github . com/denyspoltorak/publications/tree/main/ArchitecturalMetapatterns” > github ’

Самі топові в Україні

То вже, мабуть, після перемоги...

державні програми, гранти.

Там буде писанини більше, ніж грошей. Та й потім нема гарантії, що не прийде прокуратура.

звернутися до періодики університетів, їх технічних факультетів та інститутів.

Дякую, я за освітою — хімік. Вони не можуть публікувати мою книжку про програмування.

наявності кольорових ілюстрацій

Майже на кожній сторінці

бажані рецензії

Вони не мають часу читати

наших світил наук

Хіба такі є?

для покупців

Книжка безкоштовна

який в темі тематики книги

Тематика нова

атвердити своє авторське та творче право в нотаріусі

Навіщо, коли кожен розділ вже опубліковано в інтернеті?

на кожну сторінку

Тоді важко читати в електронному вигляді. Навіть нумерація сторінок заважає.

посилання на код до книги

В книзі нема коду

Немає нумерації (Рис. 15), назв та опису рисунків

Нафіга?

посилань в тексті та них

Нафіга, коли діаграма усюди там, де текст про неї?

для електронного варіану достатньо буде і клікабельних посилань

Нафіга?

В підсумку до першої половини зауважень — то з таким підходом ця книга в папері точно ще не скоро вийде.

-----------

Дякую, я за освітою — хімік. Вони не можуть публікувати мою книжку про програмування.

чесно, не вкурив я цього. а до чого тут диплом? це ж не дисертацію публікувати.

для покупців
Книжка безкоштовна

паперова книга (в майбутньому)?

який в темі тематики книги
Тематика нова

Design Patterns? — їм вже півстоліття, а описаним в книзі — ну трохи менше, але це точно не новизна, інакше ця книга має називатися науковою монографією

Навіщо, коли кожен розділ вже опубліковано в інтернеті?

це те саме що я напишу на паркані «Пу.. ху..о», і буду казати що це мій копірайт. іншими словами, є закони що регулюють авторські права, і у випадку з GitHub-ом так, — можна щось довести, але буде багато моментів. GitHub — це не періодика в юридичному полі

Немає нумерації (Рис. 15), назв та опису рисунків
Нафіга?

для паперової книги, і як у всіх книгах

------------------

на мої зауваження, звісно, можна не зважати — але це моя об’єктивна думка та мій досвід саме у сфері видавництва (більш однієї книги та більше чим одним видавцем)

це ж не дисертацію публікувати.

Ну а як факультет пояснить, на що вони витрачають державний кошт?

паперова книга

Паперова щось коштуватиме — але її братимуть лише якщо електронна подобається.

це точно не новизна

Ви десь бачили pattern language of architectural patterns чи якусь зручну на практиці їх класифікацію?

але буде багато моментів

З Медіумом — не буде

для паперової книги, і як у всіх книгах

От нехай цим переймається видавник паперової книги

мій досвід саме у сфері видавництва

В Україні?

Мені здається, тут мало читачів, а в книжці занадто стрьомні ідеї, щоб їх розповідати на співбесідах тому, хто її не читав. Тому не варто її випускати всередині однієї країни.

І до речі, сьогодні був в НАУ, по своїм справам заходив у їхнє видавництво, чисто книги купити. Познайомився з робітником — сказали без проблем можуть надрукувати, завтра взнають деталі. Звісно тут питання фінансування ще є, але в універі друкувати — це не в великому видавництві
Так що люди там відкриті. В НАУ багато технічної літератури та в сфері інформатики. Має лише бажання бути у автора

був в НАУ, по своїм справам заходив у їхнє видавництво, чисто книги купити.

У них є магазин? Де можна подивитись, що видає НАУ?
Бо в КПІ з цим грусть-пєчаль

їхній «магазин» — то кабінет на 1му поверсі, головний корпус де ректорат, де сидить дядя і шукає у ворді що тобі треба. але в більшості випадків можна купити буклети для студентів — методички з курсу в 30-60 сторінок. монографій дуже мало, треба питати

Редакційно-видавничий відділ Національного авіаційного університету -> Каталог
publishing.nau.edu.ua

Фахові видання
kai.edu.ua/...​/science/faxovi-vidannya

Науково-технічна бібліотека НАУ
www.lib.nau.edu.ua

краще за все знайти книги конкретні — і поздвонити
вхід по пропускам, тому краще заздалегідь домовитися

Я без грошей бо два роки без роботи

це можливо і є перешкодою, але на такі книги завжди можна знайти менторів і спонсорів, а то і меценатів. якщо друкуватися в університеті якомусь — то сума буде в рази нижчою, і спонсорів буде легше знайти.

DOU!!! хто дивився книгу і бажає задонатити чи спонсорувати (з роялті чи повним поверненням грошей від реалізації) ???

Яка мета друкування в університеті?
І як надруковане потім реалізовувати?

А сам може сам пару сотень статей напиши, чи якихось інфлюєнсерів

От береш топік, пишеш статтю, ліпиш туди силку, ну а далі конверсія 1% всі діла

Але то топорно, тож такоє. Щоб всерйоз розліталось тре покреативніше

Може вишли на ревʼю якимсь популярним авторам — може вони що напишуть про неї чи порадять тож

В принципі хз навіть хто ще читає всерйоз зара. Роберт Мартін уже ж є. Але можеш вислати Роберту на ревʼю :)

пару сотень статей напиши

Вже поки книжку писав майже все взуття попротиралося. Навесні не буде в чому ходити.

ревʼю якимсь популярним авторам

Фаулєр прямо на сайті пише що не рев’ювить бо не має часу. Більшість інших ігнорять запити на конект. Марк Річардс минулий цикл моїх статей глянув — і сказав що класифікація патернів йому сподобалась. Наразі поки до нього не достукався.

Роберт Мартін

То рівень ООП — він нижче системного. На системному рівні я знаю лише Марка Річардса та частково п’ятитомник POSA — але його головний автор вже помер.

Ну як приклад його

Текст здоровий кандидатів може бути купа, може хтось передмову напише чи щось таке.

Якщо всерйоз хоч видати папір можу порадити наприклад написати сюди,

litopys.lviv.ua/pro-vydavnytstvo
Комарницький

Він краще порадить кухню з книжками, може й видасть невеликий наклад за твій кошт :) папір окупається повільно, в кращому випадку третій тираж виходить в плюс, але завжди примірничок комусь дати треба, то має бути. Ну хоч для себе йопта. Не глобал рівень звісно і в них більше наукпоп, але щось там було про рубі, звідкілясь треба починати.

звідкілясь треба починати

Вже нема часу починати — не 20 років.

Ну так про що тоді питання?

Тоді нічого не робити далі. Мішен акомплішед.

Наступний пункт посадити дерево :)

Вже посадив — але його скосили — лише одна гілочка лишилася.
На випередження: москалів та синиць йти вбивати не хочу.

Тоді з гілочки натюрморт треба!

Випий стограм може ще якісь ідеї зʼявляться 😆

Випий стограм

Та то вже після перемоги...

я б до речі не викладав в паблік прям усе

То романтично канєш, але хтось таки сп***ить якщо воно буде популярним, і якийсь крішна прадіп комар видасть за своє, і чатжпт буде тебе цитувати безкоштовно

якщо звісно справді хоч монетизувати всерйоз

видасть за своє

Для цього треба зараз максимум промотити, щоб люди знали чиє воно

справді хоч монетизувати всерйоз

Воно не монетизується — якщо підрахувати, то ця книжка коштувала десь $200K втраченого прибутку. Сподіваюся знайти хорошу роботу — таким чином може відбитись за кілька років.

Наївні люди

От уявлю що я працюю в гугл і я ледащо, візьму твою книжку, приліплю трохи красівих обоів і видам за свою. І від когось з Гугла уже буде буст продажів просто бо у фаангах звісно дурнів і ледарів нема й бути не може
А потім напишу тобі щоб ти видалив бо інтелектуальні права виявляється всі діла

Не те що якийсь безробітний виклав щось в паблік гг

Може ти й зможеш щось довести, але проти юристів треба юристи теж, а це лаве і час і нерви і звісно бажання бодатись. То нащо класти перед собою купу граблів на старті

Ну як хоч, not my circus not my monkeys

Вікізація розподілить інтелектуальну власність цієї книги поміж тими хто буде у комьюніті вікі.

Ще легше, нема обличчя нема кому захищатись

Ну як дважди нєсудімий не тільки штурмував капітолій і нагрів штат ньюйорк з поверхами а ще й став вдруге президентом то хоч ця історія мала б уже чогось про світ навчити :)

Хай довбуться проти юристів ITNEXT, Реддіта та ГітХабу — котрий Мікрософтівський — бо розділи з книжки там розкидані. Та проти ДОУ — бо книжка лише переформулює ідеї з моїх статей 2023 року.

Оце і є єдиний непереможний доказ приватної власності — чорновики. Багато чорновиків.

Так і біткойн працює, здається

У біткойні ще є дуже смачненька частина — майнінг на обладнанні. Бо це і є надзвичайна _розподілена_ капіталізація біткоіна. І той, хто має біткоін у себе (навіть просто не продає, я не кажу вже про earn) — відновлює цю капіталізацію, отримуючи за це ріст ціни біткоіна. Тобто тут розподілена власність працює для кожного з власників.

Так ще питання кому ти неявно прав нароздавав, чий матеріал явно чи неявно використав і хто з ким бодатись має. Тре порозбиратись скільки галочок наклікано не читаючи terms і що там в тих галочках. А в мене тут древній папірус з таким же текстом в такому то абзаці датований третім тисячоліттям до 2024го року знайшовся

Може й книжка вже не зовсім твоя, а може ти комусь задолжав уже, а може права належать не тобі

Published in ..., writer for ...
Дєло такоє.. можна ж заради процесу теж... здається хтось колись бодався навіть про прямокутну форму айпада
Юрист же не просто так професія :)

Книжка CC BY — тому позивачі на окремі її шматки бодатимуться з open-source community.

навіть якщо печерський суд міста Києва видасть рішення що оригінальні права належать мені?

Та нехай хоч не Печерський а Російський — довго будеш з тим рішенням бігати meduza.io/...​-dva-undetsilliona-rubley

російських рублєй ще не вистачало

Україна — не Росія!

Тому бігати доведеться тобі :) а я просто розішлю пачку takedown notices

Пробуй!
Особливо після того, як репу з книжкою вже десяток людей поклонував.

Так хай клонують і читають, буде ж 2nd edition :) доповнено й перероблено

Гіпотетична мета ж забити гвіздок, видати твою роботу за свою й продавати, а не романтика

If at the time that you submitted your notice, you identified all existing forks of that repository as allegedly infringing, we would process a valid claim against all forks in that network at the time we process the notice.

docs.github.com/...​out-forks-or-whats-a-fork

Ну пробуй. Спочатку монетизуєш, а потім до тебе хтось такий само прийде оспорювати твою монетизовану книжку)

А от що далі з нею робити — хз. Ну, написав. Треба якось промотити. Треба шукати паблішера — але чи воно тому паблішеру потрібне, якщо вже лежить в інтернеті безкоштовно. А як без паблішера книжку рекламувати?

Вот, кстати, я вспомнил об однокурснике. Он как раз написал книгу об алгоритмах на Лиспе и, сначала, самостоятельно опубликовал книгу а потом (я об этом уже не знал, лишь сейчас увидел), эту книгу опубликовало издательство. Причем изначально, насколько я помню, ее можно было скачать, а потом стало нельзя, когда паблишер появился.

vseloved.github.io/progalgs
lisp-univ-etc.blogspot.com/...​ithms-in-lisp-is-out.html

И судя по тексту по первой ссылке, сначала был спрос, а потом паблишер.

As an ebook, it has been downloaded more than 1300 times as of May 23, 2020. Yet, for those interested in the dead-tree copy, it is also available. To obtain it, you’ll have to write me to [email protected]. I’ll send you an invoice through PayPal and then send the book via the Ukrainian postal service. The price is $35 ($20 for me, $12-13 for shipping and $2 Paypal fees).If you want the book to be signed, indicate that in the letter.

More than 30 people have already ordered as of May 23, 2020.

Очень круто! Хороший труд и интересно читать! Спасибо за такую крутую работу!

Перелістав класна штука. Разом з тим за великим рахунком це компіляція, хоч саме такої я і не бачів. Або дядько Боб, або значно нижче рінева Банда чотирьох, або Enterprise Integration Patterns або Ендрю Тандербаум, або Кріс Річардсон.
Як щодо доповнення про застосування на практиці. 80% індустрії — як відомо з Capatibilty Maturity Model не проектує взагалі, і знаходиться на першому рівні процесів. Так можна і безцелер отримати — за яким видавництва вичегуються на друк, як за Дядьком Бобом.
Тобто сам сенс — шаблони треба, щоби не перевинаходити колесо, а проектувати — щоби отримувати позитивні результати в строки та бюджет. Доки що про це є лише у Тома Демарко, навіщо взагалі треба проектувати і що робить архітектор (насправді він не проектує, він слідкує за тим щоби команда проектувала і вміла це робити, для чого і треба книжки і методології).
2. Кікстартер як варіант — та ті самі StackOverflow статті, на які посилання на книгу цілком. Ну тобто джинса звичайна.

Було б класно, якби книжка була створена в Latex. Тоді б їй просто ціни не було. Принаймні вона набула б солідного вигляду

З того часу технології сильно змінились. Верстують давно професійним софтом, з вільних наприклад Scribus. А для друку була еволюція форматів — postscript та PDF. Так що комент не в тему. З конвертувати в LaTex теж давно можна автоматично.

Scribus не користувався. В інтернеті пишуть, що то різні речі. Тут www.reddit.com/...​ld_i_use_latex/?rdt=63514, наприклад.

Особливих проблем з конвертацією нема writer2latex.sourceforge.net
Тим не менше друком займаються професійним софтом, підганяють під наявне обладнання тощо (колись бачів на свої очі як те роблять, коли вивчав рекламу). LaTex — це мезозойська ера. Навіть з таких форматів DockBook підходе краще.

Наразі вона в гугл доці. Ліцензія відкрита — тому, може, знайдеться волонтер переформатувати.

Книжку выложить на Амазоне самостоятельно, получить несколько рецензий от друзей и можно готовить кейс на eb1-гринку. Олимпиадник, автор книг, надо брать. Как человек, знавший тебя лично, скажу что ты молодец, большой труд.

А если серьезно, я бы предложил потратить хоть небольшой бюджет (открой донаты?), на то чтобы к книге приложил руку художник и/или верстальщик.

Обложка очень уж аматорская. Иллюстрации немного нелогично струкрутированы. Например я открыл секцию Shards, у первой диаграммы есть легенда стрелок но самих стрелок нигде нет. Только на следующих диаграммах появляются. А там диаграмма где шарды должны быть синхронизированны это просто рак мозга, с передозировкой красных стрелок.

Ну и честно говоря, бегло прочитав секцию по шардам и залинкованную оттуда секцию по мешам я так и не понял что автор хотел сказать, не увидел толком рецептов или рекомендаций. Решения самых интересных проблем скатываются за боксами «оркестратор», «лоад балансер». Хотя тут можно столько разговаривать о том как оркестратора делать, сколько интересных вещей появляется когда ты вникаешь в распределенные алгоритмы типа паксоса, что клиенты могут идти сразу на реплики групп если есть обратные связи.

В любом случае, было жаль прочесть о твоих депрессии и бернауте во вступлении. Надеюсь тебе уже лучше.

Сейчас на ютубе много технических каналов, может если есть воюремя, тебе стоит запилить курс лекций онлайн, по своей книге. Или курс какой-нибудь факультативный прочесть в Альма матер предложить.

получить несколько рецензий от друзей

Вроде никто пока не рецензировал

приложил руку художник и/или верстальщик

По-идее, этим должен заниматься паблишер

у первой диаграммы есть легенда стрелок но самих стрелок нигде нет

Главы могут читаться не по-порядку, или тыкаться из оглавления. Поэтому добавил схему к первой картинке каждой главы — на них как раз было место. Иначе надо было бы добавлять линки на схему по тексту, или случайный читатель удивлялся бы что эти цвета обозначают.

не увидел толком рецептов или рекомендаций

Так это же архитектура, в которой there are no silver bullets. Если бы был универсальный рецепт — то для чего тогда существует эта вся сотня паттернов? А раз они существуют и используются — значит, нет универсальных рецептов. И каждый выбирает себе наименьшее зло из тех, что знает. Поэтому лучше знать больше вариантов, и книжка как раз эти много вариантов рассказывает.

стоит запилить курс лекций онлайн, по своей книге

Пока о книге никто не знает, курс лекций по ней попахивает.

факультативный прочесть в Альма матер предложить

Да, там на Кибере очень рады будуть взять преподом магистра химии.

В целом даже вот в начале, книга больше на мануал похожа, причем для очень подготовленного читателя. Очень советский стиль изложения. Взять любую американшину — читать интерестно, нет ощущения инструкции по сборке велосипеда с изготовлением недостающих компонентов кувалдой и напильником, хоть именно этим оно и является. Там сначала чистый маркетинг всегда у них — рицензии коллег, краткая биография автора и его заслуг, список благодарностей всем включая вселенную и т.д.
У вас сразу «оглавление на 10 страниц», сразу впечатление — типичный справочник, мануал. Как у Дяди Боба описываться те же Актеры ? Там сначала методология проектирования описывается, тут ссылка — актеры известны с 1973 года.

Я думал, что доведение до популярного вида — это уже работа с редактором от издательства. Таки да, у меня сейчас очень ужатый справочник под открытой лицензией — и из него можно выпилить что угодно, если понимать, что именно нужно. И даже есть заготовки еще на несколько глав с анализом — но нет смысла их писать без финансирования, которого сейчас нет.

Так редактори і здійснюють редакцію, а не пишуть матеріал. Зокрема через це і доводиться переписувати в стан, коли текст принаймні розуміють редактори. Взагалі такі книжки зазвичай улюблені для спеціалістів рівня Middle, а проектують якщо це взгалі роблять вже Senior-и. Lead-ам тим займатись нема коли, просто дивляться — що воно усе зроблено, А а різні лиски типу архітект — там взагалі три типи людей, одні продають і там задача підготовувати якісні біди та пропоуси, щоб костюмчік сидів тобто шикарно виглядало. Інщі фіксять проблеми, щоб те викатити в прод — мега багфіксери. І отстанне це власне — ті хто ставлять процесси, зокрема навчають. Тобто технічний менеджмент, якого в більшості випадків по компаніях або цілих портефелях корпорацій включно з S&P 500 і взагалі не існує.
Відповідно — хто цільва аудиторія? Це швидше за усе мідл, при чому лоу. Так що — якось в стилі Тандербаума напевно і має сенс робити вводні.

и из него можно выпилить что угодно, если понимать, что именно нужно

Можно выпилить что угодно и без справочника, если понимать, что именно нужно. Зачем тогда справочник нужен?

Без обид, но ты сейчас напоминаешь начинающих музыкантов или ютуберов, которые выложили песню или ролик в интернет, и сразу спрашивают где продюсер и/или зрители.

Мы живем в эру перепроизводства контента.

Есть идеи и хочешь писать — пиши. Не хочешь — не пиши. Хочешь читателей — тебе самому придется заняться маркетингом.

По-идее, этим должен заниматься паблишер

А если не будет? Или если нет паблишера?

Главы могут читаться не по-порядку, или тыкаться из оглавления. Поэтому добавил схему к первой картинке каждой главы — на них как раз было место. Иначе надо было бы добавлять линки на схему по тексту, или случайный читатель удивлялся бы что эти цвета обозначают.

Легенду надо добавлять где она описывает использованные вещи, а не туда, где место нашлось.

Тогда она перегрузит все картинки, которых и так сотни, и многие из которых и так сложные.

Перепиши наново. Я свій код переписував разів 400.
До того ж за право перевидання дійсно гарних книжок видавництва навіть чубляться, аукціони небаченої щедрості розпочинають.

Наразі ще першу версію ніхто не видав...

У тебе малюнки не зовсім перфектні. Попрохай Canvas — хай цей графічний ШІ намалює кращі.

Я вважаю, що на малюнку має буть щонайменше деталей — тоді його легко сприймати. Це те, чому досі роблять чорно-білі фільми, та яким чином Червона Черепаха перевершує диснеєвські мультики.

Круто було б твої малюнки зробити повноцінними діючими моделями — чимось інтерактивним. Щоб можна було туди клікнути і побачити у розвороті чи пояснення, чи з чого складається, чи щоб можна було клікнути на складові і подивитися за них. Такі собі інтерактивні малюнки.

Так, але слона їдять шматками. Наразі слон (книжка) десь є, але невідомо де (бо про неї ніхто не знає). Тому нема сенсу замислюватися за виделки, шампури та нарізати цибулю.

Так. Бо кристали ростуть лише у насиченому розчині.

Открой донаты как минимум, а вообще ты похоже лимит тех статей на ДОУ на пару лет за всех выюзал 😀

Как потом эти донаты оформлять налоговой.
Скорее, надо хорошую работу, которая позволила бы еще и заниматься книжкой и конференциями.

Просто оформлять, вносить в годовую декларацию и платить чиновникам НДФЛ.
Это же не требует много усилий, были бы деньги, на YouTube куча роликов как это делать, вопрос 15ти минут

Ну зазвичай це робиться типу так: спочатку ви пишете у себе в твіттері. Люди це читають і підписуються на вас. Потім коли у вас є декілька тисяч активних підписників, можна починати писати глави книги, викладати в загальний доступ якусь частину. Якщо побачите, що це комусь цікаво, то пишете книгу до кінця і продаєте її підписникам.

Потім коли у вас є декілька тисяч активних підписників,

Крутий план. Може розкажете детальніше як це досягається? Скільки часу і ефорту має піти на ріст з 0 до хоча б 2К реальних активних підписників?

Та я не по цих справах. Я тільки знаю як інші це роблять. Основна ідея в тому, щоб протестувати продукт на реальній аудиторії, котра потенціально лояльна до вас. Перед тим, як щось починати.

Протестовано тут medium.com/@denyspoltorak
Але вже після початку — бо щоб щось тестувати потрібно його мати.

Ну на практиці не так. На практиці це або викладач відомого навчального закладу із крутим курсом, або техрайтр чи колектив відомої компанії — типу : Bell labs, Amazon, Google або Microsoft, або загально відома людина з купою публікацій і послужним списком. Наприклад : Пітер Нортон, Джоел Спольскі , Джон Кармарк, чи Ілон Маск — на них купа народу підписується — і відповідно коли щось видається або рекомендується народу це цікаво.
Нажаль просто дядя Вася з Позняків який пише як ремонтувати комод, або зняти чи поставити міну, до Youtube і відео мануалів — мало кому був цікавий, щоб підписуватися і слідкувати. Людям цікаві тільки потенційно корисна інформація або розважального характеру.

Якщо побудував консерваторію, будуй одразу і обсерваторію

Бо якщо консерви не свіжі — куди бігти?

Якщо не зацікавить паблішерів типу орейлі чи Manning варто подивись на платформи типу Leanpub.

А, ще дещо забув. У Маннінга є програма MEAP коли вони продають книжки ін прогрес. Вистачає буквально кількох перших глав щоб піпл почав платити гроші (я сам доволі дофіга «напівфабрикатів» у них купував, ще не було жодної яку б не закінчили рано чи пізно).

Можна було б найняти коректора/художника, вилизати до блиску перші пару глав й спробувати це продати маннінгу в MEAP. Тема цікава, може пролізти якщо подачу підправити трохи. Далі за рахунок першіх продажів профінансувати прилизування решти.

Ну і про всяк випадок (якщо не бачив): тут на доу є у кого про релевантний досвід попитати dou.ua/forums/topic/43602

Дякую, в ту тему вже писав. З Маннінгом ще не зв’язувався — в принципі, там можна через інтернет аплаїтися.
Стосовно MEAP — нащо людям платити за електронну версію, коли книжка вже на гітхабі під відкритою ліцензією.

Стосовно MEAP — нащо людям платити за електронну версію, коли книжка вже на гітхабі під відкритою ліцензією.

На гітхабі лежить де факто чорновик. Якщо воно пройде через якісну редактуру це може бути геть інша книга :)

Я коли починав писати згадував такі пари книжок — наприклад, колись була платна C++ FAQ та відкрита C++ FAQ Lite. Але ж треба з чогось почати — бо без слона нічого не продасиш.

На Лінпаб можна викласти платну версію паралельно безкоштовному гітхабу. Тененбаум, наприклад, безкоштовно віддає свої «Розподілені системи» і є опція «підтримати авторів» купивши книгу за гроші.

Так як ваша книга досить коротка, то можна випустити її як репорт у Орейлі. Це у них дуже популярна тема і особливо популярна по темі різних паттернів. А взагалі Орейлі останні роки онбордять нових авторів шаленими темпами. Загальна якість їх книг дуже просіла, але попасти до них під крило стало значно простіше.

Якщо вам не дорога ваша репутація, то ще як варіант можна попроситися в Пакт. Там то точно візьмуть без проблем. Правда, їх репутація, як і книги, плавають дуже низько.

Так як ваша книга досить коротка, то можна випустити її як репорт у Орейлі.

Я бачив один їх репорт — патерни Марка Річардса 15 року. Там 50 сторінок. В мене — за 300. Та й сам Марк Річардс казав, що вони не дуже працюють з авторами без досвіду — не знаю, може за час війни це твердження вже протухло.

Я відкрив книгу на мобільному і здалося, що там до 100 сторінок :(

Зайдіть в календарь релізів Орейлі — там зараз рідко коли проскочить популярне імʼя. В основному ннм автори, про яких мало чого можна нагуглити, або люди, які продвигають свої проекти (книга по OpenTelemetry від авторів OpenTelemetry, чи книга по новлдеж графам від авторів Neo4j).

І на HN була здорова гілка про писання книжки для Орейлі.

Ось я знайшов обговорення на HN, про які говорив раніше:
news.ycombinator.com/item?id=31260643
news.ycombinator.com/item?id=12118554

Ось декілька історій успіху від авторів технічної літератури:
www.andrewhoffman.me/...​ication-security-oreilly
sbrisals.medium.com/...​-book-part-2-533b0a1a2050

І колекція корисних посилань для авторів:
github.com/...​ing/blob/master/README.md

Сам давно хочу написати власну книгу але на це просто немає часу.

Дякую.
Я мав час писати бо вигорів, лишився без роботи й залетів до депресії.
Треба ж щось робити в такому стані. Чому не книжку.

Manning зареджектив бо відкрита ліцензія (не буде грошей з електронної версії), багато кольорових картинок (дорого друкувати) і тема не «how to».

Для кого ця книжка і яке велью пропонує? Цього не розумію з текста поста і огляду книжки.

Для кого — не знаю. Думаю, може буть цікавим і новачкам, котрі намагаються осягнути різні архітектури, і досвідченим архітекторам — побачити що відбувається навколо їх домену.
Цінність — це класифікація та pattern language для архітектурних патернів, котрих багато і вони невпорядковані. Себто, якщо ми знаємо, що кажан — це ссавець, то він має швидко бігати. А от страус, як птах, щовесни мігрує до Європи. От ця книжка приблизно такі прогнози надає для архітектурних патернів.

Це і є проблема матеріалу. Гляньте на досузі Алана Купера. Він якби пояснює — що треба знати для кого. Одразу вам скажу — що починабчий не осилить вашу книгу, та швидше за усе пройде мимо не зрозумівши навіть цінність інформації. Починаючий відкриє лінк на Кожаєва і клібейт «Як знайти високооплачувану роботу, перемогти усіх конкурентів, швидко і без великих напрягів». В самому матеріалі же буде — Фредерік Брукс, і що не існує срібної кулі.

Привіт.

А якось можна мати варіант для .epub без примусового форматування та з обкладинкою?
Бо, воно і відкривається дуже повільно, і виглядає не дуже:
imgur.com/a/99Txd0Q

Дякую :-)

Не знаю — той що зараз збережений з гугл док. Порадьте як зробити кращий — бо в мене на лінуху те що зараз в ePub також не красиво виглядає.

Дякую, розкажіть тоді — щоб я спробував пофіксити, й усім стало краще.

поверхнево пробігся і хочу подякувати, вже віддав студентам на штудіювання, бо сам постійно розмальовую на дошці з нуля, а тут вже є залізобетонний фундамент!!!

Дякую! Обсяг матеріалу вражає

Дякую. Потрібен час щоб все прочитати. Де його знайти? Поки лише картинки.

Але в якомусь з розділів «Evolutions» є пункт «Divide the data into a private database per service.» який здалось що не дуже висвітлений.
Можливо правильно розділити дані по доменам складніше на моменті проектування і початку розробки, але цей варіант дає величезний буст під час експлуатації і розвитку проєкту, так як розробник вільний змінювати схему даних без наслідків. А ще такий підхід дозволяє перейти на наступний рівень інфраструктури по запиту, що не можливо реалізувати якщо база шариться. Детальніше є тут youtu.be/...​URa4c?si=GcLBT2n_f2jgsPdT. І це працює, перевірено 4-річною практикою.

Окрема подяка за опис EDA, потужна річ при правильному застосуванні. Завжди хочеться щоб над такими речами розтавляли акценти, але по факту все це суб’єктивно.

Там більше сотні архітектур та патернів — і десятки еволюцій. Якщо розписувати детально — згубиться картина в цілому, і книжка буде на 1000 сторінок. Тому я намагався коротко, і наводити лінки на статті чи референси на книжки — де знав хороші. Тим більше, що я сам на цьому не розуміюся на практиці — воно більше як компіляція літератури з певним метааналізом.

Треба запропонувати опублікувати видавцям, наприклад Packt partnerships.packt.com/contributors чи O’Reilly www.oreilly.com/work-with-us.html

Дякую, ще не зайнявся цим. Лише вчора доробив книжку.

Packt — кліпають макулатуру, аж гай шумить. Кілька разів пропонували мені для них книгу написати от буквально по одній-двом статтям на якусь тему. Платять копійки.

O’Reilly — душу виймуть, поки їм доведеш цінність свого матеріалу, і потім ще раз поки доведеш його до публікації. Але може вийти бестселлер (у них їх багато).

Перед тим як читати думаю спитаю — А ви там описали нарешті які задачі вирішують (чи намагались) оці паттерни?
Ну тобто в форматі — ось задача, ось архітектурний паттерни чи кластер. Ось обгрунтування чому воно ту задачі вирішує (або ні).

Ні, не описав — бо зазвичай один патерн вирішує кілька задач. І обгрунтування також потребує те усе добре проаналізувати. А цього ще ніхто нормально не робив — минулі кілька спроб класифікації патернів за структурою (та й взагалі класифікації) не спрацювали.
В результаті в мене для кожного кластера схожих патернів (метапатерна) наведені типи систем/проектів, для яких він підходить та тих, для яких не підходить. Є по реченню-два пояснення чому саме так. Для окремих патернів (котрі в ієрархії як конкретні класи в ООП) нема майже нічого — бо їх дуже багато.
За таблицю чи список проблема -> архітектура думав, але то такий шматок, котрий треба добре повільно продумувати, ще й небезпечний — бо хтось зробить як я написав — а в мене самого нема практики з цим усим. Тому поки не робив — та й оце що є ледь вигріб написати й намалювати. Лишимо для наступної версії — якщо вона буде.

топовий топ! слідкував ще на медіумі за виходом глав.

а хто твій науковий гуру?

Це що значить?

науковий керівник. провідник наукової думки, поважна людина яка тобі довірила.

А, уважаємий прохфесор якого треба ні за х*й собачий вписати в спів-авторство? Сорі, це інтернет, тут це не так працює

принаймні можна презентувати цю книгу людині, яла вперше познайомила його з патернами.

Думаю, вони також померли вже

Помер років 15 тому

тоді можна йому подяку описати в присвяченні книги

Навіщо, якщо його роль близька до статистичної похибки?

знання — воно як ріка, в нього є витоки.
це не купа цеглин з яких будують мури для захисту від неграмотних оточуючих.

Якщо я зведу архітектурні патерни до кристалографічних просторових груп — мене вважатимуть безумним і навряд чи це читатимуть.

Це валідно тільки якщо в нього були дійсно унікальні знання які ніде більше ніяк не отримати.

Коли починається дощ, то чи важливо яка краплина на тебе впала перша?

Насправді, мабуть, щось в тому є. Бо моя класифікація архітектурних патернів реально нагадує uk.wikipedia.org/wiki/Просторова_група

Ну він був фізиком-кристалографом

так ти слоника не продаси

Підписатись на коментарі